Формування гідролого-гідрохімічного режиму та якості води у верхів’ях басейнів Дністра та Західного Бугу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 556.531.4+556.530.2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Формування гідролого-гідрохімічного режиму та якості води у верхів'ях басейнів Дністра та Західного Бугу

11.00.07 - гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія

Боднарчук Тетяна Василівна

Київ-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: доктор географічних наук, професор Сніжко Сергій Іванович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри метеорології та кліматології

Офіційні опоненти:

доктор географічних наук, член-кореспондент НАН України, Осадчий Володимир Іванович Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут УкрНДГМІ, директор

кандидат географічних наук, Ярошевич Олексій Євгенович Український центр екологічних та водних проектів (УЦЕВП), начальник відділу управління водними ресурсами

Захист відбудеться 14 жовтня 2010 р. о 10:00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: Київ, МCП 680, пр. Глушкова, 2, географічний факультет.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 64

Автореферат розісланий 3 вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 кандидат географічних наук В.В. Гребінь

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вже сьогодні саме якість водних ресурсів, а не їх кількість, є обмежуючим фактором водокористування. В той же час, в найближчі десятиліття очікується різке зростання попиту на якісну воду, загострення водогосподарських проблем і переведення їх у політичну площину.

Для водних об'єктів верхів'їв басейнів Дністра та Західного Бугу, які знаходяться в межах Головного Європейського вододілу і належать до категорії транскордонних водотоків, питання дослідження сучасного стану якості води є надзвичайно актуальними, особливо в світлі вимог «Рамкової водної директиви (ВРД2000/60/ЄС)», яка прийнята Європарламентом 23 жовтня 2000 р. і є обов'язковою для виконання у країнах ЄС і країнах-кандидатах. Головним завданням ВРД2000/60/ЄС є досягнення в усіх країнах суттєвого покращення гідроекологічного стану.

Формування гідролого-гідрохімічного режиму та якості води у верхів'ях транскордонних басейнів Дністра та Західного Бугу (у межах Львівської області) мають важливе значення для різних видів водогосподарського використання поверхневих вод. Стан природного довкілля Львівщини визначається багатьма чинниками, не лише географічними чи історичними. Доступність водних ресурсів відповідної якості у необхідній кількості значною мірою визначає умови життя людей та економічного розвитку країни. Область займає західну окраїну Східно-Європейської рівнини і знаходиться на заході рівнинних просторів двох природно-географічних зон України: Полісся та Лісостепу, що мають значну відмінність у ландшафтному відношенні. Головний Європейський вододіл розділяє область на басейни річок Чорного і Балтійського морів. На території переважають малі річки - витоки річок басейнів Вісли, Дніпра і Дністра, зумовлюючи значні відмінності у формуванні природного гідрохімічного стану вод цих басейнів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації виконувались протягом 2000-2008 рр. Робота відповідає науково-практичній тематиці та роботі Мінприроди України та його територіальних органів.

Результати досліджень використано при виконанні міжнародних проектів ТАСІС «Transboundary Monitoring and Water Quality Assessment in Western Bug and Latorica / Uzh» (1999-2001 рр.), ТАСІС «Management of the Bug, Latorica and Uzh basins» (2004-2006 рр.), ТАСІС «Transboundary River Basin Management, Phase 2 for the Pripyat basin» (2006-2007 рр.), виконуваних під егідою Європейського Союзу. Апробація методології Контрольних списків для перевірки та оцінки рівня безпечності промислових обЧєктів, які потенційно небезпечні для водойм у проекті «Transboundary Risk management at the River Dniester» (2006-2008 рр.) на замовлення Федерального відомства охорони навколишнього середовища Німеччини.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - встановити сучасні особливості гідролого-гідрохімічного режиму та якості води річок верхів'їв басейнів Дністра та Західного Бугу на основі узагальнення та дослідження гідрохімічної, токсикологічної, бактеріологічної інформації.

Для досягнення цієї мети було поставлено наступні завдання:

1) узагальнити теоретико-методологічні напрацювання стосовно тематики та регіону досліджень;

2) проаналізувати сучасні умови формування хімічного складу поверхневих вод басейнів Дністра та Західного Бугу в межах адміністративної території Львівської області, поширення антропогенних і природних чинників, динаміки стоку;

3) охарактеризувати гідрохімічну вивченість річок, вихідних даних та методики досліджень;

4) вивчити гідрологічні умови формування хімічного складу річкових вод в басейнових системах Дністра та Західного Бугу;

5) дослідити річний розподіл водного стоку за багаторічний період;

6) проаналізувати вплив водного стоку на формування концентрацій хімічних речовин;

7) дослідити гідрохімічний режим річок верхів'їв басейнів Дністра та Західного Бугу, врахувавши сезонну динаміку концентрацій хімічних речовин та багаторічні тенденції гідрохімічного режиму;

8) оцінити якість поверхневих вод досліджуваних річок за методиками України та Європейського Союзу;

9) визначити відповідність сучасного стану якості річкових вод Львівщини запропонованим екологічним нормативам;

10) виконати картографування результатів оцінки якості води основних річкових басейнів Львівської області;

11) провести порівняння нормативів забруднюючих речовин згідно українського та європейського законодавства;

12) розробити рекомендації по використанню результатів досліджень даної роботи в практиці водоохоронних організацій.

ОбЧєктом дослідження є річки басейну Дністер (правосторонні притоки - Стрий, Свіча, Стрвяж, Бистриця, Тисмениця, Нежухівка, Свіча; лівосторонні притоки - Гнила та Золота Липа, Верещиця, Щирець, Зубра, Луг) та Західний Буг (рр. Рата, Солокія, Полтва, Золочівка) в межах території Львівської області. Предметом дослідження є гідролого-гідрохімічний режим, процеси формування та показники якості води у річкових басейнових системах верхньої частини Дністра та Західного Бугу.

Методика досліджень. Відбір проб проводився згідно ДСТУ ISO 5667-6-2001 «Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами», аналіз проб здійснювався згідно діючих в Україні керівних нормативних документів, що регламентують методики проведення лабораторних досліджень природних вод.

