Обґрунтування параметрів зсувних процесів природних схилів на основі кінематичної моделі

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗСУВНИХ ПРОЦЕСІВ ПРИРОДНИХ СХИЛІВ НА ОСНОВІ КІНЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ

Спеціальність: Механіка ґрунтів та гірських порід

ЗУСКА АДА ВАСИЛІВНА

Дніпропетровськ, 2007 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В результаті впливу техногенних факторів відбувається істотна зміна природної геологічної рівноваги земної поверхні, що проявляється в активізації підтоплення і виникненням, з цього приводу, зсувних процесів, що мають розповсюдження на природних схилах балок і ярів значної частини території України. Для регіону Придніпров'я, зокрема міста Дніпропетровська, побудованого на пагорбах-вододілах, cкладених лесовими суглинками, що оголюються на схилах більш ніж в 10 балок і ярів і не мають інженерного захисту, проблема забезпечення їх стійкості має велике соціальне і народногосподарське значення.

Питанням зсувоутворення, що відбуваються як у великих містах, так і при відкритій розробці родовищ, присвячено багато досліджень. Розроблені методи розрахунку стійкості бортів кар'єрів, уступів і природних схилів. Однак, ці методи стосуються розрахунків тільки стосовно розрізів, які виконані в одній або декількох площинах масиву, що зрушується.

При цьому не враховують одночасно взаємний вплив таких факторів, як форма і умови залягання порід схилу (геометричні параметри елементів інженерно-геологічної будови схилу), параметри зсувного процесу на різних ділянках його поверхні і кліматичні умови. Раніше розроблені методи прогнозу стійкості схилів не враховують кінематику масиву, який зсувається, що може бути отримано на підставі вивчення параметрів кінематичної моделі зсувного процесу. Тому, визначення і обґрунтування параметрів кінематичної моделі для прогнозу зсувних процесів природних схилів є актуальною науково-технічною задачею.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є результатом багаторічних науково-дослідних робіт госпдоговірних тем кафедри геодезії ДГІ, у яких автор брала безпосередню участь: в 1984-1991 р. тема "Дослідження динаміки зсувів на природних схилах у регіоні Дніпропетровська" ДР №0185U000176-0184U057740, в 1991-1993 р. тема "Дослідження динаміки зсувів на природних схилах у регіоні Дніпропетровська" ДР №0188U028880, 1996-1999 р. тема №050208 "Спостереження за протизсувними заходами на мікрорайоні "Сокіл-2" з метою дослідження їх ефективності і стійкості зсувного схилу".

Метою роботи є визначення і обґрунтування параметрів зсувних процесів природних схилів на основі кінематичної моделі.

Ідея роботи полягає в розкритті закономірностей розвитку зсувного процесу на основі кінематичної моделі, в якій параметри зсувного процесу і геометричні параметри будови схилу, значення яких неоднакові і нерівномірно розподілені по площі масиву, розглядаються як взаємозалежна кінематична система. Для досягнення поставленої мети сформульовані наступні задачі досліджень:

1. На підставі даних натурних інструментальних спостережень, інженерно-геологічної будови схилу і кількості атмосферних опадів виконати геометричний аналіз кінематичних характеристик зміщень і встановити статистичні параметри зсувного процесу;

2. Встановити взаємозв'язок між параметрами зсувного процесу (горизонтальні і вертикальні зміщення, їх швидкість і напрямки, об'єм мас, що зміщуються), геометричними параметрами будови схилу (кути нахилу водотривкого шару, водоносного горизонту, геоморфологія схилу, потужність схилу до покрівлі водотривкого шару, рівень підземних вод) і кількістю атмосферних опадів;

3. Розробити кінематичну модель зсувного процесу на підставі геометричного аналізу параметрів будови і зрушення масиву;

4. Розробити методику прогнозу параметрів зсувного процесу на основі форми і умов залягання лесових порід схилів.

Об'єкт досліджень - зсувні процеси природних схилів балок і ярів, складених лесовими породами.

Предмет досліджень - параметри зсувного процесу, нерівномірно розподілені по площі масиву, що зрушується.

