Стратиграфія кам’яновугільних відкладів України та розвиток кнідарій

Формуванню донецької світи передувала перерва в осадонагромадженні. В цей час породи перебували в зоні гіпергенезу. Відбувалися процеси хімічного вивітрювання та утворення кори вивітрювання. Наступна пізньовізейська трансгресія, що розпочалася у пізньотульський час, призвела до виникнення фотозойних обстановок та оптимальних умов для розвитку різноманітних організмів. Спостерігається розквіт колоніальних ругоз, які часто складають коралові біостроми та біогерми. Донецькою світою завершився процес формування карбонатної серії Південного Донбасу в умовах епіконтинентальних мілководношельфових морів.

Починаючи з межівського часу на території Донбасу виникає паралічний басейн з частою зміною обстановок осадонагромадження. На фоні такої зміни все ж вдається виявити згадані вище періоди розквіту та занепаду кнідарій. Пізньосерпуховський період розквіту був перерваний катастрофічною подією (глобальне похолодання), що призвела до майже повного вимирання ранньокам'яновугільних кнідарій [1, 45]. Виявлено і пізніші менш значні періоди розквіту і занепаду кнідарій, що розвивалися на території Донецького басейну. Кардинальна зміна умов седиментації у Донбасі відбулася наприкінці московського _ початку касимовського віків (для часу формування порід, що залягають вище вапняку N1). На цей час приходиться різке зменшення кількості таксонів ругоз (на фоні розквіту хететид та окремих видів астреєвидних ругоз), що можливо пов'язано з арідизацією клімату, індикатором якої є поява червоноколірних порід.

Автором уточнена схема палеозоогеографічного районування території Євразії у ранньому карбоні. Зокрема, виявлені різкі відмінності таксономічного складу кнідарій турнейсько-візейських та серпуховських відкладів для території Серединного і Південного Тянь-Шаню. На цій підставі зроблено висновок про приналежність цих територій у ранньому карбоні до різних палеобіохорій [46].

Серед великого різноманіття карбонатних порід особливе місце належить біоморфним та біогермним вапнякам. Вони є важливим індикатором палеоклімату, фіксують найсприятливіші для розвитку кнідарій періоди, дозволяють простежити розміщення фаціальних зон та виявити положення давньої берегової лінії, оскільки часто повторюють її обриси. Крім того, біогермні вапняки завдяки високим значенням пористості та проникності часто є колекторами вуглеводнів. Саме тому отриманим автором результатам вивчення цих утворень присвячена окремий розділ.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНОГЕННИХ СПОРУД

Проведені дослідження свідчать про те, що органогенні споруди карбону Донбасу виникали в пізньовізейському, пізньосерпуховському, ранньомосковському, пізньомосковському та ранньогжельському часах. У ДДЗ крім того поширені пізньотурнейські та ранньовізейські органогенні споруди. При цьому автором вперше показано, що періоди біогермоутворення збігаються з періодами розквіту кнідарій (див. рис. 2). До досліджень автора в Донбасі органогенні споруди були описані лише з верхньосерпуховських (В.Ю. Полякова, 1983) та нижньогжельських відкладів (Н.П. Василюк, 1974). Автором виявлені коралові біостроми у верхньому візе, мікробіальні біогерми у московському ярусі [18] та разом із співавторами - у верхній частині нижнього візе [44]. Підтверджено розвиток пізньотурнейських та ранньовізейських органогенних споруд в ДДЗ [12].

Найпоширеніші верхньовізейскі коралові органогенні споруди. Крім Донбасу вони з'являються на близьких стратиграфічних рівнях на північних окраїнах Донбасу [40], у ЛВБ [17], а також відомі у Бельгії, Великій Британії і Ірландії, Південній Франції, Японії і багатьох інших районах світу (В.Г. Кузнєцов, А.І. Антошкіна, 2005), що свідчить про встановлення на цей час найсприятливіших умов для інтенсивного біогермоутворення у всій екваторіальній зоні. Верхньосерпуховські коралові біогерми, описані в Донбасі та на його північних окраїнах, відомі також на Воронезькій антеклізі, у Прикаспії та інших районах Палеотетісу, нижньобашкирські - у межах північних окраїн Донбасу та на Воронезькій антеклізі. Фрагментом таких утворень, ймовірно, є олістоліт р. Бодрак (Гірський Крим). Органогенні утворення московського ярусу крім Донбасу виявлені в Прикаспії та Московській синеклізі, а гжельські - широко представлені у вигляді значних за розмірами рифів Прикаспійської западини, та, особливо, Приуралля.

На основі порівняльного аналізу різновікових органогенних споруд запропоновано дві моделі рифоутворення в кам'яновугільному періоді [19, 37].

