Регіональні особливості мікроелементного складу гранітоїдів докембрійської тектоно-магматичної активізації (на прикладі Українського щита)

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

04.00.05 - Геологічна інформатика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

Регіональні особливості мікроелементного складу гранітоїдів докембрійської тектоно-магматичної активізації (на прикладі Українського щита)

Костенко Наталія Валентинівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті

імені Тараса Шевченка

Науковий керівник

доктор геолого-мінералогічних наук, професор

Толстой Михайло Іванович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти

член-кореспондент НАНУ, доктор геологічних наук, старший науковий співробітник

Пономаренко Олександр Миколайович,

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення

імені М.П. Семененка НАН України,

заступник директора з наукової роботи, м. Київ

доктор геолого-мінералогічних наук, професор

Галецький Леонід Станіславович,

Інститут геологічних наук НАН України,

завідувач відділу геології корисних копалин, м. Київ

Захист відбудеться “_24__” ___січня___ 2008 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.42 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58

Автореферат розісланий “_18_“ __грудня_ 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради кандидат геологічних наук І.В.Віршило

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Гранітоїдні утворення є своєрідними індикаторами умов формування земної кори, що фіксують певні етапи її еволюції. Для дослідників докембрію вони є цікавими не тільки в теоретичному, а й у прикладному відношенні. Особливо це стосується гранітоїдів епохи тектоно-магматичної активізації (ТМА), оскільки їх складна магматична еволюція зумовила значне накопичення рідкісних елементів у кінцевих магматичних диференціатах і визначила відповідну потенційну рудоносність комплементарних магматогенно-гідротермальних утворень.

Незважаючи на значну кількість публікацій з цієї проблематики до цього часу у межах Українського щита (УЩ) лише на якісному рівні (причому досить неоднозначно) визначено етапність у формуванні гранітоїдних комплексів докембрійської ТМА, недостатньо вивчено еволюцію їх речовинного складу у часі, а також остаточно не встановлені мінералого-геохімічні ознаки і металоносність гранітоїдних утворень на окремих етапах їх розвитку, що стримує виконання науково обґрунтованих прогнозно-пошукових досліджень.

Враховуючи сучасні стрімкі темпи накопичення аналітичної, перш за все геохімічної, інформації, яка кількісно характеризує саме міграцію елементів при формуванні гранітоїдних комплексів, найбільш доцільним засобом вирішення перелічених проблем є створення пов'язаної мережі локальних, регіональних і тематичних баз даних та їх широке геоінформаційне узагальнення. Це дозволить розширити існуючі уявлення про геологічну будову і металогенічні особливості конкретних регіонів. Саме такий рівень аналізу інформації (включаючи можливості сучасних комп'ютерних технологій) і застосовується для вивчення гранітоїдів докембрійської ТМА у дисертаційній роботі, що й зумовлює її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення і висновки роботи базуються на аналізі оригінального фактичного матеріалу, отриманого по гранітоїдах УЩ у Проблемній науково-дослідній лабораторії фізико-хімічних досліджень гірських порід (ПНДЛ ФХДГП) геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом проф. Толстого М.І. (програми ДКНТ України “Граніт”; д/б теми РН50.01.13; РН50.02.09), починаючи з 80-х років минулого сторіччя. З 1985 р. у виконанні регіональних досліджень докембрійських гранітоїдних утворень УЩ брала безпосередню участь автор цієї роботи. З кінця 90-х років у лабораторії проводилися роботи по систематизації накопиченої інформації і створенню банків даних різнобічної інформації по гранітоїдах УЩ (договір з Комітетом України з питань геології та використання надр № др. 0199U000979; д/б тема № д.р. 0197U003154; договір з УкрДГРІ № д.р. 0102U005513), що стали основним інформаційним джерелом для проведення представлених дисертаційних досліджень.

У 2003-2005 рр. автор була відповідальним виконавцем науково-дослідної роботи “Металоносність і мінералого-петрогеохімічні особливості гранітоїдів пізніх етапів докембрійської ТМА Українського щита” (договір з ПДРГП “Північгеологія” № ДР 0103U003984).

Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи є з'ясування регіональних особливостей мікроелементного складу гранітоїдів докембрійської ТМА УЩ на основі використання створеної бази даних петрогеохімічної інформації із залученням геоінформаційних засобів. Основним завданням було визначення гранітоїдних комплексів, що безпосередньо сформувалися внаслідок прояву докембрійської ТМА (або зазнали її впливу) на основі аналізу мікроелементного складу гранітоїдів; з'ясування особливостей їх еволюції (етапності формування) та геохімічної (металогенічної) спеціалізації.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі:

1. Створення бази даних петрогеохімічної інформації по гранітоїдах УЩ. гранітоїд докембрійський магматичний активізація

2. Комплексне вивчення та аналіз особливостей розподілу хімічних елементів в провідних петротипах гранітоїдів та оцінка їх геохімічної і металогенічної спеціалізації на окремих етапах прояву докембрійської ТМА.

3. Поблокове співставлення гранітоїдних комплексів УЩ на основі кількісного аналізу мікроелементного складу порід з визначенням поетапної послідовності їх формування. Проведення петрогеохімічної типізації провідних петротипів гранітів різних етапів докембрійської ТМА.

Об'єкт наукового дослідження - процеси докембрійської ТМА гранітоїдного типу (на прикладі провідних петротипів гранітоїдів УЩ). Петротип - геологічне утворення, що сформувалося у певних фізико-хімічних і термодинамічних умовах і характеризується витриманим складом, структурно-текстурними особливостями та фізичними властивостями. Він є найбільш типовою породною таксономічною одиницею (видом або різновидом), що представляє гранітоїдний масив.

Предмет наукового дослідження - регіональні особливості мікроелементного складу провідних петротипів докембрійських гранітоїдів епохи ТМА у межах УЩ, їх геохімічна (металогенічна) спеціалізація.

Методи дослідження: 1) петрографічні - на предмет виділення провідних петротипів гранітоїдних порід УЩ, уточнення макроскопічного опису зразків, визначення їх речовинного складу; 2) аналітичні - для визначення вмісту петрогенних окислів, мікроелементів (наближено-кількісний спектральний, полум'яно-фотометрич-ний, рентген-флюоресцентний, фотоколориметричний, хімічний); 3) петрофізичні - визначення відносних глибин формування провідних петротипів гранітоїдів; 4) акцесорно-мінералогічні - виділення асоціацій акцесорних мінералів в породах (за договором з Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова); 5) статистичні методи обробки вихідних аналітичних даних, включаючи метод головних компонент (МГК) і кластер-аналіз.