Методи досліджень. Реалізація поставлених задач здійснюється з застосуванням комплексного методу досліджень, що включає аналіз й узагальнення літературних даних в області зсувних процесів, факторів, впливаючих на їх розвиток, а також методів вивчення зсувів, натурні інструментальні спостереження геодезичних мереж на спеціально створених станціях спостереження, аналітичні для обробки та узагальнення результатів натурних інструментальних спостережень, математичної статистики і комп'ютерного геометричного моделювання для встановлення взаємозв'язку між параметрами зсувного процесу і геометричними параметрами будови схилів, прогнозу зсувних зміщень.

Наукові положення, що виносяться на захист:

1. Взаємозв'язок нерівномірно розподілених по площі векторів зміщень точок зсувного масиву, що визначають положення його в просторі і геометричних параметрів інженерно-геологічної будови, представляє кінематичну модель, яка визначає місця інтенсивного розвитку і напрямку руху зсувного процесу, а при зображенні математичними залежностями дозволяє прогнозувати параметри зсувного процесу при очікуваній геометрії схилу;

2. Швидкість зміщень точок, розподілених по площі схилу (кут поверхні ковзання 0,5-4,50) між циклами “весна-осінь” і за періоди в один рік знаходиться від об'єму мас, що зміщуються, в параболічній залежності, а при куті ковзання 5-180 між “весна-осінь” і за рік в лінійній залежності, що дозволяє при розрахунках підвищити ефективність протизсувних заходів для забезпечення стійкості схилів.

Апробація результатів роботи. Результати роботи доповідалися і обговорювалися на міжнародних науково-технічних конференціях: “Геоінформатика, геодезія і маркшейдерія”, м. Донецьк, ДонНТУ, 2003 р., “Геотехнічні проблеми розробки родовищ”, м. Дніпропетровськ, ІГТМ НАН України ім. Полякова 2003 р., 2005 р., “Форум гірників” м. Дніпропетровськ, НГУ, 2004 р., 2005 р.

Публікації. Основні результати роботи представлені в 6 публікаціях, з них 4 статті - у фахових виданнях, 2 - у збірниках наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 4 розділів, висновку, списку використаних джерел з 119 найменувань на 10 сторінках і 2 додатків на 2 сторінках. Вона містить 153 сторінок машинописного тексту, 70 рисунків і 21 таблицю. Загальний обсяг роботи становить 166 сторінок.

Автор висловлює подяку кафедрі геодезії за представлену можливість використовувати результати інструментальних спостережень, а також к. т. н., проф. Т.Г. Ніколаєвій і д. т. н., проф. В.О. Назаренку.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета і задачі досліджень, наукова новизна і практичне значення отриманих результатів, наведені дані про структуру роботи, апробацію та рекомендації з використанням розробок.

У першому розділі обґрунтована актуальність досліджень. Виконаний аналіз зсувних процесів на схилах балок, що відповідають геологічній будові і гідрогеологічним умовам Дніпропетровського регіону. Проведений аналіз основних напрямків вивчення стійкості схилів, а також методів їх прогнозу. Розглянуті інструментальні методи вивчення зсувних процесів. У цих напрямках виконані дослідження П.Й. Брайта, М.М. Гольдштейна, В.В. Голуба, О.Г. Григоренка, К.А. Гулакяна, Г.С. Золотарьова, Є.П. Ємельянової, І.Е. Келля, В.В. Кюнтцеля, М.М. Маслова, Й.В. Ніязова, Л.П. Петрової, Г.П. Постоєва,.І. Рогозіна, І.О. Садовенка, Г.І. Тер-Степаняна, Г.Л. Фисенка, П.Й. Федоренка, К.Ш. Шадунца, Г.М. Шахунянца О.І. Шеко та інших.

Розрахунок стійкості схилів балок і уступів кар'єрів, прогноз зсувних процесів з використанням розроблених методів роблять за даними геологічних розрізів, проведених в одній або декількох площинах масиву, що зрушується. При цьому не враховуються одночасно взаємний вплив таких факторів, як геометричні параметри елементів інженерно-геологічної будови масиву, кількість атмосферних опадів в різні періоди року і кінематичні характеристики зсувного процесу на різних ділянках поверхні схилу. Ці взаємозв'язки можуть бути встановлені шляхом використання кінематичної моделі параметрів зсувного процесу, заснованої на геометризації будови масиву. Однак, як показав аналіз, дослідження виконані П.К. Соболевським, П.О. Рижовим, В.О. Букрінським, О.І. Осецьким, В.О. Гордєєвим і ін., відносяться до геометризації геотехнічних умов розробки родовищ, методи геометризації зсувних процесів та прогнози стійкості схилів розроблені на їх основі, відсутні. На підставі аналізу виконаних робіт в області вивчення зсувних процесів і методів їх геометризаціїї сформульовані мета і задачі досліджень.

В другому розділі наведені характеристика і аналіз зсувних процесів на схилах балок м. Дніпропетровська, уточнена існуюча класифікація зсувів, встановлені фактори, що впливають на їх утворення для вибору місць закладки станцій спостереження. Виходячи з інженерно-геологічної будови зсувних схилів, забудови і геоморфології території створені найбільш раціональні типи схем станцій спостереження і опорних мереж на зсувних ділянках, обґрунтовані методи і методика інструментальних вимірів. За результатами математичної обробки спостережень встановлена точність кутових, лінійних і висотних вимірів, а також положення спостережних пунктів в плані і за висотою. Для встановлення взаємозв'язку між параметрами зсувних процесів та геометричними параметрами будови масиву на схилах балок Євпаторійської і Красноповстанчеської були обрані для спостережень дві зсувних ділянки "Сокіл" і "Сірко". Інструментальні спостереження на ділянці "Сокіл" передбачали встановити процес розвитку зсуву і виконати прогноз області його поширення. На ділянці "Сірко" - виявити на земній поверхні потенційно небезпечні ділянки, де зрушення масиву найбільш ймовірні.

Розташування житлових одноповерхових будинків на схилі ділянки "Сокіл", а у верхній частині на водоподілі житлового багатоповерхового масиву "Сокіл-2" викликали необхідність створення густої мережі опорних пунктів на обох схилах балки Євпаторійська. Схема геодезичної мережі дає досить надійне визначення просторового положення кожного пункту станції з контролем. Особливістю станції спостереження на ділянці "Сокіл" є те, що пункти мікротріангуляції закладені поза зоною впливу зсувних процесів і на протизсувному спорудженні у вигляді підпірної стіни. Це дозволило визначати її стійкість з високою точністю. Беручи до уваги призначення підпірної стіни, крім спостережень за її станом у плані і за висотою, були проведені спеціальні спостереження за її прямовисним положенням.

Дослідження кінематики формування зсувів виконано на основі типізації кінематичних характеристик спостережних пунктів за властивостями зсувних ділянок. При цьому враховувалися форма та умови залягання інженерно-геологічних шарів будови схилу, коефіцієнт забудови зсувної ділянки, наявність водоносних комунікаційних систем і величини зміщень пунктів. З урахуванням наведених вище умов пункти станцій спостереження були розділені на групи. На ділянці "Сокіл" на три групи: перша - пункти полігонометрії, розташовані на забудованій території у верхній частині схилу крутістю в = 1,5 - 60 і на підпірній стіні, друга - ґрунтові марки розташовані на схилі (в = 6 - 90), укріпленому підпірною стіною, третя - ґрунтові марки профільних ліній, розташовані за межею зсуву на природному схилі (в = 8 - 140).

Пункти станції спостереження на ділянці "Сірко" розділені на дві групи: перша - пункти полігонометрії, розташовані у верхній частині правого схилу Красноповстанчеської балки вздовж вулиць і провулків крутістю 1,5-40, друга - пункти у вигляді ґрунтових марок профільних ліній, які закладені на правому, густо забудованому схилі балки, розташованими вздовж схилу (в = 13 - 150). Інструментальні виміри проводилися циклами в осінньо-весняні періоди (“весна-осінь”) з 1984 по 1994 рр. і за кожний рік (1996-2001 р.) з врахуванням впливу кількості атмосферних опадів. Точність результатів і вірогідність вимірів досягнута побудовою раціональних схем станцій спостереження, з застосуванням особливої методики вимірів напрямків у тріангуляції і точних оптичних приладів. В результаті зрівнювання геодезичних спостережень, виконаних на обох ділянках були отримані середні квадратичні помилки: виміру кутів у мікротріангуляції m = 1,3 - 2,0", у полігонометрії і геодезичних засічках mв = 3-4", визначення планового положення М пунктів мікротріангуляції Мв 3 мм., полігонометрії - Мв 15 мм., зсувних марок - Мв 20 мм. За висотою середні квадратичні помилки для пунктів мікротріангуляції і полігонометрії склали Мв 2-3 мм., ґрунтових марок - Мв 3-5 мм.

