Враховуючи розробки з формаційного аналізу та класифікації розсипів золота досліджені утворення класифіковано як пліоцен-четвертинна, орогенна, гумідна, континентальна, теригенна, алювіальна, золотоносна субформація в межах якої сформувалися долинні, руслові, заплавні, терасові та устєвих притоків розсипи (насичення і розсіювання) золота ближнього зносу та дальнього переносу, представлені шлейфами, косами, струмами, лінзами, кущами, кишенями, щітками, ребровиком тощо.

5. Аналіз типоморфних ознак золота порід площ водозбору та типоморфних ознак золота з сучасних водотоків дозволив встановити ймовірні його корінні джерела та/або проміжні колектори живлення. Так, ідіоморфне золото характерне для соймульських конгломератів верхньої крейди, гіпідіоморфне - для пісковиків верхньої крейди, дендритоїди - для соймульських конгломератів, ксеноморфне золото - для утворень кампільського ярусу тріасу, соймульських конгломератів та для порід крейдового і палеогенового флішу. Ймовірні джерела живлення встановлено і для морфологічних різновидів ксеноморфного золота.

Типоморфні ознаки золота порід площ водозбору та типоморфні ознаки золота з сучасних водотоків (морфологія зерен, мікроморфологія поверхні, хімічний склад, ступінь механічного зношення, плескатість, деформація зерен, розвиток структур пластинчастих деформацій) вказують на значний термін перебування золота у водно-динамічному середовищі (в сучасному алювії, або/чи в річкових палеодолинах, древньому морському басейні), багаторазовий перемив і неодночасність залучення його до процесу седиментогенезу, а отже, на геохронологічну транзитність мінералу.

Для більшості морфологічних та хімічних різновидів золота ймовірні джерела живлення встановлені в межах району досліджень. Існує значна ймовірність того, що корінні джерела низькопробного, ртутьвмісного золота і його амальгами пов'язані з неогеновими вулканітами на вододілі верхньої течії річок Чорний і білий Черемош, або на території Румунії.

Аналіз геолого-тектонічної, геоморфологічної, гідрографічної будови території, будови річкових долин, складу алювію та золотоносності алювіальних відкладів дозволив встановити ряд пошукових критеріїв на розсипну і корінну золотоносність. Зокрема, це площі розмиву порід палеозойського метаморфічного комплексу, соймульських конгломератів, зони інтенсивної дислокації порід крейдового флішу; позитивні і негативні аномалії гравітаційного поля; вододіл між річками Чорний і Білий Черемоші; ділянки, нижче областей морфологічних змін в будові річкових долин; ділянки розширення русел річкових долин; ділянки крутих поворотів русла; ділянки розвитку відмілин; ділянки розвитку низьких терас; ділянки різкої зміни складу алювію; ділянки поширення грубоуламкових, відносно погано відсортованих відкладів та валунних і піщаних кос; ділянки поширення вагових вмістів розсипного золота; ділянки поширення золота рудного обрису; ділянки поширення в алювії низькопробного золота, амальгами, кіноварі і бариту.

Комплекс розглянутих критеріїв дозволив автору на основі матеріалів геологічного картування, потамологічних, літологічних досліджень, досліджень типоморфних ознак розсипного золота з використанням відповідних геофізичних даних намітити ділянки, які заслуговують на постановку загальних пошуків корінних джерел золота і розсипів мінералу. Зокрема, це площі водозбору стр. Дземброня і Бистрець, в яких виявлено неокатане золото рудного обрису. Це також площі поширення і алювій водотоків, які знаходяться на вододілі р. Чорний та Білий Черемош (їх золотоносність досліджена спорадично і недостатньо). В першу чергу це стосується р. Пробійна і струмків, які в неї впадають (Грамотний Великий, Грамотний Малий, Михайлов, Мозірний, Старий), оскільки в місці впадіння р. Пробійна у р. Білий Черемош в алювії останнього встановлені вагові вмісти золота. Корінне джерело низькопробного золота (550 - 600) прогнозується в межах вододілу рр. Білий і Чорний Черемош в породах, що розмиваються стр. Фоеник. Першочерговими об`єктами дослідження на розсипне золото слід вважати також праві притоки р. Чорний Черемошу (стр. Людовець, Гнилець, Гнилий). Значний інтерес з точки зору розсипної золотоносності являють собою улоговиноподібні розширення, які знаходяться по р. Білий Черемош - від гирла р. Яловичори до гирла стр. Гостовець; по р. Чорний Черемош - між гирлами стр. Людовець і Гнилець, а також в Верховинській улоговині по обох річках. Перспективними є ділянки розвитку валунно-галечних і піщаних кос. Це виположені ділянки повздовжніх профілів рр. Чорний і Білий Черемош, ділянки нижче гирла стр. Шибени в руслі р. Чорний Черемош, в долині річки Сарата, а також нижче гирла стр. Лопушна та в руслі р. Білий Черемош біля с. Голошино.