Уся аналітична інформація по гранітоїдах УЩ зосереджена у відповідній базі даних.

Фактичний матеріал. Дисертаційна робота виконана на значному об'ємі (12000 зразків з 670 точок опробування по 172 провідних петротипах) оригінального аналітичного матеріалу по гранітоїдах УЩ (з координатною прив'язкою), зібраного у ПНДЛ ФХДГП геологічного факультету КНУ, який було систематизовано і оцифровано для комп'ютерної обробки. Значна частина матеріалу отримана при безпосередній участі автора. Крім того, використані результати акцесорно-мінералогічних досліджень по гранітоїдах УЩ, виконаних на договірних умовах в лабораторії акцесорної мінералогії Одеського національного університету.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше для геохімічного тестування (виявлення) активізованих комплексів на території УЩ залучено типоморфні (індикаторні) елементи областей і зон активізації.

Вперше розроблено цілісну схему етапності докембрійської гранітоїдної ТМА у межах УЩ з виділенням 4 етапів і 2 стадій в кожному з них.

Вперше проведено петрогеохімічну типізацію гранітів різних етапів ТМА УЩ на основі розроблених автором геохімічних критеріїв.

Незалежними способами (за величинами кларків концентрації окремих елементів, індексів накопичення концентрації групи типоморфних на рідкіснометалеве зруденіння елементів, за наявності відповідної акцесорної мінералізації) визначено металогенічні перспективи петротипів гранітоїдних порід докембрійської епохи ТМА УЩ.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Достовірність отриманих результатів проведених досліджень визначається, насамперед, єдиною методикою опробування, аналізу і обробки даних, що були розроблені у ПНДЛ ФХДГП геологічного факультету КНУ на основі постановки спеціальних дослідно-методичних робіт щодо раціональної методики відбору проб, вибору оптимального способу їх лабораторного аналізу і комплексного статистичного аналізу отриманих даних з вибраковкою завідомо аномальних значень (М.Н. Жуков, 1969 р., 1975 р.). Крім того, достовірність геохімічної інформації контролювалася регіональними стандартами петрохімічного і елементного складу плутонічних порід України (М.І. Проскура та ін., 1987 р.). Результати досліджень підтверджені також даними геохімічного моделювання по визначенню провідного механізму формування докембрійських гранітоїдів (за методикою С.Є. Шнюкова, 2003 р.). У цілому це забезпечило коректність отриманих основних висновків і зроблених практичних рекомендацій.

Практичне значення отриманих результатів. На основі статистичної оцінки розподілу мікроелементів, а також даних акцесорної мінералогії, були виділені їх типоморфні асоціації, що дозволило визначити геохімічну і металогенічну спеціалізації провідних петротипів гранітоїдів докембрійської ТМА УЩ і зробити відповідні рекомендації. Розроблені принципи визначення гранітоїдних комплексів різних етапів ТМА на УЩ кількісними методами (із залученням типоморфних елементів цих процесів) були надані виробничому підприємству ПДРГП “Північгеологія” для їх використання при проведенні геолого-знімальних та пошукових робіт на ендогенне зруденіння.

Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні й методичні результати, що винесені на захист, отримані здобувачем особисто. В роботах [2-5, 9, 11, 12, 16] автор брала безпосередню участь в постановці задачі, готувала вихідні дані геохімічного, петрографічного спрямування, необхідні для розкриття теми; проводила комп'ютерну обробку аналітичної інформації, інтерпретацію та узагальнення отриманих результатів. В роботах [6-8, 10, 13-15, 18,19] дисертанту належить ідея з вибору методичних підходів для розв'язання поставлених завдань, дослідження особливостей розподілу мікроелементів у гранітоїдах УЩ математичними методами, узагальнення отриманих даних, підготовка висновків; [17] - участь у формуванні бази даних; [1] - автор підрозділів 2.2, 2.3, 2.4, 4.1, співавтор підрозділу 4.3.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи висвітлювалися на міжнародних конференціях “Рідкісні метали України - погляд у майбутнє” (Київ, 2001 р.); “Металоносність і прогнозна оцінка зон ТМА докембрію Українського щита” (Київ, 2004 р.); “Енергетика Землі, її геолого-екологічні прояви, науково-практичне використання” (Київ, 2006 р.); наукових конференціях професорсько-викладацького складу геологічного факультету КНУ (2001-2002 рр., 2004 р.); науково-технічній нараді ПДРГП “Північгеологія” (Київ, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 наукових робіт, серед них

10 статей у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць (в тому числі

1 одноосібна), 8 тезах збірників матеріалів наукових конференцій, 1 монографічний довідник-навчальний посібник.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 110 найменувань, 3 додатків. Загальний обсяг роботи становить 147 сторінок. Вона містить 28 таблиць, ілюстрована 15 рисунками. Особливу подяку автор висловлює науковому керівнику і наставнику доктору геолого-мінералогічних наук, заслуженому професору Київського національного університету імені Тараса Шевченка Толстому М.І., за ініціативи і реальної підтримки якого цю роботу було здійснено.

Автор щиро вдячна доктору геол. наук, професору Вижві С.А., доктору геол. наук, доценту Шнюкову С.Є., кандидату геол. наук Онищуку І.І. за конструктивні зауваження і поради стосовно змісту та оформлення дисертації, а також канд. геол.-мін. наук, доценту Кадуріну В.М. і доктору геол. наук, проф. Чепіжку О.В. за надану аналітичну інформацію щодо акцесорної мінералізації гранітоїдів.

В процесі роботи автор мала нагоду користуватися слушними порадами і консультаціями співробітників геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Гасанова Ю.Л., канд. геол. наук Шабатури О.В., канд. геол. наук Гожика А.П., за що висловлює їм сердечну подяку.

Основний зміст

Вступ. Обґрунтовано актуальність роботи, викладені основні завдання, визначено новизну і практичну цінність, а також наведено загальну характеристику роботи.

