Обґрунтування комплексної методики прогнозу нафтогазоперспективних об’єктів українського сектора азовського моря з використанням даних дистанційного зондування землі

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК

науковий ЦЕНТР АЕРОКОСМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗЕМЛІ

Обґрунтування комплексної методики прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів Українського сектора азовського моря з використанням даних дистанційного зондування землі

05.07.12 - дистанційні аерокосмічні дослідження

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

СЕДЛЕРОВА ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 528.8.04:(553.98.041:551.351)] (262.54)

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Науковому Центрі аерокосмічних досліджень Землі

Інституту геологічних наук Національної академії наук України

Науковий керівник: кандидат геолого-мінералогічних наук,

старший науковий співробітник

Клочко Віктор Петрович,

провідний науковий співробітник

Інституту геологічних наук НАН України

Офіційні опоненти: доктор геолого-мінералогічних наук, професор

Осадчий Віталій Григорович,

провідний науковий співробітник

Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України

доктор геологічних наук,

старший науковий співробітник

Верховцев Валентин Геннадійович,

в.о. провідного наукового співробітника

Інституту геологічних наук НАН України

Захист відбудеться «_16_» грудня 2008 р. о 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.162.03 при Науковому Центрі аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України (01601, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55 Б).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту геологічних наук НАН України (01601, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55-Б).

Автореферат розісланий «_14_ » листопада 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.162.03

кандидат біологічних наук,

старший науковий співробітник

О. І. Левчик

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У Південному нафтогазоносному регіоні, який охоплює суходіл півдня України, що прилягає до північного узбережжя Чорного і Азовського морів, та українські сектори шельфу Чорного і акваторії Азовського морів, найменше вивченою є українська частина акваторії Азовського моря. У той же час тут ми маємо невеликі глибини моря і доступність продуктивних і перспективних товщ для практичного освоєння. На долю цього регіону, за даними П. Ф. Гожика, І. І. Чебаненка, В. О. Краюшкіна та ін., 2006, припадає 13 % ресурсів вуглеводнів (ВВ) України.

Національною програмою «Нафта і газ України до 2010 року» були визначені головні завдання по реалізації високого нафтогазового потенціалу українського сектора Чорного і Азовського морів. У 1998-2001 роках були відкриті нові родовища природного газу в Азовському морі: Північноказантипське, Східноказантипське, Північнобулганацьке, та продовжувалась дорозвідка запасів газу на Північнокерченському газовому родовищі, що повернуло інтерес геологів до акваторії Азовського моря.

У теперішній час в Азовському морі практично не здійснюється параметричне буріння, різко зменшилась кількість антиклінальних об'єктів, зменшився фонд підготовлених об'єктів, вимагають додаткових досліджень виявлені структури. Значний резерв прогнозно-перспективних об'єктів українського сектора очікує вивчення його новітньою сейсморозвідкою, прямими і нетрадиційними методами. Недостатність бурових суден в Азовському морі при різкому збільшенні вартості буріння свердловин, у тому числі невеликої глибини (до 1-3 км), а також незначні обсяги дорогих сейсморозвідувальних робіт, навіть не новітніх модифікацій, вимагають застосовування в українському секторі Азовського моря маловартісних прямих і нетрадиційних методів прогнозу і пошуку нафти і газу. Науковому обґрунтуванню методики прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів, що базується на застосуванні комплексу малозатратних експресних методів, і присвячено дане дослідження.

Застосування на практиці комплексу космогеологічних досліджень (зокрема обґрунтованої в роботі комплексної методики прогнозу) дозволяє знизити витрати на підготовку об'єктів до подальшого вивчення (постановка сейсморозвідувальних робіт, здійснення параметричного буріння, обґрунтування постановки пошукових свердловин на нафту і газ). Поряд з цим здійснено вивчення, уточнення, узагальнення, інтерпретація накопиченого величезного фактичного геолого-геофізичного матеріалу з використанням методичних прийомів дистанційних досліджень, що дало можливість різнобічно висвітлити геологічну будову і нафтогазоносність регіону досліджень.

У дисертації на основі фактичного геолого-геофізичного матеріалу, даних дистанційних космогеологічних досліджень та глибокого буріння станом на 2008 рік виконано теоретичне і практичне обґрунтування освоєння нафтогазового потенціалу із застосуванням методичних засад дистанційних досліджень та їх практичного впровадження у визначення першочергових нафтогазоперспективних об'єктів українського сектора Азовського моря.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках науково-дослідних робіт, що проводились у Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України (ЦАКДЗ): «Вивчення неотектонічного і флюїдодинамічного факторів формування сигналу на аерокосмічних зображеннях як основи розробки супутникових технологій прогнозу родовищ корисних копалин», 2000-2004 рр. (державний реєстраційний номер теми 0100U002089); «Вдосконалення супутникових технологій пошуку та прогнозу покладів вуглеводнів на прикладі перспективних нафтогазоносних об'єктів Азово-Чорноморського регіону та Дніпровсько-Донецької западини», 2005-2009 рр. (державний реєстраційний номер теми 0105U000926); «Дослідження фундаментальних процесів енергомасообміну в системі «ґрунт - вода рослина» з метою обґрунтування формування на земній поверхні інформативних спектральних сигналів для пошуків корисних копалин та контролю екологічного стану за допомогою аерокосмічних зйомок», 2002-2006 рр. (державний реєстраційний номер теми 0102U000926); «Методологія пошуку корисних копалин на основі геоінформаційного підходу до комплексного інтерпретування матеріалів аерокосмічного багатоспектрального / гіперспектрального знімання і даних наземних фізичних вимірювань та спостережень», 2007-2011 рр. (державний реєстраційний номер теми 0107U002302).

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування комплексної методики прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів (НГПО) українського сектора Азовського моря з використанням даних дистанційного зондування Землі та рейтингова оцінка НГПО за визначеними критеріями.

