Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК

Данилів Андрій Ярославович

УДК 551.733+564.3 (477.8)

Стратиграфія і молюски силурійських відкладів південно-західного краю Східноєвропейської платформи

04.00.09 - палеонтологія і стратиграфія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історичної геології та палеонтології геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор геолого-мінералогічних наук, професор

Лещух Роман Йосипович,

Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри історичної геології та палеонтології

Офіційні опоненти:

доктор геолого-мінералогічних наук

Дригант Данило Михайлович,

Державний природознавчий музей НАН України, головний науковий співробітник;

доктор геолого-мінералогічних наук, м. Львів

Макаренко Дмитро Єлисейович, професор

Інститут геологічних наук НАН України, старший науковий співробітник, м. Київ

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту геологічних наук НАН України за адресою: 01601, Київ-54, вул. О. Гончара, 55-б.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.С. Рябоконь

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми зумовлена проблемними питаннями стратиграфії силурійських відкладів, їхнього ярусного розчленування, обсягу та положення стратиграфічних меж. Дністерський розріз відкладів є опорним для пізнання історії геологічного розвитку південно-західного краю Східноєвропейської платформи протягом раннього та середнього палеозою. З огляду на тривалу етапність проведення палеонтологічних досліджень силуру макрофауну системи вивчено нерівномірно. Черевоногі молюски, зокрема, належать до груп викопної фауни, які досліджені фрагментарно і несистематично. Сьогодні нема узагальнювальних праць про таксономію, стратиграфічне поширення й палеоекологічні умови їхнього існування. Для розробки регіональних стратиграфічних і кореляційних схем силурійських відкладів переважно брали результати вивчення фауни брахіопод, граптолітів, конодонтів, остракод, трилобітів та інших, а гастроподи й досі вивчені мало, тому їхня стратиграфічна інформативність була недооціненою.

Монографічний опис гастроподів був зумовлений необхідністю деталізації стратиграфії силурійських відкладів регіону, уточнення їхнього ярусного розчленування та обсягу і проведення кореляції з одновіковими утвореннями інших регіонів.

Саме необхідністю вирішення деяких питань систематики, з'ясування особливостей стратиграфічного та географічного поширення гастроподів у відкладах силуру і було зумовлене формулювання дисертаційної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі історичної геології та палеонтології геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка протягом навчання в аспірантурі у 2002-2006 рр. у рамках бюджетних тем “Детальна літолого-біостратиграфічна характеристика нафтогазоносних юрських відкладів Передкарпатського передового прогину” (державний реєстраційний № 0105U002219) та “Комплексне літолого-стратиграфічне вивчення автохтону Українських Карпат і прилеглих прогинів як перспективного об'єкта на нафту і газ” (державний реєстраційний № 0102U003561) як складова частина розділу, що стосується визначення рубежів палеозою.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було вивчення систематичного складу черевоногих молюсків силуру Поділля, головних закономірностей їхньої еволюції та з'ясування їхнього стратиграфічного і кореляційного значення. Для досягнення поставленої мети вирішували такі головні завдання: черевоногий молюск силур поділля

а) детальне дослідження силурійських відкладів у опорному розрізі Поділля та керні свердловин з інших частин південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи; пошаровий збір решток гастроподів;

б) визначення систематичного складу черевоногих молюсків нижнього палеозою Волино-Поділля; вивчення їхнього стратиграфічного і географічного поширення;

в) виділення характерних комплексів гастроподів як основи для розчленування та кореляції нижньопалеозойських відкладів Поділля;

г) біостратиграфічна кореляція підрозділів опорного розрізу силуру Поділля з відкладами інших регіонів за результатами вивчення гастроподів;

д) вивчення фаціальної приуроченості черевоногих молюсків та виділення палеоекологічних угруповань;

е) монографічний опис зібраної колекції та складання атласу гастроподів силуру Волино-Поділля;

Об'єкт дослідження - рештки черевоногих молюсків групи Archaeogastropoda з силуру південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи.

Предмет дослідження - розрізи різнофаціальних відкладів Волино-Поділля.

Під час досліджень застосовували біостратиграфічний метод та морфологічний аналіз решток черевоногих молюсків.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі монографічного вивчення вперше описано 46 видів гастроподів, які належать до 20 родів і 12 родин, серед яких виявлено 5 нових видів, уперше досліджено таксономічний склад колекції черевоногих молюсків з розрізу ордовику-силуру, яка налічує 5 тисяч екземплярів, представлених 94 видами 37 родів, що належать до 16 родин з ордовику та 12 з силуру, чим доповнено біостратиграфічну характеристику опорного розрізу силурійських відкладів Поділля. На базі цих даних створено атлас черевоногих молюсків.

Вагомо доповнено біостратиграфічну характеристику стратонів, визначених за літологічними ознаками у силурі Волино-Поділля. Вперше виділено та схарактеризовано шість комплексів гастроподів нижнього палеозою району досліджень. Зокрема, з ордовику вирізнено два комплекси: гораївський (I) та субіцький (II). Комплекс III поширений у відкладах раннього силуру (фурманівська, тернавська світи, мукшинська підсвіта баговицької світи), (IV-й) у малиновецькій серії, і (V-й) у скальській серії пізнього силуру. Худиківецьку світу нижнього девону характеризує VI комплекс гастроподів.

З'ясовано, що на межі ордовику і силуру відбулася зміна родового та оновлення видового складу черевоногих молюсків; межа силуру з девоном за фауною гастроподів виражена не чітко. Особливості стратиграфічного поширення черевоногих молюсків підтверджують доцільність і об'єктивність виділення в подільському розрізі чотирьох ярусів, чіткіше виділяють біостратиграфічні межі між ними.

За черевоногими молюсками уперше обґрунтовано кореляцію силуру Волино-Поділля з одновіковими утвореннями Прибалтики, Скандинавії, Англії, Богемії.

Уперше досліджено залежність таксономічного складу угруповань гастроподів від фаціальних обстановок у палеобасейні. За характером розподілу та належності до певних фацій у розрізі нижньопалеозойських відкладів Поділля виділено шість угруповань черевоногих молюсків, а також визначено їхню належність до бентосних комплексів. В ордовику виділено два угруповання - Murchisonia rudis, (гораївська світа), Gyronema podolica (субіцька світа), у силурі три - Platyceras prototypum - Subulites ventricosus curvus (венлок, ярузька серія), Oriostoma globosum - Oriostoma coronatum (лудлов, малиновецька серія), Platyceras cornutum (пржидолій, скальська серія), а в нижньому девоні - Platyceras disjunctum (лохковський ярус, худиківецька світа).

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень черевоногих молюсків суттєво доповнюють палеонтологічну характеристику силурійських відкладів Волино-Поділля та уточнюють уявлення про склад цих викопних у відкладах ордовику та нижнього девону. Рештки гастроподів дають змогу деталізувати палеоекологічні реконструкції та сформувати ґрунтовніші уявлення про етапи розвитку біоти не тільки дослідженого палеобасейну, а й ранньопалеозойського. Виділені комплекси гастроподів можна використовувати для регіональної та міжрегіональної кореляції стратонів. Палеонтологічні таблиці разом з описом 46 видів можна використати як атлас-визначник під час дослідження давніх гастроподів.

Особистий внесок здобувача. Всі основні результати та висновки дисертаційної роботи отримано дисертантом самостійно.

Основним матеріалом для написання роботи була пошарово зібрана автором за період 2002-2007 років із опорного розрізу Дністра колекція гастроподів. Під час палеонтолого-стратиграфічних досліджень силуру Поділля дуже корисним для автора набуло ознайомлення з колекціями решток силурійської біоти, що зберігаються в музеях та літотеках геологічних установ Львова, Києва, досліджена колекція налічує близько 5 тисяч екземплярів. Частина зразків черевоногих молюсків люб'язно передана автору старшим науковим співробітником ІГН НАНУ Л.І. Константиненком. Весь досліджений матеріал зберігається в монографічних фондах Палеонтологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка (колекція № 39).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідали та обговорювали на XXVIII (Мелітополь, 2005) та ХХХ (Київ, 2007) сесіях Українського палеонтологічного товариства та наукових конференціях геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (протягом 2003-2008 рр.) і наукових семінарах кафедри.

Публікації. На тему дисертації опубліковано 8 праць, з яких 7 статей у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, та одні тези у матеріалах наукової конференції.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатка у вигляді атласу з 37 палеонтологічних таблиць з поясненнями до них; основний текст проілюстрований 17 рисунками, 15 текстовими таблицями. Загальний обсяг дисертації - 195 сторінок. Список літератури нараховує 109 найменувань праць вітчизняних та іноземних авторів.

Автор уважає своїм обов'язком висловити щиру подяку науковому керівнику доктору геолого-мінералогічних наук, професору Р.Й. Лещуху за цінні наукові поради та всебічне сприяння під час виконання теми і написання дисертації. Автор вдячний кандидату геолого-мінералогічних наук Л.І. Константиненку за переданий унікальний палеонтологічний матеріал і систематичні консультації в процесі виконання роботи, а також працівникам кафедри історичної геології та палеонтології Львівського національного університету імені Івана Франка професору В.І. Узіюку, доцентам А.В. Іваніній, Г.І. Гоцанюк, та І.В. Шайнозі за корисні поради щодо виконання та оформлення роботи.

Основний зміст роботи

Загальні риси геологічної будови Волино-Поділля

На території України силурійські відклади поширені на заході - у межах Волино-Поділля, та в Західному Причорномор'ї. Вони відомі як у зануреній частині Волино-Поділля (залягають на глибинах 50-3 000 м), так і в межах Дністерського тектонічного підняття, де у бортах р. Дністер та його лівих приток (Тернави, Мукші, Збруча, Жванчика тощо) відслонена майже безперервна товща нижньо- та верхньосилурійських відкладів. Ці відклади належать до складу верхнього структурного поверху осадового чохла Східноєвропейської платформи. Їм властиве поступове занурення на захід і південний захід. У напрямі занурення потужність палеозойських відкладів збільшується, вони утворюють нахилену на захід-південний захід монокліналь, ускладнену флексурами, плікативними порушеннями, окремими підняттями. Подільське Придністер'я є південно-західною частиною Східноєвропейської платформи і розташоване за 200 км на північний схід від каледонської геосинкліналі, а в палеогеографічному аспекті - на південний захід від давньої берегової лінії.

Силурійські відклади сформовані товщею морських і лагунних карбонатних (вапняки і мергелі) порід загальною потужністю 360-470 м. На захід (навхрест простяганню) в зануреній частині Волино-Поділля карбонатні утворення поступово заміщені граптолітовими сланцями, потужність яких сягає 1 000 м, з кутами падіння до 5.

Дністер перетинає породи силуру майже навхрест простяганню, що сприяє безперервному простеженню всіх силурійських відкладів, починаючи від їхньої межі з ордовиком на сході (села Молодове, Наддністрянське Вінницької обл.) до межі з девоном на заході (с. Дністрове Тернопільської).

Історія палеонтолого-стратиграфічного вивчення силурійських відкладів Волино-Поділля

Перша інформація про наявність відкладів палеозою на Поділлі є в у праці С. Сташіца (1815), який наніс їх на геологічну карту Галичини. Надалі ці виклади вивчали Б. Пуш (1830), Е. Ейхвальд (1830, 1846), К. Ліль-Ліліенбах (1833), К. Малевський (1866), М.Н. Барбот де Марні (1867), Д. Штур (1872), Ф. Шмідт (1873, 1875), А. Альт (1874), Г. Вольф (1885), В. Шайнох (1889) й інші, які торкалися питань поширення фауни, стратиграфії і кореляції силурійських та нижньодевонських відкладів Західного Поділля. Особливо треба згадати П.М. Венюкова (1899), Р. Козловського (1929), Т. Васкауцану (1931), які на той час дали повне уявлення про розріз силурійських і нижньодевонських відкладів Поділля. Основою для створення сучасної стратиграфічної схеми силуру Поділля стали дослідження Л.Ф. Лунгерсгаузена та О.І. Нікіфорової (1942) і Г.Х. Дікенштейна (1953).

Вивчення різних груп фауни і стратиграфії силуру Поділля продовжили В.Н. Рябінін (1953), А.І. Нецька (1961), В.О. Ситова (1966), Г.Г. Астрова (1953-1966), Б.С. Соколов (1968), Ю.І. Тесаков (1971), Т.Н. Аліхова (1956), А.Ф. Абушик (1968), Т.І. Модзалевська (1968), Т.М. Корень (1968), Т.В. Машкова (1968), Д.М. Дригант (1961-2000), Р.С. Єлтишева (1968), І.Н. Синицина (1964-1968), М.Г. Миронова (1964-1987), Н.В. Зернецька (1974-1976), Є.А. Балашова (1968), З.Г. Балашов (1968), П.Д. Цегельнюк (1968-1994), О.В. Богоявленська (1971), В.П. Гриценко (1977-1990), Л.І. Константиненко (1971-1997), А.А. Іщенко (1976-1990) та багато інших дослідників.

Незважаючи на важливе стратиграфічне значення гастроподів, сьогодні не вирішені питання щодо їхньої вивченості в Україні. Вони ще не повністю описані монографічно, а для описаних форм стратиграфічні й палеогеографічні умови існування не завжди визначені. В працях попередніх дослідників мало уваги приділено палеоекології цих викопних. У разі дослідження гастроподів труднощі пов'язані з тим, що гастроподи представлені внутрішніми ядрами здебільшого без скелетних решток.

Стратиграфія нижньопалеозойських відкладів Поділля

В роботі результати вивчення силурійських відкладів наведені в такому варіанті стратиграфічного розчленування силуру (стратиграфічна схема 1993 р.).

Відклади ордовику (молодовська серія) поширені у басейні Дністра, починаючи від с. Гораївка на сході до р. Тернава на заході. У відслоненнях вони представлені малопотужною товщею пісковиків (гораївська світа до 3,5 м) та вапняків (субіцька світа до 3 м). Залягають відклади ордовику незгідно на теригенних відкладах венду чи кембрію. Перекриті породами силуру, що залягають трансгресивно, з розмивом на відкладах субіцької та гораївської світ.

Силур на Поділлі становить основну частину розрізу палеозойських відкладів. Він залягає трансгресивно на розмитій поверхні венду, кембрію та ордовику. Породи силуру відслонені по Дністру навхрест простяганню в смузі шириною близько 80 км, а також по долинах рік Студениця, Тернава, Мукша, Смотрич, Жванець, Збруч і Варниця. В опорному розрізі силуру Поділля виділені болотінська (фрагментарно), ярузька, малиновецька, скальська серії, відокремлені перервою в седиментації, а також, частково, і перебудовою структурно-тектонічних планів. Болотінська серія представлена відкладами теремцівської світи, які збереглися у вигляді ерозійних останців. За комплексом викопної фауни болотінська серія належить до верхнього ландоверу. Ярузька серія представлена товщею нормальноморських і лагунних утворень (верхня частина). Трансгресивну і порівняно стабільну фазу ярузького етапу осадонагромадження відображають у місцевій стратиграфічній схемі фурманівська і тернавська, а регресивну - баговицька світи. Фурманівська, тернавська і баговицька світи (мукшинська підсвіта) за комплексом фауни корелюють з венлоком нижнього силуру, устівська підсвіта баговицької світи - з нижнім лудловом. Малиновецька серія представлена товщею нормальноморських, переважно глинистих грудкуватих вапняків з пачками плитчастих детритових мілководних вапняків. Її поділяють на конівську, цвіклівську і рихтівську, які комплексом викопної фауни зіставні з лудловом верхнього силуру. Скальська серія, яка відображає завершальну стадію силурійського карбонатного етапу осадонагромадження в межах південно-західного схилу Українського щита, представлена мілководними і лагунними утвореннями, і лише верхня її частина - глинистими грудкуватими вапняками та мергелями. За будовою і складом порід її розділено на пригородоцьку, варницьку, трубчинську, дзвенигородську і худиківецьку світи. Комплекс викопної фауни скальської серії корелюють з пржидолом верхнього силуру.

Нижній девон завершує розріз палеозою на Поділлі. Він представлений тиверською серією, яка без слідів перерви залягає на силурі. Нижня частина серії - це перешарування мергелів і аргілітів з пачками чорних плитчастих мікрозернистих вапняків з прошарками мергелів (худиківецька світа). За граптолітами, конодонтами, трилобітами та іншими групами викопних організмів худиківецька світа належить до нижнього девону.

Біостратиграфія нижньопалеозойських відкладів Поділля на підставі детального вивчення комплексів гастроподів

Гастроподи в силурійських відкладах поширені нерівномірно як по вертикалі, так і по латералі. Найчастіші і найчисленніші вони у відкладах малиновецької серії, а в ярузькій та скальській серіях трапляються порівняно рідкісніше.

У розрізі нижнього палеозою Поділля виявлено розмаїтий за систематичним складом комплекс черевоногих молюсків, представлений 94 видами, що належать до 37 родів з 21 родини (табл. 1). З ордовику визначено 41 вид гастроподів, що належать до 17 родів 16 родин, 7 родин з них перейшли в силур. Відклади силуру схарактеризовані багатим і розмаїтим комплексом, що складається з 46 видів, які належать до 20 родів і 12 родин (табл. 2). У відкладах нижнього девону сьогодні визначено 7 видів черевоногих молюсків - представників 4 родів з 3 родин.

З ордовику Поділля можна вирізнити два комплекси гастроподів: гораївський (I) та субіцький (II). Перший з них представлений видами Eotomaria solida, Platyceras (Platyceras) sp., Pycnomphalus ternavensis, Murchisonia (Hormotoma) rudis, Craspedostoma aff. kiaeri, Subulites (Cyrtospira) lineatus, Temnodiscus elegans, Straparollus cf. molodovi, Trochinema madisonense, Sinuites corpulentus, Hormotoma insignis, Archinacella wisconsense, Sinuites nitens, Temnodiscus cf. Secans, другий - Tropidodiscus cf. planissimus, Latitaenia aequicerscens, Gyronema podolica, Pararaphistoma numismale, Lophospira esthona, Lophospira cf. subalata, Euomphalopterus molodovi, Murchisonia rudis, Murchisonia scrobiculata, Salpingostoma cf. compression, Lesluerilla cf. mutatis, Subulites inflatiformes - ці види відомі з одновікових відкладів Прибалтики.

У нижньому силурі (фурманівська, тернавська світи, мукшинська підсвіта баговицької світи виділено комплекс III, який об'єднує Tremanotus civis, Prosoptychus plebeius, Cymbularia janica, Poleumita discors, Phanerotrema labrosa, Platyceras cornutumiformis, Platyceras (Platyostoma) prototypum, Naticonema studeniana, Cyclonema dnestroviana, Oriostoma praeglobosum, Oriostoma cf. globosum, Loxonema podolica, Subulites (Cyrtospira) ventricosus curvus, Oriostoma sp. A, Murchisonia sp. A. Види Tremanotus civis, Cymbularia janica, Phanerotrema labrosa, Platyceras (Platyostoma) prototypum, Subulites (Cyrtospira) ventricosus curvus поза Поділлям характерні для венлоцьких відкладів інших регіонів (Прибалтика, Швеція, Богемія).

Найчисленніший і найрізноматніший комплекс IV гастроподів характеризує малиновецьку серію: Prosoptychus globolus, Coelocyclus taenis, Centrifugus planorbis, Lophospira cf. bicincta, Prosolarium subcirrhosa, Oriostoma globosum, Oriostoma coronatum, Oriostoma rugosum, Oriostoma acutum, Seelya lloydii, Seelya complexa, Murchisonia obtusangula, Murchisonia lydlovliana, Murchisonia demidoffi, Murchisonia sp. A, Catazone cf. murchisonia, Oriostoma sp. A, Murchisonia compressa, Loxonema podolica, Loxonema strangulatum, Loxonema cf. sinuosum. Ці види є найхарактернішими для конівської і цвіклівської світ, вони поширені в межах всієї Східноєвропейської платформи. Продовжують існувати Oriostoma sp. A, Murchisonia sp. A, Subulites (Cyrtospira) ventricosus curvus, які є типовими для відкладів нижнього силуру (комплекс III).

Нечисленні гастроподи скальської серії виокремлені у комплекс V, представлені видами Ptyhosphaera constricta, Euomphalopterus scalensis, Platyceras zvenigorodika, Oriostoma discorsiformis, Murchisonia moniliformis, які характерні лише для пржидолу, та видами Platyceras (Platyostoma) cornutum, Oriostoma coronatum, Murchisonia demidoffi, Loxonema podolica, Murchisonia sp. A, Oriostoma sp. A, що трапляються і в старших відкладах.

У перекривних відкладах худиківецької світи нижнього девону є види комплексу V, а саме: Platyceras (Platyostoma) cornutum, Murchisonia moniliformis, Murchisonia demidoffi, Oriostoma sp. A, Murchisonia sp. A. Тут же вперше з'являється Platyceras disjunktum Geibel - визначальний вид комплексу VI, характерний для лохковського ярусу.

ПАЛЕОЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УГРУПОВАНЬ ЧЕРЕВОНОГИХ МОЛЮСКІВ СИЛУРІЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПОДІЛЛЯ

Осадонагромадження протягом силуру-раннього девону відбувалося в різних фаціальних зонах, кожна з яких характеризувало нагромадження певних типів осадів і угруповань організмів: лагунних, закритошельфових, барових, відкритошельфових та схилових. Черевоногі молюски були в екосистемах усіх зон шельфу. Таксономічне розмаїття їх засвідчує, що на більшій частині акваторії басейну силуру Поділля гастроподи були однією з найпоширеніших груп тодішньої біоти. В межах крайових фацій (лагунної і схилової) їх практично нема. Черевоногі молюски чітко реагували на характер субстрату і формували певні біоценози, які заселяли біотопи з різноманітним ґрунтом, переважно приурочені до малих глибин і в'язкого морського дна. Представники деяких родів черевоногих з силуру Поділля представлені небагатьма чи поодинокими екземплярами, а такі види, як Oriostoma globosum (Schlotheim), Oriostoma coronatum Lindstrцm, Seelya lloydii (Perner), широко розвинені, місцями в розрізі утворюють масові скупчення.

Згідно з даними Л. Константиненка та ін. (1987), у силурійському басейні на території Поділля біоценози бентосних організмів і водоростей формувалися в межах зони фотосинтезу на глибинах не більше 60 м, тобто в ареалі першого-третього бентосних комплексів. Глибина їхнього існування водночас і є межею третього бентосного комплексу. Середній рівень припливу, згідно з сучасними даними, приймають за верхню межу першого і нижню другого бентосних комплексів. Найсприятливіші умови існування гастроподів були в межах першого-третього бентосних комплексів.

За характером розподілу та належності до певних фацій у розрізі палеозойських відкладів Поділля виділено шість угруповань черевоногих молюсків (табл. 3), а також визначено їхню належність до бентосних комплексів. В ордовику виділено два угруповання - Murchisonia rudis (гораївська світа), Gyronema podolica (субіцька світа). Таксономічне розмаїття і кількісний склад викопної фауни угруповання Murchisonia rudis та склад вміщених порід передусім свідчать про існування цієї спільноти за умов мілкого відкритого шельфу (за баровою зоною), що дає змогу зачислити це угруповання до ареалу другого бентосного комплексу. Угруповання Gyronema podolica належить до угруповань які існували в умовах відкритого шельфу (ареал третього бентосного комплексу).

У силурі виділено три угруповання. Угруповання Platyceras prototypum - Subulites ventricosus curvus різноманітне за видовим складом гастроподів і приурочене до відкладів фурманівської та тернавської світ. Черевоногі молюски цього угруповання існували в умовах глибокого відкритого шельфу з періодичною зміною умов накопичення (пачки грудкуватих вапняків) й тенденцією до поступового обміління разом з брахіоподами, трилобітами, кишковопорожнинними, остракодами та ін. Це свідчить про умови існування угруповання Platyceras (Platyostoma) prototypum - Subulites ventricosus curvus в третьому ареалі.

Угруповання Oriostoma globosum - Oriostoma coronatum, яке приурочене до конівської-рихтівської світ малиновецької серії, різноманітне і численне за складом гастроподів, брахіопод, кишковопорожнинних, трилобітів, пелеципод та ін. Існувало в умовах формування мілководних та відкритих шельфових порід з тенденцією до поступового обміління та досить активною зміною умов осадонагромадження в рихтівський час (грінчуцька підсвіта) на мулисто-детритовому субстраті барової та відкритошельфової зон. Часта зміна умов існування і міграції ценозу викопної фауни та складу вмісних порід свідчить, що це угруповання існувало в ареалі другого і третього (верхня частина) бентосних комплексів.

Угруповання Platyceras cornutum нечисленне за складом і таксономічним різномаїттям, приурочене до варницької-звенигородської світ скальської серії.

Найоптимальнішими умовами існування цього угруповання були мулистий субстрат, властивий літоральній та верхній частині субліторальної зон закритого шельфу (в ареалі другого бентосного комплексу), та область формування глинисто-карбонатних відкладів зони відкритого глибокого шельфу (звенигородська світа) (в ареалі третього бентосного комплексу).

У худиківецькій світі нижнього девону виділено угруповання Platyceras disjunctum. Склад вмісних порід, наявність граптолітів, трилобітів, брахіопод свідчать про умови існування угруповання в ареалі четвертого бентосного комплексу, у середовищі малорухливих вод морського схилу.

Угруповання гастроподів опорного розрізу Поділля існували в ареалах другого-четвертого бентосних комплексів. Найсприятливішими умовами існування і поширення гастроподів були барова зона, мілкий та поглиблений шельф ареалів другого та третього бентосних комплексів. Угруповання гастроподів, які існували за межами цих зон, нечисленні й маловиразні за видовим складом.

КОРЕЛЯЦІЯ СИЛУРІЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПОДІЛЛЯ З ОДНОВІКОВИМИ УТВОРЕННЯМИ ІНШИХ РЕГІОНІВ

Гастроподи комплексу I (гораївська світа) ордовику характерні для пізнього карадоку Балто-Скандії. Про цей вік свідчить наявність таких видів Temnodiscus accola, Discordihilus filosus, Murchisonia (Hormotoma) rudis, Subulites (Cyrtospira) lineatus. За іншими групами фауни гораївська світа корелює з горизонтами горизонти Оанду, Раквере Прибалтики (табл. 4). На нашу думку, за фауною гастроподів вік гораївської світи відповідає пізньому карадоку (горизонти Прибалтики, Оанду, Раквере, Набала).

Гастроподи, що є в складі комплексу II (субіцька світа), відомі з горизонтів Набала, Вормсі, та Піргу Прибалтики. Найбільш характерно з них Sinuites (Sinuites) bilobatus Sowerby Holopea ampulacea Eichwald, Bucania cornu Koken, Pararaphistoma aequilaterum Koken, отже, субіцька світа Поділля відповідає ранньому-пізньому карадоку-ранньому ашгілу і корелює з горизонтами Вормсі та Піргу.

Комплекс III гастроподів складений видами, характерними для венлоку Прибалтики (горизонти Яані, Яагараху і Роотсікюла), Скандинавії (верстви Вісбі, Хегклінт, Тофта, Сліте, Мульде (низи)), Англії (формаціями Білдуоз, Коалбрукдейл і Мач Венлок), Богемії (верхня частина літенських верств). Поширення гастроподів цього комплексу в розрізі гастроподів силуру Поділля свідчить про те, що верхня межа венлоцького ярусу, на нашу думку, проходить у покрівлі мукшинської підсвіти ярузької серії.

Аналіз видового складу комплексу IV гастроподів (малиновецька серія) дає змогу впевнено корелювати ці відклади з лудловом суміжних регіонів: горизонти Куресааре, Паадла (Прибалтика), формації Брінджвуд, Лейтвардин, Уайткліф (Англія), верстви Клінтеберг, Хемсе, Еке, Бургсвік, Хамра (Швеція), та Копанинськими верствами Богемії.

За гастроподами комплексу V (скальська серія) ця частина розрізу зіставлена з відкладами пржидолу суміжних регіонів Прибалтики (горизонти Каугатума, Охесааре), Швеції (верстви Сундре) та Богеміїї (пржидольські верстви). Офіційна межа між силуром і девоном в опорному розрізі Поділля офіційно визначена в підошві худиківецької світи за появою граптолітів Monograptus uniformis. Із гастроподів на цьому рівні поширені Loxonema podolica Danyliv, Oriostoma coronatum Lindstrцm, Murchisonia moniliformis (Lindstrцm) Murchisonia sp. A, Platyceras (Platyostoma) Oriostoma sp. A, Platyceras disjunktum (Geibel), які відомі в підстилаючих відкладах звенигородської світи силуру. Вперше виявлено Platyceras disjunktum (Geibel), який набув поширення у відкладах митківської світи. Отже, межа між силуром і девоном за фауною гастроподів чітко не виражена. На нашу думку черевоногі молюски нижнього девону потребують детальнішого вивчення.

Монографічний опис черевоногих молюсків

Короткий нарис історії вивчення гастропод палеозойських відкладів Поділля. Дослідженням гастроподів силуру Волино-Поділля займались Е. Ейхвальд, М. Венюков, Й. Семірадський, Т. Васкауцану, В.А. Востокова, Н.В. Зернецька, М.Г. Миронова.

Методика вивчення черевоногих молюсків. У палеозойських гастроподів Поділля черепашка збережена дуже зрідка вони часто трапляються у вигляді ядер, і рідше відбитків. Розміри черепашок гастроподів змінюються від мікроскопічних до 7-10 см, проте серед них переважають форми з середніми розмірами (2,5-3,5 см). Для визначення черевоногих молюсків дуже важливо знати форму черепашки, їхню скульптуру та будову устя.

Провідну роль у комплексі гастроподів Поділля відіграють представники родин Oriostomatidae, Platyceratidae, Murchisoniidae. Вони також значно поширені в силурі Прибалтики, Чехії, Швеції (острів Готланд) та Англії. Ми знайшли їх практично по всьому розрізу силуру Поділля й тому взяли за основні для монографічного опису.

Для детального вивчення форми черепашки, її розмірів, а також різноманітних елементів структури ядер і фрагментів черепашки гастроподів використовували бінокуляр; фотографували зразки цифровою камерою Canon A-520, за матового освітлення.

Опис видів черевоногих молюсків палеозойських відкладів Поділля. Внаслідок монографічного вивчення зібраної колекції детально описано 46 видів черевоногих молюсків силуру Поділля, що належать до 20 родів і 12 родин. Ми вперше для цього регіону виявили й описали 5 нових видів. У монографічному описі класу GASTROPODA за основу взято систематику і термінологію, яка відповідає прийнятій в “Основах палеонтологии” (том “Моллюски-Брюхоногие”) і в “Treatise on Invertebrate Paleontology”, Part I. В описі видів виділені рубрики “Матеріал”, “Опис”, “Розміри”, “Місцезнаходження”, “Стратиграфічне і географічне поширення” у деяких випадках додано рубрики “Порівняння” та “Зауваження”. Прийнято таку градацію розмірів черепашок: малі до - 15 мм, середні 15-25 мм, великі - понад 30 мм.

Атлас черевоногих молюсків силуру Волино-Поділля складається з 37 палеонтологічних фототаблиць.

Систематичний склад силурійських черевоногих молюсків Поділля.

Клас Gastropoda Підклас Prosobranchia Ряд Archaeogastropoda Родина Bellerophontidae M'Coy, 1851 Рід Tremanotus Hall, 1865 Tremanotus civis Perner, 1903 Рід Prosoptychus Perner, 1903 Prosoptychus plebeius (Perner, 1903) P. globolus (Lindstrцm, 1884) Рід Cymbularia Koken, 1896 Cymbularia janica Horny, 1962 Cymbularia sp. Рід Ptyhosphaera Perner, 1903 Ptyhosphaera constricta (Perner), 1903 Рід Coelocyclus Perner, 1903 Coelocyclus taenius (Lindstrцm, 1884) Родина Euomphalidae Koninck, 1881 Рід Poleumita Clarke and Ruedemann, 1903 Poleumita discors (Sowerby, 1814) Рід Centrifugus Bronn, 1834 Centrifugus planorbis (Bronn, 1834) Родина Lophospiridae Wenz, 1938 Рід Lophospira Whitfield, 1886 Lophospira cf. bicincta (Hall, 1847) Родина Luciellidae Knight, 1956 Рід Prosolarium Perner, 1903 Prosolarium subcirrhosa Mironova, 1977 Родина phanerotrematidae Knight, 1956 Рід Phanerotrema Fischer, 1885 Phanerotrema labrosa (Hall, 1860) Родина Euomphalopteridae Koken, 1896 Рід Euomphalopterus Roemer, 1834 Euomphalopterus alatus (Wahlenberg, 1821) Euomphalopterus scalensis Mironova, 1977 Родина Platyceratidae Hall, 1859 Рід Platyceras Conrad, 1840 Platyceras (Platyostoma) prototypum (Phillips, 1848) P. cornutumiformis Mironova, 1975 P. (Platyostoma) cornutum (Hisinger, 1837) P. zvenigorodica Danyliv, 2007 P. (Platyostoma) disjunctum (Geibel, 1858) Platyceras sp. 1 Platyceras sp. 2	Рід Naticonema Perner, 1903 Naticonema studeniana Danyliv, 2007 Naticonema sp. Рід Cyclonema Hall, 1852 Cyclonema dnestroviana Danyliv, 2007 Родина Oriostomatidae Wenz, 1938 Рід Oriostoma Munier-Chalmas, 1876 Oriostoma globosum (Schlotheim, 1820) O. cf. globosum (Schlotheim, 1820) O. praeglobosum Mironova, 1975 O. acutum Lindstrцm, 1884 O. coronatum Lindstrцm, 1884 O. rugosum (Sowerby, 1814) O. discorsiformis Mironova, 1971 Oriostoma sp. A Родина Murchisoniidae Koken, 1896 Рід Murchisonia Archiac et Verneuil, 1884 Murchisonia compressa Lindstrцm, 1884 M. obtusangula Lindstrцm, 1884 M. moniliformis (Lindstrцm, 1884) M. demidoffi (Verneuil, 1841) M. lydlovliana Danyliv, 2007 Murchisonia sp. A Рід Catazone Perner, 1907 Catazone cf. murchisonia Lindstrцm, 1884 Родина Plethospiridae Wenz, 1938 Рід Seelya Ulrich, 1897 Seelya lloydii (Sowerby, 1839) Seelya complexa (Perner, 1907) Родина Loxonematidae Koken, 1889 Рід Loxonema Phillips, 1841 Loxonema strangulatum Lindstrцm, 1889 L. cf. sinuosum (Sowerby, 1839) L. podolica Danyliv, 2007 Родина Subulitidae Lindstrцm, 1884 Рід Subulites Emmons, 1842 Subulites (Cyrtospira) ventricosus curvus Lindstrцm, 1884 Subulites sp.

Висновки

Виконана дисертація є першою узагальнювальною працею, присвяченою вирішенню біостратиграфічних завдань на підставі пошарового вивчення решток черевоногих молюсків у силурійських відкладах Волино-Поділля. В нижньому палеозої досліджуваної території визначено багатий комплекс гастроподів, вивчення якого дало змогу вперше з'ясувати та обґрунтувати перспективність їхнього використання для вирішення питань біостратиграфічного розчленування і кореляції осадових товщ у регіоні. У роботі узагальнено результати монографічного вивчення гастроподів силуру Поділля, досліджено фаціальну приуроченість цих організмів і залежність екологічної мінливості їхніх комплексів від палеогеографічних обстановок, з'ясовано головні закономірності поширення решток черевоногих молюсків у розрізі палеозойських відкладів Поділля (верхнього ордовику, силуру та нижнього девону).

Отримані результати дають змогу зробити такі висновки.

У розрізі нижнього палеозою Поділля відшукано розмаїтий за систематичним складом комплекс черевоногих молюсків, представлений 94 видами, що належать до 37 родів з 21 родини. З ордовику визначено 41 вид гастроподів, з 17 родів 16 родин. У відкладах силуру виявлено 46 видів, які належать до 20 родів і 12 родин, у нижньому девоні - 7 видів черевоногих молюсків 4 родів з 3 родин.

Монографічно описано 46 видів гастроподів силуру, серед них - 5 нових видів для науки. Сьогодні переглянуто систематику і таксономічну структуру гастроподів силуру Поділля, вперше класифікацію групи приведено у відповідність до сучасної класифікації Archaeogastropoda. Уточнено систематичне положення та номенклатуру низки таксонів у межах деяких родин. На базі цих даних створено атлас черевоногих молюсків силуру Волино-Поділля, який налічує 37 палеонтологічних фототаблиць.

Вивчено стратиграфічне і географічне поширення таксонів та виділено види, віковий діапазон існування яких сумірний з часом утворення регіональних стратонів. Палеонтологічно обґрунтовано й підтверджено гастроподами виділення всіх ярусів силуру, визначено та уточнено (підтверджено) межі між ними. Згідно зі стратиграфічною приуроченістю вперше виокремлено шість комплексів черевоногих молюсків, що характерні для певних інтервалів розрізу, а саме: комплекс I з Eotomaria solida, Murchisonia (Hormotoma) rudis, Subulites (Cyrtospira) lineatus, Temnodiscus elegans у карадоці верхнього ордовику; комплекс II з Latitaenia aeguicerscens, Gyronema podolica, Pararaphistoma numismale, Lophospira esthona, Murchisonia (Hormotoma) rudis, Murchisonia (Hormotoma) scrobiculata, Subulites gigas у ашгілі верхнього ордовику; комплекс III з Prosoptychus plebeius, Cymbularia janica, Tremanotus civis, Platyceras cornutumiformis, P. (Platyostoma) prototypum, Oriostoma praeglobosum, Subulites (Cyrtospira) ventricosus curvus у венлоці нижнього силуру; комплекс IV з Oriostoma globosum, O. coronatum, O. acutum, O. rugosum, Prosoptychus globolus, Seelya lloydii, Centrifugus planorbis, Coelocyclus taenis, Prosolarium subcirrhosa, Murchisonia compressa, Loxonema strangulatum та інші у лудлові верхнього силуру; комплекс V з Oriostoma discorsiformis, O. coronatum, Ptyhosphaera constricta, Platyceras (Platyostoma) cornutum, Euomphalopterus scalensis, Murchisonia moniliformis, M. demidoffi у пржидолі верхнього силуру; комплекс VI з Platyceras disjunctum, P. (Platyostoma) cornutum, Oriostoma discorsiformis, Murchisonia demidoffi, Murchisonia moniliformis нижнього девону.

З'ясовано, що на межі ордовику і силуру відбулася зміна родового та оновлення видового складу черевоногих молюсків, що, очевидно, пов'язане з перервами в осадонагромадженні і частковою зміною фацій. Межа між силуром і девоном за фауною гастроподів виражена не чітко.

За комплексами черевоногих молюсків обґрунтовано кореляцію ярузької, малиновецької та скальської серій силуру Волино-Поділля з одновіковими утвореннями Прибалтики, Скандинавії, Англії, Богемії.

Уперше виявлено залежність таксономічного складу угруповань гастроподів від фаціальних особливостей відкладів палеобасейну в районі досліджень. За характером розподілу та належності до певних фацій у розрізі нижньопалеозойських відкладів Поділля виділено шість угруповань черевоногих молюсків, а також визначено їхню належність до бентосних комплексів. У верхньому ордовику виділені два угруповання - Murchisonia rudis, (гораївська світа), Gyronema podolica (субіцька світа), у силурі три - Platyceras prototypum - Subulites ventricosus curvus (венлок, ярузька серія), Oriostoma globosum - Oriostoma coronatum (лудлов, малиновецька серія), Platyceras cornutum (пржидолій, скальська серія), а в нижньому девоні - Platyceras disjunctum (лохковський ярус, худиківецька світа).

З'ясовано, що найсприятливішими умовами існування черевоногих молюсків у силурійському басейні на Поділлі були барова зона, мілкий та

поглиблений шельф ареалів другого та третього бентосних комплексів. Угруповання гастроподів, які існували за межами цих зон, нечисленні й маловиразні за видовим складом.

Список опублікованих праць на тему дисертації

1. Данилів А.Я. Короткий нарис з історії вивчення гастропод силуру Поділля // Палеонтол. зб. - 2004. - № 36. - С. 123-129.

2. Данилів А.Я. Гастроподи і стратиграфія ордовицьких відкладів Поділля // Палеонтол. зб. - 2005. - № 37. - С. 121-124.

3. Данилів А.Я. Значення черевоногих молюсків для біостратиграфії силуру Волино-Поділля // Біостратиграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України: Зб. наук. праць ІГН НАНУ. - К., 2005. - С. 23-27.

4. Данилів А.Я. Характерні комплекси гастропод пограничних верств ордовику і силуру Подільського палеобасейну // Проблеми палеонтології та біостратиграфії протерозою і фанерозою України: Зб. наук. праць ІГН НАНУ. - К., 2006. - С. 24-27.

5. Данилів А.Я. Черевоногі молюски родин Oriostomatidae і Murchisoniidae з верхньосилурійських відкладів Поділля // Палеонтол. зб. - 2006. - № 38. - С. 26-31.

6. Данилів А.Я. Закономірності зміни комплексів черевоногих молюсків у силурійських відкладах Поділля // Палеонтологічні дослідження в Україні: історія, сучасний стан та перспективи: Зб. наук. праць ІГН НАНУ. - К., 2007. - С. 64-68.

7. Данилів А.Я. Малакофауністична характеристика нижньосилурійських відкладів Поділля (за черевоногими молюсками) // Палеонтол. зб. - 2007. - № 39. - С. 20-25.

8. Данилів А.Я. Фаціальна приуроченість гастропод у силурійських відкладах Волино-Поділля // Проблемні питання геологічної освіти та науки на протязі XXI століття: матеріали наук. конфер. геол. ф-ту. - Львів, 2005. - С. 32.

Анотації

Данилів А.Я. Стратиграфія і молюски силурійських відкладів південно-західного краю Східноєвропейської платформи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.09 - палеонтологія і стратиграфія. - Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена детальному монографічному вивченню систематичного складу черевоногих молюсків силуру відкладів Поділля. У ній на підставі першого монографічного опису 46 видів (з них уперше описано 5 нових видів), що належать до 12 родин і 20 родів, створено атлас черевоногих молюсків. Систематику силурійських представників групи приведено у відповідність до чинної сьогодні таксономії гастроподів. Рештки гастроподів дають змогу деталізувати палеоекологічні реконструкції та сформувати ґрунтовніші уявлення про етапи розвитку біоти не тільки дослідженого палеобасейну, а й ранньопалеозойського.

Вивчено стратиграфічне і географічне поширення таксонів та виділено види, віковий діапазон існування яких сумірний з часом утворення регіональних стратонів. Палеонтологічно обґрунтовано й підтверджено гастроподами виділення всіх ярусів силуру, визначено та уточнено (підтверджено) межі між ними.

З'ясовано, що на межі ордовику і силуру відбулася зміна родового та оновлення видового складу черевоногих молюсків, тоді як межа між силуром і девоном за фауною гастропод чітко не виражена. Черевоногими молюсками підтверджено доцільність і об'єктивність виділення в подільському розрізі чотирьох ярусів, визначено межі між ними.

Уперше за черевоногими молюсками обґрунтовано кореляцію силуру Волино-Поділля з одновіковими утвореннями Прибалтики, Скандинавії, Англії, Богемії.

Гастроподи є групою фауни, яка підтверджує виділення регіональних стратиграфічних підрозділів (горизонтів) і чітко фіксує етапи еволюції цієї групи на межі систем (ордовик-силур), а також підтверджує ярусні межі в інтервалі опорного розрізу силуру Поділля.

Ключові слова: стратиграфія, черевоногі молюски, силурійські відклади, Поділля, систематика, палеоекологія, палеогеографія.

Данылив А.Я. Стратиграфия и моллюски силурийских отложений юго-западной части Восточно-Европейской платформы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 04.00.09 - палеонтология и стратиграфия. - Институт геологических наук НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена детальному монографическому изучению брюхоногих моллюсков силура Подолии. Актуальным в работе является то, что на основании впервые проведенного монографического описания 46 видов, которые принадлежат 20 родам и 12 семействам из них 5 новых видов, создан атлас брюхоногих моллюсков. Систематика силурийских представителей группы приведена в тождественность к ныне существующей таксономии гастропод. По даным видового состава и распостранения в разрезе остатков брюхоногих было виделено 6 комплексов, которые характеризируют постепенные этапы эволюции брюхоногих моллюсков на протяжении ордовика-раннего девона. Впервые каждый стратиграфический подраздел силура (ярус, серия, свита, подсвита) Подолии охарактеризирован комплексом брюхоногих. Изучено влияние палеогеографических обстановок на экологическую структуру биоценозов брюхоногих, а также ее изменения в бассейне.

Выделенные комплексы гастропод могут использоваться для исполнения региональной и межрегиональной креляции стратонов. Остатки гастропод разрешают детализировать существующие палеоекологические реконструкции и формировать представления о этапах развития биоты вцелом не только исследуемого палеобасейна, а и раннепалеозойского.

Выучено стратиграфическое и географическое распостранение таксонов и выделено виды, возрастной диапазон существования которых соизмеримый с временем формирования региональных стратонов. Палеонтологически обосновано и подтверждено брюхоногими выделение всех ярусов силура, а также уточнено (подтверждено) границы между ими.

Выяснено, что на границе ордовик/силур происходит смена родового и обновление видового состава брюхоногих. Тогда как граница между силуром и девоном по фауне гастропод четко не выражена. Гастроподами подтверждено и обективность выделения в подольском разрезе четырех ярусов.

Впервые по гастроподах обосновано корреляцию силура Волыно-Подолии з одновозрастными отложениями Прибалтики, Скандинавии, Англии, Богемии.

Брюхоногие моллюски - это группа фауны, которая подтверждает выделение региональных стратиграфических подразделений (горизонтов) и четко фиксирует этапы эволюции этой группы на рубеже систем (ордовик-силур), а также подтверждает ярусные рубежи опорного разреза силура Подолии.

Ключевые слова: стратиграфия, брюхоногие моллюски, силурийские отложения, Подолия, систематика, палеоэкология, палеогеография.

Danyliv A.Y. Stratygraphy and mollusks of Silurian of the south-western part of the East-European platform. - The manuscript.

The candidate's thesis on speciality 04.00.09 - paleontology and stratigraphy. - Institute of Geological sciences NAS of Ukraine, Kyiv, 2009.

Thesis is about systematic of gastropods' from Silurian of Podillya. 46 species (from khich 5 are new) of 20 genus and 12 families are monographically described at first. The atlas of gastropods' is created. Systematic of sillurian gastropods' is given according to contemporary classification.

By the composition and spreading of fossil gastropods' 6 complexes concrete stages of gastropods' evolution during Ordovician-early Devonian are distinguished. At first every stratigraphic nits of Silurian of Podillya are characterized by gastropods' associations.

Paleogeographical influence on ecological gastropods' associations and its changes into marine basin are studied.

Gastropods' is such faunal group, which confirm the outstanding of regional stratigraphic units (horyzonts) and fix the evolution changes of this group near the system's and stages, boundary (Ordovician-Silurian) in sequence of Silurian of Podillya.

Key words: stratygraphy, gastropods', Silurian, Podillya, systematic, paleoecology, paleogeography.

Размещено на Allbest.ru

...