Відкритий спосіб розробки родовищ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Геологічна та гірничотехнологічна характеристика родовища

Розділ 2. Розрахунок вихідних даних для виконання проекту

Розділ 3. Розрахунок виймально-навантажувальних робіт

Розділ 4. Підготовка гірських порід до виймання

Розділ 5. Розкриття родовища та об'єми гірничо-капітальних робіт

Розділ 6. Розрахунок автомобільного транспорту

Розділ 7. Розрахунок мінімальної ширини робочої площадки

Розділ 8. Відвалоутворення

Розділ9. Рекультивація земель

Список використаної літератури



Вступ

Гірничі роботи, що виконуються безпосередньо з земної поверхні у відкритих гірничих виробках носять назву відкритих гірничих робіт. Відкритим способом розробки на даний час видобувається більше 70 % загального об'єму корисних копалин. Такому їх розвитку в значній мірі сприяв розвиток в практиці результатів наукових дослідів по створенню нових і вдосконаленню старих технологій виробництва, техніки та організації робіт.

Відкриті розробки виконуються безпосередньо з земної поверхні і включають два види робіт: розкривні і безпосередньо видобувні.

Відкритий спосіб розробки в порівнянні з підземним характеризується такими особливостями:

- необхідність видалення з кар'єра значних об'ємів розкривних порід, або переміщення їх в контурах кар'єра

- практично немає обмеження на використання крупно габаритного гірничо - транспортного обладнання та транспорту.

- Розміри відкритих гірничих виробок по всім напрямкам дуже значні, що дозволяє використовувати габаритне обладнання та велику кількість вибухових речовин.

Перевагами відкритого способу є:

- більша економічність зумовлена високим обсягами виробництва, застосування більш потужного обладнання.

- можливість здійснення селективного виймання корисної копалини в більшій степені ніж при підземній розробці

- більш безпечні та гігієнічні умови праці.

- Значно кращі умови для застосування потужних та високопродуктивних механізмів, автоматизації виробництва.

- Втрати корисної копалини знаходяться в межах 3-10% в той час як при розробці потужних рудних чи вугільних покладів втрати складають 25-30%.

Недоліками відкритого способу розробки є часткова залежність від пори року, кліматичних та атмосферних умов та необхідність для розробки великих площ



Розділ 1. Геологічна та гірничотехнологічна характеристика родовища

родовище гірничий відвалоутворення рекультивація

Супісок - пухка гірська порода, що складається, головним чином, з піщаних і пилуватих часток з додаванням близько 3-10% алеврітових, пелітового або глинистих частинок. Число пластичності для супіски становить від 0,01 до 0,07. Супісок менш пластична, ніж суглинок. Джгут, скачаний з суглинку, не розсипається, на відміну від джгута з супіски. Більш глинисті супіски називаються важкими, менш глинисті - легкими. Залежно від змісту піщаних зерен відповідних розмірностей і пилуватих частинок

Кам'яне вугілля - осадова порода, яка є продуктом глибокого розкладання залишків рослин (деревовидних папоротей, хвощів і плаунів, а також перших голонасінних рослин). За хімічним складом - це суміш високомолекулярних поліциклічних ароматичних сполук з високою масовою часткою вуглецю, а також води і летких речовин з невеликими кількостями мінеральних домішок. При спалюванні вугілля отримують золу.

Кам'яне вугілля можна поділити на три види залежно від його основного компоненту - органічної речовини: гумоліт, сапропеліт, сапрогумоліт. Найчастіше зустрічається гумоліт, базовим матеріалом якого були останки вищих рослин.

Розділ2. Розрахунок вихідних даних для виконання проекту

Поклад, або його частина яка буде розроблюватися одним кар'єром називається кар'єрним полем - геометричне тіло складної будови.

Зверху кар'єр обмежений земною поверхнею. Ступінчаста поверхня, яка обмежується з боків називається відкосом борту кар'єра. Кут який утворюється бортом кар'єра та горизонтальною площиною, яка проходить: через підошву кутом відкосу борта кар'єра.

Головними параметрами кар'єра є: об'єм гірської маси, кінцева глибина кар'єра, кути відкосів бортів кар'єру, запаси корисної копалини, об'єми розкривних порід та розміри на денній поверхні.

Дані для виконання курсового проекту.