Розділ 1. Стан проблеми та вибір напрямків досліджень. В різний час, в різних обсягах і з різними підходами дослідження ТМА на УЩ проводилися багатьма дослідниками: Я.М. Бєлєвцевим та ін. (1975 р.), А.А. Гойжевським та ін. (1977 р.), О.Б. Гінтовим (1978 р.), В.В. Науменком (1981 р.), Є.М. Шереметом (1991 р.), К.Ю. Єсипчуком та ін. (1993 р.), Л.С. Галецьким та ін. (2001 р.). З 1995 р. безпосередньо за цією тематикою проводяться дослідження в ПНДЛ ФХДГП геологічного факультету КНУ. У 2003 р. за ініціативи проф. Толстого М.І. було проведено спеціалізовану науково-практичну конференцію, присвячену проблемам ТМА “Металоносність і прогнозна оцінка зон ТМА докембрію УЩ”. Практично всі дослідники процесів докембрійської активізації пов'язують їх з протерозойською еонотемою, в межах якої, в залежності від індивідуального підходу й методів дослідження (геолого-структурних, мінералого-петрографічних, геофізичних чи геоморфологічних) виділяють від 1 до 3 епох, або стадій (до 2) його активізації. На їх думку, саме до зон активізації заключних епох і стадій ТМА приурочені основні рідкіснометалеві прояви на УЩ. Щодо цього питання погляди дослідників збігаються. Розбіжності виникають на етапі визначення гранітоїдних комплексів у регіоні, які можна відносити до породних похідних процесів ТМА.

На відміну від попередників, які вивчали послідовність процесів ТМА переважно на якісному рівні, автор представленої роботи основну увагу зосереджує на кількісному підході із залученням математичних методів в дослідженні еволюції гранітоїдного магматизму докембрійської епохи активізації регіону, взявши за основу оригінальну геохімічну (петрохімічну) інформацію по провідних петротипах гранітоїдів, зібрану у базу даних.

Розділ 2. Методика проведення досліджень. Для розкриття теми дисертаційної роботи була залучена інформація про мікро- та макроелементний склад провідних петротипів гранітоїдних комплексів УЩ.

До електронних таблиць (порайонних) Excel 97 було занесено дані майже по 12000 зразків, відібраних в понад 670 точках опробування (кар'єрах, свердловинах, відслоненнях), що представляють 172 провідних петротипи гранітоїдів УЩ. На основі цієї інформації було створено базу даних “Петрогеохімія гранітоїдів Українського щита”, до складу якої входять таблиці, форми, запити, звіти та макроси. Таблиці є основними елементами бази даних, що власне зберігають інформацію. Таблиці розподіляються на: а) основні, що містять інформацію про занесені до бази даних зразки порід Українського щита (характеристика точок відбору зразків, дані про геологію, мінеральний та хімічний склад, вміст мікроелементів, вміст акцесорних мінералів); б) допоміжні, що містять додаткову інформацію (районування, список геологічних структур, в межах яких відбирались зразки тощо) та виконують допоміжні функції при фільтрації даних.

Основними таблицями бази даних є наступні: “Points”, “Zrazky”, “Mineral”, “Petrochem”, “Geochem”, “MIN” і “MIN_DATA”. Кожна таблиця має свою структуру, яка являє собою набір полів - елементів таблиці, що містять дані одного типу. Кожен рядок (запис) таблиці містить інформацію про один об'єкт. Форми Access 97 дозволяють створювати інтерфейс користувача для таблиць бази даних - представляють дані у впорядкованому вигляді.

Статистичний аналіз геохімічної інформації по провідних петротипах гранітоїдів включав наступні етапи (М.Н. Жуков, 1975 р.): 1) перевірка однорідності статистичних даних (за критерієм Аббе), комплексація вибірок багатовимірних спостережень з врахуванням результатів за тестами статистичної однорідності; попередня вибраковка неякісних даних, яка проводилася порівнянням відношення різниці максимальних значень і середнього до середнього квадратичного відхилення ознаки з критичними межами, які розраховувалися за критеріями виключення спостережень, що виділяються; 2) комплексний статистичний аналіз геохімічних показників з врахуванням особливостей їхнього розподілу. Гіпотези про вид одновимірного розподілу перевірялися за методом моментів, що заснований на використанні відношень показників асиметрії та ексцесу до їх стандартних відхилень. Після цього оцінки порівнювалися з критичними межами. Для прийняття гіпотези про нормальний розподіл для вибірок обсягом 25 і більше значень критична величина відношень оцінок асиметрії та ексцесу до їх стандартів приймалася рівною 3 і 2, якщо кількість аналізів проб зменшувалася до 15-25 (А.Б. Каждан та ін., 1990 р.); 3) класифікація гранітоїдних утворень за результатами МГК і кластер-аналізу. Оскільки переважна більшість хімічних елементів в породах розподілена за нормальним законом, процедура підготовки вихідних даних для МГК полягала у визначенні, насамперед, середнього вмісту мікроелементів у провідних петротипах гранітоїдних комплексів УЩ з використанням вибірок об'ємом до 30 проб. Кожний петротип охарактеризований 1-6 (в середньому 2-3) такими вибірками. Наступним кроком було визначення середнього вмісту елементів у окремих видах гранітоїдних порід в межах одного комплексу й окремо їх комплексів. За результатами МГК будувалися факторні діаграми в площині перших двох найбільш вагомих факторів.

Для проведення петрогеохімічної типізації гранітів за основу були взяті величини індикаторних співвідношень середніх кларків концентрації (КК) трьох асоціативних груп елементів (сидерофільної, халькофільної й літофільної) - KKsid: KKchal: KKlit. Найменування геохімічного типу порід визначалось за назвою тих асоціацій елементів, величини значень усереднених КК яких були більшими за кларк, а у випадку, якщо вони менші за кларк - умовно, за назвою двох груп асоціацій елементів, величини значень усереднених КК яких були найбільшими.

Розділ 3. Геолого-структурна позиція гранітоїдних комплексів Українського щита та їх провідних петротипів. Коротко охарактеризовано геологічну будову УЩ. Відповідно до затвердженої НСК України хроностратиграфічної схеми раннього докембрію УЩ (2003 р.), останній поділяється на шість мегаблоків і три шовних міжблокових зони. Мегаблоки чітко відрізняються за типом кори, особливостями її будови, характерними асоціаціями структурно-речовинних комплексів, масштабами та часом прояву ТМА. У розділі наводиться структурно-геологічна позиція 32 гранітоїдних комплексів та склад їх провідних петротипів з наведенням номерів вибірок та пунктів відбору.