У відповідності до поставленої мети вирішувались такі задачі:

- обґрунтування комплексу ландшафтно-геоморфологічних індикаторів геологічної будови українського сектора Азовського моря та неотектонічної активності глибинних структур;

- розробка моделі формування спектральних яскравостей морської поверхні над неотектонічно активними структурами та визначення дешифрувальних ознак ландшафтно-геоморфологічних індикаторів;

- створення неотектонічної моделі району досліджень з використанням геолого-геофізичних, структурно-геоморфологічних даних та результатів обробки і аналізу космічних зображень;

- уточнення структурно-тектонічного та нафтогазогеологічного районування українського сектора Азовського моря;

- оцінка нафтогазоперспективності ділянок українського сектора Азовського моря на основі неотектонічних, структурно-геоморфологічних, структурно-геологічних критеріїв та даних дистанційного зондування;

- встановлення першочергових нафтогазоперспективних об'єктів на основі рейтингової оцінки за комплексом критеріїв (спектральнояскравісних, неотектонічних, структурно-геоморфологічних, геолого-геофізичних, нафтогазогеологічних) і на цій основі розробка рекомендацій щодо подальших сейсморозвідувальних робіт та буріння.

Об'єкт дослідження: нафтогазоперспективні об'єкти (структури) українського сектора Азовського моря

Предмет дослідження: геологічна будова, нафтогазоносність, неотектонічна активність геологічних структур, аномалії оптичних характеристик морської поверхні як критерії нафтогазоперспективності об'єктів.

Методи дослідження. При розв'язанні поставлених задач використовувалися космогеологічні методи (структурне дешифрування космічних зображень), структурно-геоморфологічний аналіз рельєфу морського дна, метод порівняльних аналогій, тектонічний аналіз, метод фотометрування багатоспектральних зображень, методи математичної статистики, рейтингової оцінки та ГІС-технологій.

Фактичний матеріал. В основу роботи покладені зібрані, вивчені та проінтерпретовані автором фондові матеріали НАК «Нафтогаз України», ДАТ «Чорноморнафтогаз», ДГП «Геоінформ» станом на 2008 рік: проаналізовано 33 площі, дана рейтингова оцінка 18 об'єктам, 15 площ охарактеризовано для порівняльного аналізу.

Автором оброблені багатозональні космознімки, отримані з апаратів Terra&Aqua MODIS, Landsat-7 ETM+, «Океан-О» (МСУ-В, МСУ-СК), «Метеор-3М» (МСУ-Е).

Авторські структурно-геоморфологічні побудови виконані на основі навігаційної карти ДУ «Держгідрографія» у редакції 2008 р.

Наукова новизна отриманих результатів.

Найважливіші наукові результати, що мають новизну:

1. Уточнено і деталізовано структурно-тектонічне та нафтогазогеологічне районування українського сектора Азовського моря на основі аналізу та інтерпретації нових геолого-геофізичних даних, матеріалів дистанційного зондування та структурно-геоморфологічних досліджень.

2. Обґрунтований комплекс ландшафтно-геоморфологічних індикаторів геологічної будови та неотектонічної активності глибинних структур для визначення нафтогазоперспективних об'єктів акваторії Азовського моря.

3. Вперше визначені критерії та розроблений алгоритм автоматизованої класифікації багатоспектрального зображення для визначення успадкованості тектонічного розвитку нафтогазоперспективних зон і об'єктів.

4. Теоретично та практично обґрунтовані критерії для оцінки нафтогазоперспективних об'єктів щодо їх значущості і вагомості при подальших дослідженнях та розроблені рекомендації для пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ.

Обґрунтованість і достовірність наукових результатів підтверджуються застосуванням сучасних спектрофотометричних, структурно-геоморфологічних, статистичних методів досліджень, використанням кондиційних багатоспектральних космічних знімків необхідного масштабного ряду, використанням новітніх батиметричних даних та сучасних геолого-геофізичних матеріалів, перевіркою положень обґрунтованої методики для об'єктів, на яких проводиться буріння.

Практичне значення отриманих результатів. На основі комплексної методики уточнені відомі і виділені нові розривні порушення різних морфогенетичних типів і рангів, які контролюють зони концентрації нафтогазоносних і нафтогазоперспективних об'єктів. Здійснена рейтингова оцінка нафтогазоперспективних об'єктів за комплексом критеріїв, що дозволяє визначити ранг об'єктів. Конкретні рекомендації спрямовані на проведення подальших регіональних пошукових геологорозвідувальних, геолого-тематичних і наукових досліджень щодо вивчення перспектив нафтогазоносності як окремих структурно-тектонічних, нафтогазогеологічних зон, так і локальних об'єктів (структур) в українському секторі Азовського моря, що відображено автором у публікаціях і звітах за результатами науково-дослідних робіт. Значна частина рекомендацій успішно використовується в практиці пошуково-розвідувальних і геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в НАК «Нафтогаз України» та Державній геологічній службі України. Основні наукові положення методики реалізовані в НДР «Аерокосмогеологічні дослідження шельфу Туркменістану з метою оцінки його нафтогазоперспективності» (державний реєстраційний номер теми 0307U001071) 2005-2006 рр.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати, отримані здобувачем особисто, опубліковані в [2, 4]. У працях, опублікованих у співавторстві, автору належать такі результати:

розробка моделі формування корисного сигналу для акваторії Азовського моря [1]; розробка алгоритму інтеграції геолого-геофізичних і дистанційних даних для класифікації багатоспектрального зображення з метою виявлення успадкованості розвитку нафтогазоперспективних ділянок шельфу [3]; виявлення ознак-індикаторів локальних структур, їх відображення на космічних матеріалах [5, 6]; вивчення факторів, що впливають на формування корисного сигналу [7, 11]; виявлення зон неотектонічної активності акваторії Азовського моря за результатами морфографічних побудов [15]; обґрунтування геоіндикаційних ознак неотектонічних процесів, зон лінеаментів та неотектонічно активних блоків, встановлення відносної неотектонічної активності останніх в акваторії Азовського моря [10, 12]; визначення зон лінеаментів, оцінка їх щільності і простягання для акваторії Азовського моря [13, 14]; методологічні засади вивчення взаємозв'язку факторів формування багатоспектральних аномалій в системі «літосфера-ландшафт» [5, 9]; прогнозування нафтогазоперспективних структур на шельфі Азовського моря з використанням даних дистанційного зондування Землі [8].

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційних досліджень апробовані на наукових конференціях і семінарах: II Міжнародна конференція «Тектоника и нефтегазоносность Азово-Черноморского региона в связи с нефтегазоносностью пассивных окраин континентов» (Гурзуф, 2000); III Міжнародна конференція «Крим-2001» «Геодинамика и нефтегазоносные системы Черноморско-Каспийского региона» (Гурзуф, 2001); Міжнародна наукова конференція «Геологія горючих копалин України» (Львів, 2001); V Міжнародна конференція «Крим-2003» «Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона» (Гурзуф, 2003); VIII Міжнародна конференція «Нафта і газ України - 2004» (Судак, 2004); XVI Міжнародна наукова школа з морської геології «Геология морей и океанов» (Москва, 2005); Шоста Українська конференція з космічних досліджень (Євпаторія, 2006); Сьома Українська конференція з космічних досліджень (Євпаторія, 2007); VI Міжнародна конференція «Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти» (Київ, 2007); VII Міжнародна конференція «Геоінформатика: теоретичні та прикладні аспекти» (Київ, 2008); Перша Всеукраїнська конференція «Аерокосмічні спостереження в інтересах сталого розвитку та безпеки» (Київ, 2008).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 15 друкованих роботах. Серед них 1 колективна монографія, 6 статей, з яких 4 надруковані у фахових наукових виданнях, 8 публікацій у матеріалах і тезах конференцій. Дві статті є одноосібними.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 209 найменувань та одного додатку. Обсяг дисертації складає 257 сторінок, з них 131 сторінка основного тексту, 41 рисунок, 18 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі «Стан вивченості регіону і проблеми прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів і покладів вуглеводнів методами дистанційного зондування Землі» проведено аналіз більш ніж піввікової історії дослідження акваторії Азовського моря і його українського сектора. У 50-х роках в акваторії Азовського моря були розпочаті електророзвідувальні (1951-1961), гравіметричні (1956-1960), сейсморозвідувальні (1958) і магнітометричні (1961) роботи. Ці дослідження, а також встановлена нафтогазоносність суходолу, що оточує акваторію Азовського моря, дозволили М.П. Балуховському, В.К. Гавришу, В. Р. Літвінову (1938, 1950), С. М. Чихачову (1957), В. І. Кітику (1952, 1960), М. С. Бурштару, І. П. Кліточенко (1957) віднести азовську акваторію до перспективних районів.

У 1974-1983 рр. акваторія українського сектора Азовського моря була покрита площинними сейсмічними дослідженнями МСГТ. Однак, ступінь вивченості не можна було вважати задовільним. Це пояснюється тим, що роботи проводились в різний час, низькоякісними технічними засобами, за різними методиками, а отримані матеріали оброблялись різними обчислювальними центрами.

Параметричне буріння на Азовському морі не проводилося. Пошукові бурові роботи розпочалися на цьому ж етапі, і в 1976 р. на Північнокерченському піднятті у св. № 1 одержано перший фонтан газу в Азовському морі.

На сучасному етапі геофізичних досліджень в 1997-2002 рр. проведене сейсмічне картування в західній частині Індоло-Кубанського прогину та ще на двох ділянках акваторії Азовського моря. Сейсморозвідувальні роботи МВХ СГТ обсягом 2800 км сейсмопрофілів, у межах Індоло-Кубанського прогину завершилися побудовою структурних карт у масштабі 1:100 000 по відбиваючих горизонтах ІІІ (К) покр., ІІа (Р3 mk) під., Іа (N 1- Р3) mk., It (N 1t), Im (N 1m) покр., на яких висвітлена будова палеогенових і неогенових відкладів західної акваторіальної частини Індоло-Кубанського прогину до глибини 6000 м (до покрівлі верхньої крейди включно).

У ці ж роки бурові роботи проводилися ДАТ «Чорноморнафтогаз» на піднятті Обручєва (1988 р.), згодом в Індоло-Кубанському прогині на Сейсморозвідувальній (1988 р.), Північноказантипській (1998 р.), Східноказантипській (1999 р.), Північнобулганацькій (2000 р.) брахіантикліналях. Поклади газу виявлені в майкопських відкладах Північноказантипської, середньоміоценових Північнобулганацької та верхньоміоценових Східноказантипської структур.

Відсутність якісних регіональних геофізичних робіт, в першу чергу сейсморозвідувальних досліджень, а також параметричного буріння в українському секторі Азовського моря, призводить до слабкої обґрунтованості нафтогазоперспективних об'єктів, підготовлених до пошуково-розвідувального буріння та виявлених сейсморозвідкою. Залишається не охоплений вивченням величезний фонд прогнозно-перспективних об'єктів (ППО). Одні і ті ж структури роками переходять з категорії в категорію без здійснення підвищення в ранзі на основі детальних робіт, параметричного буріння, залучення комплексу прямих і нетрадиційних методів пошуку покладів ВВ на усіх різновидах структур: родовищах ВВ, НГПО і ППО. Останнє завдання привернуло увагу дисертанта, як одне з найважливіших - визначення першочергових об'єктів на основі комплексу космогеологічних, структурно-геоморфологічних і геолого-геофізичних методів для детальних сейсморозвідувальних робіт, до постановки параметричного буріння і, навіть, для врахування цих даних при розробці родовищ ВВ в українському секторі Азовського моря.

При вивченні та прогнозуванні нафтогазоносних структур матеріали аерокосмічних зйомок почали використовуватись ще у другій половині минулого століття. Теоретичні та методичні засади аерокосмічних досліджень при пошуку родовищ ВВ та прогнозуванні нафтогазоперспективних та прогнозно-перспективних об'єктів та залучення їх на різних етапах геологорозвідувальних робіт були розроблені Амурським Г. І., Афанасьєвим Н. Ф., Кацом Я. Г., Ляльком В. І., Перервою В. М., Трофімовим Д. М., Шардановим О. М., Шарковим В. В. та іншими.

Специфіка використання матеріалів дистанційного зондування (МДЗ) при пошуках родовищ нафти і газу обумовлена тим, що нафтогазоносні території - це осадочні басейни зі слабо дислокованим чохлом значної товщі. Пастки вуглеводнів приурочені, як правило, до глибоких горизонтів осадочного чохла і відображаються на поверхні через елементи і компоненти ландшафту.

У другому розділі «Основні особливості геологічної будови і нафтогазоносності українського сектора Азовського моря» проаналізовано існуючі уявлення про геологічну будову, тектонічне та нафтогазогеологічне районування українського сектора Азовського моря. Критерії, які беруться до уваги при тектонічному та нафтогазогеологічному районуванні та уточнені на основі сучасних геолого-геофізичних матеріалів та даних дистанційного зондування Землі, так само є критеріями оцінки нафтогазоперспективності зон, ділянок і об'єктів, тому їх визначення і аналіз складає важливу частину підготовки до рейтингової оцінки.

При співставленні тектонічних районувань з позицій розломно-блокової тектоніки, геосинклінальної теорії та основ неомобілізму можна висловити наступне. Усі основні тектонічні елементи карт і схем районувань просторово займають одну й ту саму площу, але мають різні назви, наприклад, Азовський вал, Центральноазовський вал, Середньоазовське підняття. Скіфська плита - Мізійсько-Скіфський тектонічний пояс, або епіорогенна зона з блукаючим Північноазовським прогином, який відносять то до Східноєвропейської платформи, то до Мізійсько-Скіфського тектонічного поясу.

Таким чином, дисертантом зроблений висновок про таке тектонічне районування українського сектора Азовського моря: на півночі - Східноєвропейська платформа (СЄП), до складу якої входять: Приазовська монокліналь Українського щита (УЩ), Чингульська сідловина, Північноазовський прогин. Південніше розташована Скіфська плита (СП), яка поділяється на Азовський вал (Середньоазовське підняття) та Індоло-Кубанський прогин. Скіфська плита на півдні межує з Гірським Кримом, а на Керченському півострові переходить у Східне занурення Гірського Криму.

В основу нафтогазогеологічного районування Півдня і акваторій України покладені сучасна структура осадочного чохла, розташування по площі і розрізу родовищ ВВ та фактори, які зумовили їх нафтогазоносність. Згідно нафтогазогеологічного районування український сектор Азовського моря розташований у межах Причорноморсько-Північнокавказько-Мангишлацької нафтогазоносної провінції та її трьох областей: Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області, Азово-Березанської газоносної області та Індоло-Кубанської нафтогазоносної області, які поділені на нафтогазоносні і перспективні райони.

У Причорноморсько-Кримській нафтогазоносній області нафтогазоносними і перспективними комплексами є переважно палеогенові і крейдові утворення Чорноморсько-Північнокримського нафтогазоносного та Таврійського газоносного районів, розвідані вони за межами території досліджень.

Азово-Березанська газоносна область. На півночі акваторії Азовського моря в українському секторі виділений Північноазовський перспективний (газоносний) район. Якщо враховувати існування газових родовищ в російському секторі поблизу м. Ростова-на-Дону і можливість існування морської ділянки Приазовського газового родовища, то цей перспективний район, який відповідає Північноазовському прогину, можна вважати газоносним.

Центральноазовський газоносний район займає Азовський вал (Середньоазовське підняття). Тут в українському секторі розвідані Морське-1, Невелике і Стрілкове газові родовища.

Перспективні в першу чергу майкопські, нижньокрейдові, частково, еоценові і неогенові відклади Північноазовського прогину, Чингульської сідловини, прилеглої вузької смуги Приазовської монокліналі і схилів Азовського валу (Середньоазовського підняття).

В межах Індоло-Кубанської нафтогазоносної області (в Азовському морі) виділяють: Південносивасько-Тимашівський перспективний (газоносний), Тамансько-Темрюцько-Північнокерченський нафтогазоносний райони. Останній у південній частині займає північний суходіл Керченського півострова. Нафтогазоносні еоценові, майкопські та неогенові відклади.

Таким чином, хоча в межах українського сектора Азовського моря розвідані лише два продуктивних нафтогазоносних комплекси: майкопський та середньоміоценово-пліоценовий, нафтогазоперспективними вважаються нижньокрейдовий, верхньокрейдовий, палеоценово-еоценовий.

Оскільки об'єм наявної геолого-геофізичної інформації обмежений, одним з напрямків оптимізації прогнозу, пошуків та розвідки родовищ нафти і газу у шельфовій зоні є залучення нових, нетрадиційних джерел інформації, зокрема матеріалів космічної багатозональної зйомки. На відміну від традиційного комплексу геолого-геофізичних робіт, який ґрунтується на методі «багатоступеневої генералізації» (узагальнення даних, отриманих на різних площах), космогеологічні дослідження дозволяють отримати цілісну картину будови крупних елементів земної поверхні за космічними зображеннями (КЗ) з наступною деталізацією окремих ділянок за матеріалами аерофотозйомок або КЗ високої розрізненності.

Використання аерокосмічної інформації забезпечує уточнення геологічної будови нафтогазоносних територій, вивчення і простеження різних структурних форм, з якими можуть бути пов'язані родовища нафти і газу, виявлення і прогноз нових перспективних об'єктів для цілеспрямованої постановки різних нафтогазопошукових робіт.

Виходячи з аналізу попередніх досліджень у шельфових зонах (В. В. Шарков, З. І. Гурьєва, Є. І. Кільдюшевський, 1985, К. М. Петров, 1989, В. І. Кравцова, 1976, Н. В. Кобець, 1976), а також базуючись на досвіді робіт, проведених у ЦАКДЗ за період з 1994 по 2008 роки, зроблені висновки про різні форми прояву геологічних тіл і процесів у донних ландшафтах, а також у товщі води і на поверхні моря.

Базуючись на цих висновках обґрунтовано комплекс геоіндикаторів неотектонічно активних розривних порушень (спрямлені ділянки рельєфу дна і берегової лінії, ландшафтних і геоморфологічних границь, які продовжуються на значну відстань і стійкі у часі, тріщини в масиві льоду лінійної форми, пов'язані з виходом тепла по розлому та ін.) та неотектонічно активних структур (острови, півострови, коси, що ростуть в ширину, підводні пагорби, вали, гребені, додатні форми, що успадковано розвиваються протягом неоген-четвертинного часу, конфігурація реліктових русел, сучасних ерозійних улоговин, диференціація гранулометричного складу донних відкладів у залежності від активності додатних форм рельєфу та ін.) для умов мілководного Азовського моря.

Третій розділ «Обґрунтування комплексної методики прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів з використанням даних дистанційного зондування Землі» присвячений розробленню структури методики та її складових частин на основі комплексу геоіндикаторів неотектонічно активних структур, визначеного і обґрунтованого у другому розділі дисертаційної роботи.

Основними концептуальними положеннями, які стали теоретичним підґрунтям досліджень, є: сучасні уявлення про блокову будову гетерогенного і гетерохронного фундаменту, яка відбивається у структурі осадочного чохла і окремих елементах підводного ландшафту; висновки про утворення покладів ВВ у неоген-четвертинний час внаслідок переміщення глибинних флюїдів по розкритих на новітньому етапі геологічного розвитку тектонічних порушеннях у гетерогенному і гетерохронному фундаменті і проникненню флюїдів через зони розущільнення порід осадочного чохла до структурних, тектонічно або літологічно екранованих пасток у відкладах крейди, палеогену, неогену; уявлення про ландшафт як геосистему, тобто систему взаємопов'язаних і взаємообумовлених елементів і компонентів, на яких базується використання даних дистанційного зондування Землі у геологічних дослідженнях. При цьому береться до уваги те, що глибинні геологічні структури відображаються на космічних знімках опосередковано через особливості морфології земної поверхні та ландшафтів в цілому.

Запропонована дисертантом комплексна методика прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів складається з чотирьох етапів (рисунок). Кожному етапу в розділі 3 присвячений підрозділ.

На першому етапі дослідження проведено візуальне контрастно-аналогове дешифрування космічних зображень, яке базується на властивості дистанційних даних відображати глибинну геологічну структуру. Використовувались первинні та перетворені дистанційні дані. Вивчалися оптичні та геометричні властивості зображень, проводилася обробка КЗ для підвищення контрастності об'єктів, що виділяються; визначені дешифрувальні ознаки глибинних розломів, зон розущільнення, локальних структур на основі встановлених відповідностей геологічної будови структурам ландшафту. Створений анотований каталог дешифрувальних ознак геоіндикаторів, що визначаються на КЗ у різних діапазонах електромагнітного спектру.

В результаті проведених досліджень дисертантом у співавторстві створена Схема лінеаментів, на якій представлені зони лінеаментів усіх азимутальних простягань, кільцеві аномалії розподілу спектральної яскравості над структурами, які виявлені на матеріалах космічного знімання.

Другий етап - структурно-геоморфологічні дослідження рельєфу дна, які проводяться на основі аналізу батиметричної, геоморфологічної карт та їх перетворень. Цей етап складається з численних методів аналізу сучасного рельєфу дна з метою виділення аномалій в будові, які є геоіндикаторами активних на новітньому тектонічному етапі глибинних розломів і блоків, та визначення якісної характеристики неотектонічної активності останніх. До набору структурно-геоморфологічних методів, що були опрацьовані дисертантом на даному етапі, належать морфографічні побудови - карта «стисненого» рельєфу (оцінка взаємного розташування мезо- і мікроформ рельєфу, розвиток терас, уступів, плато); карти кільових і гребеневих ліній (аналіз їх рисунка, співвідношення форми). Для оцінки неотектонічної активності блоків дисертантом проведені морфометричні побудови (карти горизонтальної, вертикальної розчленованості, градієнтних зон), долучаються дані про сучасну геодинаміку навколишнього суходолу, аналіз сучасного осадконакопичення і гранулометричного складу донних відкладів.

В результаті досліджень проведених на другому етапі дисертантом побудована Карта неотектонічної активності, на якій виділено лінеаменти: регіональні, які повністю зіставляються з глибинними розломами; регіональні, які частково зіставляються з глибинними розломами та одиночні невизначеної природи; а також блоки інтенсивного підняття в областях слабкого занурення, блоки помірного підняття в областях слабкого занурення і блоки інтенсивного занурення. Сумісний аналіз результатів дешифрування даних космічних зйомок і структурно-геоморфологічного аналізу дозволив виділити шість прогнозних ділянок: Чингульську, Октябрсько-Морське-1-Обручєвську (з підзонами Октябрсько-Морське-1 та Обручєвською), Літологічну, Мисово-1-Північнокерченську, Південнобердянсько-Олімпійську, Стрілкову, - у межах яких в подальшому буде проведені детальні дослідження комплексної методики прогнозування.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок. Концептуальна схема комплексної методики прогнозу нафтогазо-перспективних об'єктів. Склала О. В. Седлерова.

зондування азовський нафтогазоносний дистанційний

Порівняльно-тектонічний аналіз проводиться на третьому етапі. Здійснюється візуальне співставлення отриманих аналітичних карт з апріорною геолого-геофізичною інформацією. Лінеаменти ідентифікуються з виявленими за геофізичними даними розломами, порушеннями в осадочному чохлі, проводиться класифікація лінеаментних зон на підтверджені і непідтверджені. Дані зведені дисертантом у таблицю морфологічних характеристик розломів та їх проявів на матеріалах дистанційного зондування. Непідтверджені лінеаменти і лінеаментні зони є, імовірно, зонами розущільнення порід осадочного чохла, що не зафіксовані геофізичними методами, над глибинними розломами, які поновили свою активність на неоген-четвертинному етапі розвитку.

Важливим питанням у комплексі прогнозних на нафту і газ досліджень з використанням даних дистанційного зондування є визначення успадкованості в геологічному і тектонічному розвитку території і окремих структур. Для вирішення цієї задачі проводився аналіз співвідношення структурних планів і класифікація космічного зображення методом інтегрування даних, який розроблений автором роботи у співавторстві з С.А. Станкевичем. Результатом інтегрування даних є класифікація космічного зображення з використанням геолого-геофізичних критеріїв за схожістю ділянок шельфу з цільовими зразками - Комплексна карта схожості. Методом оптимізації даних визначені з загального об'єму геолого-геофізичних критеріїв такі, що є дійсно інформативними і дозволяють класифікувати територію. В даному дослідженні найбільш інформативними даними виявились карти товщин неоген-четвертинних відкладів.

За результатами порівняльно-тектонічного аналізу дисертантом побудовані зведені карти: «Карта зіставлення результатів дешифрування космічних знімків та інтерпретації батиметричної карти з картою розломно-блокової тектоніки і нафтогазового потенціалу українського сектора Азовського моря» та «Карта об'єднаних даних результатів дешифрування космічних знімків і інтерпретації структурно-геоморфологічних досліджень та структурно-тектонічного і нафтогазогеологічного районувань з урахуванням щільності нерозвіданих видобувних ресурсів ВВ…», які в повній мірі дають уявлення про регіональну геологічну, структурно-тектонічну, нафтогазогеологічну будову акваторії Азовського моря та його українського сектора.

На четвертому етапі проводиться оцінка нафтогазоперспективності ділянок українського сектора Азовського моря на основі неотектонічних, структурно-геоморфологічних, структурно-геологічних критеріїв. Кожна вибрана ділянка являє собою зону територіальної концентрації родовищ ВВ, нафтогазоперспективних і прогнозно-перспективних об'єктів, а також зону концентрації аномалій, виявлених за дистанційними даними і в результаті структурно-геоморфологічних досліджень. Характеристика кожної зони складається з урахуванням рангу нафтогазоперспективних об'єктів, що були оцінені за рейтингом по комплексу критеріїв (спектральнояскравісних, неотектонічних, структурно-геоморфологічних, геолого-геофізичних).

