Геологічні критерії придатності некондиційних вугільних пластів для підземної газифікації (на прикладі Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну)
Дослідження закономірностей просторового розподілу потужностей некондиційних вугільних пластів кам’яновугільних відкладів Тяглівського родовища. Розробка і обґрунтування комплексу геологічних умов для впровадження технологій підземної газифікації вугілля.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.09.2014 |
| Размер файла | 62,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Значення якісних показників вугілля ЛВБ (аналітична вологість, зольність, вміст загальної сірки, вихід летких компонентів, теплота згорання), за поодинокими винятками, не перевищують граничні значення вимог геотехнологій ПГВ.
У четвертому розділі “Ділянки вугільних пластів, перспективних для підземної газифікації, поля шахти Тяглівська № 1 Львівсько-Волинського басейну” автором запропоновано методику оцінки некондиційної вугленосності з метою підрахунку запасів вугілля для утилізації технологіями ПГВ, яка передбачає попередню локалізацію ПГВ-ділянок за структурно-тектонічними особливостями і потужністю. За цією методикою виділено ділянки в межах поля шахти Тяглівська № 1 та проведено оцінку некондиційної вугленосності. За основу в роботі бралися дані буріння та геофізичних досліджень з низки геологорозвідувальних свердловин, якими були розкриті відклади башкирського, серпуховського та частково візейського ярусів.
Виділення ПГВ-ділянок передбачає:
1. Окреслення ділянки вугільного пласта з придатною потужністю (0,2-0,5 м) у межах структурно-тектонічного блоку.
2. Уточнення якісних показників вугілля, гідрогеологічного режиму пласта, літологічного складу порід покрівлі і підошви та підтвердження цілісності пласта досягається шляхом буріння параметричних (експлуатаційних) свердловин.
У межах тектонічних блоків поля шахти Тяглівська № 1 виділено 199 ділянок по 47 вугільних пластах башкирського, серпуховського та візейського ярусів. Мінімальна та максимальна площі ділянок становлять відповідно 0,25 та 15,7 км2. Для кожної ділянки пораховано площу, середню потужність, загальну і умовну горючу масу вугілля та об'єм газу, що може бути отриманий методами ПГВ.
Загальна вугленосність характеризує розподіл усіх вугільних пластів по площі басейну та по стратиграфічному розрізу. Це є надзвичайно важливим і необхідним, але не допомагає зрозуміти поширення некондиційних пластів та пропластків, бо, наприклад, збільшення вугленосності або підвищена вугленосність окремого стратиграфічного інтервалу через збільшення у розрізі промислових пластів не гарантує збільшення ділянок вугільного пласта, придатних за потужністю для ПГВ. Отже, потребує дослідження саме некондиційна для шахтної промисловості вугленосність. За потужністю вугільні пласти можна поділити на дві групи: з кондиційною для шахтної розробки потужністю (> 0,5 м) і некондиційною для шахтного видобування потужністю (< 0,5 м). Некондиційні діляться також на дві групи: з кондиційною для ПГВ (0,2-0,5 м) і з некондиційною для ПГВ потужністю (< 0,2 м).
