Проектування планово–висотної основи стереотопографічного методу знімання масштабу 1:5000 з перерізом рельєфу через 1 метр

Розграфка та номенклатура аркушів топографічних карт. Фізико–геогафічний опис району робіт. Проектування та оцінка проекту геодезичної мережі згущення. Основні параметри полігонометричного ходу. Точність лінійних та кутових вимірів в полігонометрії.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 25.02.2016
Размер файла 48,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проектування планово-висотної основи стереотопографічного методу знімання масштабу 1:5000 з перерізом рельєфу через 1 метр

На топографічній карті масштабу 1 :50 000 М-34 -117 -Г запроектувати планово - висотну геодезичну основу на площі однієї знімальної трапеції масштабу 1:25 000 з координатами і наведеними в пункті 2 завдання ; Дубриницька с.р.

1.Номенклатура карти м асштабу 1:25000_ М-34 -117 -Г-б

2.Вихідні дані для проектування

Широта = 48°48'44"

Довгота= 22°28'01"

3.В якості головної геодезичної основи студент повинен запроектувати 2 (два) полігонометричні ходи 4 класу між вихідними пунктами

Густота і точність знімальної основи проектується у відповідності з вимогами до стереотопографічного знімання в масштабі 1 :5000 з перерізом рельєфу через 1 метр.

Вихідні пункти планової основи:

п.т. Пастилки,4 - п.т.Чорноголова,4

п.т. Висока,3 - п.т.Зарічево,3

п.т. Плішка,3-п.т.Поляна Ясени,3

п.т. Пректа,4 - п.т. Мирчанська Поляна,4

Вихідні пункти висотної основи:

Ст.рп. церква с.Новоселиця(ІІІ кл.) , ст.рп. церква с. Дубринич (ІУкл.), ст..рп.церква с.Мирча (ІІІ кл.)

геодезичний топографічний полігонометричний

Вступ

Геодезична мережа -- це сукупність пунктів на земній поверхні, закріплених спеціальними центрами, координати та висоти яких визначено геодезичними методами.

Геодезичні мережі поділяються на: державні, спеціального призначення, мережі згущення, знімальні.

Державна геодезична мережа України -- це основна геодезична мережа, пункти якої рівномірно розміщені на всій території України. і є носієм єдиної геодезичної системи координат та висот на території України. Вона створена з метою вирішення в інтересах господарської діяльності, науки та оборони країни різноманітних завдань, що вимагають геодезичного забезпечення.

Саме головне з цих завдань -- картографування території України в усіх масштабах. Серед інших важливих завдань:

- вивчення природних ресурсів;

- ведення державних кадастрів;

- забезпечення вихідними геодезичними даними засобів наземної,

морської і аерокосмічної навігації;

- вивчення фігури та гравітаційного поля Землі та змін їх у часі;

- вивчення геодинамічних явищ та сучасних рухів земної поверхні та інші.

Складовими частинами державної геодезичної мережі є планова і висотна геодезичні мережі. Сучасна планова державна геодезична мережа складається з астрономом геодезичної мережі 1 класу, геодезичної мережі 2 класу і геодезичної мережі З класу.

Висотна державна геодезична мережа складається з нівелірної мережі І і II класів та нівелірної мережі III і IV класів.

Державна геодезична мережа є основою для створення мереж спеціального призначення та мереж згущення.

Геодезичні мережі спеціального призначення створюються на окремих територіях, наприклад, на геодинамічних полігонах або на спеціальних об'єктах. Вони будуються за спеціальними проектами, що розробляються різними відомствами для вирішення спеціальних завдань.

Мережі згущення створюють розвитком державних геодезичних мереж. Вони служать для обґрунтування топографічних знімань в масштабах 1:500-1:5000, а також для виконання інженерно-будівельних робіт тощо. До них належать мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів.

Знімальні мережі -- це пункти, які будують подальшим згущенням розрядних мереж. Вони являють собою безпосередню основу для топографічних знімань усіх масштабів.