У розділі 3 наведені дослідження кінематичних характеристик зсувних процесів на ділянках “Сокіл“ і “Сірко“: горизонтальні і вертикальні зміщення, просторові зміщення, їх швидкість, напрямок і нахил векторів зміщень, об'єм мас, що зміщуються, котрі характеризують динаміку схилу. Просторове положення масиву, що зсувається і геометричні параметри інженерно-геологічної його будови в комплексі представляють кінематичну модель зсувного процесу, що має узагальнений вигляд:

Обробка параметрів зсувного процесу і показників геометричної будови товщі масиву виконувалася методами геометризації. Геометризація зсувних процесів методом ізоліній дозволила досліджувати величини горизонтальних і вертикальних зміщень, розподіл їх швидкостей, ізопотужностей мас, що зміщуються, і прогнозувати розвиток зсувних процесів. Викладені дослідження зсувів за динамічними і гіпсометричними планами просторових і часових статистичних сукупностей. В результаті дослідження зміщень встановлені особливості зсувних процесів на обох ділянках, ефективність протизсувних споруджень (підпірна стіна на ділянці “Сокіл“, терасування і дренаж на ділянці “Сірко“), виявлені потенційно небезпечні ділянки схилу. Встановлені величини середніх швидкостей зміщень пунктів на підпірній стіні (максимальна 3,53 мм/міс, мінімальна 1,31 мм/міс) свідчать про те, що поверхня ковзання проходить нижче основи підпірної стіни. Спеціальними спостереженнями було встановлено, що при переміщенні підпірної стіни в плані і за висотою вона зберігає вертикальне положення, а це значить, що вона є утримуючим спорудженням не жорстким, а податливим. З цього випливає, що при розташуванні протизсувного спорудження у вигляді підпірної стіни над водоносним горизонтом і якщо поверхня ковзання проходить нижче її основи, це призводить до підняття рівня підземних вод і зміщенню ґрунтових мас.

Величина горизонтальних зміщень і швидкість пунктів другої групи на ділянці “Сокіл“ значно перевищують параметри зміщень пунктів першої групи і підпірної стіни. Це вказує на те, що верхня частина зсуву наповзає на нижні шари, що зміщуються, маси порід нагромаджуються в основі стіни, збільшуючи тиск на неї з боку схилу. З використанням планів нахилу векторів зміщень і поверхні ковзання визначена середня величина зниження і підвищення поверхні схилу, область виносу і нагромадження ґрунтових мас. Встановлено, що найбільша середня величина зниження поверхні у верхній і середній частинах схилу (12-42 мм.), максимальні нагромадження ґрунтових мас відбуваються в нижній частині схилу і їх потужність складає (51-74 мм.).

Побудовані просторово-часові графіки рівних осідань дозволили дослідити деформацію поверхні схилу на ділянці “Сокіл” за весь період спостережень. Встановлено, що середня швидкість осідання поверхні на ділянці “Сокіл“ за 1985-2001 р. різна в окремих частках схилу. В районі висотної забудови вона склала 1,42-2,08 мм/міс, в середній частині схилу - 2,27-8,14 мм/міс.

В четвертому розділі наведені дослідження взаємозв'язку між параметрами зсувного процесу і геометричними параметрами інженерно-геологічної будови схилів з використанням методів математичної статистики і геометричного моделювання. Статистична обробка результатів інструментальних вимірів дозволила:

- встановити статистичні показники зсувного процесу, будови масиву і закони їх розподілу;

- зробити оцінку і ступінь впливу окремих параметрів інженерно-геологічної будови схилу, в комплексі і кількості атмосферних опадів на параметри масиву, що зрушується;

- зробити районування зсувних схилів на підставі коефіцієнта кореляції між кількістю атмосферних опадів і величини зміщень;

- встановити взаємозв'язок між параметрами зсувного процесу і геометричними параметрами інженерно-геологічної будови схилу.