Сумісний аналіз результатів дешифрування даних космічних зйомок, структурно-геоморфологічних та порівняльно-тектонічних досліджень дозволив визначити ранг шести прогнозних ділянок, що були виділені на другому етапі.

- першочергова перспективна зона	- Мисово-1-Північнокерченська;
- перспективні зони:	Октябрсько-Морське-1-Обручєвська (з підзонами Октябрсько-Морське-1 та Обручєвською), Літологічна, Південнобердянсько-Олімпійська;
- зони, які потребують додаткових обсягів геологорозві-дувальних робіт:	Чингульська, Стрілкова

У четвертому розділі «Визначення першочергових нафтогазоперспективних об'єктів на основі комплексної методики прогнозу і рекомендації до подальших пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ» за фондовими та літературними джерелами обґрунтовано нафтогазовий потенціал району досліджень, проаналізовано дані про щільність нерозвіданих видобувних ресурсів ВВ станом на 01.01.2008 р. Ці дані у комплексі з висновками по структурно-тектонічному і нафтогазогеологічному районуваннях є важливими критеріями для рейтингової оцінки нафтогазоперспективних об'єктів.

На основі засад комплексної методики прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів проведений аналіз вісімнадцяти нафтогазоперспективних об'єктів, які увійшли до фонду структур на 01.01.2008 р.

З урахуванням того, що до фонду родовищ ВВ і структур станом на 01.01.2008 р., входять ще п'ять родовищ і шість об'єктів, що знаходяться у бурінні, дисертантом проведений аналіз і цих об'єктів. А для повноти інформації проаналізовані родовища, які з різних причин на 01.01.2008 р. до фонду структур не входять (Стрілкове, Октябрське, Невелике), а також Приазовське родовище на суходолі, яке відноситься до Північноазовського перспективного (газоносного) району і, імовірно, має своє продовження в акваторію.

Чотири підготовлені об'єкти в українському секторі Азовського моря розміщені тільки на Чингульській сідловині СЄП і не вирішують проблеми і перспектив нафтогазоносності сектора в цілому. Немає підготовлених об'єктів в Індоло-Кубанському і Північноазовському прогинах, а також на Азовському валу (Середньоазовському піднятті).

Виявлені (перспективні) структури в українському секторі у кількості чотирнадцяти одиниць розташовані таким чином: одна (Центральна) на Чингульській сідловині, шість (Блокова-3, Геофізична, Південнобердянська, Білосарайська, Ударна і Олімпійська) у Північноазовському прогині СЄП, чотири (Обручєва-2, Обручєва-3, Центральна-1 і Морська) на Азовському валу (Середньоазовському піднятті) Скіфської плити, одна (Літологічна) на Тимашівскій ступені Індоло-Кубанського прогину і дві (Західнобулганацька та Мисова-1) в Індоло-Кубанському прогині Скіфської плити.

На основі існуючих рейтингових оцінок НГПО і ППО, їх критеріїв і результатів для українського сектора Азовського моря визначений коефіцієнт черговості буріння (Кч), або підготовки до нього, при підрахунку якого враховувалися найбільш достовірні параметри, що тісно пов'язані з результатами сейсморозвідки: площа (Кп) і тип пастки (Ктп), глибина залягання прогнозних продуктивних горизонтів (Кг), а також буріння - ресурси категорії С3 або D1лок. (КР), ступінь перспективності нафтогазоносної товщі (Кпнгт). Таким чином, коефіцієнт черговості визначається як добуток: Кч = Кп * Кг * Кт.п. * Кр * Кпнгт.

Провівши детальний аналіз для 18 нафтогазоперспективних об'єктів українського сектора Азовського моря за даними дистанційного зондування Землі, результатами структурно-геоморфологічного аналізу та структурно-тектонічними даними у розділі 3 дисертантом здійснене ранжування структур і ділянок і отриманий коефіцієнт вагомості - КДЗЗ. У розділі 4 за п'ятьма нафтогазогеологічними критеріями проведена рейтингова оцінка цих же нафтогазоперспективних об'єктів (КГГР, який дорівнює КЧ). Результати дещо розбіжні, особливо, що стосується об'єктів першого рангу.

Тому проведена рейтингова оцінка з урахуванням вагомості структурно-тектонічних елементів - КСТЕ, вагомості основних нафтогазогеологічних елементів - КНГГР та вагомості підрахованої щільності нерозвіданих ресурсів ВВ - КЩ. Інтегральний коефіцієнт визначається як добуток:

КІ = КСТЕ * КНГГР * КЩ * КГРР * КДЗЗ.

Таким чином, на основі виведеного інтегрального коефіцієнта уточнені першочергові об'єкти, визначені об'єкти другого і третього рангу (таблиця).

За результатами рейтингової оцінки по структурно-тектонічному, нафтогазогеологічному критеріях з урахуванням даних дистанційного зондування Землі визначений ранг об'єктів та надані рекомендації щодо подальших досліджень та геологорозвідувальних робіт. Серед об'єктів. підготовлених до глибокого буріння, розташованих на Чингульській сідловині СЄП: на структурі (об'єкті) Обитічна-1 - II рангу - рекомендоване параметричне буріння з попереднім проведенням детальних досліджень за комплексною методикою, ще три структури (Північнобірюча, Східнобірюча і Обитічна-2) - III рангу - залишаються у резерві.

Виявлені структури (об'єкти) I рангу потребують постановки: Центральна-1, Морська - детальних сейсморозвідувальних робіт МСГТ, Західнобулганацька і Мисова-1 - детальних сейсморозвідувальних робіт МСГТ та пошукового буріння з попереднім проведенням детальних досліджень за комплексною методикою.

Виявлені структури II рангу на основі геолого-геофізичних матеріалів і зональності ДЗЗ, для яких рекомендуємо: Літологічна, Південнобердянська - параметричне буріння; Обручєва-2, Обручєва-3 - пошуково-детальні сейсморозвідувальні дослідження МСГТ, Білосарайська - пошуково-детальні сейсморозвідувальні дослідження МСГТ та параметричне буріння на усіх структурах рекомендовано проведення детальних досліджень за комплексною методикою прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів.

