Баденій-ранньосарматський етап еволюціЇ рослинного покриву і клімату Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут геологічних наук

УДК (561+551.583.7):551.782.1](477.87)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

Баденій-ранньосарматський етап еволюціЇ рослинного покриву і клімату Закарпаття

04.00.09. - палеонтологія і стратиграфія

Молчанов Сергій Олександрович

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі стратиграфії та палеонтології мезозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України

Науковий керівник: доктор геолого-мінералогічних наук, професор Тесленко Юрій Володимирович, відділ стратиграфії та палеонтології мезозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України, старший науковий співробітник

Офіційні опоненти:

доктор геолого-мінералогічних наук Ольштинська Олександра Петрівна, провідний науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України

доктор біологічних наук Ткаченко Василь Семенович, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

Провідна установа:

Харківський державний університет ім. В.Н. Каразіна, кафедра геології, геолого-географічний факультет, Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться 14.06.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.162.01 Інституту геологічних наук НАН України за адресою:

01601, м. Київ, вул. О. Гончара, 55-б

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геологічних наук НАН України за адресою: 01601, м. Київ, вул. О. Гончара, 55-б

Автореферат розіслано 13.05.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.С. Рябоконь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

рослинний ранньосарматський рештка таксон

Актуальність теми визначається необхідностю вивчення різноманіття процесів у розвитку рослинного світу суходолу геологічного минулого Землі, особлива увага приділяється розгляду явища етапності. Етапність в розвитку різних таксонів органічного світу, в тому числі древніх рослин, покладена в основу біостратиграфічного розчленування осадочних товщ. Тому в стратиграфічному розчленуванні і кореляції осадочних утворень континентального походження осбливе значення має вивчення рослинних решток. В Карпатському регіоні з його різноманіттям палеогеографічних умов у середньому і на початку пізнього міоцену для достовірної стратиграфічної кореляції морських та континентальних товщ важливе відтворення характеру етапу розвитку рослинного покриву суходолу в часовому інтервалі від баденію по ранній сармат включно.

Вивчення закономірностей історичного розвитку флори і рослинності Українських Карпат та Карпатського регіону в цілому є об'єктивною основою для з'ясування еволюції рослинного покриву під впливом біотичних та абіотичних факторів у геологічному минулому, визначення складу неогенової флори та рослинності для правильного розуміння їх історичного розвитку.

Палеорослинність є найбільш надійним індикатором для палеогеографічних, палеокліматичних, та палеоекологічних реконструкцій суходолу геологічного минулого. В наш час палеоботанічний метод використовується як головний для реконструкцій клімату, що виконуються за міжнародною програмою “NECLIME” за участю вчених усіх європейських країн та Китаю. Палеоботанічна характеристика геологічних стратонів є основою для стратиграфічних побудов континентальних утворень, для здійснення достовірих кореляцій при геологічній зйомці великого масштабу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у рамках тематики, що проводилась у відділі палеонтології і стратиграфії мезозойських відкладів Інституту геологічних наук НАНУ: “Методика стратиграфічних кореляцій відкладів фанерозою в нафтогазоносних і вугленосних басейнах України за палеоботанічними даними". Державний реєстраційний номер 0199V002576.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є вивчення баденій-ранньосарматського етапу в розвитку наземної рослинності Закарпатської області як основи палеокліматичних реконструкцій.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

морфологічний аналіз і монографічний опис решток наземних рослин з нового місцезнаходження ранньосарматських рослинних решток з селища Луково Закарпатської області;

встановлення систематичного складу і кількісних співвідношень викопних таксонів;

встановлення географічного і геологічного поширення вивчених таксонів древніх рослин;

вивчення екологічних умов існування описаних ранньосарматських рослин і кліматичних умов їх зростання;

виявлення зв'язків досліджуваної флори с. Луково з іншими одновіковими флорами територій України і Центральної Європи;

характеристика баденій-ранньосарматського етапу розвитку наземної рослинності в Закарпатті;

реконструкція палеоклімату Закарпатської області в баденії-ранньому сарматі.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше монографічно вивчені, описані і зображені на палеонтологічних таблицях відбитки рослин з місцезнаходження с. Луково, що належать 24 родинам, 31 роду та 49 видам.

