Дашавське родовище

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Відкриття родовища

У двадцятих роках XXст. при бурінні на сіль біля с. Генсельдорф одержано промисловий приплив газу, але свердловина була ліквідована. У 1920 році, який вважається роком відкриття родовища, в свердловині 1 при глибині 395 м із нижньосарматських відкладів одержано приплив ізабсолютновільнимдебітом 14 тис. м3/добу. Після поглиблення до 756.7 м у 1921 році він збільшився до абсолютно вільного дебіту 320 тис. м3 добу при тиску на гирлі 6,0 МПа. Всього тут пробурено 93 розвідувальні і пошукові свердловини і відкрито 10 покладів газу. Запаси підраховувалися у 1945, 1949,1961рр.

Варто відзначити, у радянські часи разом із Саратовським (Поволжжя) Дашавське родовище стало одним із двох основних джерел постачання газу до Москви.

Взагалі Дашавське родовище було відкрито в 1913 році, ще при Австровенгерскому володарюванні, але через війну в 1919 році його розробка призупинилася.

В 1924-му був побудований газопровід «Дашава-Стрий-Дрогобич», а в 1929-му були споруджені газопроводи «Дашава-Миколаїв-Львів» (82 км) і «Стрий-Моршин-Долина-Вигода» (50 км). У 1946-1947 роках був побудований газопровід «Дашава-Калуш-Галич-Дубівці». З 1948 року запрацював газопровід «Дашава-Київ» довжиною 534,4 км. Продуктивність газопроводу становила 5,4 млн кубометрів на добу - на той час це був найдовший газопровід в Європі. За рік до Києва могло надійти 2 млрд «кубів» газу. Але така величезна кількість столиці УРСР було не потрібно, а причини прокладки настільки широкої труби стали відомі вже через рік: 15 серпня 1949 вийшла постанова Радміну СРСР №3466 «Про заходи щодо забезпечення будівництва першої черги газопроводу «Дашава-Київ-Брянськ-Москва».

«Про великі запаси газу в районі Дашави-??Стрия знали і в СРСР, і в Німеччині. Був навіть таємний наказ - не бомбити ці території взагалі, щоб зберегти родовища для військової промисловості, - розповідає експерт. - Німецька розвідка нанесла на карти всі газові родовища Львівської області задовго до початку війни. Коли фашистські літаки вилітали на завдання, їм суворо заборонялося бомбити ті райони. Завдяки цьому Львів і Західна Україна уникла серйозних бомбардувань ».

За часів німецької окупації 40-х років газ з Дашави йшов для потреб німецького ВПК. У 1942-1943 роках військовополонені і євреї побудували газопровід в Освенцим, є навіть гіпотеза про те, що газ з Львівщини мав іти і до Німеччини.

У 1951 році газопровід протягнули до Москви, і львівський газ потік до столиці Радянського Союзу по трубі довжиною 1530 км.Газопровід «Дашава-Київ-Москва» за рік міг пропускати більше 2 млрд кубометрів газу(рис.1).

Рисунок 1. Схема газопроводаДашава-Київ-Москва

В 1950-1960-ті роки були побудовані газопроводи з Дашави до Мінська, Вільнюса (з відгалуженням в Клайпеду) і Ригу. Жителі цих міст навіть не здогадувалися, що готують їжу і гріються галицьким газом. Опалювалися московські квартири за допомогою газових балонів. Львівський газ в них закачували на заводі «Нафтогаз-1» в Москві. Ці ж балони поставлялися і в інші міста європейської частини Росії. У 1959 році газопровід «Дашава-Москва» вийшов на максимальну потужність і до кінця 1960-х років залишався найбільшим газопроводом в Європі. На 30 років він став основною магістраллю постачання газу столиці СРСР.

