Геологія і літологія вулканогенно-теригенної товщі верхнього альбу Балаклавської улоговини
Дослідження геологічної будови вулканногенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини частиною більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться в даний час нижче рівня Чорного моря та їх літолого-петрографічного складу.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.12.2015 |
| Размер файла | 56,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
В підрозділі подана характеристика основних літологічних відмін порід нижньої частини враконського горизонту.
Петрографічна характеристика магматичних порід уламкового комплексу олістостром верхнього альбу
Магматичні породи складають незначний відсоток уламкового матеріалу вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу, але постійна присутність у всіх описаних горизонтах, що є доказом їх утворення за рахунок руйнування єдиного материнського масиву кристалічних порід. У 60-ті роки минулого сторіччя багато робіт було присвячено вивченню верхньоальбської туфової товщі, але матеріали про генетичний взаємозв'язок її з ерратичними валунами були відсутні. Автор ставив задачу петрографічного опису ефузивних і інтрузивних порід уламкового матеріалу олістостроми верхнього альбу. Отримані результати дозволяють зробити судження, що утворення уламкового матеріалу магматичних порід олістостроми відбувалося за рахунок руйнування конгломератів оксфорд-кімериджського і нижньоальбського віку, корінних джерел альбських ефузивів і інтрузивних магматичних порід, що складали Балаклавське палеопідняття.
Уламковий матеріал магматичних порід у конгломератах юрського віку складає менш 1% від загального обсягу уламкового матеріалу олістостроми і представлений невеликою галькою спілітів, діабазів і гранітів. Утворення цього матеріалу відбувалося за рахунок руйнування вивержених порід Фіоленту і Південного берега Криму. Вони вивчені й описані в роботах Лучицького В.І., Лебединського В.І., Макарова М.М., Шнюкової К.Є. та ін. Тому увага автора була спрямована на вивчення уламків ефузивних і інтрузивних порід, які були корінними породами Балаклавського палеопідняття в альбський час. Особливістю літологічного складу олістостроми є перевага вулканічних порід над плутонічними, кислих над основними. Вулканіти представлені базальтами, андезито-базальтами, андезитами, дацитами, плагіоріолітами, трахіріолітами. Базальти, андезито-базальти й андезити ідентичні з лапілліями альбської туфової товщі і різко відрізняються від ефузивних порід Гірського Криму.
Дослідження комплексу порід, що складають валунні відклади морської осадочно-гравітаційної олістостроми, дозволило зробити такі висновки:
особливості літологічного складу крупноуламкового матеріалу верхнього альбу обумовлені утворенням його морською осадочно-гравітаційною олістостромою;
утворення екзотичного уламкового матеріалу відбувалося за рахунок руйнування масиву, що одночасно був фундаментом верхньоальбського вулкану;
материнський масив, розмив якого дав матеріал магматичних і метаморфічних порід для валунних відкладів знаходився на півдні від сучасного узбережжя і являв собою гірську систему з контрастним рельєфом;
для пояснення природи Балаклавських ерратичних валунів немає необхідності припускати існування заледеніння чи якісь інші особливі умови -- сучасний берег моря поблизу Балаклави є наглядним тому прикладом.
Історія геологічного розвитку балаклавського палеовулканічного підняття на основі вивчення геології вулканогенно-теригенного комплексу
Вулканічна діяльність альбського часу, безумовно, була розповсюджена на значно більший простір ніж це позначено в сучасних геологічних розрізах. Фрагментарні сліди вулканітів у вигляді туфів зустрічаються далеко за межами Південно-Західного Криму. Як відомо туфі визначено в розрізі верхнього альбу в Бахчисарайськім районі /база МГУ/, потужністю 1 м, зафіксовані туфи і у південній частині Салгирського грабену. Ще більш наявний приклад розповсюдження туфів на Гераклейськім півострові /Чорноріченська світа/, де вони присутні в тектонічних западинах (На підняттях вони були знищені процесами денудації та трансгресивним розвитком міоцену). Взагалі про характер розповсюдження та накопичення вулканічного матеріалу могли б дати свідчення відклади альбу під товщею верхньої крейди, але повна відсутність глибоких свердловин у цій частині півострова залишає це питання відкритим. Тому можна заключіть - Балаклавська улоговину слід розглядять як унікальну геологічну споруду, завдяки якої є реальна можливість реконструювати геологічну будову та історію розвитку тієї частини регіону /шельф/, яка затоплена водами Чорного моря. Балаклавська тектонічна улоговина - це маленький шматочок Гірського Криму., де само природою визначена можливість відтворювати особливості не тільки ендогенних процесів в вигляді вулканізму, але і процесів екзогенної палеогеодінаміки - особливість розвитку рельєфу і взагалі палеогеографію того часу. Тому в дисертації приділяється значна увага таким чинникам - як розмірність уламкового матеріалу, далекість розповсюдження лапілій, взаемозв'язок туфів с теригенними відкладами олістостроми та конгломератами враконського горизонту.