Обробка даних здійснювалась з використанням стандартних методів математичної статистики та із застосуванням пакету прикладних статистичних програм «Statistica 6,0» та «Microsoft Excell».

Оцінка та картографування якості води здійснювалась на основі «Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями» та «Методики картографування екологічного стану поверхневих вод України за якістю води».

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше для досліджуваного регіону завдяки комплексному підходу до збору, обробки та представлення матеріалів досліджень встановлені особливості гідролого-гідрохімічного режиму річок, виконана оцінка та картографування якості води верхів'їв басейнів Дністра та Західного Бугу. Найбільш суттєві елементи новизни полягають в наступному:

- встановлено головні природні та антропогенні чинники формування гідролого-гідрохімічного режиму та якості води досліджуваних річок;

- вивчено гідрологічні умови формування хімічного складу річкових вод в басейнових системах Дністра та Західного Бугу;

- виконано оцінку впливу водного стоку на формування гідрохімічного режиму та якості води;

- встановлено рекомендовані репрезентативні періоди для розрахунку гідрохімічних характеристик річок;

- досліджено гідрохімічний режим річок Львівської області, включаючи його сезонну та багаторічну динаміку;

- виконана оцінка і картографування якості води досліджуваних річок та визначена її відповідність запропонованим екологічним нормативам України;

- проведено порівняння методологій оцінки якості поверхневих вод та нормативів забруднюючих речовин згідно українського та європейського законодавства;

- розроблені рекомендації для водоохоронних організацій щодо покращення стану якості води досліджуваних річок.

Практичне значення отриманих результатів.

Результати досліджень можуть бути впроваджені в практику водоохоронних організацій, зокрема територіальних органів Мінприроди України, Держводгоспу України, Гідрометслужби. Виконані дослідження використані при розробці методології «Контрольних списків для перевірки та оцінки рівня безпечності промислових обЧєктів, які потенційно небезпечні для водойм» для проекту «Transboundary Risk management at the River Dniester» (2006-2008 рр.), виконаного на замовлення Федерального відомства охорони навколишнього середовища Німеччини. Результати досліджень використані для створення робочої моделі забруднення басейну річки Західний Буг в рамках проекту IWAS-Міжнародний Водний Альянс Саксонія «Системний аналіз та моделювання якості води басейну річки Західний Буг» (2008-2010 рр.).

Результати досліджень впроваджені та використовуються у Львівському управлінні охорони навколишнього природного середовища та державній екологічній інспекції у Львівській області.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто зібрані та статистично опрацьовані дані режимних моніторингових спостережень на річках досліджуваного регіону за період від початку спостережень до 2008 р.

Автором здійснена екологічна оцінка сучасного стану якості поверхневих вод Львівської області, за результатами оцінки вперше здійснено картографування, у контрольних пунктах спостережень визначена якість води, яка представлена значеннями блокових та інтегральних індексів. Визначена відповідність якості річкових вод екологічним нормативам, проведено порівняння методологій оцінки якості поверхневих вод та нормативів забруднюючих речовин згідно українського та європейського законодавства, встановлений хімічний статус поверхневих вод басейнів Західного Бугу та Дністра згідно ВРД ЄС, розроблені рекомендації для використання результатів дослідження у практичній діяльності водоохоронних організацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень були представлені на науково-практичній конференції ІV міжнародного водного форуму АКВА-2006 (Київ, 2006), на ІІ-ій Всеукраїнській науковій конференції «Гідрологія, гідрохімія та гідроекологія» (Київ, 2003), на міжнародній науковій конференції «Гідроекологія річкових русел» (Київ, 2006), на наукових міжнародних семінарах з питань нормування та оцінки якості води в Україні (Ужгород, 2005; Луцьк, 2007; Мінськ, 2007; Чернівці, 2007), NATO Advanced Research Workshop (ARW “Optimization of disaster forecasting and prevention measures in the context of human and social dynamics”, (Кишинів, Moлдавія, 2008), науково-практичному семінарі кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2008), міжнародній конференції «Українсько-німецьке партнерство у галузі водного господарства - завдання для науки і практики» (Івано-Франківськ, 2008), 23-ій Європейській регіональній конференції «Прогресивні методи управління водними ресурсами для сільськогосподарського виробництва та розвитку сільських територій» (Львів, 2009).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 11 наукових працях (у т.ч. 5 - у співавторстві), з них 7 у рекомендованих ВАК України виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (220 найменувань) і 2 Додатків. Роботу викладено на 302 сторінках машинописного тексту, проілюстровано 64 рисунками та 36 таблицями. Загальний обсяг дисертації 145 сторінок.

Автор висловлює щиру подяку науковому керівнику, д. геогр. н., проф. С. І. Сніжку за постійну допомогу і підтримку при виконанні дисертаційної роботи; д. геогр. н., проф. В.К. Хільчевському, д. геогр. н., проф. О.Г. Ободовському, к. геогр. н., В.В. Гребіню, к. геогр. н., А.П. Чернявській, к. геогр. н., Ю.Б. Набиванцю, к. геогр. н., О.Є. Ярошевичу, к. б. н. С.О. Афанас?єву, к. геогр. н., О.С. Коноваленко за консультації, підтримку та участь в обговоренні результатів досліджень; д. х. н. Я. Слободніку та працівникам «Environmental Institute», м. Кош Словакія за наукові консультації.

Основний зміст роботи

У першому розділі «Природні умови та господарська діяльність як головні чинники формування гідрологічного і гідрохімічного режиму річок Львівської області» наведено характеристики фізико-географічних умов регіону, антропогенного навантаження на гідрохімічний та гідрологічний режим басейнів річок Дністер, Західний Буг.

Проаналізовано природні умови Львівської області, яка займає західну окраїну Східно-Європейської рівнини і знаходиться на заході двох рівнинних природно-географічних зон України: Полісся і Лісостепу, що мають значну відмінність у ландшафтному відношенні. Встановлено, що Головний Європейський вододіл зумовлює розчленування поверхні області на два різні басейни. Басейн р. Західний Буг, який розташований у двох фізико-географічних зонах: лісостеповій і зоні мішаних лісів і належить до басейну Балтійського моря. Басейн р. Дністер розташований у гірській країні Українських Карпат і належить до басейну Чорного моря.