Для характеристики вертикального розподілу н.в.п. пропонується використовувати поняття кількість пластів у межах макроциклу. Зручність використання макроциклу очевидна, оскільки макроцикли (цикли 3-го порядку) мають досить рівні потужності (60-80 м), чіткі вертикальні границі (маркувальні вапняки), та надають інформацію про палеотектонічні умови утворення вугільних пластів та прошарків у їхніх межах. Кількість вугільних пластів з некондиційними ділянками поля шахти Тяглівська № 1 у межах макроциклів змінюється від 1 до 15. Під час вивчення латерального поширення окремого пласта в межах району для розуміння ступеня його некондиційності було б зручно використовувати коефіцієнт некондиційності пласта (відношення площ з некондиційною потужністю до загальної площі). Однак особливістю н.в.п. є їхнє локальне поширення, через що не завжди можна чітко окреслити їхні межі і порахувати площу. Отже, говорити про наявність достовірного методу оцінки некондиційної вугленосності пласта недоцільно. Тому під час вирішення конкретних задач, тобто для локалізації кондиційних за потужністю для ПГВ ділянок і оцінки запасів вугілля, придатного для ПГВ, пропонується використовувати термін - кількість ПГВ-ділянок по пласту. Зауважимо, що недостатньо лише кількості ПГВ-ділянок по пласту, щоб охарактеризувати пласт щодо його загальної некондиційності, оскільки площі виділених ділянок змінюються в широких межах (від 0,25 до 15 км2). Отже, для достовірності даних, під час опису кількості ПГВ-ділянок, окреслених у межах окремого пласта, необхідно вказувати площі цих ділянок. За цією методикою досліджено вугільні пласти поля шахти Тяглівська № 1 Південно-Західного вугленосного району ЛВБ, виділені за даними геологорозвідувальних свердловин. Загальна кількість пластів, які мають площі з кондиційною для ПГВ потужністю, становить 49, а кількість ПГВ-ділянок по цих пластах - 199. Запаси умовно горючої маси вугілля виділених ділянок становлять 73,84 млн.т. Шляхом вибору технології ПГВ з них можна отримати 147,69 млрд м3 енергетичного газу (CH4 + CO2) або 191,99 млрд м3 синтез-газу (CO + H2).
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі обґрунтовано необхідний комплекс геологічних критеріїв, які визначають придатність некондиційних вугільних пластів ЛВБ для підземної газифікації, та досліджено ці критерії в межах ЛВБ.
1. Головними умовами вибору ЛВБ як основного об'єкта досліджень є його геологічні особливості, які попередньо визначають придатність для ПГВ, а саме: значна кількість малопотужних пластів (< 0,5 м), які не становлять інтересу для шахтної промисловості; сприятливий гідрогеологічний режим, що характеризується низькою водонасиченістю, статичністю запасів та відсутністю гідравлічного зв'язку з наближеними водоносними горизонтами; домінування в розрізі непроникних літологічних різновидів, представлених аргілітами, алевролітами і вапняками; кількісні значення якісних показників вугілля, які здебільшого не перевищують допустимих для ПГВ норм; хімічний склад мінеральної частини вугілля, що зумовлює температуру плавлення золи вугілля.
2. Ділянки поширення вугільних пластів в інтервалі з придатною для ПГВ, але не придатною для шахтного видобутку потужністю (0,2-0,5 м) присутні у всіх вугільних пластах Тяглівського родовища і поділяються на дві групи. До першої належать робочі пласти, у яких, зазвичай, площі заданої потужності наявні на периферійних частинах тоншання пласту, у зонах біфуркації і фаціальних заміщень. Друга група поділена на дві підгрупи: малопотужні, але витримані по латералі вугільні пласти, які спорадично набувають промислової потужності, та локальні пропластки малих площ.
3. ПГВ-ділянка - це частина цілісного вугільного пласта. Отже, виділення ПГВ-ділянок необхідно проводити в межах структурно-тектонічних блоків, лімітованих різнопорядковими тектонічними порушеннями. Виділення структурно-тектонічних блоків для ПГВ можна поділити на: регіональне прогнозування, під час якого блоки лімітуються загальноприйнятими регіональними та субрегіональними тектонічними порушеннями та зонами порушень; локальне прогнозування, коли блоки обмежуються локальними та малоамплітудними тектонічними порушеннями. У межах шахтних полів № 1-4 Любельського родовища та поля шахти № 1 Тяглівського родовища виділено 31 тектонічний блок, у межах яких доцільно локалізувати ПГВ-ділянки.
