Мікрокомпонентний склад питних підземних вод водозаборів малих міст Харківщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

МІКРОКОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД ПИТНИХ ПІДЗЕМНИХ ВОД ВОДОЗАБОРІВ МАЛИХ МІСТ ХАРКІВЩИНИ

Спеціальність: 04.00.06 - Гідрогеологія

ПРИБИЛОВА ВІКТОРІЯ МИКОЛАЇВНА

Київ - 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

метал важкий водозабір забруднення

Актуальність теми дослідження. Техногенне навантаження на навколишнє середовище в цілому та геологічне середовище, зокрема, відноситься до важливих екологічних проблем. Однією з таких актуальних проблем є вплив техногенного навантаження на геохімічний стан підземних вод, зокрема, на їх мікрокомпонентний склад, визначення у зв'язку з цим можливості використання підземних вод для питного водопостачання та зв'язок якості питних підземних вод із станом здоров'я населення.

Вода, як одна із складових частин навколишнього середовища, відіграє особливу роль в життєдіяльності людини. Внаслідок цього, будь-яке порушення балансу хімічних елементів порівняно з фоновим, викликає небажані зміни в організмі людини і сприяє збільшенню частоти захворювань населення. Тому проблема забруднення навколишнього середовища в цілому та питних вод, зокрема, є на сьогодні однією з найбільш гострих. Мікроелементи здатні накопичуватись в організмі людини. Це призводить до появи так званих мікроелементозів - це патологічні процеси, які викликані дефіцитом, надлишком або дисбалансом мікроелементів в організмі людини. На сучасному етапі мікроелементози представляють собою проблему великого масштабу і тому дослідження зв'язку питної води із станом здоров'я людини є досить актуальними.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі гідрогеології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна відповідно до загальнодержавної програми "Питна вода України" на 2006-2020 рр. (03.2005, № ДР 2455-IV); державної програми "Моніторинг геологічного середовища територій Сумської, Полтавської, Харківської областей" (2001-2006, № ДР 401-30/17); регіональної програми"Питна вода Харківського регіону"(2006-2020 рр.); державних тем НАН України по напрямку "Охорона навколишнього середовища"; державних бюджетних тем лабораторії гідрогеологічних досліджень УкрНДІЕП та державних бюджетних тем кафедри гідрогеології ХНУ ім. В.Н. Каразіна "Дослідження режиму підземних вод великих водозаборів Східної України" (№ ДР 01974002453), "Дослідження підземних вод у системі водопостачання населених пунктів Східної України" (№ ДР 01004003300).

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є визначення і оцінка мікрокомпонентного складу питних підземних вод водозаборів малих міст Харківщини та їх подібність деяким показникам елементного складу людини.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

- визначити природний еколого-геохімічний стан та ступінь техногенного навантаження на підземні води під впливом Зміївської ТЕС, Балакліївського цементного заводу, Первомайського Хімпрому, автотранспортних, нафтовидобувних та інших підприємств;

- проаналізувати мікрокомпонентний склад порід зон інтенсивного та значного водообміну Харківської області та оцінити наявність зв'язку із складом цих мікрокомпонентів у підземних водах;

- дослідити організацію централізованого водопостачання в районних центрах Харківської області;

- виконати оцінку техногенного забруднення довкілля в місцях впливу водозаборів;

- встановити вміст важких металів в підземних водах водозаборів;

- визначити наявність важких металів в біологічних субстратах - волоссі експериментальних груп населення досліджуваних міст;

- дослідити та проаналізувати зв'язок вмісту мікроелементів в організмі людини з хімічним складом питних підземних вод.

Об'єктом дослідження є питні підземні води та деякі показники організму людини.

Предметом дослідження є мікрокомпонентний склад підземних вод та компонентів довкілля, на який вони впливають, а також волосся експериментальних груп населення малих міст Харківщини, яке вживає цю воду.

Методи дослідження. В роботі застосовані системний, ймовірно-статистичний, екологічний підходи до об'єкта; метод районування, описовий, кореляційний, хімічні та фізико-хімічні методи і кластерний аналіз. Хімічний склад води визначався спектральним методом з використанням аналізатору та стандартними методами хімічного аналізу якості питних вод; для дослідження елементного складу волосся експериментальних груп населення застосовувався метод атомно-емісійної спектрометрії.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

- виконано районування підземних вод водозаборів малих міст Харківщини за ступенем вмісту в них токсичних елементів;

- виконано визначення мікроелементного складу деяких показників організму (волосся) в експериментальних групах населення малих міст Харківщини;

- проаналізовано подібність вмісту мікроелементів в організмі людини з хімічним складом питних підземних вод Харківщини;

дістало подальшого розвитку:

- вивчення складу та концентрацій мікрокомпонентів підземних вод;

- поглиблено та розширено знання впливу факторів техногенних змін довкілля малих міст регіону на підземні води;

- проведено аналіз хімічного складу порід зон інтенсивного та значного водообміну Харківської області і його можливого впливу на мікрокомпонентний склад підземних вод.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень та висновків базується на значному обсязі авторських фактичних даних та аналізі техногенних та природних впливів на формування якості природних вод відносно мікрокомпонентного складу, отриманих з застосуванням сучасних методів їх аналізу та обробки, що характеризують об'єкти дослідження. Основна частина експериментальних досліджень, їх науковий аналіз, обґрунтування методичних положень та рекомендацій щодо підвищення екологічної безпеки питного підземного водопостачання автором виконані особисто.

Наукове значення роботи полягає в поглиблені наукових основ гідрогеології, розширенні предмету її дослідження. Отримані результати по впливу підземних вод на склад мікроелементів в організмі людини, що є певним внеском в розвиток гідрогеології, екології довкілля і безпеки життєдіяльності.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати можуть бути використані адміністративним управлінням міст і регіону з метою ефективного управління збереженням і відтворенням довкілля та поліпшення стану питних підземних вод. Виявлені особливості можливого впливу окремих токсичних мікроелементів на стан здоров'я людини є типовими і можуть бути використані для прогнозу і обґрунтування захисних заходів в інших регіонах країни.

Визначені закономірності та здобуті практичні результати використовуються в навчальній роботі на кафедрі гідрогеології геолого-географічного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в нормативних курсах "Еколого-геологічна зйомка та моніторинг", "Методологія та методика наукових досліджень", "Науково-дослідний практикум".

Основні положення, що захищаються:

1. Визначення складу, концентрацій і джерел формування мікрокомпонентів підземних вод водозаборів малих міст Харківщини.

2. Районування підземних вод водозаборів Харківщини по ступеню вмісту в них токсичних елементів.

3. Аналіз подібності мікроелементного складу деяких показників організму мешканців та питних підземних вод водозаборів.