Розділ 1. Визначення географічних та прямокутних координат вершин рамок трапеції

1.1 Визначення номенклатури і географічних координат аркушів карти масштабу 1:5000, які покривають вихідний аркуш

Визначення номенклатури та координат аркушів карти масштабу 1:5000 починається з визначення географічних координати кутів рамки вихідної трапеції карти масштабу 1:25000, а також знаходження номенклатури і географічних координат кутів рамок трапеції карт масштабу 1:5000.

Місцезнаходження точки на поверхні Землі визначається її географічними координатами: широтою і довготою. Довгота л відраховується від Гринвіцького меридіана на захід і схід. Широта ц відраховується від екватора на північ і південь. В основі номенклатури топографічних карт всіх масштабів лежить номенклатура карти масштабу

1:1 000 000, розміри кожного листа якої 4° по широті і 6° по довготі.

Поверхня Землі в рівнокутній поперечній - циліндричній проекції Гаусса поділена по широті на пояси по 4°, кожен з яких позначаються заголовною латинською буквою від екватора до полюсів (A, B, C...,V); і на шестиградусні зони по довготі, які позначаються цифрами від одиниці до шістдесяти в напрямку від гринвіцького меридіану на схід. Але у номенклатурі аркуша масштабу 1:1000000 присутній не номер зони, а номер колони, який відрізняється від останнього на 30.

Номенклатура окремих аркушів карти масштабу 1:1 000 000 складається з літери поясу і номера колони. Тому з вихідними даними

ц= 48°48'44" л=22°28'01 ми одержуємо:

48є:4 = 13 = М,

22є:6 = 34(колона).

Отже номенклатура масштабу 1:1 000 000 має такий вигляд Ї М-34.

1) Номенклатура аркуша карти масштабу 1:100 000 складається з номенклатури аркуша масштабу 1:1 000 000 і номера аркуша карти. Її отримуємо діленням аркушу карти 1:1 000 000 на 144 частини. Розміри рамки карти за широтою 20 і за довготою 30.

В даному випадку отримуємо карту з номенклатурою M-34-117 і масштабом 1:100 000.

52є00?

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

24

36

48

60

72

84

96

108

4900?

117

120

4840?

132

-4800?

144

17

00?

23?00?

2) далі ми розділяємо аркуш карти масштабу 1:100 000 на 4 частини - в результаті чого одержимо аркуш карти масштабу 1:50000 . При цьому рамка карти має такі розміри: за широтою 10 і за довготою 15. Позначаються літерами українського алфавіту від А до Г.

Отримуємо номенклатуру M-34-117-Г і масштабом 1:50 000 :

4900'

4850'

А

Б

4840'

В

Г

22

00' 22

15' 22

30'

3) І, нарешті, діленням аркуша карти масштабу 1:50000 на 4 частини розміром 5 х 7,5 (позначаються малими буквами а,б, в, г), визначають географічні координати вихідної карти масштабу 1:25000.

Визначаємо географічні координати карти і отримуємо номенклатуру M-34-117-Г-б і масштабом 1:25000.

4850'

4845'

а

б

4840'

в

г

22

15' 22

22'5'' 22

30'

4) далі для того щоб отримати номенклатуру і географічні координати карти 1:5 000 аркуш карти масштабу 1: 100 000 ділимо на 256 частин . Розміри рамки по широті 115, по довготі 152,5,які позначаються цифрами від (1) до (256). Номенклатура має такий вигляд M-34-117-159

4900'

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

32

48

64

80

96

112

128

142

143

144

158

159

160

174

175

176

192

208

224

240

4840'

256

22

00'

'

22

30'

1.2 Визначення прямокутних координат кути рамки трапеції масштабу 1:5 000

Розрахунки проводяться у вигляду таблиці.

Географічні координати кутів рамок трапеції масштабу 1:5000

Номенклатура

південно-західний кут

північно-східний кут

Широта

Довгота

Широта

Довгота

M-34-117-(142)

48?48?45?

2224'22,5''

48?50?00

2254'22,5''

M-34-117-(143)

48?48?45?