Встановлено новий вид Mahonia transcarpathica Molchanoff і новий видовий варієтет Fagus sylvatica L. var. fossilis Molchanoff ранньосарматських рослин.

Вперше, за даними вивчення рослинних макрорешток, відтворений і охарактеризований єдиний баденій-ранньосарматський етап у розвитку рослинного покриву Закарпаття.

Реконструйовані рослинні асоціації та палеогеографічні умови зростання рослинних угруповань раннього сармату вивченого регіону в залежності від їх належності до різних висотних рівнів узбережжя мілководного морського басейну.

Проведена фітостратиграфічна кореляція верств з рослинними рештками району с. Луково з рядом еталонних місцезнаходжень ранньосарматських фітофосилій західних і південних областей України (Клепарівська височина, Амвросіївка, Косов, Вербовець) і Центральної Європи (Mocar, Radoboj, Sused, Racsa, Борсук).

Виявлена корінна перебудова в характері лісових формацій від субтропічних вічнозелених лісів раннього баденію до цілковитого панування теплопомірних листопадних рослинних угруповань без домішок екзотичних елементів в кінці раннього сармату.

На основі палеокліматичних реконструкцій, за даними результатів палеоботанічних досліджень, вперше розраховані кількісні показники клімату (середні температури липня і січня, а також опади) різних інтервалів вивченого етапу.

Для реконструкції палеокліматичних умов в баденій-сарматський етап на основі вивчення макрофітофосилій вперше застосовано модернізований автором дисертації тригонометричний поліном.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати, що викладені в дисертації можуть бути рекомендовані для використання у практиці палеоботанічного обгрунтування стратиграфічних схем міоцену Закарпаття, при побудові палеогеографічних карт і палеокліматичних реконструкцій території Закарпаття в міоцені.

Особистий внесок здобувача. Всі основні результати і висновки, викладені в дисертаційній роботі, здобувачем одержані самостійно.

Фактичний матеріал. В основу дисертаційної роботи покладені матеріали польових і камеральних досліджень, виконаних на основі монографічного вивчення палеоботанічної колекції відділу стратиграфії та палеонтології мезозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України, люб'язно наданої Ботанічним інститутом РАН (м. Санкт-Петербург). Ця колекція поповнена автором в процесі виконання польових робіт і нараховує 624 штуфи, які містять відбитки ранньосарматських рослин.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися на ХХII, ХХIII сесіях Палеонтологічного товариства України (Київ, 1999, 2000), у Мелітопольському державному педагогічному інституті на кафедрі фізичної географії, на міжнародній конференції "Екологія Карпатського Єврорегіону" в Угорщині (Miskolc, 2000), міжнародній конференції “Неогенова рослинність та кліматичні реконструкції” (EEDEN/NECLIME, Prague, 2001).

Публікації. Основні положення і результати дисертації викладені у чотирьох статтях, надрукованих в наукових журналах, а також чотирьох доповідях у надрукованих матеріалах і тезах конференцій.

Об'єм і структура роботи. Дисертація об'ємом 178 сторінок машинописного тексту складається з вступу, шести розділів, висновків, списку використаних літературних джерел (128 найменувань) і 19 палеоботанічних таблиць. Робота вміщує 11 рисунків, 7 таблиць.

Дисертаційна робота виконана у відділі стратиграфії і палеонтології мезозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України під керівництвом доктора геолого-мінералогічних наук, професора Ю.В. Тесленка, якому автор висловлює сердечну подяку.

Особливу подяку за допомогу в роботі і уважне ставлення до її виконання автор висловлює директору Інституту геологічних наук, члену-кореспонденту НАН України П.Ф. Гожику, а також члену-кореспонденту НАН України, завідуючому відділом стратиграфії і палеонтології кайнозойських відкладів В.М. Семененко.

Щиру подяку автор висловлює провідному науковому співробітнику відділу стратиграфії і палеонтології мезозойських відкладів доктору біологічних наук С.В. Сябряй за допомогу і надання консультацій.

Автор вдячний докторам геолого-мінералогічних наук завідуючому відділом стратиграфії і палеонтології мезозойських відкладів М.М. Іваніку, М.А. Вороновій, кандидатам геолого-мінералогічних наук О.А. Сіренко і В.В. Фуртесу, Л.Ф. Плотніковій, а також всьому колективу відділу стратиграфії і палеонтології мезозойських відкладів ІГН НАН України за сприяння у виконанні дисертаційної роботи.