Особистий внесок здобувача: Основні наукові положення теоретичних та практичних результатів дослідження розроблені здобувачем особисто. Автором самостійно проведені польові і експериментальні дослідження, обробка отриманих результатів, складання таблиць, рисунків, формування основних положень і висновків. Упродовж 2000-2008 рр. виконано: дослідження техногенного впливу на стан навколишнього середовища малих міст Харківського регіону; досліджено мікрокомпонентний склад питних підземних вод водозаборів малих міст Харківщини; встановлені закономірності збільшення мікроелементів в питних підземних водах цих міст; зроблено районування підземних вод водозаборів Харківщини за ступенем вмісту токсичних елементів в підземних водах водозаборів; виконані експериментальні дослідження наявності токсичних мікроелементів у волоссі експериментальних груп населення різного віку; зроблено аналіз подібності мікроелементного складу деяких показників організму мешканців та питних підземних вод водозаборів. Обробка використаних у роботі статистичних та інших даних виконувалась автором самостійно на основі первинних матеріалів, які збирались особисто, або були отримані у рамках виконання держбюджетних тем.

Особистий внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві: [1, 15] - аналіз особливостей накопичення забруднювачів в зоні впливу ТЕС та їх вплив дослідження впливу золовідвалів ТЕС на довкілля; [2, 4, 5, 8] - відбір проб, визначення та аналіз хімічного складу волосся експерементальних груп населення; [3, 6, 9, 10, 11] - вивчення питання та аналіз проблеми якості питних підземних вод, відбір проб, аналіз якості питного водопостачання та вивчення впливу важких металів на якісний склад питних підземних вод Харківської області.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень і головні положення дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися автором на міжнародних і галузевих науково-практичних конференціях та семінарах:

- Міжнародних науково-практичних конференціях "Вода і здоров'я" (Одеса, 2001, 2002); Міжнародних науково-практичних конференціях "Регіон - стратегія оптимального розвитку" (Харків, 2003, 2004, 2006, 2009, 2010); Міжнародних науково-практичних конференціях "Екологія і здоров'я людини. Охорона водного та повітряного басейну. Утилізація відходів." (Щелкіно,2004, 2006; Бердянськ, 2008); VII Міжнародному симпозіумі "Биологический механизм старения" (Харків, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Екологічна безпека техногенно перевантажених регіонів та раціональне використання надр” (Коктебель, 2007); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Водні ресурси. Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення” (Трускавець, 2007; Київ, 2009; Коктебель, 2010); Науково-практичній конференції „Глобалізаційні процеси в природокористуванні” (Алушта, 2008); Международній конференциії „Актуальные проблемы экологической геологии. Наука и образование” (Санкт-Петербург 2008); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми прогнозування та попередження надзвичайних ситуацій природного, природно-техногенного та техногенного походження" (Одеса, 2008; Ялта, 2009);

Публікації. За результатами проведеного дисертаційного дослідження опубліковано 39 наукових праць, у тому числі 11 статей у фахових виданнях, з них 10 - належить особисто автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел із 286 найменувань. Загальний обсяг дисертації - 270 сторінок з яких 243 основний текст, 41 таблиці, 38 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету, об'єкт, предмет і задачі дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, особистий внесок автора та апробація результатів досліджень.

У першому розділі виконана систематизація досліджень стану проблеми мікрокомпонентного складу питних підземних вод та його можливого зв'язку із станом здоров'я населення.

Основи загальної концепції техногенних впливів на водні ресурси (в тому числі підземні води), питання, пов'язані із вивченням макро- та мікрокомпонентного складу, забрудненням підземних вод, міграцією забруднюючих речовин у підземних водах, охороною підземної гідросфери, викладено в працях О.М. Адаменка, Ф.М. Бочевера, С. Ґазди, В.М. Гольдберга, М.І. Дробнохода, В.П. Звєрева, Ф.Ф. Котлова, С.Р. Крайнова, Н.К. Лапшина, А.В. Лущика, В.І. Лялька, М.С. Огняника, М.І. Плотнікова, І.К. Решетова, Г.І. Рудька, А.О. Сухорєброго, В.Г. Суярка, В.М. Швеця, В.М. Шестопалова, Ж. Фрида, Ю.Г. Юровського, Є.О. Яковлєва та інших. Праці цих та багатьох інших вчених, фахівців, присвячених даній проблемі, детально проаналізовані в роботі.

Дослідження по оцінці впливу питної води на стан здоров'я населення знайшли широке розповсюдження в 80-х роках минулого століття, після того як А.П. Авцин та інші в 1983 р. дали визначення мікроелементозам, як захворюванням та симптомам, зумовленим дефіцитом, надлишком та дисбалансом мікроелементів в організмі людини. На сучасному етапі мікроелементози представляють собою проблему національного масштабу.

У роботі проаналізовано багаторічні дослідження процесів взаємодії довкілля та людини (А.П. Авцина, М.О. Агаджаняна, Н.В. Грінь, Т.Ф. Доценка, В.П. Казначеєва, Ю.В. Новікова, Ю.М. Саєт, О.В. Скального, Д.С. Соколова, Г.І. Царегородцева, та ін.). Незважаючи на значний обсяг проведених досліджень по даній проблемі еколого-епідеміологічна ситуація малих міст Харківщини викликає значну занепокоєність і потребує подальшого її вивчення.

У другому розділі приведена характеристика кліматичних умов, геологічної будови та гідрогеологічних особливостей району дослідження, який знаходиться у Харківській області і включає в себе малі міста Харківщини: Люботин, Зміїв, Балаклія, Первомайськ, Їзюм та інші. У гідрогеологічному відношенні район знаходиться в межах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну І порядку і Донецько-Донського артезіанського басейну ІІ порядку, що відповідає басейнам рік Сіверський Донець, Дон та Дніпро. Основні водоносні горизонти підземних вод, які використовуються для цілей водопостачання, виділяються в четвертинних, палеогенових, крейдових та юрських відкладах.

Водоносний горизонт четвертинних відкладів є першим від поверхні, безнапірним і не захищеним від поверхневого забруднення. Водомісткі породи представлені в основному супісками та пісками. Живлення водоносного горизонту здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів та підтоку з горизонтів, які залягають нижче. Дебіти свердловин коливаються від 0,5 до 4,5 дм³/с. Води мають мінералізацію - від 0,06 до 3,1 г/дм³. Загальна жорсткість змінюється від 1 до 9,5 мг-екв/дм³. Хімічний склад води гідрокарбонатний, сульфатний та гідрокарбонатно-сульфатний з катіонами кальція, магнія, натрія. Води не захищенні від забруднення, і містять підвищену кількість нітратів і нітритів органічного походження і, в основному, не можуть бути рекомендовані для цілей водопостачання.

Водоносний горизонт у бучацько-канівських відкладах розвинутий практично повсюдно. Водовміщуючи породи представлені пісками кварцово-глауконітовими, пісковиками, алевритами. Води цього горизонту, як правило, безнапірні чи слабо напірні, живлення здійснюється за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і перетоку із суміжних водоносних горизонтів. Мінералізація і хімічний склад відрізняється строкатістю: мінералізація 0,5 г/дм³ і за складом гідрокарбонатні кальцієво-магнієві, гідрокарбонатні натрієві. Іноді води містять підвищений вміст заліза. У південно-східній частині мінералізація збільшується до 7-25 г/дм³, склад сульфатно-хлоридний і хлоридний. Причина цьому - висхідне розвантаження вод з більш високою мінералізацією із горизонтів, які залягають нижче. Використовуються для водопостачання окремих населених пунктів.

