Геолого-економічна оцінка залізорудної бази українського щита для прямого відновлення заліза

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕОХІМІЇ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

УДК 553.042:553.31

ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗАЛІЗОРУДНОЇ БАЗИ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

ДЛЯ ПРЯМОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЗАЛІЗА

Спеціальність 04.00.19 - Економічна геологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

ГУРЕЄВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана.

Науковий керівник: Плотников Олександр Володимирович, доктор геологічних наук, професор.

Офіційні опоненти: Галецький Леонід Станіславович, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, завідувач відділом геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України.

Горлицький Борис Олександрович, доктор геолого-мінералогічних наук, завідувач відділом геохімії техногенезу Інституту геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України.

Захист відбудеться 16.04. 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.192.02 Інституту геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України за адресою: 03680, м. Київ, пр. Палладіна, 34-а. Тел. (044) 451 02 36, 424 00 60. моделювання залізорудний сировинний сталь

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України за адресою: 03142, м. Київ-142, проспект Палладіна, 34.

Автореферат розісланий 13.03. 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Д 26.192.02 кандидат геолого-мінералогічних наук Семенюк М.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останні роки, в період переходу України до ринкової економіки в залізорудній промисловості відбулися істотні зміни. Різко скоротилися обсяги виробництва, змінилися вимоги до якості залізорудної сировини, відбувся перехід від планового господарства до ринкових відносин, загострилася конкурентна боротьба за ринки збуту. Особливості перехідного періоду не знайшли досить повного відбиття в науково-технічній й економічній літературі, не узагальнений досвід роботи залізорудних підприємств у нових умовах. Крім того, залізорудна промисловість України є частиною й учасником світового ринку залізної руди. Тому необхідно систематично вивчати й аналізувати стан і тенденції розвитку залізорудної галузі: обсяг виробництва, асортимент товарної продукції, експортно-імпортні операції, розвиток техніки, технології й організації виробництва залізорудної сировини, потреби країн світу в продукції залізорудних підприємств.

Сучасною провідною ідеєю в металургії чорних металів є метод прямого відновлення заліза, використання якого дозволить суттєво поліпшити якість металу, знизити витрати виробництва у порівнянні з доменним методом, а також зменшити екологічне навантаження, що є досить актуальним, особливо для Криворізького регіону.

Однак впровадження цього методу потребує переоцінки залізорудної мінерально-сировинної бази України, оцінки промислових запасів залізних руд діючих гірничодобувних підприємств на предмет можливості їх використання в якісній металургії.

Для України - це нова технологія, оскільки до цього часу сталь виробляли традиційними методами, а тому і критерії оцінки якості залізорудної сировини були інші.

Питання оцінки залізорудних родовищ України знайшли відображення у працях Плотникова О.В., Куліша Є.О., Каталенця А.І., Веригіна М.І., Бєлєвцева Я.М., Бєлєвцева Р.Я., Глеваського Є.Б., Галецького Л.С., Занкевича Б.О., Коваля В.Б., Коржнєва М.М., Семененка М.П., Черновського М.І. та ін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Зміст , тематична спрямованість і мета роботи відповідають “Загальнодержавній програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року”, зокрема її пункту “Удосконалення мінерально-сировинної бази діючих гірничодобувних підприємств України з метою підвищення їх економічної ефективності, якості і конкурентоспроможності готової продукції”

Результати наукових досліджень, які наведені в дисертації, отримані під час виконання науково-дослідних робіт, на базі Інгулецького ГЗК, у виконанні яких автор брав участь (номери державної реєстрації 010U008316, 010U008315, У-06-86/1).