4. Кількість води в зоні синтезу зумовлює склад синтезованого газу. За кількістю загальної води в зоні реакції некондиційні вугільні пласти поділяють на: сухі, з яких можна отримувати як енергетичний газ (CO2 і CH4), так і хімічну сировину - синтез-газ (CO і H2); малообводнені (до 0,5 кг води на 1 кг вугілля) - придатні для отримання синтез-газу у співвідношенні V(H2):V(CO)=1:3; середньообводнені (до 1,0 кг води на 1 кг вугілля) - придатні для отримання енергетичного газу з теплотою згорання ~1200 кДж/м3; сильнообводнені (понад 1 кг води на 1 кг вугілля) - непридатні для підземної газифікації вугілля через те, що підтримувати в зоні синтезу стабільний екзотермічний ефект процесу газифікації неможливо.
5. Літологічний склад порід покрівлі та підошви ПГВ-ділянок пластів башкирського ярусу в межах поля шахти Тяглівська № 1 здебільшого представлений непроникними аргілітами та алевролітами з підпорядкованою кількістю вапняків та пісковиків. Підошва ПГВ-ділянок складена одним, рідше двома літологічними різновидами, але завжди відсутні пісковики і вапняки. У покрівлі присутні всі чотири літологічні різновиди та їхні комбінації з домінуванням аргілітів і алевролітів, а в середній частині башкирського ярусу - вапняків. Це сприяє ізоляції підземного газогенератора та запобігає непрогнозованим втратам синтезованого газу і припливам води.
6. Беручи до уваги загальні геологічні особливості басейну та проведені дослідження окресленого комплексу геологічних критеріїв придатності н.в.п. для ПГВ у межах Тяглівського родовища, яке є достатньо типовим для ЛВБ, можна дійти висновку про те, що тут існують сприятливі геологічні умови для промислово-дослідного впровадження технологій підземної газифікації.
7. Щоб пояснити принципи просторового поширення н.в.п. по розрізу і латералі, та кількісно оцінити їхні запаси, необхідно провести оцінку некондиційної вугленосності, яка характеризується кількістю пластів у межах макроциклу і кількістю ПГВ-ділянок пласта з урахуванням площ окремих ділянок. Запропонована методика апробована в межах поля шахти Тяглівська № 1.
8. Практичне виділення ПГВ-ділянок складається з двох етапів: окреслення ділянки вугільного пласта придатної потужності (0,2-0,5 м) у межах структурно-тектонічного блоку; уточнення даних по якісних показниках вугілля, гідрогеологічному режиму пласта, літологічному складу порід покрівлі і підошви та цілісності пласта бурінням параметричних (експлуатаційних) свердловин.
9. Комплекс геологічних критеріїв, які визначають придатність н.в.п. для ПГВ, та методи оцінки некондиційної вугленосності і локалізації ПГВ-ділянки, розроблені для ЛВБ, можна застосовувати в інших вугільних басейнах.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
Стефаник Ю. В., Брик Д. В., Храмов В. М. Склад мінеральної частини вуглемістких порід як показник умов підземної газифікації вугілля // Мінерал. зб. - Львів, 2001. - № 1. - С. 109-113.
Храмов В. М. Малоамплітудні розривні порушення як один з геологічних критеріїв придатності вугільних пластів для підземної газифікації вугілля // Наук. вісн. НГАУ. - 2001. - № 4. - С. 66-68.
Храмов В. М. Гідрогеологічний критерій придатності вугільних пластів для підземної газифікації (на прикладі Львівсько-Волинського басейну) // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2004. - № 1. - С. 23-31.
Храмов В. М., Бучинська І. В., Бірук С. В. Потужність вугільного пласта як геологічний критерій його придатності для підземної газифікації (на прикладі Тяглівського родовища Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну) // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2005. - № 1. - С. 50-59.
Храмов В. М. Якісні показники некондиційних пластів Львівсько-Волинського басейну як критерій придатності вугілля для підземної газифікації // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2005. - № 2. - С. 40-50.
Храмов В. М. Регіональний та локальний прогнози виділення ділянок для підземної газифікації вугільного пласта за тектонічними особливостями (на прикладі Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну) // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2005. - № 3-4. - С. 13-25.
Храмов В. М. Перспективні ділянки для підземної газифікації вугільних пластів поля шахти Тяглівська № 1 Львівсько-Волинського басейну // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2006. - № 1. - С. 23-36.
