Гірничі виробки, їх призначення і класифікація

Поняття та сутність гірничих робіт, групи підземних виробок. Розташування гірничих виробок в просторі, їх особливості, назви, зазначення. Схема розташування виробок у шахтному полі. Характеристика й ескізи вертикальних і горизонтальних гірничих виробок.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид лекция
Язык украинский
Дата добавления 11.07.2015
Размер файла 417,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

ЛЕКЦІЯ

ТЕМА: ГІРНИЧІ ВИРОБКИ, ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ

Роботи, що виконуються при видобутку корисних копалин, називають гірничими. В результаті у товщі земної кори створюються штучні порожнини - гірничі виробки.

Розрізняють чотири групи підземних виробок:

1. Виробки, що мають безпосередній вихід на земну поверхню. Більшість виробок цієї групи відносяться до тих, що розкривають.

2. Виробки, що не мають безпосереднього виходу на земну поверхню. Майже усі виробки цієї групи відносяться до підготовчих. Однією із загальних особливостей цих двох груп виробок є їх значна довжина в порівнянні з розмірами поперечного перерізу.

3. Очисні виробки, розміри яких залежать від потужності покладів, типу і розмірів розміщуваного устаткування і машин, умов вентиляції і системи розробки. гірничий виробка підземний шахтний

4. Службові камери і приствольні двори. Службова камера - виробка, призначена для установки устаткування, зберігання матеріалів, інструментів, запасних частин, а також для інших господарських і санітарних цілей. Розміри камери залежать від її призначення (типу, розмірів і кількості машин і устаткування, установлених в камері). Хоча останні дві групи підземних виробок також не мають безпосереднього виходу на земну поверхню, як і виробки другої групи, але вони за призначенням сильно відрізняються як від виробок другої групи, так і один від одного.

Нижню частину периметра поперечного перерізу горизонтальних і похилих виробок прийнято називати підошвою виробки, верхню - покрівлею виробки, бічні сторони - боками виробки. У вертикальних і крутонахилених виробках, пройдених по пласту, замість термінів "підошва" і "покрівля" нерідко вживають вирази "лежачий бік" і "висячий бік" відповідно.

Місце, звідки починалося проведення виробки, називається її гирлом. Бувають виключення з цього правила, головним чином при проведенні похилів і бремсбергів від низу до верху. Гирлом таких виробок вважається місце, де вони з'єднуються з вищерозташованою горизонтальною виробкою, найчастіше штреком.

Забоєм виробки називають місце руйнування масиву гірничих порід. Частина виробки, що примикає до вибою, де безпосередньо ведуться роботи по її проведенню, є привибійним простором. Місце з'єднання декількох виробок (частіше двох, рідше трьох) називають сполученням гірничих виробок.

Розташування гірничих виробок в просторі, їх назви і зазначення розглянемо стосовно рисунку 3.1.

Гірничі виробки за призначенням діляться на розвідувальні і експлуатаційні.

Гірничі виробки називаються розвідувальними, якщо їх проводять для пошуків і розвідки родовищ корисних копалин, і експлуатаційними, якщо їх проводять для розробки (видобудку) вже розвіданого родовища корисних копалин. Після закінчення розвідувальних робіт на цій ділянці родовища розвідувальні виробки бажано використовувати для наступної експлуатації цієї ділянки.

Таким чином, іноді одна і та ж виробка може мати двояке призначення: спочатку як розвідувальна, а потім як експлуатаційна.

Експлуатаційні виробки діляться на три групи: капітальні (що розкривають), підготовчі і очисні. До капітальних виробок відносяться такі, які дозволяють створити доступ до родовища корисних копалин з поверхні землі, тобто розкрити родовище; роботи по їх проведенню називаються капітальними роботами (розкриттям).

Після закінчення розкриття приступають до проведення виробок, що готують родовище до очисної виїмки; роботи по проведенню підготовчих виробок називаються підготовчими роботами (підготовкою).

Завершивши проведення підготовчих виробок, починають очисну виїмку, в результаті якої утворюються очисні виробки; усі роботи, пов'язані з очисною виїмкою корисної копалини, називаються очисними роботами.

Експлуатацію чи розвідку родовищ корисних копалин ведуть гірничі підприємства. До гірничих підприємств відносяться шахти, кар'єри, рудники.

Кожне гірниче підприємство наділяється певною ділянкою родовища корисної копалини, що призначена до розробки.

Шахтою називають гірниче підприємство, що здійснює видобуток корисних копалин підземним способом. Шахта складається з будинків і споруд на поверхні й системи підземних гірничих виробок.