Мета і задачі досліджень. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та кількісній оцінці геолого-економічних чинників, що визначають економічну цінність промислових запасів залізорудних родовищ для потреб якісної металургії, можливості їх селективного видобутку та подальшого збагачення і переробки, розробці на цій основі критеріїв поліпшення мінерально-сировинної бази залізорудного гірничопромислового комплексу України, підвищення якості і конкурентоспроможності залізорудної продукції. Досягненню мети сприяло вирішення наступних задач: 1) аналіз сучасного стану і геолого-економічне моделювання розвитку залізорудної мінерально-сировинної бази України і світу, а також ринку залізорудної продукції і сталі в умовах глобалізації; 2) дослідження і кількісна оцінка геолого-економічних особливостей які визначають економічну цінність залізорудних родовищ, характеристика неоднорідності складу руд та технологічних властивостей мінеральної сировини; 3) дослідження взаємозв'язку між використанням альтернативних методів виробництва сталі та залізорудної мінерально-сировинної бази в Україні; 4) геолого-економічна оцінка мінерально-сировинної бази, на прикладі ВАТ “ІнГЗК”, і можливості її використання для виробництва сталі методом прямого відновлення заліза; 5) аналіз ефективності впровадження методу прямого відновлення заліза на ВАТ “ІнГЗК”; 6) аналіз, оцінка та засоби запобігання геологічних, технологічних та економічних ризиків, пов'язаних із упровадженням прямого відновлення заліза на ВАТ “ІнГЗК”; 7) дослідження геолого-екологічних чинників реалізації проекту.

Об'єкт дослідження - залізорудна мінерально-сировинна база гірничодобувних підприємств.

Предмет дослідження - геолого-економічні критерії оцінки промислових запасів залізної руди для потреб якісної металургії.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети був обраний наступний комплекс методів: 1) методи статистичного моделювання і прогнозування, які дають змогу виявити тенденції світового ринку залізорудної сировини і зробити прогноз розвитку залізорудної мінерально-сировинної бази України і світу; 2) методи кореляційно-регресивного аналізу, який дає змогу встановити зв'язки між геологічними параметрами залізорудних родовищ і показниками економічної цінності їх промислових запасів; 3) апарат факторного аналізу, який дозволяє виявити головні геологічні фактори, що визначають економічну цінність залізорудних родовищ; 4) методи економічного аналізу, які дають змогу визначити ефективність впровадження селективного видобутку залізної руди для потреб якісної металургії; 5) метод варіантів; 6) методи геолого-економічної оцінки родовищ.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в наступному: 1) виконана геолого-економічна оцінка промислових запасів гірничо-збагачувальних комбінатів для потреб якісної металургії; 2) запропонований селективний видобуток залізорудної сировини для потреб якісної металургії; 3) пропонується використання метода прямого відновлення заліза на базі існуючих гірничодобувних підприємств України; 4) обґрунтована економічна доцільність впровадження методу прямого відновлення заліза як альтернатива традиційному (доменному) методу.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає у розробці методики геолого-економічної оцінки промислових запасів залізної руди для потреб якісної металургії і класифікації залізних руд Українського щита задля потреб якісної металургії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки і пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору. Внесок автора у колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційних досліджень доповідались на міжнародних наукових конференціях “Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості - 2006”, (Кривий Ріг, 2006р.), “Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості - 2007”, (Кривий Ріг, 2007р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів “Геологія, мінералогія і екологія гірничодобувних регіонів” (Кривий Ріг, 2006р.), “Сырьевая база металлургического комплекса: состояние и перспективы (Рынок ЖРС, кокса, лома ферросплавов)” (Київ, 2007р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у 7 статтях у наукових журналах і матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Дисертаційна робота викладена на 137 сторінках тексту і містить 42 рисунка, 17 таблиць та 103 найменування у списку використаних літературних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі висвітлена актуальність теми дослідження, наведено ступінь її розробки, зв'язок роботи з науковими програмами і темами, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання, наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, особистий внесок здобувача, показано апробацію результатів дослідження, наведено кількість публікацій за темою дисертації. Розділ 1. Стан і перспективи розвитку залізорудної мінерально-сировинної бази України і світу.

Сучасний період розвитку світового ринку залізорудної продукції, значним експортером якої є Україна, характеризується посиленням конкурентної боротьби. Це є наслідком зростання пропозиції якісної залізорудної продукції гірничовидобувними компаніями, які розробляють родовища зі сприятливими гірничо-геологічними умовами в Австралії, Бразилії, Канаді, Індії, Росії, Швеції. Продукція цих підприємств характеризується високою якістю та низькою собівартістю, що зумовлено передусім природними, тобто геологічними чинниками. Про якісну оцінку залізорудної сировини європейськими споживачами свідчать нинішні світові стандарти. За цими стандартами оцінюються хімічний склад і фізичні властивості. За хімічним складом основними показниками якості продукції є: вміст заліза, кремнезему, фосфору, марганцю, алюмінію, сірки, титану, кальцію, магнію, міді, фтору, натрію, калію, миш'яку, свинцю й цинку, гідроскопічної і товарної вологості у партії продукції.

Саму високоякісну продукцію нині на світовому ринку представляють шведські гірничодобувні підприємства Greensberg (Грінсберг) і Malmberget (Мальмбергет), які розробляють родовища залізисто-кременистих формацій. Нині розробляються родовища Північної Швеції, де залізисто-кременисті формації представлені у вигляді смуг шириною до 100 кілометрів, а руди характеризуються низьким змістом фосфору (0,007-0,03%) і сірки (0,001-01%)

Друге місце за вмістом заліза займають залізодобувні підприємства Росії, які ведуть розробку Лебединського й Костомукшського родовищ.

Родовища залізних руд у Бразилії, вміст заліза в яких більше 60%, на теперішній час - головна залізорудна база планети. З 1970 до 2003 р. Бразилія збільшила річний обсяг видобутку руди з 30,0 до 200,4 млн т і зберігає тенденцію до подальшого зростання видобутку. Бразильська руда на світовому ринку користується необмеженим попитом, фактично на ній базується значна частина металургії США та країн ЄС.

Другою за значимістю залізорудною базою світу є Австралія, підтверджені запаси якої оцінюються у 16 млрд т при середньому вмісті заліза 63%. Річний обсяг видобутку виріс із 50,0 млн т у 1970 р. до 171,3 млн т у 2006р.

Запаси залізної руди в Індії оцінюються у 13 млрд т, високосортних руд з 65% вмістом заліза - 10%. Незважаючи на високу якість залізних руд і значні запаси родовищ, що розробляються відкритим способом, а також вигідне географічне положення між двома головними ринками збуту, експорт залізної руди з Індії практично не росте.

Експортні можливості ПАР мають більший потенціал. Найбільш перспективним вважається родовище Сайшен (запаси - 1 млрд. т.), яке можна розробляти відкритим способом протягом ще 35 років. Інші залізорудні родовища країни або вичерпані, або важкодоступні.

У Китаї чисельні (близько 2000) родовища залізних руд розташовані у східній і південно-східній частинах країни. Однак близько 1700 залізорудних родовищ країни не підлягають освоєнню через низький вміст заліза (у середньому близько 32%) і високий вміст шкідливих домішок - алюмінію й фосфору. Проведена ревізійна оцінка цих родовищ показала, що на кожні 100 т руди лише 48 т придатні для використання в металургійному процесі, тільки після збагачення.

Рисунок 1. Розподіл розвіданих запасів залізної руди країн світу.

В Україні загальні розвідані запаси залізних руд становлять 32,5 млрд т, з них на частку промислових запасів доводитися близько 28 млрд т. Однак обсяг реальних запасів ще менший - близько 16 млрд т (для порівняння в Криворізькому залізорудному басейні за весь період промислової розробки видобуто понад 2 млрд т залізної руди).

Треба відзначити, що за останні 100 років активної експлуатації найбільш легкодоступні і багаті залізом руди (близько 3 млрд т) використані. Варто також урахувати те, що в Україні й Східній Європі основним технологічним процесом виплавки металу є доменний, тому вимоги до якості залізорудної продукції орієнтовані на нього. Вимоги до якості залізорудної продукції, експортованої в Західну Європу, вищі, тому що визначальною тенденцією металургійного виробництва у цьому регіоні є безпосереднє відновлення заліза в рудах. Більшість же родовищ залізних руд України мають віковий період інтенсивної експлуатації, а строк розробки родовищ залізистих кварцитів становить 30 років. За цей час була відпрацьована найбільш багата частина запасів зі сприятливим геологічним умовами розробки. Так, якщо в 1970-х роках руда з високим вмістом заліза добувалася на 23 шахтах, то після 2001 р. кількість їх зменшилася до семи. Більшість шахт були ліквідовані або працюють у режимі гідрозахисту.

Сьогодні в Україні, коли більшість підприємств залізорудної промисловості знаходяться у приватній власності, власники починають замислюватись над підвищенням якості продукції та впровадженням інноваційних методів у виробництво з орієнтацією на якісну металургію. Найбільшого розвитку набирає електрометалургія, що ґрунтується на прямому відновленні заліза в рудах, минаючи доменний процес. Слід відмітити, що для України це є досить актуальним, тому що при доменному виробництві використовується газ, а при сьогоднішній його ціні це значно знижує рентабельність металургійного виробництва. А електрометалургія в якості відновлювача може використовувати замість газу або нафти практично будь-яке тверде паливо коксового дріб'язку, бітумінозного вугілля, бурого вугілля, лігніту, антрациту й інше, або водень (ядерні металургійні комплекси). Але для впровадження цього методу на вітчизняних підприємствах потрібно мати чітке уявлення про наявні запаси залізорудної сировини, які можуть бути використані для цього процесу, про можливості обсягів видобутку такої сировини. А такої класифікації, яка б була розрахована для потреб якісної металургії, в Україні сьогодні немає, тому що існуюча класифікація запасів залізорудної сировини була проведена з орієнтацією на доменне виробництво.

Також слід зауважити, що родовища, які по якісному складу запасів підходять для потреб якісної металургії, але не розроблялись, на сьогоднішній день є економічно недоцільними для розробки, тому-що потребують великих капіталовкладень. Тому більш доцільною є геолого-економічна оцінка промислових запасів залізорудної мінерально-сировинної бази існуючих гірничодобувних підприємств.

Розділ 2. Геолого-економічна оцінка залізорудних запасів ВАТ “Інгулецький ГЗК”

В умовах глобалізації економічних відносин та реприватизації вітчизняних стратегічно-важливих підприємств актуалізується необхідність покращання існуючої методики оцінки вартості запасів корисних копалин промислових підприємств, у даному випадку запасів залізорудної сировини та залізорудних родовищ.

Існуюча методика оцінки вартості запасів є базисом з наступною диверсифікацією та диференціацією відповідно до окремої галузі видобутку корисних копалин, а подекуди і відповідно до окремих підприємств в одній галузі. Однією методикою не можна об'єктивно оцінити вартість запасів родовища, яке не розроблялось, і родовища, на якому побудоване підприємство, існує розвинена інфраструктура (наприклад ВАТ “Інгулецький ГЗК”), або родовища з приблизно однаковою кількістю запасів, але з різними умовами видобутку. Також слід враховувати і кінцеве використання видобутої сировини. Наприклад, залізорудну сировину використовують для доменного виробництва або для прямого відновлення заліза. Це теж впливає на вартість запасів, яку можна оцінити за наведеною нижче формулою:

(1)

де В - вартість запасів на дату оцінки;

Е - норма дисконту, яка приймається рівною обліковій ставці НБУ;

Дt - річний дохід від реалізації товарної продукції у t-му році;

Вt - експлуатаційні витрати в t-му році, за виключенням амортизаційних відрахувань;

Пt - розмір податків і платежів у t-му році, що не входять до експлуатаційних витрат;

Кt - капітальні вкладення в промислове будівництво у t-му році, включаючи придбання геологічної інформації;

Т - строк використання родовища або ділянки надр для геологічного вивчення та/або добування корисних копалин до виведення родовища з експлуатації.

Слід зауважити, що подібна методика не є досконалою, оскільки вона не враховує певних особливостей притаманних конкретному родовищу корисних копалин.

Ставка дисконту, що застосовується для визначення вартості ресурсів, приймається рівною обліковій ставці Національного банку. Але в цьому випадку не враховується ризик. Як правило, гірничі компанії аналізують проекти, використовуючи ставку дисконтування, що враховує ризик, специфічний для кожного проекту.

Другим недоліком методики визначення вартості родовищ є неврахування деяких аспектів оцінки, притаманних залізорудній промисловості. Наприклад, не враховується те, що для великого залізорудного родовища потрібно будувати окрему інфраструктуру, тобто житло, школи, лікарні тощо. Також потрібно враховувати щорічні витрати на екологічну компенсацію, якщо ведеться відкрита розробка родовища корисних копалин.

Розділ 3. Порівняльна характеристика залізорудних родовищ гірничовидобувних підприємств України

Сучасний розвиток глобалізації економічних відносин та загострення конкурентної боротьби між залізорудними компаніями вимагає врахування сучасних технологій металургійного виробництва. А тому доцільним є проведення ранжирування залізорудних родовищ за ступенем ефективності використання їхніх запасів для сучасних технологій металургійного виробництва з урахуванням різноманітних факторів впливу на економічну цінність родовища.

У ході досліджень було проведено ранжирування родовищ за вмістом заліза в руді, якістю концентрату, показником виходу 1т концентрату із 1т гірничої маси, собівартістю виробництва, показником рентабельності.

Після аналізу залізорудних родовищ за цими показниками можна зробити наступні висновки:

1. Вміст заліза у видобутій руді протягом розробки залізорудних родовищ постійно знижується. Найвищим показником вмісту заліза характеризуються родовища Південного та Північного ГЗК. Інші родовища промислових підприємств мають низький середній вміст заліза у вихідній руді для виробництва концентрату і його тренд дуже мінливий. Прогноз показав, що у подальшому тренд до погіршення якості залізистих кварцитів буде зберігатись.

2. За якістю концентрату гірничо-збагачувальні комбінати України розділяються на три групи. Першу групу складають Новокриворізький і Центральний гірничо-збагачувальні комбінати. До другої групи входять Північний і Південний ГЗК. Третя група представлена Інгулецьким і Полтавським гірничо-збагачувальними комбінатами, які мають самі низькі показники якості концентрату.

3. За показником виробництва концентрату із 1 т гірничої маси пріоритет утримує НКГЗК, дещо нижчі показники Інгулецького ГЗК та Південного ГЗК і відносно гірші у Північного ГЗК.

4. Найнижча собівартість виробництва 1 т концентрату у Північного ГЗК, друге місце займає НКГЗК, третє місце - Південний ГЗК. Найдорожча собівартість в Інгулецького ГЗК.

5. Найвищий показник рентабельності належить Південному ГЗК, друге місце у Інгулецького ГЗК, третє місце - НКГЗК. Підприємством з найнижчою рентабельністю є Північний ГЗК.

Щодо родовищ, що не розробляються, слід переглянути можливість використання їхніх запасів з урахуванням сучасних провідних металургійних технологій.

У сучасних умовах ринкових відносин (постійної зміни цін на сировину, енергетичні ресурси та ін.) існуючі кондиції балансових запасів залізорудних родовищ не дозволяють раціонально і ефективно використовувати залізорудну мінерально-сировинну базу гірничовидобувних підприємств.

Розділ 4. Економічний аналіз впровадження інноваційного проекту прямого відновлення заліза на ВАТ “Інгулецький ГЗК”.

Процес прямого відновлення заліза є інноваційною технологією. Україна, маючи потужну залізорудну мінерально-сировинну базу, має всі можливості для впровадження цієї технології на вітчизняних підприємствах.

Для економіки України дана технологія є ідеальною, оскільки її широке використання дозволяє більш широко використовувати бідні залізні руди і вугілля і, таким чином, більш раціонально й повно використовувати сировинні ресурси країни, скоротити залежність вітчизняної металургії від поставок газу, тому що використання вугілля для виробництва сталі дозволяє мінімізувати споживання натурального газу. Крім того, технологія прямого відновлення заліза дозволяє скоротити викид вуглекислого газу на 23% на кожну тонну виплавленої сталі у порівнянні із традиційним доменним процесом, скоротити витрати по логістиці (по вазі щодо руди на 47%, по обсягу -- на 13%), дає можливість компенсувати зростаючий дефіцит металобрухту в країні й краще збалансувати роботу металургійних підприємств, одержати пряму економію на витратах по виробництву залізорудної продукції.

Також актуальним є питання щодо залізорудної сировини, яка буде використовуватись для процесу прямого відновлення заліза. На прикладі ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” було розглянуто два варіанти збагачення сировини для процесу прямого відновлення за системою показників оцінки ефективності реальних інвестицій.

Рисунок 2. Система показників оцінки ефективності реальних інвестицій

(2)

де:- очікувані чисті грошові потоки;

- ставка дохідності, що вимагається від проекту;

С - початкові витрати капіталу, що здійснюються зараз (або ж теперішні вартості всіх витрат).

 (3)

ПО = ІС/ГПп (4)

де: ПО - період окупності вкладених коштів за інвестиційним проектом;

ІС - сума інвестиційних коштів, що направляють на реалізацію інвестиційного проекту (при різночасності вкладень наведена до теперішньої вартості);

ГПп - середня сума грошового потоку (у теперішній вартості) у періоді. При короткострокових вкладеннях цей період приймається за один місяць, а при довгострокових - за один рік.

(5)

де: r -- ставка дохідності, яка дає NPV = 0.

Перший - використання для процесу прямого відновлення звичайного концентрату, збагаченого флотаційною доводкою. Другий варіант - використання концентрату виробленого з руди високої якості, за умови її селективного видобутку та збагаченої методом магнітної сепарації.

Для економічної оцінки ефективності впровадження прямого відновлення були взяті усереднені показники провідних світових виробників прямовідновленого заліза.

Термін введення в експлуатацію заводу з виробництва прямовідновленного заліза (DRI - direct reduced iron), потужністю 500 тис. т. - 3 роки. Вартість його спорудження складатиме приблизно 150 млн. дол. США. Будівництво заводу дозволить отримувати з залізної руди кінцевий продукт у вигляді злитків, які містять 96-98% заліза, та 2-4% вуглецю. Також необхідні капітальні вкладення, які включають в себе технічні та технологічні засоби за кожним з варіантів виробництва DRI подані в таблиці 1.

Для розрахунку ефективності впровадження інноваційної технології було прийняте середнє значення витрат залізорудного концентрату на 1 т прямовідновленного заліза, яке складає 1,6 т.

Таблиця 1. Економічні показники впровадження процесу прямого відновлення заліза за двома схемами збагачення залізорудної сировини

Показник	Од. виміру	Значення
		Метод флотаційного збагачення	Метод магнітної сепарації
Собівартість 1т. руди	грн	20,34	21,84
Витрати сирої руди на 1т. концентрату	т	2,64	2,48
Собівартість 1т. збагачення	грн	82,08	79,56
Витрати концентрату на 1т. прямовідновленого заліза	т	1,6	1,6
Собівартість транспортування 1т. концентрату товарного	грн	3,94	3,94
Капітальні вкладення (включаючи вартість заводу з виробництва DRI)	грн	823211610	764025610
Собівартість 1т. концентрату товарного	грн	139,71	137,66

Виконаний економічний аналіз показав, що збагачення залізорудної сировини методом магнітної сепарації при селективному видобутку залізної руди є більш доцільним, ніж метод флотаційного збагачення. Різниця між показниками NPV склала 59,816 млн грн, на користь варіанта з використанням магнітної сепарації.

Показник внутрішньої норми доходності та індекс прибутковості показують, що використання залізорудної сировини, збагаченої методом магнітної сепарації, є більш вигідним, ніж флотаційне збагачення.

Таблиця 2. Результуюча таблиця показників економічного аналізу доцільності впровадження процесу DRI на ВАТ “Інгулецький ГЗК”

Показник	Од. Виміру	Значення
		Метод флотаційного збагачення	Метод магнітної сепарації
NPV	грн	307735890	366921890
PI		1,37	1,48
IRR	%	29	31

Також на користь збагачення магнітною сепарацією свідчить той факт, що флотаційне збагачення має більше екологічне навантаження, ніж збагачення магнітною сепарацією.

ВИСНОВКИ

1. За розвіданими запасами залізної руди Україна має 16% світових запасів. По концентрації підприємств залізорудної промисловості (особливо у Кривому Розі) не має собі рівних на території колишнього СРСР. Але, маючи у своєму розпорядженні таку потужну залізорудну мінерально-сировинну базу, по якісним і кількісним параметрам видобутку і подальшої переробки, обсягам експорту знаходиться далеко не на першому місці. До сьогоденних проблем та причин, що складають таку ситуацію, можна віднести наступне: відпрацьованність найбагатшої частини запасів залізорудної сировини, недостатність капіталовкладень у розвиток та модернізацію підприємств залізорудної промисловості, орієнтація якісних параметрів сировини на доменний процес, тоді як в економічно розвинутих країнах це вважається морально застарілим та екологічно шкідливим виробництвом.

2. Сьогодні в Україні, коли більшість підприємств залізорудної промисловості знаходиться в приватних руках, власники починають замислюватись над підвищенням якості продукції та впровадженням інноваційних методів у виробництво з орієнтацією на якісну металургію. Найбільшого розвитку набуває електрометалургія, що ґрунтується на прямому відновленні заліза в рудах, минаючи доменний процес.

3. Для впровадження сучасних методів виробництва сталі на вітчизняних підприємствах потрібно мати чітке уявлення про наявні запаси залізорудної сировини, яку доцільно можна використати для цього процесу, про можливі обсяги видобутку такої сировини. А такої класифікації залізорудної сировини, яка б була розрахована для потреб якісної металургії, в Україні сьогодні немає, тому що існуюча класифікація запасів залізорудної сировини була розроблена з орієнтацією на доменне виробництво. Варто також удосконалити методику підрахунку вартості запасів залізорудної сировини.

4. Існуюча методика оцінки вартості запасів є базисом з наступною диверсифікацією та диференціацією відповідно до окремої галузі видобутку корисних копалин, а подекуди і відповідно до окремих підприємств в одній галузі. Аналіз оцінки запасів показав, що однією методикою не можна об'єктивно оцінити вартість запасів родовища, яке не розроблялось, і родовища, на якому побудоване підприємство, існує розвинена інфраструктура (наприклад ВАТ “Інгулецький ГЗК”), або родовища з приблизно однаковою кількістю запасів, але з різними умовами видобутку. Також слід враховувати кінцеве використання видобутої сировини - для доменного виробництва або для прямого відновлення заліза. Це теж повинно впливати на вартість запасів. Слід зауважити, що існуюча методика не є досконалою, оскільки вона не враховує певних особливостей притаманних конкретному родовищу корисних копалин.

5. Доцільним є проведення ранжирування залізорудних родовищ за ступенем ефективності використання їх запасів для сучасних технологій металургійного виробництва з врахуванням різноманітних факторів впливу на економічну цінність родовища. У ході досліджень було проведено ранжирування родовищ за вмістом заліза в руді, якістю концентрату, показником виробництва концентрату на 1 т гірничої маси, собівартістю виробництва 1 т концентрату, показником рентабельності.

6. На основі вищезазначених досліджень була проведена економічна оцінка доцільності впровадження технології прямого відновлення заліза на базі ВАТ “Інгулецький ГЗК”. Аналіз проводився за двома схемами збагачення залізорудної сировини:

1) флотаційним методом;

2) методом магнітної сепарації за умови селективного видобутку залізорудної сировини.

У результаті аналізу обидва методи є рентабельними, але більш доцільним буде впровадження методу збагачення магнітною сепарацією при селективному видобутку руди.

7. Впровадження інноваційних технологій у металургійне виробництво, зокрема пряме відновлення заліза, є актуальною проблемою для економіки України, оскільки освоєння нових родовищ є проблематичним і потребує багато часу, більше доцільним є впровадження нових технологій на базі існуючих залізорудних підприємств України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гуреєв М.М. Особливості вартісної оцінки запасів залізорудних родовищ // Вісник Криворізького економічного інституту. - 2006. -№8. - С. 115-121.