Храмов В. М., Бучинська І. В. Оцінка некондиційної вугленосності Південно-Західного вугленосного району Львівсько-Волинського басейну (на прикладі поля шахти Тяглівська № 1) // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2007. - № 1. - С. 45-51.
Храмов В. М. Геологічні передумови придатності некондиційних вугільних пластів для підземної газифікації // Геологія горючих копалин України: Тези доп. Міжнар. наук. конф. - Львів, 2001. - С. 283.
Храмов В. Вплив підземних вод Львівсько-Волинського басейну на процес підземної газифікації вугілля // Тези доп. VIII наук. конф. молодих вчених і спеціалістів ІГГГК НАНУ та НАК “Нафтогаз України”. - Львів, 2003. - С. 140-145.
Храмов В. М. Нетрадиційний спосіб розробки забалансових вугільних пластів Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну // Нетрадиційні і поновлювальні джерела енергії як альтернативні первинним джерелам енергії в регіоні: Тези доп. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Львів, 2005. - С. 245-250.
Храмов В. М. Вплив водоносності осадових товщ Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну на процес підземної газифікації вугілля // Ресурси природних вод Карпатського регіону: Тези доп. ІV Міжнар. наук.-практ. конф. - Львів, 2005. - С. 129-133.
Храмов В., Бучинська І. Формаційний підхід до виділення вугільних пластів Львівсько-Волинського басейну, придатних до підземної газифікації // Проблемні питання геологічної освіти та науки на порозі ХХІ століття: Тези доп. Наук. конф., присвячена 60-річчю геол. ф-ту. Львів. нац. ун-ту. ім. І. Франка. - Львів, 2005. - С. 120-122.
Стефаник Ю. В., Подольський М. Р., Гвоздевич О. В., Храмов В. М. Підземна переробка малопотужних вугільних пластів Львівсько-Волинського басейну у синтетичне паливо // Прогрес в технології горючих копалин та хімотології паливно-мастильних матеріалів: Тези доп. Міжнар. наук.-техн. конф. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 115.
Храмов В. М. Літологічний склад порід покрівлі та підошви вугільного пласта як критерій відбору ділянки для підземної газифікації вугілля (ПГВ) // Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: Тези доп. Міжнар. наук. конф. - Львів, 2006. - С. 234.
Стефаник Ю. В., Павлюк М. І., Гвоздевич О. В., Подольський М. Р., Храмов В. М. Спосіб одержання рідких синтетичних речовин з вугільного пласта / Рішення № 14898/1 від 24.05.2007 р. про видачу патенту на винахід по заявці № а 2005 11647/8604 від 07.12.2005, МПК Е21В 43/295.
АНОТАЦІЇ
Храмов В. М. Геологічні критерії придатності некондиційних вугільних пластів для підземної газифікації (на прикладі Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну). - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.02.16 - геологія твердих горючих копалин. - Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України, Львів, 2007.
Дисертація присвячена обґрунтуванню та дослідженню комплексу геологічних критеріїв для Львівсько-Волинського басейну (ЛВБ), дотримання яких дає можливість для промислової розробки некондиційних вугільних пластів (н.в.п.) технологіями підземної газифікації вугілля (ПГВ):
1. Нижня межа потужності вугільного пласта, технологічно придатного для ПГВ, - 0,2 м. Верхня - умовно прийнята 0,5 м, через неможливість розробки шахтним способом. Побудовано 22 картосхеми розподілу потужностей н.в.п. Тяглівського родовища і проведено їхню типізацію за наявністю ділянок заданої потужності.
2. ПГВ-ділянка - це частина неперерваного вугільного пласта. Локалізація ПГВ-ділянок зводиться до регіонального та локального виділення структурно-тектонічних блоків різного порядку.
3. Загальна кількість води в зоні реакції зумовлює склад синтезованого газу (переважання CO+H2 або СО2+СН4). Пласти, у яких кількість води понад 1 кг на 1 кг вугілля газифікувати неможливо через ендотермічний ефект реакції.
