Перебудова структурного плану та етапи трапового вулканізму Волино-Поділля в пізньому протерозої

Другий тип розрізів світи часто просторово заміщає перший і на відміну від нього складений виключно малопотужними пластами туфів (до 10-15 м). Області розвитку цього типу розрізів тяжіють до вузлів перетинання розломів північно-східного і субширотного простягання. Покриви третьої групи локалізовані за межами розломів. Вони малопотужні та дуже еродовані.

Слід зазначити, що в південній зоні Волинської монокліналі товщ першого етапу трапового вулканізму взагалі немає. Таким чином, можна констатувати, що структурний план ранньоволинського етапу в цілому успадкував риси поліського палеопрогину. Максимальні потужності ефузивно-пірокластичних товщ заболоттівської світи приурочені в основному до грабеноподібної центральної структури ВПП, хоча максимум товщі дещо зміщений на південний захід. У роботі наводиться повний аналіз речовинного складу порід заболоттівської світи, їх геологічні і геофізичні особливості. Нижче коротко зупинимось на характерних рисах порід заболоттівської світи.

Базальти зазвичай масивної текстури. Структура їх у центральній частині покривів гіалоофітова, інтерсертальна, подекуди мікродолеритова і долеритова, іноді з елементами порфірової або пойкілітової. Інколи в шліфах зустрічається олівін.

Базальти з вітрофіровою структурою утворюють верхні частини покривів і поступово переходять у породи гіалопілітової і гіалоофітової структур. Перші представлені малопрозорою склоподібною масою з різкими мікролітами плагіоклазу (35-55%). Друга група порід складена неорієнтованими мікролітами і лейстами плагіоклазу з поодинокими включеннями табличок плагіоклазу. Мигдалекам'яні базальти утврюють з базальтами центральної зони нерівні межі. Максимальна кількість мигдалин зустрічається в приповерхневій зоні. Розміри мигдалин від 0,005 до 20 мм. В нижній частині покривів мигдалини сплющені і орієнтовані паралельно межам потоку.

Лавобрекчії характеризуються великою різноманітністю структурно-текстурних особливостей, що виражається в хаотичному перемежуванні уламків шлакових утворень, базальтів з різноманітними структурами і тонко-грубозернистими або масивними текстурами. Величина уламків коливається від 0,1 мм до 20 см. Шлакові утворення часто становлять до 80 % уламків.

Цементом уламкового матеріалу служить скло з хлоритом, цеолітом і кальцитом.

Пірокластичні породи розділені на такі типи: агломератові туфи, шлакові туфобрекчії, туфи основного складу. Останні за текстурними особливостями поділяються на грубо-крупноуламкові, середньоуламкові, дрібно- і тонкоуламкові, туфіти і туфопісковики.

Першу групу пірокластичних порід становлять туфи з уламками порід, викинутими як експлозивний матеріал у твердому стані, і туфи, де уламки набули видовженої форми в пластичному стані.

Шлакові туфобрекчії складаються на 60-65% з уламків шлаків. Шлаки характеризуються тонкопузирчастою і флюїдальною текстурами, часто насичені мигдалинами (до 80%), складені до 40% тонкими мікролітами плагіоклазу, проміжки між якими виповнені склуватою масою.

Туфи крупно-середньо-дрібно-тонкоуламкові, складені переважно уламками пузирчастих шлаків, базальтів, вулканічного скла і габро-долеритів. За складом і текстурними особливостями уламкового матеріалу виділяються туфи вітролітокластичні, літовітрокластичні, літокластичні. В середньоуламкових туфах уламки порід складені в основному вулканічним склом, вміст якого досягає 60-70%. Туфи дрібно- і тонкоуламкові, зазвичай представлені вітролітокластичними різновидами. Шлаки присутні в усіх різновидах туфів. Уламки скла мають незвичайну форму і велику пористість.

За хімічними ознаками базальти заболоттівської світи належать до п'ятого класу за класифікацією М.Н.Заварицького -- слабо недонасичених кремнекислотою та помірно багатих на луги. Усереднений хімічний склад базальтів світи досить близький до таких з інших районів. Результати вивчення геохімічних особливостей базальтів світи свідчать про близкість параметрів розподілу елементів по всій площі поширення базальтів цього етапу.