Перспективи металогенії і нафтогазоносності південно-західного криму і його шельфу (за результатами вивчення геології вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу)
Аналіз геологічних, структурних особливостей і нові дані по геології крупноуламкового матеріалу олістостром, враконського горизонту і верхнеальбському вулканізму, дозволяють зробити нові висновки про перспективи металогенії і нафтогазоносності Балаклавської улоговини і шельфу, підставою для цього є:
докази близького місзнаходження центру верхнеальбского вулканізму і наявність численних дайок кислих магматичних порід, що супроводжують кальдери;
наявність у туфах кварц-карбонатних і опал-халцедонових прожилків у зонах гідротермально-змінених порід, що пов'язані з молодими тектонічними рухами, дозволяють говорити про перспективи пошуку ртутно-золотих родовищ, які характерні для вулканічних областей Камчатки;
знахідки метасоматитів по кислих ефузивних породах з підвищеним вмістом халькофільних елементів дозволяють прогнозувати наявність в околицях Балаклави золотосульфідні родовища аналогічні Карпатським;
присутність золота в кварцових гальках уламкового матеріалу олістостроми свідчить про наявність кварцово-жильних корінних джерел, найбільш сприятливих для утворення розсипних родовищ золота в Балаклавській улоговині і на шельфі Фороського виступу;
знахідки антимоніту з золотосульфідною мінералізацією є прямою ознакою для пошуку мезо-термальних родовищ золотосурьм'яної березитової рудної формації;
ймовірно, що кальдерні утворення, як результат експлозивних викидів пірокластики, могли бути пов'язані з формуванням пасток для вуглеводнів: їх поверхня покрита досить потужнію товщею глинисто-мергелистих відкладів верхньої крейди та палеогену. Все сказано вище являється якісною передумовою для постановки великомасштабних пошукових робіт з застосуванням повного комплексу геохімічних та геофізичних методів. В пошуках металогенічних родовищ слід приділяти особливу увагу зонам прожилкування і метасоматично зміненим породам, а також місцям зчленування глибинних меридіональніх і широтних розломів.
ВИСНОВКИ
Аналіз даних геологічної будови вулканногенно-теригенних відкладіва верхнього альбу Балаклавської улоговини і дослідження їх літолого-петрографічного складу дають можливість зробити висновки :
· Вулканогенно-теригенні комплекси Балаклавської улоговини, які мають широке поширення, є лише частиною більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться в даний час нижче рівня Чорного моря. Встановлені автором закономірності будови і речовинного складувулканогенно-теригенної товщі є підставою для екстраполяції геологічних висновків на недоступну для безпосереднього вивчення частину мілководного шельфу Балаклавського палеопідняття, приуроченого до Фороського виступу.
· Дані петрографії і геохімії про склад вулканогенно-теригенних комплексів, що беруть участь у будові Балаклавської улоговини мають еталонне значення для з'ясування закономірностей будови земної кори під дном Чорного моря і Передгірського Криму. Їх діагностичне значення підтверджують дані геофізичних досліджень і драгування.
· Установлений просторово-тимчасовий і генетичний зв'язок між вулканітами і гравітаційно-осадовою олістостромою верхнього альбу, що дозволяє вирішити питання про генезис ерратичних валунів Балаклави. Особливості літологічного складу крупноуламкового матеріалу олістостром пов'язані з формуванням у прибережних умовах Балаклавського палеопідняття і транспортуванням по крутих схилах морського басейну в активних лінійних гідродинамічних зонах.
· Результати вивчення уламкового матеріалу магматичних порід альбського вулкану в туфовому, глинистому і враконському горизонтах доводять, що ми маємо справу з безперервною базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітовою формацією, зон активізації окраїнно-континентальних дуг чи серединних масивів.