Таблиця

Рейтингова оцінка та рекомендації стосовно нафтогазоперспективних об'єктів (НГПО) українського сектора Азовського моря - підготовлених і виявлених, станом на 01.01.2008 року (за О. В. Седлеровою, 2008)

№ № з/п	Нафтогазоперспективні об'єкти (структури) в українському сектору Азовського моря	Інтегральний показник черговості НГПО	Рейтинг об'єкта (структури)	Рекомендації щодо вивчення НГПО в українському секторі Азовського моря
Підготовлені до глибокого буріння НГПО
1	Пінічнобірюча	0,466	III	резерв
2	Східноюірюча	0,466	III	резерв
3	Обитічна-1	0,576	II	детальні дослідження за комплексною методикою, параметричне буріння
4	Обитіна-2	0,466	III	резерв
Виявлені сейсморозвідкою (перспективні) НГПО
5	Центральна	0,368	III	резерв
6	Блокова-3	0,368	III	резерв
7	Геофізична	0,368	III	резерв
8	Південнобердянська	0,518	II	детальні дослідження за комплексною методикою, параметричне буріння
9	Білосарайська	0,518	II	детальні дослідження за комплексною методикою, пошуково-детальна сейсморозвідка МСГТ, параметричне буріння
10	Ударна	0,466	III	резерв
11	Олімпійська	0,466	III	резерв
12	Обручєва-2	0,583	II	детальні дослідження за комплексною методикою, пошуково-детальна сейсморозвідка МСГТ
13	Обручєва-3	0,583	II	детальні дослідження за комплексною методикою, пошуково-детальна сейсморозвідка МСГТ
14	Центральна-1	0,656	I	детальні дослідження за комплексною методикою, детальна сейсморозвідка МСГТ
15	Морська	0,729	I	детальні дослідження за комплексною методикою, детальна сейсморозвідка МСГТ
16	Літологічна	0,640	II	детальні дослідження за комплексною методикою, параметричне буріння
17	Західнобулганацька	0,9	I	детальні дослідження за комплексною методикою, детальна сейсморозвідка МСГТ, пошукове буріння
18	Мисова-1	0,9	I	детальні дослідження за комплексною методикою, детальна сейсморозвідка МСГТ, пошукове буріння

До III рангу віднесені Центральна, Блокова-3, Геофізична, Ударна, Олімпійська, які знаходяться в резерві, на них рекомендовано здійснити комплекс нетрадиційних методів пошуків ВВ.

Існує необхідність в короткі строки проаналізувати стан прогнозно-перспективних об'єктів українського сектора Азовського моря, залучивши до цього в широкому масштабі прямі і нетрадиційні методи пошуків ВВ, до яких і відноситься запропонована комплексна методика прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів.

висновки

У дисертації наведено наукове обґрунтування прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів (НГПО) українського сектора Азовського моря на основі комплексної методики із застосуванням матеріалів дистанційного зондування Землі та рейтингової оцінки НГПО, що дозволило розробити рекомендації щодо подальших сейсморозвідувальних робіт та буріння.

Найважливіші наукові і практичні результати дисертаційної роботи наступні.

1. Аналіз сучасних уявлень про геологічну будову українського сектора Азовського моря підтверджує висновки про складнопобудовану споруду з наявністю різнотипних, різновікових тектонічних, антиклінальних структур і неантиклінальних пасток. Нафтогазогеологічне районування території досліджень також неоднозначне через брак фактичного матеріалу, насамперед по бурінню. Таким чином, малозатратні нетрадиційні методи дослідження набувають актуальності.

2. Теоретичною основою застосування даних дистанційного зондування для дослідження нафтогазоносних територій на шельфі є концепція передачі інформації про глибинні структури на земну поверхню (поверхню дна). За літературними даними і власними дослідженнями дисертантом розроблений і обґрунтований комплекс геоіндикаторів неотектонічно активних розломів і структур, який включає визначені ознаки у рельєфі та ландшафті в цілому, та можливості дистанційних засобів фіксувати ландшафтно-геоморфологічні індикатори.

3. Проведено комплекс структурно-геоморфологічних та морфометричних досліджень нафтогазоносних і нафтогазоперспективних провінцій, областей, районів. За результатами побудована карта неотектонічної активності акваторії Азовського моря. Аналіз отриманих даних дозволяє визначити неотектонічну активність блоків та окремих структур, що є важливим критерієм при оцінці нафтогазоперспективності районів, зон, об'єктів.

4. Для визначення успадкованості в геологічному і тектонічному розвитку нафтогазоносних і нафтогазоперспективних ділянок і окремих структур дисертантом у співавторстві запропонований метод аналізу співвідношення структурних планів і класифікація космічного зображення методом інтегрування даних геолого-геофізичних та дистанційного зондування.

5. На основі сумісного аналізу результатів проведених досліджень розроблена і обґрунтована комплексна методика прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів, в основу якої покладений інтегрований аналіз інформації, одержаної з космосу за допомогою технічних засобів ДЗЗ, структурно-геоморфологічних та геолого-геофізичних даних на базі широкого використання геоінформаційних систем. Наявність додаткової інформації, отриманої методами дистанційного зондування Землі, дозволяє підвищити достовірність прогнозу і виділити ділянки і об'єкти для постановки подальших детальних робіт як космогеологічних, так і сейсморозвідувальних і буріння.

6. Проаналізовані існуючі методики рейтингової оцінки нафтогазоперспективних об'єктів, підібрані критерії, які відповідають прогнозу НГПО з використанням даних дистанційного зондування, розроблена і проведена рейтингова оцінка нафтогазоперспективних об'єктів. За отриманими результатами виділені структури трьох рангів і надані рекомендації щодо подальших напрямків геологорозвідувальних робіт в українському секторі Азовського моря.

7. Наявність великого фонду прогнозно-перспективних об'єктів в українському секторі Азовського моря та виділені аномалії за даними дистанційного зондування Землі і структурно-геоморфологічних досліджень відкривають великий простір для подальшого застосування комплексної методики прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів на детальному рівні. Отримані за матеріалами з більш високою просторовою розрізненністю відповідні результати можуть бути застосовані для рекомендацій на проведення детальних сейсморозвідувальних робіт, та постановки параметричного і, навіть, пошукового буріння.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Багатоспектральні методи дистанційного зондування Землі в задачах природокористування / [Лялько В. І., Федоровський О. Д., Попов М. О., Азімов О. Т., Апостолов О. А., Архіпов О. І., Архіпова Т. О., Білоус Ю. Г., Воробйов А. І., Гунченко В. О., Єфіменко Т. А., Жолобак Г. М., Кичка О. А., Костюченко Ю. В., Котляр О. Ю., Левчик О.І., Ліщенко Л. П., Мичак А. Г., Оголенко В. С., Оскан'ян Т. В., Подорван В. М, Приходько В. Л., Сахацький О. І., Седлерова О. В., Сибірцева О. М., Станкевич С. А., Теременко О. М., Товстюк З. М., Філіпович В. Є., Ходоровський А. Я., Цимбал Т. В., Шпортюк З. М., Шульга В. І., Ющенко М. В., Якимчук В. Г., Ярошук П. Д.] ; за ред. В. І. Лялька і М. О. Попова. - К. : Наук. думка, 2006. - 360 с.