Перша модель (класична) передбачає наявність карбонатної платформи і суміжних некомпенсованих прогинів (западин), що одночасно розвивались. Великі органогенні споруди (рифи) виникали у смузі зчленування цих палеоструктур. Тривале некомпенсоване осадами занурення дна прогинів забезпечувало постійний, практично безперервний ріст рифів. Таку модель можна застосувати для пояснення процесів формування турнейських і візейських споруд ДДЗ, візейсько-башкирських і московсько-пізньокарбонових рифів Прикаспійської западини, пізньокарбоново-ранньопермських рифів Передуральського крайового прогину.

Друга модель пояснює виникнення органогенних споруд у зоні зчленування карбонатної платформи і паралічних басейнів. Внаслідок компенсації занурень піщано-глинистими осадами процес карбонатоутворення періодично переривався, відновлюючись з початком нової трансгресії. Органогенні споруди відносяться переважно до біогермів, що виникали як на межі карбонатного шельфу і паралічного басейну, так і у межах палеопіднять шельфу та басейну. Згідно з цією моделлю, товщина окремих органогенних споруд не могла досягати значних величин: у межах шельфових зон - через помірні швидкості занурення, у паралічних басейнах - у зв'язку з частими змінами обстановок осадонагромадження. Проте у перехідних зонах могли виникати біоритміти значної сумарної товщини.

ЛІТОЛОГО-СТРАТИГРАФІЧНІ ФАКТОРИ РУДОУТВОРЕННЯ ТА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ КАРБОНУ УКРАЇНИ

Застосувавши синергетичний підхід, О.Ю. Лукін та В.О. Шумлянський (1993) показали, що нафтоносні і рудоутворювальні флюїди були пов'язані поступовими переходами, при цьому нафтоносний флюїд переходив у рудоутворювальний при підвищенні температури. На основі вивчення кам'яновугільних відкладів Донбасу, його північних окраїн, Воронезької антеклізи, ДДЗ, ЛВБ автор також дійшов до висновку, що як переважна більшість рудоносних структур, так і значна частина родовищ вуглеводнів досліджених територій мають чіткий літостратиграфічний контроль, а формування рудоконтролюючих та нафтогазоносних структур часто є результатом одних і тих же процесів [22]. Виходячи з цього, систематизовано основні літостратиграфічні фактори контролю зруденіння та нафтогазоносності, найголовнішими з яких є:

Породи верхів (верхи), докучаєвської та стильської світ нижнього карбону Донбасу, насичені органічною речовиною, бітумами та рудними компонентами. У процесі епігенетичних перетворень вони могли виступати як нафтоматеринські, чи як покришки пасток нафти і газу, а при циркуляції термальних рудоносних розчинів - створювати геохімічні бар'єри, сприятливі для відкладення рудної речовини.

Стратиграфічні перерви і незгідності, проявлені у вигляді кір вивітрювання, зруденілих прошарків, тріщин висихання, поверхонь hard-ground, різких змін літології, що найконтрастніше проявляються у межах північних околиць Донбасу та Воронезької антеклізи, де із розрізів випадають великі стратиграфічні інтервали та встановлено зони літологічних і стратиграфічних виклинювань [38].

Органогенні споруди різної величини, відмінні за віком і структурою, серед яких переважають коралові та мікробіальні біостроми і біогерми; частина з них може знаходитись у глибинних та піднасувних зонах Донбасу, його північних і західних окраїн.

Кавернозні органогенні вапняки, що виникли в результаті хімічного вивітрювання в зонах гіпергенезу та гідротермокарсту, які контролюють стратиформне зруденіння, а також разом з рифогенними пастками, зонами стратиграфічного й літологічного вклинювання можуть розглядатись як важливий елемент пасток вуглеводнів.

Кременисто-карбонатні утворення стильської світи Донбасу і її вікові аналоги в ДДЗ, ЛВБ, Придобруджі що генетично пов'язані з формуванням ранньотульських кір вивітрювання (бокситоносної субформація СЄП) [26].

Автором разом із співавторами показано, що в ряді випадків локалізації областей поширення різновікових органогенних споруд та зон розвитку кори вивітрювання докембрійського фундаменту сприяють результати геологічної інтерпретації магнітометричних даних [4, 6, 43].

