Намагніченість типоморфних ґрунтів України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

НАМАГНІЧЕНІСТЬ ТИПОМОРФНИХ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Науковий керівник

кандидат геолого-мінералогічних наук, доцент Сухорада Анатолій Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра геофізики, доцент

Офіційні опоненти:

доктор геологічних наук, старший науковий співробітник Орлюк Михайло Іванович, Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України, відділ геомагнетизму, завідувач (м. Київ)

кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник Тяпкін Олег Костянтинович, Інститут проблем природокористування та екології НАН України, відділ антропогенних змін геологічного середовища, завідувач (м. Дніпропетровськ)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “10” жовтня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.001.32 кандидат фізико-математичних наук І. В. Тішаєв



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Логіка розвитку магнітометрії та магнетизму речовини підійшла до етапу, коли стало необхідним враховувати окрім геомагнітних варіацій й усі інші можливі чинники, які впливають на структуру та інтенсивність локального аномального магнітного поля. Зокрема, для реалізації точності магнітометричних робіт близько 0,1 нТл важливим є врахування аномалій, які створюються ґрунтовим покривом. Власне ґрунти є достатньо магнітними, а при деяких геологічних умовах і основними приповерхневими магнітозбурюючими об'єктами. В історичному контексті досліджень магнетизму ґрунтового покриву (педомагнетизму) відбувається еволюція, що характеризується переходом від вивчення окремих магнітних параметрів (магнітна сприйнятливість ч, природна залишкова намагніченість J_n), магнітної мінералогії ґрунтів, магнітних властивостей окремих типів ґрунту до інтегрального розгляду проблеми, що спричинило появу поняття комплексних магнітних досліджень ґрунтового покриву. З'явилися роботи (V. Mathe, F. Leveque), в яких іде мова про магнітометрію із залученням даних про аномальне магнітне поле, що генерується саме ґрунтовим покривом, проте відсутні дослідження, які включають перехід від вивчення педомагнетизму до його впливу на локальне аномальне магнітне поле.

Крім того, педомагнітна інформація з успіхом використовується для розв'язання інших прикладних задач. Ґрунтовий покрив акумулює в собі носії антропогенного та техногенного забруднення, що дозволяє за результатами педомагнітних досліджень проводити екологічне вивчення техногенно навантажених територій, в тому числі і мегаполісів. Педомагнітні дослідження дозволять інтенсифікувати аграрні та ґрунтознавчі роботи, виконувати детальне картування ґрунтового покриву.

Практичне використання зазначених вище можливостей педомагнетизму може бути реалізоване лише на основі залучення геофізичних технологій. Тому важливим є аналіз магнітних властивостей ґрунтів з точки зору прикладної геофізики.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота нерозривно пов'язана з науковими дослідженнями, що виконувалися на кафедрі геофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка за темами:

- «Розробка нових геофізичних технологій пошуків та розвідки мінеральної сировини, моніторингу екологічного стану природного середовища і попередження небезпечних геологічних процесів» (державний реєстраційний № 0101U002769);

- «Розробка теорії та методології комплексної інтерпретації геофізичних, гідрогеологічних та інженерно-геологічних даних моніторингу геологічного середовища» (державний реєстраційний № 0106U005855).

Результати дисертаційного дослідження впроваджувались у геологічне виробництво роботами, що проводилися на замовлення НАК «Надра України» за наступними темами:

- «Дослідження петромагнітних особливостей орного шару деяких характерних ґрунтів України у зв'язку із визначенням їх агрогеофізичної інформативності» (державний реєстраційний № 4-99-183/1);

- «Комплексні магнітометричні дослідження найважливіших родючих ґрунтів України для визначення раціонального комплексу агрогеофізичних робіт» (державний реєстраційний № 4-99-183/2);

- «Створення раціональної методики вимірювання магнітних властивостей ґрунтового покриву, осадового чохла та кристалічного фундаменту нафтогазоперспективних районів ДДз для оптимізації їх комплексних геофізичних досліджень» (державний реєстраційний № У-01-53/1);

- «Комплексні петро-педомагнітні дослідження деяких характерних перспективних покладів вуглеводнів в межах центральної частини ДДз для визначення геологічної інформативності прикладної магнітометрії при пошуках і розвідці родовищ нафти і газу в Україні. Створення обслуговуючої інфраструктури» (державний реєстраційний № У-05-24/1);

- «Петромагнітні дослідження характерних техногенних ландшафтів для розв'язання геоекологічних задач» (державний реєстраційний № У-2000-9/2).

Мета і завдання дослідження. З'ясувати головні закономірності просторового розподілу сумарної намагніченості для найбільш характерних ґрунтових покривів України (по латералі та вертикалі) та оцінити ефективність використання педомагнетизму при геофізичних, ґрунтознавчих та екологічних роботах.

Завдання

Створити раціональну методику польових, лабораторних та аналітичних досліджень сумарної намагніченості (J) та ефективної намагніченості (J_ef) ґрунтового покриву.

Оцінити величину і напрямки векторів J та J_ef типоморфних ґрунтів різних ґрунтово-кліматичних зон України.

Визначити основні закономірності розподілу J, J_ef та ч по латералі (при різних геоморфологічних умовах) і по вертикалі (в ґрунтових генетичних горизонтах).

Оцінити можливий внесок ґрунтового покриву у формування локального аномального магнітного поля.

Дослідити на конкретних прикладах можливість застосування педомагнітної інформації для вирішення задач екології мегаполісів України, при агрогеофізичних роботах та оцінити магнітні властивості ґрунтів у межах характерних нафтогазоперспективних територій ДДз.

Об'єкт досліджень. Ґрунтовий покрив України.

Предмет досліджень. Сумарна та ефективна намагніченості, магнітна сприйнятливість ґрунтового покриву України.

Методи дослідження. Вимірювання магнітної сприйнятливості ґрунтів у польових умовах та відбір зразків ґрунту за методиками ґрунтознавчих, петромагнітних, палеомагнітних технологій та технологій високоточної магнітометрії з урахуванням специфіки об'єкту досліджень. Лабораторні педомагнітні дослідження на основі класичних методик вивчення магнетизму речовини. Залучення геохімічної інформації про елементний склад ґрунтів. Обробка результатів досліджень здійснювалась за допомогою спеціального апаратурного комплексу Magnіt, петромагнітних та палеомагнітних технологій.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлені на основі власної та запозиченої інформації вертикальні та латеральні розподіли сумарної та ефективної намагніченостей основних ґрунтів різних ґрунтово-кліматичних зон України, зокрема, основні закономірності зміни цих параметрів в генетичних горизонтах ґрунтових профілів та в ландшафті. Вперше оцінено внесок ґрунтового покриву України у формування локального аномального магнітного поля. Знайшло подальший розвиток дослідження магнітних властивостей ґрунтового покриву при розв'язанні детальних магнітометричних геолого-розвідувальних задач, отримано додаткову педомагнітну інформацію для застосування в екологічній галузі при екомагнітному картуванні забруднених ґрунтів мегаполісів.