Водоносний горизонт мергельно-крейдяної тріщинуватої зони верхньої крейди. Водоносна товща представлена тріщинуватою зоною крейди і крейдоподібного мергелю. Тріщінуватість розвинута до глибин 100 м. Дебіт свердловин 7,5-13,6 дм³/с при зниженні 2,5-8,1 м. Води сульфатно-гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні кальцієво-натрієві з мінералізацією 0,8-1,6 г/дм³. Води жорсткі і дуже жорсткі (переважна жорсткість 9-16 мг-екв/дм³), рН - 7,7-7,9. Вміст нітратів до 60 мг/дм³, нітритів до 3 мг/дм³. Горизонт розглядається як один з основних джерел водопостачання Харківської області, на базі якого функціонують десятки водозаборів.

Водоносний горизонт сеноман-нижньокрейдяних відкладів. Горизонт представлений товщею пісків дрібнозернистих, іноді глинистих із прошарками пухких пісковиків. Дебіт свердловин коливається від 0,9 до 55,5 дм³/с при зниженні від 10 до 60 м. Води гідрокарбонатно-кальцієві з мінералізацією 0,4 г/дм³, помірно жорсткі (жорсткість 5,3 мг-екв/дм³). Підземні води цього водоносного горизонту використовуються для водопостачання великих міст.

Водоносний горизонт юрських відкладів. Водовміщуючи породи представлені пісками, пісковиками, алевролітами. Дебіт свердловин змінюється від 0,73 до 5 дм³/с. Води мають мінералізацію - від 0,4 до 1,6 г/дм³. Загальна жорсткість змінюється від 0,63 до 9,3 мг-екв/дм³. Хімічний склад води гідрокарбонатний, сульфатний, гідрокарбонатно-сульфатний з катіонами кальцію та натрію.

У третьому розділі наведена оцінка загального стану забруднення довкілля території Харківської області взагалі та малих міст зокрема. Промисловість Харківської області виробляє біля десятої частини всієї промислової продукції України, тут розташовано понад 1200 промислових підприємств. Такий рівень індустріалізації спричиняє утворенню значних обсягів відходів промислового виробництва, що негативно впливають на екологічний стан навколишнього середовища. До екологічно небезпечних нестаціонарних і стаціонарних джерел забруднення в містах Харківського регіону, що досліджуються, відносяться: Зміївська ТЕС; Балакліївський цементний комбінат; Первомайський хімічний комбінат; автотранспорт; утворення токсичних відходів на полігонах (в регіоні 5 відомчих промислових полігонів відходів загальною площею понад 420 га); нафтогазодобувні підприємства тощо.

Техногенному забрудненню підлягають перш за все верхні ґрунтові покрови. Ґрунти є найбільш чутливим індикатором геохімічних та екологічних умов через своє специфічне положення у ландшафтах - на перетині всіх міграційних шляхів хімічних елементів. У межах промислово-міських агломерацій надходження забруднюючих речовин у ґрунти і формування техногенних літохімічних аномалій відбувається переважно повітряним шляхом, що визначає площинний характер розподілу цих речовин у даному компоненті ландшафтів. Забруднені ґрунти є джерелом надходження забруднюючих речовин до інших компонентів навколишнього середовища - рослинності, поверхневих та вірогідно підземних вод. Для малих міст Харківської області характерне забруднення ґрунтів такими важкими металами як нікель (до 20ГДК), ртуть (до 10,7 ГДК), свинець (до 7 ГДК), цинк (до 3,4 ГДК), кобальт (до 2,8 ГДК), хром (до 2,8 ГДК), мідь (2,7 ГДК), марганець (до 2 ГДК), стронцій (до 2 ГДК), які накопичуються у поверхневому горизонті ґрунтів. Значне забруднення ґрунтового покриву спостерігається в зоні впливу великих промислових підприємств, в межах міста Харкова, приміської зони та на відстані 50-100 м. від осьової лінії автотрас загальнодержавного значення.

Одним із компонентів техногенного впливу на геологічне середовище є підземні води. Проблема забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш важливих та актуальних проблем малих міст та Харківського регіону в цілому. Більш детально підземні води будуть розглядатися у п'ятому розділі.

Четвертий розділ присвячено можливим джерелам формування мікрокомпонетного складу питних підземних вод Харківської області. При визначенні джерел формування мікрокомпонентів підземних вод водозаборів було розглянуто дві складові - природні та техногенні джерела. Для визначення природних джерел проведено аналіз хімічного складу порід зон інтенсивного та значного водообміну Харківської області. Розглянута територія знаходиться в центральній і північній прибортовій зоні Дніпровсько-Донецької западини. Осадовий чохол складений відкладами від девону до четвертинних включно, які представлені переважно піщано-глинистими і карбонатними відкладами. У переважній більшості випадків середній вміст елементів не відрізняється значно від їх кларків для осадових порід. Однак спостерігаються й деякі аномалії.

Для порід мезозойської ератеми характерним є трохи підвищений вміст хрому в 1, 2 рази і марганцю в 1, 3 рази в порівнянні із кларковим для осадових порід. Крім того, породи деяких водоносних горизонтів, що використовуються для водопостачання, мають свої специфічні геохімічні особливості.

Сеноман-нижньокрейдяний горизонт. Представлений пісками з фосфоритовими конкреціями. Вміст металів у пісках у кілька разів нижче кларкового, у кварцитоподібних різностях - на порядок менше. Із скупченнями фосфоритів пов'язаний підвищений вміст стронцію в 3-5, місцями до 8 разів у порівнянні із кларковим (рис.1), а також кларковий і підвищений в 2-3 рази вміст рідкоземельних елементів - ніобію і лантану (можливо й інших, але дані по них відсутні). У приштокових зонах великих штоків (Карайкозівський, Олексіївський), у зв'язку з підтоком вод кам'яновугільного горизонту, спостерігається підвищення вмісту брому до 8 х 10^-4%. До кларкових (і вище) значень наближаються концентрації кобальту, марганцю, хрому та стронцію.

Тріщинувата зона верхньої крейди. Представлена вивітрілою, сильно тріщинуватою гірською породою, що складається з уламків крейди і мергелю, які відрізняються високою чистотою хімічного складу і містять до 98% CaСО₃. Практично для більшості металів вміст нижче кларкового в кілька разів, для ванадію на порядок. Тільки марганець, стронцій, барій і залізо досягають кларкового вмісту.

Канівський і бучацький горизонти. Складені пісками, пісковиками, алевритами. Місцями відмічається підвищений вміст фосфоритів, з якими пов'язані підвищення вмісту стронцію і рідкоземельних елементів, але кларкові значення не перевищуються. З канівським горизонтом пов'язана основна локалізація верхніх частин великих соляних штоків і утворення у межах горизонту відкладів кепроку, з яким за рахунок розчинення калієвих солей девонського періоду, пов'язаний підвищений до 2 разів у порівнянні із кларковим вміст талію, а також підвищений в 1,5 рази вміст кадмію (рис.2). У результаті вивітрювання девонських діабазів, у породах кепроку розвивається сульфідна мінералізація з підвищенням вмістом свинцю, міді, срібла, цинку, миш'яку. Але, сульфідні з'єднання цих елементів в залежності від геохімічних умов слабо розчинні у воді. Наближаються до кларкових значень концентрації у породах брому, стронцію, барію, миш'яку, марганцю.

Обухівський і межигірський горизонти. Складені пісками, пісковиками, алевритами. Вміст металів значно нижче кларкового. В одиничних пунктах відзначений підвищений вміст титану, цирконію та ітрію до 1,5 кларкового вмісту. Це підвищення вмісту пов'язане, імовірно, із слабою розсипною мінералізацією ільменіту і циркону. Відносно збільшені концентрації ванадію (майже у два рази більше кларку), стронцію і частково марганцю і брому.

Берецький горизонт. Представлений пісками тонкозернистими світло-сірими. У північній прибортовій зоні Дніпровсько-Донецької западини в пісках присутні прошарки з підвищеним вмістом рудних мінералів: ільменіту, рутилу і циркону, що місцями досягають промислової концентрації, з якими пов'язаний сильно підвищений вміст титану, олова, хрому, цирконію, рідкоземельних елементів (ніобію, ітрію, лантану). Відмічається також наближення до кларкового концентрацій марганцю і стронцію.

Рис.1 Рис.2

Четвертинні відклади. Представлені двома основними генетичними різновидами: лесоподібні суглинки вододільних плато й алювіальні відклади заплав і річкових терас. Лесоподібні суглинки мають, в основному, кларкові вмісти металів. З горизонтами палеоґрунтів пов'язаний підвищений вміст брому, стронцію, молібдену, марганцю і ванадію. Алювіальні відклади представлені, головним чином, пісками глинистими. Вміст металів значно нижче кларкового, за виключенням алюмінію і ванадію.

Проаналізувавши геохімічний склад порід зон інтенсивного та значного водообміну Харківської області можна зробити висновок, що хоча вміст токсичних металів в осадовому чохлі, в основному, не перевищує кларкових значень для осадових порід, при наявності, або штучному створені відповідних гідрохімічних умов у підземні води з порід можуть надходити підвищенні концентрації стронцію, марганцю, алюмінію, талію, барію, брому, кадмію, ванадію і навіть свинцю. Особливо це стосується вод бучацько-канівських і четвертинних відкладів. Крім того, у приштокових зонах, зосереджених в південних районах Харківської області: Первомайському, Балакліївському, Красноградському, можливе локальне підвищення вмісту талію, кадмію, стронцію, має значення підтік у приштокових зонах мінералізованих вод кам'яновугільних відкладів, що містять бром.

Визначення техногенних джерел формування мікрокомпонентного складу підземних вод водозаборів зроблено на прикладі найбільших забруднювачів Харківської області (Зміївської ТЕС, Балакліївського цементно-шиферного комбінату). Ореоли розповсюдження забруднюючих речовин від цих об'єктів накладаються один на одного і створюють єдиний простір шириною до 40 км вздовж р.Сів.Донець зі значним перехресним забрудненням великої території. Так, у снігових пробах, відібраних у радіусі 5 км від ТЕС, фіксується повсюдне перевищення ГДК по таким елементам, як миш'як, берилій, кадмій, алюміній, талій, свинець, марганець, ванадій. Максимальні приземні концентрації багатьох металів у безпосередній зоні впливу підприємств мають значення від 2 до 8 ГДК. Таким чином, основними джерелами забруднення першого від поверхні палеоген-четвертинного водоносного горизонту у районі впливу підприємств-забруднювачів є: надходження у водоносний горизонт інгредієнтів, внаслідок накопичення промислових викидів атмосферного характеру, які осаджуються на поверхні ґрунтів; фільтрація забруднених вод золовідвалу через слабко екрановане ложе золовідвалу; додаткова інфільтрація забруднених вод із ставка-охолоджувача (оз. Лиман); витоки з водо несучих комунікацій станції й прилеглих селищ.

У п'ятому розділі розглядаються питання організації централізованого водопостачання, характер взаємозв'язку та якість підземних вод водоносних горизонтів, які експлуатуються водозаборами у районних центрах Харківської області.

У всіх великих містах та районних центрах області організовані великі водозабори підземних вод для господарсько-питного водопостачання. Водозабори підземних вод, як правило, розташовані в долинах крупних річок, в 300-500 м від ріки і складаються з 4-10, рідше з 13-18 взаємодіючих свердловин За тривалий період експлуатації встановився гідравлічний зв'язок підземних і річкових вод, забруднених токсичними речовинами. У мікрокомпонентному складі поверхневих вод Харківської області спостерігається підвищення концентрацій речовини 2-го класу небезпеки вище норм ГДК: свинцю - до 4 ГДК, миш'яку - до 2 ГДК, алюмінію - до 11,4 ГДК, брому - до 1,7 ГДК, у деяких випадках підвищення концентрацій речовини 1-го класу небезпеки: ртуті - до 2 ГДК та талію до 1 ГДК. Подібна ситуація спостерігається і у мікрокомпонентному складі підземних вод, а саме підвищення концентрацій таких елементів як свинець, миш'як, ртуть, алюміній, бром і у меншій кількості випадків - ртуть та свинець (табл.1).

В межах Харківського регіону головними водоносними горизонтами, які використовують для централізованого водопостачання є палеогеновий (як правило бучацько-канівський), водоносний горизонт мергельно-крейдяної товщі верхньої крейди та сеноман-нижньокрейдяний водоносний горизонт. Глибина залягання водоносних горизонтів коливається у межах від 22.0 до 147.0 м (Р₂bи -kn), 9.5-175.0 м (K₂)_, 41.8-900 м (K₂s-K₁). Вскрита потужність водоносних горизонтів 10.0-41.8 м (Р₂bи -kn), 25.0-75.0 м (K₂)_, 15.0-105.0 м (K₂s-K₁). Глибина статичного рівня горизонтів коливається в межах від 2.0 до 139.5 м, дебіти свердловин від 100 до 1500 м³/добу. Сумарний дебіт по деяким водозаборам досягає від 6,0 тис. м³/добу до 24,5 тис. м³/добу. Підземні води водоносних горизонтів, що залягають нижче, для питного водопостачання не використовуються, так як мають високу мінералізацію.

Водоносний горизонт палеогенових відкладів експлуатується водозаборами міст Чугуїв, Зміїв, Красноград, Ізюм, Мерефа, Балаклія, Барвенкове, Коломак, Краснокутськ, Зачепилівка, Близнюки. Експлуатаційні свердловини розташовані, як правило, у долинах невеликих річок та балок. Глибина свердловин не перевищує 100-150 м, дебіти свердловин від 150 до 300 м³/добу. Радіус депресійних воронок не перевищують 300-500 м. Регіональних депресійних воронок при експлуатації водоносного горизонту палеогенових відкладів не відмічається.

Таблиця 1

Концентрації деяких компонентів у підземних водах основних водоносних горизонтів Харківської області, що використовуються для водопостачання.