Розташування Карпатських гір на заході області і водночас на основному шляху пересування циклонів сприяє тому, що річні суми опадів розподіляються на території нерівномірно, що зумовлено орографією області. Найменше опадів - у басейні Західного Бугу (600 мм за рік). Найбільше опадів - в гірській частині басейну Дністра (у Карпатах), де їх річна сума становить 800-1000 мм і більше.

Ґрунтовий покрив істотно впливає на елементи гідрологічного режиму. Зокрема, механічний склад ґрунтів визначає їх фільтраційні якості. У свою чергу, це впливає на умови формування поверхневого та підземного стоку. Характер ґрунтів позначається і на умовах формування стоку наносів.

Господарська діяльність як головний чинник формування гідрологічного і гідрохімічного режиму досліджуваних річок. На формування гідрохімічних характеристик значний вплив має господарська діяльність. У басейні Західного Бугу було забрано 67,148 млн. м³ води, а відведено 171,6 млн. м³ стічних вод; в басейні Дністра забрано 164,1 млн. м³ води, а скинуто 61,68 млн. м³ стічних вод.

Протягом останніх років через практично повне руйнування системи очисних споруд області спостерігається зростання скиду недостатньо очищених стічних вод та стічних вод без очистки у природні об'єкти. Порівнюючи скиди НДО і НО по басейнах треба відмітити, що у басейні р. Західний Буг НДО стічні води суттєво переважають НО води в басейні Дністра.

Збільшення штрафних санкцій та посилення природоохоронних заходів поступово покращують екологічну ситуацію в області, як це видно з рис. 1.

Рис. 1. Сумарний скид НО і НДО в розрізі басейнів за 2007-2009 рр., млн. м³ (А-басейн р. Західний Буг, В - басейн р. Дністер)

З рис. 2 видно, що за останні 5 років очистка стічних вод ЛМКП «Львівводоканал» погіршується, що призводить до збільшення обсягу забруднюючих речовин, які через р. Полтва потрапляють в р. Західний Буг.

У другому розділі «Характеристика гідрохімічної вивченості річок, вихідних даних та методики досліджень» викладено огляд застосованих у дослідженнях методик хімічного аналізу поверхневих вод.

Характеристика гідрохімічної вивченості досліджуваної території. Природні умови території Львівської області з антропогенним впливом досліджувались і були представлені у працях О.М. Маринича (1962); К.І. Геренчука (1972, 1975); М.І. Кононенко (1970); Л.В. Ільїна (1994); Б.П. Клімчука, П.В. Луцишина, В.Й. Лажника (1997); Л.П. Курганевич (2001); Є.А. Іванова (2001); П. Климовича (2002); А.В. Яцика (1997), М.І. Долішнього (1999).

Рис. 2. Обсяг забруднюючих речовин ЛМКП «Львівводоканал», т

Гідрологічним дослідженням присвячені публікації Айзенберга М.М. (1962); П.Ф. Вишневського (1972); Щербак А.В. (1968); Я.О. Фоменка та І.І. Волошина (1976); В.І. Вишневського та О.О. Косовця (2003); Б.В. Кіндюка (2003); Гребня В.В. і Ю.А. Чорноморець (2005); С.І. Сніжка (2005); М.М. Сусідко та О.І. Лук'янець (1999-2005), В.О. Дудко (2009), Л.Б. Бишовець (1980); І.П. Ковальчука (1990-2007).

Питання гідрохімічних особливостей регіону дослідження піднімалися в роботах Л.М. Горєва, В.І. Пелешенка, В.К. Хільчевського (1995-1997), С.І. Сніжка (2002-2004); М.Р. Забокрицької (2002-2006); Н.М. Осадчої та В.І. Осадчого (2001), С.Д. Аксьома (2002).

Характеристика вихідних даних. Інформаційною основою запропонованої методичної схеми комплексу гідрохімічних досліджень річок Львівської області були результати, отримані Державною гідрометеорологічною службою України на мережі спостережень за станом поверхневих вод за період 1971-2008 рр. та державної екологічної інспекції у Львівській області з 1997-2008 рр.

Для характеристики та оцінки гідрохімічного режиму річок Львівської області було визначено 16 пунктів спостереження за хімічним складом вод, зокрема 8 в басейні р. Дністер та 8 пунктів у басейні р. Західний Буг.

Вихідну гідрохімічну інформацію по кожному пункту спостереження було згруповано відповідно до основних сезонів: весняна повінь, літньо-осіння та зимова межені. Це дало змогу виділити генетично однорідні сукупності, що характеризують періоди з переважанням тих чи інших процесів формування хімічного складу річкових вод під впливом сезонних змін.

Із сформованих за сезонами рядів гідрохімічних даних виводилася середні значення для наступних груп компонентів хімічного складу води: 1) фізико-хімічні показники - (рН, О₂, СО₂, біхроматна окислювальність - БО, біохімічне споживання кисню за 5 діб - БСК₅); 2) головні іони - (HCO₃ ^-, SO₄ ^2-, CL^-, Ca^2+, Mg^2-, Na^-, K^-) та сума іонів; 3) біогенні речовини - (NH₄⁺, NO₂^-, NO₃^-, N, PO₄^3-, P, Si); 4) мікроелементи - (Fe, Cu, Zn, Mn); 5) специфічні забруднювальні речовини - (СПАР, феноли, нафтопродукти).

Методика відбору та аналізу проб води. Лабораторні дослідження проводились автором на лабораторно-технічній базі державної екологічної інспекції у Львівській області на основі відповідних діючих в Україні нормативних документів.

Методика обробки даних. Для аналізу часової мінливості водного стоку використовувався метод ковзного осереднення даних з врахуванням спеціальних методичних рекомендацій М. М. Ворончука и Т. В. Самсонової для запобігання можливих спотворень хронологічного ряду величин стоку. Для розрахунків були використані багаторічні дані про водний стік річок Львівської області.