2. Гуреєв М.М. Стратегічні напрями розширення залізорудної мінерально-сировинної бази України для потреб сучасної металургії // Геолого-мінералогічний вісник. - 2006. - №2(16). - С. 95-97

3. Плотников О.В., Півень В.О., Чупрій С.В., Гуреєв М.М. Принципи геолого-економічної переоцінки залізорудних родовищ // Геолого-мінералогічний вісник. - 2006. - №2(16). - С. 27-32

4. Гуреєв М.М. Сучасний стан залізорудної промисловості України та перспективи її розвитку в умовах глобалізації економічних відносин // Вісник Криворізького економічного інституту. - 2006. -№6. - С. 90-95.

5. Гуреєв М.М. Геолого-економічна оцінка залізорудних родовищ України для технології прямого відновлення заліза // Вісник Криворізького економічного інституту. - 2007. -№1 (9). - С. 113-119.

6. Гуреєв М.М. Сучасні вимоги електрометалургії до якості залізорудної сировини// Вісник Криворізького економічного інституту. - 2007. -№3 (11). - С. 126-129.

7. Гуреєв М.М. Мінерально-ресурсна база України для якісної металургії// Матеріали Міжнар. конф. “Сырьевая база металлургического комплекса: состояние и перспективы (рынок ЖРС, кокса, лома и ферросплавов)”. - Киев, ВЦ “КиевЭкспоПлаза”, 18-20 октября 2007. - С. 43 - 45.

АНОТАЦІЯ

Гуреєв М.М. Геолого-економічна оцінка залізорудної бази Українського щита для прямого відновлення заліза. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальність 04.00.19. - економічна геологія. - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ 2007.

Дисертаційна робота присвячена питанню поліпшення якості залізорудної мінерально-сировинної бази України. В дисертації пропонується врахування сучасних металургійних методів, таких як пряме відновлення заліза, задля геолого-економічної оцінки залізорудних родовищ. Пропонується вдосконалити методику вартісної оцінки залізорудних родовищ. Розглядається можливість селективного видобутку залізорудної сировини, придатної для прямого відновлення заліза, та будування міні-заводів з прямого відновлення заліза на базі існуючих гірничо-збагачувальних комбінатів.

Ключові слова: Пряме відновлення заліза, геолого-економічна оцінка, залізорудні родовища, промислові запаси.

АННОТАЦИЯ

Гуреев Н.Н. Геолого-экономическая оценка железорудной базы Украинского щита для прямого восстановления железа. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.19. - экономическая геология. - Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, Киев 2007.

Диссертационная работа посвящена вопросу улучшения качества железорудной минерально-сырьевой базы Украины. В диссертации предлагается учет современных металлургических методов, таких как прямое восстановление железа, при геолого-экономической оценке железорудных месторождений. Предлагается усовершенствовать методику стоимостной оценки железорудных месторождений. Рассматривается возможность селективной добычи железорудного сырья, пригодного для прямого восстановления, и строительство мини-заводов прямого восстановления железа на базе существующих горно-обогатительных комбинатов.

Ключевые слова: Прямое восстановление железа, геолого-экономическая оценка, железорудные месторождения, промышленные запасы.

THE SUMMARY

Gureyev N.N. Geological-economical estimation of the iron-ore base of the Ukrainian shield for direct reduced iron. - the Manuscript. The dissertation for a candidate degree of geological sciences on the speciality 04.00.19. - economical geology. - the Kiev national economic university of a name of Vadim Getman, Kiev 2007. Dissertational work is devoted to a question of improvement of an iron-ore base of Ukraine. In dissertation is offered in consider with modern metallurgical methods, such as direct reduced iron, at the Geological-economical estimation of the iron-ore deposits. It is offered to improve a technique of a cost estimation of the iron-ore deposits. The opportunity of selective extraction железорудного raw material, suitable for direct restoration, and construction of mini-factories of direct reduced iron on the basis of existing mountain-concentrating combines is considered.

Keywords: Direct reduced iron, geological-economical estimation, iron-ore deposits, industrial deposits.

Размещено на Allbest.ru

...