4. Ізоляція ПГВ-ділянки підтримується непроникними літологічними різновидами порід покрівлі та підошви. Доведено домінування аргілітів, алевролітів та вапняків у вміщуючих некондиційні пласти породах ЛВБ та досліджено закономірності розподілу основних літологічних різновидів покрівлі та підошви локалізованих ПГВ-ділянок башкирського ярусу поля шахти Тяглівська № 1. Виявлено такі закономірності: відсутність у підошві ділянок н.в.п. вапняків і пісковиків, підошва ділянки здебільшого представлена одним, рідше двома літологічними різновидами порід, а покрівля - двома, трьома та чотирма.
5. Температура плавлення мінеральних компонентів золи вугілля та порід покрівлі і підошви має бути більшою від температури синтезу, щоб запобігти закупорці прохідних каналів та огортанню вугілля. Досліджено хімічний склад окремих вугільних пластів ЛВБ щодо тугоплавкості.
6. Якісні показники вугілля, граничні значення яких дозволяють ПГВ, - зольність (до 40 %), сірчистість (до 4,5 %), вихід летких компонентів (понад 20 %), аналітична вологість (частина загальної кількості води) і теплота згорання (понад 14,64 мДж/кг), у межах ЛВБ лише в поодиноких випадках сягають критичних значень.
Ключові слова: підземна газифікація вугілля, некондиційні вугільні пласти, ПГВ-ділянка, некондиційна вугленосність, потужність, гідрогеологічний режим, якісні показники.
Храмов В. Н. Геологические критерии пригодности некондиционных угольных пластов для подземной газификации (на примере Львовско-Волынского каменноугольного бассейна) - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата геологических наук по специальности 04.02.16. - геология твердых горючих ископаемых. - Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины, Львов, 2007.
Диссертационная работа посвящена обоснованию и исследованию для Львовско-Волынского бассейна (ЛВБ) комплекса геологических критериев, которые позволяют утилизацию некондиционных угольных пластов (н.у.п.) технологиями подземной газификации угля (ПГУ):
1. Минимальная мощность угольного пласта для ПГВ - 0,2 м, верхняя граница - 0,5 м, что обусловлено невозможностью разработки шахтным способом. Построено 22 картосхемы распределения мощностей н.у.п. Тягловского месторождения и проведена их типизация по наличию участков с мощностью заданного интервала.
2. ПГУ-участок представляет собой часть угольного пласта без нарушения целостности, из-за невозможности соединения скважин и не прогнозированных потерь полученного газа. Локализация ПГУ-участка сводится к региональному и локальному выделению структурно-тектонических блоков разного порядка.
3. Суммарное количество воды в зоне реакции определяет состав синтезированного газа (преобладание CO+H2 или СО2+СН4). Невозможно газифицировать пласты, где количество воды более 1 кг на 1 кг угля из-за эндотермического эффекта реакции.
4. Изоляция ПГУ-участка обеспечивается непроницаемыми породами кровли и подошвы. Доказано преобладание аргиллитов, алевролитов и известняков во вмещающих н.у.п. породах и исследованы закономерности распределения основных литологических разновидностей кровли и подошвы локализированных ПГУ-участков башкирского яруса поля шахты Тягловская № 1.
5. Температура плавления минеральных компонентов золы угля и вмещающих пород должна быть меньше температуры реакции для предотвращения закупорки проходных каналов и обволакивания угля. Изучен химический состав золы отдельных угольных пластов на предмет тугоплавкости.
6. Качественные показатели угля, граничные значения которых удовлетворят ПГУ, - зольность (до 40 %), содержание серы - (до 4,5 %), выход летучих компонентов (более 20 %), аналитическая влажность (часть суммарного количества води) и теплота сгорания (более 14,64 мДж/кг), в ЛВБ только в одиноких случаях превышают допустимые нормы.
Ключевые слова: подземная газификация угля, некондиционные угольные пласты, ПГУ-участок, некондиционная угленосность, мощность, гидрогеологический режим, качественные показатели.