Практичне значення одержаних результатів. Полягає в одержаній інформації про можливий внесок ґрунтового покриву у формування локального аномального магнітного поля, яка необхідна при детальних геолого-розвідувальних роботах та при детальному геологічному картуванні. Результати дослідження магнетизму ґрунтового покриву рекомендовано враховувати також при еко- та агрогеофізичних дослідженнях, у нафтогазовій геології та у ґрунтознавстві.

Отримані матеріали впроваджені у практику геолого-розвідувальних робіт шляхом використання в роботах ДП «Агрогеофізика» НАК «Надра України» за темами: «Комплексні магнітометричні дослідження найважливіших родючих ґрунтів України для визначення раціонального комплексу агрогеофізичних робіт» № держреєстрації 4-99-183/2, «Петромагнітні дослідження характерних техногенних ландшафтів для розв'язання геоекологічних задач» № держреєстрації У-2000-9/2 (зафіксовані відповідним актом впровадження у виробництво).

Особистий внесок здобувача. Полягає в узагальненні вітчизняної та світової літератури з магнетизму ґрунтів, виконанні польових, лабораторних педомагнітних досліджень, аналізі та інтерпретації отриманих педомагнітних даних, створенні бази педомагнітної інформації.

Основні результати дисертаційної роботи відображені у фахових публікаціях
[1-6]. Додатково матеріали дисертації опубліковані у вітчизняних та закордонних виданнях [7-29].

У роботі [1] автор брав участь у проведенні лабораторних досліджень, обробці та інтерпретації результатів. У роботах [7, 10, 16, 17, 25] дисертанту належать лабораторні вимірювання магнітних характеристик, обробка та інтерпретація отриманих результатів. У роботах [2-6, 8, 9, 11-15, 18-24, 26-29] автор брав безпосередню участь у виконанні експериментальних польових і лабораторних досліджень, обробці та аналізі результатів, підготовці висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні результати робіт доповідалися й обговорювалися на:

1-6-й та 8-й міжнародних наукових конференціях «Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища» (Київ, 2000-2005 та 2007 рр.);

Всеукраїнській науковій конференції «Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища» (Київ, 2006 р.);

9-й міжнародній науковій конференції «Палео-, рок-магнетизм та магнетизм оточуючого середовища» (Яворіна, Словаччина, 2004 р.);

10-й міжнародній науковій конференції «Палео-, рок-магнетизм та магнетизм оточуючого середовища» (Валтіце, Чехія, 2006 р.);

11-й міжнародній науковій конференції «Палео-, рок-магнетизм та магнетизм оточуючого середовища» (Бойніце, Словаччина, 2008 р.);

VII Делегацькому з'їзді ґрунтознавців та агрохіміків України (Київ, 2006 р.);

IV-VIІ міжнародних конференціях «Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти» (Київ, 2005-2008 рр.);

Науковому семінарі «Актуальні питання дослідження фізичних параметрів мінеральної речовини Землі» (Київ, 2006 р.);

студентських конференціях та конференціях молодих вчених на геологічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2000-2008 рр.);

засіданнях НТР НАК «Надра України» та його ДП «Агрогеофізика».

Публікації. Результати досліджень викладені у 29 наукових публікаціях, в тому числі 6 у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 190 найменувань, та двох додатків. Обсяг 206 сторінок, в тому числі 151 основного тексту, містить 9 таблиць, 54 рисунки.

Роботу виконано на кафедрі геофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор висловлює щиру подяку науковому керівнику, кандидату геолого-мінералогічних наук, доценту Анатолію Васильовичу Сухораді за допомогу у визначенні основних задач та підходів до їх розв'язання на всіх етапах виконання роботи, а також колективам кафедри геофізики й Студентського Конструкторсько-Дослідницького Бюро Геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ДП «Агрогеофізика» НАК «Надра України», у співпраці з якими було виконано більшу частину досліджень.



Основний зміст

У першому розділі розглядається концепція геофізики педосфери. Відзначається, що ґрунтовий покрив є однією з основних ланок, які формують комплекс сфер та ресурсів для існування людства на планеті Земля. Сьогодні магнітні дослідження з успіхом використовуються при розв'язанні детальних геологічних завдань, є інструментом екологічних досліджень, допомагають інтенсифікувати аграрні та ґрунтознавчі роботи. Проведено огляд здобутків вітчизняних та закордонних науковців у галузі магнетизму ґрунтового покриву. Дослідження магнітних властивостей ґрунтів були розпочаті в середині минулого століття і пройшли декілька фаз, які характеризувалися різною інтенсивністю наукового інтересу до педомагнетизму. Загальною рисою вивчення магнетизму педосфери в історичному контексті є певна дискретність та відокремленість відповідних досліджень. Мова йде про слабкий взаємозв'язок наукових шкіл, відсутність комплексних педомагнітних робіт, а існування лише окремих вивчень певних магнітних параметрів або явищ у ґрунтах. Останнє чітко простежується у факті відсутності публікацій з дослідження таких інтегральних магнітних показників, як сумарна та ефективна намагніченості.

Публікації попередників можна розділити на кілька груп. Перша - це роботи радянських авторів (А. А. Лукшин, Т. І. Румянцева, А. Ф. Вадюніна, В. Ф. Бабанін, Ю. М. Водяницький), в яких розглядається магнітна сприйнятливість різних типів ґрунтів та її розподіли в генетичних ґрунтових горизонтах, зв'язок зі зволоженістю, родючістю та гумусністю. Друга - іноземні роботи (E. Le Borgne, B. Maher, O. Ozdemir, D. Jordanova) 50-90 років минулого століття, де поряд із зазначеними вище проблемами більш детально аналізується магнітна мінералогія ґрунтів. Третя - це сучасні роботи (М. В. Коснирєва - МДУ, кафедра геофізичних методів вивчення земної кори; Н. О. Бусоргіна - Іжевська державна сільськогосподарська академія, ПНДЛ магнетизму ґрунтів; А. О. Алексєєв - Інститут ґрунтознавства РАН, Пущіно; А. В. Сухорада, О. В. Круглов - Київський національний університет імені Тараса Шевченка), в яких представлено сучасний погляд на вертикальні та латеральні розподіли педомагнітних характеристик, можливість використання магнітної сприйнятливості для ґрунтового картування та вирішення аграрних задач. Окремою групою є більш ранні дослідження Ю. А. Смирнова, сучасні А. В. Сухоради та К. М. Бондар з вивчення природної залишкової намагніченості ґрунтів. Сьогодні популярними та інформативними є екомагнітні дослідження (Е. Petrovsky, М. Jeleсska, F. Heller, Z. Strzyszcz, M. Evans, А. А. Нульман) та урбомагнітні (B. Maher, V. Shilton, J. Dearing). Крім того, заслуговують на увагу дослідження магнетизму ґрунтів у контексті пошуків вуглеводнів (T. J. Donavan, Т. Liu, D. Saunders, M. Rijal, D. R. Lovley, О. Ю. Лукін, Т. О. Архіпова, В. Ю. Максимчук, М. І. Орлюк). Нарешті останні здобутки в галузі магнетизму навколишнього середовища пов'язані з іменами I. Tunyi, S. Hemetsberger, R. Scholger, M. J. Dekkers та деякими із зазначених вище дослідників. Екопедомагнітні дослідження є складовою більш широкого комплексу моніторингу небезпечних геологічних процесів та екологічного стану довкілля (С. А. Вижва).

У другому розділі розглядаються методичні та технологічні особливості проведення педомагнітних досліджень. Основою технології педомагнітних досліджень ґрунтів стали відповідні теоретичні засади магнетизму гірських порід, головним чином інформації про слабкомагнітні сполуки, що присутні в ґрунтах, а також методики мікромагнітних зйомок та принципи високоточної магнітометрії. Найкраще вивченою у світі, найбільш зручною для вимірювання, експресною для характеристики є магнітна сприйнятливість. Інтегральною характеристикою магнетизму ґрунтів та найчастіше використовуваною нами стала сумарна намагніченість - векторна сума природної залишкової намагніченості (J_n) та індуктивної намагніченості (J_і). Крім того, для визначення внеску ґрунтового покриву у формування локального аномального магнітного поля використовувалася ефективна намагніченість - різниця сумарних намагніченостей аномалієутворюючого тіла (в нашому випадку ґрунтового покриву) та вміщуючого геологічного середовища (підстилаючі ґрунтотвірні породи та розповсюджені навколо інші типи ґрунтів). При виконанні магнітометричної частини дисертаційного дослідження використана інформація про повний вектор локального магнітного поля Т, а також його позірний вертикальний градієнт grad T, що отримана у співпраці з Р. В. Хоменком.

У рамках дисертації розроблено перший варіант методики обчислення ефективної намагніченості ґрунтового покриву та застосування цієї інформації при розв'язанні задач про внесок ґрунтового покриву у формування локального аномального магнітного поля. Ми користувалися наступною схемою обчислення J_ef для ґрунтів. Усі спостережені нами варіанти будови генетичних горизонтів ґрунтових профілів, а відтак і можливі розподіли сумарної намагніченості з глибиною, можна схематично охарактеризувати 4 типами. Тип 1 - характеризується монотонним спаданням величини J з глибиною, будова ґрунтового розрізу проста, включає малопотужний верхній гумусний горизонт та поступовий перехід до підстилаючої породи. Такою будовою характеризуються дернові, алювіальні ґрунти. Тип 2 - більш складний порівняно з першим, характеризується нерівномірним спаданням величини J з глибиною, строкатою будовою ґрунтових генетичних горизонтів, потужним гумусним профілем. Характерний для чорноземних відмін ґрунтового покриву України. Тип 3 - головною особливістю є наявний на певній глибині максимум J. Найчастіше він відповідає ілювіальному горизонту, а даний варіант реалізується, наприклад, в дерново-підзолистих ґрунтах. Тип 4 - J зростає з глибиною. Така ситуація притаманна ґрунтам, що залягають у місцях виходу на поверхню кристалічного фундаменту, магнетизм яких має переважно літогенний характер. Такий тип ґрунтового покриву спостережений нами на території Західного Лісостепу - Побужжя та в Приазов'ї - Собача Балка. Найпростішим є процес обрахунку ефективної намагніченості для типу 1. Ґрунтовий профіль розділяли на дві частини: гумусний горизонт та підстилаючу його ґрунтотвірну породу. Для цих двох блоків визначали їх сумарні намагніченості, беручи до уваги вагові коефіцієнти. Далі за аномалієутворююче тіло приймали верхній гумусний горизонт, а за вміщуюче середовище підстилаючу породу. В інших випадках процес оцінки J_ef складніший і потребував більш детального розподілу ґрунтового профілю на аномалієутворюючий горизонт та вміщуюче геологічне середовище.

Польовий етап педомагнітних досліджень включав рекогносцирувальні ґрунтознавчо-геофізичні роботи, вимірювання магнітної сприйнятливості польовими капаметрами КТ-5 та ПИМВ-2, відбір колекції зразків, вимірювання повного вектора локального магнітного поля та його позірного вертикального градієнта за допомогою оригінальної магнітометричної апаратури СКДБ (розробки Р. В. Хоменка).

В лабораторії питома магнітна сприйнятливість була виміряна на лабораторному капамістку KLY-2 та двочастотному вимірювачі магнітної сприйнятливості MS2.

J орієнтованих зразків вимірювалася головним чином на лабораторному астатичному магнітометрі LAM-24, J_n частини колекції - на рок-генераторі JR-4. Для обробки результатів використовувався програмний комплекс Magnit, розробка Ю. Савичева.

Також проведено два методичні досліди. Перший виявив, що при вивченні магнітної сприйнятливості індукційним та магнітометричним методами значення різні, причому в більшості випадків значення цієї характеристики, отримані із застосуванням індукційного методу, вищі. Більш оптимальною методикою вивчення магнітної сприйнятливості ґрунтів при малій кількості зразків власне є індукційні вимірювання за допомогою лабораторного капамістка типу KLY-2. Для вимірювання і розрахунку сумарної намагніченості перевагу має магнітометричний метод. Крім того, внаслідок суттєвого впливу на LAM-24 зовнішніх магнітних полів розроблено відповідну методику розташування модулів астатичних магнітометрів (на прикладі дослідної ділянки «Горобії»).

Третій розділ присвячено розгляду власне ґрунтів України, ґрунтово-кліматичних та ландшафтних характеристик її території. Педомагнітні дослідження проведено на територіях наступних ґрунтово-кліматичних зон України: Полісся (7 дослідних ділянок, 390 зразків), Лісостеп (11 дослідних ділянок, 373 зразки), Степ (3 дослідні ділянки, 70 зразків), Сухий Степ (5 дослідних ділянок, 101 зразок), Гірський Крим (рекогносцирувальні первинні роботи, 31 зразок). У їхніх межах вивчалися наступні типи ґрунтового покриву: зональні - чорнозем вилугуваний, чорнозем типовий, чорнозем звичайний, чорнозем південний, сірий лісовий, каштановий, дерново-підзолистий, ґрунти Гірського Криму, азональні - лучний, лучно-чорноземний, лучно-болотний, дерновий. При екомагнітних дослідженнях мегаполісів України досліджувався специфічний змінений тип ґрунтів - урбаноземи (Г. В. Добровольский). Магнетизм ґрунтів досліджувався для 27 незабруднених еталонних ділянок (разом 965 зразків), 4 забруднених ділянок еко- та урбомагнітних досліджень (разом 178 зразків). Для врахування впливу ґрунтового покриву на формування локального аномального магнітного поля досліджено 4 нафтогазоперспективні ділянки ДДз України (151 зразок). Таким чином, база даних педомагнітної інформації, що була створена для використання при подальших педомагнітних дослідженнях, приведена в додатку В дисертації і налічує 1294 зразки без врахування польових магнітних та магнітометричних вимірювань.

У четвертому розділі наводиться педомагнітна характеристика досліджених ділянок. Для зональних типів ґрунтового покриву характерною є залежність сумарної намагніченості та магнітної сприйнятливості від ґрунтово-кліматичної зони. Для чорноземів спостерігається підвищення магнітності в такій послідовності: чорнозем вилугуваний (Полісся) - чорнозем типовий (Лісостеп) - чорнозем звичайний (Степ) - чорнозем південний (Сухий Степ). J росте від 15…25*10^-3 А/м для чорноземів вилугуваних та типових на Поліссі, 30…50*10^-3 А/м в Лісостепу, до 60…85*10^-3 А/м для чорноземів звичайних Степу, 100…125*10^-3 А/м для чорноземів типових Сухого Степу. Така закономірність визначається різницею складу гумусу, що формується за рахунок різних типів рослинності та водних режимів у відповідних ґрунтово-кліматичних зонах України. Відтак змінюються умови ґрунтотворення, ландшафтні ситуації, будова ґрунтових профілів, елементарних ґрунтових таксонів, а отже, і концентрація феромагнетиків у ґрунті.

Сірі лісові ґрунти належать до лісостепової зони України, яка є найбільшою в Україні і порівняно більш детально вивченою нами. У її межах відзначається строката картина розподілів J та J_ef в даному типі ґрунту. Сумарна намагніченість змінюється від 8…20*10^-3 А/м на території Східного Лісостепу (агрогеофізичний стаціонар «Конони») до 30…60*10^-3 А/м в Західному Лісостепу (ділянки «Умань», «Саленці»). Навіть у межах однієї території відбувається широка диференціація залежно від ландшафтних характеристик. Так, на ділянках стаціонару «Конони» спостерігається пониження J сірих лісових відмін ґрунтового покриву в лісових зонах (J=5…15*10^-3 А/м) і підвищення в умовах сільськогосподарських необроблюваних полів (J=20…25*10^-3 А/м).

У ряді випадків сірі лісові ґрунти є магнітнішими за чорноземи, що йде в розріз із загальними тенденціями і свідчить, що природні картини педомагнітних розподілів є складнішими за прості схеми. Як приклад - вища сумарна намагніченість сірих лісових ґрунтів Західного Лісостепу в порівнянні з чорноземами вилугуваними і типовими Полісся.

Дерново-підзолисті ґрунти є умовно зональними для Полісся і спостерігаються на територіях інших ґрунтово-кліматичних зон України, де вони є відверто азональними. Дані ґрунти на загал містять мало феромагнітного матеріалу, J та J_ef характеризуються низькими значеннями, а відтак внесок у формування локального аномального магнітного поля незначний. В той же час в дерново-підзолистих ґрунтах спостерігається немонотонне спадання J з глибиною, зафіксовані піки на певних глибинах в ілювіальних горизонтах. Фактор Q часто високий за рахунок домінування природної залишкової намагніченості.

Каштанові ґрунти сформовані на первинних ареалах Сухого Степу, що майже не зорані, характеризуються невеликою потужністю ґрунтового профілю, який зростає в місцях багаторічної експлуатації ґрунтового покриву. Пік магнетизму для ґрунтів зони виявлено у чорноземах південних (про які йшлося вище), а не в каштанових ґрунтах, в яких відсутній промивний режим. Як наслідок - укорочений ґрунтовий профіль, середній ступінь магнетизму (J=8…10*10^-3 А/м). Слід зауважити, що в більш ранніх роботах (К. М. Бондар, 2004 р.) каштанові ґрунти охарактеризовані як сильно магнітні з J=65…75*10^-3 А/м. З розширенням географії педомагнітних досліджень це протиріччя з часом буде з'ясоване.

Дернові, лучні та лучно-болотні ґрунти азональні в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України, в цілому є найменш магнітними із досліджених нами.

Наведені вище педомагнітні характеристики пов'язані із вмістом у ґрунтах сполук заліза, будовою цих сполук та їх дисперсністю. Основними магнетиками ґрунтів можуть бути магнетит та магеміт з розмірами часток неправильної форми менше за 0,1 мкм. Наявність більш крупних магнітних фракцій може свідчити про привнесений літогенний генезис феромагнетиків. У процесі ґрунтотворення відбуваються трансформаційні переходи сполук заліза. Питання генезису ґрунтових магнетиків педогенної природи є дискусійним. За свідченням ряду авторів (B. Maher, А. О. Алексеев), вони можуть утворюватися двома шляхами: в середині клітин під час життєдіяльності магнетотактичних бактерій, або поза клітиною, під впливом дисиміляторних залізоредукуючих мікроорганізмів. При цьому магнітна роль залізоредукторів набагато суттєвіша і в ряді випадків може бути основною у формуванні біогенного магнетиту.

Важливим при аналізі педомагнітної інформації є порівняння окремих генетичних горизонтів ґрунтів. Найбільший інтерес представляють елювіальні (He) та ілювіальні (Ні) горизонти, які іноді спричинюють немонотонні зміни магнітних кривих в ґрунтових розрізах за рахунок появи на відповідних глибинах максимумів магнітних параметрів. Як відомо, дані генетичні ґрунтові горизонти зустрічаються в дерново-підзолистих ґрунтах (He: J=3…10*10^-3 А/м, Ні: J=20…25*10^-3 А/м), чорноземах вилугуваних (He: J=8…12*10^-3 А/м, Ні: J=25…30*10^-3 А/м) та деяких інших ґрунтах Полісся. Виявлена закономірність, характерна для сірих лісових ґрунтів (He: J=10…20*10^-3 А/м, Ні: J=15…30*10^-3 А/м) та інколи для чорноземів типових Лісостепу (He: J=10…15*10^-3 А/м, Ні: J=15…20*10^-3 А/м). Цікаво, що зростання магнітних параметрів на глибині близько 20-40 см має місце й у каштанових ґрунтів Сухого Степу. Наведені закономірності можна пояснити складом фракцій, які утворюють елювіальні та ілювіальні генетичні горизонти. З елювіальних горизонтів в процесі ґрунтотворення відбувається вимивання магнітної речовини в ілювіальні горизонти, в яких феромагнетики накопичуються.

Необхідно враховувати й магнітність підстилаючої ґрунтотвірної породи, яка викликає зміни магнітних характеристик у ґрунтах. Часто (наприклад, ДДз, Кіровоградський блок Українського щита) вона є слабкомагнітною (J=1…5*10^-3 А/м, ч<100*10^-9 м³/кг). Більш магнітні твірні породи відзначені нами для деяких ґрунтів Степу та Сухого Степу (J досягає 20*10^-3 А/м). У ряді випадків це можуть бути кори вивітрювання. Зазначене часто є визначальним фактором формування ефективної намагніченості у зв'язку з тим, що ґрунтовий профіль на всю свою потужність сильно магнітний і крива сумарної намагніченості слабо диференційована.

Найбільш вживана в магнітометрії магнітна сприйнятливість ч в цілому повторює зазначені вище закономірності вертикальних та латеральних змін J ґрунтового покриву. Проте, мають місце і випадки невідповідностей, що пов'язано головним чином з впливом J_n ґрунтового покриву. Для сильно магнітних типів ґрунту ч=800…1000*10^-9 м³/кг, а її найбільш часто фіксовані значення (наприклад, для сірих лісових ґрунтів Лісостепової зони) складають 400…600*10^-9 м³/кг.

Ландшафтна будова суттєво впливає на магнетизм ґрунту. J росте при переході від низовинних, лучних, заболочених, заплавних ділянок до вододілів, плато, високих терас, корінних берегів. У знижених частинах рельєфу розвиваються азональні гідроморфні ґрунти (лучні, лучно-болотні), а на вододілах - зональні. Зазначені дані підтверджуються й детальними площадними педомагнітними дослідженнями. При цьому, окрім топографічних та ландшафтних чинників, на дисперсію магнітних величин впливає й характер сільськогосподарського обробітку земель.

Результати дослідження J_ef ґрунтів України приведено в таблиці 1. Найвищими значеннями характеризуються сірі лісові ґрунти та чорноземи Степу та Сухого Степу (J_ef=8…12*10^-3 А/м). Крім того, характеризуються значною магнітністю, а таким чином й можливістю внесення суттєвого вкладу в сумарне магнітне поле чорноземи Полісся та Лісостепу, а також каштанові ґрунти Сухого Степу (J_ef=1…7*10^-3 А/м). Досліджені нами дерново-підзолисті ґрунти відзначаються близькими до нуля і навіть від'ємними значеннями (J_ef=-5…0,5*10^-3 А/м), а це означає, що вони не виявляються в сумарному локальному аномальному магнітному полі. Крім того, важливим є врахування ландшафтних аномалій, тобто зміни J_ef (а відтак і локального аномального магнітного поля) в латеральних напрямках вздовж ґрунтових катен.

Таблиця 1 J_ef досліджених типів ґрунтового покриву різних ґрунтово-кліматичних зон України

Ґрунтово-кліматична зона, ділянка	Тип ґрунту	Jef*10-3, А/м	Ґрунтово-кліматична зона, ділянка	Тип ґрунту	Jef*10-3, А/м
Полісся:			Горобії низовина	Сірий лісовий	5
Теремки	Чорнозем вилугуваний	4	Горобії схил	Сірий лісовий	6
Жуків хутір схил	Дерново-підзолистий	-0,5	Горобії вододіл	Сірий лісовий	7
Жуків хутір	Дерново-підзолистий	-0,5	Зх. Лісостеп
Жуків хутір	Дерново-підзолистий	1	Саленці	Сірий лісовий	12
			Умань	Сірий лісовий	10
Биківня	Дерново-підзолистий	-0,5	Кам'янець-Подільський	Чорнозем	8
Сх. Лісостеп:			Степ:
Халеп'є	Чорнозем типовий	1,3	Вовчий Яр	Чорнозем звичайний	10
Вовківці	Чорнозем типовий	5	Хомутовський степ	Чорнозем звичайний	8
Конони	Чорнозем типовий	6	Сухий Степ:
Конони низовина	Сірий лісовий	5,2	Асканія Нова	Каштановий	7
Конони схил	Сірий лісовий	5,1	Арбузівка	Каштановий	1
Конони вододіл	Сірий лісовий	6,3	Вільне	Чорнозем південний	12
Власівка	Дерновий	-0,5	Надєждіно	Каштановий	4,5

Так, на прикладі дослідних ділянок «Конони» та «Горобії» показано, що J_ef зростає при переході від низовинних територій до вододілів на величину, близьку 2*10^-3 А/м (змінюється від 5 до 7*10^-3 А/м). Зауважимо, що дані зміни можуть носити немонотонний характер, що пояснюється складною ґрунтово-ландшафтною будовою територій та певною присутністю аграрно-антропогенного чинника.

У п'ятому розділі розглядається зв'язок між педомагнетизмом та локальним аномальним магнітним полем. Мова йде про значущість магнетизму ґрунтового покриву в ряді ґрунтово-ландшафтних та геологічних ситуацій на території України, а отже і про доцільність його врахування при ультрадетальних магнітних зйомках. Зокрема, в цілому ряді випадків локальне аномальне магнітне поле може більшою мірою формуватися ландшафтом, який нерозривно пов'язаний з відповідним ґрунтовим покривом.

Значення магнітного поля, що зафіксовані верхнім та нижнім датчиками квантового магнітометра-градієнтометра, спадають при переході від вододільних частин катени до низовини. Різниця значень складає 20…25 нТл. Позірний вертикальний градієнт магнітного поля складає 10…18 нТл. Графіки ускладнені середньоамплітудними (2…3 нТл для нижнього та 1…2 нТл для верхнього датчиків) аномаліями, що пов'язані зі слабопротяжними приповерхневими магнітними неоднорідностями. Негативна аномалія на відстані 90-95 м від початку профілю пов'язується зі зміною ландшафтної ситуації - перехід від лісової частини до толоки, що виключена з обробітку впродовж 7 років.

Як вхідні дані для педомагнітного моделювання використано значення J та J_ef, характеристики рельєфу. Неоднорідності магнітного поля ділянки досліджень обумовлені зокрема впливом рельєфу, магнітною диференціацією ґрунтового покриву, також іншими факторами. Ефект впливу вище названих факторів становить 1…1,5 нТл, що може бути значущим при проведенні інтерпретації для високоточних магнітометричних досліджень.

Шостий розділ присвячено аналізу застосування інформації про магнетизм ґрунтового покриву при екологічних, геолого-розвідувальних та агрогеофізичних дослідженнях.

На сьогодні найкраще вивченим виявився екомагнетизм. Осередками важкої промисловості часто є потужні мегаполіси, що формуються навколо тих чи інших видобувних і переробних комбінатів та економічних центрів. З характеристики таких екологічно критичних об'єктів ми розпочали відповідні дослідження. Були обрані міста Донецьк, Київ, Львів. Роботи мають рекогносцирувальний характер. Об'єктом досліджень за даних умов був, перш за все, ґрунтовий покрив. Проте, ґрунти міста фактично не є ґрунтами в класичному розумінні і носять назву - урбаноземи. Для ілюстрації наших результатів розглянемо Київ. Територія міста була розбита на кілька ділянок, враховуючи особливості екологічного навантаження на ландшафти міста. У даних місцях було вивчено магнітну сприйнятливість ґрунтового покриву та елементний склад, проведено кореляцію між цими параметрами. Найзручніше зробити це на прикладі свинцю (Pb), міді (Cu) та цинку (Zn), які зазвичай є індикаторами хімічної забрудненості великих міст та промислових регіонів. У таблиці 2 наведені дані кореляційних залежностей між величинами ч ґрунтів та вмістом у них Pb, Cu, Zn. Найвищі коефіцієнти кореляції між ч та свинцем, ч та цинком, дещо нижчі для міді. Як свідчить аналіз хмари - розподіл мономодальний. Найвищі коефіцієнти кореляції між ч та важкими металами виявлено на територіях Києво-Дніпровської, Голосіївської та Конча-Заспинської ключових ділянок. Позитивна кореляція магнітної сприйнятливості ґрунтів та вмісту в них деяких важких металів може пояснюватися наявністю загального чинника, який стимулює підвищення обох зазначених параметрів. Найбільш імовірно, що таким чинником є важлива складова ґрунту - фізична глина, що акумулює одночасно важкі метали та власне магнітні речовини. За даними багатьох дослідників (E. Petrovsky, Z. Strzyszcz, R. Scholger) деякі важкі метали легко адсорбуються на поверхні оксидів заліза - представлених магнітними частинками розміром менше за 10 мкм, або можуть потрапляти в їх кристалічну решітку під час високотемпературних техногенних процесів.

Таблиця 2 Коефіцієнти кореляції та їх довірчі границі (q=0,95) між магнітною сприйнятливістю та вмістом важких металів у ґрунтах Києва

Ключові ділянки	Досліджені важкі метали
	Cu	Zn	Pb
Конча-Заспинська	0,5±0,30	0,9±0,08	0,9±0,08
Києво-Дніпровська	0,8±0,16	0,7±0,23	0,8±0,16
Дарницька	0,3±0,29	0,9±0,06	0,4±0,27
Святошино-Пуща-Водицька	0,8±0,15	0,6±0,26	0,6±0,26
Голосіївська	0,5±0,39	0,9±0,10	0,9±0,10

Порівняно з наведеними вище результатами, екопедомагнітна інформація, що була отримана для міста Донецька, свідчить про набагато сильніше техногенне навантаження на територію міста, що виражається в багатократному підвищенні значень магнітної сприйнятливості. Зворотна картина спостерігається для міста Львова, що є менш екологічно забрудненим.

У дисертаційній роботі також досліджувалася інформативність педомагнітних досліджень при пошуках нафти та газу. Ряд авторів (T. J. Donavan, В. Е. Максимчук, М. І. Орлюк, Ю. М. Городиський, О. Т. Азімов) відзначають, що на сучасному етапі при пошуках родовищ нафти та газу геологи мають справу з вуглеводневими аномаліями інтенсивністю менше 10 нТл, а в ряді випадків лише кілька нТл. Це означає, що рівень техногенних та природних (в нашому випадку ґрунтовий покрив) завад може перевищувати амплітуди шуканих аномалій. В дисертаційній роботі на даному етапі мова не йде про безпосереднє виявлення родовищ (хоча це можливе у майбутньому, як свідчить низка публікацій - О. Ю. Лукін, Т. Liu, M. Rijal, D. R. Lovley). Актуальною задачею є з'ясування величини магнетизму ґрунтового покриву для врахування даної інформації при магнітометричних дослідженнях та відмежування аномалій, що пов'язані з ґрунтовим покривом (ландшафтні аномалії), від аномалій, пов'язаних з покладами вуглеводнів.

Отримані результати підтверджують дані про значну диференціацію магнітних параметрів ґрунтів як по латералі, так і по вертикалі. Останнє може проявитися у наявності коливання аномального магнітного поля навіть у межах ґрунтової катени за рахунок ландшафтних ґрунтових аномалій. Для прикладу розглянемо результати педомагнітних досліджень на території Яблунівського нафтогазоконденсатного родовища та дослідної ділянки «Тарапунька». Для Яблунівського родовища відзначається доволі різке зниження значень ч в районі 50-100 м ґрунтового перетину від ч=500…600*10^-9 м³/кг до ч=100…200*10^-9 м³/кг. Пояснюється даний факт ландшафтною ситуацією та типом ґрунтового покриву в різних частинах катени. Сумарна намагніченість змінюється: від J_?=20…30*10^-3 А/м на рівнині до 3…5*10^-3 А/м на луці. Даний факт може свідчити про слабку інтенсивність магнетизму ґрунту в межах лук даного родовища, а отже, за умови наявності там покладів вуглеводнів магнітний ефект від ґрунту можна не враховувати. В той же час він є суттєвим на геоморфологічно підвищеній частині родовища.

Ділянка «Тарапунька» є показовою, оскільки педомагнітні характеристики змінюються стрімкоподібно впродовж кількох метрів, на відстані 10 м спостерігається вирівнювання ландшафту, J_? набуває сталих значень 13…20*10^-3 А/м.

Видаються цікавими для подальшого розвитку педомагнітних досліджень в нафтогазовій геології результати досліджень на територіях Прокопенківського та Селюхівського родовищ. Нами зафіксовано, що поблизу свердловин ґрунтовий покрив, який забруднений нафтопродуктами, характеризується значно підвищеною сумарною намагніченістю (J_У=30…186*10^-3 А/м). Це відбувається значною мірою за рахунок внеску J_n, а фактор Q=2…16.

Таким чином, результати педомагнітних досліджень на нафтогазоперспективних територіях ДДз України свідчать, що в кожному окремому випадку нафтогазові аномалії слід відрізняти від ґрунтових та ландшафтних, що є важливим при детальних магнітометричних роботах.

Педомагнітні характеристики можуть бути основою для експресної технології детального картування ґрунтів. У зміні магнітних властивостей відбиваються агрономічні показники, можна проводити контроль якості ґрунтів, розчленовувати ґрунтові види. Виявлено закономірності зміни педомагнетизму в ґрунтових генетичних горизонтах. Чутливість магнітних характеристик настільки висока, що стає можливим розрізнювати режими експлуатації ґрунтів.

Спостерігається чітка тенденція підвищення величин магнітної сприйнятливості, які характерні для сільськогосподарських полів, порівняно із відповідними пониженими значеннями для внутрішньої частини лісосмуги. Зазначені факти можна пояснити процесами ґрунтотворення, часом обробітку земель, мікроландшафтними ситуаціями, а як наслідок, і формуванням різних за своїми агрономічними показниками ґрунтів.

Одним із глобальних факторів при дослідженні векторних педомагнітних величин є орієнтування векторів J_n та J_У. Підтверджено, що вони орієнтовані близько до сучасного магнітного поля території досліджень.



Висновки

У латеральному напрямку сумарна намагніченість ґрунтового покриву змінюється для території України наступним чином. Найнижчі значення характерні лучним та лучно-болотним ґрунтам усіх зон (J=5…15*10^-3 А/м) та зональним дерново-підзолистим ґрунтам Полісся (J=5…20*10^-3 А/м). Вищі значення зафіксовані для чорнозему типового Поліської зони (J=20…35*10^-3 А/м). У широких межах змінюються досліджувані параметри в ґрунтах Лісостепу. Для сірих лісових ґрунтів J=5…25*10^-3 А/м в межах Східного Лісостепу та досягає J=40…50*10^-3 А/м в Західному Лісостепу. Для чорноземів J=30…60*10^-3 А/м. Найвищі значення сумарної намагніченості притаманні чорноземам звичайним Степу (J=60…85*10^-3 А/м) та чорноземам південним Сухого Степу (J=100…125*10^-3 А/м). У широких межах змінюється J і в каштанових ґрунтах Сухого Степу (J=10…75*10^-3 А/м). просторовий намагніченість геофізичний екологічний

Спостерігається монотонна та немонотонна закономірності зміни J у вертикальному напрямку при переході між генетичними горизонтами ґрунтового профілю. Зокрема, найвищі значення фіксуються у верхніх гумусних горизонтах усіх типів ґрунту, а також ілювіальних горизонтах. Висока магнітність і майже нульова диференціація за сумарною намагніченістю властива ґрунтовим профілям чорноземів Степу та Сухого Степу. Вертикальна диференціація майже відсутня також у слабкомагнітних ґрунтах - лучних, болотних, дернових. Елювіально-ілювіальні горизонти спричинюють наявність додаткових максимумів на глибині 20-40 см в дерново-підзолистих ґрунтах (Не: J=3…10*10^-3 А/м, Ні: J=20…25*10^-3 А/м), чорноземах вилугуваних (Не: J=8…12*10^-3 А/м, Ні: J=25…30*10^-3 А/м). Також, в сірих лісових ґрунтах (Не: J=10…20*10^-3 А/м, Ні: J=15…30*10^-3 А/м) та інколи в чорноземах типових Лісостепу (Не: J=10…15*10^-3 А/м, Ні: J=15…20*10^-3 А/м). Підстилаючі породи є слабкомагнітними (J=1…5*10^-3 А/м, ч<100*10^-9 м³/кг), окрім ґрунтотвірних порід Західного Лісостепу та Сухого Степу (J досягає 20*10^-3 А/м). Даний висновок рекомендується для використання у ґрунтознавчих та магнітометричних дослідженнях.

J зростає при переході від низовинних ділянок, особливо заболочених, до височин, головним чином вододілів.

Найвищі значення ефективної намагніченості зафіксовані для чорноземів та каштанових ґрунтів Степу та Сухого Степу (J_ef=8…12*10^-3 А/м), а також для сірих лісових ґрунтів Лісостепу (J_ef=5…6*10^-3 А/м). Такі ґрунти можуть створити магнітну аномалію до 2-4 нТл. Близькі до нуля величини J_ef зафіксовані в дерново-підзолистих ґрунтах Полісся та лучних азональних ґрунтах. Ці типи ґрунтового покриву майже не проявляються в локальному аномальному магнітному полі. Даний висновок рекомендується враховувати при геолого-розвідувальних та картувальних роботах, зокрема на нафтогазоперспективних територіях ДДз.

Магнітна сприйнятливість ґрунтів як правило зростає при антропогенному та техногенному забрудненні ґрунту, спостерігається позитивна кореляція між ч та концентрацією важких металів у ґрунтах.

Деструкція та меліорація ґрунтів впливає на зміни педомагнітних величин, що має використовуватися в агрономічній та ґрунтознавчій практиці, а також при картуванні ґрунтів.

Вектори J_n та J_У орієнтовані близько до сучасного магнітного поля території досліджень, чим підтверджено результати попередників.



Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Сухорада А. В. Про намагніченість деяких ґрунтів України / А. В. Сухорада, К. М. Тяміна, О. І. Меньшов // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка, Геологія. - 2002. - № 24. - С. 104-105.