На підставі побудованих статистичних поверхонь параметрів масиву, що зрушується, і геометричних параметрів будови схилу та гістограм розподілів визначено, яку частку на статистичній поверхні займає ступінь того або іншого показника зазначених вище параметрів і який загальний розподіл цих показників. У ході досліджень на ділянці ”Сокіл” встановлено, що зміщення тільки незначної кількості пунктів, розташованих на середній і нижній частинах схилу і кількість атмосферних опадів за цикли “весна-осінь” знаходяться в тісній кореляційній залежності (rx,y = 0,66 - 0,86), а між зміщеннями решти пунктів і атмосферними опадами існує слабкий зв'язок (rx,y < 0,54). Для районування зсувних схилів за кліматичними умовами варто застосовувати коефіцієнт кореляції, виражений через вплив атмосферних опадів і величини зсувів. Встановлено, що кореляційні поля між швидкістю горизонтальних і вертикальних зміщень пунктів, розташованих по площі верхньої частини схилу (друга група) і кількістю атмосферних опадів за рік, добре описуються параболами другого порядку, що мають вигляд (2).

Де:

аt - кількість атмосферних опадів за рік.

Аналіз показує, що атмосферні опади впливають на швидкість зміщень пунктів зсувного масиву, коли їх кількість випадає вище норми прийнятої для даного регіону, тоді вони прискорюють розвиток зсувного процесу або, навпаки, затримують.

За формою полів кореляції складені рівняння регресії. На підставі отриманих рівнянь регресії визначені мінімальні і максимальні величини змін об'єму мас, що зсуваються, і кількість атмосферних опадів, при яких можливо зміщення схилу. Швидкість зміщень точок верхньої частини зсувного масиву (верхній блок) має параболічний зв'язок між об'ємом мас, які зміщуються, за цикли “весна-осінь” і за рік, і лінійний - між об'ємом мас, що зміщуються, нижньої частини (нижній блок) схилу.

Залежність між об'ємами мас, які зміщуються, і кількістю атмосферних опадів за цикли “весна-осінь” не відзначається. Між об'ємами мас, що зміщуються, і кількістю атмосферних опадів за рік (при мінімальній 484,1 мм.) найбільш тісною являється параболічна залежність. Зроблена оцінка взаємозв'язку між швидкістю зміщень і атмосферними опадами, швидкістю і об'ємом мас, що зсуваються. Виконаний прогноз зміни об'єму мас, що зсуваються, у часі. Встановлений взаємозв'язок між швидкістю зміщень спостережних пунктів і геометричними параметрами інженерно-геологічної будови масиву. Так, швидкість горизонтальних зміщень пунктів першої групи, знаходиться в лінійній залежності від кутів нахилу водотривкого шару (rху = 0,91), рельєфу (rху = 0,82) і дирекційних кутів закладення водотривкого шару (rху = 0,62), а швидкість вертикальних зміщень залежить тільки від кутів нахилу водотривкого шару (rху = 0,86), дирекційних кутів його закладення (rху = 0,59) і в меншій ступені від кутів нахилу водоносного горизонту. Швидкість вертикальних зміщень пунктів другої групи знаходиться в параболічній залежності від глибини водоносного горизонту (rху = 0,85). На підставі багатофакторного аналізу визначена математична залежність між динамікою зміщень пунктів, нерівномірно розподілених по площі і геометричними параметрами інженерно-геологічної будови схилу. Для прогнозу очікуваної середньої швидкості горизонтальних і вертикальних зміщень пунктів першої і другої групи з урахуванням кутових і лінійних показників геометрії зсувного схилу розроблені математичні моделі. Очікувані середні швидкості зміщення пунктів першої групи визначаються встановленими залежностями:

схил гідрогеологічний маркшейдерія

Дослідженнями встановлено, що швидкість горизонтальних зміщень пунктів другої групи залежить від кутових показників геометрії схилу на 23,2%, і на 16,0% від лінійних, а швидкість вертикальних зміщень на 49,4% від кутових і на 71,0% від лінійних показників геометричних параметрів будови схилу. На основі встановлених закономірностей і отриманих математичних залежностей розроблені “Рекомендації з визначенням параметрів зсувних процесів для вибору протизсувних заходів, які забезпечують стійкість схилів балок і уступів кар'єрів”, які використані для оцінки стану протизсувних заходів на житлових масивах “Сірко” і “Сокіл”.

ВИСНОВКИ

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, у якій на основі вперше встановлених закономірностей, що розкривають взаємозв'язок між нерівномірно розподіленими по площі зміщеннями масиву в часі, показниками його інженерно-геологічної будови, геоморфології та атмосферних опадів, виконано обґрунтування параметрів кінематичної моделі для прогнозу зсувних процесів природних схилів, що дозволяє проектувати протизсувні заходи і забезпечити стійкість територій.

За дослідженнями отримані наступні наукові і практичні результати:

1. На основі уточненої класифікації зсувів схилів балок м. Дніпропетровська обрано розташування і створення раціональних схем станцій спостережень для інструментальних вимірів кінематичних характеристик зсувних зміщень;

2. Розроблена кінематична модель у вигляді взаємозв'язку між параметрами зміщень і формою залягання порід масиву, що дозволяє визначати місця і напрямок інтенсивного розвитку зсуву і прогнозувати його появу, виявляти найбільш зсувонебезпечні зони, уточнювати границі деформації схилу, розробляти ефективні протизсувні заходи;

3. Встановлено, що якщо підпірна стіна знаходиться над водоносним горизонтом, а поверхня ковзання зсуву проходить нижче її основи, то вона є утримуючим спорудженням не жорстким, а податливим. Якщо зсувонебезпечний схил укріплений підпірною стіною, то розвиток зсувного процесу може продовжуватися шляхом зміни напрямку руху зсуву;

4. Встановлено, що атмосферні опади по-різному впливають на швидкість зміщень пунктів, розподілених по площі масиву, їх вплив на зміщення залежить від геометричних параметрів будови схилу;

5. Розроблена методика районування зсувних схилів за кліматичними умовами на основі коефіцієнта кореляції, вираженого через вплив кількості атмосферних опадів і величин зміщень;

6. На підставі кореляційно-регресійного аналізу виявлені параметри геометричної будови схилу, які впливають на швидкість зміщень точок зсувного масиву, розроблені математичні моделі, що відображують залежності між кінематичними характеристиками зміщень, кутовими і лінійними показниками параметрів інженерно-геологічної будови схилу;

7. Встановлена залежність між швидкістю зміщень і об'ємами мас, які зміщуються, що дозволяє враховувати її при проектуванні більш ефективних протизсувних заходів для забезпечення стійкості схилів;

8. Розроблена методика прогнозу очікуваних параметрів зсувних процесів на підставі форм залягання порід схилу дозволяє з достатньо високою достовірністю виявити зсувонебезпечні місця на природних схилах складених лесовими породами;

9. Результати роботи використані для оцінки стану протизсувних заходів на житлових масивах ”Сірко” (терасування і дренаж схилу) і ”Сокіл” (підпірна стіна).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1. Зуска А.В. Степень влияния атмосферных осадков на развитие оползневого процесса застроенного склона балки Евпаторийская // Геотехническая механика. - Днепропетровск: ИГТМ. - 2003. - Вып. 47. - С. 295-300.

2. Николаева Т.Г., Зуска А.В. Определение и классификация факторов, формирующих динамику оползневых процессов в регионе г. Днепропетровска // Сб. науч. тр. НГУ. - Дніпропетровск: НГУ. - 2003. - №17, т. 2. - С. 509-515.

3. Зуска А.В. Особенности построения наблюдательных станций на оползневых застроенных склонах // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2004. - №12. - С. 8-11.

4. Зуска А.В. Вплив геометрії параметрів масиву на зсувні процеси в м. Дніпропетровську // Вісник Житомирського державного технологічного університету. - 2006. - №1 (№36). - С. 137-146.

5. Николаева Т.Г., Зуска А.В. Природные и техногенные факторы влияния на образование оползневых процессов в регионе города Днепропетровска // Международная научно-техн. конф. “Геоинформатика, геодезия и маркшейдерия“. - Донецк: ДонНТУ. - 2003. - С. 105-110.

6. Зуска А.В. Характеристики параметров смещений оползневых склонов балок на основании геодезических наблюдений // Міжнародна науково-техн. конф. ”Форум гірників-2005”. Дніпропетровськ. - 2005. т. 3. - С. 190-197.

Размещено на Allbest.ru