Перший в світі експорт газу був також проведений з території Львівської області. У березні 1945 року трест «Укргаз» вперше в історії газової промисловості розпочав експорт сировини до Польщі. Експорт газу з родовищ Львівської області розпочався через газопровід «Опари-Самбір-Перемишль-Стальова Воля». За короткий термін була відпрацьована унікальна на ті часи технологія міждержавного транзиту і побудований пункт передачі газу в селі ДроздовичіМостиського району Львівської області. У 1945 році через Дроздовичі до Польщі експортували 75 млн кубометрів газу. Зараз в селі обладнано сучасний пункт передачі газу і газовимірювальна станція, яка використовується в основному для транзиту блакитного палива для польських споживачів.

Обсяги видобутку газу зі свердловин Дашавського родовища збільшувалися до 1968 року, коли з них були отримані «пікові» 68 млрд кубометрів, що більш ніж в 2 рази перевищує обсяг газу, який Україна закупила у Росії в 2012 році (33 млрд «кубів» за ціною приблизно $ 400 за 1 тис. кубометрів).

У 1975 році вже вся Україна видала піковий результат газовидобутку - 68,7 млрд кубометрів газу. Надалі обсяги видобутку українського газу неухильно падали - до нинішнього положення, коли вже незалежна Україна змушена купувати газ у тієї ж Москви за однією з найвищих у Європі цін. За найскромнішими підрахунками, тільки з прикарпатських родовищ і лише Російською Федерацією і соцкраїнамивикачано близько 500 млрд кубометрів газу. І ніхто за нього Україна не платив. А для України при нинішньому споживанні цього газу вистачило б на 15 років[2].

Геоструктурне положення Дашавського родовища

Родовите розташоване у Стрийському районі Львівської області на відстані 15 км від м. Стрий (Рис.2.)

Рисунок 2. Розташування Дашавського родовища)

Дашавське газове родовище -- належить до Більче-Волицького нафтогазоносного району Передкарпатської нафтогазоносної області Західного нафтогазоносного регіону України. Приурочене до північно-західної частини Косівсько-УгерськоїпідзониБільче-Волицької зони, що відноситься до Зовнішньої зони , у межах якої потужний (до 4 км) міоценовий чохол залягає на складчастих палеозойських і рифейських утвореннях, перекритих платформними теригенно-карбонатними породами юри і крейди потужністю до 1000 м і більше. Міоценові відклади представлені слабодислокованим комплексом теригенних порід баденію і сармату (верхня моласа). В центральній частині зони переважають баденські відклади, на північний захід і південний схід зростає потужність сарматських. Міоцен здебільшого незгідно залягає на породах юри і верхньої крейди, в межах Крукеницької западини - на філітах фундаменту.

У Зовнішній зоні розвинені скиди північно-західного і меридіональ-ного простягання з амплітудами від 50-100 до 1000-1200 м. Поперечними розломами зона поділена на три частини, які в осадовому чохлі виражені як Косівська (південно-східна) і Крукеницька (північно-західна) западини та Івано-Франківське підняття, що їх розділяє. Плікативні структури представлені двома типами складок. Перший об'єднує крупні брахіантиклінальні підняття, складені міоценовими відкладами з виходами мезозойських порід у склепіннях. До них часто приурочені газові родовища. Розміри піднять 6-10 х 10-14 км, амплітуди 200-400 м. Подекуди в межах піднять відклади сармату і баденіюзалягають безпосередньо на рифейському фундаменті, розвинені вони переважно у північно-західній частині Зовнішньої зони.

Структура даного родовища складена породами дашавської світи нижнього сармату,що завершує міоценовий розріз (сармат), представлена потужною товщею сірих вапняковистих глин, алевролітіві пісковиків з прошарками туфів і туфітів (до 3200-3500 м). Серед глин-флюїдоупорів виділено понад 30 піщаних горизонтів, поширених на Дашавському, Болехівському, Косівському, Залужанському, Свідницькому та інших газових родовищах. Дашавськасвіта є головним газовміснимстратоном Зовнішньої (Більче-Волицької) зони і являє собою брахіантикліналь північно-західного простягання розміром 9х6 м, амплітудою 140 м. На структурі виділяються 2 куполи. Системою тектонічних порушень амплітудою 10-40 м по горизонтах НД-5 -- НД-9 вона розбита на блоки. На південному заході частково зрізана насувом Самбірської підзони.Поклади пов'язані з горизонтами ВД-13, НД-2, НД-4, НД- 5, НД- 9( Рис. 3). Останній містить чотири скупчення газу : НД-9А, НД-9Б, НД-9Г, НД-9АГТ. З них три перших зосереджені у пісковиках його покрівельної частини по площі вони розмежовуються між собою тектонічними порушеннями та літологічним заміщенням колекторів. Поклад НД-9АГТстратиграфічно розташований нижче і міститься в алевролітах.