2226'15''

48?50?00

2228'7,5

M-34-117-(144)

48?48?45?

2228'7,5

48?50?00

2226'15''

M-34-117-(158)

48?47?30?

2224'22,5''

48?48?45?

2254'22,5''

M-34-117-(159)

48?47?30?

2226'15''

48?48?45?

2228'7,5

M-34-117-(160)

48?47?30?

2228'7,5

48?48?45?

2226'15''

M-34-117-(174)

48?46?15?

2224'22,5''

48?47?30?

2254'22,5''

M-34-117-(175)

48?46?15?

2226'15''

48?47?30?

2228'7,5

M-34-117-(176)

48?46?15?

2228'7,5

48?47?30?

2226'15''

1.3 Визначення прямокутних координати кутів рамки трапеції масштабу 1:25000

1) Довготу осьового меридіану визначаємо за формулою

L0=6n-3

де n - номер шестиградусної зони, в якій розміщено аркуш карти (в даному випадку n = 4). Тоді :

L0=6*4-3=21

2) Довготи західної і східної рамок трапеції М-34-87-(211) визначаємо за формулою

l=L-L0

1.4 Визначення розмірів рамки та площі трапеції масштабу 1:5000

Визначення розмірів рамки та площі трапеції масштабу 1:5000, що входить до трапеції відбувається в такому порядку:

Вибираємо для трапеції М-34-131 розміри рамки і площу з таблиць Гауса-Крюгера:

S==89,15

У даному розділі було визначено географічні та прямокутні координати вершин рамок трапеції

В першу чергу було визначено номенклатуру і географічні координати аркушів карти масштабу 1:5000, які покривають вихідний аркуш. В результаті отримано номенклатуру M-34-117-Г-б. Після цього визначалися_географічні_кути_рамки_трапеції_масштабу_1:5000._На наступному етапі проходив обрахунок визначення прямокутних координати кутів рамки трапеції масштабу 1:25000.

Далі було обраховано розмірів рамки та площі трапеції масштабу 1:5000, що входить до трапеції M-34-117-Г-б.

Розділ 2. Фізико - геогафічний опис району робіт

2.1 Фізико-географічна характеристика району робіт

Дубриницька сільська рада -- орган місцевого самоврядування у Перечинському районі Закарпатської області з адміністративним центром у с. Дубриничі. Дубриничі (словац. Dubriniи(e), угор. Bercsйnyifalva) -- село в Україні, в Перечинському районі Закарпатської області. Розташоване на річці Уж.

За переписом 2010 року у селі мешкає 2154 особи.

Рельєф

Рельєф території -- гірська система з висотами над рівнем моря від 153 м до 630 м.

Гідрографія

Через село протікає річка Уж.

Клімат

В осінньо--зимовий період територія району перебуває під упливом материкового клімату з характерною для нього континентальністю, у весняно-літній -- під дією вологого атлантичного клімату. Ці фактори викликають пізні весняні заморозки, значні снігопади і досить сильні вітри.

Рослинний та тваринний світ

Дане село має багатий рослинний і тваринний світ. Лісовий пояс відзначається різноманітним видовим складом. Переважають букові насадження, частка яких дорівнює 85,0 відсотків загальних запасів від загальної площі. В лісах є можливість заготовляти екологічно чисті гриби, дикоростучі ягоди, зокрема суницю, малину, чорницю (місцева назва -- яфини), ожину, брусницю та інші види.

Ґрунти

Серед ґрунтового покриву переважають бурі гірсько-лісові ґрунти, дернові буроземні та буроземно-підзолисті ґрунти.

2.2 Економічна характеристика району робіт

Район має можливості розвитку фарфоро-фаянсової промисловості, сировиною для якої є каолін. У праці угорського геолога Ліффа (1940 рік) наводяться дані про високу якість каолінових родовищ села Дубриничі ї їх розробку в XIX столітті. Він посилається на Ріхттофа, який ще в 1860 році писав про родовище: «З відомих у Австрії фарфорових земель дубриницьке є найкращим. Дослідження, проведені в Імперській фарфоровій мануфактурі у Відні, показали, що до цієї сировини не потрібні ніякі домішки і що вона має кращий фарфор, ніж матеріали всіх інших родовищ Австрії… Вироби своєю прозорістю і раковим зломом нагадують китайський фарфор».