ВИСНОВКИ

Виконані автором дослідження спрямовані на вирішення питань стратиграфічного розчленування і кореляції кам'яновугільних відкладів України та віддалених територій на основі вивчення закономірностей карбонатного осадонакопичення та розвитку кнідарій. До основних наукових і практичних результатів, викладених у дисертації, відносяться:

Проведено реконструкцію умов карбонатного осадонакопичення, досліджено зв'язок між особливостями седиментогенезу та етапами розквіту і занепаду кнідарій. Доведено, що епохи формування кам'яновугільних органогенних споруд - коралових, водоростевих та мікробіальних біогермів і біостромів, значна частина яких у Донбасі та ЛВБ виявлена вперше, збігаються з періодами розквіту кнідарій. До таких епох віднесені: пізньотурнейська, ранньовізейська, пізньовізейська, пізньосерпуховська, ранньобашкирська, ранньомосковська, пізньомосковська, ранньогжельська. На цій основі виконано прогноз стратиграфічних інтервалів поширення органогенних споруд у Доно-Дніпровському прогині та інших територіях.

Показано, що періоди, які включають суміжні фази розквіту і поступового занепаду кнідарій у цілому відповідають крупним відносно стабільним етапам геологічного розвитку палеобасейнів (палеоекосистем), що у стратиграфічних схемах часто відображаються як регіояруси. Більшість рубежів різких змін умов осадонакопичення у палеобасейнах, які супроводжувались корінною перебудовою палеоекосистем, відповідають межам регіоярусів. Показана залежність між евстатичними та палеокліматичними подіями, що часто призводили до обміління й осушування морського дна, супроводжувались припиненням осадонагромадження, розмивами і вивітрюванням, і періодами занепаду кнідарій.

На основі аналізу перерв та незгідностей, що локалізовані у підошві та покрівлі середньовізейських кременистих товщ цілого ряду регіонів (Донбас, ДДЗ, Воронезька антекліза, ЛВБ, Придобрудзький прогин та ін.), вказано на можливий опосередкований вплив палеотектонічних факторів, які обумовлювали особливі умови морської седиментації в середині візейського віку. Виходячи з цього для території СЄП та її окраїн безперервний формаційний ряд генетично взаємозв'язаних формацій (субформацій), що змінюються по латералі, доповнено кременисто-карбонатною субформацією - морським аналогом бокситової формації центральних частин платформи. Показано, що викликаний палеотектонічними факторами палеокліматичний рубіж, проявляється як ранньотульський максимум бокситоутворення в центральних частинах СЄП та як час кременисто-карбонатного осадонакопичення на її периферії. Це дозволяє вважати близьким до синхронного формування кременисто-карбонатних порід стильської світи Донбасу, рудівських верств ДДЗ, олеської світи ЛВБ та нижньої частини колеснинської світи Придобрудзького прогину. Вказані частини розрізів пропонується виділяти як самостійні літостратиграфічні підрозділи (світи).

Доповнено палеонтологічну характеристику кам'яновугільних відкладів, описано нові, а також раніше невідомі чи не встановлені достовірно в межах досліджених регіонів таксони. З верхньотурнейських відкладів Донбасу описано новий рід табулят Volnovakhipora. Вперше у верхньому карбоні цього регіону знайдено представників роду Arctophyllum Fedorowski, з різних стратиграфічних рівнів описано 6 невідомих раніше видів ругоз і табулят. З нижнього візе Тянь-Шаню описано новий вид роду Siphonodendron M'Coy, у верхньовізейських відкладах вперше виявлені представники роду Syringoalcyon Termier et Termier. З московських відкладів Південного Уралу описані конулярії. На підставі порівняльного аналізу окреслено філогенетичні зв'язки для деяких таксонів ругоз і табулят. Проведена ревізія й переопис окремих таксонів, на основі якої вилучено із вжитку невалідні назви.

За результатами вивчення кнідарій розроблено біостратиграфічну схему розчленування нижнього карбону Серединного Тянь-Шаню, деталізовано та уточнено біозональну схему карбону Донецького басейну. Виділено комплексні зони, які за своїм об'ємом приблизно відповідають горизонтами регіональних стратиграфічних схем.

Виконано міжрегіональні зіставлення підрозділів кам'яновугільної системи у вивчених регіонах та у стратотипових розрізах турнейського, візейського (Бельгія), серпуховського (Московська синекліза), башкирського (Південний Урал), московського, касимовського та гжельського (Підмосков'я) ярусів. За результатами вивчення кнідарій показана наявність надрегіональних кореляційних рівнів, серед яких найпроявленіші турнейсько-візейський, середньовізейський, пізньовізейський, пізньосерпуховський, серпуховсько-башкирський, пізньобашкирський, ранньомосковський, гжельський, що розглядаються як відображення глобальних екосистемних перебудов, обумовлених важливими подіями геологічної історії.