Розділ 4. Гранітоїди докембрійської епохи тектоно-магматичної активізації Українського щита (за даними методу головних компонент і кластер-аналізу). За результатами МГК і кластер-аналізу було визначено гранітоїдні комплекси докембрійської ТМА на УЩ та розглянуто послідовність (етапність) їх формування. Для з'ясування етапності ТМА був залучений мікроелементний склад провідних петротипів гранітоїдних комплексів, що є коректним і обґрунтованим з методичної точки зору через присутність серед них безпосередніх елементів-індикаторів цих процесів: фтору (О.Д. Щеглов, 1976 р.) та урану (В.В. Науменко, 1981 р.). В результаті проведених досліджень 32 гранітоїдних комплексів УЩ на загальній факторній діаграмі чітко відокремились фігуративні точки тих із них, формування яких є результатом прояву ТМА гранітоїдного типу. Це, зокрема, знайшло своє відображення в характерному наборі асоціативних груп елементів, пов'язаних з фактором F1. Серед елементів, що мають додатні факторні навантаження (тут і далі наводяться у порядку зменшення їх значень), присутні сидерофільні Co, Ni, а також Sr. Від'ємні факторні навантаження у зв'язку з цим фактором мають Rb, Y, Sn, K, Li, U, F, Nb, Th.

Судячи з елементних парагенезисів, перший фактор (37,7% загальної дисперсії) є, головним чином, свідченням ультраметаморфічної диференціації для гранітоїдних комплексів, фігуративні точки яких розміщені правіше осі F2, і переважно метасоматично-еманаційно-магматичної - для комплексів, фігуративні точки яких знаходяться зліва від неї.

Присутність в одній з асоціацій елементів першого фактору літофільних F і U (типоморфних для утворень областей ТМА) показує, які з досліджуваних комплексів можна віднести до числа активізованих. На діаграмі фігуративні точки елементного складу таких гранітоїдних комплексів приурочені, головним чином, до від'ємної частини факторної площини по осі F1.

З метою уточнення позицій деяких гранітоїдних комплексів щодо віднесення їх до утворень ТМА, був проведений кластер-аналіз. В результаті виділилися 3 групи комплексів: 1) пержанський, коростенський, корсунь-новомиргородський, кам'яно-могильський, ставищанський, уманський, новоукраїнський, кіровоградський, анадольський; 2) токівський, мокромосковський, кишинський, осницький, південнокальчицький, хлібодарівський, житомирський, демуринський, салтичанський; 3) букинський, обіточненський, токмацький, тетіївський, інгулецький, звенигородський, саксаганський, сурський, дніпропетровський, шевченківський, бердичівський, літинський, гайворонський, гайсинський.

У складі перших двох груп знаходяться комплекси, що визначаються нами як породні похідні гранітоїдної ТМА. На відміну від комплексів третьої групи, у своїй більшості вони є інтрузивно-алохтонними за своїм походженням, тоді як третю групу складають “не активізовані” ультраметаморфічно-автохтонні утворення. В свою чергу, перші дві групи комплексів поділяються на 5 підгруп: 1) пержанський, коростенський, корсунь-новомиргородський, кам'яномогильський; 2) ставищанський, уманський, новоукраїнський, кіровоградський, анадольський; 3) токівський, мокромосковський; 4) кишинський, осницький, південнокальчицький, хлібодарівський; 5) жито-мирський, демуринський, салтичанський. Особливістю виділених підгруп є певна послідовність (стадійність) формування гранітоїдних комплексів у відповідності до даних ізотопної геохронології, згідно з якими наймолодшими є представники 1-ої підгрупи (1800-1720 млн р.) (М.П. Щербак та ін., 2000 р.; Д.М. Щербак та ін., 2002 р.); далі - 4-ої (2030-1800 млн р.) (М.П. Щербак та ін., 2000 р.); 2-ої (2135-1910 млн р.) (М.П. Щербак та ін., 2000 р.; І.Б. Щербаков та ін., 1984 р.) і 5-ої (за виключенням демуринського з віком 3000-2800 млн р. (І.Б. Щербаков та ін., 1984 р.; К.Ю. Єсипчук та ін., 1993 р.)). Належність демуринських гранітоїдів до останньої групи спричинена, скоріш за все, впливом процесів більш пізніх етапів активізації. Замикають цей ряд гранітоїди токівського й мокромосковського комплексів із 3-ої підгрупи, реперний вік яких 2815 млн р. (М.П. Щербак та ін., 2000 р.).

Таким чином, на фоні інших гранітоїдних комплексів своїм ізотопним віком різко виділяються гранітоїди токівські, мокромосковські й демуринські, які за нашими припущеннями слід відносити до раннього етапу гранітоїдної ТМА у межах УЩ.

Наступні два етапи ТМА відбулися в діапазоні 2130-1800 млн р. (М.П. Щер-бак та ін., 1978 р.; 2000 р.). Протягом другого етапу сформувались гранітоїди житомирського, ставищанського, уманського, новоукраїнського, кіровоградського, анадольського і салтичанського комплексів, які за хроностратиграфічною схемою раннього докембрію УЩ (2003 р.), крім новоукраїнського, відносяться до ультраметаморфічних утворень. Під час третього етапу ТМА утворились виключно інтрузивні (за цією ж схемою) гранітоїди кишинського, осницького, південнокальчицького та хлібодарівського комплексів.

Зазначимо також, що низка комплексів (ставищанський, уманський, кіровоградський, анадольський, токівський, мокромосковський, житомирський, демуринський, салтичанський) згідно з цією схемою відноситься до автохтонних ультраметаморфічних утворень, але проведені дослідження і аналіз літературних джерел (І.В. Носирєв, 1987 р.; М.П. Щербак та ін., 2000 р.; І.Б. Щербаков, 2005 р.) свідчать про те, що більшість із них має ознаки алохтонно-інтрузивного походження, які, однак, виражені не в такій явній формі, як це має місце для фанерозойських гранітоїдів. Серед таких є: січні й активні контакти з вміщуючими породами, різний вік гранітоїдних масивів і порід рами, відсутність перехідних мігматитових зон, диференціація і багатофазність гранітоїдних утворень, штокоподібна форма, відсутність реліктів субстрату та реліктових генерацій циркону тощо. За Ю.О. Кузнєцовим (1964 р.) ранньодокембрійський магматизм є лише проміжною ланкою між “істинним” магматизмом і метаморфізмом. Л.В. Таусон (1977 р.) відносив докембрійські гранітоїди до окремого ультраметаморфічного геохімічного типу. До речі, за результатами генераційного аналізу цирконів в межах одного активізованого комплексу гранітоїдних порід можуть одночасно знаходитись продукти суміжних стадій гранітизації: ультраметаморфічної (автохтонно-магматичної) та інтрузивно-магматичної, в чому й полягає, на наш погляд, основна відмінність прояву процесів ТМА (протоактивізації) у докембрії від більш молодої.