Перспективи можливості видобутку золота пов'язані з алювіальними і заплавними розсипами, де вміст металу на окремих ділянках досягає промислових значень, а його запаси від 106 кг/об'єкт і більше. З таких об'єктів можна швидко і економічно вигідно видобувати золото.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Фігура Л.А. Морфологічна класифікація золота з алювіальних відкладів Чивчинського району // Мінерал. збірник Львівськ. ун-ту. ? Львів, 2002. ? № 52. ? Вип.2. ? С.93-95.

2. Фігура Л.А. Хімічний склад і морфологія золота Чивчинського району Українських Карпат // Пошукова та екологічна геохімія. ? Київ, 2003 ? №2/3. ? С.14 - 16.

3. Фігура Л. А, Телятникова О.В. Прояви золота, срібла і міді в осадових комплексах Українських Карпат // Сучасні проблеми геологічної науки: Зб. наук. праць ІГН НАН України ? Київ, 2003. ? С.180 - 182. (особистий внесок - здобувачем досліджені шляхи міграції та концентрації золота і срібла в осадових відкладах Українських Карпат).

4. Фігура Л.А. Морфологія розсипного золота як критерій умов протікання седиментогенезу (на прикладі розсипного золота з алювію сучасних річок Чивчинського району) // Мінерал. збірник Львівськ. ун-ту. ? Львів, 2004. ? № 54. ? Вип.2. ? С.156 - 159.

5. Ковальчук М.С., Фігура Л.А. Біомінералізація золота в осадових комплексах України та її екологічні аспекти // Пошукова та екологічна геохімія. ? Київ, 2004. ? №4. ? С.7 - 11. (особистий внесок - здобувачем проаналізована біомінералізація золота в сучасних континентальних відкладах Українських Карпат).

6. Фигура Л.А. Изменение морфологии россыпного золота из аллювиальных отложений рек Чивчинского района Украинских Карпат // Тектоника, минерагения, минеральные ресурсы: Сб. науч. работ Иститута геохимии окружающей среды НАН и МЧС Украины - Киев, 2005 - том 2 - С.161-164.

7. Ковальчук М.С., Фігура Л.А. Золотоносність сучасних алювіальних відкладів України // Мінералогічний збірник. ? Львів, 2005 ? №55. ? Вип.1-2. ? С.54 - 61. (особистий внесок - здобувачем досліджена золотоносність сучасних алювіальних відкладів Українських Карпат).

8. Фігура Л.А. Літологія і золотоносність сучасних алювіальних відкладів Чивчинського району Українських Карпат // Літологія і корисні копалини: Зб. наук. праць ІГН НАН України. - Київ, 2006 - С.133 - 137.

9. Фігура Л.А. Умови формування розсипів золота в Чивчинському районі Українських Карпат // Сучасні напрямки української геологічної науки: Зб. наук. праць ІГН НАН України - Київ, 2006 - С.114 - 116.

10. Фігура Л.А. Мінералогія алювіальних відкладів потоків Вел. Прелучний і Малахітовий // VIII наукова конференція молодих вчених та спеціалістів ІГГГК НАН України та НАК "Нафтогаз України". Львів,7-9 жовтня 2003 р. - Львів, 2003. - С.134 - 136.

11. Фігура Л.А. Морфологія розсипного золота як критерій умов протікання седиментогенезу (на прикладі розсипного золота з алювію сучасних річок Чивчинського району) // Мінералогія: історія, теорія і практика: Міжнар. наук. конф. Львів, 3-6 вересня 2004 р. - Львів, 2004 - С.73.

12. Фігура Л.А. Золото ? срібло ? мідна "тріада" в осадових відкладах Чивчинських гір (Українські Карпати) // Геологічна наука XXI століття: Всеукр. наук. - практ. конф. (пам'яті О.П. Фисуненка). Луганськ, 14-16 квітня 2004р. ? Луганськ, 2004. ? С.117 - 119.

Анотація