Виконано потрійне згладжування часових рядів спостережень за багаторічним водним стоком цих річок, в результаті чого були отримані графіки. Протяжність циклів коливань водності розраховувалась не як відстань між точками максимумів чи мінімумів, а як відстань між точками перетинання згладжених кривих різного порядку, які було проектовано на вісь часу.

Для дослідження часової динаміки гідрохімічних рядів було побудовано їх часові тренди за методом найменших квадратів.

Для дослідження впливу водного стоку на формування концентрацій хімічних речовин та дослідження сучасних тенденцій гідрохімічного режиму нами було використано регресійний аналіз даних. Для розрахунків залежностей концентрацій розчинених у воді річок хімічних речовин від величини водного стоку (витрат води) використовували програму «Microsoft Excel», яка дозволяє одночасно провести розрахунок рівнянь за п'ятьма типами функцій (лінійна, ступенева, експоненційна, логарифмічна та поліноміальна) та вибрати ту, яка найкращим чином описує зв'язок між показниками.

В якості статистичних параметрів розподілу в роботі розраховувались центральні характеристики (середнє арифметичне і медіана), показники варіації та максимальні концентрації розчинених у воді речовин у вибірках, сформованих за репрезентативний період статистичних сукупностей концентрацій ЗР. Ці статистичні показники є найбільш інформативними при дослідженні гідрохімічного режиму річок та встановленні якості води.

Для розрахунку статистичних параметрів використовувались програма «EXCEL» та пакет прикладних статистичних програм “Statistica 6.0”, за допомогою якого також було виконано графічне представлення результатів оцінки статистичних параметрів у вигляді графіків Бокса-Дженкінса.

Екологічна оцінка якості води річок Львівської області виконана на основі систематизованих та впорядкованих автором даної роботи багаторічних досліджень Гідрометслужби, Мінздоров'я, Мінприроди України із застосуванням існуючої системи класифікацій і нормативів оцінки якості поверхневих вод України, викладених в «Методиці оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями» за 2007 рік.

Таким чином, в розділі 2 представлено характеристику природних умов досліджуваної території, охарактеризовано гідрологічну і гідрохімічну вивченість річок Львівської області, описано методику отримання та обробки гідрологічних та гідрохімічних даних, методики оцінки якості води та картографування її результатів.

Третій розділ присвячено гідрологічним умовам формування хімічного складу річкових вод. Гідрологічний режим вважається головним природним фактором формування гідрохімічного режиму та якості води річок. Тому в даній роботі виконано: аналіз динаміки водного стоку річок за багаторічний період та його річний розподіл; оцінено вплив водного стоку на формування концентрацій хімічних речовин.

Для дослідження зміни водності річок нами було використано доступні ряди спостережень за середньорічними витратами води за останні 50-60 років. Циклічна складова водного стоку річок Львівської області за багаторічний період оцінювалася методом ковзного осереднення за трирічними періодами (при n = 3). Згладжені криві (рис. 3) досить добре ілюструють наявність циклічності у багаторічному ході досліджених річок, тому на їх основі і було виконано розділення часового ряду характеристик стоку на окремі цикли водності.



Рис. 3. Згладжені методом ковзного осереднення (при n = 3) криві коливань стоку по гідропосту р. Західний Буг - м. Кам'янка Бузька

Проаналізувавши відповідним чином часові коливання стоку нами виділено цикли водності (табл. 1) річок Львівської області.

Таблиця 1. Цикли водності річок Львівської області

Басейн Вісли
Буг - Кам'янка- Бузька	1949-1958 (10 р.)	1970-1982 (13 р.)	1983-2001 (19 р.)
Буг - Сасів	1965-1973 (9 р.)	1974-1987 (14 р.)	1988-1997 (10 р.)
Полтва - Буськ	1970-1982 (13 р.)	1983-2001 (19 р.)
Рата - Межиріччя	1968-1981 (14 р.)	1982-2001 (20 р.)
Свиня - Жовква	1968-1981 (14 р.)	1982-2001 (20 р.)
Солокія - Червоноград	1968-1981 (14 р.)	1982-2001 (20 р.)
Вишня - Твиржа	1968-1981 (14 р.)	1982-2001 (20 р.)
Басейн Дністра
Дністер - Стрілки	1971-1981 (11 р.)	1982-1991 (10 р.)	1992-1998 (7 р.)
Дністер - Самбір	1971-1982 (12 р.)	1983-1991 (9 р.)	1992-1999 (8 р.)
Дністер - Розділ	1971-1981 (11 р.)	1982-1999 (18 р.)
Стрв'яж - Луки	1971-1981 (11 р.)	1982-2001 (20 р.)
Верещиця - Комарно	1969-1981 (13 р.)	1982-2001 (20 р.)
Тисмениця - Дрогобич	1971-1981 (12 р.)	1982-1998 (17 р.)
Стрий - Верхнє Синєвидне	1959-1970 (12 р.)	1971-1981 (12 р.)	1982-1999 (18 р.)
Свіча - Зарічне	1971-1976 (6 р.)	1977-1985 (9 р.)	1986-1992 (7 р.)
Гнила Липа -Большовці*	1970-1982 (13 р.)	1983-2000 (18 р.)

^* - пункт знаходиться у Тернопільській області

Отже, виявлено два повних гідрологічних цикли за період спостережень: 1968-1981 та 1982-2001 роки. Для обох басейнів характерні зростаючі часові тренди водності.

Для дослідження особливостей внутрірічного розподілу водного стоку річок досліджуваного регіону нами було обрано два репрезентативні пункти: р. Зах. Буг - Кам'янка Бузька (басейн Західного Бугу) та р. Стрий - с. Верхнє Синевидне (басейн Дністра).

Ряди досліджуваних характеристик (витрат води та опадів) було поділено на два періоди: від початку спостережень до 1987 року (I період) і від 1988 року до наших днів (II період).

Виявлено, що поряд з антропогенними чинниками у формуванні хімічного складу та якості води відіграє важливу роль гідрологічний режим річок, який формує внутрірічну і багаторічну динаміку хімічного складу води. Для сучасного періоду характерний перерозподіл водного стоку в середині гідрологічного року відносно попереднього циклу водності, що може бути пояснено впливом кліматичних змін на гідрологічний режим річок (рис. 4).