· Основні і кислі ефузиви, інтрузивні породи уламкового матеріалу олістостром, альбських туфів і враконського горизонту є породами одного повного ряду, що підтверджується їх мінералогічною особливістю і петрохімічними властивостями. Для них характерна присутність магнетиту, рогової обманки, зонального плагіоклазу. За результатами петрохімічних аналізів вони характеризуються підвищеним вмістом TiO2, сумою Na2O + K2O, CaO, пониженим вмістом MgO, сумарного заліза з високим ступенем окиснення, що характерно для вулканізму окраїнно-континентальних дуг або зон активізації платформних структур.
· Уламковий матеріал плагіоріодацитів, плагіоріолітів, ріолітів, трахіріолітів, плагіогранітів, кварцових діоритів, габро, андезитів, базальтів з олістостроми, враконського горизонту і туфів за мінералогічними, петрографічними і петрохімічними властивостями відрізняються від відомих магматичних порід Гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підвідного масиву, але мають велику подібність з вулканітами Рівнинного Криму.
· Уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мають значну мінеральну і петрографічну подібність, що також підтверджується петрохімічними і геохімічними аналізами. Це підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття, складеного в цей час альбськими ефузивами, породами протерозойської чи палеозойської складчастості.
· Особливості літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної товщі Балаклавської улоговини і наявність прямих ознак золотополісульфідної мінералізації дозволяють рекомендувати проведення розшукових робіт, яке передбачає використання геофізичних методів і глибинного картування. Особливу увагу варто приділяти зонам прожилкування, окварцювання, піритизації, гематитизації і метасоматично-змінених порід, а також місцям зчленування глибинних меридіональних і широтних розломів, що можуть бути підвідними каналами від центру альбського вулканізму
Вивчення літолого-петрографічного складу вулканогенно-теригенного матеріалу верхнього альбу дозволили відтворити історію геологічного розвитку і палеогеографію Балаклавського палеопідняття.
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО 25 НАУКОВИХ РОБІТ. СТАТТІ У НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАННЯХ
Артеменко В.М., Артеменко О.В., Брызгалов И.А., Лысенко В.И., Хмиляр В.Ю. Золотосодержащая кварц-антимонитовая рудная формация в карбонатно-терригенном мезозое Горного Крыма. // Доповiдi Нацiональноii академii наук Украiни. - 2000. № 2. - С. 107 - 111.
Лысенко В.И., Лысенко Н.И. О происхождении “темных пятен” в сарматских отложениях Гераклейского полуострова (Крым)// Доп. НАН України. - 2003. - №12. - С. 103 - 107.
Лысенко В.И. Новые данные о валунах Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым) / Геологический журнал, Киев, 2003, № 4. - С. 40 - 47.
Лысенко В.И. Новые данные по геологии эрратических валунов Балаклавской котловины (Юго-западный Крым). Геотехническая механика: Межведомственный сборник науч. трудов/ ин-т геотехнической механики им. М.С. Полякова НАН Украины. - Днепропетровск, 2003. - Вып. 42 - С. 218 - 228.
Лысенко В.И. Аллотигенный обломочный материал и лапилли из альбских туфов Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым). Геотехническая механика: Межведомственный сборник науч. трудов/ ин-т геотехнической механики им. М.С. Полякова НАН Украины. - Днепропетровск, 2005. - Вып. 56 - С. 101 - 108.
Лысенко В. И. Палеобиостратиграфическое обоснование альбских олистостром в окрестностях Балаклавы (Крым). // Теоретичні та прикладні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України / Т-33 - Київ. Інституту геологічних наук, 2003 - С. 128-130.
Лысенко В.И. Новые данные о составе аллотигенного материала альбских туфов Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым) Геологический журнал, Киев, 2005, №4. - С. 22-27
Шнюкова Е. Е., Лысенко В.И. Кислые эффузивы альбских валунных отложений Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым).// Сучасні проблеми геологічної науки: Зб. Наук. Пр. ІГН НАН України. - К. - 2003. - С. 33 - 38.
Артеменко В.М., Артеменко О.В., Лысенко В.И. Новые данные о самородном золоте западной части Горного Крыма// Минеральные ресурсы Украины.
Лысенко Н.И., Лысенко В.И. Палеобиофациальный анализ верхнеюрской известняково-терригенной толщи - ключ к разгадке разломной тектоники Горного Крыма (Тектонический ребус). Палеонтологічне обгрунтування стратонів фанерозою України / Відпов. Ред. Ю.В. Тесленко. Інститут геологічних наук НАН України, - К., 2001. - С. 31 - 33.
Основні статті та тези доповідей в інших наукових виданнях:
Лысенко В.И. Стратиграфическая шкала миоцена Гераклейского полуострова (Крым) в свете палеобиогеографических данных. Палеобіогеографічні дослідження та проблема створення стратиграфічних шкал / Редкол:Ю.В. Тесленко (відп. ред.) та ін. - К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1998. - С. 66 - 67.
Лысенко В.И. Новые данные о вещественном составе пород Черноморской впадины по результатам изучения аллотигенного материала в альбских туфах Балаклавской котловины (Юго-западный Крым)// Тезисы докладов на VI Международной конференции “Крым - 2005”. Геодинамика, сейсмичность и нефтегазоносность Черноморско-Каспийского региона. - 2005. - С. 112 - 114.
Лысенко Н.И., Лысенко В. И. Валуны-странники из окрестностей Балаклавы (Крым) с позиции событийной геологии и стратиграфии. // Тез. докл. на конф. УПО.( 2000 г., Киев) _ С. 36-37.
Лысенко В.И. Перспективы нефтегазоносности шельфа Юго-Западного Крыма по результатам изучения альбского вулканизма// Тезисы докладов на VI Международной конференции “Крым - 2005”. Геодинамика, сейсмичность и нефтегазоносность Черноморско-Каспийского региона. - 2005. - С. 114 - 117.
Лысенко В.И. Особенности нижнемелового вулканизма Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым)//Сборник докладов 5 Международной конференции. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 - 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. - С. 176 - 182.
Лысенко В.И. Эрратические валуны Балаклавы - продукт альбской олистостромы. //Сборник докладов 5 Международной конференции Крым - 2003. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 - 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. - С. 172 - 176.
Лысенко В.И. Эрратические валуны Балаклавы - продукт альбской олистостромы. //Тезисы докладов 5 Международной конференции “Крым - 2003”. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 - 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. - С. 53.
Лысенко В.И. Особенности нижнемелового вулканизма Балаклавской котловины (Юго-Западный Крым) // Тезисы докладов 5 Международной конференции. Проблемы геодинамики и нефтегазоносности Черноморско-Каспийского региона. Гурзуф, 8 - 13 сентября 2003. Симферополь, 2004. - С. 53 - 54.
Лысенко Н.И., Лысенко В.И. Необычный камень - “гераклит” и проблемы дегазации метана в миоцене Крыма. //Тезисы III Международной конференции “Крым - 2001”. Геодинамика и нефтегазоносные системы Черноморско-Каспийского региона., Гурзуф, 17 - 21 сентября 2001. Симферополь, 2001. - С. 93 - 95.
Лысенко Н.И., Лысенко В.И. Новые данные о разломах Мраморной балки (Гераклейский полуостров, Крым) в аспекте актуальных проблем его гелогии. //Тезисы III Международной конференции “Крым - 2001”. Геодинамика и нефтегазоносные системы Черноморско-Каспийского региона., Гурзуф, 17 - 21 сентября 2001. Симферополь, 2001. - С. 92 - 93.
Артеменко В. М., Артеменко О.В., Лысенко В. И. Самородное золото горного Крыма.// IV Междунар. симпоз. по истории минералогии. (2002 г.,Санкт-Петербург) - С. 82 - 83.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення тектоніки, розділу геології про будову, рухи, деформацію і розвиток земної кори (літосфери) і підкорових мас. Аналіз особливостей тектонічної будови, рельєфу сформованого тектонічними рухами та корисних копалин тектонічної структури України.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 18.05.2011Фізико-географічні умови району: клімат, орогідрографія та економіка. Особливості геологічної будови території, що вивчається: стратиграфія та літологія, тектоніка, геоморфологія, історія розвитку та корисні копалини. Гідрогеологічні умови району.
дипломная работа [603,0 K], добавлен 12.10.2015Історія досліджень Чорного та Азовського морів. Руйнування берегів Чорного моря. Клімат, температура повітря, кількість опадів, об'єм води та вітри над морем. Види морських течій. Подвійна течія в Босфорській протоці. Господарська діяльність людини.
реферат [316,8 K], добавлен 22.03.2011Особливість тектонічної і геологічної будови Сумської області та наявність на її території різних типів морфоскульптур: флювіальні, водно-льодовикові і льодовикові, карстово-суфозійні, еолові, гравітаційні. Розробка родовищ корисних копалин та їх види.
реферат [2,9 M], добавлен 21.11.2010Особливості геологічної будови, віку і геоморфології поверхні окремих ділянок видимої півкулі Місяця та їх моделювання. Геолого-геоморфологічна характеристика регіону кратерів Тімохаріс та Ламберт. Розвиток місячної поверхні в різних геологічних ерах.
