Вплив змін клімату на термічний та льодовий режими річок басейну Дніпра (в межах України) з другої половини ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

ВПЛИВ ЗМІН КЛІМАТУ НА ТЕРМІЧНИЙ ТА ЛЬОДОВИЙ РЕЖИМИ РІЧОК БАСЕЙНУ ДНІПРА (В МЕЖАХ УКРАЇНИ) З ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ.

11.00.07 - гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія

СТРУТИНСЬКА ВІТА МИКОЛАЇВНА

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: кандидат географічних наук, доцент Гребінь Василь Васильович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри гідрології та гідроекології

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, старший науковий співробітник Тімченко Володимир Михайлович, Інститут гідробіології НАН України, завідуючий лабораторією гідрології та управління водних екосистем

кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Щербак Анатолій Васильович, Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут НАН України і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, старший науковий співробітник

Захист відбудеться “26” лютого 2009 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, МCП 680, проспект Глушкова, 2, географічний факультет.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 64.

Автореферат розісланий “13” січня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 доктор географічних наук М.І. Ромась.

АНОТАЦІЯ

Струтинська В.М. Вплив змін клімату на термічний та льодовий режими річок басейну Дніпра (в межах України) з другої половини ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук. - Спеціальність 11.00.07 - гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертація присвячена проблемі впливу кліматичних змін на термічний та льодовий режими річок басейну Дніпра починаючи з другої половини ХХ ст. У роботі обґрунтовано та реалізовано ландшафтно-гідрологічний метод дослідження характеристик термічного та льодового режимів річок басейну у зв'язку зі змінами клімату. Встановлено чітку межу (рік) початку сучасних змін характеристик температури повітря в межах басейну Дніпра.

Досліджено закономірності просторово-часової динаміки та розподілу температури повітря і характеристик термічного та льодового режимів річок басейну Дніпра в межах окремих ландшафтно-гідрологічних провінцій в умовах кліматичних змін та здійснена оцінка можливості прогнозування окремих характеристик термічного та льодового режимів річок басейну залежно від температури повітря.

Ключові слова: річковий басейн, ландшафтно-гідрологічне районування, зміни клімату, температура повітря, термічний режим, льодовий режим, прогнозування, оцінка.

АННОТАЦИЯ

Струтинская В.Н. Влияние изменений климата на термический и ледовый режимы рек бассейна Днепра (в пределах Украины) со второй половины ХХ века. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук. - Специальность 11.00.07 - гидрология суши, водные ресурсы, гидрохимия. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению изменений характеристик термического и ледового режимов рек бассейна Днепра (в пределах Украины) в новых климатических условиях.

Для пространственной оценки исследуемых характеристик обоснован и реализован ландшафтно-географический подход. В качестве минимальной пространственной единицы исследований избрана ландшафтно-гидрологическая провинция (ЛГП), выделение которой обусловлено климатическими факторами. С учетом ландшафтно-географического подхода и на основе схемы физико-географического районирования (А.М. Маринич, П.Г. Шищенко) проведено ландшафтно-гидрологическое районирование территории бассейна Днепра, в пределах Украины, с выделением четырех ландшафтно-гидрологических зон и десяти ландшафтно-гидрологических провинций.

Для исследований временной динамики характеристик термического и ледового режимов рек бассейна было выделено два репрезентативных периода (1951-1988 гг., 1989-2006 гг.) и, соответственно, определена четкая граница (год) начала современных климатических изменений. Период 1989-2006 годы характеризуется почти непрерывным превышением среднегодовой температурою воздуха показателей климатической нормы.

Установлено, что рост температуры воздуха на территории бассейна произошел преимущественно за счет зимнего и весеннего сезонов года. При этом летний и осенний сезоны характеризуются незначительным повышением температуры воздуха. Изменение температуры в целом за год составило 0,7⁰С в сторону потепления.

В диссертации исследуются закономерности временного и пространственного распределения характеристик термического режима рек бассейна Днепра. Повышение среднемесячных значений температуры воды рек зафиксировано практически во всех месяцах года. Но для отдельных ландшафтно-гидрологических провинций изменения температуры воды не являются синхронными.

Исследована пространственно-временная динамика характерных температур воды (максимальная температура воды, дата перехода температуры воды через 0,2⁰С и 10⁰С весной и осенью) показала зависимость данных характеристик от изменений климатических условий.

В диссертации изучены особенности временной и пространственной изменчивости характеристик ледового режима рек бассейна Днепра. Установлено, что за исследованный период отмечается тенденция к смягчению ледового режима. Изменения характеристик ледового режима рек бассейна более ярче проявляются в датах весенних ледовых явлений, нежели в осенних.

Проведена оценка возможности прогнозирования характеристик термического и ледового режимов рек бассейна Днепра на основе полученных зависимостей между данными характеристиками и температурою воздуха, что их предопределяет. Оценка показала как хорошую, так и удовлетворительную (для отдельных переходных месяцев года) точность и эффективность методики прогнозирования.

Ключевые слова: речной бассейн, ландшафтно-гидрологическое районирование, изменения климата, температура воздуха, термический режим, ледовый режим, прогнозирование, оценка.

ANNOTATION

Strutinska V.M. The influence of climate changes on the thermal and ice regimes of the Dnieper's rivers (within the territory of Ukraine) from the second-half of the 20-th century. - Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the candidate of geographical sciences. - Speciality 11.00.07 -land hydrology, water resources, hydrochemistry. - Kyiv national University named after Taras Shevchenko, Kyiv, 2008.

Dissertation is dedicated to the problem of climatic changes affecting on the thermal and ice regimes of rivers within the Dnieper river basin from the second-half of the 20-th century. The landscape-hydrological method of study for the thermal and ice regime characteristics of the rivers depending on climate changes was grounded and realized in the work. It was determined exact term (a year) of the beginning of modern changes in the characteristics of air temperature within the Dnieper river basin.

The mechanism of space-time dynamics of distributing air temperature and characteristics of the thermal and ice regimes for rivers within the Dnieper river basin for separate landscape-hydrological provinces under the influence of climatic changes was investigated. Evaluation of possibility to forecast some characteristics of thermal and ice regimes for the Dnieper rivers depending on the air temperature is realized as well.

Key words: river basin, landscape-hydrological zoning, climate changes, air temperature, thermal rate, ice rate, forecast, evaluation.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найважливіших проблем науки другої половини ХХ - початку ХХІ століття є дослідження змін кліматичних умов в глобальному та регіональному масштабах та розробка прогнозу майбутнього сценарію поведінки клімату у зв'язку з його важливістю як для функціонування природного середовища, так і для життя людства, а також внаслідок виняткової складності цієї проблеми.

Обрана тематика роботи передбачає дослідження ступеня реагування та адаптації природних, а саме водних, об'єктів до змін, які відбуваються в кліматичній системі. Найбільш чутливими до змін кліматичних умов є термічний та льодовий режими водних об'єктів.

Температура води є однією із важливих складових, що характеризує загальний природний стан річки. Природне значення температури води проявляється через вплив її на швидкість проходження процесів життєдіяльності - живлення, обміну речовин, розвитку, росту, розмноження, міграції та інших проявів життєдіяльності у гідробіонтів. Також від температури води залежить якість води, її хімічний склад, кисневий режим, біохімічне споживання кисню і самоочищення води, перенесення завислих наносів. Показники температури води використовують у розрахунках і прогнозах льодових явищ, для визначення випаровування з водної поверхні, теплообміну через поверхню вода - повітря, розрахунку теплового стоку та ін.

Дослідження льодового режиму мають велике значення для будівництва та експлуатації гідротехнічних споруд у зимовий період, для судноплавства, енергетики, а також для ряду інших галузей господарства, що безпосередньо пов'язані з використанням водних об'єктів.

Важливість дослідження заключається і в тому, що річки басейну, і сам Дніпро, є головним, а подекуди єдиним джерелом водопостачання міських та сільських населених пунктів, великих промислових підприємств, зрошувальних систем і використовуються за усіма можливими напрямками: побутове, промислове і сільськогосподарське водопостачання, гідро-, атомна- і теплоенергетика, водний транспорт, рибне господарство, водна меліорація та масова рекреація.

Тому актуальність теми дослідження визначається необхідністю вивчення змін характеристик термічного та льодового режимів річок басейну Дніпра, які відбулися, відбуваються та будуть відбуватись у нових кліматичних умовах для уявлення майбутнього сценарію розвитку даних процесів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до планів основних наукових досліджень кафедри гідрології та гідроекології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках державної теми № 06БФ050-03 “Аналіз антропогенного впливу на гідрологічний, русловий та гідрохімічний режими річок та рівень забрудненості атмосферного повітря території України”.

Мета та задачі дослідження. Метою проведених досліджень є оцінка реакції характеристик термічного та льодового режимів річок басейну Дніпра на зміни температури повітря з другої половини ХХ ст., з метою оцінки можливих змін терміки води та льодових явищ при подальшому потеплінні клімату.

Для реалізації поставленої мети вирішувались такі завдання:

- аналіз результатів проведених раніше досліджень терміки води та льодових процесів на річках басейну Дніпра;

- створення бази даних середньорічних та середньомісячних значень температури повітря, характерних температур води, характеристик льодового режиму річок басейну за період з 1951 по 2006 роки;

- проведення ландшафтно - гідрологічного районування території басейну Дніпра з виділенням окремих ландшафтно-гідрологічних одиниць;

- перевірка даних спостережень на однорідність у зв'язку зі змінами кліматичних умов;

- виявлення характерних особливостей просторово-часового розподілу та тенденцій зміни температури повітря на території басейну Дніпра з 1951 по 2006 роки відносно кліматичної норми;

- встановлення закономірностей просторово-часового розподілу характерних температур води річок басейну Дніпра в умовах потепління клімату;

- дослідження закономірностей часової і просторової мінливості характеристик льодового режиму басейну Дніпра в сучасних умовах;

- побудова розрахункових залежностей характеристик термічного та льодового режимів річок басейну від температури повітря та оцінка можливості їх прогнозування.

Об'єктом дослідження є середні річки басейну Дніпра в межах України.

Предметом досліджень є характеристики термічного та льодового режимів річок басейну Дніпра, їх просторовий та часовий розподіл в умовах потепління клімату.

Методи досліджень. Методологічною основою дисертаційного дослідження слугували положення, підходи та принципи класичної гідрології та сучасної гідроекології. Для кількісної оцінки зміни термічного та льодового режимів річок басейну Дніпра в сучасних кліматичних умовах використовувалися методи обробки даних із використанням стандартних статистичних підходів, придатних для аналізу багатовимірних просторово-часових даних за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel 2003. Для оцінки циклічності коливань температури повітря і вибору часових періодів здійснена побудова й аналіз різницевих інтегральних кривих. Закономірності часової динаміки температури повітря, характеристик термічного та льодового режимів виявлено за допомогою згладжених величин за 10-ти річні періоди. Перевірка досліджуваних рядів на однорідність здійснювалась за допомогою критерію Стьюдента.

У роботі для побудови карт використаний картографічний метод, оснований на геоінформаційній системі ArcView GIS 3.2a. Для пізнання закономірностей взаємодії гідрологічних процесів та природних структур різного просторового рівня був використаний ландшафтно-гідрологічний метод досліджень.

Застосовані загальні принципи оцінки точності та справджуваності методики прогнозування характеристик термічного та льодового режимів річок басейну Дніпра.

Вихідні матеріали. Дослідження були проведені нами з використанням даних по 29 метеостанціях та 41 гідрологічному пункту спостережень Гідрометслужби України на 36 середніх річках басейну Дніпра за період з 1951 по 2006 роки. Було обрано, передусім, пункти з мінімальним впливом скидів підігрітих комунальних та промислових вод.

База даних включає такі характеристики: середньомісячні та річні значення температури повітря; середньомісячні, річні та максимальні значення температури води, дати переходу температури води через 0,2°С та 10°С навесні та восени; дати утворення льодових явищ та льодоставу, дати початку льодоходу та закінчення льодових явищ, значення середньої і максимальної товщини льодового покриву.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що на підставі аналізу численних даних спостережень Гідрометслужби України отримано ряд важливих результатів щодо впливу потепління клімату на хід термічного та льодового режимів річок, а саме:

- виконано аналіз результатів попередніх досліджень з терміки води та льодових явищ водних об'єктів України та інших країн світу.

Вперше:

- на базі схеми фізико-географічного районування території України проведено ландшафтно-гідрологічне районування басейну Дніпра з виділенням ландшафтно-гідрологічних провінцій (ЛГП);

- здійснена перевірка однорідності рядів досліджуваних характеристик для двох обраних часових періодів;

- зроблена оцінка можливості прогнозування характеристик термічного та льодового режимів річок басейну на основі побудованих розрахункових залежностей.

Отримані такі результати:

- у регіональному аспекті - узагальнені закономірності просторово-часової динаміки та розподілу температури приземного шару повітря на території басейну відносно кліматичної норми;

- виявлені закономірності часової та просторової мінливості характеристик термічного режиму річок басейну в межах окремих ЛГП у сучасних умовах;

- на основі проведеного ландшафтно-гідрологічного районування басейну Дніпра оцінено закономірності просторово-часового розподілу характеристик льодового режиму річок басейну та їх взаємозв'язок із температурою повітря.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертації результати складають наукове підґрунтя: для побудови сценаріїв можливих змін досліджуваних величин при подальшому потеплінні клімату і можуть бути використані у науково-дослідних та проектних установах для розрахунку водного балансу та теплового стоку; для розроблення методик гідрологічних розрахунків, прогнозів та водоохоронних заходів; для оцінки впливу природних та антропогенних факторів на формування та хід термічного та льодового режимів річок; при розробці заходів для пом'якшення несприятливих екологічних та соціально-економічних наслідків від потепління клімату.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони є необхідними для судноплавства (дати початку та закінчення навігації), гідроенергетики (зміни режиму роботи ГЕС), рибного господарства (для уникнення замору риби), для будівництва та експлуатації гідротехнічних споруд у зимовий період та інших галузей господарства, що безпосередньо пов'язані з використанням водних об'єктів.

Одержані наукові результати можуть бути використані при розробці відповідних спецкурсів у навчальних закладах географічного та екологічного напрямків, а також в діяльності науково-виробничих підрозділів Держводгоспу, Гідрометслужби та інших установ, що займаються цими питаннями.

Особистий внесок автора у роботу. Постановка наукового завдання дослідження зроблена здобувачем спільно з науковим керівником. Особистий внесок автора полягає у формуванні банку даних багаторічних метеорологічних та гідрологічних спостережень (середньомісячні та річні значення температури повітря; середньомісячні, річні та максимальні значення температури води, дати переходу температури води через 0,2⁰С та 10⁰С навесні та восени; дати початку та закінчення льодових явищ, льодоставу та льодоходу, а також значення середньої і максимальної товщини льодового покриву), їх статистичній обробці та узагальненні, визначенні залежностей між досліджуваними величинами; реалізації ландшафтно-гідрологічного підходу до оцінки зміни температури приземного шару повітря та характеристик термічного і льодового режимів річок басейну Дніпра; проведенні статистичного дослідження з метою виявлення існуючих тенденцій їх змін; розрахунку ймовірності відхилень досліджуваних характеристик від норми та середніх значень; побудові розрахункових залежностей характеристик термічного та льодового режимів від температури повітря та оцінці можливості їх прогнозування.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові результати дисертації доповідалися на Міжнародній науковій конференції “Географія, Екологія, Геологія: перший досвід наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2006р.); VІІІ Всеукраїнській науковій конференції аспірантів “Екологічні проблеми регіонів України” (Одеса, 2006р.); ІІІ Всеукраїнській науковій конференції “Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія” (Київ, 2006р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіон - 2007: стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2007р.); ІV Міжнародній молодіжній конференції “Сучасні проблеми екології” (Житомир, 2007р.); Молодіжній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених в рамках Великого географічного фестивалю «Молодые географы Новой России» (Санкт-Петербург, 2007р.); Х З'їзді Українського географічного товариства “Географія в інформаційному суспільстві” (Київ, 2008р.) та на наукових семінарах кафедри гідрології та гідроекології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових робіт, зокрема 5 статей у фахових періодичних наукових збірниках, рекомендованих ВАК України (з них 2 одноосібні), а також 9 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів, висновків, 13 додатків та списку літературних джерел із 181 найменувань. Основний зміст, разом із 53 рисунками і 40 таблицями, викладено на 160 сторінках машинописного тексту. Загальний обсяг дисертації - 258 сторінок.

гідрологічний льодовий річка клімат

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми, формулюється мета і завдання дослідження, визначаються методи досліджень, наукова новизна одержаних результатів, практична значимість дисертаційної роботи, а також наведені відомості про апробацію, публікації і загальну структуру роботи.

У першому розділі проаналізовано основні публікації, у яких розглянуто теоретико-методологічні аспекти вивчення змін термічного та льодового режимів водних об'єктів світу, України та річок басейну Дніпра окремо, як результат кліматичних змін.

Спостереження за термічним та льодовим режимами водних об'єктів почалися з освоєнням водних шляхів, розвитком гідроенергетики, водної меліорації, рекреації та інших галузей господарства. Значний внесок у розвиток цього питання зроблений вченими Росії, а також вченими інших країн: США, Австрії, Швеції, Чехії, Молдови тощо. Перші відомості про терміку води р. Дніпро висвітлені в працях К.М. Жука (1890р.), А.І. Воєйкова (1903р.), про зимовий режим Дніпра - у роботі Н.І. Максимовича (1901р.). Починаючи з 50-х років ХХ ст. дослідження термічного та льодового режимів річок України виконувалися, переважно, вченими Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту та Інституту гідробіології НАН України.

Аналіз публікацій стосовно вивченості термічного та льодового режимів річок України та басейну Дніпра зокрема, в умовах потепління клімату, свідчить про відсутність детальних досліджень регіональних особливостей цих змін. Автори більшості робіт, що присвячуються цьому питанню, роблять узагальнення за даними окремих гідрологічних постів без будь-якої просторової ув'язки.

Для просторової оцінки досліджуваних характеристик використаний ландшафтно-гідрологічний метод, головним завданням якого є пізнання закономірностей взаємодії гідрологічних процесів та природних структур різного просторового рівня і типу. Такі взаємодії локалізовані в просторі, що дає можливість розглядати їх як деякі системи, що називаються ландшафтно-гідрологічними (О.М. Антіпов). Вузловим елементом ієрархії ландшафтно-гідрологічних систем (ЛГС) є ландшафтно-гідрологічна провінція (ЛГП), оскільки вона є першою у ієрархічному ряді ЛГС, зумовленою переважно кліматичними факторами. Для менших за площею ландшафтно-гідрологічних одиниць кліматичні умови слабо диференційовані і на провідне місце виходять азональні фактори.

Вибрана нами ЛГП за просторовою розмірністю відповідає басейнам середніх річок площею від 2 до 50 тис. км², тому що зональні риси умов формування водного режиму відображають гідрологічні характеристики саме середніх річок.

На основі схеми фізико-географічного районування території України (О.М. Маринич, П.Г. Шищенко), в межах басейну Дніпра виділено чотири ландшафтно-гідрологічні зони та десять ландшафтно-гідрологічних провінцій.

У зв'язку із деякою відмінністю умов формування водного режиму в межах Поліського краю, окремо виділені Лівобережна поліська мішанолісова ЛГП (басейн р. Десна) та Правобережна поліська мішанолісова ЛГП (басейн р. Прип'ять).

Для вибору репрезентативних періодів досліджень та для виявлення більш чіткої межі (року) початку сучасних змін температури повітря в межах басейну Дніпра були побудовані різницеві інтегральні криві середньорічних температур повітря відносно кліматичної норми для окремих ЛГП та використаний метод згладжених за 10-річний період відхилень температури повітря від кліматичної норми та характеристик термічного та льодового режимів річок басейну від середньобагаторічного значення. Застосовані методи досліджень дозволили виділити два репрезентативні часові періоди: перший період тривав з 1951 р. (початок регулярних спостережень за температурою води) по 1988 р.; другий починається з 1989 р. і триває донині. Виходячи з наявності даних спостережень, ми обмежили його 2006 роком.

Вибір репрезентативних часових періодів (1951-1988 рр., 1989-2006 рр.) не є випадковим. За результатами наших досліджень та досліджень інших авторів (В.Ф. Мартазінова, М.А. Гольберг та ін.) відносна стабільність середньорічної температури повітря спостерігалась протягом 1940 - 1970-х років, після чого почалося її інтенсивне підвищення, яке до 1989 року переривалось кількома холодними роками (зокрема в Україні - це 1984-1988 рр.). І навпаки, період 1989 - 2006 роки характеризується майже безперервним перевищенням середньорічною температурою повітря показників кліматичної норми.

Перевірка однорідності рядів досліджуваних характеристик двох обраних періодів за допомогою критерію Стьюдента при рівні значимості 2б = 5% показала порушення однорідності (|St| > 2,00) рядів: температури повітря на 25 метеостанціях басейну Дніпра із 29, тобто у 86% від загальної кількості метеостанцій; температури води - на 33 гідрологічних постах із 41 (80%); термінів утворення льодових явищ - на 6 гідрологічних постах із 41 (15%); термінів закінчення льодових явищ - на 41 гідрологічних постах із 41 (100%). Тобто, кількість значимих порушень за середніми значеннями весною більше ніж восени, оскільки потепління клімату на території басейну відбувається переважно за рахунок зимового та весняного періодів року.

У другому розділі аналізуються фізико-географічні, кліматичні та гідрогеологічні чинники впливу на термічний та льодовий режими річок басейну Дніпра, а також види господарської діяльності, що на них впливають. Басейн Дніпра розташований в межах чотирьох фізико-географічних зон, які значною мірою відрізняються за кліматичними чинниками, а саме за співвідношенням сонячної радіації, температури і вологості повітря, швидкості вітру, атмосферних опадів, глибини промерзання і вологості ґрунтів, що в свою чергу є головними і найбільш мінливими в часі і просторі факторами формування характеристик термічного та льодового режимів річок басейну.

Оскільки вплив більшості факторів підстилаючої поверхні (рельєф, тектоніка, геологічні умови, ґрунтовий і рослинний покрив) протягом останніх двох десятиліть залишився відносно постійним, суттєво не змінилась водність річок, показники їх зарегульованості, то зміни характеристик термічного та льодового режимів річок басейну можна пояснити лише кліматичними змінами. Це підтверджується відповідними коефіцієнтами кореляції.

У третьому розділі проаналізовані загальні тенденції щодо потепління клімату на планетарному рівні та характерні прояви цих змін в межах України.

Зміни температури повітря на території басейну Дніпра, як й України в цілому, мають циклічний характер і являють собою чергування періодів різких змін з перехідними періодами тривалістю в 30-40 років кожний. Так, аналіз згладжених за 10-річні періоди відхилень температури повітря від норми по метеостанціях Лубни, Житомир, Херсон (наявність довгих рядів спостереження) свідчить, що у віковому ході середньорічної температури повітря, розрахованої відносно норми 1961-1990 рр., можна виділити первинне і вторинне потепління клімату (з початку ХХ століття і до 1940-х років та з кінця 1970-х років - по даний час) і відносну стабілізацію в її ході (1940 - 1970 роки). З 70-х років ХХ століття починається вторинне потепління, яке у другій половині 70-х і в середині 80-х років переривається, відповідно, кількома холодними роками, а з 1989 року відмічається найбільш різке та тривале за все століття потепління, яке триває й до сьогодні. Дане потепління, починаючи з 1989 року, відмічається не тільки на території України, але й на території інших держав.

Аналіз внутрішньорічного розподілу температури повітря за основними одиницями ландшафтно-гідрологічного районування (ЛГП) в межах басейну Дніпра свідчить, що, починаючи з 90-х років, зростання температури повітря відбулось переважно за рахунок зимового (+1,4⁰С у порівнянні з періодом 1951-1988 рр.) та весняного (+1,0⁰С) сезонів року. При цьому літній та осінній сезони характеризуються незначним зростанням температури повітря (+0,3⁰С та +0,2⁰С).

Значне підвищення температури по басейну відбулось у січні (+2,3⁰С), лютому (+2,3⁰С) та березні (+2,1⁰С). Найінтенсивніше потепління у ці місяці відбулось у лівобережних ЛГП: Лівобережній поліській мішанолісовій, Лівобережно-Дніпровській та Східноукраїнській лісостепових (+2,2⁰С - +1,9⁰С). В південному напрямку інтенсивність зростання температури повітря за зимовий період знижується і у Причорноморсько-Приазовській південностеповій ЛГП становить всього +0,6⁰С.

Спостерігається похолодання у червні з пониженням середньомісячної температури - від 0,0⁰С на півночі до -0,4⁰С на півдні басейну.

Серед осінніх місяців відсутність приросту спостерігається у вересні (0,0⁰С). Найхолоднішим він став у західних ЛГП басейну, де середньомісячна температура повітря понизилась на -0,2⁰С.

Зміна річної температури приземного шару повітря на території басейну Дніпра за період 1989-2006 рр. порівняно з попереднім (до 1988 року) склала +0,7⁰С в бік потепління, із зміною від +0,9⁰С на півночі басейну до +0,4⁰С на півдні, тобто, протягом останнього періоду найбільше потепління спостерігається у західних, північних та центральних ЛГП басейну Дніпра, у південній його частині потепління клімату відбувається менш інтенсивно.

Причиною такої кліматичної ситуації, за дослідженнями кліматологів, є зміна великомасштабної атмосферної циркуляції повітря, що є основним фактором формування режиму температури повітря окремих регіонів, яка проявляється у поступовому зміщенні на схід кліматичних центрів дії атмосфери (ЦДА) в усі сезони року.

Пом'якшення кліматичних умов на території басейну Дніпра (що виражається у нестійкому сніговому покриві, частих відлигах і збільшенні кількості рідких опадів у холодну пору року та зрушенні весняного водопілля на більш рані терміни), а також певний вплив антропогенного навантаження на водні об'єкти, викликали зростання частки підземного живлення, а отже і підняття рівня ґрунтових вод та зростання їх впливу на термічний та льодовий режими річок басейну Дніпра. Він проявляється у пониженні температури води влітку і підвищенні її взимку, зумовлює запізнення у датах утворення льодових явищ на річках, а то й взагалі їх відсутність.

Четвертий розділ безпосередньо присвячено дослідженню тенденцій змін характеристик термічного режиму річок басейну Дніпра в сучасних кліматичних умовах.

Як було вищезазначено, за період 1989-2006 рр. водність річок басейну практично не змінилась, суттєво не змінилась і зарегульованість річок, яка, починаючи з 1988 року, зросла всього на 7,5%, а це дозволяє стверджувати, що саме зростання середньорічної температури повітря на території басейну Дніпра призвело, відповідно, до зростання середньорічної температури води. Даний графік ілюструє наявний додатній тренд росту досліджуваних характеристик.

За період 1989-2006 рр., порівняно із попереднім (1951-1988 рр.), спостерігається кращий зв'язок між температурою повітря та води річок басейну (відповідно, r = 0,81 та r = 0,66). Пояснюється це тим, що протягом першого періоду (1951-1988 рр.) зимовий сезон був значно холоднішим та стабільнішим. Це сприяло встановленню суцільного льодоставу на річках, який практично не зазнавав руйнування внаслідок відсутності відлиг. Хід температури повітря практично не впливав на температуру річкових вод, оскільки льодовий покрив слугував перешкодою цього впливу.

Починаючи з 80-х років ХХ століття, в умовах підвищення температури повітря, особливо у січні та лютому, на річках басейну відмічається пом'якшення та скорочення тривалості льодового покриву. У таких кліматичних умовах спостерігається зростання частоти повторюваності років із відсутністю суцільного льодоставу на річках басейну. Це зумовлює інтенсивний теплообмін між водною масою та атмосферою, тобто відбувається зростання впливу температури повітря на температуру річкових вод, що підтверджується відповідним коефіцієнтом кореляції.

Аналіз внутрішньорічного розподілу температури води річок басейну за два обрані періоди свідчить про зростання середньомісячних значень температури води протягом другого періоду в усі місяці року. Для окремих місяців (березень, квітень) це зростання є досить суттєвим, що пояснюється відповідним зростанням температури повітря в даний період; найменше зросла або не змінилась температура води річок басейну у травні, червні та вересні місяцях.

Просторовий аналіз змін середньомісячної температури води річок по виділеним ландшафтно-гідрологічним одиницям показав, що зміни показників для окремих частин басейну не є синхронними (табл.1).

Таблиця 1. Різниця середніх місячних показників температури води (⁰С) річок у межах окремих ЛГП за два характерних періоди: І - 1951-1988 рр.; ІІ - 1989-2006 рр.

Ландшафтно - гідрологічна провінція (ЛГП)	Місяці	Рік
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IХ	Х	ХІ	ХІІ
Правобережна поліська мішанолісова	0,2	0,6	1,7	1,3	0,7	0,1	0,8	0,8	0,2	0,7	0,6	0,4	0,6
Лівобережна поліська мішанолісова	0,0	0,1	1,1	1,2	0,1	-0,1	0,9	0,9	0,6	0,9	0,9	0,4	0,6
Західноукраїнська широколистолісова	0,6	0,9	1,6	0,8	0,4	-0,1	0,2	0,4	-0,4	0,4	0,6	0,5	0,5
Подільсько-Придніпровська лісостепова	0,2	0,5	1,3	0,6	0,2	0,1	0,9	0,7	-0,1	0,6	0,6	0,3	0,4
Лівобережно-Дніпровська лісостепова	0,2	0,4	1,7	1,0	-0,2	-0,3	0,2	0,3	0,2	0,7	1,0	0,4	0,5
Східноукраїнська лісостепова	0,0	0,1	1,2	-0,3	-0,5	-0,6	-0,2	-0,1	-0,4	-0,1	0,5	0,2	0,0
Дністровсько-Дніпровська північностепова	1,2	1,5	3,0	1,3	0,8	0,7	1,2	1,5	1,0	1,5	1,6	1,1	1,3
Лівобережно-Дніпровсько-Приазовська північностепова	0,3	0,3	1,9	1,1	0,3	0,4	1,0	0,9	0,8	0,9	0,9	0,4	0,8
Середнє по басейну	0,4	0,6	1,7	0,9	0,2	0,0	0,6	0,7	0,2	0,7	0,8	0,5	0,6

Для більшості річок басейну зміна температури води відповідає зміні показників температури повітря. Але в межах Лівобережно-Дніпровської та Східноукраїнської лісостепової ЛГП у теплий період року спостерігається зниження температури води в сучасний період. Це пояснюється зростанням частки підземних вод із нижчою температурою у живленні річок, враховуючи те, що по-перше, для даних провінцій взаємозв'язок поверхневих і підземних вод є дуже тісним і, по-друге, з початку 90-х років минулого століття (за даними гідрогеологів) спостерігається черговий період зростання рівнів ґрунтових вод.

Дністровсько-Дніпровська північностепова ЛГП характеризується, навпаки, значним підвищенням температури води протягом всього року, що пояснюється впливом антропогенної діяльності на температуру річкових вод. В межах Дністровсько-Дніпровської ЛГП розташований басейн р. Інгулець, яка протягом останніх десятиліть живиться, переважно, за рахунок скидів мінералізованих вод із кар'єрів Криворізького залізорудного басейну, води каналів Дніпро-Інгулець та Дніпро-Кривий Ріг, скидів комунальних вод міста Кривий Ріг. У останнє десятиліття об'єм забору води з Дніпра каналами зменшився майже в 5 разів, що стало причиною значного прогрівання меншого об'єму води річки Інгулець у теплий період, та викликало суттєве зростання показника середньорічної температури води в даній ЛГП.

На фоні росту середньорічної температури повітря і води річок басейну спостерігається зменшення максимальної температури води, особливо у центральній та лівобережній частинах басейну (від -0,2⁰С до -1,2⁰С). Виключенням є

Дністровсько-Дніпровська північностепова ЛГП, де значення максимальної температури води зросло на +2,4⁰С.

Термічний режим річок басейну характеризується зміною температури води від дати стійкого переходу через 0,2⁰С навесні (яка є показником зникнення льодових явищ) до дати стійкого переходу через 0,2⁰С восени (що є початком їх утворення).

У останні десятиліття спостерігається зміщення дати переходу температури води через 0,2⁰С навесні на більш ранні терміни - на 16 діб в цілому для басейну. У північно-західній частині басейну зміщення склало близько 18-16 діб, у центральній частині - 16-11 діб, у південно-східній - 19-14 доби.

Восени також відмічається зрушення дат переходу температури води через 0,2⁰С на більш ранні терміни, але лише на 3 доби в цілому для басейну, що говорить про суттєву мінливість осіннього періоду (більш теплий жовтень і прохолодний листопад спостерігаються в останні десятиліття).

П'ятий розділ присвячений дослідженню змін льодового режиму річок басейну Дніпра. Найбільш чутливими до зміни кліматичних умов є льодові явища на річках, які розглядаються в якості індикатора клімату перехідних сезонів року.

Нестійкий термічний режим атмосфери в межах басейну Дніпра, починаючи з середини 80-х років ХХ ст., особливо у перехідні сезони року, визначає нестабільність у термінах настання різних фаз льодових явищ (табл. 2).

Таблиця 2. Зміна характеристик льодового режиму річок басейну Дніпра за період 1989-2006 рр. порівняно з попереднім (1951-1988 рр.)

Ландшафтно-гідрологічна провінція (ЛГП)	Осінні льодові явища, доби	Льодо став, доби	Льодохід, доби	Весняні льодові явища, доби	Середня товщина льоду, см	Максимальна товщина льоду, см	Тривалість періоду з льодовими явищами, доби
Правобережна поліська мішанолісова	+3	+6	-15	-20	-6	-10	-23
Лівобережна поліська мішанолісова	+4	+5	-16	-14	-9	-16	-19
Західноукраїнська широколистолісова	+8	+3	-9	-25	-6	-8	-33
Подільсько-Придніпровська лісостепова	+3	+4	-14	-16	-4	-11	-19
Лівобережно-Дніпровська лісостепова	+6	+3	-6	-15	-15	-22	-21
Східноукраїнська лісостепова	+7	+3	-4	-13	-13	-18	-20
Дністровсько-Дніпровська північностепова	+12	в.я.	в.я.	-34	в.я.	в.я.	-46
Лівобережно-Дніпровсько-Приазовська північностепова	+5	+3	-9	-15	-5	-9	-20
Середнє по басейну	+6	+3	-13	-19	-8	-14	-25

Примітка: (-) - спостерігається раніше; (+) - пізніше; в.я. - відсутність явища у понад 75% випадків.

Протягом останніх десятиліть поява льодових явищ на річках басейну відмічається в середньому на 6 діб пізніше. При цьому зберігається загальний географічний розподіл у зміні цієї дати по території басейну. На річках північних ЛГП зміна дати коливається в межах 3-4 доби. Поява льоду стала відмічатись на 6-12 діб пізніше на річках центральних та південних ЛГП.

Настання льодоставу на річках басейну стало відмічатись в середньому для басейну на 3 доби пізніше. Досліджуваний діапазон становить від 6 діб у північних ЛГП до 3 діб у центральних та південних ЛГП.

Враховуючи те, що в останні десятиліття досить частими є аномально теплі зими, які характеризуються частими відлигами, а також певний вплив антропогенної діяльності, утворення суцільного льодоставу, а отже і льодоходу, взагалі може бути відсутнім на окремих річках басейну, особливо у південній його частині (Дністровсько-Дніпровська північностепова ЛГП).

За рахунок підвищення температури повітря у зимово-весняний сезон відбулося зменшення тривалості періоду з льодовими явищами, яка для річок басейну Дніпра зменшилась, в середньому, на 25 діб (з 118 діб до 93 доби). Найбільш відчутне зменшення тривалості періоду з льодовими явищами відбулося у Дністровсько-Дніпровській та Західноукраїнській провінціях (на заході та південному заході басейну).

Нестійкий температурний режим зимового періоду визначає не тільки нестійкий льодовий режим річок басейну, але й порушує процес наростання товщини льоду. Відбулось зменшення середньої товщини льодового покриву для басейну в цілому на 8 см (з 25 см до 17 см). Суттєва тенденція до зменшення товщини льоду прослідковується у лівобережній частині басейну. Дещо менші зміни товщини льоду відбулися на річках правобережних та південних провінцій.

Протягом досліджуваного періоду істотно зменшилася і максимальна товщина льоду - на 14 см (з 37 см до 23 см). Значні зміни відбулись в межах лівобережних ЛГП басейну, дещо менші спостерігаються в його правобережній частині.

Дати початку льодоходу наблизились до початку року на 13 діб. Діапазон коливання їх зміни по басейну складає від 16 (північні ЛГП) до 9 діб (південні ЛГП)

Дати закінчення льодових явищ на річках басейну наблизились до початку року на 19 діб. Найбільшого зміщення термінів зазнали річки правобережних ландшафтно-гідрологічних провінцій - від 16 до 34 діб.

Шостий розділ присвячений оцінці можливості прогнозування характеристик термічного та льодового режимів річок басейну на основі побудованих розрахункових залежностей.

Проблема розробки довгострокових прогнозів гідрологічних явищ (температури води, льодових явищ) є більш кліматичною, ніж гідрологічною, тому що розробка методики таких прогнозів, як наприклад термінів появи льодових явищ, вимагає знання тих закономірностей в розвитку атмосферних процесів, які з великою завчасністю визначають характер погоди в осінній сезон року. Однак кліматологія, на сучасному етапі, поки що не має можливостей з великою завчасністю передбачати хід вторгнення хвиль холоду в часі і їх інтенсивність. Тому при розробці методики відповідних прогнозів доводиться приблизно оцінювати лише переважаючи процеси і пов'язані з ними температурні умови.

Нами було побудовано розрахункові залежності характеристик термічного та льодового режимів річок басейну від температури повітря, що їх зумовлює за період з 1951 по 2000 роки. Наступні шість років (2001-2006 рр.) були взяті для оцінки точності та справджуваності отриманих залежностей для можливого прогнозування.

У таблиці 3 наведені результати даної оцінки для середньомісячної температури води річок басейну, з якої видно, що відношення середньої квадратичної похибки перевірочних прогнозів до середнього квадратичного відхилення (/), окрім зимових місяців, показує як добру, так і задовільну ефективність та справджуваність методики прогнозування, оскільки ефективними вважаються прогнози, де відношення / не перевищує 0,80 (до категорій добрих методик прогнозу відносяться такі, для яких / < 0,50; до категорії задовільних, коли / коливається від 0,51 до 0,80).

Таблиця 3. Оцінка можливості прогнозування на основі розрахункових залежностей середньомісячних температур води річок басейну Дніпра

№	Місяці			Сv	±ддоп		/
1	Січень	0,2	0,24	1,2	0,16	1,0	4,16
2	Лютий	0,3	0,41	1,3	0,27	0,38	0,92
3	Березень	1,4	1,37	0,9	0,92	0,70	0,51
4	Квітень	8,8	2,07	0,2	1,4	0,68	0,32
5	Травень	16,3	1,32	0,08	0,88	0,79	0,59
6	Червень	20,3	1,36	0,06	0,91	0,85	0,62
7	Липень	21,6	1,14	0,05	0,76	0,38	0,33
8	Серпень	20,4	0,84	0,04	0,56	0,65	0,77
9	Вересень	15,2	1,11	0,07	0,74	0,96	0,86
10	Жовтень	9,1	1,24	0,1	0,83	0,38	0,30
11	Листопад	3,2	1,36	0,4	0,91	0,65	0,47
12	Грудень	0,7	0,64	0,9	0,43	1,0	1,56

Для перевірки точності методики визначалась забезпеченість прогнозування (Р, % за даною методикою), яка для середньомісячної температури води становить, в середньому, 92%, що свідчить про певну точність наших досліджень, оскільки до категорій добрих методик прогнозу відносяться такі, для яких Р ? 82%; до категорії задовільних методик, коли Р коливається від 81 до 60%.

Закономірності, пов'язані як з однорідністю процесів атмосферної циркуляції протягом зимового сезону, так із перетворенням цих процесів від зими до весни, виражені слабо. Тому надійність методів довгострокових прогнозів льодових явищ залишається поки невисокою.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження характеристик термічного та льодового режимів річок басейну Дніпра, в межах України, дозволяють зробити такі висновки:

1. Увага до досліджень термічного та льодового режимів річок України протягом останніх десятиліть є порівняно низькою, зважаючи на актуальність цих досліджень у зв'язку із глобальними змінами клімату;

2. З метою просторової оцінки характеристик термічного та льодового режимів річок басейну використаний ландшафтно-гідрологічний метод дослідження. В якості мінімальної просторової одиниці досліджень обрано ландшафтно-гідрологічну провінцію, як систему регіональної розмірності, визначену просторово-часовою взаємодією клімату і крупних орографічних елементів рельєфу;

3. Встановлено, що зміни середньорічної температури повітря на території басейну Дніпра, як й України в цілому, мають циклічний характер і являють собою чергування періодів різких змін з перехідними періодами тривалістю в 30-40 років кожний і тільки з 1989 р. відмічається найбільш різке та тривале за останнє століття потепління, яке триває й до сьогодні. Середньорічна температура повітря для української частини басейну зросла з 1989 р. на +0,7^оС відносно попереднього періоду. Виявлено, що максимальне зростання температур повітря характерне для зимового (+1,4^оС) та весняного (+1,0^оС) сезонів року, а мінімальне - для літнього (+0,3^оС) та осіннього (+0,2^оС). Зменшення різниці температури повітря між сезонами року, в цілому по басейну, чітко показує ефект вирівнювання кліматичного поля середньорічної та середньомісячних температур повітря;

4. Визначено, що зростання середньорічної температури повітря впродовж останніх десятиліть на території басейну Дніпра призвело, відповідно, до зростання середньорічної температури води (на 0,6⁰С). Між температурою повітря та води чітко простежується лінійний зв'язок, який підтверджується коефіцієнтом кореляції (r = 0,74) для всього періоду дослідження. Спостерігається стійке підвищення температури води річок басейну в усі місяці року, особливо у весняні (березень - +1,7⁰С, квітень - +0,9⁰С). Просторовий аналіз змін температури води річок басейну за два характерні періоди свідчить про те, що ці зміни для окремих частин басейну не є синхронними. Це пояснюється різноманітністю їх кліматичних, фізико-географічних, гідрогеологічних умов, різним ступенем господарського впливу на річки;

5. Виявлено зменшення максимальної температури води річок басейну переважно за рахунок тих ЛГП, де зросла частка підземного живлення. Виключенням є Дністровсько-Дніпровська ЛГП, де значення максимальної температури води зросло на 2,4⁰С. Аналіз дат переходу температури води річок басейну Дніпра через 0,2⁰С та 10⁰С навесні показав, що в останні два десятиліття спостерігається їх суттєве зміщення на більш ранні терміни по відношенню до попереднього періоду. Зміщення дати переходу температури води через 0,2⁰С восени на більш ранні терміни складає, в середньому, лише 3 доби;

6. З кінця 80-х років ХХ ст. відмічається тенденція до суттєвого пом'якшення льодового режиму річок басейну Дніпра: замерзання відбувається пізніше (поява льодових явищ - на 6 діб, встановлення льодоставу - на 3 доби); скресання - раніше (терміни початку льодоходу наблизились до початку року на 13 діб, терміни закінчення льодових явищ на річках басейну - на 19 діб); тривалість періоду з льодовими явищами зменшилась на 25 діб; зменшилась середня (на 8 см) і максимальна (на 14 см) товщина льодового покриву. Зміни, що відбулися у льодовому режимі річок басейну більш яскраво проявляються в термінах весняних льодових явищ, ніж осінніх;

7. Побудовані розрахункові залежності характеристик термічного та льодового режимів річок від температури повітря та здійснена оцінка отриманих залежностей дають змогу з певною точністю передбачувати окремі досліджувані характеристики в залежності від прогнозу температури повітря. Оскільки на сьогодні проблема прогнозу подальшої зміни клімату, як в регіональному так і в глобальному масштабі далека від вирішення, тому, при розробці методики відповідних прогнозів доводиться лише приблизно оцінювати переважаючи процеси і пов'язані з ними температурні умови.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті:

1. Струтинська В.М. Історичні аспекти та сучасний стан досліджень термічного та льодового режимів річок / В.М. Струтинська, В.В. Гребінь // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2006. - № 9. - С. 77-84. (Особистий внесок автора - здійснено збір та аналіз результатів проведених раніше досліджень терміки води та льодових процесів на річках басейну Дніпра).

2. Струтинська В.М. Сучасні зміни елементів водно-теплового балансу в басейні Дніпра, як передумова змін термічного та льодового режиму річок / В.М. Струтинська, В.В. Гребінь // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Географія. - 2007. - № 54. - С. 24-26. (Особистий внесок автора - виявлено особливості просторово-часового розподілу та тенденції зміни температури повітря та атмосферних опадів на території басейну Дніпра).

3. Струтинська В.М. Зміна термічного режиму річок басейну Дніпра на фоні глобального потепління клімату / В.М. Струтинська, В.В. Гребінь // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2007. - № 12. - С. 105-114. (Особистий внесок автора - здійснено статистичну обробку середньомісячних та річних температур води річок басейну та реалізовано ландшафтно-гідрологічний підхід до оцінки їх зміни).

4. Струтинська В.М. Зміна характерних температур води річок басейну Дніпра, як результат кліматичних коливань / В.М. Струтинська // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2007. - № 13. - С. 79-87.

5. Струтинська В.М. Динаміка характеристик льодового режиму річок басейну Дніпра на фоні сучасних кліматичних змін / В.М. Струтинська // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2008. - № 14. - С. 116-122.

Тези і матеріали конференцій:

6. Струтинська В.М. Історія дослідження термічного та льодового режимів річок / В.М. Струтинська, В.В. Гребінь // Сучасні проблеми екології: ІІІ міжвузівська конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, 16-17 берез. 2006 р. : тези доп. - Житомир, 2006. - С. 84-86. (Особистий внесок автора - збір та обробка проведених раніше досліджень термічного та льодового режимів річок).

7. Струтинська В.М. Головні відомості по історії дослідження термічного та льодового режимів річок / В.М. Струтинська // Географія, Екологія, Геологія: перший досвід наукових досліджень: міжнар. наук. конф., 20-21 квіт. 2006 р. : тези доп. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 66-68.

8. Струтинська В.М. Загальні аспекти дослідження термічного та льодового режимів річок / В.М. Струтинська, В.В. Гребінь // Екологічні проблеми регіонів України: VІІІ Всеукр. наук. конф., 9-20 квіт. 2006 р. : тези доп. - Одеса, 2006. - С. 244-245. (Особистий внесок автора - аналіз літературних джерел щодо дослідження термічного та льодового режимів річок басейну Дніпра).

...