Систематизовано літостратиграфічні фактори, що контролювали процеси локалізації рудих компонентів та вуглеводнів в породах карбону Донбасу та інших регіонів України, найголовніші серед яких такі: насичені органікою та бітумами товщі турнейського і візейського ярусів, стратиграфічні перерви і незгідності, зони літологічних заміщень і виклинювань, органогенні споруди, кавернозні і доломітизовані біоморфні вапняки різних стратиграфічних рівнів карбону. Врахування вказаних літостратиграфічних факторів контролю зруденіння та нафтогазоносності сприятиме зростанню ефективності пошукових робіт на вуглеводні та рудні корисні копалини, що розміщуються серед порід карбону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Эйнор О.Л. Рубеж раннего и среднего карбона, как пример «событийного» явления в фанерозое / О.Л. Эйнор, Т.И. Немировская, В.В. Огарь, З.С. Румянцева // Палеонтологические и биостратиграфические исследования при геологической съемке на Украине : сб. науч. трудов ИГН АН УССР. - К. : Наук. думка, 1990. - С. 51-57.

2. Огарь В.В. О диафрагматофорных ругозах среднего карбона СССР / В.В. Огарь // Палеонтологические и биостратиграфические исследования на территории Украины : сб. науч. трудов ИГН НАН УССР. - К. : Наук. думка, 1991. - С. 55-58.

3. Огарь В.В. Находка Syringoalcion (Tabulata) в нижнем карбоне Тянь-Шаня / В.В. Огарь // Палеонтологический журнал. - 1992. - № 1. - С. 110-112.

4. Нечаева Т.С. Новые данные о разломно-блоковой тектонике Волыно-Подольской плиты по результатам аэромагнитных съемок / Т.С. Нечаева, В.В. Огарь // Тектоника и стратиграфия. - 1992. - № 32 - С. 14-19.

5. Василюк Н.П. Новые данные о распространении кораллов в карбоновой угленосной формации Львовско-Волынского бассейна / Н.П. Василюк, В.Ф. Шульга, В.В. Огарь // Геологія і геохімія горючих копалин. - 1993. - № 2-3 (83-46). - С. 110-115.

6. Огарь В.В. Некоторые особенности геологического строения кристаллического фундамента северного борта Днепровско-Донецкой впадины (по аэромагнитным данным) / В.В. Огарь, Г.М. Федюкова // Тектоника и стратиграфия. - 1993. - № 33. - С. 68-74.

7. Огар В.В. Зональні послідовності коралів башкирського ярусу Східної Європи / В.В. Огар // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка, Геологія. - 2002. - Вип. 22.. - С. 117-120.

8. Огар В.В. Про походження літостроціонід (корали Rugosa) / В.В. Огар // Теоретичні та прикладні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України : зб. наук. праць ІГН НАНУ. - К., 2003. - С. 155-156.

9. Огар В.В. Paraconularia inaequicostata (Koninck) з московського ярусу Південного Уралу / В.В. Огар, Р.С. Фурдуй // Палеонтологічний збірник. - 2003. - № 35. - С. 27-33.

10. Огар В.В. Біостратиграфія та кореляція башкирського ярусу Донбасу і стратотипу (за коралами) / В.В. Огар // Проблеми стратиграфії фанерозою України : зб. наук. праць ІГН НАНУ. - К., 2004. - С. 54-60.

11. Огар В.В. Комплексні коралові зони нижнього карбону та деякі питання міжрегіональної кореляції (Донбас, Тянь-Шань) / В.В. Огар // Біостратиграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України : зб. наук. праць ІГН НАНУ. - К., 2005. - С. 37-43.

12. Лукин А. Богатойско-Орельско-Затышнянский мегаатолл - крупный ареал нефтегазонакопления на юго-востоке Днепровско-Донецкой впадины / А. Лукин, В. Бенько, В. Гладун, М. Здоровенко, В. Межуев, В. Огарь, Г. Сергий, О. Цьоха, Н. Щукин // Геолог України. - 2005. - № 1. - С. 16-17.

13. Огар В.В. Корали московського ярусу в розрізі Ізварино, Донецький басейн / В.В. Огар // Наукові праці ДонНТУ: сер. Гірничо-геологічна.- 2006. - Вип. 111. _ Т. 1 _.С. 25-32.

14. Ogar V.V. Corals at the Tournaisian-Visйan boundary, the Middle Tien-Shan / V.V. Ogar // Проблеми палеонтології та біостратиграфії протерозою і фанерозою України : зб. наук. праць ІГН НАНУ. - К., 2006. - С. 58-65.

15. Огар В.В. Корали з пограничних турнейсько-візейських відкладів Донбасу / В.В. Огар // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка, Геологія - 2006. - № 36. - С. 22-25.

16. Огарь В.В. Колониальные ругозы и коралловые органогенные сооружения в карбоне Львовско-Волынского угольного бассейна / В.В. Огарь, В.Ф. Шульга // Палеонтологічні дослідження в Україні: історія, сучасний стан та перспективи : зб. наук. праць ІГН НАНУ. - К., 2007. - С. 79 -84.