Розкриттям називають забезпечення доступу з поверхні землі до родовища (чи його частини) за допомогою проведення гірничих виробок для створення умов підготовки корисних копалин до виїмки.

Головна мета розкриття полягає в створенні транспортних зв'язків між очисними вибоями -- місцем основного видобутку корисної копалини й пунктом прийому його на поверхні, у забезпеченні умов для безпечного переміщення людей, а також комфортних умов на робочому місці. При цьому під транспортними зв'язками маються на увазі не тільки транспортування гірничої маси й доставку людей до робочих місць і назад, але й транспортування допоміжних матеріалів, збір води в шахті й відкачка її на поверхню, подача свіжого повітря до очисних і підготовчих вибоїв і відвід вихідного струменя на поверхню й ін.

Розкривні виробки поділяють на головні й допоміжні. До головних відносять виробки, що мають безпосередній вихід на земну поверхню (стволи, штольні), допоміжні - такого  виходу не мають (квершлаги, гезенки й сліпі стволи).

Підготовкою називають проведення підготовчих виробок після розкриття родовища, що забезпечують умови для ведення очисної виїмки.

Очисна виїмка -- комплекс робіт з видобутку (вибуванню) вугілля в очисному вибої. Очисна виїмка складає сутність підземної розробки й включає комплекс процесів з відділення вугілля від масиву, доставки його до місця навантаження в транспортні засоби, кріплення й підтримання робочого простору.

Вертикальні виробки

Ствол 1, 2 (від нім. Schacht) - вертикальна гірнича виробка, що має безпосередній вихід на земну поверхню й призначена для обслуговування підземних гірничих робіт (рис. 3.2). По стволах здійснюють підняття вугілля та гірничих порід, спуск і підняття людей, матеріалів, устаткування, прокладають комунікації (кабелі, трубопроводи), провітрювання шахти, а також влаштовують драбинні відділення. Один ствол звичайно, виконує декілька функцій, для чого його поділяють на відділення: драбинне, підйомне, трубне. Стволи поділяють на головні (скіпові - призначені для підйому на поверхню корисних копалин) і допоміжні (клітьові або вентиляційні - призначені для вентиляції, транспортування людей, породи, обладнання, матеріалів).

Зумпф 3 (від нім. Sumpf) - частина ствола, що розташована нижче пристволового двору й призначена для збору води, розташування загальношахтного заземлення й розташування підйомних судин в період розвантажувально-навантажувальних операцій (рис. 3.2).

Шурф 4 (від нім. Schurfloch, Schurf, Schurfschacht) вертикальна не глибока (до 50…60 м) виробка, що має безпосередній вихід на земну поверхню, звичайно, прямокутної форми перерізу й призначена для розвідки корисних копалин або для обслуговування підземних гірничих робіт. Експлуатаційний шурф обладнається легким допоміжним підйомом, використовується, головним чином для провітрювання і є додатковим виходом із шахти. Не глибокі шурфи круглого перерізу називають дудками (рис. 3.2).

Рис. 3.2 - Схема розташування виробок у шахтному полі

Сліпий ствол 5 (від нім. Blindschacht, Gesenk) - вертикальна виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню й призначена для обслуговування підземних гірничих робіт. Сліпі стволи проводить при розкритті частини родовища корисної копалини, що розташована нижче горизонту, що раніше був розкритий виробками, що проведені з поверхні й призначені для підйому вугілля, спуску й підйому людей і різних вантажів, провітрювання, водовідливу (рис. 3.2).

Гезeнк 6 (від нім. Blindschacht, Gesenk) - вертикальна чи круто-похила гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню й призначена для спуску вугілля з верхнього горизонту на нижній під дією власної ваги, для переміщення людей, прокладання трубопроводів, каналізації повітря, енергії тощо. В залежності від призначення гезенк проводять по пласту або по пустим породам, обладнають одним, двома чи трьома відділеннями (для корисних копалин, породи, драбинних хідників тощо) (рис. 3.2).

Бремсберг 7 (від нім. Bremsberg, від Bremse - гальма й Berg - гора) - похила гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню, проводиться, за звичай, за падінням пласта, призначена для спуску корисних копалин за допомогою механічних улаштувань (рис. 3.3, 3.4).

Поперечний переріз бремсбергу надано на рис. 3.3; в плані - рис. 3.4. У залежності від призначення й розташування розрізняють: головні (основні), панельні, проміжні (дільничні) й допоміжні.

Похил 8 - похила гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню, проводиться по падінню пласта й призначена для підйому корисних копалин або інших вантажів із нижніх горизонтів на верхній.