Рис. 4. Внутрірічний розподіл водного стоку р. Західний Буг, м. Кам?янка-Бузька і р. Стрий, с. Верхнє Синьовидне за різні розрахункові періоди (синій колір - І період, червоний - ІІ період)

поверхневий вода антропогенний гідрологічний

Для виконання оцінки впливу водності на хімічний склад нами було застосовано метод найменших квадратів, який дозволив розрахувати 4 типи залежностей та вибрати з них оптимальні.

Встановлено, що для рівнинної території басейну Західного Бугу характерним є зменшення частки стоку, що припадає на весняну повінь і збільшення частки меженного стоку (як протягом зимової, так і літньо-осінньої межені). Відповідно, для всієї верхньої частини басейну Дністра, зміни водного стоку протягом зимових та весняних місяців є несуттєвими, зокрема, для регіону характерним є зменшення частки стоку, який припадає на літо і збільшення стоку восени, що також викликано перерозподілом опадів протягом цих сезонів.

У четвертому розділі дисертаційної роботи розглянуто гідрохімічний режим річок верхів'їв басейнів Дністра та Західного Бугу приділяючи особливу роль сезонній динаміці концентрацій хімічних речовин та багаторічним тенденціям.

Гідрологічний режим річок та вплив господарської діяльності формують гідрохімічний режим досліджуваних річок. Для створів з низьким рівнем антропогенного навантаження спостерігається класичний характер сезонної динаміки концентрацій хімічних речовин. Під час весняної повені вміст розчинених солей знижується за рахунок розбавлення, а в меженні періоди зростає за рахунок збільшення підземного живлення та посилення впливу деяких антропогенних чинників, особливо стічних вод (рис. 5).

Таким чином, проведені дослідження сезонної динаміки концентрацій розглянутих хімічних компонентів показали, що в характері їх сезонного розподілу проявляється вплив природних факторів та господарської діяльності людини. Природні фактори більше впливають на формування сезонної динаміки мінералізації, головних іонів, спричиняють появу високих концентрацій нафтопродуктів у повінь та дощові паводки. Господарські фактори є причиною надходження забруднюючих речовин у досліджувані річки і формують високі концентрації сполук азоту та мікроорганічних забруднювачів.

Рис. 5. Вміст головних іонів у різні сезони гідрологічного року, середні значення, мг/дм³

Встановлено, що найбільш забрудненою ділянкою в басейні Західного Бугу є р. Західний Буг нижче м. Кам?янка-Бузька з аномально високою мінералізацією 1100-1800 мг/дм³, яка постійно знаходиться під сильним впливом двох забруднених стічними водами комунального господарства приток, Полтви та Кам'янки, в які відбувається скид з очисних споруд міст Львів, Буськ, Кам'янка-Бузька.

В басейні р. Дністер, найбільш забруднена р. Тисмениця з максимальними значеннями мінералізації 4867 мг/дм³, що формується за рахунок надходження високомінералізованих вод р. Солониці, яка в свою чергу дренує підземні високомінералізовані води Стебницького родовища калійних солей. Значна частка забруднювальних речовин надходить у річку з рахунок скидів Стебницького ДГХП “Полімінерал” та Роздільського ДГХП «Сірка». Мінералізація води р. Тисмениці в 4-6 разів перевищує мінералізацію води р. Стрий; вміст іонів Na⁺ та K⁺ зростає на величину 2% (р. Дністер) - 19% (р. Тисмениця), а Cl^- на 3% - 38%.

Відмічено аномально високий постійний вміст нафтопродуктів (середня концентрація 0,22 мг/дм³) та фенолів (середня концентрація 0,0022 мг/дм³) у воді р. Тисмениця, завдяки надходження забруднень з нафтодобувного району (Борислав - Дрогобич).

Особливості багаторічного гідрохімічного режиму досліджувались на прикладі окремих груп показників: головні іони (мінералізація), біогенні речовини, специфічні забруднювачі.

Для виявлення тенденцій розвитку гідрохімічного режиму виділялась основна компонента динамічного ряду - тренд, який характеризує загальну закономірність розвитку процесу в часі.

Результати обробки трендів були узагальнені та представлені в дисертації для кожного басейну у вигляді таблиць.

П'ятий розділ дисертаційної роботи присвячений екологічній оцінці сучасного стану якості води річок Львівської області за вітчизняною та європейською методологією.

Екологічна оцінка якості води річок Львівської області виконана з застосуванням існуючої системи класифікацій і нормативів оцінки якості поверхневих вод України, викладених в «Методиці оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями» (1998). Вона включає три блоки показників: блок сольового складу, блок трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників, блок показників вмісту специфічних речовин токсичної дії. Результати екологічної оцінки автором подаються у вигляді об'єднаної оцінки, яка ґрунтується на заключних висновках по трьох блоках.

Екологічна, санітарно-гігієнічна і народногосподарська оцінка якості води виконувалась стосовно окремих ділянок річок області: Західний Буг з притоками Золочівка, Полтва, Слотвина, Рата, Солокія, Білосток; притоки Сану - В'яр, Вишня, Шкло, Ретичин, Блех; Дністер з притоками Стрв'яж, Верещиця, Тисмениця, Летнянка, Бистриця, Солониця, Стрий, Опір, Славська, Луг, Свіча, Гнила Липа; притока Прип'яті - Стир.

На основі виконаних розрахунків та отриманих оцінок якості води побудовано карти екологічної оцінки якості води (рис. 6). Карти відображають результати екологічної оцінки якості річкових вод Львівської області за найгіршими і середніми значеннями по 23 показникам.

Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод, що застосовуються в Україні, включають широкий набір абіотичних та біотичних показників, але в більшій мірі дозволяють оцінити саме гідрохімічний стан водних об'єктів. Протягом останніх 20 років в Європейському Союзі відбувся перехід до оцінки екологічного стану водних об'єктів насамперед у відповідності з біологічною складовою, а також гідроморфологічною, хімічною та фізико-хімічною складовими якості, що підтримують біологічну.

