Закономірності локалізації гідротермальної золоторудної мінералізації зеленокам’яних структур Середнього Придніпров’я українського щита відносно систем розломів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний гірничий університет

УДК 551.24+553.411 (477.6)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

Закономірності локалізації гідротермальної золоторудної мінералізації зеленокам'яних структур Середнього Придніпров'я українського щита відносно систем розломів

Спеціальність: 04.00.11 - “Геологія металевих і неметалевих корисних копалин”

Жильцова Ірина Вікторівна

Дніпропетровськ 2004

Загальна характеристика роботи

гідротермальна золоторудна мінералізація Придніпров'я

Актуальність теми дисертації зумовлена необхідністю укріплення мінерально-сировинної бази України (МСБУ), зокрема, розвитку золотовидобувної галузі. В процесі досліджень останніх років одержані дані про рудоносність та потенціальну перспективність відомих зеленокам'яних структур (ЗКС), в межах яких розроблюються родовища золота з загальним балансом видобутку більш ніж 7,5%. Подібні їм по геологічній будові ЗКС зустрінуті на території Середнього Придніпров'я (СП). Оскільки, для зарубіжних родовищ, локалізованих в докембрійських ЗКС, характерне розміщення гідротермального зруденіння золота безпосередньо в зонах розломів з різним просторовим орієнтуванням, необхідне вивчення цього зв'язку і в архейських ЗКС СП Українського щита (УЩ). Вивчення закономірностей розміщення зруденіння золота в зв'язку з системним розташуванням розломів створює додаткові можливості підвищення ефективності прогнозу і якості пошукових робіт, що значно скоротить матеріальні і фінансові витрати на проведення геологорозвідувальних робіт.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з державною програмою “Золото України”, яка затверджена постановою КМ України №532 від 16.05.1996р., протокольним рішенням КМ України №43 від 29.12.1997р. про розробку концепції розвитку МСБУ та на основі плану держбюджетних робіт НГУ м. Дніпропетровська з пріоритетного напрямку наукових досліджень Міністерства освіти і науки. Дисертаційна робота тісно пов'язана з тематичними планами наукових досліджень держбюджетних робіт, в яких приймала участь здобувач: ГП-217 “Виявлення перспективних по комплексу дорогоцінних металів геологічних формацій України і розробка методики досліджень в них геохімії золота, платини і срібла” (номер державної реєстрації 0197U016032); ГП-240 “Розробка рекомендацій до проектів геологічної зйомки і пошуків дорогоцінних металів в Білозерській зеленокам'яній структурі Українського щита” (0198U005340); ГП-279 “Вивчення структурно-тектонічних і геохімічних чинників розміщення зруденіння дорогоцінних металів в глибинних розломах Українського щита” (0101U001544).

Мета досліджень: прогнозна оцінка гідротермальної золоторудної мінералізації ЗКС СП на основі вивчення регіональних та локальних просторових закономірностей розміщення зруденінь золота у зв'язку з системним розміщенням розломів в земній корі. Досягненню цієї мети сприяло вирішення наступних задач:

1) виділення рудовмісних геологічних формацій;

2) складання тектонічних схем і карт систем розломів докембрійського фундаменту;

3) встановлення просторових закономірностей розміщення гідротермальної мінералізації золота у зв'язку із системами глибинних розломів в земній корі;

4) удосконалення методики прогнозування гідротермального зруденіння золота на основі використання карт систем розломів;

5) виділення перспективних об'єктів.

Об'єктом досліджень є гідротермальна золоторудна мінералізація ЗКС СП.

Предмет досліджень - закономірності просторового розміщення зруденіння золота зеленокам'яних структур СП.

Методи досліджень. Поставлені в дисертації задачі були виконані завдяки використанню наступних методів дослідження:

1) при виділенні рудовміщуючих мінералізацію золота геологічних формацій для СП використовувались мінераграфічні і петрографічні дослідження;

2) під час побудови карт систем розломів використана розроблена на кафедрі геофізичних методів розвідки Національного гірничого університету під керівництвом член-кореспондента НАН України професора К.Ф. Тяпкіна методика виділення систем розломів фундаменту;

3) при визначенні регіональних і локальних закономірностей розміщення золоторудної мінералізації виконувались зіставлення і аналіз тектонічних схем різних масштабів із геологічними картами, а також комплекс статистичних і графічних методів обробки інформації;

4) для прогнозної оцінки золоторудної мінералізації в Білозерській і Конкській ЗКС залучені методи прогнозування, розроблені і успішно застосовані В.М. Кравченко і О.В. Орлінською для перспективної оцінки залізних руд СП, А.Л. Лозовим - для кобальт-нікелевого зруденіння.

Наукові положення, що захищаються в дисертації:

1. Регіональні просторові закономірності розташування дев'яти золотовмісних геологічних формацій СП полягають в приуроченості найбільш продуктивних комплексів до систем глибинних розломів із азимутами простягання 0° і 270°, 17° і 287°, 77° і 347.

2. Рудоконтролюючою зруденіння золота структурою є система глибинних розломів першого порядку з азимутами простягання 77° і 347°, рудоперерозподільчими структурами - розриви високих порядків з азимутами простягання 0° і 270°, 17° і 287°, оперяючі глибинні розломи, рудовмісними - зони тріщинуватості, мілонітизації, катаклазу, розсланцювання.

3. Зруденіння золота просторово приурочено до метасоматичних формувань зон розсланцювання, тріщинуватості, мілонітизації, катаклазу з підвищеною сульфідною мінералізацією і локалізуються у вузлах перетину глибинних розломів першого порядку системи 77° і 347° із розривними порушеннями високих порядків азимутів простягання 0° і 270°, 17° і 287°, що являється структурно-тектонічним пошуковим критерієм.

Наукова новизна отриманих результатів:

1. Запропонований новий методологічний підхід прогнозування золотого зруденіння з використанням в ієрархічній послідовності різномасштабних геолого-тектонічних карт і карт систем розломів.

2. Виділені закономірності просторового розміщення гідротермальних зруденінь золота в зв'язку із системним розташуванням глибинних розломів в земній корі.

3. Встановлена роль докембрійських розломів азимутів простягання 0°, 17°, 77°, 270°, 287° і 347° в розміщенні золоторудної мінералізації СП.

4. Розроблений новий пошуковий критерій на зруденіння золота.

Практичне значення роботи полягає в тому, що розроблена і використана автором методика прогнозної оцінки території на пошуки золотого зруденіння дозволила визначити перспективні ділянки на золото в Конкській і Білозерській ЗКС. Методика прогнозування може були застосована в других районах розвитку докембрійських ЗКС. Результати дослідження передані в ДГЕ “Дніпрогеофізика” (м. Дніпропетровськ), про що свідчить акт про впровадження результатів дослідження по Білозерській ЗКС за № 3 від 5 липня 2004 г.

Достовірність результатів роботи. Достовірність наукових положень, висновків та рекомендацій підтверджується достатньо великим об'ємом фактичного геологічного матеріалу по СП, застосуванням методики виділення структур розломів К.Ф. Тяпкіна, яка успішно використана в багатьох регіонах СНД, і випробуваних методик прогнозування О.В. Орлінської і А.Л. Лозового, збігом теоретичних положень і здобутих результатів.

Особистий внесок автора:

1. На основі узагальнення архівних матеріалів за геологічною будовою, опису керна свердловин і результатів петрографічних і мінераграфічних досліджень, в СП виділені дев'ять золотовмісних геологічних формацій.

2. За даними крупномасштабних геофізичних зйомок складені карти шести систем докембрійських розломів масштабів 1:50 000 території Конкської ЗКС.

3. Встановлені регіональні і локальні просторові закономірності розміщення золоторудної мінералізації в зв'язку із системним розташуванням розломів в ЗКС.

4. Запропонований новий структурно-тектонічний пошуковий критерій.

5. Виявлені перспективні ділянки на зруденіння золота.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на науково-практичній конференції “Нестеренківські читання” (Дніпропетровськ, 2001), науковій конференції “Форум гірника-2002” (Дніпропетровськ, 2002), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми комплексного освоєння гірничодобувних регіонів” (Дніпропетровськ, 2003), міжнародній научно-технічній конференції, присвяченій 70-річчю з дня народження К.Ф. Тяпкіна (Дніпропетровськ, 2002).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 4 друковані роботи. Із них в спеціалізованих виданнях - 3, в тому числі: в наукових журналах - 1, в збірниках наукових робіт - 2, в збірниках робіт конференцій - 1.

Структура та обсяг роботи. Дисертація загальним об'ємом 235 сторінок складається із “Вступу”, п'яти розділів, “Висновків”, додатку, списку використаних джерел із 149 найменувань на 14 аркушах та містить 120 сторінок тексту, 27 таблиць на 15 аркушах, 84 рисунків на 85 аркушах.

Зміст роботи

Розділ 1. Вивченість зв'язку гідротермальної мінералізації золота з особливостями будови зеленокам'яних структур

Аналіз наукових праць К.Р. Ліхауссера, Р. Мейсона, К. Анхайсера, Д. Гровса, Ч. Мейєра і багатьох др. авторів показав, що основними структурно-тектонічними закономірностями зарубіжних докембрійських гідротермальних родовищ золота, розміщених в ЗКС, являється їх просторова приуроченість до вузлів пересічення глибинних розломів із оперяючими їх розривами. Результати вивчення докембрійських зарубіжних родовищ золота дозволяють констатувати, що епохи формування золотоносних порід в цілому синхронні на всій планеті. Це, можливо, зумовлено причинами ротагенного характеру і дає привід допустити наявність просторових закономірностей розподілу зруденіння золота в загально-планетному масштабі.

Зеленокам'яні структури СП за геологічними ознаками є аналогами зарубіжних ЗКС, в межах яких розроблюються родовища золота Хомстейк, Ашанті, Лупін, Норсмен та інші. Перспективність вибраного для дослідження СП підтверджена потенціально-промисловими родовищами - Сергіївським в Сурській і “Балка Широка” в Чортомлицькій ЗКС і зруденінням “Балка Золота” Сурської ЗКС.

За роки дослідження СП було запропоновано багато геологічних і тектонічних карт і схем будови району, однак за нашого часу найбільш розповсюджена геолого-структурна карта докембрійських формувань Середньопридніпровського і Приазовського геоблоків Українського щита (Б.З. Берзенін, В.М. Кічурчак і др., 1999), котра і прийнята в роботі за геологічну основу. Відповідно цієї карти, в геологічній будові СП приймають участь чотири структурно-формаційних зони (СФЗ): зона древньої основи; зона граніт-зеленокам'яних поясів; зона рифтогенезу, орогенезу і активізації; зона локальної тектоно-магматичної активізації. Досліджувані в роботі зеленокам'яні структури розміщені в межах граніт-зеленокам'яних поясів і зони рифтогенезу. Формування граніт-зеленокам'яної СФЗ відбувалося в часовому інтервалі 3200-2600 млн. років, в два етапи. Перший етап (3200-2800 млн. років) характеризується накопиченням вулканогенних порід метадацитової, сланцево-джеспілітово-толеїтової і метакоматиїт-татолеїтової формацій, яким відповідають в СП відклади конкської серії, і інтрузивних порід метагабро-діабазової і метадуніт-гарцбургітової (верхівцевський та варварівський комплекси) формацій. Завершається цикл становленням інтрузивних порід кислого складу тоналіт-плагіогранітної (сурський та саксаганський комплекси) формації. На протязі другого етапу в часовому інтервалі 2800-2600 млн. років відбувалося накопичення порід формацій: метапісковиково-сланцевої, джеспілітово-кремінно-сланцевої (білозерська серія) і метакоматиїтової та метаконгломерат-пісковиково-сланцевої (теплівська товща). Завершається цикл формуванням магматичних порід кислого, основного та ультраосновного складів, що об'єднуються в формації: гранітову (токівський і мокромосковський комплекси), порфіробластичних гранітів (демурінський комплекс), метагабро-перидотитову (варварівський та девладівський комплекси), дайкову (діабази, габро-діабази). СФЗ рифтогенних западин в СП складена породами криворізької серії, котра представлена метаконгломерат-пісковиково-сланцевою, джеспілітово-кремінно-сланцевою і метапісковиково-карбонатно-вуглецевою формаціями.

Значний вклад у вивчення геологічної будови докембрію СП і проблем золотоносності внесли дослідники: М.П. Семененко, Є.Б. Глеваський, Л.С. Галецький, Г.І. Каляєв, І.К. Латиш, А.О. Сіворонов, О.Б. Бобров, В.Ф. Лапуста, В.М. Кравченко, І.С. Паранько, О.В. Орлінська, Б.С. Панов, М.І. Лебідь, Е.В. Плющев, Ю.А. Фомін і багато інших, в публікаціях яких описані стратиграфія, літолого-фаціальний склад, тектоніка і корисні копалини регіону, в тому числі й золота. За даними цих дослідників золоторудні формації є продуктом гідротермального метасоматозу в ЗКС і просторово приурочені до зон розломів.

Аналіз літературних джерел свідчить про те, що дослідниками СП і других регіонів розломам відводиться рудоконтролююча роль. В роботах М.П. Семененко, К.Ф. Тяпкіна, Б.С. Панова, Г.І. Каляєва, О.В. Орлінської, О.Л. Лозового головне значення в формуванні структур рудних полів визначено диз'юнктивній тектоніці. Огляд публікацій цих та багатьох інших авторів дозволяє стверджувати, що тектонічний контроль рудних вузлів - один із головних критеріїв, котрі визначають локалізацію гідротермальних зруденінь золота.

Вивчення розломів з позицій традиційних структурно-тектонічних побудов, як правило, обмежується аналізом окремих порушень, внаслідок чого залишаються не визначеними закономірності співвідношення розломів різного рангу та їхній зв'язок з певною мінералізацією. Завдяки оригінальній методиці виділення глибинних розломів К.Ф. Тяпкіна, яка базується на Новій ротаційній гіпотезі, визначена системність в розміщенні розломів СП і специфіка металогенічної спеціалізації кожної із систем. В результаті досліджень із використанням системного розміщення розломів О.В. Орлінською встановлені закономірності розташування залізорудних формацій докембрію і виділено пошуковий критерій на багаті залізні руди, а О.Л. Лозовим визначені критерії розповсюдження нікель-кобальтового зруденіння. Позитивний досвід проведення цих робіт дозволяє вперше виконати аналогічні дослідження відносно гідротермальної мінералізації золота.

Розділ 2. Методи та методика досліджень

Вибір методів дослідження продиктований наявністю перелічених задач і реальними умовами їх виконання.

Для виділення рудовмісних геологічних формацій в СП вивченні і проаналізовані сучасні і архівні геологічні матеріали по СП і польовий опис керна свердловин ЗКС. Також при детальному дослідженні мінерального складу і структурно-текстурних особливостей порід рудовмісних формацій з допомогою петрографічного і мінераграфічного методів автором вивчені колекції шліфів і аншліфів геологозйомочних партій Білозерської ГРЕ і тематичної групи НГУ.

Для побудови карт систем розломів за геолого-геофізичними даними була застосована відома методика К.Ф. Тяпкіна. При виділенні глибинних розломів в гравітаційному та магнітному полях використовувались загальновідомі індикатори розломних структур: лінійні ступені; локальні лінійні аномалії; лінійні порушення регулярної поведінки ізоліній. Для об'єднання індикаторів в розломні структури застосовувались детально розроблені в Новій гіпотезі структуроутворення К.Ф. Тяпкіна принципи підпорядкування, фрагментарності, наслідування і трансформування.

Під час виділення регіональних та локальних закономірностей розповсюдження гідротермального зруденіння золота використовувався метод зіставлення тектонічних схем та геологічних карт. Таким чином, для регіональних досліджень були сумісно проаналізовані геологічні карти та карти шести систем глибинних розломів СП в масштабах 1:1 000 000, 1:500 000 та 1:200 000. На локальному рівні досліджень були сумісно проаналізовані карти шести систем глибинних розломів, корисних копалин та геологічних карт Білозерської та Конкської ЗКС в масштабі 1:50 000, рудопрояву “Балка Золота” і родовищ Сергіївське (Сурської ЗКС) та “Балка Широка” (Чортомлицької ЗКС) в - 1:10 000.

Основний методичний прийом, використаний автором, складається з системно-ієрархічної послідовності розгляду (від масштабу 1:1 000 000, через проміжні масштаби 1:500 000 та 1:200 000, до масштабів 1:50 000 і 1:10 000) просторового розміщення гідротермальної золоторудної мінералізації та рудовмісних геологічних формацій відносно систем глибинних розломів.

Розділ 3. Закономірності розташування гідротермальних проявів золота зеленокам'яних структур Середнього Придніпров'я в зв'язку із системним розміщенням розломів

Для вияснення регіональних закономірностей просторового розміщення гідротермальної золоторудної мінералізації на першому етапі проводилось зіставлення карт шести систем глибинних розломів, побудованих під керівництвом К.Ф. Тяпкіна (1981 г.) та геолого-формаційної карти УЩ Є.М. Лазько (1978 г.) масштабів 1:1000 000, з винесеними на неї відомими золоторудними проявами.

В результаті проведених регіональних досліджень виявлено, що системи розломів з азимутами простягання 45° і 315°, 62° і 332°, 35° і 305°, 77° і 347° перекривають від 48 до 70% загальної площі десяти ЗКС, а найбільш тектонічно-порушеними є Верхівцевська, Сурська та Чортомлицька ЗКС.

Ці висновки підсилюються даними про максимальну рудоносність цих структур при порівнянні з іншими ЗКС. Розгляд в масштабі 1:1000 000 просторових взаємовідносин між різними системами та рудоносними вузлами ЗКС виявив ще одну закономірність, суть якої міститься в наступному. Найбільш тісний зв'язок гідротермальних проявів золота спостерігається із системами глибинних розломів першого та другого порядків з азимутами простягання 0° і 270°, 17° і 287°, 77° і 347°.

Для подальшого розвитку цих досліджень в масштабі 1:500 000 за картами шести систем розломів та геолого-формаційною картою Середнього Придніпров'я і Приазов'я масштабів 1:500 000 проведений аналіз взаємовідносин різних геологічних формацій та зон глибинних розломів, в результаті якого встановлено наступне:

- системи 35° і 305°, 45° і 315° брали активну участь в формуванні блоків в ЗКС з різними геотектонічними умовами, сприяючими формуванню рудоносних порід сланцево-джеспілітово-толеїтової, метакоматиїт-толеїтової, метадацитової, нижньої метакоматиїтової і метаріодацитової формацій, які в стратиграфічному відношенні відповідають відкладенням конкськой серії;

- найбільш активно в СП проявила себе система розломів з азимутами простягання 77° і 347°, по глибинних розломах якої упроваджувались інтрузивні породи тоналіт-плагіогранітової формації і активували гідротермально-метасоматичні процеси, які, в даному випадку, відповідають за формування аномалій золоторудної мінералізації;

- розломи з азимутами простягання 62° і 332° в СП слабо проявлені і, з приводу цього, видимого впливу на формування зеленокам'яних структур та продуктивних комплексів порід не мали;

- системи розломів 0° і 270°, 17° і 287°, як самі молоді на УЩ, відповідали за перерозподіл мінералізації золота в ЗКС.

Серед усіх виділених закономірностей контролю системами розломів геологічних формацій є одна загальна риса - окремі геологічні формації контролюються трьома та більше системами розломів, що вказує на неодноразову їх тектонічну активізацію.

Для вивчення регіональних закономірностей в масштабі 1:200 000 всі рудопрояви, точки мінералізації та геохімічні аномалії золота, відомі в СП, автором розподілені за формаційною належністю та об'єднанні в дев'ять груп золоторудної мінералізації, які представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Групи золоторудної мінералізації СП

Група	Рудовмісна формація	Золоторудні прояви
I	Сланцево-джеспілітово-толеїтова і метакоматиїт-толеїтова	Родовище “Балка Широка” і рудопрояви Кіровське, Східне, Олексіївське в Чортомлицькій, Південно-Петровське в Сурській і точки мінералізації в Білозерській ЗКС
II	Метадацитова	Рудоп. Аполонівське, Східно-Солонянське, Розрахункове, “Балка Золота” в Сурській, Олексіївське-2, Гвардійське в Чортомлицькій та точки. мінералізації в Білозерській ЗКС
III	Метадуніт-гарцбургітова	Рудопрояви Гранівське, Варварівське в Верхівцевській та точки мінералізації Білозерської, Сурської і Конкської ЗКС
IV	Метаріодацитова	Рудопрояви Новий, Тетянин в Сурській ЗКС та аном. т. в Верхівцевській та Чортомлицькій ЗКС
V	Тоналіт-плагіогранітова (в ендо- і екзоконтактах)	Рудопрояви Малософіївське в Софіївській, Чкалівське в Чортомлицькій, Вільнохутірське, Крутобалкінське, Красноярське в Верхівцевській ЗКС
VI	Метапісковиково-сланцева	Точ. мінераліз. в Білозерській, Верхівцевській і Конкській ЗКС
VII	Джеспілітово-кремінно-сланцева-1	Семеринківський рудопрояв в Верхівцевській і точки мінералізації в Білозерській та Конкській ЗКС
VIII	Метакоматиїтовая та мета-конгломерат-пісковиково-сланцева	Точки мінералізації в межах Конкської і Білозерської ЗКС
IX	Джеспіліт-кремінно-сланцева-2	Точки мінералізації в Широківській ЗКС

Встановлено, що для всіх груп золоторудної мінералізації є характерним: спільність геотектонічних позицій в розташуванні золоторудної мінералізації в зонах глибинних розломів; чіткий літолого-стратиграфічний контроль; приуроченість до зон площинної пропілітизації, окварцювання, березитизації, лиственітизації. Рудолокалізуюче значення мають зони тріщинуватості, розсланцювання та катаклазу, поєднані з зонами малоамплітудних плікативних дислокацій. За даними, здобутими автором, найбільш перспективними золотовмісними формаціями ЗКС в СП можна вважати сланцево-джеспілітово-толеїтову і метакоматиїт-толеїтову. Ці формації утворюють товщу порід, до якої приурочено 46% всіх проявів золота СП. Другу по перспективності групу порід створюють породи метадацитової, метадуніт-гарцбургітової, джеспілітово-кремінно-сланцевої, тоналіт-плагіогранітової і метаріодацитової формацій. В цих формаціях локалізовано від 6 до 14% проявів золота СП. Решта формації порід розцінюються як слабо-перспективні.

При зіставленні в масштабі 1:200 000 карт систем розломів (К.Ф. Тяпкін, 1983 г.), геолого-структурної карти докембрійських утворень Середньопридніпровського і Приазовського геоблоків УЩ (В.М. Кічурчак, Б.З. Берзенін, 1999) та карти золотоносності Середньопридніпровської і Західноприазовської зеленокам'яних областей (Ю.А. Дищук, 2000) виявлені наступні закономірності:

1) прояви золота сланцево-джеспілітово-толеїтової, метакоматиїт-толеїтової і метадацитової формацій охоплені усіма системами розломів, що дозволяє визнавати породи цих формацій найбільш перспективними;

2) формування мінералізації золота порід метадуніт-гарцбургітової формації сингенетично з етапами тектонічної активізації систем розломів з азимутами простягання 77° і 347°, 17° і 287°;

3) мінералізація золота порід тоналіт-плагіогранітової формації, ймовірно, утворювалась на протязі формування системи розломів 77° і 347°;

4) мінералізація золота метатеригенних порід метапісковиково-сланцевої, джеспілітово-кремінно-сланцевої та метаконгломерат-пісковиково-сланцевої формацій просторово приурочена до систем розломів із азимутами простягання 17° і 287°, 77° і 347°.

Перераховані закономірності приведені в таблиці 2.

Таблиця 2. Розподіл мінералізації золота відносно систем розломів

Геологічні формації	Кількість проявів золота	Кількість проявів золота в системі розломів з азимутами простягання
		0° і 270°	17° і 287°	35° і 305°	45° і 315°	62° і 332°	77° і 347°
Джеспілітово-кремінно-сланцева-2	3	1	1	-	-	2	3
Верхня метакоматиїтова і метаконгломерат-пісковиково-сланцева	3	-	1	-	-	-	3
Джеспілітово-кремінно-сланцева-1	9	4	9	-	-	2	9
Метапісковиково-сланцева	10	2	9	1	1	4	9
Тоналіт-плагіогранітова	9	6	4	-	1	-	5
Метаріодацитова	10	6	4	1	2	4	9
Метадуніт-гарцбургітова	10	2	10	-	1	2	8
Метадацитова	18	12	10	11	12	6	11
Сланцево-джеспілітово-толеїтова і метакоматиїт-толеїтова	61	44	34	43	48	41	56
Загальна кількість проявів золота	133	77	82	56	65	61	113

Таким чином, найбільш тісний просторовий взаємозв'язок рудопроявів, точок мінералізації та геохімічних аномалій золота в різних ЗКС СП спостерігається з системою розломів 77° і 347° (табл. 2), нею охоплюється 85% проявів золота СП. Другою за значенням системою являється 0° і 270°, з котрою зв'язані прояви золота, які локалізуються в межах метаріодацитів і на контакті із тоналіт-плагіогранітами. До системи розломів із азимутами простягання 17° і 287° приурочені прояви золота в ультраосновних породах. Роль інших систем в розміщенні золотого зруденіння не значна (табл. 2).

В результаті проведених досліджень на регіональному рівні виявлено, що просторові закономірності розміщення дев'яти золотовмісних геологічних формацій СП містяться в приуроченості найбільш продуктивних комплексів до систем глибинних розломів із азимутами простягання 0° і 270°, 17° і 287°, 77° і 347°.

Наглядно ці закономірності представлені на малюнку 1, де кількість проявів золота, локалізованих в кожній із рудовмісних формацій, виражена в процентах.

Розділ 4. Локальні закономірності розміщення гідротермальної мінералізації золота відносно систем розломів високих порядків

Локальні закономірності розташування золоторудної мінералізації розглянуті на прикладах промислово-перспективних родовищ Сергіївського Сурської ЗКС та “Балка Широка” Чортомлицької ЗКС і рудопрояву “Балка Золота” Сурської ЗКС, коротка характеристика котрих приведена нижче.

Сергіївське родовище розташоване в південній частині Сурської ЗКС на площі розвитку соленівської світи конкської серії, котрі інтрудовані субвулканічними тілами метадолеритів і метагабро-долеритів та дайкоподібними тілами метадацит-порфірів, що згруповані в смузі шириною більш ніж 600 м. Родовище знаходиться в смузі Дерезуватського регіонального розлому. Просторовими границями родовища є зі сходу - Південно-Петровський, із заходу - Східно-Сергіївський, а із півночі - Північно-Сергіївський розломи. В його межах знаходяться три рудоносні зони, що локалізуються у вузлі перетину розломів із азимутами простягання 17°, 77°, 270°, 347°. Рудолокалізаційними є зони розсланцювання і катаклазу в приконтактових частинах гранодіорит-порфірових дайок. Рудні тіла залягають серед лиственіт-березитів.

Родовище “Балка Широка” розташоване в північно-східній частині Чортомлицької ЗКС серед порід сурської світи конкськой серії. Породи метаморфізовані в зеленосланцевій фації і залягають майже прямовисно. Рудовмісна пачка складається із переверствування пластів хлорит-кварц-карбонатних і кварц-серицитових сланців, метабазитів, метаандезитів, залізистих кварцитів. Родовище знаходиться у середині вузла перетину рудоконтролюючої Чкалівсько-Кіровської і рудоперерозподільної Східно-Чортомлицької зон розломів, відповідно азимутів простягання 347° і 17°. Рудолокалізаційне значення на родовищі виконують зони розсланцювання, катаклазу, мілонітизації, брекчіювання і зминання в круті складки, що розташовуються в вузлах перетину розломів. В межах цих зон широко проявлені лиственітизація і березитизація.

Золоторудна мінералізація, котра зустрінута в межах родовища “Балка Золота” Сурської ЗКС, приурочена до порід трьох різновидів: вулканітів строкатого складу із проверстками залізистих кварцитів, кварцових альбітофірів і кварцових порфірів, комплексу ультраосновних і основних порід. Аномалії золота розташовані в зонах перетину розломів високих порядків із азимутами простягання 0°, 77°, 270°, 287° і 347°. Рудовмісними структурами являються мінералізовані зони розсланцювання, розміщені в екзоконтактових частинах інтрузивних тіл кислого складу, або на деякій відстані від них.

Для виявлення локальних закономірностей для всіх трьох ділянок за геолого-геофізичними даними побудовані карти систем розломів по описаній вище методиці. Аналіз результатів зіставлення цих ділянок виявив наступні локальні закономірності:

1) золоторудні тіла локалізовані у вузлах перетину системи розломів 77° і 347° із розривами з азимутами простягання 0°, 17° 270°, 287°: золоторудна мінералізація основних та ультраосновних порід тяжіє до вузлів перетину системи розломів 77° і 347° із диз'юнктивами азимутів простягання 17° і 287°, а мінералізація золота локалізована в екзо- і ендоконтактах гранітової формації розміщена у вузлах перетину системи розломів 77° і 347° з розломами азимутів простягання 0° і 270°;

2) система розломів з азимутами простягання 77° і 347° рудоконтролює золоторудну мінералізацію, оскільки вона цілком охоплює рудоносні зони і, в той же час, являється більш давньою серед систем розломів, з якими зв'язані активні гідротермально-метасоматичні процеси;

3) системи розломів високих порядків із азимутами простягання 17° і 270°, 0° і 270° мають рудоперерозподільче значення, оскільки, по-перше, вони сформувались на пізніх етапах тектонічної активізації СП і, по-друге, найбільш продуктивні рудні тіла розташовані у вузлах перетину цих систем з системою 77° і 347°.

4) рудовмісними або рудолокалізуючими золоту мінералізацію структурами виявляються зони тріщинуватості, мілонітизації, катаклазу та розсланцювання, розташовані у вузлах перетину системи глибинних розломів 77° і 347° із розривними порушеннями високих порядків із азимутами простягання 0°, 270°, 17°, 287°.

Встановлені на промислово-перспективних родовищах локальні закономірності перевірені автором на Конкській (КЗКС) та Білозерській (БЗКС) ЗКС, для чого в цих структурах в першу чергу, на основі вивченого польового опису керна свердловин і проведених петрографічних та мінераграфічних досліджень, була визначена формаційна належність золоторудної мінералізації. Результати цих робіт показали, що всі точки мінералізації золота, зустрінуті в межах КЗКС, розміщені в породах сланцево-джеспілітово-толеїтової, коматиїт-толеїтової, метадуніт-гарцбургітової, тоналіт-плагіогранітової, біотитових гранітів, джеспілітово-пісковиково-сланцевої, джеспілітово-кремінно-сланцевої формацій. Мінералізація золота в БЗКС локалізована в породах сланцево-джеспілітово-толеїтової, коматиїт-толеїтової, метадацитової, метаріодацитової, метадуніт-гарцбургітової, метапісковиково-сланцевої, джеспілітово-кремінно-сланцевої і метаконгломерат-пісковиково-сланцевої формацій.

На наступному етапі автором за даними площинної гравітаційної та магнітної зйомок побудовані тектонічні схеми масштабу 1:50 000 територій БЗКС та КЗКС, зіставлення котрих із геологічними картами дозволило визначити основні закономірності в розміщенні золоторудної мінералізації, які зводяться до слідуючого:

1) золоторудна мінералізація сланцево-джеспілітово-толеїтової, метакоматиїт-толеїтової і метадацитової рудовмісних формацій просторово взаємозв'язана із усіма шістьма системами розломів високих порядків в межах від 16 до 90%;

2) в межах вузлів перетину трьох систем розломів 77° і 347°, 0° і 270°, 17° і 287° розміщується мінералізація золота метаріодацитової формації;

3) до системи розломів із азимутами простягання 17° і 287° просторово приурочена золотоносність порід метадуніт-гарцбургітової формації;

4) перетином систем розломів із азимутами простягання 0° і 270°, 77° і 347° контролюються золоторудні аномалії, що локалізуються в ендо- і екзоконтактах порід тоналіт-плагіогранітової формації;

5) мінералізація золота порід метапісковиково-сланцевої, джеспілітово-кремінно-сланцевої, метаконгломерат-пісковиково-сланцевої формацій просторово зв'язана із системами розломів з азимутами простягання 0° і 270°, 17° і 287°, 62° і 332°, 77° і 347°, але тільки системою розломів із азимутами простягання 77° і 347° охоплюється повністю;

6) у вузлах перетину системи розломів 77° і 347° із диз'юнктивами високих порядків із азимутами простягання 0° і 270° розташована мінералізація золота в екзо- і ендоконтактах гранітів.

Таким чином, БЗКС і КЗКС представляють собою складну комбінацію різного рангу розривних і складчастих структур, котрі сформовані в результаті багатьох етапів тектонічних деформацій, в тому числі і неодноразової активізації глибинних розломів. Всі тектонічні порушення в цих структурах супроводжуються зонами гідротермально-метасоматичної переробки і представлені метасоматичними породами різного складу, які вивчені автором в колекції із горизонтів 640 м та 740 м Діагонального квершлагу ЗЖРК і в кернах свердловин БЗКС і КЗКС.

Метасоматичні породи різного віку, складу і походження утворюють значну групу порід. Серед середньотемпературних утворень метасоматитів відмічені родінгіти, егірініти, карбонатизовані залізисті кварцити і грейзени, а в складі низькотемпературних - пропіліти, лиственіти і березити. Перераховані формації метасоматитів розповсюджені на всій території БЗКС і КЗКС і розташовані в зонах інтенсивно деформованих порід. На завершення слід відзначити, що низькотемпературні гідротермальні метасоматити найбільше розповсюдженні в зонах розломів і їх розміщення підпорядковано тектонічному фактору контролю.

Результати вивчення речовинного складу рудовмісних порід свідчать, що внаслідок загального структурного контролю спостерігається просторове поєднання метасоматитів різного складу. Наявність в метасоматитах двох генерацій карбонату та трьох генерацій біотиту і кварцу підтверджує припущення автора про три періоди тектонічної активізації рудовмісних порід, котрі в свою чергу, можливо, відповідають саме трьом етапам активізації зон систем розломів з азимутами простягання 0° і 270°, 17° і 287°, 77° і 347°.

Розділ 5. Фактори локалізації золоторудної мінералізації і критерії перспективної оцінки Білозерської та Конкської зеленокам'яних структур

Кінцевою метою дослідження являється виділення перспективних на зруденіння золота ділянок в БЗКС та КЗКС на основі використання комплексу вже відомих геологічних факторів регіонального та локального рівня і виявлених автором закономірностей локалізації золоторудної мінералізації в ЗКС СП.

Всі вивчені прояви золота в промислових закордонних і потенціально-промислових родовищах ЗКС СП контролюються відповідним набором геологічних факторів, серед яких виділяються наступні: формаційні, літолого-фаціальні, стратиграфічні, магматогенні, метаморфогенні, геохімічні, геофізичні і структурно-тектонічні. Докладний розгляд факторів контролю золоторудної мінералізації дозволив рекомендувати для перспективної оцінки на зруденіння золота в БЗКС і КЗКС комплекс прогнозних критеріїв, які об'єднують вже відомі, розроблені раніше В.М. Кравченко (1996 р.) і О.М.Бестужевим (2003 р.) та запропонований автором структурно-тектонічний пошуковий критерій.

Структурно-тектонічний критерій. Золоте зруденіння локалізується у вузлах перетину системи розломів з азимутами простягання 77° і 347° із розривними порушеннями високих порядків азимутів простягання 0°, 17°, 270°, 287°, що спряжені зі складчастими утвореннями в зонах розсланцювання, тріщинуватості, мілонітизації, катаклазу, серед лиственітів-березитів з підвищеною сульфідною мінералізацією.

Формаційний критерій. Локалізація золоторудних проявів в межах рудовмісних формацій: джеспілітово-толеїтової і метакоматиїт-толеїтової, метадацитової, метаріодацитової, метадуніт-гарцбургітової, коматиїтової і метаконгломерат-пісковиково-сланцевої, тоналіт-плагіогранітової, метапісковиково-сланцевої, джеспілітово-кремінно-сланцевої.

Магматогенні критерії: 1 - гідротермальне зруденіння золота в ЗКС частково парагенетично спряжено з інтрузивним магматизмом, прояви якого служать індикатором можливих шляхів міграції рудоносних розчинів; 2 - характерна приуроченість золоторудної мінералізації до ендо- і екзоконтактів інтрузивних тіл.

Метаморфогенні критерії - найбільш сприятливими для формування золота представляються ділянки порід, що перетворені в умовах зеленосланцевої та епідот-амфіболітової фацій метаморфізму.

Літолого-петрографічні і мінералогічні критерії: 1 - наявність самородного золота і золотовмісних мінералів; 2 - розшарованість метавулканогенно-осадових і метаосадових товщ на породи різної компетентності; 3 - присутність серед пластичних теригенно-сланцевих порід залізистих кварцитів, кварцових сидеролітів, метавулканітів і силів інтрузивних порід; 4 - розвиток лиственітизації, березитизації, окварцювання і карбонатизації по усіх породах рудоносних формацій. 5 - присутність в метасоматитах до 5% сульфідів.

Геохімічні критерії: 1 - для всіх порід рудоносних формацій ЗКС геохімічний фон золота складає 1,5 мг/т; 2 - наявність ореолів розсіювання золота.

На основі комплексу розглянутих прогнозних критеріїв на території БЗКС виділено 16 перспективних ділянок (із них 7 першої, 6 - другої категорії, 3 - третьої) і в межах КЗКС виділено 15 ділянок (із них 5 першої категорії, другої - 6, 4 - третьої).

При виділенні перспективних ділянок першої категорії враховувався вплив формаційного, магматогенних, метаморфогенних, літолого-петрографічних, мінералогічних, геохімічних та нового структурно-тектонічного критеріїв контролю локалізації золоторудної мінералізації на досліджуваних площах. Перспективні ділянки другої категорії оконтурені з урахуванням впливу формаційного, магматогенного, метаморфогенного, літолого-петрографічного та нового структурно-тектонічного критеріїв. При оконтурюванні ділянок третьої категорії використовувались, як мінімум, новий структурно-тектонічний, формаційний та літолого-петрографічний критерії прогнозу. Найбільш перспективні на зруденіння золота ділянки складені розсланцьованими лиственітами та березитами, які супроводжуються сульфідною та золоторудною мінералізацією, і розміщені у вузлах перетину трьох систем розломів 0° і 270°, 17° і 287°, 77° і 347°.

На території БЗКС автором виділено сім ділянок першої категорії, котрі розташовані наступним чином: перші дві знаходяться в північній частині БЗКС і просторово взаємозв'язані із площами розвитку залізистих кварцитів; третя ділянка охоплює частину території Північно-Білозерського родовища залізистих кварцитів; четверта розміщена в південній частині Західної ділянки; п'ята - в центральній частині БЗКС і локалізована у вузлу пересічення Утлюкцької зони розломів із тектонічною зоною Ценрально-Білозерського розлому; шоста розташована в північно-східній частині Південно-Білозерського родовища; сьома охоплює території південної частини Південно-Білозерського та Переверзівського родовищ.

На території КЗКС автором виділено п'ять ділянок першої категорії, котрі розташовані в наступній послідовності. Перша та друга знаходяться в північній частині КЗКС в межах Кирпотинської синкліналі та обмежені: перша Бекерівським та Східноконкським, друга - Бекерівським та Мокромосковським розломами. Третя ділянка розміщена в північній частині Веселянської ділянки і охоплює інтрузію серпентинітів верхівцевського комплексу. Четверта знаходиться в східній частині Веселянської інтрузії ультрабазитів та обмежена Веселянською та Центральноконкською тектонічними зонами. П'ята розміщена уздовж Васильївсько-Комишуваського розлому на контакті с Лук'янівським масивом тоналіт-плагіогранітів та обмежена з півночі та заходу Центральноконкським розломом, а з півдня - Веселянською тектонічною зоною.

Висновки

Дисертація являється закінченою науково-дослідницькою роботою, в котрій на основі вивчення закономірностей просторового розподілу золоторудної мінералізації та рудовмісних формацій в зв'язку із системним положенням розломів оцінена роль диз'юнктивів і виділені перспективні ділянки в БЗКС і КЗКС. Проведені автором дослідження дозволили вперше здобути наступні наукові та практичні результати:

1. Під час вивчення зарубіжних гідротермальних родовищ золота визначено основні структурно-тектонічні закономірності локалізації зруденіння, які зводяться до наступного: продуктивні товщі зосереджені у вузлах пересічення глибинних розломів в зонах розсланцювання, мілонітизації та катаклазу; підвищений вміст золота приурочено до зон метасоматичних змін.

2. Усі відомі в СП рудопрояви, точки мінералізації та геохімічні аномалії золота об'єднані автором, з урахуванням формаційної належності, в дев'ять груп золоторудної мінералізації.

3. Автором вперше складені карти шести систем розломів з азимутами простягання: 0° і 270°, 17° і 287°, 35° і 303°, 45° і 315°, 62° і 332°, 77° і 347° території КЗКС СП масштабу 1:50 000.

4. В результаті зіставлення та аналізу карт систем розломів і геологічних карт встановлено регіональні і локальні закономірності локалізації гідротермального зруденіння золота відносно системно розміщених розломів, котрі зводяться до наступного: 1) прояви золота сланцево-джеспілітово-толеїтової, метакоматиїт-толеїтової та метадацитової формацій просторово приурочені до зон розвитку усіх шести систем розломів; 2) формування мінералізації золота порід метадуніт-гарцбургітової формації співпадає з етапами тектонічної активізації систем розломів 77° і 347°, 17° і 287°; 3) мінералізація золота порід тоналіт-плагіогранітової формації утворювались на протязі формування системи розломів 77° і 347°; 4) мінералізація золота метатеригенних порід просторово приурочена до систем розломів із азимутами простягання 17° и 287°, 77° и 347°.

5. В результаті аналізу виділених закономірностей виявлено рудоконтролююче, рудоперерозподільче та рудолокалізуюче значення шести систем розломів в формуванні та перерозподілу мінералізації золота.

6. Результати роботи дозволили розробити новий пошуковий критерій, котрий міститься в наступному: зруденіння золота просторово приурочено до метасоматичних формувань зон розсланцювання, тріщинуватості, мілонітизації, катаклазу із підвищеною сульфідною мінералізацією, які локалізуються у вузлах перетину глибинних розломів першого порядку системи 77° і 347° із розривними порушеннями високих порядків азимутів простягання 0° і 270°, 17° і 287°;

7. Здобуті результати стали науковою основою для розробки комплексу прогнозних критеріїв на зруденіння золота і виділення перспективних ділянок, рекомендованих для пошукових робіт на територіях КЗКС та БЗКС;

8. Одним із наукових досягнень автора являється удосконалена методика прогнозування на зруденіння золота, використання якої створює додаткові можливості підвищення ефективності прогнозу і якості пошукових робіт.

Таким чином, виконані дослідження дозволили вирішить важливу наукову та практичну задачу виявлення геологічних факторів та закономірностей розміщення перспективних ділянок на пошуки зруденіння золота в зв'язку із системним розміщенням розломів на території СП.

Основні положення і результати досліджень опубліковані в роботах

1. Рузина М.В., Жильцова И.В., Пикареня Д.С. Перспективная оценка комплекса полезных ископаемых, сопутствующих железорудным месторождениям в Белозерском районе // Наук. вісн. НГА України - 2001. - №4. - С. 60 - 61.

2. Рузина М.В., Жильцова И.В. О проявлении эйситов в пределах Белозёрской зеленокаменной структуры // Наук. праці Донецького нац. техн. ун-ту: Сер. гірн.-геол. - Вип 32. - Донецьк: ДонНТУ. - 2001. - С. 183.

3. Кравченко В.М., Орлинская О.В., Дыщук М.Ю., Жильцова И.В., Рузина М.В. Рудоконтролирующая и рудогенерирующая роль систем глубинных разломов Приднепровского гранит-зеленокаменного блока Украинского щита // Сб. науч. тр. НГА Украины, РИК НГАУ. - 2002. - C. 27-31.

4. Рузина М.В., Жильцова И.В. Рудоносность метасоматитов Среднего Приднепровья // Матер. междунар. научно-практической конференции “Проблемы комплексного освоения горнодобывающих регионов”. - Днепропетровск: НГУ. - 2003. - С. 28-31.

Анотація

Жильцова І. В. Закономірності локалізації гідротермальної золоторудної мінералізації зеленокам'яних структур Середнього Придніпров'я Українського щита відносно систем розломів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за фахом 04.00.11 - “Геологія металевих і неметалевих корисних копалин”. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню закономірностей розташування гідротермальної золоторудної мінералізації зеленокам'яних структур у зв'язку із системним розміщенням докембрійських глибинних розломів.

На основі зіставлення і аналізу в ієрархічній послідовності (від масштабу 1:1 000 000 до 10 000) геолого-формаційних карт з картами систем розломів удосконалена методика металогенічного прогнозування золотого зруденіння на прикладі СП Українського щита. Вперше автором встановлено значення докембрійських розломів азимутів простягання 0°, 17°, 77°, 270°, 287° і 347° в розміщенні гідротермальної золоторудної мінералізації в ЗКС СП і виділено закономірності локалізації зруденіння золота відносно системно розташованих тектонічних зон. В результаті дослідження розроблено новий пошуковий критерій на золоте зруденіння і на основі комплексу прогнозних критеріїв виділені перспективні ділянки на маловивчених площах Конкської і Білозерської зеленокам'яних структур.

Ключові слова: гідротермальна золоторудна мінералізація, зеленокам'яні структури, системи розломів, метасоматити.

Аннотация

Жильцова И. В. Закономерности локализации гидротермальной золоторудной минерализации зеленокаменных структур Среднего Приднепровья Украинского щита относительно систем разломов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.11 - “Геология металлических и неметаллических полезных ископаемых”. Национальный горный университет, Днепропетровск, 2004.

Диссертация посвящена исследованию закономерностей размещения гидротермальной золоторудной минерализации зеленокаменных структур в связи с системным расположением докембрийских глубинных разломов.

В диссертационной работе определено значение и выполнена оценка перспектив золотоносности систем разломов, выделенных по методике К.Ф. Тяпкина, в основе которой лежит концепция ротационного режима Земли. На основании сопоставления и анализа в иерархической последовательности (от масштаба 1:1000 000 до 10 000) разномасштабных тектонических схем ЗКС СП, усовершенствована методика металлогенического прогнозирования оруденения золота.

На примере Среднего Приднепровъя и зарубежных месторождений изучены закономерности пространственного распределения золоторудных проявлений относительно системного расположения разломов. В результате анализа и сопоставления карт систем разломов и геологических карт установлены региональные и локальные закономерности локализации гидротермального оруденения золота относительно системно расположенных разломов, которые сводятся к следующему: 1) проявления золота сланцево-джеспилит-толеитовой, метакоматиит-толеитовой и метадацитовой формаций пространственно приурочены к зонам развития всех шести систем разломов; 2) формирование минерализации золота пород метадунит-гарцбургитовой формации совпадает с этапами тектонической активизации систем разломов с азимутами простирания 77° и 347°, 17° и 287°; 3) минерализация золота пород тоналит-плагиогранитовой формации образовались в течение формирования системы разломов 77° и 347°; 4) минерализация золота метатерригенных пород метапесчаниково-сланцевой, джеспилит-кремнисто-сланцевой и метаконгломерат-песчаниково-сланцевой формаций пространственно приурочена к системам разломов с азимутами простирания 17° и 287°, 77° и 347°.

В результате анализа выделенных закономерностей определена рудоконтролирующая, рудоперераспределяющая и рудолокализующая роль шести систем разломов разного ранга - от глубинных разломов до зон трещиноватости в образовании и перераспределении минерализации золота, которая заключается в следующем: 1) рудоконтролирующей является система глубинных разломов первого порядка с азимутами простирания 77° и 347°; 2) к рудоперераспределяющим разломам относятся оперяющие глубинные разломы разрывы высоких порядков с азимутами простирания 0°, 17°, 270°, 287°; 3) рудовмещающими служат зоны трещиноватости, милонитизации, катаклаза, рассланцевания.

На основании выделенных закономерностей разработан новый прогнозный критерий на оруденение золота, который состоит в следующем: оруденение золота пространственно приурочено к метасоматическим образованиям зон рассланцевания, трещиноватости, милонитизации с повышенной сульфидной минерализацией, которые локализуются в узлах пересечения глубинных разломов первого порядка системы 77° и 347° с разрывными нарушениями высоких порядков азимутов простирания 0°, 17°, 270°, 287°.

Полученные результаты составили научную основу для разработки комплекса прогнозных критериев на золотое оруденение и выделения перспективных участков, рекомендованных для поисковых работ на территориях Конкской и Белозерской ЗКС.

Ключевые слова: гидротермальная золоторудная минерализация, зеленокаменные структуры, системы разломов, метасоматиты.

Annotation

Zhiltsova I.V. The regularities on localization of hydrothermal gold mineralization of green-stone structures in the Middle Predniprovie (Ukrainian shield) concerning the fault systems. - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of geological sciences on speciality 04.00.11. - “Geology of metal and non-metal types of raw materials”. National Mining University of Ukraine, 2000.

The dissertation is devoted to investigation of regularities concerning of a placing for gold mineralization in greenstone structures relatively to systematic placing of Pre-cembrian deep faults.

The methods of metalogenic prognosis for gold mineralization on an example of the Middle Predniprovie (Ukrainian shield) is improved by the comparison and analyses in hierachical succession (a scale from 1 000 000 to 1:10 000) of geological-formation maps with maps of the system faults. For the first time it is substantiated the significance of Pre-cambrian faults with azimuths 0є, 17є, 77є, 270є, 287 and 347є in a placing of gold mineralization in green-stone structures in the Middle Predniprovie. The new search criterion on gold mineralization is elaborated on results of investigations. The perspective sectionsin insufficiently known Konkskaya and Belozerskaya green-stone structures are picked out on a base of prognosis criteria.

Key-words: hydrothermal gold mineralization, greenstone structures, system of faults, metasomatites.

Размещено на Allbest.ru

...