2.3 Топографо-геодезична вивченість району робіт

Згідно з «Основними положеннями» [1.п.3.1]на кожній зйомочній трапеції (аркуші карти) масштабу 1:10 000 повинно бути не менше одного пункту планово-висотної геодезичної основи, включаючи пункти державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення і точки зйомочних мереж, закріплених на місцевості центрами.

Ділянка робіт забезпечена топографічними картами масштабів1:100000 - 1:25000 (топографічна карта 1:50 000, карти з бонітування грунтів, адміністративно- територіального розподілу, тощо).

На даній території зберігся 8 пунктів тріангуляції (зображені у вигляді піраміди):

Таблиця 1

Назва пункту

Відмітка

Пастилки

Висока

Плішка

Пректа

Чорноголово

Зарічево

Мирчанська Поляна

Поляна Ясени

337,1

429,0

593,4

593,9

315,2

398,8

452,0

779,2

Дані пункти тріангуляції можуть бути використані для проектування полігонометричної мережі згущення.

Зйомочна трапеція відповідає вимогам "Основних положень створення та оновлення топографічних карт масштабів 1:10 000, 1:25 000, 1:50 000, 1:100 000, 1:200 000, 1:500 000, 1:1 000 000".

Отже можна зробити висновок, що фізико-географічне положення села Пузняківці є вигідним за рахунок близького розташування до районного центру, що сприяє економічному розвитку села, сприятливому клімату, рельєфу і ґрунтам що позитивно впливає на сільське господарство.

Положення села є вигідним не лише у фізико-географічному положенні, а й у економічному.

Ділянка робіт у даному селі забезпечена топографічними картами масштабів1:100000 - 1:25000 ( карти з бонітування грунтів, адміністративно- територіального розподілу, тощо). На території ( а саме у заданій трапеції M-34-117-Г-б) збереглися 8 пунктів тріангуляції.

Розділ 3.Проектування полігонометрії 4 класу

3.1 Загальна характеристика та параметри полігонометричного ходу 4 класу

Комплекс робіт при створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких процесів:

- проектування полігонометричних мереж;

- рекогностування полігонометричних ходів;

- виготовлення і закладання центрів;

- вимірювання кутів;

- вимірювання сторін;

Полігонометричні мережі 4 класу, 1 і 2 розрядів створюють для згущення державних планових геодезичних мереж 1, 2 і 3 класів, яких недостатньо для виконання топографічних знімань. Згущення здійснюють до тих пір, поки не буде забезпечена необхідна щільність пунктів, яка забезпечить умови для виконання топографічного знімання. 1:2000.

Полігонометричні мережі проектують у вигляді окремих ходів або систем з однією або кількома вузловими точками. Висячі ходи не допускаються.

В межах території, яка підлягає зніманню, нам відомі два пункти тріангуляції вони показані на кальці умовним знаком у вигляді трикутника з позначеним центром. Але їх недостатньо для прив'язки всіх запроектованих опознаків. Тому необхідно виконати роботи по згущуванню геодезичної основи, щоб мати достатню кількість вихідних пунктів для прив'язки опознаків.

Згущення геодезичної основи на об'єктах великомасштабних знімань виконується методом світловіддалемірної полігонометрії 4 класу з декілька зниженою точністю, в порівнянні з державною полігонометрією 4 класу.

Окремий хід полігонометрії 4 класу повинен спиратися на два початкових пункти з обов'язковим виміром прилеглих кутів. У таблиці № 2 наводяться основні вимоги до побудови полігонометрії 4 класу, а також 1 і 2 розрядів.

На підставі цих вимог необхідно запроектувати не менше двох ходів полігонометрії 4 класу (вихідні пункти тріангуляції показані на кальці умовним знаком у вигляді трикутника чорного кольору). Обидва ходи необхідно запроектувати таким чином, щоб їх пункти розташовувались вздовж шосейних доріг, щоб забезпечити їх збереження.

