Теорія і методи аналізу регіональних гідрохімічних систем

Для дослідження просторової структури даної макросистеми експертним шляхом було відібрано 10 репрезентативних параметрів ( модуль водного стоку, меліорованість водозбору, поширеність легкосуглинистих грунтів, еродованість, вміст сульфатів, амонію, фосфатів, СПАР, ДДТ, г-ГХЦГ), які найкращим чином характеризують кожен із 5 виявлених факторів формування ГХС.

За результатами проведеного кластерного аналізу виконано ієрархічне районування досліджуваної території; площі водозборів з однорідними гідрохімічними умовами, що характеризувалися як мінімум двома, чи декількома пунктами спостережень, було об'єднано у 14 локальних гідрохімічних мезосистем І порядку. Останні були об'єднані у 4 локальні гідрохімічні мезосистеми ІІ порядку, а саме: Слуцько-Волинська; Верхнєтетерівсько-Гнилоп'ятьська; Поліська Убортсько-Тетерівська; Словечансько-Овруцька. Кожна з них була утворена об'єднанням 2 - 4 гідрохімічних мезосистем І порядку.

Завдяки цьому було досягнуто ціль гідрохімічного районування - встановлення ієрархічної територіальної структури гідрохімічної макросистеми природних вод Житомирського Полісся. ЇЇ

візуалізацію було виконано шляхом побудови картосхеми гідрохімічного районування ( рис.3).

Кожен з виділених під час кластеризації районів характеризує окрему ГХС з специфічним для неї комплексом речовин та процесів, що протікають за участю цих речовин у межах даної території. Ці комплекси речовин та процесів склалися в результаті взаємодії екзосистемних та ендосистемних факторів формування ГХС.

Таким чином, виконані в даному розділі дослідження є одним із варіантів регіональної апробації теоретико-методичних розробок. Результати системного аналізу даної ГХС використані для вдосконалення мережі гідрохімічного моніторингу поверхневих вод Житомирського Полісся, виявлення основних причин погіршення якості води у регіоні та проведення водоохоронних заходів.

У п'ятому розділі роботи розглядаються характеристики басейнових ГХС лісостепової та степової зони України. Для дослідження особливостей їх формування та функціонування у цьому регіоні було обрано декілька репрезентативних у гідрохімічному відношенні річкових басейнів з типовими зональними особливостями природних умов та різними рівнями антропогенного навантаження ( Бутеня (басейн Дніпра), Іква та Корабельна (басейн Південного Бугу). Окремо розглянуто регіональну макро-ГХС басейну Південного Бугу.

Отримані шляхом експедиційних досліджень гідролого-гідрохімічні параметри цих систем, доповнені даними про природні умови та господарську діяльність у межах обраних водозборів, дозволили дослідити та проаналізувати їх процесно-функціональні структури, особливості яких обумовлюються мінливістю речовинно-агрегатної структури ГХС в залежності від зміни видів та міри впливу системоформуючих факторів. Їх типізація, яка була виконана з урахуванням найбільш вагомих перших трьох пріоритетних факторів показала, що у формуванні ГХС найбільшу роль відіграє характер поверхні водозбору (44% усіх випадків). На другому місці за впливом на формування параметрів системи є процеси перетворення речовини та енергії безпосередньо у водному об'єкті. На третьому місці - антропогенні фактори різного прояву, такі як вплив стічних вод, населених пунктів, меліоративних заходів, зарегульованості стоку.

Аналізуючи розподіл системоформуючих факторів відносно ГХС різних рівнів розмірності, слід звернути увагу, що системи нижчих ієрархічних рівнів формуються головним чином під впливом місцевих факторів. Для них особливо важливе значення має характер поверхні водозбору, на якому формується не тільки водний стік, а й хімічний склад вод місцевого стоку. Значні зміни хімічного складу води спостерігаються також у локальних ГХС під впливом внутрішніх процесів перетворення речовини і енергії у водному об'єкті.