Хімічний елемент	ГДК, мг/дм3	Вміст хімічного елементу у підземних водах водоносного горизонту, min/max вміст елементу, мг/дм3
		Бучацько-канівський	Тріщінуватої зони верхньої крейди	Сеноманнижньо-крейдяний
Ртуть	0,0005	0,00002/0,0005	0,00001/0,001	0,00002/0,0005
Кадмій	0,001	0,0001/0,0005	0,0001/0,004	0,0001/0,002
Свинець	0,01	0,001/0,029	0,001/0,15	0,005/0,03
Миш'як	0,01	0,003/0,03	0,001/0,05	0,001/0,03
Алюміній	0,5	0,01/7,2	0,005/2,7	0,004/3,6
Бром	0,2	0,04/0,95	0,01/1,0	0,09/0,71
Барий	0,1	0,02/0,13	0,01/0,21	0,01/0,16
Стронцій	7,0	0,2/5,5	0,1/10,0	0,8/10,1
Залізо	0,3	0,09/8,0	0,1/1,35	0,15/4,42
Цинк	1,0	0,002/0,02	0,001/0,01	0,002/0,01
Кобальт	0,1	0/0,006	0/0,003	0/0,003
Талій	0,0001	0/0,0001	0/0,0002	0/0,0001
Марганець	0,1	0,002/0,4	0,003/0,26	0,001/0,2

Водоносний горизонт мергельно-крейдяної товщі у межах Харківського регіону експлуатується широко. Експлуатаційні свердловини в більшості випадків розташовані у долинах крупних річок та їх притоків (ріки Оскіл, Сів Донець, Уди та ін.), що пояснюється водоносними властивостями мергельно- крейдяної товщі. Найбільша тріщинуватість спостерігається у долинах річок до глибини 40-80 м, нижче до глибини 400-500 м залягає монолітна товща, в межах вододілів тріщинуватість товщі різко зменшується. Мергельно-крейдяна товща має значну водозбагаченість, дебіти свердловин досягають 1500-2000 м³/добу. Горизонт експлуатується водозаборами міст Зміїв, Ізюм, Богодухів, Золочів, Чугуїв, Печеніги, Кегечівка, Дергачі, Куп'янськ, Двурічне, Вовчанськ, Валки, Великий Бурлук, Шевченкове, Борова. Депресійні воронки знаходяться в долинах річок, радіус впливу не перевищує 1,5-2,5 км.

Водоносний горизонт сеноман-нижньокрейдяних відкладів має повсюдне поширення у регіоні. Підземні води цього горизонту інтенсивно експлуатуються протягом майже століття. Первинний п'єзометричний рівень сеноман-нижньокрейдяного водоносного горизонту був установлений на відмітці +10,0 м вище поверхні землі. В продовж століття інтенсивна експлуатація підземних вод горизонту проводилася у межах всього регіону і на території обласних центрів міст Полтава, Суми. Особливо інтенсивна експлуатація відбувалася з середині 70-х по 90-ті роки минулого століття. При цьому відмітка рівня води залежить від зміни водовідбору, а максимальне зниження рівня під впливом дії водозабору у м. Харків досягла у Харківській області 120 м.

Зниження рівнів підземних вод у горизонтах, що залягають вище (четвертинний, палеогеновий та мергельно-крейдяний), під впливом експлуатації сеноман-нижньокрейдяного водоносного горизонту не спостерігається, так як він відокремлюється регіональним водотривом мергельно-крейдяних порід товщиною до 400-500 м. Депресійна воронка водоносного горизонту сеноман-нижньокрейдяних відкладів займає всю Харківську область і продовжується в Сумській та Полтавській областях (рис. 3). Найбільше зниження рівнів у районі м. Харків - абсолютні відмітки п'єзометричного рівня + 0 при відмітці у непорушених умовах +120м. П'єзометричні рівні у м. Люботин - +30м, Мерефа - + 35, Первомайськ - +75м, Балаклія - +80м, Богодухов - +80м, Красноград - +75м, Сахновщина - + 85, Лозова - +95 , Нова Водолага - +55.



Рис. 3. Карта-схема співвідношення п'єзометричних рівнів горизонтів підземних вод, що експлуатуються для водопостачання у зоні впливу водозаборів.

Співвідношення рівнів перших від поверхні водоносних горизонтів в межах депресійних воронок таке, що тільки у Близнюківському, Борівському, Двурічанському, Куп'янському, Зачепилівському, Ізюмському, а також можливо частково у Шевченківському водозаборах, відбувається в умовах експлуатації висхідна підпитка верхніх водоносних горизонтів (бучацько-канівського і мергельно-крейдяного) водами сеноман-нижньокрейдяного горизонту. Це може приводити до збільшення мікрокомпонентів глибинного походження у підземних водах, що експлуатуються. У всіх інших випадках, навіть при умові експлуатації локальних водозаборів, з водоносних горизонтів палеогенових і верхньо-крейдових відкладів низхідний рух підземних вод з цих горизонтів у водоносний горизонт сеноман-нижньокрейдяних відкладів залишається стабільним, у зв'язку з регіональним великим зниженням п'єзометричної поверхні останнього. Не дивлячись на відносно високу захищеність підземних вод від забруднення (у порівнянні з поверхневими водами), в них виявляють такі мікрокомпоненти як Pb (0,001-0,15 мг/дм³), Zn (0,001-0,01 мг/дм³), Cd (0,0001-0,004 мг/дм³), Tl (0,00001-0,0002 мг/дм³), Hg (0,00001-0,001 мг/дм³), As (0,001-0,05мг/дм³), Al (0,004-7,2 мг/дм³), Fe (0,09-8,0), Mn(0,001-0,4) та інші. (табл. 5.1). Якісний склад підземних вод централізованих водозаборів визначався за даними хімічного, мікрокомпонентного складу води. Проби води відбиралися з кількох водозабірних свердловин по кожному водозабору.

Макрокомпонентний склад води більшості водозаборів відповідає вимогам Держстандарту "Вода питна" та ДержСанПіН 383-97. Тип води гідрокарбонатний, гидрокарбонатно-сульфатний, рідше гидрокарбонатно-хлоридний. По водозаборах міст Краснограда, Великого Бурлука, Шевченкове, де виявлена висока мінералізація води 1,1-1,7 г/дм³ у воді експлуатаційних свердловин, в аніонному складі переважають сульфати і хлориди. Тип вод сульфатно-хлоридний або хлоридний. У більшості випадків мінералізація води становить 0,4-0,8г/дм³, виняток - вода водозабірних свердловин міст Мерефа (сел. Жуковка - 1,2 г/дм³), Золочів (1,2 г/дм³), Чугуїв (свердл. 4^а - 1,2 г/дм³), Красноград (свердл. №8 - 1,5 г/дм³ і свердл. №11 по 1,6 г/дм³), Вел. Бурлук (свердл. № 2 і 3 - 1,6г/дм³), Шевченкове (свердл. №5 -1,7 г/дм³, свердл. №6 -1,6 г/дм³).

Для підземних вод водозаборів з мінералізацією більше 1 г/дм³ вище норм ГДК знаходяться солі кальцію і магнію (загальна жорсткість від 9,0-11 до 12-16,3 мг-экв/дм³), сульфати, хлориди, натрій. У воді водозаборів міст Вел. Бурлук, Шевченкове присутній у високих концентраціях бром, елемент 2-го класу небезпеки (високо небезпечний). Концентрації в 2,1-2,4 мг/дм³ брому перевищують встановлений ГДК для господарчих питних вод більш ніж в 10 разів. По суті водопостачання цих населених пунктів здійснюється мінеральними водами сульфатно-хлоридного типу із специфічними мікрокомпонентами і мінералізацією 1,5-1,7 г/дм³, що не відповідає вимогам для питних вод. Бром знаходиться вище норм ГДК у воді водозаборів міст Чугуєва, Зміїва, Краснограда, Барвенкове, Зачепилівки, Борової, але в меншій кількості, ніж у водозаборах міст Шевченкове та Вел. Бурлук.

У мікрокомпонентному складі води централізованих водозаборів виявлені речовини 1-го класу небезпеки - талій, ртуть; 2-го класу небезпеки - кадмій, свинець, миш'як, алюміній, бром, барій; 3-го класу небезпеки - залізо, марганець, що присутні вище норм ГДК. У табл. 5.3 надані середні відношення до ГДК речовин за класами небезпеки у воді водозаборів питного водопостачання Харківської області. У водозаборах Зміїва, Ізюму, Люботина, Вел. Бурлука та інших на рівні ГДК виявлений талій. Присутня ртуть у воді обмеженої кількості свердловин (Люботин, Первомайськ, Зміїв, Зачепилівка, Двуречанськ). Для підземних вод водозаборів міст Зміїва, Первомайська, Балаклії, Золочева, Сахновщини, Барвенкове, Чугуєва, Борової, Шевченкове, Нової Водолаги характерним є високий вміст заліза від 0,5 до 8,0 мг/дм³. Для більшості водозаборів є підвищеним вміст марганцю від 0,1 до 0,4 мг/дм³.Практично у всіх водах виявлено підвищений вміст свинцю, алюмінію, миш'яку.

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити припущення, що частина мікроелементів підземних вод мають природне походження. Це стосується скоріше всього брому, нерадіоактивного стронцію, у значній мірі бору, алюмінію, кадмію. Особливо це характерно для ділянок розповсюдження вод з високою мінералізацією, яка свідчить про їх розвантаження з великих глибин, або про розчинення порід сольових штоків і вилуговування мікроелементів із вміщуючих порід (алюміній, стронцій). Значна частина мікроелементів, особливо там, де їх вміст перевищує ГДК, імовірно має техногенне походження. Це перш за все свинець, ртуть, миш'як, частково талій, алюміній тощо. При цьому збільшення концентрацій у воді цих мікрокомпонентів може бути пов'язане як з надходженням техногенних забруднень з поверхні, так і у результаті зміни гідрохімічних умов у системі вода-порода у результаті штучного втручання у режим підземних вод (водовідбір, наливи, штучне живлення, дренаж тощо).

Типізація гідрохімічних умов водозаборів може бути проведена за вмістом хімічних елементів у підземних водах, що перевищують ГДК і визначається за градаціями, запропонованими у табл..2. Градації розроблені І.В. Саніною та Н.Г. Лютою із використанням існуючого досвіду щодо оцінки екологічного стану геологічного середовища (Удосконалення системи критеріїв оцінки екологічного стану геологічного середовища під час проведення регіональних еколого-геологічних досліджень, УкрДГРІ, 2008 р.). Якщо просторово збігаються аномалії елементів різних класів небезпеки з різним рівнем забруднення, оцінка виконується методом поглинання нижчого рівня вищим. Тобто, якщо більшість показників вмісту хімічних елементів другого класу небезпеки відноситься до припустимого рівня забруднення, а один або два елементи першого класу небезпеки (ртуть, талій) - до небезпечного рівня, то загальна оцінка дається, як небезпечний рівень забруднення.

Таблиця 2

Оцінка еколого-гідрогеологічних умов та рівнів забруднення підземних вод.

Гідрогеохімічний стан води	Рівні забруднення	Природні, природно-техногенні, техногенні показники
		Мінералізація, г/дм3	ГДК вмісту речовин за класами небезпеки
			І-й	ІІ-й	ІІІ-й
Прийнятний	низький	<1	<1	<1	<1
Обмежено прийнятний	середній	1,0-1,5	1-2	1-5	1-10
Неприйнятний	високий	1,5-3,0	2-3	5-10	10-20
Небезпечний	дуже високий	>3	>3	>10	>20

Для районування водозаборів на групи у табл. 5.3 було надано мінералізацію та середнє відношення до ГДК вмісту речовин першого, другого та третього класу небезпеки для кожної свердловини водозабору. Так як дані по дебітам кожної окремої свердловини відсутні - для розрахунку приймається те, що дебіти свердловин дорівнюють між собою і ГДК вмісту речовин 1-го та 2-го класу небезпеки підраховується, як середньоарифметичне. Зрозуміло, що у подальшому ці результати потребують уточнення, з урахуванням конкретних дебітів свердловин. У відповідності з типізацією умов за табл.5.2, районування підземних вод водозаборів складається з чотирьох груп.

До першої групи водозаборів належать водозабори з прийнятним гідрогеохімічним станом та низьким рівнем забруднення підземних вод - мінералізація < 1 г/дм³, вміст речовин 1-го, 2-го та 3-го класу небезпеки не перевищує 1 ГДК. До таких водозаборів відноситься Ізюмський та Валківський водозабори.

До другої групи водозаборів віднесені водозабори з обмежено прийнятним гідрогеохімічним станом та середнім рівнем забруднення підземних вод - мінералізація від 1 до 1,5 г/дм³, вміст речовин 1-го класу небезпеки 1-2 ГДК, 2-го класу небезпеки 1-5 ГДК та 3-го класу небезпеки 1-10 ГДК. До цієї групи відноситься

більшість водозаборів Харківської області: Зміївський, Люботинський, Мерефянський, Первомайський, Богодухівський, Чугуївський Печенізький, Красноградський, Коломацький, Краснокутський, Зачепилівський, Сахновщанський, Кегичівський, Нововодолазький, Дергачівський, Куп'янський, Двурічанський, Лозівський, Вовчанський, Борівський, Близнюківський.

До третьої групи водозаборів належать водозабори з неприйнятним гідрогеохімічним станом та середнім рівнем забруднення підземних вод - мінералізація від 1,5 до 3 г/дм³, вміст речовин 1-го класу небезпеки 2-3 ГДК, 2-го класу небезпеки 5-10 ГДК та 3-го класу небезпеки 10-20 ГДК. До цієї групи віднесені водозабори міст Балаклія, Барвенкове, Великий Бурлук та Шевченкове.

До четвертої групи водозаборів віднесені водозабори з небезпечним гідрогеохімічним станом та дуже високим рівнем забруднення підземних вод - мінералізація перевищує 3 г/дм³, вміст речовин 1-го класу небезпеки > 3 ГДК, 2-го класу небезпеки > 10 ГДК та 3-го класу небезпеки > 20 ГДК. До цієї групи належить водозабор міста Золочів, де концентрація свинцю становить 15 ГДК.

В цілому необхідно відмітити: централізовані водозабори підземних вод господарче - питного призначення організовані у всіх районних центрах і великих містах Харківської області в 70-80 роках ХХ сторіччя. Якість води багатьох із водозаборів не відповідає вимогам Держстандарту "Вода питна", а тим більше жорстким правилам України (ДержСанПіН 383-97). У зв'язку з цим виправдане і необхідне проведення глибоких досліджень (моніторинг хімічного складу води, визначення джерел забруднення, пошуки альтернативних джерел водопостачання).

Таблиця 3

Основні компоненти у воді водозаборів питного водопостачання Харківської області.

Район,місто	Горизонт що експлуа-тується	Середне відноше-ння до ГДКср	Міне-раліза-ція, г/дм3	Токсичні речовини, які знайдено у воді, мг/дм3	Оцінка еколого-гідрогеологічних умов
				1-й клас небезпеки	2-й клас небезпеки	3-й клас небезпеки
				Tl	Hg	Cd	Pb	As	Al	Br	Ba	Sr	Fe	Mn
															Гідрогеохімічний стан води	Рівень забруднення
				0,0001	0,0005	0,001	0,01	0,01	0,5	0,2	0,1	7,0	0,5	0,1
1	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	14	15	16	17	18	19
Зміївський, м. Зміїв	P2bc, K2	ГДКср	0,65	1	1,19	0,2	0,57	0,35	3,5	1,18	0,25	1,75	0,86	0,52	Обмежено прийнятний	Середній
Ізюмський, м. Ізюм	K2, P2bc	ГДКср	0,27	0,83	0,15	0,13	0,37	0,5	0,6	0,18	0,37	0,2	0,26	0,77	Прийнятний	Низький
Харківський, м. Люботин	K2s	ГДКср	0,47	0,54	0,6	0,17	1,2	0,9	1,83	0,81	0,19	0,32	0,94	0,5	Обмежено прийнятний	Середній
Харківський, м. Мерефа	P2bc, K2s	ГДКср	0,83	1	0,33	03	1,07	0,4	1,53	0,43	0,3	0,12	0,73	0,15	Обмежено прийнятний	Середній
Первомайський,м. Первомайськ	K2s	ГДКср	0,65		0,7	0,55	2	0,9	1,9	1,55	0,95	0,84	5,89	0,97	Обмежено прийнятний	Середній
Балакліївський, м. Балаклія	P2bc, K2s	ГДКср	1,03	0,23	0,09	0,47	0,63	1,43	7,53	1,16	1	0,19	2,72	0,65	Неприйнятний	Високий
Богодухісьий, м Богодухів	K2, K2s	ГДКср	0,73	0,17	0,15	0,2	1,7	0,83	1,47	0,85	0,63	0,3	0,93	0,8	Обмежено прийнятний	Середній
Золочівський, м.Золочів	K2	ГДКср	1,2	1	2	0,1	15	0,1	1	1,45	0,7	0,8	2,1	2,6	Небезпечний	Дуже високий
Чугуївський, м. Чугуєв	P2bc, K2	ГДКср	0,73	1	0,23	1,53	2,03	0,67	2,27	1,28	0,47	0,31	0,87	0,67	Обмежено прийнятний	Середній
Печеніжський, смт. Печеніги	K2	ГДКср	0,65	0,7	0,15	0,1	0,9	0,8	2	0,98	0,4	1,25	0,2	0,19	Обмежено прийнятний	Середній
Красноградський, м Красноград	P2bc, K2s	ГДКср	1,15	1	0,14	1,05	3,2	0,1	0,09	3,18	0,88	0,45	0,61	0,55	Обмежено прийнятний	Середній
Барвенківськийсмт. Барвенкове	P2bc	ГДКср	0,77		0,15	0,53	1,2	1	1,39	3,42	0,57	0,08	14,1	1,86	Неприйнятний	Високий
Коломацький, смт. Коломак	P2bc	ГДКср	0,7	1	0,16	0,3	0,1	0,5	3,2	0,25	0,2	0,02	0,68	0,8	Обмежено прийнятний	Середній
Краснокутський, смт. Краснокутськ	P2bc	ГДКср	0,2	1	0,18	0,3	0,8	1	0,72	0,45	0,5	0,5	0,94	0,3	Обмежено прийнятний	Середній
Зачепилівський, смт.Зачепилівка	P2bc	ГДКср	0,5		0,51	0,6	0,87	2	0,11	3,47	0,33	0,05	3,09	1,76	Обмежено прийнятний	Середній
Сахновщанський, смт. Сахновщина	K2s	ГДКср	0,43	0,25	0,24	0,45	1,01	1,18	1,8	1,63	0,35	0,15	3,47	0,49	Обмежено прийнятний	Середній
Кегичівский, смт. Кегичівка	K2	ГДКср	0,6	0,8	0,03	0,3	2	0,55	0,6	1,6	0,55	0,37	0,39	1,5	Обмежено прийнятний	Середній
Нововодолазький, смт. Н.Водолага	K2s	ГДКср	0,75	1	0,3	0,1	1,15	0,15	2	0,33	0,65	0,56	3,78	0,5	Обмежено прийнятний	Середній
Дергачівський, смт. Дергачи	K2	ГДКср	0,5		0,2	0,3	2,5	0,6	0,8	0,33	0,35	0,5	0,75	1,3	Обмежено прийнятний	Середній
Куп,янский, м. Куп,янск	K2	ГДКср	0,62		0,17	0,44	0,87	1,44	1,6	0,7	0,82	0,25	0,58	0,34	Обмежено прийнятний	Середній
Двурічанський,смт. Двурічне	K2	ГДКср	1,0		1	0,5	0,9	0,8	0,14	0,7	0,3	0,36	0,38	0,09	Обмежено прийнятний	Середній
Лозівський, м. Лозова	K2s	ГДКср	0,8		0,2	0,1	1	0,8	0,14	1,35	0,6	0,17	0,52	0,1	Обмежено прийнятний	Середній
Вочанський, м. Вовчанськ	K2	ГДКср	0,4		0,17	0,25	0,6	0,55	2,5	0,3	0,3	0,27	0,47	0,75	Обмежено прийнятний	Середній
Великобурлуцький, м. Великий Бурлук	K2	ГДКср	1,6	0,5	0,06	0,85	3	2	1,6	1,75	1,15	0,62	1,14	0,11	Неприйнятний	Високий
Шевченківський, смт.Шевченкове	K2	ГДКср	1,65	0,5	0,25	0,75	2,5	5	2,95	3,2	0,35	1,28	1,86	0,65	Неприйнятний	Високий
Борівський, смт. Борова	K2	ГДКср	0,47	0,33	0,1	0,33	0,27	0,47	2,08	0,09	0,17	0,06	1,67	0,14	Обмежено прийнятний	Середній
Валківський, м. Валки	...

Подобные документы

• Види води в земній корі

  Різновиди води в гірських породах, оцінка її стану та основні властивості. Класифікації підземних вод за критерієм умов їх формування та розповсюдження. Методика та головні етапи розрахунку притоку підземних вод до досконалого артезіанського колодязя.
  
  контрольная работа [15,4 K], добавлен 13.11.2010
  

• Проект проведення пошуку підземних вод для водопостачання сільськогосподарських об'єктів Радомишльського району Житомирської області

  Географо-економічні умови району: клімат, рельєф, гідрографія. Точки для закладання розвідувально-експлутаційних свердловин. Гідрогеологічні дослідження, сейсморозвідка. Попередня оцінка експлуатаційних запасів підземних вод в потрібній кількості.
  
  курсовая работа [68,7 K], добавлен 01.04.2011
  

• Підземні води

  Гіпотези походження води на Землі, їх головні відмінні ознаки та значення на сучасному етапі. Фізичні властивості підземних вод, їх характеристика та особливості. Методика розрахунку витрат нерівномірного потоку підземних вод у двошаровому пласті.
  
  контрольная работа [15,1 K], добавлен 13.11.2010
  

• Геологічні умови Зовнішньої зони Передкарпатського прогину

  Дослідження еколого-геохімічних особливостей підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину та їх оцінка як промислової сировини для вилучення корисних компонентів. Умови формування артезіанського басейну. Сфери використання мікроелементів.
  
  курсовая работа [59,8 K], добавлен 26.08.2014
  

• Розробка гірничної шахти

  Вибір засобу виймання порід й прохідницького обладнання. Навантаження гірничої маси. Розрахунок металевого аркового податливого кріплення за зміщенням порід. Визначення змінної швидкості проведення виробки прохідницьким комбайном збирального типу.
  
  курсовая работа [347,5 K], добавлен 19.01.2014
  

• Комплексний аналіз ґрунту

  Комплексне дослідження чорнозему в с. Нова Михайлівка Полтавської області; кореляційний аналіз, термостатичний та пікнометричний метод визначення вологості, питомої густини, вмісту органічних та мінеральних речовин, гумусу; обмінна кислотність ґрунту.
  
  курсовая работа [281,4 K], добавлен 11.10.2011
  

• Інженерно-геологічні особливості магматичних, метаморфічних, осадових гірських порід

  Магматичні гірські породи, їх походження та класифікація, структура і текстура, форми залягання, види окремостей, будівельні властивості. Особливості осадових порід. Класифікація уламкових порід. Класифікація і характеристика метаморфічних порід.
  
  курсовая работа [199,9 K], добавлен 21.06.2014
  

• Дослідження впливу змін клімату на водні ресурси межиріччя Дунай-Дністер

  Фізико-географічна характеристика Північно-Західного Причорномор’я. Основні тенденції змін клімату у межиріччі. Визначення змін кліматичних чинників формування стоку та характеристик стоку річок. Попередній аналіз даних гідрохімічного складу вод.
  
  курсовая работа [682,9 K], добавлен 22.12.2014
  

• Процеси підземних гірничих робіт

  Поняття та методика опанування складанням проектної документації очисних робіт підприємства як одної з важливіших ланок вуглевидобутку. Розробка технологічної схеми очисних робіт у прийнятих умовах виробництва. Вибір і обґрунтування схеми очисних робіт.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 09.08.2011
  

• Формування гідрологічного і гідрохімічного режимів малих річок

  Особливості формування гідрологічного і гідрохімічного режимів малих річок Північного Приазов’я, стан річкових басейнів. Гідроенергетичне освоєння ресурсів малих річок, регулювання стоку. Гідромеліорація, осушення і зрошення. Погіршення стану малих річок.
  
  дипломная работа [83,3 K], добавлен 12.01.2011
  

• Металеві корисні копалини

  Мінерально-сировинна база чорних та кольорових металів в Україні. Руди чорних металів: залізні, марганцеві та хромові. Руди кольорових металів: руди титану, алюмінію, нікелю, свинцю та цинку, міді. Руди дорогоцінних металів: руди золота, срібла, платини.
  
  презентация [1,3 M], добавлен 10.10.2019
  

• Підготовка гірських порід до виїмки

  Розкривні роботи, видалення гірських порід. Розтин родовища корисної копалини. Особливості рудних родовищ. Визначальні елементи траншеї. Руйнування гірських порід, буро-вибухові роботи. Основні методи вибухових робіт. Способи буріння: обертальне; ударне.
  
  реферат [17,1 K], добавлен 15.04.2011
  

• Геологічні основи розкриття продуктивних пластів

  Радіус зони проникнення фільтрату за час промивки свердловини. Вивчення проникності і ступеню забруднюючої дії промислової рідини на колектор. Оцінка забруднення привибійної зони пласта при визначенні скінефекта. Коефіцієнти відновлення проникності.
  
  лабораторная работа [1,1 M], добавлен 14.05.2011
  

• Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролі судноплавної артерії

  Аналіз динаміки водного режиму р. Десна і оцінка можливих гідрологічних та гідродинамічних наслідків в зв’язку з глобальним потепленням клімату. Характеристика річкового транспорту та можливості перевезення вантажів судноплавною водною артерією р. Десна.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 20.09.2010
  

• Технологія розробки родовища нафти і газу

  Визначення запасів нафти в родовищі, пористість та проникність порід. Розрахунок відносної густини газу та нафти за нормальних і стандартних умов. Визначення умов та мінімального вибійного тиску фонтанування, тиску біля башмака фонтанного ліфта.
  
  контрольная работа [107,6 K], добавлен 27.06.2014
  

• Опис свердловини №94 Спаського родовища нафти

  Загальна характеристика свердловини №94 Спаського родовища нафти, Аналіз чинників забруднення навколишнього природного середовища при її будівництві. Розрахунок обсягів усіх видів відходів на підприємстві. Сучасні природоохоронні заходи, їх ефективність.
  
  курсовая работа [2,2 M], добавлен 13.04.2011
  

• Промышленные воды

  Общие сведения о минеральных водах, их геохимические типы. Классификация и условия формирования термальных вод. Геохимическая оценка способности химических элементов к накоплению в подземных водах. Применение и способы использования промышленных вод.
  
  реферат [57,6 K], добавлен 04.04.2015
  

• Мінеральний склад та використовування кімберлітів

  Ознайомлення з походженням, петрографічними особливостями, мінеральним складом кімберлітів. Властивості кімберлітів і трубок вибуху. Широкі варіації породоутворюючих оксидів, властиві для кімберлітових порід. Розріз кори вивітрювання кімберлітової трубки.
  
  курсовая работа [974,1 K], добавлен 03.12.2014
  

• Проект геолого-розвідувальних робіт в межах поля шахти ім. Калініна ДП "Артемвугілля"

  Геологічний опис району, будова шахтного поля та визначення групи складності. Випробування корисної копалини і порід, лабораторні дослідження. Геологічні питання буріння, визначення витрат часу на проведення робіт. Етапи проведення камеральних робіт.
  
  дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.11.2012
  

• Паливні корисні копалини України

  Аналіз історії відкриття перших родовищ паливних копалин в Україні. Дослідження класифікації, складу, властивостей, видобутку та господарського використання паливних корисних копалин. Оцінка екологічних наслідків видобутку паливних корисних копалин.
  
  курсовая работа [8,6 M], добавлен 20.12.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам