Наукові засади прогнозування неантиклінальних пасток нафти і газу у теригенних відкладах (на прикладі утворень карбону Дніпровсько-Донецької западини)

На прикладі території від Яблунівської до Кошовійської структур, де виявлені газоконденсатні поклади у відкладах ХІІа м.ф.г. Південнояблунівського, Комишнянського і Західнокошовійського родовищ, показані шляхи практичної реалізації запропонованої методики прогнозування літологічно екранованих пасток вуглеводнів. Тут породи-колектори утворюють єдиний генетичний об'єкт, складений алювіальними пісковиками Висачківської палеоріки, її піщаними виносами у прибережну Яблунівську зону та прибережно-морськими пісковиками Зв'язівсько-Комишнянсько-Кошовійської ділянки. Обгрунтовані літологічно екрановані Комаринська і Західнояблунівська пастки вуглеводнів, пов'язані з заміщенням пісковиків дельтової протоки Висачківської палеоріки, та Зв'язівська пастка - з заміщенням порід-колекторів морського узбережжя. Відкориговані моделі пасток Комишнянського та Західнокошовійського родовищ, утворені прибережними піщаними тілами. Оцінені запаси вуглеводнів, запропонована схема розміщення та послідовність буріння пошукових і розвідувальних свердловин, обгрунтована економічна доцільність освоєння прогнозних покладів.

ПРОГНОЗУВАННЯ ТЕКТОНІЧНО ЕКРАНОВАНИХ ПАСТОК НАФТИ І ГАЗУ

За походженням розриви осадового чохла ДДЗ поділяються на дві великі групи. До першої відносяться конседиментаційні і постседиментаційні порушення, які виникли внаслідок вертикальних диференційованих рухів блоків фундаменту чи солі. Друга група представлена практично невивченими в регіоні порушеннями - конседиментаційними скидами зсувного характеру, які виникають у товщах слаболітифікованих осадів під дією сили земного тяжіння.

Механізм формування гравітаційних скидів. Геолого-геофізичні матеріали свідчать про те, що в кам'яновугільних відкладах ДДЗ існують скиди, які характеризуються криволінійністю як у розрізі, так і в плані, зменшенням амплітуди зміщення блоків з глибиною, відсутністю безпосереднього зв'язку з розломами фундаменту. У зарубіжній геологічній літературі вони мають назву гравітаційних, лістричних, атектонічних порушень або скидів росту (J. W. Shelton, 1968, K. J. Weber, 1971, D. E. Prior, J. M. Coleman, 1980 та ін.). Формування гравітаційних порушень подібне до утворення зсувів порід на схилах земної поверхні під дією сили тяжіння. Вони виникають за умов, коли зсувні (тангенціальні) напруги у товщі порід перевищують ті, яким може опиратися порода.

Гравітаційні скиди формуються в обводнених слаболітифікованих піщано-глинистих товщах на границях контрастних тектонічних рухів субстрату. За О. П. Лісіциним (1988) підводні зсуви спричинені значними швидкостями седиментації осадків, що призводить до зростання порового тиску (M. K. Hubbert, W. W. Rubey, 1959) і зниження їх механічної стійкості (D. Thomas, 1995) - опір зсуву в намулах авандельт, як правило, не перевищує 0,05 кг/см2. Іншими чинниками формування гравітаційних дислокацій вважаються геохімічні (високий вміст органічної речовини, генерація метану, на великих глибинах - утворення газогідратів), гідродинамічні (сильні хвилі), тектонічні (землетруси). Гравітаційні скиди - безкореневі порушення. Їм притаманне виположування з глибиною; врешті-решт вони переходять у так звані міжплощинні зриви (флети), паралельні поверхням седиментації, і зникають у зонах бокового ущільнення осадів. Порушення формуються конседиментаційно, безперервно-переривчасто згідно з сезонним характером постачання осадів ріками, тобто процес утворення гравітаційних скидів автокінетичний. В плані вони мають форму дуг, увігнутих за падінням верств та збільшенням товщин відкладів. Внаслідок прокручування блоків під час їхнього сповзання по криволінійній поверхні утворюються структурні носи або вузькі асиметричні антикліналі

Гравітаційні дислокації осадових басейнів світу. Вони пов'язані з відкладами потужних теригенних компенсаційних шельфів на границях геоструктур, темпи занурення яких суттєво відрізнялися. До них відносяться, наприклад межі форланду та глибоководного прогину з деструктивним типом океанічної кори (палеогенові відклади Галф Косту), форланду і сучасної океанічної западини (палеогенова дельта Нігеру), внутрішньоплатформного прогину та крайової синеклізи (верейсько-мелекеська товща північно-західного облямування Прикаспійської западини). Відомі гравітаційні дислокації і в басейнах Бургос, Сан-Джордж, Кутей та ін. Для них характерні великі швидкості седиментації (понад 100 м/млн років), заповнення басейну за схемою доцентрового нарощування, значні товщини осадового чохла (понад 10 км), піщано-глинистий тип розрізу, глиняний чи соляний діапіризм, надгідростатичні пластові тиски. Гравітаційні дислокації пов'язані з зонами максимальних градієнтів товщин одновікових відкладів. Амплітуди скидів у їхніх середніх частинах коливаються від 50 до 150 м, зменшуючись догори і донизу до нуля. Деякі з них ускладнені антитетичними порушеннями, які компенсують основні розломи. Дуги скидів довжиною від перших сотень метрів до 20 км орієнтовані увігнутим боком за зростанням товщин осадів та регіонального занурення верств. Зазвичай окремі порушення об'єднуються в ешелони, які простягаються вздовж зон максимальних градієнтів товщин відкладів. Структурні носи чи вузькі асиметричні антикліналі разом з порушеннями утворюють пастки для покладів нафти і газу.