Враховуючи специфічність умов формування докембрійських гранітоїдних порід, нами приймається дещо більш широке тлумачення терміну “тектоно-магматична активізація”, у зв'язку з чим з процесами протоактивізації асоціюється можливість одночасного прояву у складі одного комплексу гранітоїдного магматизму як у його істинно інтрузивній, так і автохтонній формах.

Згідно з даними ізотопної геохронології, майже без часової перерви, яка для деяких мегаблоків (Інгульського) зростає до 300 млн р., третій етап змінюється четвертим - заключним для докембрійської гранітоїдної ТМА УЩ. Незважаючи на короткий віковий діапазон, цей етап (1770-1720 млн р.), у свою чергу, чітко поділяється на дві стадії: ранню - власне ТМА, в результаті якої сформувалися коростенський, корсунь-новомиргородський і кам'яномогильський гранітоїдні комплекси, й пізню - тектоно-метасоматичну з утворенням лізниківських гранітів, гранітоїдів пержанського комплексу, граносієнітів руськополянських і метасоматично змінених порід кам'яномогильського комплексу. Згідно з ізотопним реперним датуванням вік найбільш метасоматично змінених лізниківських гранітів коростенського комплексу й пержанських гранітів 1760 млн р., а власне коростенських гранітів рапаківі - 1770 млн р. (М.П. Щербак та ін., 2000 р.).

Таким чином, є певний віковий розрив між гранітоутворенням і гідротермально-метасоматичним процесом, з яким генетично пов'язане рідкіснометалеве зруденіння. Цей факт підтверджується даними ізотопного віку акцесорної й рудної мінералізації для низки родовищ і рудопроявів Волинського та інших мегаблоків УЩ. Припускається, що така ж стадійність характеризує всі чотири етапи ТМА в регіоні.

Вікова відірваність зруденіння по відношенню до вміщуючих їх гранітоїдів (до 210 млн р.) та його геолого-структурна позиція, дають підставу говорити про генетичний зв'язок рідкіснометалевих родовищ з процесами тектоно-метасоматичної активізації (ТМСА) як пізньої стадії ТМА кожного з виділених етапів. Згідно з наведеними у дисертації прикладами стадійного прояву ТМА на УЩ кожний етап гранітоїдної активізації характеризується своєю тектоно-метасоматичною діяльністю (у табл. 1 дається під загальною назвою “метасоматити”) і, певним чином, своєю геохімічною спеціалізацією і металогенією. Це підтверджує правомірність їх виділення і дає можливість синхронізувати вікові рубежі цих етапів з відповідними геохімічними й металогенічними епохами: мезоархейською (І етап) і палеопротерозойською

(ІІ-IV етапи) з розділенням останньої на окремі підепохи - криворожій (ІІ етап), клесовій (ІІІ-IV етапи).

Таблиця 1

Схема етапності докембрійської ТМА гранітоїдного типу по мегаблоках УЩ

ТМА	Волинський	Росинсько-Тікицький	Інгульський	Середньопридніпровський	Приазовський
Етап	Ста-дія	Комплекси
IV	Б	пержанський, граніти лізниківські		граносієніти руськополянські		метасоматити
	А	коростенський		корсунь-ново-миргородський		кам'яномогильсь-кий
III	Б	метасоматити				метасоматити
	А	кишинський, осницький				Південнокальчиць-кий, хлібодарівський
II	Б	метасоматити	Метасомати-ти	ураноносні альбітити		метасоматити
	А	житомирський	Ставищан- ський, уманський	новоукраїнський, кіровоградський		анадольський, салтичанський
I	Б				метасоматити
	А				токівський, мокромосковський демуринський

Примітка: Стадії ТМА: А - власне ТМА; Б - тектоно-метасоматична активізація (ТМСА)

За результатами аналізу МГК мікроелементного складу гранітоїдів по окремих мегаблоках УЩ визначені петрографічні види гранітоїдних порід різного ступеня і характеру активізації, які відносяться до двох геохімічних різновидів. Породи першого різновиду, що умовно віднесено до “неістотно” активізованих, як правило, нерудоносні, а другого - “явно” активізовані і несуть металогенічне навантаження. Припускається, що породи 1-го петрогеохімічного різновиду формуються на початковій стадії становлення інтрузивного комплексу, а 2-го - на головній і заключній стадіях.

В цілому, до головних видів гранітоїдних порід різних етапів докембрійської ТМА УЩ віднесені провідні петротипи нормальних гранітів і лейкогранітів, сублужних гранітів, гранітів рапаківі та рапаківіподібних, апогранітів, сієнітів, кварцових сієнітів, граносієнітів.

Підтвердженням факту достовірності щодо виділення активізованих комплексів на УЩ можуть бути результати геохімічного моделювання, отримані С.Є. Шню-ковим (2003 р.) по визначенню провідного механізму їх формування - фракційна кристалізація, часткове плавлення або їх варіанти, що реалізовані у вигляді відповідних трендів на класифікаційній діаграмі.

Для моделювання були використані індикаторні (“реперні”) елементи -- Sr (сумісний) і Rb (несумісний), для яких встановлена монотонно-протилежна поведінка в процесі формування породних різновидів, що об'єднуються в гранітоїдну серію. Одним з основних висновків проведених досліджень був такий - для всіх без виключення гранітоїдних комплексів ТМА головним фактором магматичної еволюції є механізм фракційної кристалізації, тоді як для переважної більшості інших (“не активізованих”) - часткове плавлення.

На наведеній діаграмі фігуративні точки комплексів, що визначені нами як активізовані, утворюють тренд, субпаралельний тренду, отриманому С.Є. Шнюковим для гранітоїдів УЩ, спосіб формування яких відповідає моделі фракційної кристалізації. Тим самим наочно підтверджується коректність ключових висновків, отриманих дисертантом.