17. Шульга В. Ф. Первые находки коралловых построек в раннем карбоне Львовского палеозойского прогиба / В.Ф. Шульга, В.В. Огарь // Доповіді НАН України. - 2007. - № 9. - С. 101-109.

18. Огар В.В. Про біогермну природу деяких вапняків Донецького басейну / В.В Огар // Геолог України. - 2007. - № 3. - С. 32-37.

19. Огар В.В. Органогенні споруди Донецького басейну та деякі особливості їх формування / В.В. Огар // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка, Геологія. - 2008. - № 43. - С. 10-14.

20. Єфименко В.І. Палеонтологічне обґрунтування біостратиграфічного поділу нижнього карбону зони зчленування Доно-Дніпровського прогину з південним схилом Воронезької антеклізи / В. І. Єфименко, В.В. Огар // Біостратиграфічні основи побудови стратиграфічних схем фанерозою України : зб. наук. праць ІГН НАНУ. - К., 2008. - С. 55-62.

21. Огар В.В. Літологія, зональні комплекси коралів і умови формування верхньовізейського під'ярусу Донбасу та прилеглих територій / В.В. Огар // Проблеми стратиграфії кам'яновугільної системи : зб. наук. праць КНУШ і ІГН НАНУ. - К., 2008. - С. 55-62

22. Огар В.В. Деякі літолого-стратиграфічні фактори рудоутворення та нафтогазоносності карбону Донбасу та Воронезької антеклізи / В.В. Огар // Наукові праці ДонНТУ : сер. Гірничо-геологічна. - 2008. - Вип. 8 (136). - С. 154-160.

23. Огар В.В. Про генезис карбонатних порід мокроволноваської серії (нижній карбон Південного Донбасу) / В.В. Огар // Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій : зб. наук. праць ІГН НАНУ - К., 2008. - С. 132-139.

24. Огарь В.В. Новый вид литостроционид (кораллы Rugosa) из нижнего визе Срединного Тянь-Шаня / В.В. Огарь // Геолог України. - 2008. - № 3. - С. 92-98.

25. Огар В.В. Bothrophyllum conicum (Fischer, 1837) (Rugosa) із середнього та верхнього карбону Донецького басейну / В.В. Огар // Викопна фауна і флора України (палеоекологічний і стратиграфічний аспекти) : зб. наук. пр. ІГН НАНУ - К., 2009. - С. 61-68.

26. Огар В.В. Візейська кременисто-кабонатна субформація Донбасу та Східноєвропейської платформи / В.В. Огар // Мін. ресурси України. - 2009. - № 1. - С. 10-15.

27. Огарь В.В. Особенности стратиграфического распространения кораллов в среднем карбоне Башкирии / В.В. Огарь // Границы биостратиграфических подразделений Урала. - Свердловск, 1990. - С. 109-119.

28. Огарь В.В. Редкие табуляты из среднего карбона и нижней перми Башкирии / В.В. Огарь // Границы биостратиграфических подразделений Урала. - Свердловск, 1990. - С. 120-126.

29. Огар В.В. Корали та регіональна стратиграфія середнього карбону деяких регіонів СНД / В.В. Огар // Палеогеографічні дослідження та проблеми створення регіональних стратиграфічних шкал : матеріали Українського Палеонтологічного товариства. - К., 1998. - С. 23-26.

30. Огар В.В. Про деякі важливі рубежі у розвитку пізньопалеозойських коралів / В.В. Огар // Біостратиграфічні та палеоекологічні аспекти подійної стратиграфії. - К. : ІГН НАНУ. - 2000. - С. 20-21.

31. Огар В.В. Особливості еволюції пізньопалеозойських коралів та вирішення проблем стратиграфії / В.В. Огар // Еволюція органічного світу як підґрунтя для вирішення проблем стратиграфії : матеріали Українського Палеонтологічного товариства. - К. : ІГН НАНУ. - 2002. - С. 29-30.

32. Огар В.В. Деякі питання кореляції стратиграфічних підрозділів нижнього карбону при регіональних геологічних дослідженнях Доно-Дніпровського прогину / В.В. Огар // Актуальні питання вивчення та картування осадових комплексів складчастих областей та платформного чохла України. Картування прикордонних територій : матеріали ІІ наук.-виробн. наради геологів-зйомщиків України. - Світлодарськ, 2003 р. - К., 2003. - С. 162-163.

33. Огарь В.В. Разрез среднего карбона Донбасса как полигон для изучения эволюции кораллов / В.В. Огарь // Эволюция жизни на Земле : материалы III Международного симпозиума (1-3 ноября 2005 г., г. Томск). - Томск : Томский государственный университет, 2005. - С. 139-141.

34. Огар В.В. Стратиграфічні аналоги цнінського горизонту (карбон, московський ярус) у Донбасі, Південному Уралі та інших регіонах / В.В. Огар // Від геології до біосферології. Проблеми сьогодення, майбутні перспективи : матеріали Всеукраїнської наукової конференції, м. Київ 21-23 лютого 2007 р. - К., 2007. - С. 23-26.

35. Огарь В.В. Новое местонахождение кораллов в нижнебашкирских отложениях Донецкого бассейна / В.В. Огарь // Палеонтология, палеогеография и палеоекологія : материалы LIII сессии Палеонтологического общества при РАН, Санкт-Петербург, 2-6 апреля 2007 г. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 90-91.

36. Шульга В.Ф. Органогенные постройки (биостромы и биогермы) в визейских известняках Львовско-Волынского бассейна / В.Ф. Шульга, В.В. Огарь // Materiaіy XXX sympozjum „Geologia formacji wкglonoњnych Polski”, Krakуw, 18-19 kwietnia 2007. _ Krakуw, 2007. - P. 133 - 142.

37. Огарь В.В. Органогенные постройки карбона Донецкого бассейна и некоторые особенности их формирования / В.В. Огарь // Верхний палеозой России: стратиграфия и палеогеография: материалы Всероссийской конференции, посвященной памяти профессора Вячеслава Георгиевича Халымбаджи, Казань, 25-27 сентября 2007 г. - Казань : Казанский государственный университет, 2007. - С. 239-243.

38. Огар В.В. Стратиграфічні перерви у нижньому карбоні Південного Донбасу / В.В. Огар // Прикладна наука сьогодні: здобутки та проблеми : матеріали міжнародної науково-технічної конференції, присвяченої 50-річчю створення УкрДГРІ, м. Київ, 5-6 липня 2007 року. - К., 2007. - С. 175-176.

39. Шульга В.Ф. Литолого-фациально-палеоэкологический анализ карбоновой угленосной формации Львовского палеозойского прогиба / В.Ф. Шульга, В.В. Огарь // Литология и геология горючих ископаемых : межд. научно-темат. сб. - Екатеринбург, 2007. - Вып. 1 (17). - С. 78-92.

40. Мачулина С.А. Характеристика каменноугольного нефтегазоносного комплекса северной окраины Донбасса (литология, породы-коллекторы, нефтегазоматеринские породы / С.А. Мачулина, В.С. Куриленко, В.В. Огарь // Литологические и геохимический основы прогноза нефтегазоносности : сб. материалов международной научно-практической конференции. 30 июня - 3 июля 2008 г. - Санкт-Петербург : ВНИГНИ. - С. 185-190.

41. Огарь В.В. Первые сведения о каменноугольных кораллах центральной части Днепровско-Донецкой впадины / В.В. Огарь // Тези доповідей XVII сесії Українського палеонтологічного товариства “Біосфери геологічного минулого України». - К. : ІГН НАНУ. - 1994. - С. 30-31.

42. Василюк Н.П. Состав и особенности распространения кораллов в угленосном карбоне Львовско-Волынского бассейна / Н.П. Василюк, В.Ф. Шульга, В.В. Огарь // Стратиграфічні та палеонтологічні дослідження в Україні : тези доповідей Українського палеонтологічного товариства - К. : ІГН НАНУ. - 1994. - С. 23.

43. Нечаєва Т.С. Використання даних потенційних полів для прогнозування покладів нафти і газу в межах ДДЗ та Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції / Т.С. Нечаєва, Б.М. Дзюба, Л.М. Шимків, В. В. Огар // Геодинамика и нефтегазоносные структуры Черноморско-Каспийского региона : тезисы докл. Международной научной конференции. - Симферополь, 2002. - С. 144-145.

44. Мачулина С.А. Палеозойские рифогенные постройки зоны сочленения Донбасса с Азовским кристаллическим массивом / С.А. Мачулина, О.И. Берченко, В.В. Огарь, В.С. Куриленко, С.Г. Вакарчук, В.А. Шкурко // Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона : докл. на V Международной конференции - Симферополь, 2003. - С. 231-233.

45. Огарь В.В. О таксономических изменениях кораллов на границе нижнего и среднего карбона в некоторых регионах Евразии / В.В Огарь // Биосферные процессы: палеонтология и стратиграфія : тез. докл. 50-ой сесии Палеонтологического общества. - Санкт-Петербург, 2004. - С. 90-93.

46. Ogar V.V. Serpukhovian corals of Tien-Shan (Central Asia, Uzbekistan) / V.V. Ogar // 32nd International Geological Congress : Abstracts. - Florence - 2004. - P. 171.

47. Огарь В.В. Некоторые особенности развития кораллов в палеогеографических провинциях Европы (среднекаменноугольная эпоха) / В.В. Огарь // Палеонтологическая летопись региональных и глобальных событий : тез. докл. LI сессии Палеонтологического общества. - Санкт-Петербург, 2005. - С. 89-90.

48. Ogar V.V. Carboniferous corals of the Donets Basin: new data / V.V. Ogar // 10th Intern. Congress on Fossil Cnidaria and Porifera, St. Petersburg, Russia, August 12-16, 2007 : Abstracts. - St. Petersburg, 2007. - P. 68-69

49. Ogar V.V. Some Middle Carboniferous corals of the South Urals (Bashkirian and Moscovian) / V.V. Ogar // 10th Intern. Congress on Fossil Cnidaria and Porifera, St. Petersburg, Russia, August 12-16, 2007 : Abstracts. - St. Petersburg, 2007. - P. 69.

АНОТОЦІЯ

Огар В.В. Стратиграфія кам'яновугільних відкладів України та розвиток кнідарій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 - загальна та регіональна геологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2009

Розглянуто питання стратиграфії карбону регіонів України на підставі вивчення закономірностей розвитку кнідарій - типового елементу кам'яновугільних екосистем. Детально вивчено літологічні особливості морських відкладів, у тому числі стратиграфічні перерви, органогенні споруди, таксономічний склад і стратиграфічне поширення кнідарій карбону Донбасу, Дніпровсько-Донецької западини, Львівсько-Волинського басейну. До біостратиграфічного аналізу залучено матеріали по карбону Уралу, Приуралля та Тянь-Шаню, що дозволило виявити основні закономірності розвитку кнідарій у кам'яновугільному періоді у межах досліджених територій, обумовлені евстатичними подіями, довести зв'язок між фазами розквіту кнідарій і епохами біогермоутворення, визначити надрегіональні кореляційні стратиграфічні рівні.

Палеоекологічні та палеогеографічні реконструкції території Східноєвропейської платформи для середини візейського віку показали залежність між максимумом бокситоутворення у її центральних частинах та формуванням кременисто-карбонатних товщ у шельфових периферійних зонах. Ця обставина використана для кореляції кременисто-карбонатних товщ віддалених територій.

Систематизовано основні літолого-стратиграфічні фактори контролю рудоутворення та нафтогазоносності карбону Донбасу та інших регіонів України. Найважливіші з них - насичені органікою та бітумами товщі турнейського і візейського ярусів а також стратиграфічні перерви і незгідності, зони літологічних заміщень і виклинювань, органогенні споруди, кавернозні і доломітизовані біоморфні вапняки різних стратиграфічних рівнів.

Ключові слова: кам'яновугільні відклади, Cnidaria, стратиграфія, органогенні споруди, подія, Донбас, Україна.

АННОТАЦИЯ

Огарь В.В. Стратиграфия каменноугольных отложений Украины и развитие книдарий. _ Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора геологических наук по специальности 04.00.01 - общая и региональная геология._ Киевский национальный унивеситет имени Тараса Шевченко, Киев, 2009.

Рассмотрены вопросы стратиграфии карбона Украины на основании изучения закономерностей развития книдарий - типичного элемента каменноугольных экосистем. Ключевая роль отведена изучению разреза Донецкого бассейна как наиболее доступного для изучения с поверхности и стратиграфически наиболее полного не только в Украине, но и в Европе. Детально исследованы литологические особенности морских отложений, в том числе стратиграфические перерывы и органогенные сооружения. Изучен таксономический состав и стратиграфическое распространение каменноугольных книдарий в Донбассе, Днепровско-Донецкой впадине, Львовско-Волынском бассейне, а также на Урале, в Приуралье и Тянь-Шане. Впервые описан новый род табулят Volnovakhipora и 8 новых видов ругоз и табулят, пересмотрено систематическое положение некоторых видов ругоз. Намечены филогенетические связи между отдельными таксонами ругоз, которые проявляются как видовые (подвидовые) последовательности родов Siphonodendron, Dibunophyllum, Protodurhamina, Petalaxis, Ivanovia, Fomichevella, Bothrophyllum.

На основе изучения книдарий детализированы биостратиграфические схемы карбона Донецкого бассейна и Тянь-Шаня, проведены межрегиональные сопоставления со стратотипическими разрезами турнейского и визейского ярусов (Бельгия), серпуховского, башкирского, московского, касимовского и гжельского ярусов (Московская синеклиза и ЮжныйУрал).

Привлечение к биостратиграфическому анализу материалов по карбону Урала и Тянь-Шаня позволило выявить главнейшие закономерности развития книдарий в каменноугольном периоде в пределах исследованных территорий. В частности, показана обусловленность таксономических изменений этих организмов глобальными эвстатическими событиями рубежа турнейского и визейского веков, позднего визе, позднего серпухова, рубежа раннего и среднего карбона, раннемосковского, раннегжельского времен. Это позволило наметить отдельные надрегиональные корреляционные стратиграфические уровни.