Середньоволинський етап (бабинська світа). На цьому етапі сформувалася потужна товща туфів, які плащоподібно покривають не тільки Волинську монокліналь, й значну частину Білоруської антиклізи. Її максимальні потужності (220-130 м) тяжіють до вузлів перетинання північно-східних та північно-західних зон розломів, особливо до ділянок вузлів, що перетинаються субширотними розломами. Максимальна потужність зафіксована в районі с. Заболоттє (до 220 м), що просторово збігається з вузлом перетинання Заболоттівсько-Бузької, Міднівської зон та Південно-Ратнівського розлому.

В палеотектонічному аспекті цей період характеризується специфічними умовами формування. На думку автора, активізація розломів північно-західного простягання в заболоттівський час як зон регіонального розтягу і деструкція розломів північно-східного напрямку призвели до формування у вузлах їх перетинання, особливо із зонами субширотного напрямку, численних вулканічних апаратів центрального типу, з матеріалу викидів яких сформувалася потужна пірокластична товща на площі, яка далеко виходить за рамки ВПП.

Залягають пірокластичні породи на покривах базальтів першого етапу, на відкладах горбашівської світи, а місцями безпосередньо на породах кристалічного фундаменту. Перекриваються базальтами третього етапу або осадовими породами могилів-подільської серії.

Внутрішня будова відкладів бабинської світи поки що недостатньо висвітлена в літературних джерелах, тому в роботі її наведено за результатами глибинного геологічного картування, виконаного автором у північному районі Поліського блоку. Для туфогенної товщі характерне часте чергування і фаціальне заміщення різних типів порід, що свідчить про швидку мінливість режиму пульсуючих апаратів і одночасну дію багатьох центрів виверження. У верхній частині розрізів туфова товща складена переважно дрібнозернистими різновидами порід, що містять у собі гравійний матеріал, рідше конгломерати, складені гальками основних та середніх порід, гранітів та гнейсів.

Потужність конгломератів і туфогравелітів коливається від 0,05 до 1,0 м. У середній частині пірокластичної товщі, на захід від Радехівської субмеридіональної зони, свердловинами розкрито базальтовий покрив, який у плані має складну будову і в межах північного району Поліського блоку відокремлюється на дві ділянки, що відповідають двом центрам виверження магми. Покрив часто розділений на потоки лавобрекчіями. Максимальні потужності базальтового покриву приурочені до вузлів перетинання Міднівської, Вижівсько-Мінської розломних зон з розломними зонами Луківсько-Ратнівської горстової зони.

В роботі, при порівнянні середнього хімічного складу туфів і базальтів, показано, що відмінності в хімізмі пірокластичного матеріалу і базальтів зумовлені домішками ксеноморфного уламкового матеріалу. Туфи не мають яскраво виражених геохімічних особливостей. На відміну від базальтів, у туфах бабинської світи відмічається підвищений вміст свинцю, цинку, олова, що пояснюється впливом на них гідротермальних процесів. У мінеральних формах встановлено підвищені концентрації міді. Гамма-активність у нижніх та верхніх частинах розрізу досягає 14-18 мкр/год, а в середній його частині подекуди знижується до 2 мкр/год.

Пірокластичні породи часто представлені спеченими уламками. Вміст уламкового матеріалу в середньому досягає 23-25%. Розмір уламків коливається від 0,03 до 0,3 мм. Форма уламків кутувата і уламкова. Зцементовані уламки вулканічним склом, вміст якого коливається від 9,0 до 35,0%. Скло зазвичай зеленувато-бурого кольору, із слідом хлоритизації. Цемент під мікроскопом спостерігається у вигляді суцільної ізотропної маси, подекуди у вигляді індивідумів, що заповнюють пустоти породи. Окрім скла в цементі присутні цеоліти, халцедон, карбонати. Як правило, карбонатизація туфів відбувається після його окременіння.

Піздньоволинський етап (ратнівська світа). Наприкінці волинського часу завершилася перебудова структурного плану всієї південно-західної частини СЄП. Площа поширення порід трапового вулканізму характеризується досить складною формою, відображаючи два накладені структурні плани: субширотний, який був успадкований від ВППр, що сформувався в рифеї, і північно-західний -- вендський.

Формування ефузивно-пірокластичної товщі ратнівської світи зумовлено посиленням тектонічної активності розломних зон північно-західного простягання, розташованих на значних відстанях від краю платформи в північно-східному напрямку, насамперед, Заболоттівсько-Бузької зони. Таким чином, область інтенсивного прояву трапового вулканізму в ратнівський час перемістилася на північ і північний схід відносно площі поширення вулканітів заболоттівської світи. Це було початком закладення Придністровського перикратонного прогину, який вплинув на площу поширення верхньої світи ефузивно-пірокластичних порід волинської серії та структурний план Волинського прогину, переорієнтувавши його простягання з північно-східного, субширотного на північно-західне. На цьому етапі площа поширення вулканітів і всього басейну седиментації різко збільшилася. Змінився на цьому етапі і характер вулканічної діяльності. Вулканізм мав пульсуючий характер, від тріщинного до центрального типів.