Розділ 5. Особливості еволюції речовинного складу гранітоїдів докембрійської тектоно-магматичної активізації Українського щита (за даними МГК). Еволюцію докембрійського гранітоїдного магматизму на УЩ загалом і різних етапів ТМА досліджено методом головних компонент. До аналізу був залучений середній хімічний склад 13 найбільш поширених у регіоні основних видів гранітоїдів. Факторна діаграма побудована в координатах факторів F1 - F2 (відповідно, 79,3 і 15% загальної дисперсії). В результаті на кількісному рівні визначено, що процес формування гранітоїдів УЩ відбувався не послідовно, а еволюційно-циклічно. На це вказують виділені еволюційні ряди гранітоїдних порід, що фіксують собою 3 етапи гранітоутворення на УЩ з характерною зміною їх речовинного складу у часі в залежності від характеру вихідного магматизму. Для раннього етапу характерним є утворення порід плагіогранітоїдного ряду. Два наступних ряди порід, що характеризують середній і заключний етапи гранітоутворення на щиті, представлені переважно кислими

різновидами гранітоїдів нормальної та підвищеної лужності.

Зазначимо, що виявлені тренди петрохімічної диференціації порід плагіогранітоїдного ряду і кислих гранітоїдів УЩ відрізняються своєю орієнтацією по відношенню до осі F1: крутішою для порід першого ряду і майже субпаралельною до неї для останніх двох. Припускається, що така зміна в орієнтації трендів гранітоїдів другого й третього рядів відносно першого пов'язана зі структурною перебудовою земної кори у зв'язку з різким зростанням ступеня її сіалізації. Це призвело до розшарування земної кори на 2 різних за мінеральним складом оболонки, що представлені середніми й кислими гранітоїдами, які визначають відповідно їх петрохімічний тип: нижня - фемічний, верхня - сіалічний. Припускається, що саме з моменту максимальної сіалічної диференціації земної кори починається докембрійська епоха ТМА гранітоїдного типу на УЩ. Наприклад, у Середньопридніпровському мегаблоці власне ТМА починається з часу формування значної кількості калішпатових гранітоїдів токівського, мокромосковського й демуринського комплексів з реперним ізотопним віком для перших двох 2815 млн р. (М.П. Щербак та ін., 2000 р.). За геохімічними даними мезоархей - це найбільш рання епоха активізації на УЩ.

З позиції петрохімічної еволюції гранітоутворення на УЩ простежується така ж еволюція речовинного складу гранітоїдів докембрійської ТМА, яка відбувалась на фоні послідовної зміни в вертикальному розрізі різних асоціативних груп породних формацій, починаючи з гранодіорит-гранітів і гранітів переважно нормальної лужності і завершуючи сублужною монцоніт-сієніт-граніт рапаківі-гранітовою.

Розділ 6. Петрогеохімічний (металогенічний) аналіз докембрійських гранітоїдів різних етапів тектоно-магматичної активізації Українського щита. Наводиться петрогеохімічна типізація гранітів - порід, які, по-перше, присутні у складі всіх досліджуваних комплексів, а, по-друге, є близькими за своїми петрохімічними ознаками.

Аналіз розподілу рідкісних й рудних елементів у гранітоїдних комплексах по етапах ТМА показує, що найбільш широким спектром елементів у межах ймовірної (1,5<KK<3,0) геохімічної спеціалізації характеризуються граніти пізньої стадії IV етапу, а саме: Pb, Ga, Mo, La, Ce, Y, Th, U, Li, Rb, F, а у межах явної (3,0<KK<9,0) - Sn і Nb. Гранітам ІІІ-І етапів явна геохімічна спеціалізація порід вже не властива. Відзначається лише ймовірна спеціалізація гранітів ІІІ етапу на Sn, Mo, Y, Be, F. Граніти ІІ й І етапів ТМА характеризуються ймовірною спеціалізацією на Pb, Th, U.

Щодо рудоносності гранітоїдних комплексів І й ІІ етапів ТМА, присутність серед елементів спеціалізації гранітів Pb, Th, U вказує на значні металогенічні перспективи цих утворень на уран-рідкісноземельне або уранове зруденіння. Це узгоджується з фактичними даними для порід кіровоградського й новоукраїнського комплексів. На геохімічному рівні останні характеризуються урановою спеціалізацією навіть меншого ступеня, ніж це визначено для провідних петротипів гранітів інших комплексів цих етапів.

Підсумовуючи результати вивчення геохімічної спеціалізації гранітоїдів різних етапів ТМА з урахуванням палеогеодинамічних умов їхнього формування, можна припустити, що виявлені при цьому по окремих мегаблоках вертикальні серії порід у складі двох-трьох комплексів, які до того ж відносяться до одного етапу ТМА, є, ймовірно, їх окремими породними фазами. Можливо є сенс об'єднати низку комплексів, наприклад: уманський, ставищанський - в уманський; осницький, кишинський - в осницький; пержанський і коростенський - у коростенський.

Постійність і витриманість рідкісноелементного складу гранітоїдів в межах одного етапу ТМА на суміжних і віддалених мегаблоках УЩ визначається, на наш погляд, приблизно однаковим глибинним рівнем закладання тектонічних зон, з якими ці гранітоїдні комплекси генетично пов'язані. Різна глибина проникнення розломів у тектоносферу Землі і, відповідно, різні енергетичні й термобарометричні умови формування порід зумовили зміну речовинного складу і їх геохімічної (металогенічної) спеціалізації по вертикалі.

За металогенічною спеціалізацією гранітоїди докембрійської ТМА у межах УЩ поділяються на 3 групи: 1) рідкіснометалево-рідкісноземельну; 2) уран-рідкісно-земельну; 3) золото-сульфідну. В гранітоїдах Середньопридніпровського (демуринський, мокромосковський, токівський комплекси) та Інгульського (кіровоградський комплекс) мегаблоків поряд з рідкіснометалевою і уран-рідкісноземельною виявлено як прямі, так і другорядні ознаки золоторудної мінералізації. Зазначимо, що саме з гранітоїдами кіровоградського комплексу Д.М. Щербак та ін. (2002 р.) пов'язують формування таких родовищ золота, як Клинцівське та Юріївське.

З аналізу спеціалізації гранітоїдів ТМА, включаючи результати акцесорно-мінералогічних досліджень, можна припустити ймовірність виявлення проявів 2 епох золоторудної мінералізації - мезоархейської та палеопротерозойської, які певним чином синхронізуються з уран-рідкісноземельною і в сукупності пов'язані з активізацією І-го та ІІ-го етапів. Рідкіснометалева і рідкісноземельна металогенічні спеціалізації є наскрізними для всіх чотирьох етапів ТМА УЩ. Крім того, не виключається уран-рідкісноземельна спеціалізація для гранітів пержанських і хочинських (IV етап активізації), про що свідчить присутність радіоактивних мінералів у шліфах цих петротипів.