Рисунок 3. Геологічний розріз

дашавський родовище порода

Скупчення газу у ВД-13, НД-2, НД-4,НД-5, НД-7, НД-9Г пластові скленні літологічно екрановані , НД-8, НД-9Б- пластові склеппі тектонічно екрановані, а горизонтів НД-9А і НД-9АГТ- пластові склепінні літологічно обмежені і тектонічно екрановані. У горизонті НД-9АГТ у районі свердловини 184 є ще невеликі чотири локальні газаві поклади , протяжністю до 1 км, з газо-водяними контактами :- 491, - 508, -520, -536 (Рис.2.

Фазовий склад даного родовища родовища газовий.Вміст метану в межах 97-99%, у всіх горизонтах окрім ВД-13 міститься вуглекислий газ(0,22-2,00%), відктира пористість коливається від 5до 20 % і не є стабільною , проникність також змінна і становить 25-2986*10-3 мкм 2.

За часиексплуатації з 1924 р. з родовищавидобуто 12,3 млрд м3 газуабо 99,5 % початкових запасів. Найбільш газу (577 млн м3) відібранов 1950 р. Початкові робочі дебіти свердловин сягали 100- 132 тис. м3/добу, початкові пластові тиски - 6,6-5,9 Мпа.

Розробка першого об'єкта почалася у 1934 році. В експлуатації знаходились дві свердловини, сумарний видобуток склав 84,4 млн м3 . максимального відбору досягнуто в 1935 році 5,2 млн м3. . Розробка об'єкта у склепінній частині родовиша почалася у 1992 році. Експлуатація введеться чотирма свердловинами . Річний відбір газу склав 2,2 млн м3.У 1993 році.Робочі дебіти складають 3-6 м3/добу .

Другий об'єкт розробляється з 1932 році 8 свердловинами. Максимального відбору досягнуто в 1942 році-45,8 млн м3. Експлуатація завершена у 1987 році. Всього видобуту 674 млн м3. Кінцевий пластовий тиск 0,153 МПаРозробка третього об'єкта почалася у 1924 році. Останнім у експлуатацію введено в 1968 році поклад горизонту НД-9АГТ. Видобуток газу завершено у 1987 році. Об єкт розроблявся 54 свердловинами . Всього отримано 11503 млн м3. Максимального відбору досягнуто газу (538,5 млн м3). Кінцеві пластові тиски 0,56-1,36 МПа. (Детальна інформація про розробку наведена в таблиці 1).

У горизонтах НД-8 і НД-9Г створено два об'єкти газозберігання .

Таблиця 1.

Отже, з відкриттям Дашавського родовища з українських земель вперше у світі почали експортувати газ через газопровід «Опари-Самбір-Перемишль-Стальова Воля» та протягом зо років було основним постачальником газу до радянськиз країн.

Останню свердловину пробурено у 1993 році, де дебіт становив 8 тис м3/добу. У даний час використовується як газосховище.

Список використаної літератури

Атлас родовищ нафти і газу України. - 1999. - Том 1-6.

Горючі корисні копалини України: Підручник / В.А. Михайлов, М.В. Курило, В.Г. Омельченко, Л.С. Мончак, В.В. Огар, В.М. Загнітко, О.В. Омельчук, В.В. Шунько, В.М. Гулій. К.: КНТ, 2009. 376 С

Размещено на Allbest.ru