Статті у наукових фахових виданнях

2. Седлерова О. В. Геоінформаційний підхід при космогеологічних дослідженнях шельфу у зв'язку з нафтогазоносністю (на прикладі акваторії Азовського моря) / О. В. Седлерова // Геоінформатика. - 2008. - № 3. - С. 44-47.

3. Станкевич С. А. Інтеграція дистанційних та геолого-геофізичних просторових даних при пошуку вуглеводнів на морському шельфі / С. А. Станкевич, О. В. Седлерова // Геоінформатика. - 2007. - № 3. - С. 77-81.

4. Седлерова О. В. Використання даних аерокосмічної зйомки при прогнозі пасток вуглеводнів в осадовому чохлі та в кристалічному фундаменті / О. В. Седлерова // Геоінформатика. - 2002. - № 2. - С. 65-67.

5. Тарангул Д. А. Перспективы поисков нефти и газа в кристаллических породах фундамента по данным аерокосмогеологических исследований в пределах Лебединско-Юльевской зоны поднятий северного борта Днепровско-Донецкой впадины / Д. А. Тарангул, А. Т. Азимов, О. В. Седлерова // Проблемы нефтегазоносности кристаллических пород фундамента Днепровско-Донецкой впадины. - К. : Наук. думка, 1991. - С. 85-89.

6. Использование спутниковой информации при изучении нефтегазоносных структур шельфовой зоны (на примере Азово-Черноморского региона) / З. М. Товстюк, Т. А. Ефименко, О. В. Седлерова, И. В. Лазаренко, Е. П. Головащук // Экологическая безопасность прибрежных и шельфовых зон и комплексное использование ресурсов шельфа / НАН Украины, МГИ, ИГН, ОФ ИнБЮМ. - Севастополь, 2005. - Вып. 12. - С. 280-285.

7. Флюїдодинамічні і неотектонічні основи та попередні результати апробації супутникової технології вивчення геологічної будови та перспектив нафтогазоносності шельфу / О. Ю. Котляр, З. М. Товстюк, В. М. Перерва, Т. А. Єфіменко, О. В. Седлерова, В.І. Шульга // Космічна наука і технологія. -
2002. - Т. 8, № 2/3. - С. 180-186.

Тези доповідей

8. Особливості використання багатоспектральної інформації для прогнозування нафтогазоносності шельфу / З. М. Товстюк, С. А. Станкевич, О. В. Седлерова, Т. А. Єфіменко // Збірник тез «Сьомої Української конференції з космічних досліджень», 3-8 вер. 2007 р. / НЦУВКЗ - Крим. - Євпаторія, 2007. - С. 171.

9. Товстюк З. М. Вивчення взаємозв'язку факторів формування багатоспектральних аномалій в системі «літосфера-ландшафт» на шельфі. / З. М. Товстюк, О. В. Седлерова, Т. А. Єфіменко // Сборник тезисов «Шестой Украинской конференции по космическим исследованиям», 3-10 сент. 2006 г. / НЦУИКС. - Евпатория, 2006. - С. 122.

10. Седлерова О. В. Использование спутниковой информации при изучении нефтегазоносных структур шельфовой зоны Азовского моря. / О. В. Седлерова, З. М. Товстюк, Т. А. Ефименко // Геология морей и океанов : Тезисы докладов XVI Международной научной школы по морской геологии, 14-18 ноября 2005 г. - М., 2005. - Т. 1. - С. 144-146.

11. К познанию причинно-следственных связей формирования полезного сигнала на космических изображениях для прогнозирования месторождений УВ на Азово-Черноморском шельфе / З. М. Товстюк, О. Е. Котляр, Т. А. Ефименко, О. В. Седлерова // Нафта і газ України : 8-а Міжнар. наук.-практ. конф. «Нафта-і Газ України-2004», верес. 2004 р. : матеріали конф. - К. : «Центр Європи» - 2004. - Том. 1. - С. 149-150.

12. Єфименко Т. А. Геоіндикаційні ознаки неотектонічних процесів Азово-Чорноморського регіону та можливості їх вивчення дистанційними методами / Т. А. Єфіменко, О. В. Седлерова // Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона : V Междунар. конф. «Крым-2003», 8-13 сент. 2003 г. : тезисы докл. - Гурзуф - Сімферополь, 2003. - С. 269-272.

13. Тектоника западной части Азовского моря и ее проявление на космических изображениях / В. М. Перерва, Т. А. Ефименко, О. Е. Котляр, О. В. Седлерова, З. М. Товстюк, В. И. Шульга // Геодинамика и нефтегазоносные системы Черноморско-Каспийского региона : III Междунар. конф. «Крым-2001», 17-21 сент. 2001 г. : тезисы докл. - Симферополь, 2001. - С. 118-119.

14. Досвід вивчення тектоніки Азовського моря по супутникових матеріалах / О. Ю. Котляр, Т. А. Єфіменко, О. В. Седлерова, З. М. Товстюк, В. І. Шульга // Геологія горючих копалин України : міжнар. наук. конф., 13-15 лист. 2001 р. : тези доповідей. - Львів, 2001. - С. 123-124.

15. Ефименко Т. А. Анализ «сжатого рельефа» батиметрических карт для выявления зон неотектонической активности Азово-Черноморского региона. / Т. А. Ефименко, О. В. Седлерова // Тектоника и нефтегазоносность Азово-Черноморского региона в связи с нефтегазоносностью пассивных окраин континентов : II Междунар. конф., 5-8 сент. 2000 г. : тезисы докл. - Симферополь, 2000. - С. 85-87.

анотація

Седлерова О. В. Обґрунтування комплексної методики прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів українського сектора Азовського моря за даними дистанційного зондування Землі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 05.07.12 - дистанційні аерокосмічні дослідження. - Науковий Центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, Київ, 2008.

...