Системний моніторинг за станом небезпечних геологічних процесів на території діючих енергетичних об’єктів (на прикладі Рівненської АЕС)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Програма розвитку національної енергетики до 2010 року передбачає активне будівництво нових енергетичних об'єктів на території України. Згідно з рекомендаціями МАГАТЕ країна, на території якої розташовані об'єкти підвищеної небезпеки, зобов'язана проводити повний комплекс досліджень, включаючи моніторингові. В Україні експлуатують атомні електростанції (АЕС) „радянського періоду”, що були запроектовані без достатньо детального врахування геолого-геофізичних характеристик територій їх розташування. Наприклад, під час проектування першої черги Рівненської АЕС (РАЕС) не були враховані карстово-суфозійні процеси, недооцінені деякі особливості ґрунтів та порід у фундаменті реакторного відділення Південноукраїнської АЕС, що призвело до їх нерівномірного просідання тощо. В зв'язку з цим особливу актуальність набуває питання забезпечення надійної експлуатації потенційно небезпечних енергетичних об'єктів у складних інженерно-геологічних, гідрогеологічних і сейсмічних умовах. В останні роки на території України на окремих об'єктах за наявності певної загрози або під час проявів небезпечних геологічних процесів фахівці підприємства системи ДП НАЕК „Енергоатом”, наукові установи НАН України, вищих навчальних закладів виконували моніторингові дослідження, до складу яких входять геологічні, гідрогеологічні, геодезичні і геофізичні спостереження. В той же час ці дослідження на сьогодні мають несистемний характер, не забезпечені ні теоретично, ні методично, а їх результати не проаналізовані комплексно із врахуванням усієї наявної геолого-геофізичної інформації. В зв'язку з цим актуальною є розробка і створення ефективної системи контролю за станом геологічного середовища (ГС) на територіях розміщення потенційно небезпечних енергетичних об'єктів з метою мінімізації негативного впливу геологічних і техногенних процесів на їх експлуатацію та довкілля.

Основна ідея роботи полягає у розробці, методологічному та теоретичному обґрунтуванні комплексу заходів для оцінювання стану та прогнозу розвитку в просторі і часі небезпечних геологічних процесів (карст, суфозія, підтоплення, просідання території, гравітаційні процеси тощо) на територіях розміщення енергетичних об'єктів. У дисертації представлені розроблені автором теоретичні, методичні та інтерпретаційні основи системи активного і пасивного моніторингу ГС майданчиків потенційно небезпечних об'єктів на базі комплексу геофізичних методів дослідження (радіоізотопні та сейсмоакустичні дослідження ґрунтів) з використанням даних сейсмологічних, геодезичних, гідрогеологічних спостережень та наведено приклад реалізації цієї системи для території розташування РАЕС.

Метою роботи є розробка системи активного і пасивного моніторингу за станом небезпечних геологічних процесів на території енергетичних об'єктів України, що проектуються, експлуатуються чи знаходяться у стані виводу із експлуатації для підвищення їх надійності та безпеки.

Основні завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі:

1. Узагальнення та аналіз наявних підходів щодо комплексу геолого-геофізичного дослідження на стадіях вибору пункту та майданчика розташування об'єктів енергетичного комплексу.

2. Збір, створення бази даних, обробка та інтерпретація геофізичних, геологічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних і топогеодезичних даних для території розташування РАЕС.

3. Розробка і апробація нових модифікацій сейсмічних і сейсмоакустичних методів дослідження розрізу та визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів в умовах високого рівня промислових завад.

4. Розробка системи активного і пасивного моніторингу за станом геологічного середовища на території РАЕС.

1. Питання застосування геофізичних методів під час вибору пунктів і майданчиків для потенційно небезпечних об'єктів згідно з рекомендаціями МАГАТЕ та нормативними документами України

Узагальнено досвід використання геофізичних методів на об'єктах ДП “Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень “Енергопроект”, зокрема під час вибору пунктів і майданчиків Балаковської, Калінінської, Курської, Нововоронізької, Приморської, Смоленської, Татарської, Уляновської та інших АЕС на території колишнього СРСР, АЕС Болгарії, Угорщини, Чехословаччини і КНДР, а також енергетичних об'єктів на території України (Рівненська, Хмельницька, Кримська, Чигиринська, Одеська і Південно-Українська АЕС), інженерно-геологічного супроводу під час експлуатації Рівненської і Хмельницької АЕС та виведенні з експлуатації Чорнобильської АЕС.

Встановлено, що застосування геофізичних методів доцільне та інформативне на всіх стадіях інженерно-геологічного дослідження для уточнення геологічного розрізу, визначення основних інженерно-геологічних елементів та фізико-механічних властивостей ґрунтів.

Під час вибору раціонального комплексу геофізичних методів автором враховано теоретичні, методологічні і апаратурні наробки вчених колишнього Радянського Союзу (Гурвіч І.І., Ляховицький Ф.М., Нікітін В.Н., Огільві А.А, Горяінов М.М., Хмелевской В.К., Бугаєв Є.Г., Скворцов А.Г. та ін.).

Під час розгляду питання організації сейсмогеологічного моніторингу враховано досвід Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна НАНУ (Харитонов О.А., Кендзера О.В., Омельченко В.Д. та ін.).

Теоретичні підходи щодо статистичного моделювання випадкових процесів і полів, які застосовувалися у рамках моніторингу проммайданчика РАЕС, розроблені на кафедрах теорії ймовірності та математичної статистики і геофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Зазначено, що проектування АЕС здійснюють шляхом розробки техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) (1 стадія проектування), проекту (2 стадія), робочої документації (3 стадія). Відповідно до стадії визначають комплекс методів та масштаби дослідження, серед яких найбільш інформативними є геофізичні.

Майданчик вважають придатним для розміщення АЕС, якщо є можливість створення умов безпечної експлуатації цього об'єкта та підтвердження ядерної та радіаційної безпеки населення і довкілля з урахуванням природних явищ, процесів і зовнішніх подій.

Проведений автором аналіз показав, що головна роль під час вибору пункту та майданчика АЕС, розробки організаційних та інженерних заходів щодо забезпечення безпеки належить детальному вивченню сейсмічних і геодинамічних особливостей території розміщення АЕС, що тісно пов'язані з інженерно-геологічними, гідрогеологічними та іншими умовами. Одним з основних питань на стадії ТЕО є уточнення сейсмічності району розташування АЕС, обґрунтування розміщення пріоритетного пункту в межах квазіоднорідного тектонічного блоку, непорушеного геодинамічними зонами, активними в четвертинному періоді. Детальне сейсмічне районування виконують для вибору альтернативних пунктів, і це є основою для сейсмічного мікрорайонування майданчика.

Автором з урахуванням рекомендацій МАГАТЕ, досвіду вивчення інженерно-геологічних умов і наявності природних геологічних процесів різної категорії небезпеки запропоновано комплекс геофізичних, геологічних, гідрогеологічних досліджень. Зокрема, у комплексі інженерно-геологічних вишукувань під час вивчення геологічної будови пунктів та майданчиків використовують сейсморозвідку (КМЗХ), електророзвідку (ВЕЗ, ВЕЗ-ВП) та дослідження в свердловинах. Окрім уточнення геологічного розрізу ці методи дають змогу отримати дані про фізико-механічні властивості ґрунтів, необхідні для розрахунків несучої здатності фундаментів, провести районування території щодо розвитку небезпечних геологічних процесів.

Найпоширенішим методом визначення динамічних параметрів ґрунтів у природному заляганні є сейсмоакустичний метод (міжсвердловинне прозвучування). За даними сейсмоакустичного дослідження значення статичних показників деформації ґрунтів в умовах природного залягання визначають у результаті перерахунку динамічного модуля деформації (ЕД - модуль Юнга) в еквівалентні йому величини модулів загальної деформації (Е) за відповідними кореляційними залежностями. Наприклад, автором уточнена залежність між динамічним модулем деформації та модулем загальної деформації для ґрунтів, що складають верхню частину геологічного розрізу (переважно піски четвертинного віку різної зернистості). Вона має вигляд:

(кГс/м2).

Отримана кореляційна залежність використана автором для різних районів України і є точнішою ніж загальноприйнята в колишньому СРСР залежність Бондарева (Бондарев В.И. 1974). Значення густини, що входить до формули розрахунку модуля Юнга, та вологості ґрунтів визначають за допомогою комплексу радіоізотопних методів (ГК, ГГК, ННК). Методологічна та нормативна бази інженерно-геофізичних досліджень є достатньо розробленими (Огільві А.А., Хмелевской В.К.).

Автор дійшов висновку, що найінформативнішими під час вивчення геологічної будови та визначенні фізико-механічних характеристик ґрунтів промислових майданчиків є радіоізотопні методи та сейсморозвідка. Радіоізотопні методи практично не залежать від наявності промислових завад, але мають відносно малий радіус дослідження (Звольський С.Т., 1968). Сейсморозвідка має більший радіус дослідження і може краще охарактеризувати зміни розрізу та напружено-деформованого стану, але суттєво залежить від рівня завад, які є характерними для всіх проммайданчиків. Це вимагає розробки нових модифікацій, що не залежать, або мають меншу залежність від рівня завад і можуть ефективно працювати за наявності на поверхні високошвидкісних горизонтів (асфальтове, бетонне покриття).

Для усунення цих ускладнень автор пропонує застосовувати СВРЗПХ. Основні положення методики СВРЗПХ розроблені в Інституті кріосфери Землі Сибірського відділення РАН (Скворцов А.Г., 2001). На території України ця методика застосована вперше за безпосередньої участі автора. Методика базується на використанні відбитих поперечних SH-хвиль. При цьому якість польових матеріалів може бути значно покращена в умовах інверсних швидкісних розрізів, що дозволяє рекомендувати дану модифікацію сейсморозвідки для використання на території промислових майданчиків діючих АЕС.

Під час проектування фундаментів особливо відповідальних споруд велике значення приділяють фізико-механічним характеристикам ґрунтів, що залягають в основі цих споруд. Для покращення несучої спроможності ґрунтів їх закріплюють шляхом штучної цементації. Для оцінювання якості закріплення ґрунтів у природному заляганні автор рекомендує виконувати міжсвердловинне прозвучування (МП) на поперечних (S) і повздовжніх (P) хвилях у комплексі з радіоізотопними дослідженнями густини скелету ґрунтів (ГК, ГГК, ННК). Методика застосована на об'єктах Чорнобильської та Рівненської АЕС.

2. Інженерно-геологічні характеристики літотехнічної системи території розташування РАЕС

Проаналізовано результати дослідження геологічного розрізу та небезпечні природні та природно-техногенні процеси на території РАЕС. Техногенний вплив АЕС на ГС специфічний і проявляється в наступному:

- порушенні водного балансу і відповідно режиму підземних вод (підтоплення, порушення природної циркуляції підземних і поверхневих вод);

- активізації несприятливих геологічних процесів (карст, суфозія, просідання тощо);

- зміні стану та властивостей ґрунтів.

Більшість техногенних впливів відразу або опосередковано акумулюються в ГС. В умовах збільшення навантажень та темпів впливу, виникає дисбаланс між техногенезом та можливостями ГС відновлювати рівновагу і зберігати стійкість. Якісні та кількісні характеристики взаємодії об'єкта та ГС визначають лише на стадії його експлуатації шляхом різних процедур контролю за функціонуванням природно-техногенного середовища (ПТС) у межах промислового майданчика.

Застосування геофізичних досліджень на території будівництва рекомендовано проводити за такими напрямками:

- вивчення природних інженерно-геологічних і геомеханічних характеристик геологічного розрізу;

- уточнення будови, стану і фізико-механічних властивостей ґрунтів;

- вивчення впливу на стан ґрунтів різних техногенних чинників (підтоплення, вібрації);

- режимні спостереження за станом ґрунтів для вивчення особливостей “поведінки” системи об'єкт - масив у процесі експлуатації споруди.

Наведені дані з довивчення сейсмічних умов території розташування пункту і майданчика РАЕС (Старостенко В.І, Кендзера О.В., Омельченко В.Д., Сафронов О.М. та ін., 1999).

У геологічній будові території розташування РАЕС беруть участь утворення широкого вікового діапазону і складу - від пухких відкладів четвертинного віку до кристалічних порід архей-протерозойського віку. Автором представлена зведена геолого-геофізична характеристика літотехнічної основи промислового майданчика РАЕС.

Встановлені межі значень, що характеризують стан крейдяної товщі та поверхні базальтів.

3. Система активного і пасивного моніторингу за станом ГС на території РАЕС

На АЕС з 1982 року здійснюють гідрогеологічний, геофізичний (методом радіоізотопного каротажу для контролю вологості та густини ґрунтів), геодезичний (спостереження за просадками та кренами споруд) та сейсмічний моніторинг.

Розглянуто загальні підходи до організації систем моніторингу за станом небезпечних геологічних процесів і запропоновано схему організації системи моніторингу на РАЕС, яка вже частково реалізована.

АЕС є об'єктом, що суттєво впливає на ГС. Враховуючи складні інженерно-геологічні умови промислового майданчика АЕС та особливу експлуатаційну роль споруд моніторинг рекомендовано проводити протягом всього життєвого циклу цього об'єкта.

В рамках дисертаційної роботи автор розглядає сейсмічний, гідрогеологічний, геодезичний та більш розширено геофізичний моніторинг.

Сейсмічний моніторинг забезпечує контроль сейсмічних коливань від різних джерел природного і техногенного походження. Він дає змогу оцінити їх вплив на конструкції і споруди об'єктів. Зокрема базова сейсмічна бальність для проммайданчика РАЕС на сьогодні складає: ПЗ (проектний землетрус раз на 100 років) - 5 балів; МРЗ (максимально розрахунковий землетрус раз на 10000 років) - 6 балів (Омельченко В.Д., Сафронов О.М., 1999).

За допомогою гідрогеологічного моніторингу контролюють положення рівня, температуру і хімічний склад ґрунтових вод. Накопичено безперервну інформацію за період близько 20 років (Відділ природно-техногенної безпеки РАЕС, ДП “КІІВД Енергопроект”, щорічно).

Основними завданнями геодезичного моніторингу є:

- контроль за поведінкою споруд (просідання, крени) на промисловому майданчику;

- контроль за геодинамічними процесами у районі розміщення АЕС (у радіусі 25 км від промислового майданчика);

- контроль за осіданнями будинків у м. Кузнецовськ.

Під час контролю геодинамічних процесів використовують також спостереження за сучасними рухами земної кори методом високоточного нівелювання, що забезпечується мережею реперів - глибинних, фундаментних, ґрунтових. При цьому розміщення реперної мережі забезпечує одержання інформації на різних крилах тектонічних і неотектонічних порушень, що дає змогу проконтролювати їх активність.

У рамках реалізації системи геофізичного моніторингу найбільший інтерес становлять радіоізотопні дослідження густини та вологості ґрунтів по периметру основних споруд промислового майданчика за період 1983-2006 рр. Задачами цих досліджень на території АЕС є:

- контроль у часі за зміною фізико-механічних параметрів ґрунтів;

- виявлення закономірностей та тенденцій у розвитку суфозійно-карстових процесів для попередження їх переходу в катастрофічну фазу;

- розробка рекомендацій для прийняття управлінських рішень та вдосконалення системи моніторингу на території промислового майданчика.

Підтверджена ефективність застосування сейсмоакустичних методів під час вирішення завдань інженерної геології. Сейсмоакустичні методи дають змогу вивчити властивості ґрунтів в умовах природного залягання. Використання цих методів не викликає змін у стані ґрунтів, не призводить до порушення природних процесів, а сейсмоакустичні дані дають можливість охарактеризувати масив з потрібним ступенем деталізації. Виміряні параметри тісно пов'язані з інженерно-геологічними характеристиками ґрунтів, а структура та параметри поля пружних коливань чутливі до змін стану та властивостей ґрунтів з часом (Вижва С.А., Іванченко К.П., 1986).

4. Структура бази даних на основі ГІС-технологій, схема контролю за станом небезпечних геологічних процесів, та система прогнозу їх стану

Розроблена оригінальна методика і запропоновано раціональний комплекс методів моніторингового дослідження.

Довгостроковою метою моніторингового дослідження на території промислового майданчика РАЕС є розробка динамічної моделі ГС, до складу якої входять дані про фізико-механічні властивості ґрунтів, гідрогеологічні параметри, дані високоточного нівелювання, відомості про струси ґрунтів з можливістю локального контролю за зміною параметрів та їх коротко- і довгострокового прогнозу.

На підставі узагальнення та аналізу результатів інженерно-геологічних вишукувань і досліджень автором показано, що для досягнення поставленої мети в систему моніторингу варто включити:

* просторово-орієнтовану базу даних про ефективні параметри ГС на території АЕС з використанням ГІС-технологій (створення такої бази даних є основою для оперативного виявлення негативних тенденцій);

* розробку критеріїв оперативного контролю стану ГС, прогнозу його ефективних параметрів та стійкості в залежності від зміни зовнішніх умов у будь-якій точці простору та будь-який момент часу (використано методи статистичного моделювання);

* геофізичні дослідження методами радіоізотопного каротажу для визначення густини та вологості крейдяних порід та товщі дисперсних ґрунтів, що їх перекривають для контролю розвитку суфозійно-карстових процесів та якості цементації ослаблених зон;

* гідрогеологічні спостереження за режимом підземних вод (дослідження зон техногенного підтоплення та гідрогеологічного зв`язку між окремими водоносними горизонтами) та оцінювання їх впливу на фізико-механічні параметри ґрунтів;

* геодезичний моніторинг стану основних споруд шляхом високоточного нівелювання та контролю за реперами глибокого залягання з метою контролю за зміщеннями фундаментів основних споруд;

* сейсмологічний моніторинг інтенсивності коливань від основних джерел землетрусів (зона Вранча, регіональні та місцеві розломи) та інтенсивності джерел віброколивань на території промислового майданчика для оцінювання їх впливу на стан ґрунтів;

* сейсмоакустичний моніторинг стану залізобетонного покриття водовідвідних і підвідних каналів для визначення дефектів, що можуть бути причиною техногенного підтоплення території промислового майданчика;

* математичне моделювання стану дисперсних ґрунтів та крейдяної товщі в проміжках між точками режимних спостережень, та прогноз їх стану на короткострокову і довгострокову перспективи з метою підготовки інформаційної основи для прийняття управлінських рішень.

Автором також зроблено прогноз зміни вологості дисперсних ґрунтів і товщі крейди та рівнів ґрунтових вод на 2010-2012 рр. Стан крейдяної товщі та дисперсних ґрунтів, що їх перекривають є, в основному, стабільним, але в окремих точках потребує постійного контролю. Значення параметрів у цих точках знаходяться на межі граничних значень або мають негативні тенденції до зміни в часі. Дані моніторингу періодично надаються дирекції РАЕС для прийняття управлінських рішень.

Головною перевагою запропонованого автором підходу є здатність, починаючи з деякого фіксованого моменту часу, контролювати стан об'єкта на підставі аналізу оптимального комплексу параметрів, створювати прогностичні моделі стійкості об'єкта моніторингу й оцінювати їх надійність на підставі кількісної інформації та даних статистичного моделювання і прогнозу.

Такий підхід дає змогу на якісно новому рівні здійснювати геофізичний моніторинг і суттєво підвищити рівень безпеки експлуатації енергетичних об'єктів.

Висновки

геологічний сейсмічний енергетичний

У висновках наведені найважливіші результати, отримані в рамках виконання дисертаційної роботи. Головні результати роботи можна сформулювати у формі таких тверджень.

1. Геофізичні дослідження верхньої частини розрізу є одними із найінформативніших під час вибору пунктів та майданчиків для розміщення енергетичних об'єктів і дають змогу контролювати потужність основних літологічних типів гірських порід, зони розущільнення і підвищеної тріщинуватості, тектонічні порушення, вивчати фізико-механічні властивості ґрунтів.

2. Для надійного контролю за станом ГС в умовах високого техногенного навантаження необхідне застосування міжсвердловинного прозвучування та СВРЗПХ, що є альтернативою традиційним методам інженерної геофізики.

3. Основну небезпеку для функціонування РАЕС становить сучасний стан крейдяної товщі та дисперсних порід та ґрунтів перекриваючих, що їх перекривають. На підставі багаторічних спостережень визначено, що значення густини скелету крейди менше 1.25103 кг/м3 характеризують текучі консистенції, що асоціюються із зонами розвитку суфозійно-карстових процесів. Над ослабленими ділянками крейдової товщі в дисперсних породах, що їх перекривають можливе утворення зон розущільнення, що відзначаються зниженими значеннями d. Зони підвищеної циркуляції підземних вод і активізації карстово-суфозійних процесів в товщі крейди часто корелюють із ділянками підвищеної тріщинуватості в покрівлі базальтів. Ці зони характеризуються значеннями граничних швидкостей повздовжних хвиль (Vг) в покрівлі базальтів менше 4 км/с (інтенсивно тріщинуваті), в межах 4.04.5 км/с (тріщинуваті). Для крейдяної товщі в цих зонах швидкості Vг1.5 км/с (текучі грунти), VГ=1.52.0 км/с (тріщинуваті, пластичні різновиди).

Зони розущільнення можуть мати зв'язок із гідрогеологічними горизонтами, стан яких пов'язаний з природними (атмосферні опади) та техногенними чинниками (порушення комунікацій, природного стану поверхневих стоків).

4. За допомогою програмних засобів MapInfo Professional 6.0 та Excel створена база геофізичної інформації (дані радіоізотопних досліджень - ГК, ГГК і ННК за 19832005 рр. для 108 свердловин, де визначали густина ґрунту с, вологість ґрунту W на різних глибинах) з прив'язкою в просторі та часі, що постійно поповнюється результатами окремих спеціальних досліджень (міжсвердловинне прозвучування, перевірка бурінням).

5. За допомогою розробленої бази даних моніторингових досліджень із застосуванням методів статистичного моделювання вивчено зміну положення рівня ґрунтових вод у часі з 1985 по 2003 рр. та перевірена і підтверджена гіпотеза про їх можливий зв'язок із кількістю атмосферних опадів за попередній період, що знайшло підтвердження та зроблено прогноз:

- зміни стану (густини скелету) крейдяної товщі до 2008 року;

- зміни стану крейдяної товщі і дисперсних порід та ґрунтів у просторі та часі (зміни усереднених значень вологості) до 2012 року;

- зміни рівня першого від поверхні водоносного горизонту до 2010 року.

Література

1. Курганський В.М., Дейнеко С.І., Іванченко К.П. До питання про сейсмоакустичний моніторинг фізико-механічних властивостей наземних споруд // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Геологія. - 2003. - Вип. 27. - С.85-87.

2. Вижва С.А., Дейнеко С.І. Геофізичний моніторинг карстово-суфозійних процесів на території Рівненської АЕС // Вісн. Київ. ун-ту. Сер. Геологія. - 2004. Вип. 29. - С.4-7.

3. Геофизический мониторинг неблагоприятных процессов (на примере площадки Ривненской АЭС). Дейнеко С.И., Иванченко К.П., Нестеренко Г.Ф., Шехтман Л.М. // Будівельні конструкції: Міжвідомчий наук.-тех. збірник. К., 2004. - Вип. 60. - С.89-93.

4. Сейсмическое микрорайонирование промплощадок Ривненской и Хмельницкой АЭС. С.И. Дейнеко, К.П. Иванченко, Г.Ф. Нестеренко, А.М. Скляр, Л.М. Шехтман, В.А. Королев, В.С. Князева, А.М. Остаин // Будівельні конструкції: Міжвідомчий наук.-тех. збірник. К., 2004. - Вип. 60. - С.130-135.

5. Контроль цементации грунтов в основании фундаментной плиты санпропускника ЧАЕС. Н.Т. Сергеенко, Л.М. Шехтман, С.И. Дейнеко, Э.С. Тихомирова // Будівельні конструкції: Міжвідомчий наук.-тех. збірник. К., 2004. - Вип. 61, Т. 2. - С.126-130.

6. Вижва С.А., Дейнеко С.І. Системний моніторинг за станом геологічного середовища на території об'єктів енергетичного комплексу (на прикладі Рівненської АЕС) // Геоінформатика. - 2006. №1. С.76-81.

7. Винниченко Е.Б., Дейнеко С.И., Иванченко Е.П. Учет сейсмического риска при выборе площадки для размещения АЭС // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики: Зб. наук. праць. - К., 2007. - С.80-94.

Размещено на Allbest.ru