Khramov V. M. Geological criteria of non-conditioning coalbed productibility for underground gasification (on the pattern of the Lviv-Volyn coal basin). - Manuscript.
Dissertation for a candidate's degree in geology by speciality 04.00.16 - geology of solid combustible minerals. - Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 2007.
Dissertation is devoted to substantiation and study of complex geological criteria for Lviv-Volyn basin (LVB) adhering of which gives a chance for commercial development non-conditioned seams (ncs) using the technologies of underground coal gasification (UCG):
1. Minimum thickness of coal seams suitable for underground gasification is estimated to be 0.2 m, the upper limit is conditionally accepted as 0.5 m due to impossibility of the mine mode of development. 22 sketch maps of the thickness distribution of ncs from the Tygliv field were compiled as well as their typification was carried out by the availability of areas with thickness of the given interval.
2. UCG-area is a part of the coal seam without disturbance of its wholeness because of impossibility of the well's connection and unexpected losses of extracted gas. Localization of UCG-areas comes to regional and local distinguished of structural-tectonic blocks of different order.
3. Total water amount in a zone of reaction determines the composition of synthesized gas (predominance of CO + H2 or CO2 + CH4). Those seams in which the amount is over 1 kg per 1 kg of water due to endothermic reaction effect are impossible to be gasified.
4. Isolation of the UCG-areas is provided by impenetrable rocks of the cover and the basement. Predominance of argillites, aleurolites, and limestones was proved in enclosing rocks, and the regularities of the main lithological varieties of the cover and the basement of the localized UCG-areas of the Bashkirian stage of the Tygliv-1 mine field were studied.
5. Melting temperature of the mineral components of coal ash and enclosing rocks must be less than the temperature of reaction to prevent corking of communicating channels and coal covering. The chemical composition of ash from separate coal seams was studied in order for refractoriness.
6. Qualitative indicators of coal the peak values of which satisfy UCG: ash content (up to 40 per cent), sulfur content (up to 4.5 per cent), shows of volatile components (over 20 per cent), analytical humidity (a part of total amount of water) and heat of combustion (over 14.64 mJ\kg) in the Lviv-Volyn basin only in some cases exceed the acceptance rate.
Key words: underground coal gasification, non-conditioned coal seams, UCG-areas, non-conditioned coal potential, thickness, hydrogeological regime, qualitative indicators.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Суть моніторингу навколишнього природного середовища. Експериментальні геодезичні спостереження за станом деформацій земної поверхні на території Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну на прикладі м. Нововолинська. Фактори формування рельєфу.
дипломная работа [5,3 M], добавлен 26.07.2013Метан - один із основних видів парникових газів. Розгляд потенціальних ресурсів України метану вугільних пластів, його прогнозоване добування. Проблема емісії шахтного метану. Вироблення теплової енергії в котельних та модульних котельних установках.
реферат [503,0 K], добавлен 12.07.2015Мінерало-петрографічні особливості руд і порід п’ятого сланцевого горизонту Інгулецького родовища як потенціальної залізорудної сировини; геологічні умови. Розвідка залізистих кварцитів родовища у межах профілей. Кошторис для інженерно-геологічних робіт.
дипломная работа [131,9 K], добавлен 14.05.2012Загальні відомості про Носачівське апатит-ільменітового родовища. Геологічна будова і склад Носачівської інтрузії рудних норитів. Фізико-геологічні передумови постановки геофізичних досліджень. Особливості методик аналізу літологічної будови свердловин.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 24.07.2013Радіус зони проникнення фільтрату за час промивки свердловини. Вивчення проникності і ступеню забруднюючої дії промислової рідини на колектор. Оцінка забруднення привибійної зони пласта при визначенні скінефекта. Коефіцієнти відновлення проникності.
лабораторная работа [1,1 M], добавлен 14.05.2011Коротка історія геолого-геофізичного вивчення та освоєння родовища. Літолого-стратиграфічна характеристика розрізу, його тектоніка та промислова нафтогазоносність. Фізико-хімічні властивості пластових флюїдів. Геолого-технічні умови експлуатації пластів.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 06.11.2012Криворізький залізорудний басейн: географо-економічні відомості, стратиграфія, геоморфологія, тектоніка, корисні копалини. Мінералогічне дослідження зразків залізистих і магнетитових кварцитів Скелеватського-Магнетитового родовища, їх макроскопічний опис.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 06.08.2013Фізико-географічна характеристика Пинянського газового родовища. Геологічні умови зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Водоносні комплекси та водотривкі породи. Геологічна будова та газоносність Пинянського родовища, мінералізація пластових вод.
дипломная работа [981,1 K], добавлен 18.02.2012Сутність, значення та використання вугілля. Особливості властивостей та структури вугілля, просторове розташування його компонентів. Характеристика пористості вугілля, процес його утворення. Спосіб видобутку вугілля залежить від глибини його залягання.
презентация [2,5 M], добавлен 13.05.2019Вибір, обґрунтування, розробка технологічної схеми очисного вибою. Вибір комплекту обладнання, розрахунок навантаження на лаву. Встановлення технологічної характеристики пласта і бічних порід для заданих гірничо-геологічних умов при проектуванні шахти.
курсовая работа [587,3 K], добавлен 18.05.2019Геологічна характеристика району та родовища. Визначення основних параметрів кар’єру. Основні положення по організації робіт. Екскаваторні, виїмково-навантажувальні роботи. Відвалоутворення, проходка траншей, розкриття родовища, дренаж та водовідлив.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 23.06.2011Географо-економічна характеристика району досліджень. Загальні риси геологічної будови родовища. Газоносність і стан запасів родовища. Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та основні проектні технологічні показники.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 02.06.2014Характеристика сировини та готової продукції гірничодобувного комплексу. Вплив геологорозвідувальних робіт гірничих розробок на повітряний та водний басейн, рослинний та тваринний світ. Охорона використання земель при видобутку корисних копалин.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 04.11.2010Коротка геолого-промислова характеристика родовища та експлуатаційного об`єкта. Методика проведення розрахунків. Обгрунтування вихідних параметрів роботи середньої свердловини й інших вихідних даних для проектування розробки. Динаміка річного видобутку.
контрольная работа [1,5 M], добавлен 19.05.2014Дослідження еколого-геохімічних особливостей підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину та їх оцінка як промислової сировини для вилучення корисних компонентів. Умови формування артезіанського басейну. Сфери використання мікроелементів.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 26.08.2014Коротка горно-геологічна характеристика шахтного поля. Розкритя шахтного поля. Розрахунок співвідношення між очисними і підготовчими роботами. Недоліки стовпової системи розробки. Провітрювання лави і контроль за змістом метану в гірських виробленнях.
курсовая работа [609,8 K], добавлен 24.08.2014Історія розвідки і геологічного вивчення Штормового газоконденсатного родовища. Тектоніка структури, нафтогазоводоносність та фільтраційні властивості порід-колекторів. Аналіз експлуатації свердловин і характеристика глибинного та поверхневого обладнання.
дипломная работа [651,9 K], добавлен 12.02.2011Комплексна характеристика долини р. Дністер, її природних умов, кліматичних та геолого-геоморфологічних особливостей. Гірська Карпатська, Подільська і Причорноморська частини річки. Гідрографічна сітку території басейну. Дослідження дністерських терас.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 15.06.2014Фізико-географічна характеристика Гоголівського родовища. Підготовка даних для виносу проекту свердловин в натуру. Побудова повздовжнього профілю місцевості і геологічного розрізу лінії свердловин. Методика окомірної зйомки в околицях свердловин.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.05.2014Ізотопні методи датування абсолютного віку гірських порід та геологічних тіл за співвідношенням продуктів розпаду радіоактивних елементів. Поняття біостратиграфії, альпійських геотектонічних циклів та Гондвани - гіпотетичного материку у Південній півкулі.
реферат [30,8 K], добавлен 14.01.2011