Характеризуючи ефузивно-пірокластичну товщу порід третього етапу в цілому, можна констатувати, що вона складається з перешарування базальтових покривів з туфами і туфобрекчіями. Потужність покривів різна (переважають потужності від 25 до 40 м). Між покривами часто зустрічаються шари типово осадових порід, потужність яких не перевищує 4,0-5,0 м.

Найбільші потужності світи розкриті свердловинами в північно-східній частині Волинського прогину, де вони досягають 160-180 м. У центральній частині палеопрогину параметричними свердловинами вулканіти третього етапу розкриті на глибинах 1900-2700 м. Потужність їх у цій частині структури не перевищує 80 м. Покриви мають шарувату будову, кількість потоків коливається від 2 до 5-7.

Необхідно дати короткий петрографічний опис вулканітів центральної частини прогину для подальшого його порівняння з описом вулканітів інших частин прогину.

Базальти з глибоких горизонтів розрізів ратнівської світи мають темно-сірий до чорного колір, масивну текстуру. Мінералогічний склад їх у % такий: основний плагіоклаз -- 45-50, моноклінний піроксен -- 25-30, магнетит і титаномагнетит -- 5-8. Зустрічаються також палагоніт, анальцим, у шліфах відмічається олівін. Структура базальтів інтерсертальна, долеритова, порфірова. В підошві і покрівлі зустрічаються мигдалекам'яні різновиди базальтів і лавобрекчії.

Розрізи ефузивно-пірокластичних товщ третього етапу вулканізму венду автором вивчалися у процесі виконання глибинного геологічного картування в межах західної частини Волинського прогину і Луківсько-Ратнівської горстової зони.

Розрізи ефузивно-пірокластичних порід ратнівської світи відрізняються від розрізів двох попередніх етапів багатошаруватістю, величиною коефіцієнта експлозивності, який змінюється від 15 до 85%, і пульсуючим характером вивержень, про що свідчить перемежування лавових потоків і значних за потужністю лавобрекчій з поодинокими викидами пірокластичного матеріалу. Продукти експлозії в розрізах світи займають явно підпорядковане становище.

За сукупністю даних у північній частині Волинського прогину можна виділити два осередки вивержень: Західний і Ратнівський. У межах кожного осередку виділяються численні вулканічні центри. Останні картуються прижерловими фаціями. За результатами робіт автором у районі досліджень виділено декілька вулканічних апаратів. Їх повну характеристику наведено в роботі в табличній формі.

Незважаючи на відмінність розрізів ратнівської і заболоттівської світ ратнівські туфи не відрізняються за складом від туфів бабинської світи. Кількість пластів туфів коливається від 1 до 5 при потужності до 3-5 м. Переважають туфи середньоуламкові з домішками великоуламкових різновидів. Гамма-активність туфів ратнівської світи досягає 12 мкр/год.

Результати хімічних аналізів і вивчення фізичних параметрів порід ратнівської світи в роботі зведені у відповідні таблиці. За матеріалами літогеохімічного вивчення базальти нижньої і верхньої товщ волинської серії однотипні. Помітні лише відмінності окремих розрізів за вмістом у породах, які їх складають, таких елементів, як хром, нікель, мідь, молібден.

Базальти ратнівської світи характеризуються толеїтовою структурою в сукупності з сидерофітовою. Постійною є наявність рівномірно поширених та безладно орієнтованих лейст плагіоклазу. Інтерстиції між зернами плагіоклазу виповнені зеленим склом сферолітової будови або слаборозкристалізованим рудним висипом. Скло часто заміщається псевдоморфозами гідроокисів заліза. Окремими свердловинами розкрито базальтові порфірити мигдалекам'яної пілотакситової структури. Мінералогічний склад порід (%): плагіоклаз -- 55-60; піроксен моноклінний -- 10-25; скло -- 10; пірит -- 1-4; гепатит і лімоніт, що розвивається по склу.

Для лавобрекчій характерне темно-буре забарвлення, зумовлене гематизацією мигдалекам'яних уламків базальтів. Мигдалини виповнені цеолітами або зеленувато-сірим хлоритом, цегляно-червоним анальцимом. Мигдалини подекуди становлять 60% породи.

Туфи ратнівської світи кристало-літовітрокластичні, псаміто-алевритові. Текстура неясношарувата, зумовлена перемежуванням прошарків з поровим типом цементу і прошарків з базальним типом. Цемент становить до 10%, уламки (до 90%) представлені в основному окисленим базальтовим склом і шлаками. Уламки кутуваті, рідше обкатані, розміром від 0,05 до 1,0 мм.

Таким чином, вулканічна товща третього етапу трапового вулканізму замикає розріз волинської серії і є продуктом найінтенсивнішої вулканічної діяльності вендського періоду.

ДИСТАНЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Розділ присвячено застосуванню даних космічної зйомки для вирішення завдань, пов'язаних з тектонічною будовою регіону і це може бути додатковою інформацією при інтерпретації результатів геолого-геофізичних та геолого-знімальних робіт регіонального та детального рівнів.

Прикладом детального рівня є Рафалівський рудний вузол, в межах якого за даними дешифрування уточнено розломно-блокову модель Південно-Рафалівської ділянки. В межах вузла виявлено серію кільцевих структур, які можуть бути відображенням похованих вулканічних апаратів. Більшість із них підтверджуються фізичними полями магнітометрії, гравіметрії та електрометрії. Найчастіше з вулканічними побудовами пов'язані зрудніння самородної міді. Це дає змогу зробити висновок про перспективність геолого-геофізичних та космогеологічних досліджень при регіональному та локальному прогнозах на мідь.

Вперше, у формі експериментальних робіт, було досліджено флуоресцентні характеристики деяких видів дерев з метою встановлення впливу мідної мінералізації на рослинність та зв'язків між біохімічними аномаліями і спектральними параметрами матеріалів космічної зйомки. Зв'язки між цими двома показниками використано як прямий пошуковий метод рудопроявів самородної міді.

Корисні копалини

Металогенічна специфіка Волино-Поділля зумовлена належністю цього геотектонічного елементу до окраїни СЄП і зчленуванням його з Галиційським байкальським і каледонським складчастими поясами. З ранньо- і пізньобайкальським структуроутворенням у часі тісно пов'язані активізація давніх розломних систем і формування нових розломних порушень, які відкрили шляхи для міграції вгору магматичним розплавам.

Уран, самородна мідь, нікель, поліметали, рідкісні та розсіяні елементи є характерним типоморфним рядом для Волино-Подільської металогенічної провінції, зумовленим вкоріненням і виливом магми основного складу та гідротермальними процесами, що супроводжують їх.

Блоки, які утворюють фронтальну область платформи, більше насичені продуктами вулкано-плутонічної діяльності, а отже, є більш перспективними на різноманітні рудні корисні копалини. До таких блоків належить і Поліський блок, ускладнений Волино-Поліським палеопрогином. Цей протоплатформний блок ще на стадії розвитку свекокарелід формувався з широким спектром вулканітів кислого і основного складу, продуктом якого є метаморфізовані утворення клесівської серії.

На платформному етапі розвитку блоку яскраво виявився контроль його в розміщенні зон прояву трапового вулканізму, з яким пов'язані самородно-мідна, сульфідно-поліметалічна та кобальт-нікелева мінералізації.

Особливо в роботі виділено, як рудоконтролюючу, зону незгідного залягання порід доплитного і плитного чохла на роздробленому кристалічному фундаменті.

Наводимо результати досліджень, отримані при пошуках промислових скупчень міді у вулканітах Волині:

1. Фоновий вміст міді в трапах досліджуваного району в 2,5-3,0 рази вищий, ніж у трапах Сибірської платформи. Найвищий вміст міді виявлено в базальтах ратнівської світи. На багатьох ділянках спостерігаються дуже високі дисперсії міді, які більш ніж в 10-20 разів перевищують середні значення, що свідчить про можливу концентрацію міді промислового значення.

2. Максимальні концентрації міді приурочені, як правило, до інтенсивно змінених, освітлених, тріщинуватих базальтів, які зазнали гідротермальної дії.

3. У пірокластичних утвореннях, розміщених поблизу вулканічних апаратів, вміст міді аналогічний її вмісту в базальтах. Разом з тим для туфів часто характерні досить високі аномальні значення.

4. Збагачення міддю спостерігається не в межах всього розрізу ефузивно-пірокластичної товщі, а лише у певних ділянках розрізу, за межами яких її кількість різко зменшується або вона повністю відсутня.

5. Вміст міді, що досягає промислових концентрацій, контролюється зонами, які пережили тривалу тектонічну активізацію, що дає змогу констатувати гідротермальну природу зрудніння самородної міді.