2. Сухорада А. В. Суммарная и эффективная намагниченность почвенного покрова Украины и ее роль в магнитных съемках будущего / А. В. Сухорада, А. И. Меньшов // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики. - 2005. - С. 278-280.

3. Сухорада А. В. Системні дослідження магнітних властивостей орного шару деяких ґрунтів Лівобережжя України / А. В. Сухорада, О. В. Круглов, О. І. Меньшов // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка, Геологія. - 2005. - № 34. - С. 45-49.

4. Меньшов О. І. Дослідження магнітних властивостей ґрунтового покриву східного лісостепового агрогеофізичного стаціонару / О. І. Меньшов, А. В. Сухорада // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка, Геологія. - 2006. - № 38. - С. 39-42.

5. Меньшов О. І. Застосування магнетизму ґрунтового покриву для розв'язання геолого-геофізичних задач / О. І. Меньшов // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка, Геологія. - 2007. - № 40. - С. 45-48.

6. Меньшов О.І. До питання про використання методів магнітометрії при вивченні властивостей покладів вуглеводнів / О. І. Меньшов, А. В. Сухорада, В. П. Буковський // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики. - 2008. - С. 33-38.

7. Сухорада А. В. Попередні результати дослідження педомагнітних особливостей ґрунтового покриву державного агрогеофізичного полігону / А. В. Сухорада, О. В. Круглов, А. М. Жадан, О. І. Меньшов // Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища: міжнародна наукова конференція: тези доповідей. - К., 2000. - С. 57-58.

8. Сухорада А. В. Сумарна та ефективна намагніченість натурних об'єктів - основні визначення та методичні підходи / А. В. Сухорада, О. І. Меньшов // Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : III міжнародна наукова конференція: тези доповідей. - К., 2002. - С. 121-122.

9. Сухорада А. В. Про сумарну та ефективну намагніченість деяких ґрунтів України / А. В. Сухорада, К. М. Бондар, О. І. Меньшов // Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : IV міжнародна наукова конференція: тези доповідей. - К., 2003. - С. 142-143.

10. Сухорада А. В. Перші результати магнітометричних досліджень в ряді ґрунтово-ландшафтних зон України / А. В. Сухорада, М. І. Гузій, К. М. Бондар, С. А. Попов, Т. І. Науменко, О. І. Меньшов // Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : IV міжнародна наукова конференція : тези доповідей. - К., 2003. - С. 144.

11. Sukhorada A. Summary magnetization of the typical Ukraine soils / A. Sukhorada, A. Menshov // Contributions to Geophysics and Geodesy, Paleo, Rock and Environmental Magnetism 9^th Castle Meeting. - 2004. - № 34. - Р. 147.

12. Сухорада А. В. О роли суммарной и эффективной намагниченности при проведениях магнитометрических исследований / А. В. Сухорада, А. И. Меньшов // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : V міжнародна наукова конференція: матеріали. - К., 2004. - С. 152-154.

13. Сухорада А. В. Про магнітний вплив сільськогосподарської техніки при агромагнітометричних дослідженнях / А. В. Сухорада, О. І. Меньшов // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : V міжнародна наукова конференція : матеріали. - К., 2004. - С. 154-156.

14. Сухорада А. В. Про сучасний розвиток агромагнітометрії в Україні / А. В. Сухорада, О. І. Меньшов // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : V міжнародна наукова конференція : матеріали. - К., 2004. - С. 145-146.

15. Сухорада А. В. Педомагнітні властивості деяких ландшафтів зеленої зони Києва / А. В. Сухорада, О. В. Савицька, О. І. Меньшов // Фізична географія та геоморфологія. - 2005. - № 48. - С. 171-177.

16. Сухорада А. В. Магнітні властивості ґрунтів та їх положення в ландшафті / А. В. Сухорада, К. М. Бондар, О. В. Круглов, Ж. М. Матвіїшина, О. І. Меньшов // Фізична географія та геоморфологія. - 2005. - № 49. - С. 36-43.

17. Матвіїшина Ж. М. Про педомагнітні дослідження ґрунтів голоцену / Ж. М. Матвіїшина, А. В. Сухорада, О. І. Меньшов, К. М. Бондар // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : VI міжнародна наукова конференція : матеріали. - К., 2005. - С. 190-192.

18. Сухорада А. В. Про сумарну та ефективну намагніченості ґрунтових покривів агрогеофізичного стаціонару «Конони» / А. В. Сухорада, О. І. Меньшов // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : VI міжнародна наукова конференція : матеріали. - К., 2005. - С. 192-194.

19. Сухорада А. В. Про педомагнетизм лісосмуг при агрогеофізичних дослідженнях / А.В. Сухорада, О. І. Меньшов // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : VI міжнародна наукова конференція: матеріали. - К., 2005. - С. 194-195.

20. Sukhorada A. Magnetic properties of the typical Ukraine soils. Results of the investigations / A. Sukhorada, A. Menshov // Journal of the Balkan Geophysical Society. - 2005. - № 8. - P. 533-537.

21. Сухорада А. В. Про педомагнітні дослідження ландшафтів та їх значення в ґрунтознавсті / А. В. Сухорада, О. І. Меньшов // Агрохімія і ґрунтознавство: спеціальний випуск до VII з'їзду УТГА. - Х., 2006. - С. 162-164.

22. Menshov A. The magnetism of typomorphic Ukraine soils in connection with the increase the efficiency of the magnetometry investigations / A. Menshov, A. Sukhorada // Travaux Geophysiques: аbstracts of the 10^th «Castle Meeting» New Trends in Geomagnetism Paleo, Rock and Environmental Magnetism. - 2006. - № XXVII. - Р. 83.

23. Меньшов О. І. Урбогеофізика в Україні. Стан проблеми / О. І. Меньшов, А. В. Сухорада // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : всеукраїнська наукова конференція : матеріали. - К., 2006. - С. 205-206.

24. Меньшов О. І. Екогеофізичні дослідження в Україні (на прикладі міст Донецьк та Львів) / О. І. Меньшов // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : всеукраїнська наукова конференція : матеріали. - К., 2006. - С. 211-212.

25. Архіпова Т. О. Про перспективи застосування прямих методів пошуків вуглеводнів / Т. О. Архіпова, О. І. Меньшов, А. В. Сухорада // Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища : всеукраїнська наукова конференція : матеріали.- К., 2006. - С. 229-230.

...