Розкривні породи	Супісок
Порода корисної копалини	Міцне кам'яне вугілля
Потужність розкривних порід, м	25
Потужність покладу корисної копалини, м	36
Ширина х довжина покладу, м	950 х 5700
Об'ємна вага розкривних порід, т/ м3	1,5
Об'ємна вага корисної копалини, т/ м3	1,6
Коефіцієнт міцності по Протод'яконову р. п.	0,6
Коефіцієнт міцності по Протод'яконову к. к.	6
Транспорт	Автомобільний
Тип вибухової речовини	Амоніт №7
Річна продуктивність по корисній копалині, м3/рік	11000000
Кут відкосу уступа	по корисній копалині	робочий	75о
		неробочий	60о
	по розкривній породі	робочий	45о
		неробочий	35о

Відомості даного розділу є основою для прийняття рішень по вибору технології розробки та структури комплексної механізації.

Глибина кар'єру:

де - потужність розкривного шару

- потужність порід корисних копалин

Об'єм гірської маси в контурах кар'єру:

Периметр дна кар'єру:

де L- довжина покладу по дну кар'єру

В - ширина покладу по дну кар'єру

Площа дна кар'єру:

- середній кут укосу бортів кар'єра, град;

Об'єм гірської маси в кінцевих контурах кар'єру:

Об'єм розкривних порід в контурах кар'єру:

Об'єм к.к. в контурах кар'єру:

Промислові запаси при експлуатаційних втратах 5% :

Строк існування кар'єру:

де - річна продуктивність по корисній копалині, м3/рік;

Середній промисловий коефіцієнт розкриття:

Річна продуктивність кар'єру по розкривним породам:

Режим роботи підприємства:

· Тривалість зміни

· Кількість робочих змін на добу

· Кількість робочих днів на рік для корисної копалини

· Кількість робочих днів на рік днів для рокривних порід

Об'єм добових та змінних величин по розкривних та видобувних породах:



Розділ 3. Розрахунок виймально-навантажувальних робіт

В умовах даного кар'єру система розробки повинна забезпечувати безпечну, економічну та найбільш повне виймання запасів корисної копалини при виконанні мір по охороні навколишнього середовища. Для виконання розкривних, видобувних та гірнично капітальних робіт у визначеному об'ємі використовується різноманітне обладнання. На кар'єрах необхідно забезпечити таку технологію, при якій всі основні та допоміжні процеси повністю механізовані, а використання машин по своїй потужності та продуктивності повинні бути взаємопов'язані і забезпечувати заданий темп гірничих робіт, що відповідають принципам комплексної механізації, отримання найкращих техніко-економічних показників.

Розрахунок висоти уступів та підбір екскаваторів. Висота уступів в кар'єрі приймається при розробці м'яких порід меншою або рівною максимальній висоті черпання прямої механічної лопати ; при розробці скельних порід (при використанні БВР

Приймаємо:

· 2 уступ по розкривній породі висотою 12,5 м;

· 3 уступи по корисній копалині висотою 12м.

Ширина заходки

- механічної лопати при розробці скельних порід з розвантаженням в автомобільний транспорт:

де радіус черпання екскаватора, м;

(ЭКГ-8И)

Тому екскаватор на розкривну породу та на корисну копалину --ЕКГ-8И.

Технічні характеристики екскаватора ЕКГ-8И:

· Ємність ковша8;10м³

· Радіус черпання на рівні стояння11,9м

· Макс. радіус черпання18,2м

· Макс. радіус розвантаження16,3м

· Макс. висота черпання12,5м

· Макс. висота розвантаження9,1м

· Підйом, що долає екскаватор12⁰

Розрахунок продуктивності виймально-навантажувального обладнання.

Розрахунок продуктивності виймального обладнання ведеться для розкривних та видобувних порід. При однакових властивостях гірської породи (наприклад: вивітрілий граніт (розкрив) та свіжий граніт (корисна копалина)) та однаковій виймальній техніці на розкриві та корисній копалині дозволяється проводити один загальний розрахунок продуктивності виймальної техніки.

- годинна технічна продуктивність одноковшевих екскаваторів.

де Е - ємність ковша екскаватора;

коофіцієнт екскавації;

коофіцієнт вибою;

розрахункова тривалість робочого циклу екскаватора, що залежить від типу розроблюваних порід та кута повороту екскаватора до розвантаження;

- змінна експлуатаційна продуктивність екскаватора:

де коофіцієнт використання екскаватора в часі.