Гравітаційні дислокації ДДЗ. Цілеспрямованого вивчення гравітаційних тектонічних дислокацій регіону не проводилося, хоч є всі підстави прогнозувати їхнє існування в кам'яновугільному періоді. Басейн цього проміжку геологічного часу (великий естуарій, відкритий у напрямку Донбасу) - типовий приклад лавинної седиментації першого глобального рівня (А. П. Лісіцин, 1988) з вздовжосьовим і боковими послідовними переміщеннями зон максимальних товщин пачок карбону. Швидкість седиментації верхньовізейських, серпуховських, башкирських і московських відкладів збільшується від 20-30 м/млн років на бортах западини до 60-120 м/млн років у прибортових її частинах, 140-150 м/млн років - у зонах зчленування прибортових і центральної частин ДДЗ і досягає максимуму 200-250 м/млн років у найглибших компенсаційних мульдах - Північномашівський, Кротеньківський, Шилівський та інших. Високі значення і градієнтів товщин згаданих відкладів: приблизно від 70-120 м/км вздовж осі западини до 200-400 м/км від бортів до осі регіону, а також ухили пластів відповідно від 50-100 м/км до 100-250 м/км. Відклади карбону ДДЗ складені піщаними і глинистими пластами. Останні сприяли зсувам порід, змащуючи поверхні ковзання зірваних блоків.

За результатами комплексної переінтерпретації даних буріння та сейсморозвідки виявлено, що замість єдиного розлому, як це вважалося раніше, на північному і західному схилах Руденківського купола простягається низка гравітаційних скидів зі структурними носами в опущених блоках. Вони порушують лише товщі візейського, серпуховського, башкирського та московського ярусів. З витягнутою геміантикліналлю в опущеному блоці одного із скидів пов'язане Степне родовище з тектонічно екранованими газоконденсатними покладами у відкладах серпуховського ярусу. Судячи з часових розрізів, гравітаційні дислокації простежуються від Руденківської структури вздовж бортів компенсаційних мульд до Горобцівської площі. Прогнозуються вони і на північно-східному крилі Котелевсько-Березівського валу, яке одночасно є бортом Кубашівсько-Костянтинівської компенсаційної мульди, на бортах Синівської, Володимирівської та інших мульд. Сповзання осадів на бортах компенсаційних мульд - найбільш масовий прояв гравітаційного тектогенезу в регіоні.

Гравітаційні скиди формувалися в карбоні і на крутих крилах піднять чи частинах структурних носів з боку регіонального занурення верств. Прикладами можуть бути північні крила Іллічівської і Голубівської антикліналей, східне крило Семенцівсько-Абазівської структури, північні частини Розумівського і Багатівського структурних носів та інші.

Деякі ділянки моноклінальних схилів бортів регіону, особливо на території Луганського мегаблока північного борту ДДЗ, теж порушені скидами росту.

Дугоподібні конседиментаційні скиди, які утворюють грабени просідання Глинсько-Розбишівської, Качанівської, Рибальцівської, Більської, Солошинської та інших криптодіапірових соляних структур, також сформувалися внаслідок сповзання порід зі склепінь піднять у сусідні компенсаційні мульди.

Вплив гравітації на формування розривних порушень осадового чохла, пов'язаних з розломами фундаменту. З застосуванням теоретичних розробок М. В. Гзовського, 1975 р., встановлено, що під час тангенціального розтягнення порід у карбоні ДДЗ внаслідок розсування блоків фундаменту над незгідними розломами в осадовому чохлі утворювалися зяючі (розкриті) порушення відриву. Крім того, частини піднятих блоків осадових порід під дією сили тяжіння сповзали по криволінійних поверхнях у напрямку блоків, які опускалися. Це призводило до прокручування сповзаючих блоків і, як наслідок, - до притирання стінок порушень. З цієї причини скиди сколювання герметичні і слугують екранами вуглеводнів. Увігнутим боком вони орієнтовані за регіональним падінням верств.

Внаслідок тангенціального розтягнення бортів западини над незгідними розломами фундаменту в осадовому чохлі утворилися дві системи порушень: субвертикальні відриву і пологі сколювання, які перетинаються під кутом сколювання (приблизно 35-40є для піщано-глинистого розрізу) над краями піднятих блоків фундаменту. Скиди відриву прямолінійні, скиди сколювання - дугоподібні як у розрізі, так і в плані. Екранами для вуглеводневих скупчень слугують лише скиди сколювання (Юліївське, Скворцівське, Рокитнянське та інші родовища).

Над згідними розломами фундаменту в осадовому чохлі реалізувалися лише напруги сколювання у вигляді дугоподібних скидів. Як і у випадку незгідних скидів, у плані увігнутою частиною згідні порушення орієнтовані за регіональним нахилом верств. Зі згідними скидами пов'язані газоконденсатні поклади Волохівського, Трьохізбенського, Розсипнянського та декількох інших родовищ

Особливості розломної тектоніки північного борту ДДЗ. В умовах тангенціального розтягування на бортах деяких западин сформувалися системи згідних та незгідних скидів, з якими пов'язані прогини осадового чохла. Такі структури встановлені у відкладах юри-олігоцену на південному борту Аденського рифта (H. Y. Ali, 2006) ранньоюрської формації Статфйорд (J. Hesthammer, J. O. Henden, 2000) поблизу західних берегів Норвегії, нижньої крейди на монокліналях бортів западини Галф Кост (D. K. Tucker, 1968). У межах останньої, наприклад, системою диз'юнктивних порушень Семплс утворений прогин Карнс. З дугоподібними незгідними скидами прогину пов'язані численні нафтові і газові родовища світи едвардс. У напрямку здіймання борту, за віссю прогину, де поширені в основному згідні скиди, тектонічно екранованих покладів не встановлено. До розломної системи Семплс подібні тектонічні дислокації інших скидових зон Галф Косту - Мексіа, Талко, Південний Арканзас та ін. Близький за будовою має і північний борт ДДЗ. Вузькі тектонічні блоки, обмежені дугоподібними скидами субрегіонального простягання, розміщені декількома низками довжиною у десятки кілометрів. Нахилені назустріч один одному згідні і незгідні скиди утворюють локальні грабени (щілинні мікрограбени за В. К. Гавришем і Є. С. Петровою, 2004). У межах, наприклад, Харківського мегаблока вісь локального грабена простягається з північного заходу на південний схід між Скворцівською і Кузьмичівською, Південною і Дачною, Хорошівською і Жихарівською, Малороганською і Харківською, Булгаківською і Бучазькою структурами. На південь від осі переважають незгідні скиди, на північ - згідні. За аналогією зі згаданими нафтогазоносними басейнами на північ від осі локального грабена перспективність Харківського мегаблока суттєво зменшується.

Під час геологорозвідувальних робіт на території бортів слід враховувати такі обставини. Субвертикальні скиди відриву добре простежуються на часових розрізах за зміщенням осей синфазності сейсмічних відбиттів. Пологі вигнуті площини порушень сколювання з кутами нахилу до 35-40є виділяються невпевнено, зливаючись з сейсмічними відбиттями від седиментаційних границь. Деякими свердловинами (1-Рокитнянська, 1-Васищівська та ін.) встановлені незгідні скиди, які раніше не фіксувалися за даними сейсморозвідувальних робіт. Однак, знаючи величину кута між порушеннями сколювання і відриву (35-40є), а також положення порушень відриву, можна прогнозувати незгідні скиди сколювання на початковому етапі аналізу первинних матеріалів сейсморозвідувальних робіт.

Експериментальне вивчення процесів формування розривних порушень. Досліди проводилися з дотриманням принципу подібності моделей до природніх об'єктів на взірцях глини як аналогах порід осадового чохла із застосуванням пінопластових штампів у ролі блоків фундаменту. За результатами моделювання порушень різного типу встановлено, що як над згідними, так і незгідними розломами поблизу виступів фундаменту в осадовому чохлі утворюються дугоподібні порушення, орієнтовані увігнутим боком за падінням верств. Ортогональні прямолінійні розломи фундаменту можуть проявлятися в породах чохла єдиним дугоподібним порушенням. Продемонстрована відповідність експериментальних моделей реальним геологічним об'єктам (Платівська, Юліївська, Розумівська структури).

Екранувальні властивості розривних порушень характеризуються ступенем щільності контакту порід-колекторів перспективного блока з пластами-флюїдоупорами сусіднього. Прямого методу визначення герметичності розривних порушень немає. Можна дати лише опосередковану її оцінку для скидів різного генезису, виходячи з теоретичних міркуваннь та результатів вивчення статистичних даних щодо наявності чи відсутності покладів нафти і газу в прирозломних пастках.

Світовою практикою підтверджена висока надійність екранування покладів нафти і газу гравітаційними скидами. Вона зумовлена пологістю площин гравітаційних порушень, затиранням нерівностей їх площин внаслідок прокручування опущених блоків під час сповзання по дугоподібних поверхнях скидів, а також захороненням цих дислокацій у відкладах карбону. В ДДЗ відоме лише Степне родовище, поклади якого екрановані гравітаційними порушеннями, але з ним пов'язані великі перспективи нафтогазоносності.

З-поміж розривів осадового чохла північного борту ДДЗ незгідні скиди сколювання - одні з найнадійніших екранів для покладів нафти і газу. Герметичність цих скидів пов'язана з притиранням блоків порушень під час їхнього переміщення по криволінійних поверхнях та з пологим заляганням скидачів (кути падіння не більше 40є), що зумовлює змикання стінок скидів під дією маси сповзаючих блоків. Промислові скупчення вуглеводнів, пов'язані з незгідними скидами, встановлені у розрізах сімнадцяти з двадцяти двох структур Харківського мегаблока: Скворцівській, Юліївській, Наріжнянській, Рокитнянській, Бистрій, Коробочкинській та інших.

Ступінь надійності екранування вуглеводневих скупчень згідними скидами сколювання менший, ніж незгідними. Це пояснюється крутішим заляганням площин згідних скидів внаслідок збільшення нахилу борту западини в процесі її формування. Розрахунки показують, що сила змикання стінок незгідного скиду за нахилу борту 5є приблизно на 30 % більша, ніж згідного. Це перевищення зростає зі збільшенням крутості борту, і, як результат, екранувальна здатність незгідного скиду поступово підвищується, а згідного, навпаки, спадає. Цим пояснюються від'ємні результати пошукового буріння на восьми площах Харківського мегаблока, пов'язаних з опущеними блоками згідних скидів: Лісківській, Щиглівській, Кузьмичівській, Буланівській, Станичній, Граківській, Південнограківській, Мірейській. Газоконденсатні поклади, екрановані скидами такого типу, встановлені у відкладах горизонту С-17-18 на Платівському та Б-7-8 - на Недільному родовищах.

У склепіннях прирозломних антикліналей, які утворилися внаслідок укорочення верств під час їхнього занурення поблизу нахилених площин регіональних крайових розломів (Б. П. Кабишев, 1968), встановлені численні поклади нафти і газу. Проте крайові розломи - одні з найактивніших тектонічних елементів регіону, що складаються з великої кількості пов'язаних між собою порушень і ділянок тріщинуватості, тому вони відігравали здебільшого руйнівну роль для вуглеводневих скупчень. Про це свідчать такі факти. У двадцяти двох прирозломних складках, розташованих вздовж південного крайового розлому, виявлені 52 пластові склепінні непорушені поклади, ще 44 вуглеводневі скупчення обмежені поперечними та діагональними порушеннями, які не входять до системи крайових розломів западини. Обмежені крайовим розломом Західномихайлівська, Чапаєвська, Боярська структури виявилися непродуктивними. Обводнені і п'ятнадцять прирозломних структур, замкнених на північне крайове порушення. Ним екрануються лише чотири поклади Іскрівського родовища (горизонти В-19-20, В-22, Т-1б, Д-3б).

Загальновідомий вплив гравітаційних скидів соляних структур на екранування покладів нафти і газу - численними свердловинами встановлені сотні вуглеводневих скупчень, пов'язаних зі скидами грабенів просідання. Однак перспективи пошуків таких покладів невеликі - фонд криптодіапірових структур у регіоні майже вичерпаний.

Прогнозування розмірів тектонічно екранованих пасток вуглеводнів. Метод оцінювання екранувальної здатності диз'юнктивного порушення, запропонований І. В. Височанським (1989), зводиться до вивчення контакту пластів-колекторів з пластами-флюїдоупорами за геологічними розрізами збудованими вздовж площин порушень. Він є графічним і потребує певних трудовитрат. Пропонується експрес-метод оцінювання розмірів пасток. Виведена формула для визначення висот тектонічно екранованих пасток (h), пов'язаних

а) зі згідними скидами ;

б) з незгідними скидами , де

- амплітуда скиду,

і -кути падіння пласта вздовж площини скиду відповідно опущеного та піднятого блоків,

та - ймовірні товщини відповідно пласта-флюїдоупора та перекритого ним перспективного пласта-колектора.

Слід лише враховувати, що амплітуда незгідного скиду не повинна перевищувати товщини пласта-флюїдоупора. У разі недотримання даної умови пласт-колектор розгерметизується внаслідок його контакту по площині порушення з сусіднім у верхній частині структури.

Методика і приклади обгрунтування тектонічно екранованих пасток нафти і газу на об'єктах, виявлених сейсморозвідувальними роботами. Пропонується така послідовність прийомів на об'єктах, виявлених сейсморозвідувальними роботами.

1. Оцінка розміщення об'єкта досліджень у тектонічній зоні регіону.

2. Встановлення вірогідної природи розривних порушень, ступеня впливу на них гравітаційного тектогенезу.

3. Аналіз морфологічних особливостей площин розривних порушень.

4. Виокремлення порушень, які можуть слугувати тектонічними екранами для вуглеводневих скупчень.

5. Вибір перспективних (зонально нафтогазоносних) інтервалів розрізу на території досліджень.

6. Прогнозування порід-колекторів і порід-покришок перспективних комплексів.

7. Встановлення можливих розмірів тектонічно екранованих пасток вуглеводнів.

8. Визначення підрахункових параметрів та оцінка запасів нафти і газу прогнозованих покладів.

9. Обгрунтування схеми розміщення пошукових і розвідувальних свердловин.

10. Оцінка економічної доцільності освоєння ймовірних покладів вуглеводнів.

Алгоритм обгрунтування тектонічно екранованих пасток нафти і газу показано на прикладі Світанкової структури, встановленої за результатами сейсморозвідувальних робіт.

ПЕРСПЕКТИВИ ВИЯВЛЕННЯ НОВИХ НЕАНТИКЛІНАЛЬНИХ ПАСТОК НАФТИ І ГАЗУ

Перспективи пошуків літологічно екранованих пасток вуглеводнів. За визначеною щільністю запасів у центральній частині ДДЗ, розташованій приблизно від меридіану Лохвицького до західної центрикліналі Шилівського прогинів, у відкладах ХIIа м.ф.г. очікуються вуглеводневі скупчення з запасами категорій А+В+С1 приблизно 119 о.у.п. Вони різні за ступенем геологічного обгрунтування. Згідно з седиментаційною моделлю значна їх частина пов'язується з піщаними виносами Гадяцької палеоріки на підняттях і уступах дна пізньовізейського басейну у межах Загребельської, Північнокрутьківської, Крутьківської, Східноклинської, Млинської, Жемчужної площ.

Дещо менші перспективи Зіньківського і Північнорівнівського структурних носів, оскільки добре виражена палеозатока між Північнокрутьківським і Зіньківським палеомисами могла слугувати бар'єром для транспортування піщаного матеріалу у південно-східному напрямку від зони виносу Гадяцької палеоріки до Зіньківської і Північнорівнівської площ. Аналогічна ситуація і з Кошовійською структурою. В її межах закартовано ряд пізньовізейських піднять і уступів дна морського басейну, але Загірська палеозатока могла перешкодити транспортуванню піщаного матеріалу від Західнокошовійської до Кошовійської структур.

У зоні розвантаження Миргородської палеоріки, що охоплює Горошківський, Легейдівський структурні носи та частину Барханівського, а, можливо, й південну частину Гоголівської антикліналі, прогнозуються лінзоподібні піщані тіла ХІІа м.ф.г. Після здійснення палеогеоморфологічних реконструкцій за матеріалами деталізаційної сейсморозвідки тут теж очікуються об'єкти для пошукового буріння.

Зона піщаних виносів палеорік прогнозується у місцях перетину Верхівцівсько-Льговського, Баштансько-Бєлгородського і Жмеринсько-Старобільського розломів, тому перспективною для пошуків покладів вуглеводнів у літологічно екранованих пастках є значна територія між Мачуською, Руденківською і Розумівською структурами.

Перспективи пошуків тектонічно екранованих пасток вуглеводнів. У південно-східній частині западини гравітаційні дислокації прогнозуються вздовж бортів компенсаційних мульд на схід від Горобцівської, Зачепилівської структур, на північних крилах Руденківського і Новогригорівського куполів, Ульянівської, Голубівської, Східноголубівської прибортових структур. Простежуються вони, ймовірно, і в зоні зчленування південної прибортової і центральної частин регіону, яка простягається вздовж східного крила Семенцівсько-Абазівської структури, через Ватажківську площу, північні крила Суходолівського, Андріївського піднять, Розумівського структурного носа через Октябрську площу та північну частину Багатівського структурного носа.

У зоні зчленування північної прибортової і приосьової частин западини гравітаційні структури прогнозуються на північному і південному крилах Котелевсько-Березівського валу, між Білоусівською і Південнокисівською структурами, у східній частині Коломацької структури, між Валківським та Нововодолазьким соляними штоками.

Під час вибору схеми розміщення пошукових і розвідувальних свердловин необхідно взяти до уваги такі особливості будови гравітаційних дислокацій: а) зміщення апікальної частини структури з глибиною вслід за викривленням площини лістричного скиду; б) максимальні екранувальні властивості нижньої частини порушення; в) найвищу перспективність регіонально нафтогазоносних порід - нижньої частини башкирського ярусу і верхньосерпуховського під'ярусу, хоч гравітаційні скиди пронизують осадову товщу від утворень візейського ярусу до відкладів верхнього карбону.

На території північного борту сейсморозвідувальними роботами підготовлено перспективні об'єкти, пов'язані з незгідними та згідними скидами: Світанковий, Хмарівський, Логачівський, Роганський, Чугуївський, Кочетівський та ін. З огляду на гірші екранувальні властивості згідних скидів основну увагу під час вибору перспективних об'єктів пропонується приділити структурам, пов'язаним з незгідними скидами. Слід зауважити, що з віддаленням від грабена запаси вуглеводнів у родовищах суттєво зменшуються, особливо на північ від осі щілинного мікрограбена. Практичний інтерес мають лише пастки, екрановані незгідними скидами сколювання. З огляду на пологість цих скидів і пов'язане з нею істотне незбігання в плані (до 1,5 - 2,0 км) основних поверхів нафтогазоносності - візейського і серпуховського, під час проведення пошукових робіт розміщувати свердловини пропонується на поперечних щодо простягання структури профілях, або ж бурити одну похило спрямовану свердловину, яка б розкрила всі поклади в оптимальних структурних умовах. Останній варіант переважає, оскільки, окрім економії капіталовкладень, він дає змогу отримати більші припливи пластових флюїдів в результаті розкриття похилим стовбуром більшої ефективної товщини порід-колекторів порівняно з вертикальною свердловиною.

ВИСНОВКИ

За результатами реконструкції умов осадонагромадження порід-колекторів, вивчення особливостей просторового розподілу вуглеводневих скупчень, теоретичних та експериментальних досліджень процесу формування тектонічних порушень, пов'язаних з гравітаційним тектогенезом автором досліджено і вирішено важливу наукову проблему нафтогазової геології - визначено геологічні чинники, які впливали на утворення літологічних і тектонічних екранів для покладів нафти і газу, обгрунтовано теоретичні основи та запропоновано алгоритми методичних прийомів прогнозування неантиклінальних пасток вуглеводнів. Робота має також важливе народногосподарське значення, яке полягає у підвищенні ефективності пошуків нових родовищ нафти і газу, що є запорукою зміцнення енергонезалежності держави.

Отримано такі основні наукові результати.

1. Стабільність розвитку геоструктурних елементів регіону під час перехідного і синеклізного тектонічних режимів сприяла формуванню протяжних границь літологічного заміщення теригенних порід-колекторів глинистими породами у відкладах візейського, серпуховського і башкирського ярусів і, як наслідок, утворенню літологічно екранованих пасток для промислових скупчень вуглеводнів.

2. У кам'яновугільному періоді ДДЗ заповнювалася осадами за схемою доцентрового нарощування з північного заходу на південний схід та від бортів до осі западини. Відповідно зміщувалися і формації осадових товщ карбону, а також зони концентрування покладів і запасів вуглеводнів у них.

3. З пізньовізейського до пізньокам'яновугільного часу в зонах зчленування приосьової і прибортових частин западини, на солянокупольних підняттях і схилах компенсаційних мульд, а також північному борту западини на ділянках з великими швидкостями седиментації, градієнтами товщин відкладів та нахилами пластів формувалися гравітаційні тектонічні дислокації. Вони представлені безкореневими конседиментаційними дугоподібними скидами, орієнтованими увігнутою частиною за регіональним падінням верств. В опущених блоках скидів внаслідок підвертання пластів під час сповзання блоків по дугоподібних площинах порушень утворилися структурні носи, вузькі асиметричні антикліналі, які є потенційними пастками для вуглеводневих скупчень. Високі екранувальні властивості гравітаційних скидів зумовлені щільністю змикання стінок блоків внаслідок їхнього притирання під час прокручування сповзаючих блоків, а також значним тиском останніх на пологі площини скидів; з глибиною екранувальні властивості порушень підвищуються. Міграція апікальних частин гравітаційних складок услід за площинами скидів призводить до поступового зміщення покладів нафти і газу в плані, тому перспективні багатопластові об'єкти доцільно розкривати похило спрямованими пошуковими свердловинами.

4. В умовах тангенціального розтягування бортів западини над згідними розломами фундаменту в осадовому чохлі під впливом гравітації формувалися згідні скиди сколювання, над незгідними - незгідні порушення відриву і сколювання. Порушення відриву характеризуються субвертикальними площинами та прямолінійністю в плані і розрізі. Скиди сколювання виникли внаслідок сповзання порід по дугоподібних поверхнях. Вони орієнтовані під кутом 35-40є до скидів відриву і, беручи початок над краями піднятих блоків фундаменту, зрізають крила і частково перикліналі складок огортання, розташованих над цими блоками. Виположування незгідних скидів сколювання північного борту під час збільшення його нахилу в процесі формування регіону призводило до змикання стінок порушень і поліпшення їхніх екранувальних властивостей. Згідні скиди сколювання з часом ставали крутішими, сили змикання їхніх стінок та екранувальні властивості погіршувалися. Незгідні порушення відриву негерметичні внаслідок розсовування сусідніх блоків, тому вони не можуть бути екранами для вуглеводневих скупчень. Екранувальні властивості тектонічних порушень залежно від їхнього генезису погіршуються в такому порядку: гравітаційні скиди - незгідні скиди сколювання - згідні скиди сколювання - крайові розломи западини - порушення відриву.

На теоретичних розробках автора ґрунтуються такі практичні результати роботи.

1. Запропонована методика прогнозування літологічно екранованих пасток вуглеводнів на основі седиментаційних моделей порід-колекторів та тектонічно екранованих пасток нафти і газу з урахуванням впливу гравітації на диз'юнктивні та плікативні дислокації осадового чохла, яка містить низку послідовних логічно ув'язаних між собою прийомів - від вибору об'єкта досліджень за результатами аналізу тектонічних режимів формування осадових товщ до обгрунтування економічної доцільності освоєння прогнозних покладів вуглеводнів.

2. Виділені літологічно екрановані пастки вуглеводнів: Загребельська, Північнокрутьківська, Крутьківська, Зіньківська, Північнорівнівська, Млинська, Жемчужна, Західнояблунівська, Комаринська, Зв'язівська, Кошовійська, Легейдівська. Значна територія між Мачуською, Руденківською і Розумівською структурами теж перспективна для пошуків покладів вуглеводнів у літологічно екранованих пастках. Застосування методичних прийомів їх оконтурювання дало змогу оптимізувати дорозвідку газоконденсатних покладів Сахалінського, Волошківського, Рудівсько-Червонозаводського родовищ.

3. Обгрунтовані Майорівська, Східносеменцівська, Східномакарцівська, Західноватажківська, Північнобагатівська, Східноголубівська, Північноіллічівська, Східнозачепилівська тектонічно екрановані пастки нафти і газу, пов'язані з гравітаційними порушеннями, а також Рокитнянська, Аксютівська, Роганська, Чугуївська, Кочетівська, Тетлигівська, Світанкова - з незгідними скидами. На двох з них - Рокитнянській та Аксютівській - уже виявлені газоконденсатні поклади. За впровадженими рекомендаціями на східному крилі Абазівсько-Семенцівського підняття встановлені тектонічно екрановані газоконденсатні поклади і відкрито Макарцівське родовище.

СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Методы поисков неантиклинальных залежей углеводородов на Украине / В. А. Бабадаглы, Г. И. Вакарчук, В. М. Гаврилко, И. Н. Головацкий, Т. С. Изотова, Б. И. Кельбас, Г. П. Козак, Е. В. Кучерук, Я. Г. Лазарук. - М.: Недра, 1982. - 232 с. - (Тр. УкрНИГРИ; Вып. 31). (Особистий внесок - розробка методичних прийомів палеогеоморфологічних реконструкцій і виділення неантиклінальних пасток у теригенних відкладах нижнього карбону ДДЗ).

2. Лазарук Я. Г. Теоретичні аспекти та методика пошуків покладів вуглеводнів у неантиклінальних пастках (на прикладі відкладів ХІІа мікрофауністичного горизонту Дніпровсько-Донецької западини). - К.: УкрДГРІ, 2006. - 110 с.

3. Кельбас Б. І., Лазарук Я. Г. Принципи кореляції та уніфікація продуктивних горизонтів нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини. - К.: УкрДГРІ, 2005. - 82 с. (Особистий внесок - обгрунтовано принципові моменти кореляції і складено схеми зіставлення продуктивних горизонтів візейського ярусу для ключових свердловин регіону).

4. Нафтогазоносність рифтогенів / М. І. Галабуда, М. І. Павлюк, С. О. Варічев, Я. Г. Лазарук, Є. О. Скачедуб. - Львів: “Друкарські куншти”, 2004. - 112 с. (Особистий внесок - виконано аналіз та узагальнення геологічної будови і нафтогазоносності Дніпровсько-Донецького палеорифта).

5. Методика палеогеоморфологических исследований нефтегазоносных областей СССР / С. П. Арутюнов, Н. А. Асфандьяров, М. М. Балашова, Г. Н. Гогоненков, К. К. Гостинцев, А. Н. Золотов, В. Д. Ильин, Д. А. Кухтинов, Я. Г. Лазарук, Ю. А. Михайлов, В. С. Муромцев, О. К. Навроцкий, И. А. Поливко, М. В. Проничева, А. П. Рождественский, Г. Н. Саввинова, Н. К. Фортунатова, И. Г. Черванев, В. Я. Широков, Г. С. Ясович, Т. А. Ястребова. - М.: Недра, 1985. - 191 с. - (Тр. ВНИГНИ; Вып. 250). (Особистий внесок - обгрунтовані методичні прийоми та проведені палеогеоморфологічні реконструкції для відкладів карбону ДДЗ).

6. Пекун С. Ю., Лазарук Я. Г. Реконструкция поздневизейской аллювиально-дельтовой системы Днепровско-Донецкой впадины // Геология нефтегазоносных пластовых резервуаров. - М.: Наука, 1981. - С. 27-30. (Особистий внесок - обгрунтовано геологічні чинники впливу на формування гідрографічної сітки візейських рік).

7. Лазарук Я.Г. Геодинамічні умови формування літологічно екранованих пасток нафти і газу в ДДЗ // Нафт. і газова пром-сть. - 2008. - № 2. - С. 8 -10.

8. Лазарук Я. Г. Вплив особливостей седиментації відкладів карбону Дніпровсько-Донецької западини на просторовий розподіл вуглеводневих скупчень // Мінеральні ресурси України. - 2008. - № 1. - С 41-43.

9. Лазарук Я. Г. Прогноз порід-колекторів як основа моделей покладів Голотівщинсько-Рудівської групи структур // Геолого-геофізичні дослідження нафтогазоносних надр України: Зб. наук. пр. Т.1. - Львів: УкрДГРІ, 1997-1998. - С. 157-164.

10. Лазарук Я. Г. Оцінка якості порід-покришок ХІІа мікрофауністичного горизонту Дніпровсько-Донецької западини // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2007. - № 4 (25). - С. 60-63.

11. Лазарук Я. Г. Про формування незгідних скидів північного борту Дніпровсько-Донецької западини // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2007. - № 4. - С. 33-40.

12. Лазарук Я. Г. Роль розривних порушень у формуванні і збереженні покладів вуглеводнів у межах північного борту Дніпровсько-Донецької западини // Зб. наук. пр. УкрДГРІ. - К., 2001. - № 1-2. - С. 126-131.

13. Лазарук Я. Г., Крейденков В. Г. Новий тип пасток вуглеводнів у відкладах карбону Дніпровсько-Донецької западини // Мінеральні ресурси України. - 1995. - № 3-4. - С. 42-46. (Особистий внесок - дано пояснення механізму формування безкореневих гравітаційних порушень).

14. Геолого-геофизический прогноз неантиклинальных ловушек углеводородов Волошковско-Русановской зоны Днепровско-Донецкой впадины / Я. Г. Лазарук, Р. Я. Поляк, Б. И. Бельбас, В.Г. Крейденков // Перспективы развития геологоразведочных работ и прогноз открытия новых месторождений нефти и газа в УССР: Сб. науч. тр. - Львов: УкрНИГРИ, 1989. - С. 45-52. (Особистий внесок - обгрунтовані принципи побудови седиментаційних моделей пісковиків за результатами комплексної інтерпретації матеріалів геофізичного дослідження свердловин, сейсморозвідувальних робіт, літофаціального аналізу керна).

15. Прогноз и поиски литологических и комбинированных ловушек в Сребненском прогибе / Э. В. Абражевич, В. А. Бабадаглы, И. В. Карпенко, Л. В. Курилюк, Я. Г. Лазарук, В. М. Лысынчук // Геология нефти и газа. - 1986. - № 6. - С. 38-42. (Особистий внесок - обгрунтована приуроченість границь літологічного заміщення пісковиків до ділянок збільшених товщин відкладів та методика розміщення пошукових і розвідувальних свердловин при розбурюванні комбінованих пасток вуглеводнів).

16. Козак Г. П., Кучерук Е. В., Лазарук Я. Г. Перспективы поисков неантиклинальных ловушек нефти и газа в нижнекаменноугольных отложениях северо-запада Днепровско-Донецкой впадины // Геология нефти и газа. - 1982. - № 2. - С. 23-28. (Особистий внесок - показано характер виклинювання пісковиків залежно від особливостей формування палеоструктур, що впливає на тип неантиклінальних пасток вуглеводнів, запропоновані принципи розміщення пошукових свердловин).

17. Лазарук Я. Г., Крейденков В. Г., Поляк Р. Я. Критерии выделения перспективных нефтегазоносных объектов в отложениях серпуховского яруса Степновской моноклинали Днепровско-Донецкой впадины // Геолого-геофизические критерии открытия новых месторождений нефти и газа: Сб. науч. тр. - Львов: УкрНИГРИ, 1990. - С. 52-59. (Особистий внесок - встановлено гравітаційні дислокації Розумівсько-Октябрської ділянки, доведено їхній зв'язок з високоамплітудними розломами фундаменту).

18. Лазарук Я. Г., Дюганчук Н. В., Бабадаглы В. А. Новый нефтегазопоисковый объект визейского разреза Днепровско-Донецкой впадины // Геология нефти и газа. - 1984. - № 4. - С. 7-11. (Особистий внесок - доведено принцип збільшення площі поширення пісковиків ХПа м.ф.г. з омолодженням продуктивних горизонтів).

19. Прогноз коллекторов визейских отложений Котелевско-Березовской и Высокопольской структурных зон Днепровско-Донецкой впадины / В. А. Бабадаглы, В. Г. Демьянчук, Я. Г. Лазарук, Т. С. Изотова // Геол. журн. - 1984. - Т. 44, № 4.- С. 19-22. (Особистий внесок - обгрунтовано переміщення ранньокам'яновугільних дельтових споруд у напрямку Донбасу і їхній зв'язок з поперечними розломами фудаменту).

20. Прогнозирование гранулярных коллекторов нижнего карбона Днепровско-Донецкой впадины / В. А. Бабадаглы, В. Г. Демьянчук, Т. С. Изотова, Г. П. Козак, Я. Г. Лазарук, Р. Я. Поляк, Д. И. Чупрынин // Геол. журн. - 1982. - Т. 42, № 4. - С. 11-24. (Особистий внесок - продемонстровано принцип побудови прогнозних карт теригенних порід-колекторів на прикладі продуктивного горизонту В-26).

21. Лазарук Я. Г., Демьянчук О. В. Достоверность детальных прогнозных карт терригенных коллекторов // Геол. журн. - 1988. - Т. 48, № 5. - С. 32-39. (Особистий внесок - запропонована ідея моніторингу прогнозних карт порід-колекторів відповідно до нових даних, обгрунтовано геологічні чинники впливу на ступінь достовірності карт, характер розвитку структур, розломи, зони максимальних градієнтів товщин тощо).

22. Кельбас Б. І., Лазарук Я. Г. Регіональна кореляція серпуховських відкладів нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини: принципи і приклади // Мінеральні ресурси України. - 2004. - № 3. - С. 34-38. (Особистий внесок - запропоновано використання реперних пластів вапняків і морських аргілітів як каркас для кореляції латерально невитриманих піщаних пластів).

23. Кельбас Б. І., Лазарук Я. Г., Секеріна С. С. Особливості кореляції нижньовізейської глинисто-карбонатної товщі Дніпровсько-Донецької западини // Мінеральні ресурси України. - 2006. - № 3. - С. 27-32. (Особистий внесок - обгрунтовано положення про те, що нижньовізейська глинисто-карбонатна товща є одновіковим літофізичним тілом без видимих ознак діахронності, тому її покрівлю можна використовувати як реперну поверхню для палеогеоморфологічних побудов).

24. Низькопористі породи-колектори як резерви видобутку газу в родовищах Луценківсько-Свиридівської структурної зони Дніпровсько-Донецької западини / В. О. Федишин, Я. Г. Лазарук, С. С. Секеріна та ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2002. - № 3. - С. 36-45. (Особистий внесок - розроблені седиментаційні моделі порід-колекторів).

25. Лазарук Я. Г., Багнюк М. М., Дмишко О. О. Концепція прогнозування геологічних та промислових параметрів перспективних газових покладів з метою їхньої геолого-економічної оцінки // Зб. наук. пр. УкрДГРІ. - К., 2007. - № 2. - С. 221-231. (Особистий внесок - здійснені палеогеоморфологічні і літофаціальні реконструкції, з урахуванням яких побудована модель покладу Стриганецького родовища і виконана оцінка запасів газу об'ємним методом).

26. Лазарук Я. Г. Геологічні моделі та перспективи дорозвідки родовищ акваторії Азовського моря на прикладі Північно-Булганацького газового родовища // Нафт. і газова пром-сть. - 2005. - № 3. - С. 11-14.

27. Особенности строения и прогноз коллекторов литологической залежи ІІІ продуктивного горизонта олигоценовых отложений Северо-Восточной Ферганы / А. Д. Джумагулов, В. А. Бабадаглы, В. М. Гаврилко, Я. Г. Лазарук // Геология нефти и газа. - 1983. - № 1. - С. 50-55. (Особистий внесок - здійснені палеогеоморфологічні і літофаціальні реконструкції, встановлено зв'язок дебітів нафти з товщинами і ступенем розчленованості піщаних пластів).

28. Лазарук Я. Г. Особливості будови порід-колекторів у залежності від умов їх седиментації // Нефть и газ Украины. Материалы 5-ой международной конференции “Нефть и газ Украины-98”. Т. 1. (Полтава, 15-17 сент. 1998 г.). - Полтава: УНГА, 1998. - С. 201-202.

АНОТАЦІЯ

поклади вуглеводнів порушення диз'юнктивний

Лазарук Я.Г. Наукові засади прогнозування неантиклінальних пасток нафти і газу в теригенних відкладах (на прикладі утворень карбону Дніпровсько-Донецької западини). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.17 - Геологія нафти і газу. Інститут геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України. Львів, 2008.

У роботі визначено чинники впливу на утворення літологічних і тектонічних екранів для покладів нафти і газу на основі реконструкції умов осадонагромадження порід-колекторів, вивчення особливостей просторового розподілу вуглеводневих скупчень, теоретичного та експериментального дослідження процесу формування тектонічних порушень, пов'язаних з гравітаційним тектогенезом. В результаті обгрунтовано теоретичні основи та запропоновано алгоритми методичних прийомів прогнозування неантиклінальних пасток вуглеводнів.Прогнозування покладів вуглеводнів у літологічно екранованих пастках на основі седиментаційних моделей пісковиків включає низку літологічно ув'язаних послідовних прийомів - від вибору об'єкта досліджень за результатами аналізу тектонічних режимів формування осадових товщ до оцінки економічної доцільності освоєння прогнозованих покладів нафти і газу

Встановлено, що в умовах тангенціального розтягнення западини і дії сили гравітації на ділянках зі значними швидкостями седиментації і градієнтами товщин карбону сформувалися гравітаційні безкореневі дугоподібні скиди зі структурними носами в опущених блоках. Крім того, в осадовому чохлі над незгідними розломами фундаменту північного борту утворилися дві системи скидів: прямолінійні субвертикальні відриву і пологі дугоподібні сколювання, над згідними - дугоподібні сколювання. Тектонічними екранами для скупчень вуглеводнів є тільки гравітаційні скиди сколювання.

Ключові слова: неантиклінальні пастки вуглеводнів, літофаціальні і палеогеоморфологічні реконструкції, седиментаційні моделі, гравітаційні дислокації, розривні порушення.

АННОТАЦИЯ

Лазарук Я.Г. Научное обоснование прогнозирования неантиклинальных ловушек нефти и газа в терригенных отложениях (на примере образований карбона Днепровско-Донецкой впадины). Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора геологических наук по специальности 04.00.17 - Геология нефти и газа. Институт геологии и геохимии горючих ископаемых Национальной академии наук Украины. Львов, 2008.

Работа посвящена совершенствованию методики выделения литологически и тектонически экранированных залежей углеводородов.

Установлено, что в каменноугольном периоде Днепровско-Донецкая впадина (ДДВ) заполнялась осадками по схеме бокового наращивания в направлении к Донбассу. Соответственно перемещались и депоцентры песчаников, а также участки концентрации запасов углеводородов более молодых по возрасту отложений. Во время наиболее активного рифтового (D3-C1t) и наиболее спокойного платформенного (С3) тектонических режимов образовались чрезвычайно расчлененные породы-коллекторы и породы-покрышки, неспособные обеспечить образование литологически экранированных ловушек нефти и газа. Напротив, стабильность геоструктурных элементов, формировавшихся в поздневизейское, серпуховское, башкирское время при переходном и синеклизном тектонических режимах способствовала образованию протяженных границ литологического замещения песчаников, а, значит, и образованию литологически экранированных ловушек углеводородов.

Методика прогнозирования литологически экранированных ловушек углеводородов продемонстрирована на примере ХIIа микрофаунистического горизонта, залегающего в подошвенной части верхневизейского подьяруса. Обоснованы принципы создания седиментационных моделей песчаников с использованием литофациального анализа отложений, палеогеоморфологических реконструкций, материалов сейсморазведочных работ. Они отображают участки эрозии и седиментации отложений, пути транспортирования и зоны аккумуляции песчаного материала. Показано влияние различных геологических факторов (разломы, конседиментационные структуры, участки контрастных тектонических движений, региональный наклон территории) на формирование древних речных долин, конфигурацию берегов бассейнов и особенности аккумуляции песчаных отложений. Установлено, что участки накопления песчаного материала тяготеют к прибрежной полосе палеобассейна, концентрируясь на возвышенностях дна; с возрастанием глубины и к берегу песчаники быстро выклиниваются.

Доказано, что с поздневизейского времени на участках со значительными скоростями седиментации, градиентами мощностей и наклонами пластов формировались дугообразные бескорневые гравитационные сбросы со структурными носами в опущенных блоках. Они приурочены в основном к бортам компенсационных мульд соляных структур, формируя потенциальные ловушки углеводородов.

Установлено, что в условиях тангенциального растяжения впадины, а также вследствие действия сил гравитации в осадочном чехле над несогласными разломами фундамента северного борта ДДВ образовались две системы сбросов: прямолинейные субвертикальные отрыва и пологие дугообразные скалывания, пересекающиеся между собой под углом 35-40є над краями поднятых блоков фундамента, а над согласными сбросами фундамента - только дугообразные скалывания. Выполаживание несогласных сбросов в процессе увеличения наклона борта при геологическом развитии региона способствует смыканию стенок нарушений и улучшению их экранирующих свойств; согласные сбросы, наоборот, со временем становятся круче, сила смыкания их стенок и экранирующие свойства ухудшаются. Надежными экранами для скоплений углеводородов являются только несогласные сбросы скалывания. Вследствие существенной латеральной миграции с глубиной апикальных частей структур, связанных с гравитационным тектогенезом, предлагается разбуривать их наклонными скважинами.

Предложена методика и продемонстрированы примеры прогнозирования литологически экранированных ловушек углеводородов на основе седиментационных моделей песчаников и тектонически экранированных ловушек нефти и газа - с учетом влияния воздействия силы земного притяжения на дизъюнктивные и пликативные дислокации осадочного чехла. Методика составляет цепочку логически увязанных последовательных приемов: от выбора обьекта исследований по результатам анализа тектонических режимов формирования осадочных толщ до оценки экономической целесообразности освоения прогнозируемых залежей нефти и газа.

В результате исследований выделены перспективные литологически и тектонически экранированные ловушки нефти и газа.

Ключевые слова: неантиклинальные ловушки углеводородов, литофациальные и палеогеоморфологические реконструкции, седиментационные модели, гравитационные дислокации, разрывные нарушения.

ANNOTATION

Lazaruk Ya. H. Scientific foundations of non-anticlinal oil and gas traps prognosing in terrigenous deposits (on the example of Carboniferous in Dnipro-Donets depression). Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of doctor of geological sciences by speciality 04.00.17 -Geology of oil and gas. Institute of geology and geochemistry of combustible fuels of the National Academy of Sciences of Ukraine. L'viv, 2008.

According to results of established peculiarities of geodynamics in Dnipro-Donets depression , the reconstructions of sandy rocks sedimentation conditions, theoretical and experimental study of the process of tectonic dislocations formation, connected with gravitational tectogenesis, an actual problem of oil and gas geology has been resolved; theoretical basis and methodic techniques have been substantiated; the forecasting of lithologic and tectonic screened hydrocarbon traps has been carried out.

The methods of hydrocarbon pools forecasting in lithologic screened traps on the basis of sedimentary models of sandstones include series of lithologically-linked successive procedures from the choice of research object according to analysis results of tectonic regimes deposit masses formation to evaluation of economically-feasible usage of forecasted oil and gas pools.

It is established that under conditions of depression tangential stretching and the effect of gravitation force in the areas with considerable sedimentation rates and gradients carboniferous thickness, gravitational rootless arched faults with structural noses in downdip blocks were formed. Moreover, in sedimentary cover over the discordant fractures of northern edge basement two systems of faults were formed: rectilinear subvertical of tearing off and low-angle arched of cleaving, over the cordant fractures only arched of cleaving. Tectonic screens for hydrocarbon accumulations are only gravitational faults of cleaving.

Key words: non-anticlinal hydrocarbon traps, lithofacial and paleogeomorfological reconstructions, sedimentary models, gravitational dislocations, disruptive disturbance.

Размещено на Allbest.ru