В інтрузивних трапах, досліджених автором, вміст міді дорівнює кларковим. Аномальні значення практично відсутні.

Автором у межах Волинського регіону ВПП відкрито і вивчено такі рудопрояви самородної міді: Турське, Ратнівське, Отчинське, Лугівське, Якушівське, Східне, а також численні точки мінералізації. В роботі наведено повну характеристику геологічної будови рудних полів, зон та речовинного складу рудовміщуючих порід, мінеральних та рудних асоціацій новоутворених мінералів, а також промислову оцінку окремих рудопроявів та перспективи нарощення запасів міді на майбутнє.

В ефузивно-пірокластичній товщі нікель присутній як обов'язковий елемент, але вміст його переважно нижчий за кларковий. Це явище характерне для всіх порід трапової формації на всіх кратонах світу. В гіпабісальних інтрузивах, навпаки, вміст нікелю в 1,5-2 рази вищий, ніж у базальтах. Розподіл нікелю в інтрузивах нерівномірний. На прикладі Хотешівської інтрузії, дослідженої автором, максимальні вмісти цього елемента характерні для нижньої її частини (до олівінових диференціатів).

В породах Степанської і Володимирецької інтрузій встановлено такі ж закономірності. Нікель завжди зустрічається в поєднанні з кобальтом. В інтрузивних трапах Волині нікель-кобальтове співвідношення приблизно відповідає значенням від 2,0 до 2,5 одиниць. Тільки в породах Володимирецької інтрузії співвідношення нікелю до кобальту дорівнює 5,0. Потенційно рудоносними є габро-долерити, де нікель-кобальтові співвідношення високі. В роботі окремі ділянки Володимирецької інтрузії рекомендовані для проведення пошукових робіт на нікель.

Скандієва мінералізація у вулканогенних утвореннях пов'язана з ільменітом і магнетитом. Скандій виявлено в лавобрекчіях заболоттівської світи. Його вміст у породах становить від 120 до 200 г/т.

Найбільш вірогідним джерелом алмазів у межах Волині можуть бути кімберліти, формування яких у межах всіх регіонів контролюється глибинними розломами. Кімберлітоконтролюючі структури приурочені до давніх рифтогенів. Наприклад, в Австралії авлакоген, у якому розміщується основна частина промислових алмазоносних трубок, є давнім рифтогеном. У межах Волино-Оршанського рифтогену, на території республіки Білорусії, виявлено ділянки з проявами кімберлітового магматизму. Кімберлітові трубки зафіксовані на площі Жлобинського кімберлітового поля. На Волині за знахідками піропів, уламків кімберлітів у гетерогенних брекчіях та за іншими непрямими ознаками кімберлітовий магматизм проявився в доволинський, волинський та середньопалеозойський час. Пошуки кімберлітових структур необхідно проводити в межах Луківсько-Ратнівської горстової зони та східної частини ВППр.

Висновки

Вперше виділено чотири етапи в історії формування структурного плану фундаменту і осадового чохла ВПП з характерними для кожного етапу ознаками прояву трапового вулканізму, активізацією певних систем розломів, ступенем переробки порід субстрату і кількісною та якісною зміною мінералого-петрографічного складу порід, які утворюють гіпабісальні інтрузивні тіла і ефузивно-пірокластичні товщі.

Ранньо-пізньобайкальський тектогенез, що сформував складчастий пояс у межах Галиційської геосинкліналі, проявився в південно-західній окраїні платформи активізацією різноспрямованих розломних зон, періодичність якої за часом збіглася з фазами прояву трапового вулканізму.

Процес цей, як було встановлено за результатами вивчення ефузивно-пірокластичних утворень, поступово від межі платформи поширювався на східну і північну частини ВПП.

Ативізація розломних зон північно-східного простягання забезпечила вкорінення основної магми в осадові породи поліської серії, сформувала гіпабісальні тіла габро-долеритів.

На початку венду активізувалися розломи північно-західного напрямку, які примикають до фронтальної частини платформи. Із продуктів магматизму цього етапу утворилися розрізи порід заболоттівської світи.

На другому, вендському етапі фронт трапового вулканізму змістився углиб платформи в північно-східному напрямку. У вузлах перетинання розломів діагональної та ортогональної систем сили стиснення забезпечили формування вулканів центрального типу з великою кількістю викидів пірокластики, яка стала матеріалом для утворення туфогенної товщі бабинської світи.

На третьому, завершальному етапі вулканізму розкрилися розломи північно-західного напрямку, розташовані на відстані від краю платформи на східній і північній частинах ВПП.

Обсяг і масу викинутих продуктів вулканізму на цьому етапі важко визначити, так само як і глибину ерозійного зрізу складених ними товщ. За потужністю прижерлових фацій порід, частотою їх перешарування в розрізах, за пористістю товщ визначено координати вулканічних апаратів і тріщинних виливів магми.

Встановлено асинхронність викидів магми з вулканічних апаратів, зміщення за часом фаз і субфаз вулканізму, що дало змогу виділити вулканічні поля і зони.

Дано мінералого-петрографічну, літологічну, геохімічну, петрофізичну та інші характеристики порід для всіх трьох світ волинської серії та гіпабісальних інтрузій. Відмічено їх подібні та відмінні риси.

Етап, який передував прояву трапового вулканізму венду, розглядається в роботі як етап передволинського рифтогенезу з підійманням кори і накопиченням у слабовиражених западинах середньо- і дрібноуламкового шару осадових порід горбашівської світи.

Виявлено і вивчено сім рудопроявів самородної міді в ефузивно-пірокластичних породах волинської серії північної частини ВППр і Луківсько-Ратнівської горстової зони. Промислові концентрації міді контролюються лавобрекчіями і зонами, які зазнали тривалої тектонічної активності з переробкою порід гідротермами. Зроблено висновок про те, що вирішальним фактором для самородно-мідного зрудніння є магматичний розплав, а визначальним для високої концентрації міді в породі - гідротермальний розчин.

Встановлено високе нікель-кобальтове відношення на деяких ділянках Владимирецького інтрузивного тіла в габро-долеритах, які містять олівін. Тут нікель перебуває в кореляційному зв'язку з міддю, особливо в породах, які зазнали гідротермальної переробки.

Розглянуто перспективи трапової формації Волині на наявність в її породах алмазоносних кімберлітів.

Рекомендовано розрізи ефузивно-пірокластичних товщ, інтрузивні тіла і структури для постановки пошукових робіт на мідь, нікель, скандій, срібло та алмази.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Алмазоносные формации и структуры юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы /Яценко Г.М., Гурський Д.С., Сливко Е.М., Гейко Ю.В., Приходько В.Л. та ін. - К.: УкрДГРІ, 2002. - 331с.

2. Основні типи породних комплексів і рудних родовищ Українського щита / Бобров О.Б., Гурський Д.С., Приходько В.Л., Красножон М.Д., Малюк Б.І., Щербак М.П. - К.: УкрДГРІ, 2002. - 202 с.

3. Приходько В.Л., Приходько М.В. Трапова формація Волині та самородно-мідне зрудніння // Збірник наукових праць Укр. ДГРІ. - 2005. - № 1. - С. 32. -37.

4. Шумлянський Л.В., Безугла М.В., Горностаєв С.С., Приходько В.Л. Особливості хімічного складу рудних мінералів у вендських трапах Волино-Поділля // Наукові праці інституту фундаментальних досліджень. - К.: Знання, 1999. - С.130-138.

5. Деревська К.І. Галецький Л.С., Шумлянський В.О., Безугла М.В., Приходько В.Л.. Рідкісні метали в самородномідних проявах у вендській траповій формації Волині // Рідкісні метали України - погляд у майбутнє. - К., - 2001. - С. 43-44.

6. Деревська К.І., Шумлянський В.О., Галецький Л.С., Загнітко В.М., Приходько В.Л., Безугла М.В., Шумлянський Л.В. Мідь Волині // Геолого-генетична модель рудоутворюючої системи і пошукові ознаки самородномідного зрудніння в трапах Волині // Наукові праці інституту фундаментальних досліджень. - К.: Знання, - 2002. - С. 74-85.

7. Шумлянський В.О., Приходько В.Л., Жикаляк Н.В., Загнітко В.М. Мідь Волині // Основные геолого-промышленные типы медных месторождений Украины // Наукові праці інституту фундаментальних досліджень. - К.: Знання, 2002. - С. 93-111.

8. Знаменская Т.А., Коренчук Л.В., Приходько В.Л. Палеотектонические условия формирования волынской серии Волыно-Подолии // Геол. журн. - 1993. - № 3. - С. 133-140.

9. Кирьянов В.В., Приходько В.Л., Матеюк В.В. Проблемы стратиграфии кембрия юго-запада Восточно-Европейской платформы // Геол. журн. - 1991. - № 3. - С. 17-26.

10. Приходько В.Л., Косовский Я.А., Иванив И.Н. Перспективы меденосности вулканогенных образований волынской серии Луковско-Ратненской горстовой зоны // Геол. журн. - 1993. - № 4. - С. 138-143.

11. Гурський Д.С., Приходько В.Л., Білоус В.В. Самородна мідь України // Мін. ресурси України. - 1995. - № 1. - С.6

12. Гурський Д.С., Калінін В.І., Пижук І.П., Приходько В.Л. Стан мінерально-сировинної бази кольорових металів України // Мін. ресурси України. - 2000. - № 4. - С. 2-4.

13. Квасниця В.М., Квасниця І.В., Косовський Я.О., Матеюк В.В., Приходько В.Л. Кристаломорфологія самородної міді із вулканітів Волині // Мінерал. журн. - 2001. - № 4. -С. 109-115.

14. Деревська К.І., Безугла М.В., Август І., Приходько В.Л., Олександров О.Л. Закономірності розміщення самородно-мідної та супутної мінералізації в межах Рафалівської рудоносної площі // Доп. НАНУ. - 2001. - № 12. - С. 101-105.

15. Приходько В.Л., Гурський Д.С., Калінін В.І., Металіді В.С., Ликов Л.І. Родовища і рудопрояви кольорових металів Українського щита і його схилів // Мінерал. журнал. - 2002. - № 2-3. - С.45-57.

16. Приходько В.Л., Гринін Р.І., Скирта Г.В. Спектрометричні нейтрон-активаційні дослідження свердловин з генератором нейтронів - новий метод кількісної оцінки самородномідного зрудніння у природних умовах залягання // Мін. ресурси України. - 2003. - №4. - С. 44-45.

17. Приходько В.Л. Можливості комплексування дистанційних і традиційних геологічних методів під час пошуків родовищ самородної міді // Мін. ресурси України. -2003. - №4. - С. 28-30.

18. Мельничук В.Г., Приходько В.Л., Косовський Я.О., Матеюк В.В. Міденосні лавокластичні брекчії в неопротерозойських трапах Волині та механізм їх утворення // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченко. Геологія. Вип. 31-32. -2004. - С. 89-92.

19. Шумлянський В.О., Приходько В.Л., Деревська К.І., Загнітко В.М. Парагідротермальна модель самородномідного рудоутворення в трапах Волині // Актуальні проблеми геології України. Матеріали конф. проф.-викл. складу геол. фак. (23-24 травня 2001 р.). К., 2001. - С. 44-45.

20. Глеваская А.М., Кравченко С.М., Приходько В.Л. Петромагнетизм трапов Волыно-Подолии и поисковые критерии медного оруденения // Петрофизика рудных месторождений. Всесоюзный научно-технический семинар МГ СССР. - Лениград, 1990 г. - С. 70-72.

21. Мельничук В.Г., Косовський Я.О., Приходько В.Л., Матеюк В.В. Типи самородномідної мінералізації в трапах Волині та оцінка їх перспективності // Эффузивно-осадочный литогенез и рудогенез. Труды межд. конф. (Симферополь-Судак 23-28 сентября 2003 г.). - Симферополь, 2004. - С. 42-47.

22. Стратиграфическая схема нижневендских отложений Украины. Межведомственный стратиграфический комитет Украины по геологии и использованию недр. Академия наук Украины / В.А.Великанов, Б.И.Власов, Б.Я.Воловник, Е.А.Асеева, В.Я.Иванченко, Л.В.Коренчук, В.Ф.Судовцев, В.Л.Приходько. - К., 1993.

Анотація

Приходько В.Л. Перебудова структурного плану та етапи трапового вулканізму Волино-Поділля в пізньому протерозої. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 - загальна та регіональна геологія. - Інститут геологічних наук, ПДРГП “Північгеологія”, Київ, 2005.

Доведено просторове і часове підпорядкування усіх етапів трапового вулканізму Волино-Поділля періодам перебудови структурного плану кристалічного фундаменту та осадового чохла, зумовлених змінами тектонічного режиму байкальського тектогенезу. Виділені чотири етапи вулканізму за часом збігаються з активізацією певних систем глибинних розломів, яка супроводжується переробкою порід субстрату з якісною зміною дислокаційних структур та мінералого-петрографічного складу порід.

Процес активізації розломів, як було встановлено за результатами досліджень речовинного складу і потужностей ефузивно-пірокластичних утворень, поступово зміщувався від межі СЄП углиб її в північно-східному і східному напрямках.

На першому етапі трапового вулканізму сформувались міжформаційні і внутрішньо-формаційні сили габро-долеритів. Пізніші фази проявів трапового вулканізму венду пов'язані з розломами північно-західного простягання. За допомогою вивчення прижерлових фацій порід, частоти їх перешарування в розрізах, пористості товщ визначено координати вулканічних апаратів та тріщинних виливів магми. Встановлена асинхронність викидів магми з вулканічних апаратів, зміщення за часом фаз і субфаз вулканізму дали змогу виділити вулканічні поля і зони з характерними мінералого-петрографічними, літологічними, геохімічними та іншими особливостями ефузивно-пірокластичних утворень.

Концентрації самородної міді в розрізах трапової формації закономірно розміщуються у відповідних частинах розрізів, які корелюються на значні відстані, підтверджуючи стратиформний тип зруденіння. Найбагатші концентрації міді приурочені до ділянок перетинання розломів діагональної та ортогональної систем, де відбувалося вилуговування рухомої міді з трапових утворень і перевідкладання її за допомогою гідротерм у тріщинах та пустотах. Зроблено висновок: мідна мінералізація в ефузивно-пірокластичних утвореннях венду має полігенне походження.

Ключові слова: пізній протерозой, структурний план, траповий вулканізм, Волино-Поділля, мідь.

Аннотация

Приходько В.Л. Перестройка структурного плана и этапы траппового вулканизма Волыно-Подолии в позднем протерозое. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.01 - общая и региональная геология. - Институт геологических наук, ПГРГП “Севергеология”, Киев, 2005.

Доказана пространственная и временная соподчиненность всех этапов траппового вулканизма Волыно-Подолии периодам перестройки структурного плана кристаллического фундамента и осадочного чехла, обусловленных сменами тектонического режима байкальского тектогенеза. Выделенные четыре этапа вулканизма по времени совпадают с активизацией определенных систем глубинных разломов, которая сопровождается переработкой пород субстрата с качественным изменением дислокационных структур и минералого-петрографического состава пород.

Процесс активизации разломов, как было установлено по результатам исследований вещестенного состава и мощностей эффузивно-пирокластических образований, постепенно смещался от границы ВЕП вглубь ее в северо-восточном и восточном направлениях.

На первом этапе траппового вулканизма сформировались межформационные и внутриформационные силлы габбро-долеритов, контролируемые разломами северо-восточного простирания. Более поздние фазы проявления траппового вулканизма венда связаны с разломами северо-западного простирания. С помощью изучения мощностей прижерловых фаций пород, частоты их перемежаемости в разрезах, пористости толщ определены координаты вулканических аппаратов и трещинных излияний магмы. Установленная асинхронность выбросов магмы из вулканических аппаратов, смещение по времени фаз и субфаз вулканизма позволили выделить вулканические поля и зоны с характерными минералого-петрографическими, литологическими, геохимическими и другими особенностями эффузивно-пирокластических образований.

Концентрации самородной меди в разрезах трапповой формации закономерно располагаются в соответствующих частях разрезов, которые коррелируют на значительные расстояния, подтверждая стратиформенный тип оруденения. Наиболее богатые концентрации меди приурочены к участкам пересечения разломов диагональной и ортогональной систем, где происходило выщелачивание подвижной меди из трапповых образований и переотложение ее с помощью гидротерм в трещинах и пустотах. Сделан вывод: медная минерализация в эффузивно-пирокластических образованиях венда имеет полигенное происхождение.

Ключевые слова: поздний протерозой, структурный план, трапповый вулканизм, Волыно-Подолия, медь.

Annotation

Prykhod'ko V. L. Alteration of the structural plan and stages of trappean volcanism of Volhyn-Podillya in the Late Proterozoic. - Manuscript.

Thesis for the competition of an academic degree of the Candidate of Geological Sciences by speciality 04.00.01 - Physical and Regional Geology. - Institute of Geological Sciences of NASU, ISRGE “Pivnichgeologiya”, Kiev, 2005.

Space and time co-ordination of four stages of trappean volcanism of Volhyn-Podillya with periods of rebuilding of structural plan of basement and sedimentary cover is proved. Each stage was determinated by tectonic activization of separate system of abyssal fractures. Co-ordinate of volcanic structures were established by character of sections, material composition of rocks, thickness of covers.

Concentrations of native copper in the sections of volcanites are naturally located in the corresponding parts of sections, that confirm the stratiformic type of the mineralization. The hydrothermas did the regeneration of the copper from the volcanites, filling the fissures and interstices in the rocks of the tectonic assemblies.

Key words: Late Proterozoic, structural plan, trappean volcanism, Volhyn-Podillya, copper.

Размещено на Allbest.ru