Що ж стосується регіональних макросистем, то тут спостерігаються деякі цікаві особливості. Для регіональної макро-ГХС Житомирського Полісся, розміщеної в одній географічній зоні, відносна стабільність кліматичних та гідрологічних умов створює сприятливий фон для прояву дії інших, знову ж таки, місцевих факторів: характер поверхні водозбору, ерозійно-дефляційні процеси, що розвиваються під впливом втручання людини у природну структуру поверхні водозбору, меліоративні заходи.

Регіональна макро-ГХС Південного Бугу є трансзональною, розміщена у двох природних зонах - лісостеповій та степовій, тому у її формуванні основну роль відіграє зональна зміна природних факторів формування хімічного складу води, внаслідок чого в широтному напрямі помітно змінюється хімічний склад води від гідрокарбонатно-кальцієвого (на півночі) до сульфатно-кальцієвого та хлоридно-натрієвого у південній частині (річки Гнилий Єланець, Громоклія).

Саме тому в результаті системного аналізу було ідентифіковано як найбільш впливовий пріоритетний фактор функціонування даної ГХС - процеси формування хлоридно-натрієвого хімічного складу природних вод. Чітко було ідентифіковано і вплив другого фактора - скидання стічних вод. Характер водозбору для регіональної макросистеми відіграє важливу, проте не головну роль.

З метою апроксимації впливу виявлених факторів на формування ГХС виконано статистичне моделювання залежності концентрацій хімічних компонентів від характеристик пріоритетних факторів шляхом розрахунку багатофакторних регресійних рівнянь (Сніжко, 2001). Отримані дво- та трифакторні рівняння залежності показників (сполуки азоту, фосфору, загальна мінералізація), що описують процеси евтрофікації та засолення поверхневих вод від характеристик пріоритетних факторів. Ці рівняння рекомендується використати для оптимізації впливу різних факторів на параметри ГХС.

У шостому розділі на прикладі Джарилгацької затоки Чорного моря охарактеризовано специфічний географічний об'єкт - ГХС перехідного типу, яка сформувалася у зоні змішування прісних дренажно-скидних вод Краснознаменської зрошувальної системи (мінералізація 0,6 - 0,8 г/дм3) з морськими водами (солоність до 17о/оо).

Структурно-функціональні особливості перехідних ГХС обумовлені унікальністю домінуючого системоформуючого процесу змішування двох основних типів води - гідрокарбонатно-кальцієвих континентальних і хлоридно-натрієвих морських. Цей фактор обумовлює динамічну нестабільність шельфової ГХС та значну мінливість її параметрів.

Специфічний характер даної ГХС обумовлений ще й надходженням у море забруднюючих речовин антропогенного походження (пестициди, важкі метали, біогенні, органічні речовини) зі зворотними водами рисівницьких систем.

Для вивчення процесів та основних факторів формування перехідної ГХС були проведені упродовж декількох років натурні гідрохімічні дослідження, в результаті яких було зібрано дані про особливості хімічного складу усіх типів природних вод та донних відкладів, що беруть участь у формуванні системи. Для системного аналізу використана матриця просторово-варіаційних рядів, що представлена 29 показниками, які варіюють на 49 об`єктах. Матриця такого розміру, враховуючи і набір показників, які входять в неї (колірність, прозорість, завислі речовини, рН, О2, БПК5, окислюваність, лужність, жерсткість, сухий залишок, Fе, СІ-, SО4-, NH4+, NO2-, NO3-, СПАР, НСО3-, Na+, Mn, Cu, Zn, Pb, Co, базагран, пропанід, 3,4-ДХА, сатурн, ялан), є достатньо представницькою та придатною до обробки і отримання надійних результатів.

Результати аналізу показали, що речовинно-енергетичні перетворення у системі зумовлені протіканням процесів коагуляції, комплексоутворення, осадження речовин, що надійшли з дренажно-скидними водами, вивільненням біогенних речовин за рахунок деструкції органічних речовин, нітрифікацією, адсорбцією кобальту під час осадження карбонатів у зоні змішування вод, осадженням заліза у вигляді гідроокислу, забрудненням води сполуками міді та 3,4 ДХА, утворенням комплексів цинку з гуміновими кислотами, впливом окислювально-відновної обстановки на вміст NH4+, забрудненням води пропанідом, сатурном, базаграном та яланом.

