Умови для прояву ендогенної графітизацїї виникають, переважно, на рівні гіпабісальних глибин в ареалах інтенсивного базитового і базит-гіпербазитового магматизму, де відбувається тривала інфільтрація глибинних відновних газів в динамічно активних зонах і в породах з відповідними каталітичними властивостями.

Згідно з ізотопною класифікацією графітів В.Г. Яценка (1996), діапазон варіацій д¹³С для контактно-реакційних і гідротермальних утворень УЩ складає -8-22‰. Подібні значення узгоджуються з величинами ізотопного складу вільного вуглецю в графіті зон вуглецевого метасоматозу Конкської та Білозерської ЗКС, такими, що дорівнюють -11,7-17,8‰ (аналізи виконані в лабораторії Томського політехнічного університету).

В.М. Кравченко (2001) обґрунтував правомірність віднесення новоутво-реного графіту до числа типоморфних мінеральних новоутворень зон дислокаційного метаморфізму. З цими даними узгоджуються також мікроструктурні форми проявів графітизації, встановлені автором дисертації: трасування графітом мікротріщин кліважу, лінзочок розсланцювання філонітів, стилолітоподібних утворень, що є свідченням прояву стресового тиску - одного з головних чинників зон дислокаційного метаморфізму глибинних розломів. Іноді спостерігається розподіл новоутвореної вуглецевої речовини уздовж зон розсланцювання, за контурами стилолітоподібних утворень. З зонами вуглецевого метасоматозу просторово пов'язані прояви золоторудної і платинової мінералізації.

Серицит-графітові метасоматити, за аналогією з іншими регіонами, є індикаторами наскрізних рудоконцентруючих структур.

Група низькотемпературних метасоматитів об'єднує 3 формації: епідот-хлорит-кварц-альбітову (пропіліти), серицит-карбонатну (лиственіти і березити) і альбіт-карбонатну (ейсити).

Епідот-хлорит-кварц-альбітова формація (пропіліти) є однією з найпоширеніших в СПМБ. Вона встановлена в Сурській, Чортомлицькій, Верхівцевській ЗКС і детально вивчена автором дисертації в розрізах Білозерської, Конкської, Софіївської ЗКС. У відповідності з петрографічним кодексом України, пропіліти віднесені до низькотемпературних утворень (Т нижче 350єС) підкласу кислотних метасоматитів (pН = 3-7).

Найбільш стійкий мінеральний парагенезис зон пропілітизації має склад епідот+кварц+хлорит+альбіт. Відносно постійні другорядні мінерали пропілітів - калієва гідрослюда, пірит, кальцит, актиноліт. Генезис пропілітів - метаморфогенно-гідротермальний.

Серицит-карбонатна формація представлена лиственітами і березитами. До лиственітів віднесені породи карбонат (брейнерит, магнезит)-кварцового складу з домішкою тальку, хлориту, епідоту, актиноліту, фукситу, магнетиту, рутилу, актиноліту. Головною відмінністю лиственіта від березиту є наявність карбонату. Згідно з петрографічним кодексом України, лиственіти відносяться до підкласу кислотних метасоматитів (pН=3-7), групи низькотемпературних метасоматитів (температура утворення нижче 350єС). До березитів віднесені гідротермально змінені навколожильні породи, що складаються з кварцу і серициту з домішкою піриту і рутилу.

Березити формувалися за рахунок метасоматичного перетворення кислих алюмосилікатних порід, а також вторинних кварцитів, грейзенів і пропілітів. Вони відносятся до продуктів низькотемпературного метасоматозу. Провідні рухомі компоненти процесів лиственітизації і березитизації - K⁺, CO₂, H₂S. В межах СПМБ метасоматити серицит-карбонатної формації встановлені в розрізах Конкської, Верхівцевської, Білозерської, Сурської ЗКС.

Альбіт-карбонатна формація (ейсити) об`єднує метасоматично змінені породи низькотемпературної стадії постмагматичного процессу, пов`язаного с гранітоїдами помірних глибин. Мінеральний склад метасоматитів представлений альбітом, кварцом, карбонатом, апатитом, піритом. Відмінність ейситів від високотемпературних альбітитів полягає в тому, що у складі ейситів відсутні лужні амфіболи, піроксени і відмічається стійка асоціація альбіт+карбонат.

В теперішній час виділено дві фації ейситів: альбіт-карбонатна і альбіт-хлоритова. Вихідні породи представлені метаріолітами, гранітами, діабазами, пісковиками. Найважливіша характерна ознака ейситизації - поява червоного забарвлення, внаслідок присутності гематиту, а в деяких зонах - яблучно-зеленого забарвлення, обумовленого присутністю гідрослюди та хлориту. У межах СПМБ метасоматити формації ейситів встановлені за даними автора дисертації в Білозерській і Сурській ЗКС по метаріодацитах.