Хідник 9 (нім. Fahrort) - похила (або горизонтальна) гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню, проводиться паралельно бремсбергу чи похилу (на відстані 20…30 м) і призначена для  переміщення людей і вантажів (порід, матеріалів, обладнання) та повітря. У зв'язку з цим їх поділяють на людські (обладнаються драбинами чи трапами) та вантажні. Хідник може бути проведений для з'єднання службової камери з протяжною виробкою.

Рис. 3.3. Поперечний переріз бремсбергу, похилу, хідників і похилого ствола

Скат (від нім. Rolloch) 10 - похила гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну поверхню, проведена за падінням пласта чи порід і призначена для спуску корисних копалин під дією власної ваги і провітрювання очисних вибоїв. Розрізняють вуглеспускні й вентиляційні, які служать для відводу з лави відпрацьованого повітря, а також для подачі матеріалів для закладки, і ін. допоміжних цілей (рис. 3.5).

Скати проводить на пластах, щоб кут падіння забезпечував рух корисної копалини самопливом. Скат поділяють на 2…3 відділення: одне обладнується для переміщення людей, інші - для спуску вугілля або породи.

Рис. 3.4. Вигляд виробок у плані

Рис. 3.5. Розкриття двох пластів вертикальними стволами та капітальним скатом

Горизонтальні гірничі виробки

Штольня - горизонтальна гірнича виробка, яка має безпосередній вихід на поверхню, яка служить для тих же цілей, що і стволи шахти.

Тунель - це штольня, яка має два виходи на поверхню і служить для транспортування та інших потреб.

Квершлаг - горизонтальна (інколи похила) гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню, споруджена навхрест простяганню пласта і використовується для транспортування, вентиляції та всіх інших робіт.

Штрек - горизонтальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню, споруджена по простяганню пласта. За своїм призначенням штреки можуть бути транспортними, вентиляційними, корінними, головними, бутовими та ін. Штреки, які споруджені по пласту вугілля звуться пластовими, які по породі - польовими.

Косовик - горизонтальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню, споруджена паралельно штрекові, котрий охороняється бутовою смугою.

Просік - горизонтальна гірнича виробка, споруджена тільки по пласту вугілля, паралельно штрекові, який охороняється ціликом вугілля.

Орт - горизонтальна підземна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню і споруджена навхрест простяганню потужного крутого пласта між його підошвою та покрівлею.

Лава, смуга - очисні горизонтальні або похилі гірничі виробки великої довжини, в яких безпосередньо добувається вугілля.

Камера, заходка - очисні виробки похилі або горизонтальні з короткими вибоями (4-6 м).

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте класифікаційні ознаки гірничих виробок.

2. Охарактеризуйте вертикальні гірничі виробки. Надайте ескізи перерізів.

3. Охарактеризуйте похилі гірничі виробки. Надайте ескізи перерізів.

4. Охарактеризуйте горизонтиальні виробки. Надайте ескізи перерізів.

5. Які форми шахтних полів Ви знаєте? Охарактеризуйте розкриття шахтного поля.

6. Охарактеризуйте розміри шахтних полі по простяганню та падінню.

7. Визначте поняття “виробнича потужність гірничого підприємства” та “проектна потужність підприємства”. Що таке “термін службі шахти”?

8. Охарактеризуйте запаси й втрати корисної копалини в шахтному полі.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Геолого-геоморфологічна та гідрогеологічна характеристика родовища. Сучасний стан гірничих робіт. Топографо-геодезична характеристика планово-висотного обґрунтування на території гірничого відводу. Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок.

    курсовая работа [2,9 M], добавлен 21.04.2012

  • Раціональне використання запасів корисних копалин, правильне та безпечне ведення гірничих робіт. Розробка заходів по охороні споруд та гірничих виробок від шкідливого впливу гірничих розробок. Нагляд маркшейдерської служби за використанням родовищ.

    дипломная работа [507,4 K], добавлен 16.01.2014

  • Класифікація та призначення гірничих машин. Загальні фізико-механічні властивості гірничих порід. Класифікація та принцип дії бурових верстатів. Загальні відомості про очисні комбайни. Гірничі машини та комплекси для відкритих видобуток корисних копалин.

    курс лекций [2,6 M], добавлен 16.09.2014

  • Технологія та механізація ведення гірничих робіт, режим роботи кар’єру і гірничих машин, характеристика споживачів електроенергії. Розрахунок потужності що живиться кар'єром і вибір трансформатора ГСП. Техніка безпеки при експлуатації електропристроїв.

    курсовая работа [395,1 K], добавлен 05.12.2012

  • Поняття та методика опанування складанням проектної документації очисних робіт підприємства як одної з важливіших ланок вуглевидобутку. Розробка технологічної схеми очисних робіт у прийнятих умовах виробництва. Вибір і обґрунтування схеми очисних робіт.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 09.08.2011

  • Геометризація розривних порушень. Відомості про диз’юнктиви, їх геометричні параметри та класифікація. Елементи зміщень та їх ознаки. Гірничо-геометричні розрахунки в процесі проектування виробок. Геометризація тріщинуватості масиву гірських порід.

    курсовая работа [3,5 M], добавлен 19.09.2012

  • Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Об’єм гірської маси в контурах кар’єра. Запаси корисної копалини. Річна продуктивність підприємства по розкривним породам. Розрахунок висоти уступів та підбір екскаваторів. Об'єм гірських виробок.

    курсовая работа [956,4 K], добавлен 23.06.2011

  • Характеристика Скелеватського родовища залізистих кварцитів Південного гірничо-збагачувального комбінату, їх геологічна будова. Початковий стан гірничих робіт. Підготовка гірських порід до виїмки. Організація буропідривних робіт. Техніка безпеки.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 16.03.2014

  • Характеристика сировини та готової продукції гірничодобувного комплексу. Вплив геологорозвідувальних робіт гірничих розробок на повітряний та водний басейн, рослинний та тваринний світ. Охорона використання земель при видобутку корисних копалин.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 04.11.2010

  • Аналіз стану технології утилізації відходів здобичі вугілля. Технологічні схеми залишення породного відвалу в гірничих виробках; ведення очисних робіт і подачі породи у вироблений простір. Економічний ефект від раціонального використання шахтної породи.

    дипломная работа [3,0 M], добавлен 22.06.2014

  • Сутність, значення та використання вугілля. Особливості властивостей та структури вугілля, просторове розташування його компонентів. Характеристика пористості вугілля, процес його утворення. Спосіб видобутку вугілля залежить від глибини його залягання.

    презентация [2,5 M], добавлен 13.05.2019

  • Загальна характеристика річки Дністер: походження та історія назви, розташування. Історія геологічного розвитку та головні витоки. Водний, термічний та льодовий режим річки, гідрохімічний. Гідробіологічна характеристика, вплив, заходи і використання.

    курсовая работа [293,5 K], добавлен 04.11.2014

  • Гіпотези походження води на Землі, їх головні відмінні ознаки та значення на сучасному етапі. Фізичні властивості підземних вод, їх характеристика та особливості. Методика розрахунку витрат нерівномірного потоку підземних вод у двошаровому пласті.

    контрольная работа [15,1 K], добавлен 13.11.2010

  • Дослідження параметрів аерофотознімання. Розгляд абрису розташування опорних точок. Особливість орієнтування знімків. Вибір координат опорних точок. Проектування планової геодезичної основи. Вимоги та рекомендації інструкції до інженерної полігонометрії.

    лабораторная работа [340,8 K], добавлен 24.03.2019

  • Геологічний опис району, будова шахтного поля та визначення групи складності. Випробування корисної копалини і порід, лабораторні дослідження. Геологічні питання буріння, визначення витрат часу на проведення робіт. Етапи проведення камеральних робіт.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.11.2012

  • Схема розташування профілів на Керченсько-Феодосійському шельфі Чорного моря. Цифрова обробка багатоканальних записів сейсмічного методу відбитих хвиль. Визначення параметрів обробки сейсмічних даних. М'ютинг, енергетичний аналіз трас підсумовування.

    дипломная работа [5,4 M], добавлен 23.06.2015

  • Магматичні гірські породи, їх походження та класифікація, структура і текстура, форми залягання, види окремостей, будівельні властивості. Особливості осадових порід. Класифікація уламкових порід. Класифікація і характеристика метаморфічних порід.

    курсовая работа [199,9 K], добавлен 21.06.2014

  • Різновиди води в гірських породах, оцінка її стану та основні властивості. Класифікації підземних вод за критерієм умов їх формування та розповсюдження. Методика та головні етапи розрахунку притоку підземних вод до досконалого артезіанського колодязя.

    контрольная работа [15,4 K], добавлен 13.11.2010

  • Сутність поняття "ґрунт". Фазовий склад ґрунтів. Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти. Забарвлення та гранулометричний склад ґрунту. Структура, новоутворення і включення в ґрунтах. Класифікація, номенклатура та особливості діагностики ґрунтів.

    реферат [24,5 K], добавлен 26.02.2011

  • Гідрографічна характеристика річки, визначення норми стоку, коефіцієнтів варіації та асиметрії, забезпеченості. Побудова аналітичної кривих забезпеченості та повторюваності. Регулювання стоку, визначення місця розташування і притоку води до водосховища.

    курсовая работа [68,1 K], добавлен 20.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.