Враховуючи транскордонність басейнів Західного Бугу та Дністра, та безпосередню близькість кордонів Львівської області та Республіки Польща, ми провели порівняння існуючих вітчизняних нормативів якості поверхневих вод з нормативами Водної Рамкової Директиви ЄС (ВРД), з урахуванням їх польського варіанту.

Враховуючи інтерес ЄС до впровадження ВДР в Україні нами виконано в рамках даної роботи апробацію методології ВРД ЄС щодо хімічної оцінки якості води басейнів річок Західний Буг та Дністер. Цей підхід концептуально відрізняється від традиційного «критеріального підходу», коли в якості міри якості використовується ГДК хімічних речовин.

З метою проведення порівняльного аналізу р. Західний Буг та р. Дністер була виконана картографічна оцінка якості води по кожному показнику. Комплект карт розміщений в додатках дисертаційної роботи.

Встановлено, що: басейн Західного Бугу відноситься до І класу якості (згідно класифікації Польщі) по сольовому складу, рівню рН, залізу, цинку, міді та хрому шестивалентному, виключенням є хром у пункті спостереження р. Західний Буг, вище м. Кам'янка-Бузька (V клас; 0,117 мг/дм³), що пояснюється впливом промислових стічних вод з м. Львова. Вплив р. Полтва чітко простежується по азоту амонійному та нітритам (IV і V клас) у м. Кам'янка-Бузька вище та нижче міста, м. Буськ нижче міста, оскільки ці показники є індикаторами «свіжого» забруднення.

ХСК по всьому басейну IV класу і коливається в межах 33-50 мг/дм³. Для БСК₅ не однозначна ситуація по басейну: р. Рата, Межиріччя І клас, р. Солокія, Червоноград ІІ клас, р. Західний Буг, м. Буськ вище та м. Сокаль вище та нижче міста ІІІ класу, р. Західний Буг, м. Кам'янка-Бузька вище та нижче міста ІV класу, р. Західний Буг, м. Буськ нижче міста V клас (12,3 мг/дм³).

Вміст фенолів, відповідає якості І-ІІ класу, за виключенням гирлової ділянки р. Солокія (V клас; 0,44 мг/дм³), що пояснюється впливом стічних шахтних вод.



Рис. 6. Екологічна оцінка якості поверхневих вод Львівської області проведена за середніми значеннями (станом на 2007 рік)

Додатково автором було проведено ряд експедиційних досліджень на річках регіону, під час яких було досліджено вміст пестицидів, поліароматичних вуглеводнів, важких металів, нафтопродуктів тощо.

Басейн р. Дністер за вмістом важких металів, кисневим режимом відповідає першому класу якості (згідно класифікації Польщі). Рівень хімічного споживання кисню та забруднення нафтопродуктами всього басейну Дністра: якість води задовільна (ІІІ клас). Якість води р. Тисмениця коливається від ІІІ до V класу.

На основі порівняльного аналізу результатів оцінки якості води за українською та європейською методиками запропоновано для впровадження в Україні європейську методику встановлення хімічного статусу якості поверхневих вод транскордонних річок.

Висновки

У даному дисертаційному дослідженні представлено результати досліджень сучасних умов формування хімічного складу та якості поверхневих вод басейнів Дністра та Західного Бугу в межах адміністративної території Львівської області. У результаті виконання даного дисертаційного дослідження зроблено наступні важливі висновки:

1. Встановлено, що відведення стічних вод поруч з іншими видами господарської діяльності має вирішальний вплив на формування хімічного складу та якості води досліджуваних річок. Так, в 2009 р. у басейні Західного Бугу було забрано 67,1 млн. м³ води, а відведено 171,6 млн. м³ стічних вод; в басейні Дністра забрано 164,1 млн. м³ води, а скинуто 61,68 млн. м³ стічних вод. Це створює потужне антропогенне навантаження на водні об'єкти досліджуваних басейнів.

2. Виявлено, що поряд з антропогенними чинниками у формуванні хімічного складу та якості води відіграє важливу роль гідрологічний режим річок, який формує внутрірічну і багаторічну динаміку хімічного складу води. Виділений на основі спеціальних розрахунків сучасний 20-річний цикл водності (1982-2001 рр.) характеризується деяким перерозподілом водного стоку в середині гідрологічного року відносно попереднього циклу водності, що може бути пояснено впливом кліматичних змін на гідрологічний режим річок. Зменшення стоку у весняну повінь і збільшення меженного стоку в басейні Західного Бугу а також зменшення частки стоку, який припадає на літо і збільшення стоку восени у басейні Дністра, вплинуло на формування гідрохімічного режиму річок цих басейнів.

3. Узагальнюючи результати досліджень впливу водності на формування хімічного складу води та гідрохімічного режиму річок, можна зробити висновок, що за характером зв'язку з водним стоком, досліджувані хімічні компоненти можуть розділятися на 3 групи: 1) компоненти з незначною антропогенною складовою концентрації (тісний зв'язок); 2) компоненти «змішаного» походження (органічні сполуки, сполуки азоту та фосфору, важкі метали, феноли) - зв'язок слабкий; 3) компоненти антропогенного походження (пестициди, СПАР, нафтопродукти, хлоровані вуглеводні, поліхлоровані біфеніли, тощо) - зв'язок відсутній.

4. Дослідження сезонної динаміки концентрацій розглянутих хімічних компонентів показали, що в характері їх сезонного розподілу проявляється вплив природних факторів та господарської діяльності людини. Природні фактори більше впливають на формування сезонної динаміки мінералізації, головних іонів, спричиняють появу високих концентрацій нафтопродуктів у повінь та дощові паводки. Господарські фактори є причиною надходження забруднюючих речовин у досліджувані річки і формують високі концентрації сполук азоту та мікроорганічних забруднювачів.

5. На основі проведених досліджень встановлено, що в межах басейну Західного Бугу повсюдно спостерігається зменшення загального вмісту розчинених у воді солей. В середньому зменшення склало 25%, хоча нижче м. Сокаль вміст солей у воді р. Західний Буг зменшився істотніше - аж на 38%.