Новоутворені мінеральні парагенезиси представлені асоціаціями: кварц+карбонат+альбіт+гематит; кварц+карбонат+альбіт+ гідрослюда, іноді присутні пірит и серицит. Головною відмінністю ейситів від лиственіт-березитів є наявність альбіту, гематиту та гідрослюди. Ейсити завершують метасоматичний процес і формуються пізніше грейзенів і березитів, і, таким чином, можуть служити своєрідним індикатором при визначенні послідовності утворення метасоматитів.

В процесі ейситізації відбувається винос калію и привнос натрію, кальцію, вуглекислоти. Стійка асоціація кальциту та альбіту дозволяє вважати ейсити низькотемпературними метасоматитами. Для систематизації метасоматичних формацій автором була розроблена класифікація метасоматитів Середньопридніпровського мегаблоку, наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Класифікація метасоматичних формацій Середньопридніпровського мегаблоку

Закономірності розповсюдження метасоматитів Середньопридніпровського мегаблоку

В п`ятому розділі розглянуті структурно-тектонічні, вікові закономірності розподілу досліджених метасоматичних формацій, наведені результати вивчення проявів рудно-метасоматичної зональності в межах СПМБ.

Для встановлення закономірностей просторового розподілу метасоматичних формацій автором дисертації було виконане зіставлення ділянок прояву метасоматичних процесів, виявлених за геологічними даними протягом понад 30-річного періоду їх вивчення, з картами систем розломів, виділених К.Ф.Тяпкіним у межах СПМБ.

Відповідно до системно-ієрархічної послідовністі субпідрядності елементів структурного контролю було виконане зіставлення ділянок прояву метасоматичних процесів з системами глибинних розломів на картах масштабу 1: 1000000, 1:500000 і 1:200000, а також для окремих ЗКС у масштабі 1:50000. В результаті проведеного зіставлення встановлені наступні закономірності структурно-тектонічного контролю зон метасоматозу:

1) положення метасоматичних формацій СПМБ контролюється системами розломів з азимутами простягання 0є і 270є, 17є і 287є, 35є і 305є, 45є і 315є, 62є і 332є, 77є і 347є; це дозволяє вважати метасоматити геологічними індикаторами зон розломів;

2) з вузлами перетину глибинних розломів просторово пов'язані формації телескопічних золотоносних метасоматитів (лиственіт-березитів) з комплексним складом зруденіння і своєрідним сітчастим, ортогональним малюнком серицитових новоутворень;

3) зіставлення систем глибинних розломів з ділянками розповсюдження метасоматитів різного віку дозволяє зробити висновок, що система 77є і 347є є найбільш активізованою і найбільш проникною для метасоматичних розчинів, а система 35є і 305є - якнайменш активізованою.

При вивченні геохронологічних закономірностей контролю метасоматитів на основі узагальнення результатів визначення абсолютного віку метасоматитів (за даними ІГМР НАНУ), виявлені наступні закономірності: 1) метасоматичні процеси СПМБ генетично зв'язані з гранітизацією зеленокам`яних товщ; 2) вікові інтервали прояву метасоматичних процесів відповідають періодам 3000-3500 млн.р, 2700-3000 млн.р, 2300-2700 млн.р, 2000-2300 млн.р, 1700-2000 млн.р., 1500-1700 млн.р. (за даними уран-свинець-торієвого, свинцевого і калій-аргонового методів абсолютної геохронології).

При вивченні будови метасоматичних колонок золоторудних проявів встановлено, що в Сурській, Верхівцевській, Білозерській і Конкській ЗКС аномалії золота приурочені до лиственіт-березитів, які спостерігаються в складі верхніх зон типоморфних вертикальних рудно-метасоматичних колон гідротермальных родовищ. Це дозволяє припустити невеликий рівень ерозійного зрізу і стійке розповсюдження руд на глибину. З наближенням до золоторудних тіл Сурської і Білозерської ЗКС спостерігається ускладнення кристаломорфології піриту і зміна кубічного піриту на пентагондодекаедричний, що, за аналогією з іншими регіонами, може бути використане як типоморфна пошукова ознака, яка свідчить про можливу близькість рудних тіл.

Рудоносність метасоматичних формацій

В шостому розділі наведені результати визначення металогенічної спеціалізації досліджених метасоматичних формацій СПМБ. Аналіз їх рудоносності дозволив встановити низку закономірностей відносно зв'язку метасоматичних процесів і зруденіння.

1. Кожна метасоматична формація СПМБ характеризується певною металогенічною спеціалізацією; альбітити - U, феніт-сієніти - Ва, Sr, Be; грейзени - Rb, Cs, W, Mo, Au, Ag; егіриніти - благородні метали, U, вторинні концентрації Fe; пропіліти - Ni, Co, Cu; родингіти - Au, Ag, Ni, Co, Cu; хлоритоліти - Ni, Co, Cu; вуглецеві метасоматити - благородні метали; лиственіти і березити - Au, Ag, Pb, Zn, Cu; ейсити - U, Pb, Zn, амфіболові метасоматиті - Cu, Au.

2. Просторове поєднання (телескопіювання) різних типів метасоматичних процесів у вузлах перетину глибинних розломів СПМБ мало подвійне значення для рудоутворення:

-з одного боку, обумовлювало появу корисної мінералізації комплексного складу і сприяло формуванню вторинних концентрацій корисних компонентів (мінералізація благородних металів, мідно-кобальтова з золотом, сурм'яно-миш'яково-цинкова, золото-миш'якова);

-з іншого боку, вело до розубожування концентрацій і зниження якості корисної копалини, пов'язаної з більш ранніми стадіями метасоматичних процесів (заміщення хроміту гістерогенним магнетитом при серпентинізації гіпербазитів, хризотил-азбесту тальком при епігенетичному оталькуванні).

3. Рудні поклади локалізуються, переважно, в центральних зонах метасоматичних тіл; найкрупніші рудні тіла супроводжуються найбільш значними за масштабами зонами метасоматозу.

4. Найбільш перспективними є метасоматити з повним набором зон, включаючи внутрішні, оскільки це визначає інтенсивність і тривалість прояву гідротермально-метасоматичного процесу.

5. Рудоносність метасоматичних порід пов'язана зі складом первинних порід, який визначає характер зруденіння, металогенічну спеціалізацію, масштаби проявів, умови залягання і перспективи розповсюдження.

Основні чинники контролю і критерії рудоносності метасоматичних формацій

В сьомому розділі наводиться теоретичне обґрунтування чинників розподілу і рудоносності метасоматичних формацій. Основні закономірності розподілу метасоматичних формацій Середньопридніпровського мегаблоку обумовлені взаємодією структурно-тектонічного, магматичного, літолого-петрографічного, метаморфічного і геохронологічного чинників контролю.

Структурно-тектонічний контроль регіонального рівню полягає в просторової приуроченості рудоносних метасоматитів СПМБ до зон глибинних розломів і вузлів їх перетинання. Найбільш активізованою і проникненою є система з азимутами простягання 77є і 347є. Імовірність появи родовищ підвищується з ростом числа розломів, які перетинаються. Вузли перетинання систем глибинних розломів є своєрідними регіональними рудоконцентруючими структурами (М.А. Фаворская, 1986), - рудними кластерами, з довготривалим режимом ендогенного розвитку: неоднократною тектоно-магматичною активізацією, зміною геодинамічних режимів і етапів мінералоутворення.

Літолого-петрографічний контроль полягає в приуроченості метасоматичних формацій до певних різновидів вихідних порід. Спостерігається також просторова приуроченість ділянок метасоматозу до зон перешарування порід різної компетентності. При цьому особливо важливою є присутність серед пластичних теригенно- сланцевих порід верств кварцових сидеритолітів, залізистих кварцитів, метавулканітів, відмінних крихкістю шарів, які вибірково деформуються з утворенням проникних зон.

Магматичний контроль проявлений у парагенетичному зв'язку рудоносних метасоматитів з палінгенно-гранітоїдним магматизмом граніто-гнейсових куполів, дайками і субвулканічними тілами базитів, граніт-порфірів, альбітофірів.

Метаморфічний контроль. В межах СПМБ встановлена група рудоносних метасоматичних формацій, генетично пов'язаних із проявами дислокаційно-гідротермального внутрішньо- і прирозломного метаморфізму. Відсутність зв`язку рудоносних метасоматитів цієї групи з проявами інтрузивного магматизму підтверджена значною просторовою віддаленістю метасоматитів від інтрузивних тіл, відсутністю корисної мінералізації, характерної для метасоматитів, у складі вихідних магматичних порід, локалізацією рудоносних метасоматитів у межах розломних структур.

На мікроскопічному рівні в метасоматитах встановлені прояви різних форм мікродеформацій порід - наявність, мілонітів, філонітів, стилолітоподібних утворень, катакластичних структур альпійських кварцових жил (мікрогрануляція біля тріщин, двійникування зерен, «хмарне» згасання і регенерація роздроблених індивідів). У складі філонітів відмічено присутність новоутвореного турмаліну, що свідчить про участь летких компонентів в процесі метасоматичного заміщення вихідних порід. При відсутності просторово-парагенетичного зв`язку рудоносних метасоматитів із інтрузивним магматизмом і локалізації метасоматитів у межах розломних зон, ці обставини дозволяють допустити, що джерелом гідротермальних розчинів був дислокаційний метаморфізм зон глибинних розломів.

Геохронологічний контроль полягає в прояві метасоматичних процесів протягом певних металогенічних епох, які мають наступні вікові інтервали: 3000-3500 млн. р., 2700-3000 млн.р., 2300-2700 млн.р., 2000-2300 млн.р., 1700-2000 млн.р., 1500-1700 млн.р. Найбільш давні прояви метасоматитів представлені базавлукітами з віком 2900 млн.р.; наймолодші - лужними метасоматитами з віком 1500-1700 млн.р. Кожна метасоматична формація СПМБ характеризується певною металогенічною спеціалізацією, що дозволяє використовувати метасоматити в якості регіональних пошукових критеріїв низки корисних копалин.

ВИСНОВКИ

Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій розв'язана актуальна проблема типізації і класифікації поліхронних метасоматичних формацій СПМБ, досліджені закономірності їх розповсюдження і обґрунтовані критерії їх рудоносності. Проведені дослідження дозволили сформулювати наступні висновки, які визначають наукове і практичне значення роботи.

1. Метасоматично змінені породи характеризуються значним розповсюдженням в межах СПМБ, мають просторовий і генетичний зв'язок з рудопроявами рідкісних, благородних, кольорових металів і неметалевої мінеральної сировини. Основні різновиди метасоматитів представлені 17 формаційними типами пневматоліто-гідротермального, плутоногенно-гідротермального, вулканогенно-гідротермального і метаморфогенно-гідротермального генезису.

2. Основні закономірності локалізації метасоматичних формацій у межах СПМБ обумовлені структурно-тектонічним, літолого-петрографічним і магматичним чинниками контролю при другорядній ролі геохронологічного і метаморфічного.

Структурно-тектонічний контроль проявлений в приуроченості ділянок метасоматозу до зон глибинних розломів з азимутами простягання 0є і 270є, 17є і 287є, 35є і 305є, 45є і 315є, 62є і 332є, 77є і 347є; це дозволяє вважати метасоматити геологічними індикаторами зон розломів. Найбільш активізованою і проникненою є система з азимутами простягання 77є і 347є. З вузлами перетину глибинних розломів пов'язані формації телескопічних метасоматитів з комплексним складом зруденіння. Магматогенний контроль виражений в генетичному зв'язку рудоносних метасоматитів з проявами гранітизації. Літолого-петрографічний контроль проявлений в приуроченості метасоматичних формацій до певних різновидів геологічних формацій, що заміщуються. Метаморфогенний контроль підтверджений зв'язком групи метасоматичних формацій із зонами дислокаційно-гідротермального внутрішньо- і прирозломного метаморфізму, який виявляється за поєднанням структурно- формаційних і мінералого-петрографічних змін порід.

3. Просторове поєднання (телескопіювання) різних типів метасоматичних процесів у вузлах перетинання глибинних розломів СПМБ мало подвійне значення для рудоутворення:

-з одного боку, обумовлювало появу корисної мінералізації комплексного складу і сприяло формуванню вторинних концентрацій корисних компонентів (мінералізація благородних металів, мідно-кобальтова з золотом, сурм'яно-миш`яково-цинкова, золото-миш'якова);

-з іншого боку, спричиняло розубожування концентрацій і зниження якості корисної копалини, пов'язаної з більш ранніми стадіями метасоматичних процесів (заміщення хромиту гістерогенним магнетитом при серпентинізаціі гіпербазитів, хризотил-азбесту тальком при епігенетичному оталькуванні).

4. Кожна метасоматична формація характеризується певною металогенічною спеціалізацією: альбітити - U, феніт-сієніти - Ва, Sr, Be; грейзени - Rb, Cs, W, Mo, Au, Ag; егіриніти - благородні метали, U, вторинні концентрації Fe; пропіліти - Ni, Co, Cu; родингіти - Au, Ag, Ni, Co, Cu; хлоритоліти - Ni, Co, Cu; вуглецеві метасоматити - благородні метали; лиственіти і березити - Au, Ag, Pb, Zn, Cu; ейсити - U, Pb, Zn, амфіболові метасоматити - Cu, Au. Це дозволяє використовувати метасоматити СПМБ як пошукові критерії низки корисних копалин.

5. Прояви метасоматозу у межах СПМБ характеризуються широким віковим інтервалом 3000 - 1500 млн.р., що значно розширює перспективи пошуків корисних копалин, пов'язаних з певними типами метасоматичних процесів. Процеси утворення золотовміщуючих метасоматитів в межах СПМБ в основному приурочені до вікового інтервалу 3200-2800 млн. р, більш пізні і менш значущі періоди концентрації золота відповідають приблизно віку 1750 млн.р.

6. Склад мінеральних парагенезисів, стійких у внутрішніх зонах метасоматичних колонок, є одним з головних критеріїв, що визначають формаційну приналежність метасоматитів. Вертикальна і горизонтальна зональність метасоматичних тіл є характерним структурним елементом метасоматичних формацій, що виділяються.

При зіставленні проявів вертикальної зональності метасоматитів Сурської, Верхівцевської і Білозерської ЗКС встановлений зв'язок золоторудних проявів з лиственіт-березитами, характерними для верхніх частин типоморфних рудно-метасоматичних колон гідротермальних золоторудних родовищ, що можна розцінити як свідчення незначного ерозійного зрізу і стійкого розповсюдження руд на глибину. Досвід дослідження рудно-метасоматичної зональності, встановленої в межах найбільш вивчених зеленокам`яних структур, може бути використаний для визначення рівня ерозійного зрізу в межах маловивчених зеленокам`яних структур СПМБ.

7. Детальне вивчення петрологічних особливостей метасоматично змінених порід, дозволило вперше для СПМБ розробити класифікацію метасоматичних утворень на формаційній основі, в якій враховані: склад вихідних порід, генезис, рухливість хімічних компонентів в процесі метасоматозу, новоутворені мінеральні парагенезиси і розповсюдження у вивченому регіоні. Запропонована класифікація може бути використана для визначення формаційної приналежності метасоматичних порід інших районів УЩ.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В НАСТУПНИХ РОБОТАХ:

Статті у фахових виданнях:

1. Коробейников А.Ф., Жулид В.П., Рузина М.В. Генетические причины аномального фона благородных металлов в верхнеархейской вулканогенно-терригенной формации белозерской серии Украинского щита // Геохимия. - 2000. - №7.- С.777-779.

2. Исходный минеральный состав ультрамафитов Южно-Белозерского массива и распределение благородных металлов / М.М. Ильвицкий, Н.Ф. Дудник, С.Е. Поповченко, Л.Г. Шукайло, М.В. Рузина // Науковий вісник НГА України. - 2000.- №4. - С.19-20.

3. Рузина М.В., Жильцова И.В., Пикареня Д.С. Перспективная оценка комплекса полезных ископаемых, сопутствующих железорудным месторождениям в Белозерском железорудном районе // Науковий вісник НГА України.- 2001.- №4. - С.60-61.

4. Рузина М.В. Грейзенизированные породы в вулканогенно-терригенной формации михайловской свиты // Сборник научных трудов НГА Украины. - 2001. - Т.1, № 12. - С.280-283.

5. Рузина М.В., Жильцова И.В. О проявлении эйситов в пределах Белозерской зеленокаменной структуры // Збірник наукових праць Донецького НТУ. - 2001.- Вип.32. - С.183-184.

6. Кравченко В.М., Орлинская О.В., Рузина М.В. Рудоконтролирующая роль глубинных разломов Среднего Приднепровья в размещении и образовании минерализации редких и благородных металлов / «Рідкісні метали України - погляд у майбутнє» // Київ: Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України. - 2001. - С.68-69.

7. Рузина М.В. Рудогенерирующая роль разломных структур в формировании минерализации благородных металлов в Белозерской зеленокаменной структуре Украинского щита // Науковий вісник НГА України.- 2002.- № 4. - С.25-27.

8. Рудоконтролирующая и рудогенерирующая роль систем глубинных разломов Приднепровского гранит-зеленокаменного блока Украинского щита / В.М. Кравченко, М.Ю. Дыщук, О.В. Орлинская, М.В. Рузина, И.В. Жильцова // Сборник научных трудов НГА Украины. - 2002. - Т.4., №13. - С.27-31.

9. Рузина М.В. Метасоматические формации Среднеприднепровского мегаблока // Сборник научных трудов НГУ. - 2003. - Т.1, №17. - С.576-578.

10. Кичурчак В.М., Рузина М.В., Жильцова И.В. Парагенетические типы и вещественный состав пегматитов Шевченковского редкометального месторождения // Науковий вісник НГУ.- 2004.- №2. - С.25-27.

11. Рузіна М.В., Бестужев О.М., Жильцова І.В. Металогенічна спеціалізація метасоматичних формацій Середньопридніпровського блоку Українського щита // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.- 2004.- №31-32. - С.79-80.

12. Дудник Н.Ф.. Рузина М.В. О находке карбонатитов в Приазовье // Сборник научных трудов НГУ. - 2005.- №23. - С.59-64.

13. Рузина М.В. К вопросу о перспективах алмазоносности Среднеприднепровского мегаблока // Сборник научных трудов «Качество минерального сырья». - Кривой Рог, 2005. - С.369-373.

14. Рузина М.В. Минерагеническая оценка перспектив алмазоносности Среднеприднепровского мегаблока // Науковий вісник НГУ.- 2005. - № 6.- С.41- 43.

15. Рузина М.В., Барг И.М., Жильцова И.В. Минерагеническая оценка перспектив проявлений полезных ископаемых, сопутствующих железорудным месторождениям в Белозерской зеленокаменной структуре Украинского щита // Науковий Вісник НГУ.- 2006.- №10. - С.27-29.

16. Петрохимические особенности пегматитов Шевченковского редкометального месторождения / В.М. Кичурчак, В.Н. Иванов, П.И. Пигулевский, М.В. Рузина, И.В. Жильцова // Науковий вісник НГУ. - 2006. - №7. - С.32-37.

17. Рузина М.В. Низкотемпературные метасоматиты формации эйситов Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита // Геолого-мінералогічний вісник.- 2007. - № 1(17). - С.83-85.

18. Рузина М.В. Метасоматиты хлоритовой формации Конкской и Белозерской зеленокаменных структур Среднеприднепровсокго мегаблока Украинского щита // Геолого-мінералогічний вісник. - 2007. - № 2 (18). - С.79-81.

19. О проявлении метакоматиитов со структурой спинифекс в Конкской зеленокаменной структуре Среднеприднепровского мегаблока (Украинский щит) / М.В. Рузина, А.М. Бестужев, И.В. Жильцова, В.М. Кичурчак // Науковий вісник НГУ.- 2007. - №2. - С. 34-36.

20. Рузина М.В. О проявлении рудоносных углеродистых метасоматитов в Среднеприднепровском мегаблоке // Науковий вісник НГУ. - 2007.- № 12.- С.54-56.

21. Рузина М.В. Структурно-тектонические закономерности распределения метасоматических формаций Среднеприднепровского мегаблока // Науковий вісник НГУ. - 2007. - №11. - С.73-77.

22. Рузина М.В. Эволюция процессов гидротермально-метасоматического рудообразования в зонах тектоно-магматической активизации систем глубинных разломов Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита // Науковий вісник НГУ. - 2008. - №1. - С.51-53.

23. Рузина М.В., Жильцова И.В. Структурные особенности метасоматических пород Среднеприднепровского мегаблока. - Науковий вісник НГУ.- 2008. - №2. - С.55-56.

Наукові праці, тези доповідей:

24. Кічурчак В.М., Рузіна М.В., Пігулевський П.І., Про комплексність мінералізації в метаконгломератах Дібровського рідкіснометалевого родовища // Матеріали наукової конференції «Геологічна освіта і наука в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи» (27-28 жовтня 2000р.).- Львів: Львівський національний університет ім.Івана Франка, 2000. - С.92-93.

25. Кичурчак В.М., Некряч А.И., Рузина М.В. Докембрийские структуры несогласия Приазовья: строение, металлогения, перспективы // Тези доповідей 1 Науково- виробничої наради геологів-зйомщиків України «Регіональні геологічні дослідження в Україні і створення держгеолкарти - 200» (17-22 вересня 2001р.).- Київ: Укр ДГРІ, 2001. - С.161-163.

26. Кічурчак В.М., Пігулевский П.І., Рузіна М.В. До питання алмазоносності метаконгломератової формації дібровської світи // Матеріали науково-технічної наради «Стан і перспективи геологорозвідувальних робіт на алмази в Україні» (19-22 травня 2003р.).- Київ: УкрДГРІ, 2003. - С.63-64.

27. Вихідний мінеральний склад ультрамафітів Південно-Білозерського масиву ультрамафітів і розподіл дорогоцінних металів / М.М. Ільвицький, Н.Ф. Дуднік, С.Є. Поповченко, Л.Г. Шукайло, М.В. Рузіна // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. - 2004. - №31-32. - С.83-85.

28. Рузина М.В., Бестужев А.М., Жильцова И.В. Металлогеническая специализация метасоматических формаций Среднего Приднепровья // Матеріали міжвідомчої наради «Мінерально-сировинна база благородних металів України: стан геологорозвідувальних робіт на метали платинової групи та їх аналітичного забезпечення» (22-24 листопада 2004р.). - Київ: УкрДГРІ, 2005. - С.69-71.

29. Метакоматииты со структурой «спинифекс» Конкской зеленокаменной структуры Среднеприднепровского мегаблока (Украинской щит) / М.В. Рузина, А.М. Бестужев, И.В. Жильцова, В.М. Кичурчак // Матеріали міжнародної науково-технічної конференції, присвяченої 50-річчю УкрДГРІ «Прикладна наука сьогодні: здобутки та проблеми» (8-12 жовтня 2007р.). - Київ: УкрДГРІ, 2007. - С.138-140.

30. Рузина М.В., Жильцова И.В. Рудоносность метасоматитов грейзеновой формации Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита // Збірник матеріалів науково-технічної наради геологів-зйомщиків України « Геологія та питання геологічного картування і вивчення докембрійських утворень Українського щита» (8-12 жовтня 2007р.).- Кривий Ріг: КП «Південукргеологія», 2007. - С.163-165.

31. Рузина М.В. Углеродистые метасоматиты Конкской и Белозерской зеленокаменных структур Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита // Збірник матеріалів науково-технічної наради геологів-зйомщиків України «Геологія та питання геологічного картування і вивчення докембрійських утворень Українського щита» (8-12 жовтня 2007р.). - Кривий Ріг: КП «Південукргеологія», 2007.- С.123 -125.

Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві: 1, 3, 5, 11, 15, 19, 23, 29-30 - збір вихідного матеріалу, виконання петрографічних і мінераграфічних досліджень, написання статей, 2, 12 - збір вихідних даних, узагальнення результатів, виконання петрографічних досліджень; 6,8 - виконання графічного аналізу співвідношення систем розломів, зеленокам`яних структур і проявів благородних металів, узагальнення результатів; 10, 16 - виконання петрохімічних і петрографічних досліджень, узагальнення результатів, участь у написанні статей, 24-28 - збір вихідних даних, літологічні і петрографічні дослідження геологічних формацій, участь у написанні статей.

АНОТАЦІЯ

Рузіна М.В. Закономірності розповсюдження і рудоносність поліхронних метасоматичних формацій Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.11 - «Геологія металевих і неметалевих корисних копалин». Національний гірничий університет, 2008.- Рукопис.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню геологічних факторів, які обумовили закономірності розповсюдження і рудоносність метасоматичних формацій Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита. Встановлено, що головними чинниками формування і розповсюдження метасоматичних формацій слід вважати структурно-тектонічний, магматичний, літолого-петрографічний при другорядній ролі метаморфічного і вікового. Показаний просторовий зв`язок формацій телескопічних метасоматитів, які супроводжуються комплексним зруденінням, з вузлами перетину систем глибиних розломів. Встановлено подвійну роль метасоматозу в зв`язку з неодноразовою активізацією глибиних розломів - позитивну для формування комплексних благороднометальних, мідно-кобальтових із золотом, сурмя'но-миш`яково-цинкових аномалій і негативну для проявів хромітових і хризотил-азбестових проявів). Визначено металогенічну спеціалізацію метасоматичних формацій, що дозволяє використовувати метасоматити як пошукові критерії для певних типів мінеральної сировини Середньопридніпровського мегаблоку. Вперше для регіону встановлені метасоматити вуглецевої формації, пов`язані з проявами дорогоцінних металів.

Вперше на основі петрологічних даних розроблена класифікація метасоматичних формацій Середньопридніпровського мегаблоку з урахуванням складу вихідних порід, мінеральних парагенезів метасоматичних тіл, рухомості компонентів при метасоматозі і розповсюдження метасоматитів у межах Середнього Придніпров`я. Результати досліджень впроваджено в практику геологорозвідувальних робіт і застосовано для широкого переліку задач, актуальних для сучасних геологічних досліджень.

Ключові слова: метасоматит, генезис, зеленокам`яна структура, розлом, фактори рудоутворення, критерії прогнозу руд.

SUMMARY

Ruzina M.V. Regularities distribution and ore-bearing роlychronic metasomatites formations Middle Pridneprovie megablock in Ukrainian shield. - Manuscript.

Dissertation on competition for doctor geological science degree on speciality 04.00.11 - Geology metallic and non- metal types raw materials. National mining University, 2008.

Dissertation is devoted to theoretical substantiation geological factors, which determine regularities distribution and ore-bearing of metasomatites formations within Middle Pridneprovie megablock in Ukranian shield. It is established that main factors for distribution and metasomatites formation are structural-tectonic, magmatical, lithology-реtrographical. Spatial relation telescopic ore-bearing metasomatites formations with junction deep faults intersection is showed. It is determined dual role metasomatism on depending deep fault system асtivization (роsitive for complex noble-metal, сорper-cobalt-gold, antimony-arsenic-zinc anomalies and negative for platinum-bearing chromitic formation and chrisotile-asbestos mineralization). Metalogeny specialization of different metasomatic formations are determined. Carbonaceous metasomatites which control noble metal mineralization ascertained in region for the first time.

Classification of different types metasomatic formations is elaborated on basis detail реtrological investigation with due regard initial rock composition, paragenesis internal zones metasomatic columns, component mobility and distribution in Middle Pridneprovie. Classification may be used for determing formational fittings metasomatic rocks in different regions Ukrainian shield.

Тhe results of investigations were inculcated into the practice of geological survey works and used for the wide list of tasks that are actual for modern geological researches.

Key words: metasomatite, genesis, green-stone structure, fault, factors ore-formation, criteria ore prognosis.

АННОТАЦИЯ

Рузина М.В. Закономерности распространения и рудоносность полихронных метасоматических формаций Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита.

Диссертация на соискание научной степени доктора геологических наук по специальности 04.00.11. - «Геология металлических и неметаллических полезных ископаемых». Национальный горный университет, 2008.- Рукопись.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию геологических факторов, определяющих закономерности распространения и рудоносности метасоматических формаций в пределах Среднеприднепровского мегаблока Украинского щита. Установлено, что главными факторами формирования и распределения метасоматических формаций являются структурно-тектонический, магматический, литолого-петрографический, при второстепенной роли метаморфического и геохронологического. Структурно-тектонический контроль проявлен в приуроченности участков метасоматоза к зонам систем глубинных разломов. Установлено, что система разломов с азимутами простирания 77є и 347є является наиболее активизированной и проницаемой, а система 35є и 305є наименее активизированной и проницаемой.

Показана пространственная связь формаций телескопированных рудоносных метасоматитов с узлами пересечения систем глубинных разломов. Установлена двойственная роль метасоматоза в связи с неоднократной активизацией глубинных разломов (положительная для формирования комплексных аномалий благородных металлов, медно-кобальтовых с золотом, сурьмяно-мышьяково-цинковых и отрицательная для платиносодержащей хромитовой формации и хризотил-асбестовых проявлений).

Выявлена металлогеническая специализация метасоматических формаций, позволяющая использовать метасоматиты в качестве поисковых критериев определенных видов минерального сырья в Среднеприднепровском мегаблоке. Впервые для региона установлены метасоматиты углеродистой формации, контролирующие проявления благородных металлов и определяемые в других регионах как индикаторы сквозных рудоконцентрирующих структур. С зонами углеродистого метасоматоза пространственно связаны проявления минерализации благородных металлов.

На основании изучения реликтово-псевдоморфных структур метасоматически измененных пород впервые выявлены метакоматииты с реликтовой структурой спинифекс в разрезе михайловской свиты Конкской зеленокаменной структуры, что повышает перспективность данной структуры в отношении новых проявлений никелевой и золоторудной минерализации.

Выполнено сопоставление проявлений вертикальной и горизонтальной зональности метасоматитов различных зеленокаменных структур. Для Сурской, Белозерской и Верховцевской зеленокаменных структур установлена связь золоторудных проявлений с метасоматитами лиственит-березитовой формации, характерными для верхних зон типоморфных рудно-метасоматических колонн гидротермальных месторождений других регионов. Это можно расценить как свидетельство незначительного эрозионного среза и устойчивого распространения руд на глубину.

Опыт исследования рудно-метасоматической зональности, установленной в пределах наиболее изученных зеленокаменных структур может быть использован для определения уровня эрозионного среза в малоизученных зеленокаменных структурах Среднеприднепровского мегаблока.

Впервые на основании детального петрологического изучения выполнена типизация и разработана классификация высоко-, средне- и низкотемпературных метасоматических формаций Среднеприднепровского мегаблока с учетом состава исходных пород, новообразованных минеральных парагенезисов внутренних зон метасоматических колонок, подвижности компонентов и распространения в пределах Среднего Приднепровья. Предложенная классификация может быть использована для определения формационной принадлежности метасоматических пород в других районах Украинского щита.

Полученные результаты внедрены в практику геологоразведочных работ и использованы для широкого перечня задач, актуальных для современных геологических исследований.

Ключевые слова: метасоматит, генезис, зеленокаменная структура, разлом, факторы рудообразования, критерии прогноза руд.

Размещено на Allbest.ru