Оцінка перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району шляхом використання систем розломів фундаменту (за геолого-геофізичними даними)

Ці факти підтверджують правильність та достовірність виконаної в роботі оцінки перспектив алмазоносності району досліджень.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, у якому на новому підході, заснованому на вивченні закономірностей просторового розподілу корисних копалин в їхньому зв'язку із системами розломів, формування яких зумовлене ротагенними змінами, знайшло своє вирішення актуальне завдання оцінки алмазоносності Кіровоградського рудного району, що дозволяє цілеспрямовано й ефективно проводити в його межах пошукові роботи. У роботі запропоновано обґрунтовану та перевірену бурінням нову методику прогнозу алмазоперспективних об'єктів різного ієрархічного рівня (мінерагенічна зона, кімберлітове поле, кущ трубок), яка базується на застосуванні визначених в процесі дослідження закономірностях та пошукових критеріях.

Під час виконання роботи отримано такі результати.

1.Встановлено, що Кіровоградський рудний район характеризується складною будовою з проявами розломів шести раніш виділених систем: (45, 315), (0, 270^о), (62, 332^о), (77, 347^о), (35, 305^о), (17, 287^о), а також вперше виділеної системи (25, 295^о). У результаті виділення систем розломів визначено нові розломи першого порядку простягань 77^о, 347^о, 62^о, 332^о, розломи другого, третього та четвертого порядків.

2.У результаті досліджень в Кіровоградському рудному районі визначена чітка тенденція просторової приуроченості двох різних груп потенційно перспективних об'єктів, які можуть контролювати родовища алмазів до певних структурних елементів. Алмазоносні об'єкти, пов'язані з формаціями кімберліт-лампроїтового ряду, перспективні на виявлення крупних, в тому числі ювелірних алмазів локалізуються в розломах першого порядку, сформованих в режимі розтягу, а об'єкти, перспективні на виявлення дрібних алмазів, пов'язаних з експлозивними вулканогенними ксенотуфобрекчіями різного складу, розташовані в зонах розломів четвертого порядку зі значними латеральними зсувами.

3.Вивчення геотектонічного режиму формування й металогенічної спеціалізації систем розломів дозволило перевести в розряд алмазоперспективних регіональні об'єкти, які раніше в такій якості не розглядались: це - Суботсько-Мошоринський (270^о) та Тясминський (305^о) розломи першого порядку, які сформовані в режимі розтягу (структурно-петрографічні мінерагенічні зони), структурні мінерагенічні зони другої черги: Розанівський (305^о), Центральний (315^о), Северинський (332^о), Східний (347^о) та Новобузький (295^о) розломи, широтні розломи четвертого порядку зі значними латеральними зсувами, що сформовані в режимі розтягу - Червоносільский, Тарасівський, Девладівський, Новопразький.

4.В роботі розроблена модель формування експлозивних структур в тісному зв'язку з утворенням розломів зсувного типу, зумовленим ротагенними змінами. Це дало змогу віднести низку відомих структур (Болтиська, Тернівська, Родионівська) до розряду перспективних на виділення ендогенних алмазів, та додатково розширити кількість перспективних об'єктів завдяки визначенню ділянок, розташованих в сприятливих для формування експлозивних структур умовах (локальні структури в межах Новопразького, Тарасівського, Червоносільского та Митрофанівського зсувних розломів).

5.Показано, що найбільш сприятливими для транспортування кімберлітових колон з мантійних глибин до поверхні є вузли перетину глибинних розломів різних систем, що довготривалий час розвивалися в різних геодинамічних умовах й були активізовані в режимі розтягу. За виконаними побудовами таких зон в межах Кіровоградського рудного району п'ять. Це - Кіровоградський, Компаніївський, Братський, Зеленогайський, Кременчуцький. Зважаючи на приуроченість до встановлених мінерагенічних зон та ступінь прояву ознак та критеріїв потенційної алмазоносності (наявність знахідок ендогенних кімберлітів, алмазів та мінералів алмазної асоціації, ореолів ксенотуфобрекчій) дослідження масштабу 1:200 000 визначили два найбільш перспективних об'єкта для проведення локального прогнозу - Кіровоградський та Зеленогайський вузли, які відповідають мінерагенічному таксону - кімберлітове поле.

6.Виявлена спільність мінерагенії алмазів та урану, що в умовах детальної вивченості території досліджень спеціалізованими роботами на уран і дуже низької на алмази дала змогу додатково враховувати в комплексі критеріїв локалізації можливих проявів кімберлітового магматизму прояви уран-натрієвої гідротермально-метасоматичної формації.

7.Визначена комплексна металогенічна спеціалізація широтних розломів простягання 270^о, які водночас значною мірою контролюють скупчення урану й проявів порід алмазоносних формацій. Це дозволило розширити перспективні площі пошуку алмазоносних об'єктів магматичного типу розломами широтного простягання (в першу чергу це - Суботсько-Мошоринський розлом першого порядку, а також Девладівський та Тарасівський розломи). Встановлено, що Аджамський розлом першого порядку простягання 45^о має золотоносну металогенічну спеціалізацію. В його межах мають місце просторовозближені прояви алмазоносних формацій та золотовміщуючих порід, але стверджувати існування асоціації золоторудного процесу з алмазоутворенням поки що передчасно.

8.Встановлено, що в межах кімберлітових полів локальні кімберлітові тіла та їх кущі фіксуються локальними від'ємними гравітаційними аномаліями форми, близької до ізометричної інтенсивністю від - 0,2 до - 1,0 мГл, що є геофізичним пошуковим критерієм. Це дозволило визначити в межах Кіровоградського та Зеленогайського кимберлитових полів кущі трубок (Лелеківський (315^о), Зеленогайський (0^о), Захарівський (45^о), Аджамський (45^о)) та локальні структури у межах кожного куща, наявність та алмазоносність деяких з них доведена в процесі буріння.

Проведена оцінка перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району, яка базується на вивченні зв'язку систем розломів з певними видами корисних копалин, дозволяє розглядати структурно-тектонічну будову території досліджень як сприятливу щодо локалізації та пошуку нових алмазоносних об'єктів.

Значну кількість виявлених об'єктів різного рангу віднесено до перспективних об'єктів другої черги, що, частіш за все, зумовлено відсутністю фактів прояву кімберліт-лампроїтового магматизму та спеціалізацією розломів, пов'язаною з малоцікавими на цей час з погляду промислової алмазоносності породами (наприклад, лампрофірами). Однак, з часом, враховуючи їхнє сприятливе тектонічне положення та можливу появу фактів зв'язку промислової алмазоносності з нетрадиційними породами, вони також повинні бути залучені до вивчення.

Наведений комплекс досліджень може бути використаний в інших алмазоносних регіонах, незалежно від особливостей їхньої геологічної будови в силу ротагенних причин формування розломних структур і зумовлених ними просторово-часових та металогенічних закономірностей в планетарному масштабі, в той час, як використання традиційних методів прогнозу потребує здійснення додаткових масштабних досліджень та зміну комплексу методів, залежно від гірничо-геологічних та географо-економічних особливостей.

Основні положення та результати дисертації опубліковано в роботах

1. Калашник А.А. О новом подходе к решению задачи выяснения структурного контроля кимберлитопроявлений // Сб. научных трудов НГУ. - 2003. - №16. - С.30-36.

2. Калашник А.А. О критериях прогноза кимберлитопроявлений в Кировоградском геоблоке // Сб. научных трудов НГУ. - 2002. -Т.1. - №14. - С.47-51.

3. Калашник А.А. Особенности строения Кировоградского рудного района с позиций разломной тектоники// Геол. журн. - 2003. - №4. - С.96-101.

4. Калашник А.А. Роль систем разломов в локализации оруденения // Науковий вісник НГУ. - 2003. - №8. - С.54-58.

5. Калашник А.А. Перспективы алмазоносности Кировоградского геоблока // Науковий вісник НГУ/ Матер. наук.-техн. конференції “Сучасні проблеми прикладної геофізики”. -2003. - № 6. - С.55-60.

6. Кирьянов Н.Н., Калашник А.А., Чернов В.Ю. Результаты геолого-прогнозных работ на алмазы в масштабе 1:200 000 в Северо-восточной части Кировоградского блока УЩ // Матер. наук.-техн. наради “Стан, перспективи та напрямки геологорозвідувальних робіт на алмази в Україні”.- К.: УкрДГРІ, 2003. - С.22-31.

Особистий внесок автора у роботі, написаної в співавторстві [6]: - прогнозування алмазоперспективних структур в межах ділянок, висновки.

АНОТАЦІЯ

Калашник Г.А. Оцінка перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району шляхом використання систем розломів фундаменту (за геолого-геофізичними даними). - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.22 - “Геофізика”. Національний гірничий університет. Дніпропетровськ, 2004.

У дисертаційній роботі виконана оцінка перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району шляхом використання систем розломів, виділених за даними гравітаційного та магнітного полів згідно методики К.Ф. Тяпкіна, в основі якої лежить концепція ротаційного режиму Землі. Запропонована нова методика прогнозу різномасштабних алмазоперспективних об'єктів, яка базується на застосуванні визначених в процесі дослідження закономірностей та критеріїв, що випливають з ротагенної природи структуроутворення в їхньому зв'язку з системами розломів, достовірність якої перевірена бурінням. У процесі її використання в межах Кіровоградського рудного району послідовно виділені алмазоперспективні об'єкти різного ієрархічного рівня: минерагенічна зона, кімберлітове поле, кущ трубок, локальні трубки. Розроблена модель формування експлозивних структур, що пов'язані з зсувними розломами четвертого порядку, зумовленими ротагенними причинами. Декілька алмазоперспективних структур такого типу виділено в районі досліджень. Встановлена спільність мінерагенії алмазів та урану, що зумовила визначену комплексну металогенічну спеціалізацію широтних розломів простягання 270^о, які водночас значною мірою контролюють прояви порід алмазоносних формацій й скупчення урану. Це дозволило додатково розширити перспективні площі на пошуки алмазоносних об'єктів.

Ключові слова: системи розломів, прогнозування, мінерагенічна зона, кімберлітове поле, кущ трубок.

АННОТАЦИЯ

Калашник А.А. Оценка перспектив алмазоносности Кировоградского рудного района путем использования систем разломов фундамента (по геолого-геофизическим данным). -Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.22 - “Геофизика”. Национальный горный университет. Днепропетровск, 2004.

В диссертационной работе выполнена оценка перспектив алмазоносности Кировоградского рудного района на основе использования ряда закономерностей и геолого-геофизических признаков и критериев потенциальной алмазоносности, как установленных в результате многолетней мировой практики (структурно-тектонический, петрологический, минералогический), так и выявленных в процессе исследования (связь определенных систем разломов с проявлениями алмазоносних формаций, формирование алмазоносних объектов в пределах разломов первого порядка и эксплозивних структур в разломах четвертого порядка (сдвигового типа), приуроченность кимберлитовых полей к узлам глубинных разломов различных систем, которые длительно развивались в разных геодинамических условиях и были активизированы в режиме растяжения, минерагеническая общность алмазов и урана, наличие в пределах кимберлитовмещающих разломов цепочек локальных изометричных отрицательных гравитационных аномалий). Главным отличием от всех ранее выполненных структурно-тектонических построений в районе работ является выделение систем разломов по методике К.Ф. Тяпкина, в основе которой лежит концепция ротационного режима Земли. Это позволило по-новому оценить металлогению района путем определения специализации подсистем разломов.

На основе использования построений систем разломов в работе развита логичная система, позволившая выполнить в пределах района исследования в едином методологическом ключе прогноз разномасштабных алмазоперспективных объектов: минерагеническая зона (Субботско-Мошоринский (270^о) и Тясминский (305^о) разломы), кимберлитовое поле (Кировоградское, Зеленогайское), куст трубок (Лелековский (315^о), Захаровский (45^о), Зеленогайский (0^о), Аджамский (45^о)), трубки (структуры) для каждого указанного куста, наличие которых подтверждено фактическими геологическими данными. Выделенная цепь разноранговых объектов перспективна на обнаружение различных алмазов, в том числе и крупных, связанных с породами кимберлит-лампроитового состава. Объекты, перспективные на обнаружение алмазов технического качества связываются с рядом выделенных эксплозивных структур центрального типа в пределах Красносельского, Тарасовского, Девладовского, Новопражского разломов четвертого порядка (с существенными латеральными сдвигами), сформированными в режиме растяжения.

Установлена общность минерагении алмаза и урана, обусловленная единым структурно-тектоническим фактором рудообразования (расположением в зонах максимальной тектонической проработки и глубинной проницаемости, связанных, как выяснилось, с широтными разломами), единым источником полезного компонента (верхняя мантия), вещественной связью этих полезных ископаемых, формирование которых требует наличия источника углекислотных мантийных флюидов, что позволило дополнительно учитывать в комплексе критериев локализации возможных проявлений кимберлитового магматизма проявления гидротермально-метасоматического уранового оруденения. Выявлена комплексная металлогеническая специализация широтных разломов простирания 270^о, которые в значительной степени контролируют урановорудные концентрации и проявления пород алмазоносных формаций, что позволило дополнительно расширить перспективные площади на поиски алмазоносных объектов магматического типа.

На данный момент подтверждены признаки многостадийного щелочно-ультраосновного магматизма в виде докембрийской алмазоносной дайковой фации в пределах локальных структур Лелековского и Захаровского кустов Кировоградского кимберлитового поля и в виде алмазоносных вулканогенных ксенотуфобрекчий с лампроитовыми включениями в пределах Зеленогайского кимберлитового поля.

Проведенная оценка алмазоносности Кировоградского рудного района, основанная на изучении систем разломов позволяет рассматривать структурно-тектоническое строение территории исследований как благоприятное для локализации и, соответственно, поиска новых алмазоносных объектов.

Ключевые слова: системы разломов, прогнозирование, минерагеническая зона, кимберлитовое поле, куст трубок.

SUMMARY

Kalashnik A.A. An assessment of perspective diamond-bearing Kirovograd ore region by using the systems of faults in the basement (on geo-geophysical materials). - Manuscript.

The dissertation for competition of a scientific degree “Candidate of Geological Sciences” on a speciality 04.00.22 - “Geophysics”. National Mining University. Dnepropetrovsk, 2004.

The thesis is devoted to the search of diamond-bearing structures of different ranks in the Kirovograd ore region by using the systems of the basement faults localized with the help of gravity and magnetic prospecting surveys using the method of K.F. Tyapkin based upon the conception of the earth's rotational regime. A logical scheme was developed integrating the prognosis of different scales taxons whose presence was confirmed by drilling. Then on the base of the established systems of faults and on a priory geological information were consequently localized such objects as mineragenetic zones, kimberlite fields, bushes of pipes and local pipes. There is developed a model of explosive structures formation process related to the shift-type faults of the IV order provoked by rotogenic causes. Such diamond-bearing structures are discovered in the region.

It is established that the latitudial faults with the strike of 270^o control, in considerable degree, both the diamond-bearing and the uranium mineralization.

Key words: systems of faults, forecasting, mineragenetic zone, kimberlite field, group of pipes.

Размещено на Allbest.ru