В басейні Дністра також спостерігається зменшення загального вмісту розчинених у воді солей, яке в середньому склало 55%. Виключенням є р. Дністер, вище м. Самбір, де мінералізація збільшилась на 25%.

Приблизно однакове зменшення величини суми іонів на досліджуваних річках за багаторічний період пояснюється одночасним зменшенням господарського навантаження на водозборах річок значне зменшення надходження розчинених солей з атмосферними опадами та збільшення водності річок під впливом кліматичних факторів.

6. Встановлено відсутність однонаправлених тенденцій формування вмісту іонів окремих солей. В той час, коли вміст сульфат-іонів повсюдно зменшується, (на 43-89%), то вміст хлорид-іонів при загальній тенденції до зменшення (-34 - -50%) в двох пунктах спостережень (м. Буськ - р. Західний Буг та м. Червоноград - р. Солокія) збільшився за період наших досліджень на 10-20%. Однією з причин може бути використання кухонної солі у складі піщано-сольових сумішей для боротьби з ожеледицею на дорогах міста та наступне надходження цих солей з міської території у складі поверхнево-схилового стоку у русло річки.

Аналогічні процеси відбуваються в басейні Дністра. В той час, коли вміст сульфат-іонів повсюдно зменшується, (на 39-669%), то вміст хлорид-іонів при загальній тенденції до зменшення (до -347%) в двох пунктах спостережень (вище м. Самбір - р. Дністер та м. Хирів - р. Стрв?яж) збільшився за період наших досліджень на 71% і 43% відповідно. Однією з причин може бути зменшення скиду високо мінералізованих стічних вод Стебницького ДГХП “Полімінерал” та Роздільського ДГХП «Сірка».

7. Зменшення вмісту сполук азоту у воді більшості річок пов'язане зі зменшенням, або і повним припиненням масового внесення азотних добрив на сільськогосподарські угіддя області протягом тривалого періоду часу та зменшенням вмісту цих речовин у комунальних стічних водах.

Проте в окремих створах, які розміщені в місцях організованого скиду стічних вод, спостерігаються випадки збільшення концентрацій біогенних речовин. Це характерно для таких створів як р. Стрий - м. Стрий та р. Стрий - гирло, де вміст NH₄⁺ збільшився відповідно на 65 і 92%, а NO₃^- на 95% і 51%.

СПАР та нафтопродукти майже повсюдно мають чіткі тенденції до зниження концентрацій, що узгоджується з загальними економічними тенденціями в регіоні. Виключення - різке зростання вмісту нафтопродуктів у р. Західний Буг вище м. Буськ (440%), що, очевидно, пов'язане із внесенням нафтопродуктів притокою Золочівка і вимагає негайного детального дослідження даної ситуації. В басейні Дністра помічено зростання вмісту нафтопродуктів лише в пункті спостереження гирло р. Стрий (90%) та в створі р. Дністер - м. Самбір (20%), що пов'язано зі зростанням об'єму промислових та комунально-побутових стічних вод міста Самбір, та надходженням їх з поверхнево-схиловим стоком з території міста.

Вміст хрому характеризується негативними або стабільними трендами. Вміст міді в більшості випадків значно зростає - від 200 до 2900%, або не змінюється. Для встановлення причин такого феномену потрібні ретельні експериментальні дослідження.

Багаторічна динаміка концентрацій фенолів у воді більшості річок регіону характеризується стабільністю. Виключенням є значне зростання концентрацій фенолів у воді р. Західний Буг, нижче м. Буськ (900%), р. Солокія м. Червоноград (272%) та зниження концентрацій в р. Західний Буг вище та нижче м. Кам?янка-Бузька (50% -80%), та в р. Стрв'яж, м. Хирів, (567%).

8. Виконана оцінка якості поверхневих вод басейнів Західного Бугу, Дністра і Сану з використанням вітчизняної методики. На основі отриманих оцінок якості води побудовано карти екологічної оцінки якості води основних річкових басейнів Львівської області. Встановлено, що стан якості досліджуваних річок характеризується як «задовільні», «слабко забруднені», евтрофні, вґґ-мезосапробні чи бґ-мезосапробні води, води відносяться до ІІІ класу якості. Найгірша ситуація спостерігається на річках в створах. Тисмениця, нижче м. Дрогобич (басейн р. Дністер) і р.Полтва, м. Буськ (басейн р. Західний Буг). Вода цих річок відповідала за своєю якістю ІУ класу, категорії 6, тобто була «поганою», “брудною», політрофною, бґґ-мезосапробною при обчислені як за середніми, так і за найгіршими значеннями. Найкраща якість води тільки на річках басейну Дністра - Летнянка, Бистриця, Луг, Свіча, Славська. Якість води відповідає ІІ класу, 3 категорії при обчислені як за середніми, так і за найгіршими величинами: «добрі», «досить чисті”, мезо-евтрофні, вґ-мезосапробні води.

9. Виконано апробацію методології ВРД ЄС щодо хімічної оцінки якості води басейнів річок Західний Буг та Дністер, в основі якої є визначення сучасного стану біоти, гідроморфологічної та гідрохімічної складових і порівняння їх з референційними (еталонними) значеннями параметрів, характерних для тих чи інших водних об'єктів в їх природному стані.

10. На основі порівняльного аналізу результатів оцінки якості води за українською та європейською методиками запропоновано для впровадження в Україні європейську методику встановлення хімічного статусу якості поверхневих вод транскордонних річок.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Боднарчук Т. В. Сучасна характеристика умов формування гідрохімічного режиму річок басейну Верхнього Дністра у межах Львівської області / Боднарчук Т.В. // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2002. - Т. 3. - С. 156-161.

2. Боднарчук Т. В. Забруднення специфічними речовинами поверхневих вод та донних відкладів у басейні р. Західний Буг / Т.В. Боднарчук // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2006. - Т. 11. - С. 250-257.

3. Сніжко С. І. Аварії на нафтопроводах як причина забруднення поверхневих вод нафтопродуктами (на прикладі басейну Дністра) / С. І.Сніжко, Т. В.Боднарчук // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2003. - Т. 5. - С. 253-259.

4. Сніжко С. І. Репрезентативність показників якості води як індикаторів забруднення / С. І.Сніжко, Т. В.Боднарчук // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2002. - Т. 2. - С. 521-529.

5. Сніжко С. І. Оцінка багаторічної мінливості стоку річок басейну Верхнього Дністра / С. І.Сніжко, І. В.Купріков, Т. В.Боднарчук // Україна: Географічні проблеми сталого розвитку. - 2004. - Т. 3. - С. 270-272.

6. Snizhko S. Hydroecological effects of water management in the Ukrainian part of the Bug river basin / S. Snizhko, T. Bodnarchyk // Badania Geograficzne w poznawaniu srodowiska. - 2004. - S. 333-340.

7. Чернявська А. П. Екологічна оцінка сучасного стану якості води річок Львівської області / А. П.Чернявська, Т. В.Боднарчук // Український географічний журнал - 2006. - №2. - С. 45-53.

8. Боднарчук Т.В. Мікроорганічні забруднювачі, які виникають у водних об'єктах / Т.В. Боднарчук [та ін.]. // Матеріали науково-практичної конференції «Вода і довкілля» ІV Міжнародного водного форуму «AQUA UKRAINE-2006» / М-во охорони навколиш. Природ. Середовища України [та ін.]. - К., 2006. - С. 128-129.

9. Боднарчук Т.В. Дослідження стійких органічних забруднювачів у басейнах річок Західний Буг та Сан / Т.В.Боднарчук // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2009. - Т. 16. - С. 144-153.

10. Боднарчук Т.В. Оцінка впливу на якість води річок басейну Західного Бугу на території України / Т. В. Боднарчук // Матеріали 23-ї Європейської регіональної конференції «Прогресивні методи управління водними ресурсами для сільськогосподарського виробництва та розвитку сільських територій» / Інститут гідротехніки і меліорації УААН, 2009. - С. 66-67.

11. Bodnarchuk T. Licensing of hazardous industries and public participation in the Ukraine / T. Bodnarchuk [та ін.]. // NATO Science for peace and security series / IOS Press BV (Nieuwe Hemweg 6B, 1013 BG Amsterdam, The Netherlands), 2009. - P. 247-260.

Анотація

Боднарчук Т. В. Формування гідролого-гідрохімічного режиму та якості води у верхів'ях басейнів Дністра та Західного Бугу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.07 - гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню формування гідролого-гідрохімічного режиму та якості води у верхів'ях басейнів Дністра та Західного Бугу в межах Львівської області.

У роботі досліджено гідрологічні умови формування хімічного складу річкових вод. Виконано: аналіз динаміки водного стоку річок за багаторічний період та річний розподіл водного стоку; оцінено вплив водного стоку на формування концентрацій хімічних речовин.

Розглянуто гідрохімічний режим річок верхів'їв басейнів Дністра та Західного Бугу приділяючи особливу роль сезонній динаміці концентрацій хімічних речовин та багаторічним тенденціям.

Здійснена екологічна оцінка сучасного стану якості поверхневих вод Львівської області, за результатами оцінки вперше здійснено картографування, у контрольних пунктах спостережень визначена якість води, яка представлена значеннями блокових та інтегральних індексів. Визначена відповідність якості річкових вод екологічним нормативам, проведено порівняння методологій оцінки якості поверхневих вод та нормативів забруднюючих речовин згідно українського та європейського законодавства, встановлений хімічний статус поверхневих вод басейнів Західного Бугу та Дністра згідно ВРД ЄС, розроблені рекомендації для використання результатів дослідження у практичній діяльності водоохоронних організацій.

Ключові слова: гідрологічний режим, гідрохімічний режим, оцінка якості води, басейн річок, антропогенний вплив, динаміка водного стоку, концентрація хімічних речовин.

Аннотация

Боднарчук Т. В. Формирование гидролого-гидрохимического режима и качества воды в верховьях бассейнов Днестра и Западного Буга. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.07 - гидрология суши, водных ресурсов, гидрохимия. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, г. Киев, 2010.

Диссертацию посвящено исследованию формирования гидролого-гидрохимического режима и качества воды в верховьях бассейнов Днестра и Западного Буга в пределах Львовской области.

У роботе исследовано гидрологические условия формировани химического состава речных вод. Поэтому в данной работе сделан: анализ динамики водного стока рек за многолетний период и годовое распределение водного стока; проведена оценка влияния водного стока на формирование концентраций химических веществ.

Рассмотрен гидрохимический режим рек верховьев бассейнов Днестра и Западного Буга уделяя особую роль сезонной динамике концентраций химических веществ и многолетним тенденциям.

Сделана экологическая оценка современного состояния качества поверхностных вод Львовской области, за результатами оценки впервые сделано картографирование, в контрольных пунктах наблюдений определено качество води, представленное значениями блоковых и интегральных индексов. Определено соответствие качества речных вод экологическим нормативам, проведено сравнение методологий оценки качества поверхностных вод и нормативов загрязняющих веществ согласно украинского и европейского законодательства, установлен химический статус поверхностных вод бассейнов Днестра и Западного Буга согласно Водной Рамочной Директиве ЕС, разработаны рекомендации для использования результатов исследования в практической деяльности водоохранных организаций.

Ключевые слова: гидрологический режим, гидрохимический режим, оценка качества воды, бассейн рек, антропогенное влияние, динамика водного стока, концентрация химических веществ.

Summary

Bodnarchuk T.V. Formation of Hydrological-Hydrochemical Regime and Water Quality in Upper Parts of Dniester and Western Bug River basins. - Manuscript.

Dissertation for obtaining of scientific degree of candidate of geographical sciences for specialization 11.00.07 - land hydrology, water resources, hydrochemistry. - Kyiv National University of Taras Shevchenko, Kyiv, 2010.

Researches of modern hydrologic and hydrochemical regime and water quality state are done for upper part of Dniester and Western Bug within Lviv oblast. Role of natural and man-caused factors affecting chemical composition of water is assessed.

The thesis describes hydrological conditions of formation of chemical composition of river waters. Namely, analysis of dynamics of river water discharge for long-term period was done, features of water discharge during hydrological year were studied, its impact on formation of concentrations of chemical substances was assessed.

...