- необхідна кількість екскаваторів визначається за формулою:

Кількість екскаваторів, яка заходиться в резерві приймається 20 % від основної кількості екскаваторів. Кількість екскаваторів, яка розміщуються на одному горизонті має бути не більше трьох штук. Кожен екскаватор має відпрацьовувати довжину блоку не менше 200 м.

Розділ 4. Підготовка гірських порід до виймання

Пiдготовка гiрських порiд до виймання здійснюється з метою створення технiчних можливостей i кращих умов для виконання наступних процесiв виймання, транспортування, переробки і вiдвалоутворення . Вибуховi роботи проводяться в тих випадках, коли безпосереднє виймання неможливе, або ускладнене без вiдокремлення її вiд масиву При підготовці гірських порід до виймання здійснюють їх подрібнення з метою отримання шматків породи з певною величиною їх лінійних розмірів. При цьому керуються тим що , між характерними параметрами гірничого, транспортувального обладнання та максимальними лінійними розмірами шматків:

- за місткістю ковша екскаватора:

де Е - місткість ковша екскаватора, ;

Необхідний діаметр свердловин визначається за формулою:

Діаметр свердловини:

де - висота уступу, м;

- берма безпеки (безпечна відстань від верхньої бровки уступу C 3м);

- коефіцієнт зближення свердловин (для вертикальних свердловин =0,8-1,2);

- об'ємна вага породи (береться згідно завдання), кг/;

- перевідний коефіцієнт, який враховує відносну потужність ВР (додаток 3, табл. 5);

- коефіцієнт, який враховує тріщинуватість масиву (для порід ІІІ категорії тріщинуватості =0,9 , для порід ІV категорії тріщинуватості =1,1);

-кут укосу робочого уступу (c. 35, табл. 1.3.), град;

- щільність заряджання ВР (додаток 3, табл. 5), кг/;

Діаметр свердловин має бути в межах 0,125-0,32 м, якщо розрахунки виходять за межі приймаємо діаметр свердловини в заданих межах

Діаметр зарядів ВР:

де - коефіцієнт розбурювання свердловини (=1,05 1,08).

Визначимо питому витрату ВР:

= = 1,040,45 = 0,468кг/

Де еталонна витрата ВР, кг/м3

- перевідний коефіцієнт, який враховує відносну потужність ВР

Визначимо місткість 1-го метра свердловини:

кг?мп.

Д=1кг/дм³-щільність заряджання вибухівки в свердловину

Величина лінії опору по підошві:

= = =8,61м

При цьому має виконуватись умова:?

C=3м-відстань від верхньої бровки до бурового верстата встановленого на уступі.

Перебур свердловини визначається за формолую:

Довжина набивки:

Глибина свердловини:

Довжина заряду ВР в свердловині:

Визначимо параметри сітки свердловин :

· відстань між свердловинами в ряду:

· відстань між рядами свердловин:

Визначимо необхідну кількість ВР, яка потрібна для розміщення в свердловині:

Визначимо кількість ВР, яка може розміститися в свердловині:

Визначаємо величину розосередження зарядів:

Якщо більше 0,5 м розосереджуємо заряд таким чином, щоб в верхній частині свердловини розміщувалось 0,25-0,35 частин від загального заряду.

Необхідна кількість свердловин в ряду для підривання блоків, які забезпечать місячну роботу виймального устаткування:

де - коефіцієнт розрихлення породи (1,1-1,5);

- кількість рядів свердловин (3-5 рядів для автомобільного транспорту);

- кількість робочих днів на місяць (21-24 дні).

Загальна кількість свердловин, яка забезпечать місячну роботу виймального устаткування буде складати:

-кількість свердловин, які припадають для підривання одного блоку:

шт

Фактичний об'єм гірської маси, що підлягає підриванню:

Об'єм підірваної гірської маси в розрихленому стані:

Визначаємо парк бурових верстатів:

Змінна продуктивність бурового верстату:

(= 0,010,06) ,год

-коеф. використання бурових верстатів в часі

=(0,5 1)год

=(00,5)год

Тривалість основних операцій:

де - технічна швидкість буріння бурового верстату, м/год.; (для порід міцністю f = 5-10 = 14-15 м/год.; порід міцністю f = 10-12 = 12 м/год.; порід міцністю f = 12-14 = 9-10 м/год.; порід міцністю f = 14-16 = 6-7 м/год.; порід міцністю f = 16-18 і більше = 5-6 м/год.)