курсовая работа [855,4 K], добавлен 08.01.2018Дослідження понять тектоніки та тектонічної будови. Особливості формування тектонічних структур на території України. Тектонічні структури Східноєвропейської платформи. Зв'язок поширення корисних копалин України з тектонічною будовою її території.
курсовая работа [2,1 M], добавлен 02.03.2013Походження Чорноморської западини. Геологічне минуле Чорного моря, його загальна характеристика, особливості будови дна. Кругообіг мас води у Чорному и Мармуровому морях. Чинники утворення сірководня у Чорному морі. Характеристика його флори і фауни.
реферат [38,9 K], добавлен 26.12.2011Характеристика способів та методів побудови системи геологічної хронології. Історична геологія як галузь геології, що вивчає історію і закономірності розвитку земної кори і землі в цілому: знайомство з головними завданнями, аналіз історії розвитку.
реферат [29,5 K], добавлен 12.03.2019Четвертинний період або антропоген — підрозділ міжнародної хроностратиграфічної шкали, найновіший період історії Землі, який триває дотепер. Генетична класифікація четвертинних відкладів, їх походження під дією недавніх і сучасних природних процесів.
контрольная работа [317,0 K], добавлен 30.03.2011Загальні відомості про геологію як науку про Землю та її зовнішні оболонки, зокрема земну кору. Породи, які беруть участь в будові кори. Характеристика найважливіших процесів, що відбуваються на поверхні та в надрах Землі, аналіз їх природи та значення.
учебное пособие [789,9 K], добавлен 28.12.2010Стратиграфічний поділ девонського періоду та його характерні ознаки: поширення червоноколірних відкладень, значні скупчення солей та строкатий літологічний склад. Еволюція життя на планеті та едіакарська фауна. Формулювання квантової парадигми геології.
реферат [31,5 K], добавлен 14.01.2011Дослідження еколого-геохімічних особливостей підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину та їх оцінка як промислової сировини для вилучення корисних компонентів. Умови формування артезіанського басейну. Сфери використання мікроелементів.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 26.08.2014Вивчення геологічної та гідрогеологічної будови досліджуваної території. Аналіз зсувних процесів ерозійних долин Південно-Молдавської височини. Визначення техногенних та природних чинників зсувних процесів. Огляд фізико-механічних властивостей ґрунтів.
отчет по практике [711,1 K], добавлен 30.05.2013Елементи геологічної будови території сучасного Києва. Стратиграфічне розчленування утворень, поширених на даній території. Відклади київської світи: морські піски, глини і мергели. Глибини залягання покрівлі світи та фактори, що на неї впливають.
реферат [34,3 K], добавлен 21.01.2011Географо-економічна характеристика району досліджень. Загальні риси геологічної будови родовища. Газоносність і стан запасів родовища. Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та основні проектні технологічні показники.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 02.06.2014Особливості геологічної будови Сумської області. Докембрійські відклади, наявність у розрізі гіпсів й кам’яної солі у палеозойських шарах. Девонські відклади в районі м. Ромни на горі Золотуха. Різноколірні глини, алевроліти й пісковики пермської системи.
реферат [604,8 K], добавлен 21.11.2010Схема розташування профілів на Керченсько-Феодосійському шельфі Чорного моря. Цифрова обробка багатоканальних записів сейсмічного методу відбитих хвиль. Визначення параметрів обробки сейсмічних даних. М'ютинг, енергетичний аналіз трас підсумовування.
дипломная работа [5,4 M], добавлен 23.06.2015История появления Черного моря. Формирование водоемов в его бассейне 10-13 млн. лет назад. Появление Понтического моря, его объединение с океаном. Катастрофическое соединение Средиземного и Черного морей, причины образования придонного сероводорода.
презентация [440,7 K], добавлен 24.10.2013Виникнення історичної геології як наукового напряму. Методи встановлення абсолютного та відносного віку гірських порід. Методи ядерної геохронології. Історія сучасних континентів у карбоні. Найбільш значущі для стратиграфії брахіоподи, гоніатіти, корали.
курс лекций [86,2 K], добавлен 01.04.2011Радіус зони проникнення фільтрату за час промивки свердловини. Вивчення проникності і ступеню забруднюючої дії промислової рідини на колектор. Оцінка забруднення привибійної зони пласта при визначенні скінефекта. Коефіцієнти відновлення проникності.
лабораторная работа [1,1 M], добавлен 14.05.2011