Автор висловлює подяку співробітникам відділу геології антропогену В.В Рудюк, М.А. Борсуковій за допомогу при оформленні роботи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

КОРОТКИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ НАРИС

Початок формування Закарпатського прогину відноситься до егенбурського віку після савської фази альпійської складчастості. У межах Закарпатського прогину розташовані такі основні тектонічні елементи: Чоп-Мукачівська і Солотвинська западини, які розділені Вигорлат-Гутинскою грядою. Осадочний чохол представлений утвореннями неогену, місцями з включеннями пластів базальтів, туфів і туфобрекчій. У вивченому стратиграфічному інтервалі представлені утворення баденського і нижньосарматського регіоярусів.

З ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ РАННЬОСАРМАТСЬКОЇ ФЛОРИ ЗАКАРПАТТЯ

Знахідки решток викопних рослин, що зустрічаються в сарматських відкладах неогену Закапатської області, до сьогодення залишаються мало дослідженими. Перші знахідки належать Д. Штуру (1867). Вагомий внесок у вивчення Закарпатського регіону зробили І.О. Іл'їнська (1960), Н.Я. Шварьова (1983), Т.М. Байковська (1953), Ю.В. Тесленко (1954), С.В. Сябряй (1986) та інші дослідники. Розглядаючи палеоботанічне вивчення району, що досліджується, потрібно відмітити, що вперше рослинні рештки ранньосарматської флори в розрізі луковської світи були виявлені академіком О.С. Вяловим разом з М.І. Петрашкевичем у 1954 р. Зібрані ними зразки відбитків листя були направлені в Харківський університет доценту Я.М. Ковалю, які він передав аспіранту Ю.В. Тесленку для вивчення. Згодом, у 1955 р. це місцезнаходження відвідали І.О. Іл'їнська та Т.М. Байковська, які зібрали колекцію рослинних решток і зробили їх попереднє визначення. Ця колекція зберігалася в Ботанічному інституті РАН в м. Санкт-Петербург. Згодом вона була передана у відділ палеоботаніки ІГН НАН України для подальшого вивчення. У 80-х роках Ю.В. Тесленко разом з Л.П. Малишко і Л.Ф. Карєвою протягом двох польових сезонів провели експедиційні роботи в околицях с. Луково. Внаслідок чого колекція рослинних решток була значно поповнена. Далі вона була передана для монографічного вивчення автору дисертації, який також доповнив колекцію в результаті двох експедиційних виїздів. Вивчення спор та пилку з баденських та ранньосарматських рослин проводила С.В. Сябряй.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ РЕШТОК РАННЬОСАРМАТСЬКИХ РОСЛИН С. ЛУКОВО ІРШАВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Місцезнаходження розташоване в басейні р. Боржава, в Чоп-Мукачівській западині у відкладах нижнього сармату (луковська світа). На розмитій поверхні пісковиків луковської світи залягає лінза темно-сірих глин, потужністю від 3-х до 10 м. Їх вік встановлено завдяки численним знахідкам відбитків черепашок зонального виду Cardium transcarpathicum Grischk. (верхня зона нижнього сармату).

У вивченій палеоботанічній колекції, що складається з 624 штуфів, нами виявлені рештки 24 родин ранньосарматських рослин. Разом з відбитками листя у великій кількості зустрічаються залишки Cardium transcarpathicum, що свідчить про прибережно-морські, можливо лагунні, умови поховання рослинного матеріалу.

ОПИС РАННЬОСАРМАТСЬКИХ РОСЛИННИХ РЕШТОК

З МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ С. ЛУКОВО

У дисертації наводиться опис колекційного матеріалу, що представлений відбитками листя, плодів і іншими палеоботанічними рештками. Вони належать до 24 родин, 31 роду, 49 видам (табл. 1). У відкритій номенклатурі визначено 15 таксонів. На основі проведеного дослідження був встановлений новий вид Mahonia transcarpathica Molchanoff і новий видовий варієтет Fagus sylvatica L. var. fossilis Molchanoff.

Систематична частина дисертації виконана відповідно до систематики викопних рослин, що прийнято в офіційному виданні “Основы палеонтологии" в 15 томах (под ред. Ю.А. Орлова), Москва: Госгеолтехиздат, 1963.

Аналіз систематичного складу ранньосарматських рослин з місцезнаходження с. Луково свідчить, що лісова асоціація поділялась на різні висотні рівні. Нижній лісовий рівень був представлений родами Pteris, Ulmus, Zelkova, Carpinus, Buxus, Acer, Berchemia, Gleditschia, Wistaria, Ligustrum. Наступний по вертикалі лісовий рівень був поділений на два підрівні: нижній характеризувався каштаново-дубовим лісом, а верхній - буковим лісом. Над ним знаходився рівень деревної рослинності, що був складений хвойними рослинами роду Pinus. На загальному фоні рослинності виділяється декілька родин, що відносяться до інтразонального комплексу долинно-річкових місць зростання, до нього належать родини Pteridaceae (Pteris), Taxodiaceae, Salicaceae (Salix, Populus), Gramineae (Phragmites), Myricaceae, Ceratophyllaceae, Betulaceae (Alnus, Betula), Vitaceae. Дані систематичного складу флористичного комплексу підтверджуються споро-пилковим комплексом, що був вивчений С.В. Сябряй (1986) з порід луковської світи.

Для визначення місця вивченого флористичного комплексу серед інших міоценових флор суміжних територій нами проведене його порівняння з іншими, близькими за віком флорами України, Польщі, Словаччини, Росії, Молдови, що мають обґрунтоване датування за фауною молюсків у межах баденію та раннього сармату. Субширотне розташування ряду місцезнаходжень відбитків рослин в лагунно-морських відкладах відмічає положення морської берегової лінії в ранньосарматський час на території України. Систематичний склад флори Луково вказує на існування в регіоні Закарпаття наприкінці раннього сармату досить вологих теплопомірних кліматичних умов зростання. В більш західних і південних флорах місцезнаходжень Mocar, Radoboj, Sused, Racsa, Борсук частіші прояви макротермних і субтропічних елементів, наприклад, представників pод. Palmae, рід Laurus та інші. Збагачення систематичного складу таксонами субтропічних рослин в західному напрямку пояснюється зміною загальних кліматичних умов у бік підвищення річних температур в країнах Центральної Європи.

ЕВОЛЮЦІЯ РОСЛИННОСТІ І КЛІМАТУ ЗАКАРПАТТЯ В БАДЕНІЇ І РАННЬОМУ САРМАТІ

У відрізок геологічного часу від початку баденського віку і по ранній сармат включно склався єдиний етап розвитку наземного рослинного покриву Закарпаття. Його моменти досліджувалися Т.М. Байковською і І.О. Іл'їнською, Н.Я. Шварьовою та іншими авторами, а також нами (відбитки листя) і палінологічно вивчались С.В. Сябряй.

Найбільш древнім фітоориктоценозом баденського віку є комплекс відбитків листя рослин, що знайдений в басейні р. Боржава біля с. Заднє В.І. Славіним (1945) і описаний Т.М. Байковською, (1953): Laurus guiscardii Gaud. et Srozzi, Laurus princeps Heer, Cinnamomum lanceolatum Ung, Cinnamomum scheichzeri Heer, Platanus sp, Alangium tiliaefolium (A. Br.) Krysht., Terminalia radoboyensis Ung.

У цьому флористичному комплексі домінують субтропічні рослини, зокрема роди Laurus і Cinnamomum. Проводячи реконструкцію кліматичних умов зростання цих рослин, І.О. Іл'їнська порівнює їх з лавровими лісами острова Тенеріф (група Канарських островів), де t січня +12,8?, t червня +22,5?, опади рівномірні 600-1000 мм/рік. Дані порівняльного аналізу свідчать, що найбільш древній баденський фітоценоз існував в умовах вологих субтропіків. Подальший розвиток рослинного покриву Закарпаття характеризувався появою нових угруповань з поступовим переважанням рослин, які характерні для теплопомірного клімату. Про це свідчать палінологічні дослідження С.В. Сябряй при вивченні баденських відкладів.

Заключна фаза еволюційного розвитку ранньосарматської рослинності відображений комплексом рослинних макрорешток, встановлених нами за відбитками листя з шарів луковської світи, що вінчають нижній сармат Закарпаття. У комплексі рішуче домінують відбитки рослин теплопомірних умов зростання. Температурні параметри були реконструйовані на основі методики В.П. Гричука зі співавторами (1987). Для кожного досліджуваного інтервалу вивченого етапу вирахувано температури найбільш теплого (липня) і найбільш холодного (січня) місяців. Визначено також і кількість опадів. Так, середньомісячна температура липня для раннього сармату складала +23,5°, січня +5°, а кількість опадів - 900 мм/рік. Для більш детальної характеристики палеокліматичних умов і реконструкції температур баденію і раннього сармату в Закарпатті застосовано модернізований автором тригонометричний поліном, формула якого наводиться нижче.

y = - A*sin(j*(x+y))+C

A = ЅU1-U2Ѕ/2 (амплітуда синусоїди)

C = ЅU1+U2Ѕ/2 (середньорічна температура)

j = 2p/12 = p/6 (період річних коливань (вимірюється в радіанах))

x - місяці

y = +2.5 місяця (поправка на календар)

y1 = - 6.750 *sin(p/6*(x+2.5))+16.750

y2 = - 9.250 *sin(p/6*(x+2.5))+14.250 (табл. 2)

Застосування цього поліному дозволяє реконструювати середньомісячні палеокліматичні параметри протягом року.

Рослинні рештки з с. Луково характеризують заключну фазу розвитку рослинного покриву в умовах від вологих субтропіків часу формування новоселицької світи (ранній баденій) до теплопомірних умов зростання при досить високій вологості в кінці ранньосарматського часу (луковський час). За палінологічними даними С.В. Сябряй, подальший розвиток рослинного покриву в середньому сарматі визначає новий етап розвитку клімату з підвищенням температури, однак без збільшення аридності. Це був останній кліматичний оптимум міоцену в Закарпатті.

Характеризуючи етап розвитку наземної рослинності з раннього баденію по ранній сармат, слід вказати, що процес зміни клімату в Закарпатті від вологого субтропічного до вологого теплопомірного проходив поступово, без різких температурних коливань.

ВИСНОВКИ

В дисертації обгрунтоване нове вирішення наукової проблеми, що полягає в вивченні баденій-ранньосарматського етапу розвитку наземної рослинності Закарпатської області з метою палеокліматичних реконструкцій.

Встановлено флористичний склад та реконструйовано характер ранньосарматської рослинності з луковської світи (верхня зона нижнього сармату Чоп-Мукачівської западини, зона Cardium transcarpaticum) в стратотипі названого стратону біля селища Луково Іршавського району.Виявлено, що лінза сірих глин, яка містить відбитки листя, заповнює пониження в рельєфі поверхні луковських піщаників. Вона утворилась в пониззях водотоку, що впадав у мілководний морський басейн, на що вказують спільні поховання морських водоростей роду Cystoseira, черепашок морських молюсків роду Cardium і численного листя наземних рослин, які складали лісові угруповання на прилеглому суходолі.

Рослини, рештки яких були систематично вивчені і монографічно описані, належать до лісових формацій з переважанням родин Fagaceae, Juglandaceae, Ulmaceae Corylaceae з домішками дерев з родин Aceraceae, Salicaceae, Betulaceae, Buxaceae, Rhamnaceae, Myricaceae, Oleaceae та інших. Їх склад свідчить про теплопомірні і достатньо вологі умови зростання, вони складали окремі угруповання в залежності від їх місця на вертикальних рівнях і мікроекологічних умов у різних формах рельєфу території зростання. Характерною особливістю вивченого фітоориктоценозу є відсутність в ньому таксонів, властивих субтропічним і тропічним умовам зростання. Такий склад рослинності сформувався внаслідок поступової еволюції рослинного покриву Закарпаття у відрізок геологічного часу від раннього баденію по ранній сармат включно. Вихідним при реконструюванні цього процесу був фітоориктоценоз з нижньоновоселицької підсвіти нижнього баденію. Палеоботанічні знахідки належать переважно відбиткам листя субтропічних і тропічних рослин (родів Laurus, Cinnamomum, Terminalia); майже відсутні рештки таксонів теплопомірних умов зростання (Байковська, 1953).

В залягаючих стратиграфічно вище верствах нижнього баденію Т.М. Байковською виявлено фітоориктоценоз змішаного характеру. У ньому, поряд з тропічними і субтропічними рослинами родів Magnolia, Cinnamomum, Terminalia, присутні таксони теплопомірних умов зростання Platanus aceroides Goepp., Liquidambar europaens A. Br., Vitis sp. До списку останніх Н.Я. Шварьова (1983) додає Ginkgo adiantoides (Ung.) Heer, а І.О. Іл'їнська (1960) Castanea atavia Ung. і Glyptostrobus europaens (Brongn.) Heer. У базальній для нижнього сармату доробратовській світі (в її стрембенській підсвіті) І.О. Іл'їнська дослідила комплекс рослинних макрорешток, серед яких в переважній більшості представлені таксони теплопомірних умов зростання. І лише поодинокі відбитки листя роду Cinnamomum, які останній раз зустрічаються тут у стратиграфічній послідовності утворень баденію та нижнього сармату, вказують на зв'язок лісових угруповань раннього сармату з вихідною ранньобаденською асоціацією субтропічних і тропічних рослин.

Подальша еволюція рослинного покриву досліджуваної території протягом середнього баденію реконструйована, головним чином, за даними зміни послідовних споро-пилкових комплексів, доповнених в деяких випадках даними локальних місцезнаходжень макроскопічних решток рослин. Всі вони свідчать про поступову зміну систематичного складу комплексу палеоботанічних решток у бік зменшення в них кількості представників субтропічних і тропічних елементів і відповідного збільшення ролі таксонів теплопомірних умов зростання.

Завершення процесу якісних змін у систематичному складі наземної рослинності в кінці раннього сармату зафіксоване нами в фітоориктоценозі з луковської світи. У цьому комплексі повністю відсутні екзотичні елементи, він складається з відбитків листя широко поширених родин листопадних дерев теплопомірних умов зростання, що складали лісові угруповання різних висотних рівнів на узбережжі ранньосарматського моря.

Послідовність подій в еволюції рослинного покриву Закарпаття в середньому і на початку пізнього міоцену дозволяє об'єднати їх в єдиний баденій-ранньосарматський етап розвитку наземної рослинності. Його ранній рубіж відмічений ранньобаденським комплексом решток субтропічних і тропічних рослин; пізній - ранньосарматським фітоориктоценозом, що цілком складений таксонами рослин теплопомірних умов зростання. Між цими рубежами відомі флористичні комплекси змішаного характеру, які відображають ту чи іншу ступінь переважання в рослинному покриві елементів початкової і завершальної фаз етапу. Фітоориктоценози із значною кількістю таксонів екзотичних рослин на фоні середніх і малих кількостей таксонів теплопомірних листопадних рослин можуть слугувати палеоботанічним обгрунтуванням ранньо- та середньобаденського віку вміщуючих гірських порід. Протилежне співвідношення свідчить про належність останніх до пізнього баденію. Поодинокі знахідки решток екзотичних рослин або ж їх повна відсутність у комплексі макрофітофосилій теплопомірних рослин вказує на ранньосарматський вік фітоориктоценозу. Ці висновки можна рекомендувати для використання при геологічній зйомці 1:200 000 масштабу.

В середньому сарматі, за даними палінологічного аналізу (Сябряй 1986), відображений початок наступного етапу, що характеризувався різними рослинними угрупованнями більш теплих умов зростання, що було характерно для останнього оптимуму міоцену в Закарпатті. Вивчення послідовності подій в межах баденій-ранньосарматського етапу еволюції наземної рослинності Закарпаття дозволило зробити конкретні реконструкції палеокліматичних флуктуацій. Особливо важливим є відтворення температурних умов зростання лісових формацій, що зазнали при змінах клімату значних перебудов.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Молчанов С.А. Реконструкция наземной растительности района с. Луково (Закарпатье) в раннесарматский век // Геол. журн. - 1999. - №3. - С. 75-76.

2. Молчанов С.А. О находке Cystoseira в отложениях сармата // Альгология. - 2000. - Т. 10, №8. - С. 329-331.

3. Молчанов С.А. Распределение растительного покрова на территории Закарпатья в раннем сармате // Доповіді НАН України. - 2000. - №8. - С. 147-151.

4. Молчанов С.А. Растительные группировки и некоторые растения как биоиндикаторы климатических условий в раннем сармате // Бот. журн. - К., 2000. - №5. - С.

5. Молчанов С.А. О состоянии некоторых раннесарматских видов рода Fagus L. // В сб.: Актуальні проблеми стратиграфії фанерозою України (Відпов. ред. Ю.В. Тесленко). - К.: Знання, - 1999. - С. 75.

6. Молчанов С.А. Эволюционное развитие растительного покрова на территории Закарпатья в бадении и раннем сармате // В сб.: Біостратиграфічні та палеоекологічні аспекти стратиграфії (Відпов. ред. Ю.В. Тесленко). - К.: Знання, - 2000. - С. 62-63.

7. Molchanoff S. On differentiation of the plant cover of the Transcarpathian area in the Badenian and the Early Sarmatian // Proc. 3 International Conf. on Carpathian Euroregion Ecology. - Miskolc (Hungary). - 2000. - P. 89.

8. Molchanoff S. Modelling of palaeoclimatic fluctuations in the Transcarpathians for the Badenian and the Early Sarmatian // Proc. International Conf. on Neogene vegetation and climate reconstructions EEDEEN/NECLIME. - Prague (Check). - 2001. - P. 16.

АНОТАЦІЇ

Молчанов С.О. Баденій-ранньосарматський етап еволюції рослинного покриву і клімату Закарпаття. - Рукопис.

Дисертація на здбуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальностю 04.00.09. - палеонтологія і стратиграфія. - Інститут геологічних наук НАН України; Київ, 2002.

Вивчено та монографічно описано фітоориктоценоз з нижньосарматських відкладів с. Луково в Закарпатті, наведено його стратиграфічне та геологічне положення. Виділений єдиний етап розвитку наземної рослинності та клімату в Закарпатті з раннього баденію по ранній сармат. Проведена порівняльна характеристика з іншими місцезнаходженнями одновікових флор Європи, Молдови, Росії, України. Реконструйовані кількісні температурні параметри клімату для виділеного етапу. Для більш детальної характеристики палеокліматичних умов і реконструкції температур однорічного циклу вперше застосовано модернізований автором тригонометричний поліном.

Ключові слова: фітоориктоценоз, флора, рослинність, баденій, сармат, фітомакрорештки, пилок, палеоклімат, Закарпаття.

Молчанов С.А. Бадений-раннесарматский этап эволюции растительного покрова и климата Закарпатья. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.09. - палеонтология и стратиграфия. - Институт геологических наук НАН Украины; Киев, 2002.

Изучен и монографически описан фитоориктоценоз из нижнесарматских отложений п. Луково в Закарпатье. Приводится его стратиграфическое и геологическое положение. Выделен единый этап развития наземной растительности и климата Закарпатья с раннего бадения по ранний сармат. Проведена сравнительная характеристика с другими местонахождениями одовозрастных флор Европы, Молдовы, России и Украины. Реконструированы количественные температурные параметры климата для выделенного этапа. Для более детальной характеристики палеоклиматических условий и реконструкций температур одногодичного цикла впервые применен модернизированный автором тригонометрический полином.

Ключевые слова: фитоориктоценоз, флора, растительность, бадений, сармат, фитомакроостатки, пыльца, палеоклимат, Закарпатье.

Molchanoff S.A. The Badenian - Early Sarmatian stage in evolution of the land plant cover and climate of Transcarpathians. - Manuscript.

The thesis is submitted to get candidate degree in Geology in speciality 040009. Palaeontology and stratigraphy. Institute of Geological Sciences of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

Phytooryctocenosis from the lower Sarmatian deposits in Transcarpathians is studied. Its stratigraphical and geological position is observed. The stage in evolution of the land vegetation and climate in Transcarpathians from the Early Badenian to the Early Sarmatian is defined. The comparative correlation with other localities of coeval floras of Europe, Moldova, Russia, Ukraine is presented. Quantative temperature parameters of climate for the defined stage are reconstructed. For more detailed characteristic of the palaeoclimatic conditions and the reconstruction of the temperatures for all the year round the trigonometrical polynom that was adapted by the author was applicated.

Key words: phytooryctocenosis, flora, vegetation, Badenian, Sarmatian, phytomacrofossils, pollen, palaeoclimate, Transcarpathians.

Размещено на Allbest.ru