Тривалість основної операції на 1 метр свердловини

-місячна продуктивність верстату:

де - кількість робочих днів на місяць (21-24 днів);

-вихід підірваної гірської маси з 1 м свердловини:



-робочий парк бурових верстатів:

Iнвентарний парк бурових верстатів з врахуванням 20% резервування:

Параметри розвалу взірваної породи

Ширина розвалу гірської маси визначається за формулами:

- при однорядному підриванні:

- коефіцієнт, що характеризує підриваємість гірських порід ( - 2,53; 3,54; 4,55,5 відповідно для легко-, середньо- та важкопідриваємих порід);

= коефіцієнт, що враховує кут нахилу свердловин до горизонту, рівний

,



для вертикальних свердловин =1;

- питома витрата ВР.

- при багаторядному короткосповільненому підриванні

де - коефіцієнт дальності викиду підірваної породи, що залежить від часу сповільнення між рядами зарядів та приймається в інтервалі 0,8-1,0.

Основні вимоги та показники правил безпеки при веденні буровибухових робіт

-радіус небезпечної зони за дією повітряної хвилі на людину визначається за формулою

де - діаметр заряду, мм;

- величина набивки свердловин, м;

- відстань між свердловинами в ряду, м.

-Радіус небезпечної зони за дією повітряної хвилі на споруди:

-максимальна кількість ВР, яка підривається одночасно. При короткоуповільненому підриванні можна приймати масу одного заряду свердловини Q, кг

-Радіус небезпечної зони сейсмічної дії на споруди і будівлі:

(=315)- коефіцієнт, який залежить від порід під основою споруд.



Розділ 5. Розкриття родовища та об'єми гірничо-капітальних робіт

Спосіб розкриття характеризується типом розкривних виробок. В більшості випадків для розкриття робочих горизонтів кар'єра використовують відкриті гірничі розробки.

Схема розкриття - це поєднання всіх розкривних гірничих виробок, забезпечуючи в подальший період грузотранспортну комунікацію робочих горизонтів кар'єра з горизонтами доставки гірської маси. Схема розкриття характеризується типом, числом, і просторовим положенням розкривних виробок.

Система розкриття - це послідовність змінення схем розкриття за період існування кар'єру. Система розкриття характеризується поєднанням способів і схем розкриву робочих горизонтів кар'єрного поля за період розробки родовища. Використовують два типа гірничих виробок - капітальні і розрізні траншеї.

Капітальні траншеї це відкриті похилі гірські виробки, призначені для розкриття робочих горизонтів. В залежності від рельєфу поверхні капітальна траншея може мати поперечний розріз у вигляді трапеції, або неправильного чотирикутника. Капітальні траншеї слугують довготривалий термін і використовуються для розміщення в них транспортних комунікацій.

Розрізні траншеї - горизонтальні відкриті виробки призначені для підготовки горизонтів до розробки тобто для створення фронту робіт на уступах. Розробка уступу починається з розносу одного чи обох бортів розрізної траншеї. Ось чому розрізна траншея тимчасова гірнича виробка, яка існує до начала відробки уступу. Розрізна траншея являється продовженням капітальної траншеї, що розкриє даний робочий горизонт, і проводиться в контурах кар'єра. При розробці круто падаючих покладів розрізні траншеї проводяться в напрямку паралельному простяганню покладу.

Довжина траси капітальної траншеї:

і-керуючий підйом траншеї для автомобільного транспорту приймається в межах 80-120%

Об'єм гірських виробок:

Ш Для системи загальних капітальних траншей внутрішнього закладення:

Ш капітальної траншеї:

Ш капітальної траншеї для порід розкриву:

Обчислюємо об'єм гірських виробок по формулах:

де - ширина основи капітальної траншеї (18 м)

- кут відкосу борта капітальної траншеї, град

розрізної траншеї, що створює першопочатковий фронт робіт уступа (необхідно провести розрахунок для корисної копалини та рокриву)

Де -довжина розрізної траншеї (приймається довжина кар'єрного поля (покладу) згідно варіанту), м

Розділ 6. Розрахунок автомобільного транспорту

Кар'єрний транспорт призначений для переміщення гірської маси від забоїв до пунктів розвантаження. Він являється зв'язком в технологічному процесі. Від чіткої роботи кар'єрного транспорту залежить ефективність розробки родовища. Трудомісткість процесу переміщення дуже висока, а затрати на транспорт і зв'язані з ним допоміжні роботи складають 45 - 50%, а в окремих випадках 65 - 70% загальних затрат на видобування. Специфіку гірських робіт обумовлюють наступні основні властивості роботи кар'єрного транспорту:

- значний об'єм і скупченість переміщення кар'єрних вантажів при відносно невеликій відстані транспортування;

- періодичне переміщення транспортних комунікацій в зв'язку з постійним зміщенням положення пунктів завантаження і розвантаження гірської маси;

- рух відбувається як правило з подоланням значних підйомів;

- підвищена міцність і потужність двигунів транспортного обладнання, що визнана великою щільністю, підвищеною міцністю, абразивністю, неоднорідною кусковитістю гірської маси.

Вибираємо автосамоскид:

· Автосамоскид БелАЗ-548 на розкривну породу;

· Автосамоскид БелАЗ-549 на корисну копалину;

Технічна характеристика автосамоскида БелАЗ-548

· Вантажопідйомність, т40

· Колісна формула 4х2

· Маса, т29

· Місткість кузова, м³21,7

· Максимальна швидкість руху,км/год50

· Довжина, м8,1

· Ширина, м3,8

· Мінімальний радіус повороту, м10,0

· Потужність двигуна,кВт 367

· Витрати палива на 100 км шляху, л 200

Технічна характеристика автосамоскида БелАЗ-549

· Вантажопідйомність, т75

· Колісна формула 4х2

· Маса, т66

· Місткість кузова, м³37,8

· Максимальна швидкість руху,км/год50

· Довжина, м10,3

· Ширина, м5,36

· Мінімальний радіус поворота, м11,0

· Потужність двигуна,кВт 770

· Витрати палива на 100 км шляху, л 350

Кількість ковшів, що розвантажується в один самоскид:

де - об'єм кузова автосамоскида (табл. 4.5, с. 193), ;

- коефіцієнт розрихлення породи в ковші (табл. 2 або [1] табл. 3.5, с. 140);

Е - об'єм ковша екскаватора ([1] табл. 3.1, с. 111), .

При цьому необхідно орієнтуватись щоб кількість ковшів в середньому становила 3-4.

Перевіримо вантажопідйомність транспорту

де - коефіцієнт наповнення ковша (табл. 2 або [1] табл. 3.5, с. 140),

- об'ємна вага гірської породи (згідно завдання), т/ ,

- кількість ковшів, що розвантажується в один автосамоскид

Ширина проїзної частини автошляху визначається за формулою:

де а - ширина самоскиду по колесам, м;

П - ширина запобіжної смуги, П=0,5+0,005

- швидкість руху самоскиду, км/год.;

n - число смуг руху;

x - зазор між кузовами зустрічних автосамоскидів x=2П, м.

Ширина узбіччя складає 1-2 м. Шляхи, які розміщенні в виїмках, мають мати кювети трапецевидної форми глибиною - 0,8-0,9 м, шириною основи трапеції - 0,4 м

Кількість автосамоскидів, що може ефективно використовуватися з одним екскаватором:

де -тривалість рейсу, хв;

-тривалість завантаження автосамоскида, хв.

де - тривалість робочого циклу екскаватора, хв;

- кількість ковшів, що розвантажується в один автосамоскид



де - відповідно тривалість руху, розвантаження та маневрування автосамоскидів, хв.

Тривалість маневрування складає .

довжина ділянки шляху з однаковими умовами руху відповідно з вантажем та без вантажу (кар'єрні шляхи - довжина кар'єрного поля, км; довжина постійних доріг (щебеневе покриття) відповідає відстані від кар'єру до відвалу або дробарно- сортувального вузла - 1-5 км), км;

швидкість руху автосамоскида відповідно з вантажем та без вантажу, км/год. (табл. 11 або [1] табл. 4.8, с. 198);

Інвентарний парк автосамоскидів становитиме:

де ()-коефіцієнт технічної готовності

Пропускна здатність автошляхів:

де - розрахункова швидкість руху (18-20 км/год.),

- кількість смуг руху (одна або дві);

- коефіцієнт нерівномірності руху (0,5-0,8);

- інтервал руху автосамоскидів, м

де - допустима відстань між авто при їх зупинці (2-4 м), м;

- розрахункова швидкість руху автомобіля (18-20 км/год.), км/год.;

- довжина автосамоскиду [1] табл. 4.5, с. 193, м;

- час реакції водія (0,5-1 с), год.;

- довжина гальмівного шляху (22-25 м при ‰), м.

Розділ 7. Розрахунок мінімальної ширини робочої площадки

1. Мінімальна ширина робочої площадки для порід, які підготовлюються до виймання вибухом при автомобільному транспорті в рихлих і м'яких породах:

2. Мінімальна ширина робочої площадки для порід, які підготовлюються до виймання вибухом при автомобільному транспорті в скельних породах:



ширина розвалу підірваної роботи,м

безпечна відстань від нижньої бровки розвалу породи до транспортної смуги (2,5);

T-ширина транспортної смуги 8, 10, 11 відповідно для КрАЗ 256 б, БелАЗ 540, БелАЗ 548 м

- ширина обочини з врахуванням влаштування лотка та огородження, для скельних порід м; для рихлих - м.

ширина призми можливого обрушення.

Розділ 8. Відвалоутворення

Відкриті розробки родовищ корисних копалин пов'язані з необхідністю виймання значних об'ємів розкривних порід. Переміщувані об'єми розкривних порід розміщуються на спеціально відведених для цього ділянках. Насип, який утворюється в результаті складування розкривних порід, називається відвалом.

В залежності від місяця розміщення розрізняють внутрішні - відвали, які розміщуються у виробленому просторі кар'єра і зовнішні відвали - розміщені за межами кар'єрного поля. Якщо частина об'ємів відсипається у виробленому просторі, а частина за межами кар'єрного поля, то такий спосіб називається комбінованим.

Відвал розкривних порід має форму неправильної піраміди, він характеризується наступними параметрами: висотою, числом ярусів, кутом відкосу уступів, приймальною можливістю, довжиною і способом переміщення відвального фронту. Висота відвального уступу залежить від фізико-механічних властивостей порід, та від механізації відвальних робіт.

Необхідна площина під відвал визначається за формулою:

- об'єм розкривних порід, що підлягає розміщенню у відвалах

-коеф. залишкового розрихлення породи у відвалі;

-висота відвалу; для одного ярусу; для двох ярусов

-коефіцієнт, який враховує використання площі відвалу (при одному уступі , при двох уступах

Кількість автосамоскидів, що одночасно розвантажуються:

- годинна продуктивність кар'єра по розкривним породам;

- тривалість розвантаження та маневрування автосамоскиду

;

- коеф. нерівномірності роботи кар'єру

об'єм розкривних порід, що перевозяться автосамоскидом за рейс, .

Довжина фронту розвантаження:

де - ширина смуги по фронту, що займається автосамоскидом

;

- довжина відвального фронту:

Приймаємо бульдозер та визначаємо парк бульдозерів:

-годинна продуктивність кар'єру по розкривним породам, м3/год

-змінна продуктивність бульдозера (для бульдозерів потужністю 75-200 кВт - 800-1300 м3/зміну),

-кількість годин в зміні (8 год)

- коефіцієнт заваленості відвалу породою

Технічна характеристика бульдозера Д-492А

· Потужність двигуна,кВт/к.с.79,4/108

· Базовий трактор Т-100ГП

· Маса бульдозера, т2,2

· Маса бульдозера з трактором, т14,2

· Максимальне заглиблення, мм1000

· Максимальне тягове зусилля, кН90

· Максимальний підйом, мм1100

· Кут поперечного переміщення, градуси5

· Кут різання, градуси 265

· Тип відвала універсальний

інвентарний парк бульдозерів на відвалі визначаться за виразом:

де - коефіцієнт інвентарного парку бульдозерів (=1,2).

Розділ 9. Рекультивація земель

Рекультивацiя являє собою одною з частин загальної проблеми рацiонального використання земельних ресурсiв - найбiльш рацiональному i ефективному використанню вiдновлених земель, створення оптимально органiзованих та економiчно збалансованих ландшафтiв.

Рекультивація земель, порушених гірничими роботами ( площа відвалів i кар'єрного поля) передбачає проведення комплексу гiрничих, мелiоративних, сiльськогосподарських i гiдротехнiчних робiт, направлениих на встановлення народногосподарської цiнностi цих земель, створення сiльськогосподарських i лісових угiдь, водоймищ, зон вiдпочинку

Для створення сільськогосподарських угідь в першу чергу повиннi використовуватися вiдвали, складених з сумiшi родючих і потенцiйно родючих порiд. В процесi вiдсипки вiдвалу на їх поверхнi повинен бути створений шар, складений iз гiрських порiд придатних для бiологiчної рекультивацiї. Ділянки що рекультивуються повиннi бути спланованi без замкнутих заглиблень мати прямокутну, або близьку до неї форму і розмiри, які забезпечують промислове використання технiки для сiльськогосподарських робiт.

Розрiзняють гiрничотехнiчну i бiологiчну рекультивацiю.

Гiрничотехнiчна рекультивацiя здійснюється гiрничим пiдприємством: вона включає формування вiдвалiв, виймання, складування i зберiгання родючих земель, придання потрiбної форми, покриття вiдвалiв родючим шаром, проведення мелiоративних та інших заходiв. Бiологiчна рекультивацiя виконується пiсля гiрничотехнiчної рекультивацiї. Вона включає агротехнiчнi заходи направлення на вiдновлення родючостi порушених земель, їх озеленення, висадку лiсу, освоєння водоймищ.

Головна мета рекультивації - повернення порушених земель у господарське користування, попередження негативних наслідків змін природно-територіальних комплексів, створення на місці порушень продуктивних і раціонально організованих елементів культурних антропогенних ландшафтів, поліпшення умов навколишнього середовища.

Процес рекультивації порушених земель здійснюється поетапно. Розрізняють три головні етапи: підготовчий, гірничотехнічний та біологічний.

Підготовний етап включає в себе обстеження порушених і порушуваних земель, складання техніко-економічних обґрунтувань і технічних робочих проектів з рекультивації.

Гірничотехнічний етап передбачає підготовку території до запроектованого виду цільового господарського використання.

Біологічний етап передбачає заходи з відновлення родючості й продуктивності порушених земель.

При виборі напряму рекультивації слід ураховувати те, що землі, які рекультивуються і ті, що знаходяться поряд, після закінчення робіт повинні представляти собою оптимально сформовану і економічно й екологічно збалансовану ландшафтну територію.

Для зняття родючого шару використовують колісні скрепери.

Об'єм родючого шару грунту, що підлягає скреперуванню визначається:

де -середня потужність родючого шару грунту

довжина покладу (згідно завдання), м

- ширина покладу (згідно завдання)

Для транспортування родючого шару обираємо скрепер Д-374.

- Технічна характеристика:

· Базова машинаТ-100ГП

· Ємність ковша6-8м³

· Потужність приводу100к.с.

· Спосіб розвантаженняпримусовий

· Глибина різання320мм

· Ширина захвату ковша2672мм

· Максимальна швидкість руху10,15км/ч

· Габарити:

· довжина8400мм

· висота3090мм

· ширина3025мм

· Маса скреперу6600кг

Річна продуктивність по родючому шару:



тривалість робіт по зняттю ґрунт

змінний об'єм рекультиваційних робіт:

- кількість робочих днів для розкривних робіт на рік, днів;

- кількість змін на добу.

Змінна експлуатаційна продуктивність колісного скрепера визначається за формулою:

де - місткість ковша скрепера (8,10,15);

- коефіцієнт скреперування =0,85;

= коефіцієнт використання скрепера в часі

тривалість робочого циклу скрепера,хв:

- тривалість наповнення ковша ;

- тривалість руху скрепера з вантажем та без нього;

- тривалість розвантаження ;

- тривалість допоміжних операцій (поворот та перемикання передач (), хв;

- відстань транспортування скрепера з вантажем (ширина покладу згідно варіанту), м;

-швидкість руху скрепера з вантажем (), м/хв;

= відстань руху скрепера без вантажу (ширина покладу згідно варіанту), м;

=швидкість руху скрепера (), м/хв;

Визначимо необхідну кількість скреперів:

Визначимо необхідну кількість скреперів з врахуванням коефіцієнту запасу:



Список використаної літератури

Томаков П.И., Наумов И.К. Технология, механизация и организация открытых горных работ: Учебник для ВУЗов. - 3-е изд., перераб. - М.: Изд-во Моск. Горного ин-та, 1992. - 464 с.

Кутузов Б.Н. Взрывные работы: Учебник для техникумов. - 3-е изд., перераб. и доп. - М., Недра, 1988. - 383 с.

Подэрни Р.Ю. Горные машины и комплексы для открытых работ. - М., Недра, 1971. - 456 с.

Васильев М.В. Современный карьерный транспорт. - 2-е изд. - М., Недра, 1969. - 304 с.

Размещено на Allbest.ru

...