Розрахунки при проектуванні виконувалися тільки для найдовшого ходу.

Таблиця 2

Технічні характеристики мереж полігонометрії

Показники

4 клас

1 розряд

2 розряд

Гранична довжина ходу, км:

окремого

між вихідною і вузловою точками

між вузловими точками

14,0

9,0

7,0

7,0

5,0

4,0

4,0

3,0

2,0

Граничний периметр полігону, км

40

20

12

Довжини сторін ходу, км:

найбільша

найменша

середня

3,00

0,25

0,50

0,80

0,12

0,30

0,50

0,08

0,20

Кількість сторін у ході, не більше

15

15

15

Відносна помилка ходу, не більше

1:25000

1:10000

1:5000

Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев'язками у ходах і в полігонах), кутові секунди, не більше

3

5

10

Кутова нев'язка ходу або полігона, кутові секунди, не більше, де n+1 -- кількість кутів у ході

Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, см:

до 500 м

від 500 до 1000 м

понад 1000 м

1

2

1 : 40000

1

2

--

1

--

--

3.2 Встановлення форми ходу

Полігонометрічні ходи в загальному випадку мають довільну зігнуту форму (звичайно, що не перечить інструкції). Про те, в деяких випадках ходи можуть мати витягнуту форму - як окремий випадок зігнутих ходів. Тому розрахунок точності починається з встановленя форми ходу. Це пов'язано з фактом існування спрощених розрахункових формул для ходів видовженої форми.

Хід вважається видовженим, якщо він одночасно задовольняє трьом критеріям видовженості полігонометричного ходу. Якщо хоч би одна з вимог критеріїв не виконується, то хід не можна рахувати видовженим. Для перевірки цих умов треба перший хід скопіювати на окрему кальку, щоб не обтяжувати основне креслення надлишковою інформацією. Після цього треба перевірити 3 критерії видовженості полігонометричного ходу. Вони розташовані в порядку посилювання вимог до витягнутості ходу, тобто якщо не дотримується критерій №1, то немає сенсу перевіряти критерій №2 і так далі.

Обрахунок критерію №1: "Відношення периметра ходу до довжини замикальної не повинно перевершувати 1.3".

Перевірка: периметр рівний 8550, а довжина що замикає-7700м. Їх відношення складає приблизно 1.1, отже, хід не задовільняє критерій №1.

S / L = 1,3?1,3

Оскільки хід не задовольняє критерій №1( відношення периметру та замикаючої менше 1,3), то продовжувати розрахунки немає сенсу. Даний хід не можна вважати видовженим, і для його розрахунку необхідно використовувати формули для ходів довільно зігнутої форми.

3.3 Визначення граничної помилки планового положення точки в найслабшому місці ходу після його врівноваження

Відомо що, середня квадратична помилка положення пункту в слабому місті ходу m (після зрівнювання - це середина ходу) приблизно в 2 рази менше середньої помилки кінцевої точки ходу до його врівноваження

m=0,0855; ?= 2m=М;

?гран= 2m=0,171;

Знайдемо граничну лінійну нев'язку ходу fs;

Отже середня квадратична помилка положення пункта в слабому місці ходу m=0.055, а гранична помилка середини вершини ходу ?гран= 2m=0,171;

3.4 Розрахунок впливу помилок вимірювання ліній та вибір світловіддалеміра (електронного тахеометра)

За допомогою формули середньої квадратичної помилки положення кінцевої точки полігонометричного ходу обчислюємо вплив помилок вимірювання ліній. ЇЇ величина при обчисленні ходу з виправленими кутами при вимірюванні сторін світловіддалемірами обчислюється за формулою

Підставляючи конкретні значення M = 0.171 метра і n = 13, отримуємо середній вплив помилки лінійних вимірів m =10,5 мм.

За цим значенням ми обраємо прилад (світлодалекомір), який забезпечить задану точність. Як видно з таблиці №3 світловіддадемір СТ5 "Блеск" повністю забезпечує дану точність вимірювання ліній.

Таблиця 3

Технічні характеристики светловіддалеміра СТ5 "Блеск"

Середня квадратична помилка виміру відстані, мм

10 + 5/км

Вимірювані відстані, м

0.2 - 5000

Споживана потужність, Вт

5

Напруга живлення, В

6-8

Основна частота модуляції, Мгц

15

Кількість частот

2

Час виміру ліній, хв.

0.2

Метод фазових вимірів

Цифровий імпульсний

Джерело випромінювання

GaAs діод

Температурний діапазон, C

-30 +40

Маса приладу без джерела живлення, кг

5

Його середня квадратична помилка виміру ліній розраховується за формулою m (мм) = 10 + 5/км, тому навіть при максимальній довжині сторони в 2 км., помилка не перевишить 20 мм, таким чином цей світлодалекомір не лише забезпечує задану точність виміру, але і створює деякий "запас" цієї точності.

Вимірювати відстані необхідно як мінімум при трьох наведеннях світловіддалеміра на відбивач з контролем на додатковій частоті. Вимірювання ліній необхідно виконувати в прямому і зворотньому напрямку для контролю грубих помилок. В якості більш надійного значення треба брати середнє значення.

В запроектованому зігнутому полігонометричному ході 4 класу вплив помилок при лінійних вимірюваннях знаходиться за формулою:

МІ = 14,621 ;

У більшості світловіддалемірів СКП вимірювання відстаней залежить від довжини ліній і виражається формулою:

m = (a+b*S) мм

де a і b постійні величини для даного типу світловіддалемірів

m=(10+5*1113)=10,5 .

3.5 Розрахунок точності визначення висот пунктів(Нівелювання ІV класу) полігонометричного ходу

Нівелювання - це сукупність вимірювальних робіт з визначення перевищень між точками місцевості , конструкцій споруд , для розв'язання інженерних задач під час вишукувань , відображення рельєфу, будівництва.

Нівелірна сітка технічного нівелювання створюється в вигляді окремих ходів, систем ходів і полігонів з вузловими точками. Кожний нівелірний хід повинен опиратися обома кінцями на репери нівелювання вищих класів або на вузлові точки. В необхідних випадках допускаються висячі ходи, які прокладаються в прямому і зворотному напрямках.

Кожен пункт Державної геодезичної основи з мережі згущення в будь-якому випадку повинен мати відмітку, причому гранична помилка відмітки найбільш слабкого пункту має бути менше однієї десятої висоти перетину рельєфу карти найбільш крупного масштабу.

Звідси маємо співвідношення:

грМh0.1h

де грМh- гранична помилка висотного положення пункту;

h- в нашому випадку 1м.

Нев'язка чисельно рівна подвоєній граничній помилці:

Мh===29,24

Тут в якості нев?язки задається допуск для нівелювання IV класу.

Тоді IV клас нівелювання повністю забезпечує задану точність. Тому можна вважати що для даного ходу можна обійтися технічним нівелюванням. Але інструкція вимагає передачу висот в полігонометрії 4 класу нівелюванням IV класу, бо полігонометричний хід може бути використаний не лише для прив'язки опознаків, але і для згущення знімальної основи, та обґрунтування великомасштабних зйомок. Дані пункти можуть також використовуватись в якості початкових при технічному нівелюванні.

У даному розділі описано проектування полігонометрії 4 класу, подана загальна характеристика та параметри полігонометричного ходу 4 класу. Після чого була встановлена форма ходу. Для обрахунків було обрано найдовший хід. В результаті встановлено, що хід є видовжений, тому для його розрахунку використовувлися формули для ходів довільно зігнутої форми. Визначення граничної помилки планового положення точки в найслабшому місці ходу після його врівноваження дало такий результат: ?= 2m=0,171. Далі проводився розрахунок впливу помилок вимірювання ліній та вибір світловіддалеміра (електронного тахеометра). В результаті обрахунків обрано прилад (світлодалекомір), який забезпечить задану точність. Як видно з таблиці №3 світловіддадемір СТ5 "Блеск" повністю забезпечує дану точність вимірювання ліній. Вимірювання ліній необхідно виконувати в прямому і зворотному напрямку для контролю грубих помилок. В якості більш надійного значення треба брати середнє значення. На наступному етапі обраховувалася точність визначення висот пунктів(Нівелювання ІV класу) полігонометричного ходу і визначена нев'язка.

Загальні висновки

1. Згідно з завданням на виконання курсової роботи було запроектовано згущення планово-висотної основи для топографічного знімання в масштабі 1:5000.

2. У першому розділі за отриманими даними (ц= 48°48'44" л=22°28'01 ) було визначено номенклатуру аркуша карти масштабу 1:5 000. Таким чином було визначено що дана точка знаходиться в межах аркуша карти масштабу 1: 10 000 M-34-117-Г-б. За цією номенклатурою було визначено географічні і прямокутні координати вершин рамок трапеції масштабу 1:10000 і трапеції масштабу 1:5000, за географічними координатами було розраховано довжини рамок трапеції масштабу 1:10000, в результаті чого отримала площу трапеції.

3. У другому розділі описано фізико-географічну характеристику об'єкту. В результаті можна сказати, що фізико-географічне положення села є вигідним за рахунок близького розташування до районного та обласного центру - міста Ужгорода, що сприяє економічному розвитку села. У селі сприятливий клімат, рельєф і ґрунти що позитивно впливає на сільське господарство.

Положення села є вигідним не лише у фізико-географічному положенні, а й у економічному. На території ( а саме у заданій трапеції M-34-117-Г-б) збереглися 8 пунктів тріангуляції.

4. У третьому розділі описано проектування полігонометрії 4 класу. Ми отримали 2 окремих ходи без вузлових точок. Спочатку подана загальна характеристика та параметри полігонометричного ходу 4 класу. Після чого була встановлена форма ходу. Для обрахунків обрано найдовший хід. В результаті встановлено, що хід є видовжений, і для його розрахунку використовувлися формули для ходів довільно зігнутої форми. Визначення граничної помилки планового положення точки в найслабшому місці ходу після його врівноваження дало такий результат:

?= 2m=0,171. Далі проводився розрахунок впливу помилок вимірювання ліній та вибір світловіддалеміра (електронного тахеометра). В результаті обрахунків обрано прилад (світлодалекомір), який забезпечить задану точність. Як видно з таблиці №3 світловіддадемір СТ5 "Блеск" повністю забезпечує дану точність вимірювання ліній. Вимірювати відстані необхідно як мінімум при трьох наведеннях світловіддалеміра на відбивач з контролем на додатковій частоті. Вимірювання ліній необхідно виконувати в прямому і зворотному напрямку для контролю грубих помилок. В якості більш надійного значення треба брати середнє значення. На наступному етапі проводився розрахунок точності вимірювання кутів полігонометричного ходу, після чого обраховувалася точність визначення висот пунктів(Нівелювання ІV класу) полігонометричного ходу. В кінці розділу було визначено типи центрів пунктів полігонометрії.

5. Виконаний проект планової і висотної основи , а також пунктів знімальної мережі на заданому об'єкті відповідає необхідним технічним вимогам згідно інструкції з топографічного знімання .

Список використаної літератури

1. Інструкція з топографічного знімання, 1998.

2. Інструкція. Про типи центрів геодезичних пунктів. ГКНТА. - М.: Надра,1982

3. Литвин Г.М. «Методичні вказівки до виконання курсового проекту» - К.:КНУБА, 2007

4. Островський А.Л., Геодезія, «Львівська політехніка», 2008р.

5. Перович Л.М., Геодезія, Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Львів, «Новий світ», 2005 р.

6. Селиханович В.Г., Геодезия, Москва, Надра, 1981 г.

7. Таблицы для вычисления координат рамок трапеций в проекции Гаусса-Крюгера на эллипсоиде Красовского. - М.:ГУК.

8. Тревого И.С. Городская полигонометрия. - М.: Недра, 1986.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.