Антропогенна трансформація ГХС відбувається не тільки внаслідок забруднення моря специфічними хімічними речовинами, а й у результаті розсолонення прибережної акваторії Джарилгацької затоки. Режимні спостереження за солоністю протягом вегетаційного періоду дозволили виявити два типи її сезонної динаміки. На ділянках з активним водообміном коливання солоності на протязі вегетаційного періоду не перевищують 3,0-4,0%о, а на прибережних мілководних ділянках під впливом значних об`ємів скидних вод солоність змінюється від 12-13%о на початку поливного сезону до 1-2%о під час скиду зворотних вод з рисових чеків.

Значну роль у формуванні ГХС відіграють донні відклади, запаси яких постійно поповнюються за рахунок надходження завислих речовин зі зворотними водами. Органічні, біогенні речовини та важкі метали зосереджені, як показали дослідження, в основному у тонкодисперсних фракціях донних відкладів діаметром 0,1-0,05 і 0,05-0,01 мм. Існує потенційна загроза посилення антропогенного евтрофування, збільшення токсичності води та донних відкладів, які використовуються у лікувальних закладах Скадовської медичної зони. Ймовірність погіршення екологічної ситуації зростає у випадку різкої зміни окислювально-відновних умов водного середовища та скаламучування води під впливом сгінно-нагінних процесів.

За результатами системного аналізу виконано районування акваторії Джарилгацької затоки за умовами формування якості води (рис.4), яке може бути використано для організації системи гідроекологічного моніторингу, оптимізації її просторового вирішення;

Проведено дослідження впливу екзосистемних факторів на формування параметрів системи. Встановлені залежності між вмістом речовин у дренажно-скидних водах, донних відкладах (елементи управління станом ГХС) та у морській воді (керований елемент), які можуть бути використані для оптимізації гідрохімічних параметрів перехідної системи та для управління нею при проведенні водоохоронних заходів.

У сьомому розділі роботи виконано прогнозування можливих змін параметрів ГХС статистичним та балансовим методом.

В основу прогнозних розрахунків балансовим методом було покладено водогосподарський баланс р. Горинь. Використані дані про скидання стічних вод окремими галузями промисловості для кожного з 13 розрахункових створів (рис. 5) для вихідного рівня (1988р.), та для кінцевого прогнозного рівня (2005 р.). Для виконання статистичного прогнозу використано дані багаторічних спостережень за водним стоком та концентрацією забруднюючих речовин у воді р.Горинь.

Аналізуючи результати прогнозу, слід відзначити, що найбільшу небезпеку для забруднення вод досліджуваного регіону являють нітрати, СПАР, амонійний азот, загальний фосфор та хлориди. Середній приріст концентрацій цих речовин у басейні р.Горинь складатиме відповідно 28,3, 28,2, 18,7, 15,1, 11,4%.

Тенденція росту забруднення річок басейну хімічними речовинами чітко виражена у створах №11 (р.Случ), №10 (р.Случ), №6 (р.Устя), №3 (р.Вілія).

Середній приріст концентрацій всіх прогнозних речовин, серед яких Cl-, SO42-, NH4+, NO3-, БСК5, СПАР,Cr, Cu, Fe, Рзаг. складатиме по цих створах відповідно 19,9, 19,3, 18,5, 16,2%.

Сказане дозволяє зробити висновок про подальшу антропогенну трансформацію даної гідрохімічної системи з домінуванням процесів евтрофування та засолення природних вод.

антропогенний формалізація гідрохімічний

Висновки

1. З метою поглибленого вивчення просторово-часової направленості та причинної обумовленості речовинно-енергетичних потоків та фізико-хімічних процесів у поверхневих водах, які формують їх хімічний склад та обумовлюють придатність для різних видів водокористування і функціонування водних екосистем було виконано обґрунтування, розробку, апробацію та прикладне застосування науково-теоретичних та методологічних засад дослідження хімічного складу природних вод як гідрохімічних систем (ГХС).

2. В рамках теоретичного обґрунтування даного напрямку гідрохімічних досліджень в роботі були вирішені наступні задачі:

- виконано дефініцію, графічну та математичну формалізацію ГХС, виходячи з концепцій багатофакторності формування хімічного складу природних вод та функціональних геосистем, розвинутих в другій половині XX століття;

- розглянуто основні властивості, функції та структури ГХС;

- узагальнено характеристику речовинно-агрегатного та компонентного складу ГХС на сучасному етапі еволюції природних вод;

- описано типові процесно-функціональні структури ГХС;

- розроблено ієрархічну класифікацію рівнів горизонтальних та вертикальних структур ГХС;

- виконано типізацію ГХС як процесно-функціональних речовинно-енергетичних структур гідрологічних об'єктів;

встановлено, що ГХС є своєрідною просторово-часовою формою існування і руху матерії, тому динамічний стан системи, який обумовлюється нестабільністю зовнішніх системоформуючих факторів, є її природною властивістю;

- виявлено циклічний характер розвитку ГХС як закономірну мінливість у часі форм існування та концентрацій хімічних речовин у водному середовищі, що обумовлюється циклічністю природних факторів, інтегральною характеристикою впливу яких на параметри ГХС є водний стік;

- охарактеризовано стійкість ГХС, що визначається як її здатність функціонувати на певному рівні, не виходячи за рамки критичних значень параметрів її компонентів, зберігати рівноважний стан протягом певного часу за умови стабільності впливу природних та антропогенних факторів її формування.

3. Розроблено основи методології дослідження процесів формування хімічного складу та якості природних вод, яка базується на методах системного аналізу і концепціях про багатофакторність формування хімічного складу та гідрохімічні системи природних вод. Дана методологія логічно поєднує сучасні методи дослідження як системи в цілому, так і окремих її компонентів і дозволяє вирішувати наступні задачі:

- виявлення та ідентифікація факторів формування ГХС;

- моделювання впливу антропогенних факторів на формування ГХС методами мультиваріаційної статистики;

- виявлення просторових, процесно-функціональних та речовинно-агрегатних структур ГХС;

-дослідження територіальної структури ГХС та її візуалізація у вигляді процесно-функціональної моделі чи карти районування;

- прогнозування розвитку системи;

- розробка рекомендації для прийняття управлінських рішень, в тому числі щодо оптимізації і стабілізації гідрохімічних процесів у системі.

4.Апробація теоретико методологічних розробок для дослідження ГХС здійснена на водних об'єктах України під час виконання науково-дослідних робіт, пов'язаних з вирішенням важливих водогосподарських проблем, в результаті чого були отримані наступні практично значимі результати:

- досліджено структуру факторів формування гідрохімічної регіональної макросистеми природних вод Житомирського Полісся; виявлено, що формування параметрів системи відбувається під впливом п'яти основних факторів: дифузного надходження мінеральних солей, біогенних та органічних речовин з поверхні водозбору, ерозійно-дефляційних процесів, що сприяють вилуговуванню мінералів гірських порід та винесенню у річкову мережу забруднюючих речовин, впливу меліоративних заходів на перебіг фізико-хімічних процесів і трансформування типу вод, впливу стічних вод та надходження отрутохімікатів.

- за результатами факторного та кореляційного аналізу параметрів ГХС розроблено структурно-функціональну модель системи, яка характеризує як фактори формування системи, так і процеси, що ними обумовлені;

- виконано районування регіональної гідрохімічної макросистеми Житомирського Полісся за умовами формування хімічного складу та якості води;

- розроблено рекомендації щодо покращення стану якості води та підвищення ефективності гідроекологічного моніторингу поверхневих вод Житомирського Полісся;

- досліджено особливості гідрохімічних систем річок лісостепової та степової зон України та виконано рекомендації щодо їх оптимізації з використанням результатів багатофакторного моделювання впливу антропогенних чинників на формування параметрів гідрохімічних систем;

- на основі системного аналізу гідрохімічної системи перехідного типу (Джарилгацька затока) виявлено головні причини погіршення еколого-гідрохімічної ситуації в Скадовській курортній зоні;

- встановлено, що структурно-функціональні особливості системи обумовлюються не тільки змішуванням гідрокарбонатно-кальцієвих континентальних і хлоридно-натрієвих морських вод а й складним комплексом процесів, направлених на стабілізацію порушеного стану ГХС внаслідок забруднення моря зворотними водами рисівницьких систем, які містять, окрім розчинених мінеральних солей, ще й значні кількості пестицидів, важких металів, біогенних, органічних та завислих речовин;

- виявлено, що речовинно-енергетичні перетворення у системі зумовлені протіканням процесів коагуляції, комплексоутворення, осадження речовин, що надійшли з дренажно-скидними водами, вивільненням біогенних речовин за рахунок деструкції органічних речовин, нітрифікацією, адсорбцією кобальту під час осадження карбонатів у зоні змішування вод, осадженням заліза у вигляді гідроокислу, забрудненням води сполуками міді та 3,4 ДХА, утворенням комплексів цинку з гуміновими кислотами, впливом окислювально-відновної обстановки на вміст NH4+, забрудненням води пропанідом, сатурном, базаграном та яланом;

- встановлено, що антропогенна трансформація ГХС відбувається не тільки внаслідок забруднення моря специфічними хімічними речовинами, а й у результаті розсолонення прибережної акваторії Джарилгацької затоки від 1,1 до 20,0 разів;

- на основі результатів досліджень показано, що накопичення у прибережній частині затоки у воді та донних відкладах біогенних компонентів, мікроелементів та токсичних речовин є свідченням потенційної загрози посилення антропогенного евтрофування прибережних ділянок, збільшення токсичності води та донних відкладів, які використовуються у лікувальних закладах Скадовської медичної зони;

- виконане районування акваторії Джарилгацької затоки за результатами системного аналізу може бути використано для організації системи гідроекологічного моніторингу, оптимізації її просторового вирішення;

- встановлені залежності між вмістом речовин у дренажно-скидних водах (елемент управління станом ГХС) та у морській воді (керований елемент) можуть бути використані для оптимізації гідрохімічних параметрів перехідної системи та для управління нею при проведенні водоохоронних заходів.

- на прикладі гідрохімічної макросистеми р. Горині було апробовано статистичні та балансові підходи до прогнозування параметрів гідрохімічних систем; результати прогнозування впроваджено в розробку технічного проекту поповнення підземних вод в районі Гощанського водозабору м. Рівне.

5. Впровадження теоретико-методологічних розробок дослідження процесів формування хімічного складу та якості поверхневих вод в практику водогосподарських організацій підтвердило ефективність їх використання для вирішення важливих гідроекологічних проблем України.

Список опублікованих праць

1. Малі річки України/ За редакцією А.В.Яцика/.-К.: Урожай, 1991. - 294 с. (С.І.Сніжком написані у співавторстві з В.І.Пелешенком, Д.В.Закревським, А.П.Чернявською, В.К.Хільчевським розділи: 4.1.2, 4.1.3, 4.2.1, 4.2.2, 4.3.1, 4.3.3).

2. Використання осадів стічних вод у сільськогосподарському виробництві/-К.:ВПЦ “Київський університет”, 1997. -130с.(співавтори Хільчевський В.М., Савицький В.М., Чеботько К.О., Курінний І.Л.).

3. Гідрохімія та радіогеохімія річок і боліт Житомирської області/За редакцією С.І.Сніжка, О.О.Орлова. -Житомир: Волинь, 2002. -264 с. (співавтори Орлов О.О., Закревський Д.В., Пелешенко В.І., Шищенко П.Г., Олійник Я.Б., Костриця М.Ю., Самойленко В.М., Тавров Ю.С.)

4. Оцінка та прогнозування якості природних вод. Підручник. -К.: Ніка-Центр, 2001. -264 с.

5. Інженерна гідрохімія. Навчальний посібник.-К: ВПЦ “Київський університет”, 2001.-105 с.

6. Взаємозв`язок між витратами та мінералізацією води річок басейну Дніпра// Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Географія. -1990. -Вип.32. -С. -25-30 (співавтори Закревський Д.В., Шевчук І.О.).

7. Дослідження умов формування стоку хімічних компонентів у басейні малої річки// Меліорація і водне господарство. -1990. -Вип.73. - С.37-42 (співавтори Пелешенко В.І., Закревський Д.В., Гребень В.В.).

8. Надходження біогенних елементів з атмосферними опадами та їх розподіл в басейні Дніпра// Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Географія. - 1993. -Вип.40. -С.101-107.

9. Комплексная оценка и классификация водной экосистемы Дуная // Водные ресурсы.- 1993.- Т.20, №4.- С.552-560 (співавтори Созінов О.О., Олексієнко В.Д., Акімов І.А.,Чернявська А.П., Пелешенко В.І.).

10. Forschungsmethodik der Formierungsprozesse der Qualitaet der naturlichen Gewasser und ihre Klassifizierung nach genetischen Merkmalen// Hydrologische Vorhersagen und hydrologisch - wasserwirtschaftliche Grundlagen. UNESCO/WMO. -1994. -XXVII. -B.II. - S.777-782.

11. Формирование качества воды прибрежной акватории Черного моря в зоне влияния Краснознаменской оросительной системы// Гидробиологический журнал. -1995. -Т.31.-№5. -С.101-110 (співавтори Брагар М.С., Ларіонов Ю.В., Чеботько К.О.)

12. Концепція методики оперативного прогнозування якості води гірських річок Українських Карпат. Експрес-інформація. -К.: Центр наук.-техн. інформації Держводгоспу України. -1996. -№18 -19. - С.5-12.

13. Формування хімічного складу річкових вод зони мішаних лісів України// Водне господарство України. -1997. -№5. - С.18-20 (співавтор Закревський Д.В).

14. Розсолонення води Джарилгацької затоки// Водне господарство України. -1998. -№3. -С.5-8(співавтори Чеботько К.О., Брагар М.С., Ларіонов Ю.С.).

15. Wirtschaftlicher Mechanismus des Schutzes der Wasserressourcen der Ukraine// Hydrologische Vorhersagen und hydrologisch - wasserwirtschaftliche Grundlagen. UNESCO/WMO. -1998. - XIX. -B.I. - S. 85-90(співавтор Сніжко О.М.).

16. Формування якості води гірських річок в умовах нестійкого водного режиму// Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви). - Ужгород: ВАТ “Патент”.-1999.- С.310-313.

17. Ймовірність появи небезпечних концентрацій забруднюючих речовин у воді гірських річок під час катастрофічних паводків// Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви). - Ужгород: ВАТ “Патент”.-1999.- С.313-316.

18. Сучасні методи дослідження гідрохімічних систем // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. -2000. -Т.1. -С.67 - 69.

19. Про деякі чинники формування якості поверхневих вод басейну р.Горинь у сучасних умовах // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. -2000. - Т.1. - C.116-118 (співавтори Пелешенко В.І., Савицький В.М., Шевчук І.О.).

20. Die Wahrscheinlichkeit der Erscheinung der gefaehrlichen Schadstoffkonzentrationen im Wasser der Bergfluessen des ukrainischen Teiles des Einzugsgebietes von Tisa bei extremen Hochwassersituationen // Hydrologische Vorhersagen und hydrologisch - wasserwirtschaftliche Grundlagen. UNESCO/WMO. -2000. -XX. -B.I. - S. 759 - 763.

21. Abflussmengen der Gewaesser als integrierte Charakteristik des Einflusses natuerlicher Prozesse auf die chemische Zusammensetzung der Gewaesser und auf die Wasserguete// Hydrologische Vorhersagen und hydrologisch-wasserwirtschaftliche Grundlagen.UNESCO/WMO. -2000. - XXX. - S.764- 767.

22. Поняття про гідрохімічні системи та методи їх дослідження// Україна і глобальні процеси: географічний вимір. Матеріали з'їзду Географічного товариства України. - Луцьк: Вежа.- 2000.- Т.2.- С. 199-202.

23. Характеристика хімічного складу води та гідрохімічного режиму річок Житомирської області //Житомирщина на зламі тисячоліть. -Житомир: Волинь. -2000. -С. 201 - 205( співавтор Сіренький С.П.)

24. Багаторічні особливості гідрохімічного режиму річок Житомирщини та виявлення його основних тенденцій //Житомирщина на зламі тисячоліть. -Житомир: Волинь. -2000. -С. 219 - 221(співавтори Закревський Д.В., Сіренький С.П.).

25. Науково-методичні основи гідрохімічних досліджень водно-болотних екосистем // Житомирщина на зламі тисячоліть. -Житомир: Волинь. -2000. - С. 201 - 205.

26. Оцінка та картографування якості води річок Житомирської області //Житомирщина на зламі тисячоліть. -Житомир: Волинь. -2000. -С.261 - 262(співавтори Бондаренко Е.Л., Шевченко В.О., Радченко Н.Л., Сіренький С.П.).

27. Моніторинг якості води річок Житомирської області // Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія. - 2000.-Т.1. -С.78-79 (співавтор Сіренький С.П.).

28. Wasserwirtschaftliche und oekologische Situation im Dnipro - Einzugsgebiet // Hydrologie und Wasserbewirtschaftung. - 2001. -Heft №1. -S.2 - 8.

29. Методика досліджень факторів формування гідрохімічних систем // Вісник Київського університету. Серія географії. -2001. -Вип.47. -С.53 - 56.

30. Методика дослідження територіальної структури гідрохімічних систем// Картографія та вища школа.-2001. -Вип.5, -С. 67 - 73.

31. Апроксимація та статистичне моделювання впливу антропогенних чинників на формування гідрохімічних систем природних вод з використанням мультиваріаційних методів// Географія і сучасність. -2001. -Вип.5. -С.3 - 16.

32. Дослідження структури гідрохімічних систем шляхом аналізу їх часових інформаційних матриць// Географія і сучасність. -2001. -Вип.5. -С.16 - 25.

33. Агропромисловий комплекс як чинник формування регіогнальної гідрохімічної системи поверхневих вод //Eкономічна та соціальна географія.-2001.-Вип.50.-С.95- 103.

34. Дослідження генетичної структури і процесів формування гідрохімічних макросистем (на прикладі водозборів Житомирської області)// Людина і довкілля. - 2001. - Вип.2. - С.102 - 110.

35. Оцінка сучасного гідрохімічного режиму та якості води річок Житомирського Полісся // Український географічний журнал. -2001. -№2. -С.65 - 70.

36. Дефініція гідрохімічної системи за функціонально-геосистемним принципом та її математична формалізація// Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. -2001. -Т.2. -С. 171-181.

37. Багаторічна мінливість стоку основних річок басейну Чорного моря// Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. -2001. -Т.2. - С. 373-379 (співавтор Куприков І.В.).

38. Мінливість та стійкість - дві характерні риси розвитку гідрохімічних систем// Захист довкілля від антропогенного навантаження. -2001. - Вип. 4(6).- С.34-38.

39. Еколого-гідрохімічні підходи до вибору репрезентативних показників для гідроекологічного моніторингу// Географія і сучасність, 2001. Вип.6, с.31 - 39.

40. Особливості формування процесно-функціональної структури гідрохімічної системи перехідного типу (на прикладі Джарилгацької затоки Чорного моря) // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. -2002. -Т.3. -С. 142-148.

41. Принципи виділення територіальних структур гідрохімічних систем та встановлення їх розмірності // Картографія та вища школа.-2002. -Вип.7, -С. 56 - 61.

42. Размещено на Allbest.ru