Установлена связь между периодами расцвета книдарий и эпохами я биогермообразования. На различных стратиграфических уровнях в Донбассе и Львовско-Волынском бассейне описаны органогенные постройки, среди которых преобладают коралловые, водорослевые и микробиальные биогермы и биостромы. Сходные карбонатные объекты вскрывались скважинами на северных окраинах Донбасса, Воронежской антеклизе, в Днепровско-Донецкой и Прикаспийской впадинах и в Приуралье. Предложено две модели рифообразования в каменноугольном периоде. В соответствии с первой моделью рифообразавание происходило на границе карбонатной платформы и смежных некомпенсированных прогибов, согласно второй _ органогенные сооружения возникали на границе карбонатной платформы и паралических бассейнов. В первом случае развивались значительные по размерам рифовые сооружения, во втором - небольшие биостромы и биогермы, сочетания которых могут образовывать биоритмиты.

Палеоэкологические и палеогеографические реконструкции территории Восточноевропейской платформы, выполненные для середины визе, показали зависимость между максимумом бокситообразования в центральных частях платформы и формированием кремнисто-карбонатных отложений в ее шельфовых периферических зонах. Это обстоятельство использовано для корреляции кремнисто-карбонатных толщ удаленных территорий. В частности, как одновозрастные рассматриваются кремнисто-карбонатные отложения Донбасса (стыльская свита), Днепровско-Донецкой впадины (рудовские слои), Львовско-Волынского бассейна (нижняя часть олеской свиты), Придобруджского прогиба (нижняя часть колеснинской свиты). Указанные части разрезов, предлагается выделять как самостоятельные литостратиграфические подразделения (свиты).

Впервые выделена кремнисто-карбонатная субформация, являющуяся дополнительным элементом раннетульского латерального формационного ряда, который в пределах Восточно-Европейской платформы объединяет морские и континентальные отложения различного генезиса.

Систематизированы литостратиграфические факторы, контролировавшие рудообразование и нефтегазоносность Донбасса, Днепровско-Донецкой впадины и других регионов Украины. Главнейшие из них: насыщенные органикой толщи турнейского и визейского ярусов, стратиграфические перерывы и несогласия, зоны литологических выклиниваний и замещений, органогенные сооружения, а также кавернозные и доломитизированные биоморфные известняки различных стратиграфических уровней.

Ключевые слова: каменноугольные отложения, Cnidaria, стратиграфия, органогенные сооружения, событие, Донбасс, Украина

SUMMARY

Ogar V.V. Stratigraphy of the Carboniferous sedimentary rocks in Ukraine and development of the phylum Cnidaria. - A manuscript.

Thesis to Scientific Doctorate Degree in Geological Sciences on specialty 04.00.01 - Physical and Regional Geology. - National Taras Shevchenko University of Kyiv, Kyiv, 2009

It is examined an issue of Carboniferous startigraphy for Ukraine's regions based on regularities in development of Cnidaria phylum - a typical constituent of the Carboniferous ecosystems. It was studied in a detail the lithological peculiarities of marine sequences, including stratigrapic hiatuses, biohermal build-ups, taxonomic composition and stratigraphic distribution of the Cnidariae in the Donets, Dnieper, and Lviv-Volyn basins. The bio-stratigraphic analysis made includes interpretation of the data derived from Urals Mts., Uralian Foredeep, and Tien-Shan Range that allowed recognition of main regularities of Cnidariae development during the Carboniferous period within areas under investigation and that were stipulated by particular eustatic Carboniferous events took place in the Urals, Fore-Urals, and Tien-Shan provinces. Also, it allowed to prove paragenetic linkage of Cnidariae bloom and epochs of biohermal diversification to conduct supra-regional correlation of datum levels.

Palaeo-environmental ad paleo-geographic restorations for the East European Platform during Mid-Visean time have shown a dependence between the maximum of bauxite formation within its central parts and deposition of siliceous-carbonate sequences within adjacent offshore. This circumstance was applied to make proper correlation of cherty-carbonate measures of the remote areas to the studied region.

It was compiled a systematics of lithological and stratigraphic factors governing ore and petroleum formation during Carboniferous time in the Donets basin and other regions of Ukraine. The most important from those ones are organic bitumen-rich shales corresponded to Tournaisian and Visean stages and related stratigraphic gaps and unconformities, zones of lithohological replacement and pinch-outs, biohermal build-ups, occurences of cavernous and dolomitized biomorphic limestones at different stratigraphic levels.

Keywords: Carboniferous sediments, Cnidariae, stratigraphy, biohermal build-ups, event, Donbas, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru