Проектування гідророзриву пласта на родовищі Архангельське

Це в першу чергу проведення інструктажів по техніці безпеки (протипожежної безпеки, виробничої санітарообробки). Також повинен бути постійний контроль за виконанням інструкції по охороні праці.

Для розв'язання питань по охороні праці, згідно закону, виділяють кошти. Зокрема на:

1) заходи по профілактиці виробничого травматизму - 1495 грн;

2) впорядкування робочих місць згідно до нормативів, які забезпечують безпечні та здорові умови праці - 1200 грн;

3) заходи по зниженню захворюваності - 160 грн;

4) придбання додаткових засобів індивідуального захисту працюючих - 80 грн;

5) придбання нормативно-технічної документації і літератури по охороні праці - 70 грн;

6) придбання і виготовлення наглядної агітації - 60 грн.

Встановлено перелік професій та посад, які мають право на безкоштовне одержання молока, лікувально-профілактичне лікування та пільгову пенсію. В таблиці 9.1. приведені дані виробничого травматизму на промислі за останні три роки.

Таблиця 9.1. - Характеристика виробничого травматизму

Дата випадку	Прізвище, ім'я та по батькові потерпілого	Професія	Сума витрат, грн.	Причина травматизму
20.04.2002	Мицкан Ростислав Абрамович	Оператор	320	Пожежа в операторній. Опік легкої степені.
Кількість днів непрацездатності 18
18.01.2001	Вайтишкін Андрій Марзаганович	Водолаз
Кількість днів непрацездатності 12



Отже, основними причинами виробничого травматизму є:

1) невиконання робітниками правил безпечного проведення робіт;

2) невідповідність професії або Кваліфікації робітників виду робіт, що виконується;

3) незадовільний стан робочих місць, території підприємств і цехів;

4) порушення трудової і виробничої дисципліни;

5) відсутність відповідальних керівників або невірні їх дії;

6) несправність обладнання, інструктажів;

7) інші причини.

Для оцінки нещасних випадків та рівня травматизму на підприємстві використовують статичні показники, такі як коефіцієнт частоти і коефіцієнт важкості травматизму.

Отже охорона праці на підприємстві має дуже важливе значення.

Покращення умов праці, підвищення їх безпеки позитивно впливають на результати виробництва, ведуть до зменшення виробничого травматизму, професійних захворювань. На основі існуючих та інших правил, норм і типових інструкцій на підприємствах, з врахуванням місцевих умов повинні бути розроблені виробничі інструкції по техніці безпеки по професіях і видах роботи.

7.2 Аналіз потенційних небезпек та шкідливостей виробничого середовища

Особливості газовидобувної промисловості обумовлені перш за все фізичними і хімічними властивостями газу , її вибуховістю при певних умовах і токсичністю.

Крім того, на підприємствах галузі використовують отруйні, їдкі речовини (ртуть, кислоти, цемент та ін.), вибухові речовини.

Більшість робіт виконується на відкритому повітрі, пов'язані з використанням важкого і громіздкого обладнання і інструментів, технологічних процесів, що супроводжуються виникненням високих тисків, обладнання, що знаходиться під великим навантаженням.

Всі ці особливості при невиконанні певних заходів безпеки можуть причинами нещасних випадків.

В таблиці 7.1 наводяться перелік токсичних та шкідливих речовин, що використовуються на виробництві.

Таблиця 7.1 - Характеристика шкідливих речовин

Назва речовини	ГДК речовини, мг/мЗ	Перша допомога при отруєнні.
	У робочій зоні	У атмосферній зоні, населений пункт
Природний газ	300	-	Свіже повітря
Газовий конденсат	300	-	Свіже повітря. При попаданні на шкіру слід змити теплою водою з милом
Метанол	5	1	Промивання шлунка, дезинфекція слабофіолетовим розчином марганцевокислого калію, пиття 5%-ного розчину соди,гарячого чаю
Одоранти	1	-	При попаданні на шкіру чи очі негайно промити слабим розчином питної соди і потім змити великою кількістю води.
Гліколі (ЕГ, ДЕГ)	-	-	Викликати рвоту, промити шлунок водою або насиченим розчином питної соди.
Кислоти	-	-	При попаданні на шкіру чи одяг уражене місце потрібно промити великою кількістю води (краще струменем) і 5%-ним розчином бікарбонату натрію.
Ртуть	0,01	-
Сірководень	10	-
Сірчаний газ	10	-
Окис вуглецю	20	-

На кожному промислі застосовують метанол, проведення інструктажу всіх працівників, що призначаються для-роботи із метанолом, і контроль за щорічним проходженням цих працівників медичного огляду.

В таблиці 7.2 приведені характеристики застосовуваних при проведенні проектного технологічного процесу шкідливих речовин.

Таблиця 7.2 - Характеристика застосовуваних шкідливих речовин.

Назва шкідливої речовини	ГДК речовини в робочій зоні, мг/м3	Перша допомога при отруєнні
Метанол	5	Промивання шлунку, дизінфекція слабофіолетовим розчином перманганату калію, пиття 5% розчину соди, молока, чаю, кави
Конденсат	100	Свіже повітря
Природній газ	300	Свіже повітря

Покращення умов праці та її безпечність приводять до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, інвалідності, що зберігає здоровя працюючих і одночасно приводить до зменшення затрат на оплату пільг та компенсації за роботу в небезпечних умовах праці, на оплату наслідків такої роботи ( тимчасової та постійної непрацездатності), на лікування, перепідготовку працівників виробництва у звязку з текучістю кадрів по причинах, які повязані з умовами праці.

7.3 Забезпечення нормальних умов праці

Для створення та підтримання санітарно-гігієнічних умов виробничих приміщень застосовується вентиляція. Умови вентиляції виробничих приміщень газогазової промисловості регламентується СНіПІІГ7-62, СН245-71, СН433-71.

Обслуговування вентиляційних систем має доручитись спеціально навченим для цього робітникам.

Ефективність вентиляції необхідно періодично інструментальне провіряти і виявлені дефекти усувати.

Приміщення, в яких можуть виділятись гази, що вміщують сірчисті сполуки, мають бути обладнанні вентиляцією з механічним приводом, в разі необхідності - місцевою механічною вентиляцією.

Взаємне розташування викидних і повітрозбірних шахт має бути виконане у відповідності з вимогами санітарних норм і має виключити всмоктування відпрацьованого повітря.

Газорозподільні пункти мають бути обладнані природною витяжною вентиляцією з видаленням повітря з нижньої і верхньої зон приміщення при допомозі шахт з дифлекторами.

Лабораторії мають бути обладнані загально-обмінною проточно-витяжною вентиляцією з механічним збудженням, в разі необхідності - з місцевим відсмоктуванням.

Для приміщень, де проводяться роботи з особливо шкідливими і отруйними речовинами, вентиляційна система має бути окремою, не пов'язаною з вентиляцією інших приміщень.

Об'єднання кількох вибухонебезпечних приміщень спільними повітропроводами не допускається.

Нормальна зорова робота передбачає створення на робочих місцях освітлення згідно санітарних норм і правил або відомчих нормативів. Для створення нормальних умов зорової роботи встановлюється мінімальне освітлення згідно СНіПІІ-479 "строительные нормы и правила естественного и искуственного освищения" - та відомчих нормативів.

Таблиця 7.3 - Приведена характеристика штучної освітленості робочих місць.

Робочі місця	Штучне освітлення, лк	Тип світильника
	Робоча поверхня по СНІП	Фактичне освітлення
Щит КВП	75	75	131 Р-200АМ
Операторна	150	120	Лампи розжарювання
Механічна майстерня	60	50	Люмінесцентні лампи
Лабораторії	75	75	Лампи розжарювання
Машинний зал	20	20	Люмінесцентні лампи

Важливими оздоровчими заходами на промислі є облаштування і належне утримання санітарно-побутових приміщень для обслуговування персоналу. До санітарно-побутових приміщень відносяться: приміщення для відпочинку, душова, гардероб, їдальня, туалет і т.д. Виробничі приміщення повинні бути обладнані та збудовані у відповідності до СніП санітарних норм проектування промислових підприємст, вказівок по будівельному проектуванні споруд газової і газової промисловості та протипожежним технічним умовам проектування. В таблиці 7.4 приведено номенклатуру санітарно-побутових приміщень.

Таблиця 7.4 - Номенклатура санітарно -побутових приміщень

Назва санітарно-побутових приміщень	Назва обладнання	Кількість працівникі	Норма площі на одного працівника, м2	Необхідна площа, м2	Фактична площа м2
Душова Гардероб Їдальня Приміщення для відпочинку Туалет Умивальник	1 душ на 10 чол. шафа 1 стіл на 10 чол. -2 унітази 3 крани	35 35 35 35 35 35	0.43 0.9 1.0 0.6 0.07 0.05	15.05 31.5 35 21 2.45 1.75	- 25 36 - 2.5 2.1

При виконанні робіт, що супроводжується шкідливою дією на організм людини та проявами підвищеної небезпеки передбачається застосуванню засобів індивідуального захисту, перелік яких наведено в таблиці 7.5.

Таблиця 7.5 - Засоби індивідуального захисту

Назва засобу захисту	Номенклатура захисту засобу	Призначення засобу	Професія працівника
Спецодяг	ОСТ 17-446-74	Захист тіла	Всі члени бригади
Спецвзуття	ОСТ 17-356-75	Захист ніг	Всі члени бригади
Гумові рукавиці	ТУ-3 8-106-346-89	Захист рук	Всі члени бригади
Захисні окуляри	ГОСТ 12.4.003-74	Захист очей	Всі члени бригади
Каска	ТУ 605-1660-76	Захист голови



Для нормалізації таких умов розрахуємо аерацію робочого приміщення, де розміщено три двигуни внутрішнього споживання, для наступних умов (вихідні дані наведені в таблиці 7.6):

Таблиця 7.6 - Вихідні дані для розрахунку аерації робочого приміщення

Назва параметра	Умовні позначення	Одиниці виміру	Величина
Коефіцієнт витрати віконних отворів становить	в.о.		0,9
Коефіцієнт витрати віконних отворів на даху з дефлекторами	о.д.		0,6
Виділення конвективної теплоти одним джерелом	Qк	Вт	1650
Виділений надлишок явної теплоти	Qя	Вт	5100
Температура повітря в робочій зоні	tр.з.	С	26
Температура зовнішнього повітря	tзовн.	С	19
Розміри приміщення: довжина ширина	aпр. bпр.	м м	8,5 5
Площа одного джерела тепловипромінювання	fдж.	м2	7,2
Відстань від джерела випромінювання до стелі	zв	м	2,7
Розміри джерела випромінювання в плані	a x b	м	4,5х1,6
Відстань між центрами приточних та витяжних отворів	h	м	5,6

Надлишкова температура в робочій зоні приміщення

tр.з. = tр.з- tзовн. = 26С -19С = 7С(7.1)

Коефіцієнт полюсної відстані

,(7.2)

де Fп - площа підлоги в приміщенні, Fп = 5 х 8,5 = 42,5 (м2);

fдж. - площа тепловипромінюючих поверхонь в плані.

Розрахункова відстань від полюса теплового струміня до центру витяжного отвору

zр=zв+Кп.в. dе, м (7.5)

де dе - еквівалентне діаметр джерела виділення теплоти,

2,7+2,361·2,005 = 7,434 м

Надлишкова температура повітря в кожному тепловому струмені на висоті:

Витрати повітря в тепловому струмені:

, кг/год.



Загальний розхід повітря в тепловому струмені:

1720,7423=5162,23 кг/год.

Надлишкова температура витяжного повітря:

(7.10)

Розхід повітря, необхідного на асиміляцію надлишків явної температури:

При G Gа достатньо використати одну звичайної вентиляції (аерації). При G Gа необхідно використовувати додатково механічну вентиляцію з продуктивністю

Gмех = Gа - G. (7.11)

При цьому тепловий тиск:



(7.12)

де зовн. і В - густина, відповідно зовнішнього і внутрішнього повітря, кг/м3,

h - відстань між центрами приточних і витяжних отворів (h= 5,6м)

кг/м3

кг/м3

Площа аераційних отворів:

приточних -

м2

витяжних -

м2

7.4 Забезпечення безпеки технологічних процесів монтажу і експлуатації обладнання

На основі проведення комплексної оцінки впливу процесу експлуатації Архангельського родовища не навколишнє, природне, соціальне і техногенне середовище встановлено ряд несприйнятливих екологічних процесів, частина яких відбувається за рахунок природних факторів.

Безпосередньо вплив виробничої діяльності Архангельського газового родовища не призводить до перевищення санітарно-гігієнічних норм і правил, не здійснює зміни загально екологічного стану території.

До впровадження з метою покращення екологічної ситуації і забезпечення вимог екологічної безпеки, рекомендуються наступні природоохоронні технічні рішення та заходи.

Виконання природоохоронних заходів та нормативів щодо подолання соціально-екологічних та техногенних факторів газовидобування.

2. Проведення екологічної інвентаризації та паспортизації всіх існуючих джерел надходження шкідливих речовин.

3.Регулювання процесу спалювання газу на факелах.

4. Застосування герметизованої системи збору, сепарації і підготовки продукції на всьому технологічному потоці.

5. Проведення профілактично-попереджувальних ремонтів запірної арматури на сепараторах, трубопроводах, свердловинах.

6. Застосування комплексу протикорозійних заходів:

- використання обладнання і трубопроводів стійких до корозійної і абразивної дії стічних вод;

- антикорозійна ізоляція та електрохімічний захист трубопроводів;

- контроль за корозійною стійкістю обладнання і трубопроводів.

При проведенні ГРП слід дотримуватись наступних вимог.

1. Обладнання для гасіння полум'я повинно знаходитись на місті проведення робіт.

2. Інструктаж з ТБ обов'язків перед початком робіт і повинна бути встановлена система взаємоконтролю всього зайнятого в операції персоналу, для того щоб можна було зібрати негайно всю команду у випадку виникнення надзвичайної ситуації.

3. Всі аварійні вимикачі на всьому обладнанні повинні періодично перевірятись.

4. Необхідно встановлювати ємності і обладнання для попередження протікання і високих концентрацій парів на робочій площадці.

5. Необхідно залишити достатній простір між обладнанням, ємностями і устям свердловини, який дозволяє покинути небезпечну зону під час виникнення надзвичайних ситуацій. Назначене місце збору повинно бути визначене перед початком робіт.

6. Обладнання і заповнені ємності повинні бути розташовані не менше ніж 20 м до устя свердловини.

7. Куріння заборонено на робочій площадці, про що повинні повідомляти таблички про заборону куріння в робочій зоні. Перед початком нагнітання маніфольда і вся обв'язка повинні бути опресовані водою на встановлений правилами тиск, для виявлення можливих негерметичностей .

8. До початку заповнення робочих ємностей на площадці, необхідно переконатись в їх чистоті і втому, що всі засувки знаходяться в робочому стані.

До небезпечних виробничих факторів відносяться і падіння з висоти, опіки під час ізоляційних робіт, електротравматизму, отруєння парами шкідливих речовин.

Для організації безпечного обслуговування електроустановок повинні бути чітко визначені і оформлені розпорядженням керівника по промислу межі обслуговування їх електротехнічним персоналом.

Вибрані технічні засоби захисту від виявлених потенційних виробничих факторів приведені в таблиці 7.7

Таблиця 7.7 - Технічні засоби захисту від виявлених потенційно-небезпечних виробничих факторів

Небезпечний фактор виробничого середовища	Виробничий Захисний пристрій	Технічна характеристика пристрою чи засобів
Падіння з висоти	Запобіжний пояс. Огорожа	-
Небезпека електро травматизму	Засоби індивідуального захисту. Заземлення.	Діелектричні рукавиці. Гумові чоботи.
Отруєння парами отруйних речовин	Засоби індивідуального захисту. Вентиляція.	Протигаз, респіратор, витяжка
Ураження високим тиском	Встановлення запобіжних пристроїв	.
Обмороження	Засоби індивідуального захисту,	Рукавиці

7.5 Пожежна безпека

Пожежею називається безконтрольне горіння поза спеціальним вогнищем, яке носить матеріальний збиток. Простір, в якому розвивається пожежа, умовно поділяється на три зони: горіння, задимлення і теплової дії.

Небезпека виникнення пожеж на газовидобувних промислах визначається перш за все фізико-хімічними властивостями газу і газового конденсату та інших горючих речовин, що використовуються чи одержується в процесі виробництва.

Для усунення цих небезпечних моментів робітники газовидобувних промислів повинні виконувати правила техніки безпеки.

Пожежна безпека забезпечується завдяки створенню системи заходів пожежної профілактики і активного пожежного захисту. Пожежна безпека повинна забезпечуватись шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей та гасіння пожеж згідно закону про "Пожежну безпеку" (1993 р) та "Правил пожежної безпеки в Україні".

Причинами пожежі також можуть бути:

1. Порушення технологічних процесів виробництва.

2. Недотримання вимог нормативних документів.

3. Несправність обладнання і неякісний його ремонт

4. Порушення протипожежного режиму і виробничої і трудової дисципліни.

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно утримувати виробничі об'єкти в чистоті і систематично очищувати їх від відходів виробництва. Всі горючі і легкозаймисті речовини та матеріали зберігати у спеціально відведених місцях.

В таблиці 7.8 наведено перелік пожеже-небезпечних речовин, які використовуються в технологічних процесах.

Таблиця 7.8 - Характеристика пожеже- та вибухонебезпечних речовин.

Назва речовини	Температура, °С	Вибухонебезпечна
	спалаху	само загоряння	концентрація по об'єму. %
Природний газ	-	645	5-15
Газовий конденсат	-	-	1.1-1.3
Метанол	16	-	6.7-34.77
Одоранти-меркаптани	-	299	2.8-17.2
Діетеленгліколь	-	350.5	-
Триетеленгліколь	-	173.5	-
Сірководень	-	290	4.3-45.5
Чадний газ			13-17

Металеві значки з написаними категоріями пожеже-небезпеки повинні кріпитися на дверях всіх будівель, приміщень, об'єктів.

Кожен об'єкт видобутку і транспорту повинен бути обладнаний первинними засобами пожежегасіння:

1) пінні вогнегасники - б штук;

2) ящики з піском - 0.5 м3, 2 штуки;

3) лопати - 2 штуки;

4) сокири - 2 штуки;

5) пожежні відра - 4 штуки;

6) азбестові і грубо полотняні полотна.

Для швидкого виявлення пожеж існує система попередження про пожежу, елктропожежна сигналізація, радіо, телефонний зв'язок.

Для збереження персоналу і пристроїв зв'язку від небезпечних напруг, що виникають при грозових розрядах або від індуктивних впливів електропередачі, на всіх проміжних і кінцевих станціях кабельні вводи повинні бути захищені запобіжниками і грозовими розрядниками.

7.6 Охорона навколишнього середовища

Природоохоронна діяльність в 2002 році на Архангельському газовому

родовищі проводилась по наступних основних напрямках:

- планування заходів по охороні навколишнього середовища і раціональному використанню природних ресурсів;

- забезпечення і дотримання природоохоронних правил і норм в ході технологічного процесу, безпосередньо зв'язаного з шкідливим впливом на довкілля;

- забезпечення правильної експлуатації очисних споруд і підтримування їх у постійному працездатному стані.

З метою надійного обліку та контролю за викидами була проведена інвентаризація всіх джерел забруднення навколишнього середовища

За звітний період на Архангельському газовому родовищі було використано 75 тис.м3 води:

- на виробничі потреби 36 тис.м3 ;

- на господарсько-побутові потреби 20.4 тис.м3 .

Очищено і скинуто в море 21 тис.м3 стоків, знешкоджено 90 тис.м3 промислових стоків. Виділено і викинуто в атмосферу 530 тон забруднюючих речовин. Споживання води, скиди і викиди в навколишнє середовище не перевищувало встановлених лімітів гранично допустимих норм.

Стічні води характеризуються високою мінералізацією, лужністю, наявністю механічних та органічних домішок. Тому їх надмірне нагромадження на промислах та скидання у природні водоймища загрожує значним порушенням екологічної рівноваги, викликає необхідність утилізації. Водночас розробка більшості родовищ вимагає підтримання пластового тиску, а саме як робочий агент для цього доцільно використовувати стічні води. При закачуванні їх зберігається проникність продуктивних колекторів, які вміщують глинисті частинки та алевроліти.

В зв`язку з великим об`ємом сильно мінералізованої води для запобігання забруднення поверхневого шару вода по системі трубопроводів подається в водоприймальні свердловини Архангельського родовища.

В результаті проведення інтенсифікаційних робіт рідини, що залишились також утилізуються шляхом закачки їх в приймальну свердловину

В звітному 2002 році робота проводилась в таких напрямках:

1) поточний ремонт на насосних станціях очисних споруд;

2) ремонт повітродувок;

3) ремонт газофакельної установки.

Поряд з тим є ряд проблем, що негативно впливають на роботу природоохоронного напрямку:

1) відсутність асимаційної машини;

2) незадовільно вирішується питання заміни зношеного застарілого

обладнання.



8. Розрахунок економічної ефективності проведення інтенсифікаційних робіт

8.1 Організація робіт при проведенні інтенсифікаційних робіт

Гідравлічний розрив пласта (ГРП) - один з основних методів дії на привибійну зону.

Суть ГРП полягає у створенні нових або розширенні існуючих тріщин у пласті шляхом закачки рідини в свердловину під високим тиском і подальшому закріпленні їх розклинюючим високопроникним матеріалом (піском).

Підготовчі роботи і сам процес ГРП містить такі операції:

промивають свердловину;

спускають у свердловину високоміцні НКТ з пакером і якорем на нижньому кінці;

об'язку виконують за схемою (див.графічний матеріал);

проводиться опресовка всього обладнання, що працює під тиском на півторакратний очикуваємий тиск;

визначають приймальність свердловини закачуванням рідини;

закачують по НКТ у пласт рідину-розриву, рідину-пісконосій і протискуючу рідину (властиво гідророзрив);

демонтують обладнання;

пускають свердловину в роботу.

8.2 Кошторис проведення робіт

Згідно з планом на проведення гідророзриву пласта на родовищі Архангельське складаемо наступний кошторис (таблиця №8.1), за допомогою якого визначаемо вартість проведення процесу.

З досвіду проведення гідророзриву пласта на родовищах континентального шельфу Чорного і Азовського морів, які розробляються “Чорноморнафтогазом”, тривалість проведення процесу разом з підготовчими роботами складае 3 доби.

Тривалість використання вертольоту МІ-8 - 0.7 години. Послуги флоту не залежать від об'єму вантажу, що перевозиться - оплачується в цьому випадку рейс обслуговуючого судна і його рейд на час проведення робіт для своєчасної евакуації робітників при виникненні аварійної ситуації.

Таблиця № 8.1 - Вартість проведення робіт

Назва витрат	Питома вартість	Величина витрати, грн
Зарплата робітникам	0,77 тис.грн/доб	2 310
Вартість процесу ГРП	--	40 000
Енерговитрати	1800 грн/міс.	180
ВСЬОГО ( прямі витрати )	--	42 490
Накладні витрати	10.3%	3361,8
Планові накопичення	15%	4895,8
Послуги флоту	--	5400
Використання МІ-8,	1077.5 грн/год	754.6
В С Ь О Г О		56900

8.3 Розрахунок річної економічної ефективності

Розрахунок економічної ефективності процесу ГРП проводимо з умови збільшення дебіту свердловини.

Знаходимо дебіт газу після проведення ГРП

де Q0 - дебіт до проведення ГРП;

- коефіцієнт технологічної ефективності.



де Rk - радіус контуру живлення, Rk=1200 м;

rc - радіус свердловини, rc=0.073 м;

L - довжина тріщини яка утворилася під час ГРП, L=15,92 м.

Тоді

Виходячи з цього визначимо дебіт свердловини після ГРП

QГРП = 1,7 . 32,991 = 56,085 тис. м3/добу

.Розрахуємо додатково видобутий об'єм газу:

де kп - коефіцієнт, що враховує падіння дебіту, kп = 0,5.

Визначимо економічну ефективність від проведення ГРП:

де Ц, СГ - відповідно ціна і собівартість газу, грн;

Z - вартість проведення ГРП, грн. (згідно кошториса).

Ціна газу і собівартість видобутку газу взяті за даними по ДАТ “Чорноморнафтогаз” на 15.03.2003 року і складають:

Ц = 81 $/тис.м3 - ціна газу;

Сг = 51 % від ціни газу, тобто Сг = 41,31 $/тис.м3

Таке велике значення собівартості видобутку газу (в десятки разів більше ніж на суші) пов`язане з тим, що в собівартість входять витрати підприємства на розвідку нових структур сейсмічними дослідженнями і розвідувальним бурінням, придбання нових СПБУ, облаштування родовищ в період дослідно-промислової експлуатації ( встановлення МСП або БК, будівництво підводних трубопроводів, регламентовані і поточні ремонти гідротехнічних споруд і свердловинного обладнання ), зарплата робітників тощо.

При курсі долара 1$ = 5,33 грн, ціна газу Ц = 431,73 грн/тис.м3, а собівартість Сг = 220,18 грн/тис.м3.

Тоді річний економічний ефект складає:

тис.грн.

З приведених вище розрахунків видно, що прибуток від реалізації додаткового видобутого об`єму газу перевищуе витрати на проведення процесу. Отримане значення економічного ефекту говорить про доцільність проведення інтенсифікації припливу газу шляхом гідророзриву пласта на пізній стадії розробки родовищ.



Висновки

В дипломному проекті розглянуто питання проектування гідравлічного розриву пласта на родовищі Архангельське.

З кожним роком іде поступове зменшення темпів відбору газу і конденсату. Це пов`язано з погіршеним станом привибійних зон свердловин, які забруднені як породою і конденсатом, так і фільтратом рідин, що застосовуються при проведенні підземних ремонтів; на вибоях свердловин спостерігаються скупчення пластової води і конденсату. Дуже часто трапляються прихоплення колони ліфтових труб піщаними пробками, тобто режим експлуатації свердловин обраний не завжди вірно, значення депресії на пласт перевищує межу руйнування порід, а недостатньо велика швидкість підйому флюїду на поверхню сприяє осіданню піску на вибої.

Свердловини потребують проведення процесів інтенсифікації припливу (СКО, ГРП, водоізоляційні роботи, роботи по вилученню рідинних пробок) для збільшення коефіцієнту кінцевого газо вилучення, так як розробка морських родовищ обмежена строком служби платформи, тому для умов Архангельського родовища, більш ефективним буде проведення гідророзриву пласта, після якого дебіт збільшиться в 1,7 рази.

При розрахунку річного економічного ефекту прораховані вартість процесу гідророзриву пласта і прибуток від реалізації додатково видобутих об'ємів газу. Середня вартість процесу складає 40 тис.грн, що набагато перевищує вартість проведення цих робіт на суші, поза як розташування родовища на морі накладає багато додаткових витрат: витрати на вертоліт, витрати на флот для перевезення реагентів та ін. Як видно з розрахунків додаткового дебіту, річна економічна ефективність складає 851,61 тис.грн.

Видно, що прибуток від реалізації додаткового видобутого об`єму газу перевищує витрати на проведення процесу вилучення скупчень води і конденсату. Отримане значення економічного ефекту говорить про доцільність проведення гідравлічного розриву пласта.

В роботі приведені розрахунки процесу гідравлічного розриву пласта. Розглянуті схеми збору, підготовки і транспортування газу і конденсату до Глібовськоко СПСГ ( попередня підготовка проводиться на МСП, по одному трубопроводі газоконденсатна суміш поступає на Глібовку де проходить комплексна підготовка газу і конденсату ). Розглянуті заходи по охороні праці і довкілля при проведенні гідравлічного розриву пласта.



Бібліографічна довідка

Даний дипломний проект має тему: Проектування гідророзриву пласта на родовищі Архангельське.

Пояснювальна записка має обсяг ____ аркуша, а також включає п'ять креслень (формату А1):

Структурна карта продуктивного горизонту родовище Архангельське;

Профільний розріз продуктивної пачки східного зведення;

Коротка характеристика продуктивної пачки;

Схема обв'язки свердловин ЦТП Архангельське 7;

Схема обв'язки устя свердловини при проведенні ГРП.



Перелік посилань на джерела

1. Яремійчук Р.С., Качмар Ю.Д. Освоєння свердловин: Практикум.- Львів: Світ, !997

2. Яремійчук Р.С., Возний В.Р. Освоєння та дослідження сведловин.- Львів: Оріяна-Нова, 1994

3. Теория и практика заканчивания скважин: В 5 т./ А.И.Булатов, П.П.Макаренко, В.Ф.Будников, Ю.М.Басарыгин; Под ред. А.И.Булатова.- М.: ОАО Издательство Недра, 1998.

4. Булатов А.И., Пеньков А.И., Проселков Ю.М. Справочник по промывке скважин.- М.: Недра, 1984.

5. Городнов В.Д. Физико-химические методы предупреждения осложнений в бурении. - 2-е изд. Перерб. и доп. - М.: Недра, 1984.

6. Довідник з нафтогазової справи./ За заг. ред. В.С.Бойка, Р.М.Кондрата, Р.С.Яремійчука. - К.: Львів, 1996.

Леонов Е.Г., Исаев В.И. Гидроаэромеханика в бурении: Учебник для вузов. - М.: Недра, 1987.

Яремійчук Р.С., Вітрик В.Г., Мороз В.М. Гідравлічні розрахунки при бурінні нафтових і газових свердловин на морі. Конспект лекцій. - Івано-Франківськ, 1997.

Рязанов Я.А. Справочник по буровым растворам. - М.: Недра, 1979.

Правила по безопасному ведению работ на морских стационарных платформах. - М.: Недра, 1981.

11. Петряшин Л.Ф., Лысяный Г.Н., Тарасов Б.Г. Охрана природы в нефтяной и газовой промышленности. - Львов: Вища школа. Изд-во при Львов. ун-те, 1984.

12. Элияшевский И.В., Орсуляк Я.М. Сторонский М.Н. Типовые задачи и расчеты в бурении. - М.: Недра, 1974.

Попередження та ліквідація аварій на морських нафтогазових спорудах. Конспект лекцій. Ч.1. - Івано-Франківськ, 1988.

РД 39-3-79-78. Методические определения экономической эффективности использования при строительстве скважин новой техники, изобретений и рацпредложений.

В.Р. Возний . Типові розрахунки в морський нафтогазовій справі : Навч. посібник. - Івано-Франківськ : ІФДТУНГ, 1999. - 133 с.: іл. Бібліогр : 7.

М.К. Ільницький, О.Б. Шадрин. Проектування, будівництво і експлуатація морських трубопроводів. Київ. Українська книга, 1997. - 174с.: 51 іл. Бібліогр.: 17.

Є.І. Крижанівський, М.К. Ільницький, Р.С. Яремійчук. Морські стаціонарні платформи. - К., 1996. - 200с. іл.

Размещено на Allbest.ru

...