Дефіцитними елементами в провідних петротипах є V, Cr, Co, Sr, Ba і P, що може бути геохімічною ознакою для пошуків у гранітоїдах, або пов'язаного з ними парагенетично, рідкіснометалевого зруденіння. Це свідчить про важливість використання при прогнозних оцінках хімічних елементів не тільки “позитивної” спеціалізації, а й “негативної”, як індикаторів прояву вторинних накладених процесів.

ВИСНОВКИ

Для вивчення регіональних особливостей мікроелементного складу гранітоїдів докембрійської ТМА УЩ був залучений великий об'єм геохімічної інформації по провідних петротипах гранітоїдних порід з використанням геоінформаційних засобів (створення бази даних, статистичних методів обробки цих даних, факторного та кластер-аналізу для класифікації та систематизації об'єктів). Це дозволило поглиблено проаналізувати (систематизувати) весь наявний фактичний матеріал та отримати наступні основні результати.

1. Вперше розроблено цілісну схему етапності докембрійської ТМА гранітоїдного типу по мегаблоках УЩ. Виділено 4 етапи докембрійської ТМА гранітоїдного типу, кожний з яких узгоджується з даними ізотопної геохронології.

2. Враховуючи, що між часом породо- і рудоутворення існує вікова відірваність (відставання рудогенеруючих процесів), вперше аргументується доцільність розділення кожного з етапів ТМА на 2 стадії: власне ТМА і ТМСА. З останньою, як правило, пов'язана автометасоматична і накладена асоціації акцесорної мінералізації порід, тоді як з першою стадією - синпетрогенна.

3. У територіальному відношенні УЩ визначається як область прояву регіональної ТМА, окремі його активізовані мегаблоки - як відповідні райони ТМА, а локальні лінійного спрямування ділянки інтенсивно змінених порід в межах останніх територіально співвідносяться нами із зонами ТМСА. Для районів ТМА, на відміну від зон ТМСА, характерною морфологічною ознакою є ареальний тип розповсюдження породних похідних цих процесів: масивів, плутонів, що входять до складу відповідних гранітоїдних комплексів.

4. Вперше основні види гранітоїдних порід різних етапів докембрійської ТМА УЩ, що відзначаються металогенічною спеціалізацією (провідні петротипи нормальних гранітів і лейкогранітів, сублужних гранітів, гранітів рапаківі і рапаківіподібних, апогранітів, сієнітів, кварцових сієнітів, граносієнітів) діагностуються на геохімічному рівні кількісними методами.

5. Вперше за допомогою математичних методів дослідження у складі активізованих гранітоїдних комплексів окремих мегаблоків УЩ визначені провідні петротипи порід різного ступеня і характеру активізації: “явно” активізовані (металогенічно перспективні), що формуються на заключних і постмагматичних стадіях становлення інтрузивного комплексу; і “неістотно” активізовані - на початкових.

6. Еволюцію гранітоїдного магматизму докембрійської епохи ТМА на УЩ досліджено кількісними методами. Еволюційний характер ТМА проявився в зміні комплексів порід різної формаційної належності, починаючи від гранодіорит-гранітової та гранітової (І та ІІ етапи ТМА) через монцоніт-сієніт-(чарнокіт)-гранітову (ІІ та ІІІ етапи ТМА) і закінчуючи монцоніт-сієніт-граніт рапаківі-гранітовою (IV етап ТМА).

7. Встановлено, що в межах виділених етапів ТМА різних мегаблоків УЩ можливе формування гранітоїдних порід одного комплексу, що вказує на можливість укрупнення (об'єднання) низки гранітоїдних комплексів.

8. Вперше для УЩ з'ясовано, що рідкісноелементний склад гранітоїдів характеризується постійністю і витриманістю в межах одного етапу ТМА одночасно на суміжних і віддалених мегаблоках. За нашими припущеннями це визначається приблизно однаковим глибинним рівнем закладення зон розломів, з якими породи генетично пов'язані. З цієї причини, що зумовлена, насамперед, поетапною зміною глибини проникнення розломів у тектоносферу Землі, відбувається послідовна зміна геохімічної і, відповідно, металогенічної спеціалізації гранітоїдних порід різних етапів активізації по вертикалі.

9. Трьома незалежними способами визначений 41 об'єкт з різним типом металогенічної спеціалізації. Переважна більшість із них має рідкіснометалево-рідкісно-земельну спеціалізацію, для 7 петротипів характерна уран-рідкісноземельна, для 6 - золото-сульфідна.

10. Виявлено, що для переважної більшості (понад 90%) провідних петротипів гранітоїдних комплексів ТМА УЩ разом зі зростанням середнього вмісту фтору зростає вміст інших гранітофільних елементів. Це підтверджує особливе значення первинних ореолів фтору для пошуків родовищ рідкісних металів. Їх вивчення дозволяє оконтурити перспективні ділянки не тільки на денній поверхні, але й виявити глибинні (“сліпі”) рудні зони та тіла. За Л.С. Галецьким (1974 р.) серед інших типоморфних елементів на рідкіснометалеве зруденіння саме ореоли фтору є найбільш віддаленими (до 200 м) від рудоносних зон метасоматитів.

11. Визначено, що характерною типоморфною ознакою гранітоїдного магматизму різних етапів ТМА є закономірне зростання по вертикалі (у часі) загальної залізистості біотиту з гранітів (дані І.Б. Щербакова, 2005 р), яка в результаті проведених розрахунків розподілилася таким чином (у %): І етап - 59,6; ІІ - 61,3; ІІІ - 74,1; IV (власне ТМА) - 97,5; IV (ТМСА) - 98,2, що узгоджується зі зростанням лужності порід.

У цьому ж напрямку спрямовано зростає середній вміст Zn, Ga, Ge, Sn, Nb, F, величини відношення і зменшується Co. Паралельно з хімічними елементами спостерігається зростання величин відношень оксидів, таких як і , та, відповідно, зменшення середнього вмісту Al2O3 і MgO. З акцесорних мінералів спрямоване зростання з кожним наступним етапом активізації відзначається для валового вмісту ільменіту.

12. Залучення математичних методів для обробки геохімічної інформації при дослідженні процесів ТМА поряд з традиційними є певним вкладом у розвиток як загальної теорії докембрійської активізації, так і практичної геології.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Петрогеохімія і петрофізика гранітоїдів Українського щита та деякі аспекти їх практичного використання (довідник-навчальний посібник) / Толстой М.І., Гасанов Ю.Л., Костенко Н.В., Гожик А.П., Шабатура О.В. - К.: ВПЦ Київський університет, 2003. - 329 с.

2. Толстой М.И., Свешников К.И., Гасанов Ю.Л., Костенко Н.В., Соловьев И.В., Санин Е.В. Вещественный состав и физические свойства гpанитоидов Ингуло-Ингулецкого блока // Вестн. Киев. ун-та Пpикладная геохимия и петpофизика. - 1989. -Вып. 16. - С. 20-32.

3. Грегор Т., Костенко Н.В., Соловьев И.В. Особенности вещественного состава гранитоидов Западных Карпат // Вестн. Киев. ун-та Пpикладная геохимия и петpофизика. - 1989. - Вып. 16. - С. 32-41.

4. Толстой М.И., Гасанов Ю.Л., Гожик А.П., Жуков Н.Н., Костенко Н.В.

Вещественно-физические особенности гранитоидов Криворожской сверхглубокой скважины и ее обрамления // Геол. журнал АН УССР. - 1989. - Т. 49, № 2. - С. 65-75.

5. Толстой М.І., Гасанов Ю.Л., Костенко Н.В., Соловйов І.В. Петрогеохімічні типи гранітоїдів Українського щита та їх структурно-геологічна належність // Вісн. Київ. ун-ту Геологія. - 2000. - Вип. 17. - С. 31-36.

6. Толстой М.І., Костенко Н.В., Гожик А.П. Геохімічна типізація гранітоїдних комплексів Українського шита й особливості умов їх формування // Вісн. Київ. ун-ту Геологія. - 2004. - Вип. 29-30. - С. 18-24.

7. Костенко Н.В. Геохімічні особливості гранітоїдів різних етапів докембрійської тектоно-магматичної активізації на Українському щиті // Вісн. Київ. ун-ту Геологія. -2004. - Вип. 31-32. - С. 54-60.

8. Толстой М.І., Костенко Н.В. Кількісний елементний аналіз провідних петротипів гранітоїдів докембрію Українського щита з метою з'ясування їх металогенічних особливостей // Вісн. Київ. ун-ту Геологія. - 2005. - Вип. 33. - С. 9-12.

9. Свєшніков К., Костенко Н., Лисак А., Гасанов Ю., Кадурін В. Псевдоморфні ряди автохтонних гранітоїдів // Вісн. Київ. ун-ту Геологія. - 2006. - Вип. 36. - С. 4-9.

10. Толстой М., Костенко Н., Шабатура О., Гожик А., Гасанов Ю. Палеогеодинамічний і петрогеохімічний аналіз докембрійських гранітоїдів зон тектоно-магматичної активізації Українського щита як проявів енергетики Землі // Енергетика Землі, її геолого-екологічні прояви, науково-практичне використання. Зб. наук. праць. - К., 2006. - С. 168-174.

11. Толстой М., Костенко Н. Еволюція петрохімічного складу гранітоїдів Українського щита // Вісн. Київ. ун-ту Геологія. - 2006. - Вип. 37. - С. 10-13.

12. Толстой М.И., Гожик А.П., Гасанов Ю.Л., Костенко Н.В. Петрогеохимические типы гранитоидов Украинского щита и их структурно-геологическая принадлежность // Тез. доп. Геохімія мінералогія, палеогеодинамічні особливості формування рідкіснометалевих гранітоїдів Українського щита. - 1995. - С. 28-29.

13. Толстой М.І., Гасанов Ю.Л., Гожик А.П., Костенко Н.В. Петрогеохімічні типи гранітоїдів Українського щита і їх рідкіснометальність // Рідкісні метали - погляд у майбутнє. Зб. наук. праць ІГН НАНУ. - К., 2001. - С. 100-101.

14. Толстой М.І., Костенко Н.В. Геохімічні епохи петрогеохімічних типів гранітоїдів Українського щита // Актуальні проблеми геології України. Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу геол. ф-ту 23-24 травня 2001 р. - К., 2001. - С. 36.

15. Толстой М.І., Костенко Н.В. Фтор як індикатор рідкіснометальності гранітоїдів Українського щита // Актуальні проблеми геології України. Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу геол. ф-ту 23-24 травня 2001 р. - К., 2001. - С. 37.

16. Толстой М.І., Костенко Н.В. Характеристика розподілу рідкісних елементів у провідних петротипах гранітоїдів Українського щита // Актуальні проблеми геології України. Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу

геол. ф-ту 23-24 травня 2001 р. - К., 2001. - С. 37-38.

17. Гожик А.П., Толстой М.І., Гасанов Ю.Л., Костенко Н.В. База даних "Фізичні властивості гранітоїдів Українського щита" // Актуальні проблеми геології України. Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу геол. ф-ту 18 квітня 2002 р. - К., 2002. - С. 36.

18. Толстой М.І., Костенко Н.В. Особливості розподілу рідкісних і рудних елементів в гранітах рапаківі Українського щита // Актуальні проблеми геології України. Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу геол. ф-ту

18 квітня 2002 р. - К., 2002. - С. 37.

19. Толстой М.І., Костенко Н.В. Основні вікові рубежі рідкіснометалевого зруденіння в докембрійських гранітоїдах Українського щита етапів тектоно-магматичної активізації // Актуальні проблеми геології України. Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу геол. ф-ту 1-2 квітня 2004 р. - К., 2004. - С. 18.

АНОТАЦІЯ

Костенко Н.В. Регіональні особливості мікроелементного складу гранітоїдів докембрійської тектоно-магматичної активізації (на прикладі Українського щита). - Рукопис.

Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.05 - геологічна інформатика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007.

Робота присвячена вивченню етапної послідовності формування гранітоїдів докембрійської ТМА на УЩ та їх спеціалізації на основі аналізу їх мікроелементного складу з залученням великого об'єму геохімічної інформації по провідних петротипах та з використанням для його обробки сучасних комп'ютерних технологій. Процеси активізації регіону вперше досліджено на кількісному рівні. Визначено 4-етапний характер процесів гранітоїдної активізації на УЩ. Обґрунтовується двостадійність прояву цих процесів у кожному з виділених етапів. Виділено два геохімічних різновиди гранітоїдних порід різного ступеня активізації. Проведено петрогеохімічний аналіз гранітів різних етапів активізації в регіоні. Визначено типоморфні особливості гранітоїдних порід різних етапів активізації УЩ. Виділено геологічні об'єкти докембрійської епохи ТМА гранітоїдного типу на УЩ з різним типом геохімічної (металогенічної) спеціалізації.

...