Гідравлічний розрахунок і прогноз рівня й розтікання ґрунтових вод
Прогноз рівня ґрунтових вод воднобалансовими розрахунками. Прогноз розтікання бугрів ґрунтових вод під зрошуваним масивом. Прогноз зміни мінералізації ґрунтових вод і засоленості ґрунтів зони аерації. Розрахунок параметрів горизонтального дренажу.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | методичка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.04.2016 |
| Размер файла | 86,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
1. ПРОГНОЗ РІВНЯ ҐРУНТОВИХ ВОД ВОДНОБАЛАНСОВИМИ РОЗРАХУНКАМИ
1.1 Визначення об'єму дренажного стоку
Об'єм дренажного стоку визначають на підставі рівняння водного балансу
Рівняння водного балансу ґрунтових вод в загальному вигляді таке
, (1.1)
де - зміна запасів ґрунтових вод, м3/га;
- відповідно притік і відтік ґрунтових вод із зовні, м3/га;
- фільтраційні втрати зрошувальної води із мережі каналів і трубопроводів, м3/га;
- вертикальний вологобмін балансового шару ґрунту з нижчерозташованими водоносними горизонтами (підживлення ґрунтових вод напірними підземними водами або перетікання ґрунтових вод вниз), м3/га;
- вертикальний водообмін між водами зони аерації і ґрунтовими водами, м3/га;
- об'єм дренажного стоку (навантаження на дренаж), м3/га.
При розрахунках на середньорічні умови багаторічного періоду можна вважати =0. При розташуванні меліорованої території на вододілі можна прийняти =0; на засолених землях, що характеризуються слабкою відтічністю допускається приймати =0, тоді рівняння (1.1) спрощується і має вигляд
ґрунтовий вода дренаж мінералізація
. (1.2)
, (1.3)
де - ККД внутрішньогосподарської зрошувальної мережі;
М - зрошувальна норма з врахуванням промивного режиму, м3/га
, (1.4)
де - дефіцит водоспоживання зрошуваних сільськогосподарських культур (визначається на підставі розрахунку режиму зрошення для відповідної сівозміни на середньобагаторічні погодні умови), м3/га;
- скид з поверхні полів при поливі (при застосуванні сучасної широкозахватної дощувальної техніки і закритої зрошувальної мережі =0);
- додаткові втрати води при поливі за рахунок інфільтрації нижче розрахункового шару (при якісному проведені поливу - без переполиву Wg=0);
- додаткові втрати води при поливі на випаровування ( в середньому складає 10 % від );
- додаткова зрошувальна норма на промивний режим (для чорноземів звичайних і південних складає 0,05 від сумарного випаровування).
м3/га.
Втрати води із зрошувальної мережі
м3/га.
При відсутності даних про вертикальний водообмін між водами зони аерації і ґрунтовими водами , його можна прийняти за формулою
, (1.5)
де - безрозмірний коефіцієнт, який варіюється в різних меліоративно-гідрогеологічних умовах від 0,05 до 0,25-0,35 та більше.
м3/га.
Отже, виходячи із воднобалансових розрахунків об'єм дренажного стоку (навантаження на дренаж) буде складати
м3/га.
1.2 Щорічний приріст рівня ґрунтових вод
Щорічний приріст рівня ґрунтових вод розраховують за формулою
, (1.6)
де - коефіцієнт недостатку насичення ґрунтів зони аерації (коефіцієнт водвіддачі), який залежить від механічного складу ґрунтів.
Для розглянутого прикладу коефіцієнт воловіддачі складатиме 0,03, звідси
м.
1.3 Розрахунок критичної глибини залягання ґрунтових вид
Критична глибина залягання ґрунтових вод - це граничне їх значення вище якого в ґрунті відбувається накопичення водорозчинних солей в небезпечній концентрації.
Академік О.М. Костяков встановив залежність критичної глибини залягання рівня ґрунтових вод від їх мінералізації.
При мінералізації ґрунтових вод 2,7 г/л критична глибина залягання ґрунтових вод складає 2,1 м.
Академік В.А. Ковда запропонував визначати Нкр в залежності від середньорічна температури повітря t, що характеризує тепловий режим території:
. (1.7)
Для розглянутого прикладу при середньобагаторічній температурі повітря 9 С
см або 2,42 м.
Крім того Нкр можна встановити в залежності від глибини розповсюдження основної маси коріння рослин h і висоти активної зони капілярного підняття води в даному ґрунті Нк:
. (1.8)
Для розглянутого прикладу для зернової сівозміни (озимі зернові) h=0,7 м, а для суглинків важких лесоподібних максимальна висота капілярного підняття складає 3,0 м, тоді =1,75 м, і
=2,45 м.
Як правило, із перелічених вище методів вибирають той де Нкр найбільше, тоді для подальших розрахунків приймаємо =2,45 м.
1.4 Термін через який ґрунтові води можуть піднятись до критичної глибини
Термін через який ґрунтові води можуть піднятись до критичної глибини визначають за формулою
, (1.11)
де - початковий рівень ґрунтових вод, м.
років.
Однак для більш ретельних розрахунків необхідно враховувати розтікання бугрів, що створюються під зрошуваними масивами і тим самим відбувається підтоплення і прилеглої території.
2. ПРОГНОЗ РОЗТІКАННЯ БУГРІВ ҐРУНТОВИХ ВОД ПІД ЗРОШУВАНИМ МАСИВОМ
Підйом рівня ґрунтових вод відбувається нерівномірно по всьому масиві зрошення, це відбувається внаслідок того, що частина води, яка профільтрувалась перетікає на прилеглу територію і створюється нібито бугор, який постійно розтікається.
В більшості випадків при розрахунку динаміки ґрунтових вод під впливом зрошення реальні зрошувані масиви можна привести до розрахункової схеми смуги нескінченої довжини. Це можливо при дотриманні умови
, (2.1)
де L - довжина зрошуваного масиву, м.
Для розглянутого прикладу розрахункова потужність водоносного горизонту складатиме
м.
Водопровідність
м2/добу.
Коефіцієнт рівнопровідності
м2/добу.
Для максимальної тривалості прогнозу t=20 років або 7300 днів
,
умова виконується, тому можна застосовувати дану модель.
Розрахунок підвищення ґрунтових вод за рахунок інфільтраційного живлення від зрошенні можна здійснювати за формулою
, (2.2)
де w - середня інтенсивність живлення, м/добу;
t - час, доба;
- функція, що залежить від прийнятої схеми інфільтраційного живлення і граничних умов.
Для наведеної схеми ,
де і - функції від аргументу і.
В центрі масиву при , ; .
При , , , .
На границі масиву , , , .
При , , , .
При , , , .
При , , ,
Підставляючи знайдені параметри в розрахункову формулу, знаходять величину підйому рівня ґрунтових вод за різні періоди на різній відстані від центру масиву зрошення. Результати розрахунку для розглянутого прикладу зведені в табл. 2.1 і представлені на рис. 2.1.
Для визначення терміну підняття рівня ґрунтових вод до критичного значення в центрі зрошуваної ділянки потрібно побудувати графік залежності (рис. 2.2).
Таблиця 2.2 - Розрахунок підйому рівня грунтових вод
|
t |
wt/2µ |
Підйом РГВ |
||||||||||||||
|
х=0 |
x=b/2 |
x=b |
x=2b |
x=3b |
x=4b |
|||||||||||
|
Z0 |
f(z0) |
Fw |
?h |
Fw |
?h |
Fw |
?h |
Fw |
?h |
Fw |
?h |
Fw |
?h |
|||
|
1 |
0,33 |
3,13 |
0,00001 |
2,0 |
0,66 |
1,97 |
0,65 |
1 |
0,33 |
0,00001 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
2 |
0,67 |
2,21 |
0,00185 |
1,99 |
1,33 |
1,90 |
1,27 |
1 |
0,67 |
0,00185 |
0,00124 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
5 |
1,67 |
1,4 |
0,0477 |
1,90 |
3,17 |
1,68 |
2,81 |
1 |
1,67 |
0,0477 |
0,0797 |
0,00008 |
0 |
0 |
0 |
|
|
10 |
3,35 |
0,99 |
0,157 |
1,69 |
6,17 |
1,49 |
4,99 |
0,995 |
3,33 |
0,157 |
0,526 |
0,00468 |
0,0157 |
0,00002 |
0,000067 |
|
|
20 |
6,69 |
0,70 |
0,322 |
1,36 |
9,1 |
1,24 |
8,3 |
0,95 |
6,36 |
0,319 |
2,13 |
0,0476 |
0,318 |
0,00298 |
0,0199 |
В даному випадку ґрунтові води можуть піднятись до критичного рівня за 3,9 років.
3. ПРОГНОЗ ЗМІНИ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ ҐРУНТОВИХ ВОД І ЗАСОЛЕНОСТІ ҐРУНТІВ ЗОНИ АЕРАЦІЇ
3.1 Прогноз і оцінка зміни мінералізації дренажних вод
Прогноз і оцінку зміни мінералізації дренажних вод для горизонтального дренажу виконують за формулою
, (3.1)
де - мінералізація дренажних вод, г/л;
- концентрація солей в поливній воді при зрошені чи промивці, г/л;
і - відповідно об'єм поданої води на зрошення (зрошувальна норма) і відведеної дренажем за одиницю часу (рік), м3/га;
- початковий (вихідний) запас солей в розрахунковій товщі, кг/га;
- водоутримуюча здатність ґрунту (запаси вологи при НВ) розрахункової товщі, м3/га;
- показник відносного вмісту хлоридів (), сульфатів (), гідрокарбонатів () в загальній сумі вихідних мінеральних солей, частка одиниці;
- параметр, який враховує „активність” вилуження солей, відповідно хлоридів (), сульфатів (), гідрокарбонатів ();
- час, років.
Запас солей можна розрахувати за формулою
, (3.2)
де - запаси солей в ґрунті, кг/га;
- щільність ґрунту, кг/м3;
- потужність активного шару ґрунту, м;
- вміст легкорозчинних солей в ґрунті, %.
кг/га.
Запаси вологи при НВ розраховують за формулою
, (3.3)
де - вологість ґрунту при НВ, %.
- щільність ґрунту, г/см3;
м3/га.
Рекомендовані параметри, які враховують «активність» вилуження солей такі:
=1,165 для хлоридів;
=0,426 для сульфатів;
=0,265 для гідрокарбонатів.
Тоді мінералізація дренажних вод через 1 рік експлуатації зрошувальної і дренажної мережі складатиме
г/л;
через 10 років
г/л;
3.2 Розрахунок глибини залягання ґрунтових вод при їх стабілізації
Глибину залягання ґрунтових вод при їх стабілізації визначають за формулою
, (3.4)
де - випаровування з поверхні ґрунтових вод, мм/рік;
- випаровуваність, мм/рік;
- показник степеня (=1-2).
м.
Тривалість, за яку відбудеться підйом рівня ґрунтових вод від критичної глибини до положення стабілізації складатиме
, (3.5)
де - середня швидкість підняття рівня ґрунтових вод, м.
рік.
3.3 Розрахунок можливої величини мінералізації ґрунтового розчину
Можлива величина мінералізації ґрунтового розчину на його поверхні складатиме
, (3.6)
де Ре - параметр Пекле;
- відносна швидкість вертикального вологообміну.
Параметри Пекле визначають за формулою
, (3.7)
де - шпаруватість ґрунту зони аерації, частка від маси ґрунту (одиниці);
- коефіцієнт конвективної дифузії (параметр переносу солей), м2/добу;
- інтенсивність транспірації ґрунтових вод, м/добу
, (3.8)
- інтенсивність інфільтрації із зрошуваних полів, м/добу
, (3.9)
- середні багаторічні атмосферні опади, м3/га;
- середня багаторічна зрошувальна норма, м3/га;
- відносна швидкість вертикального вологообміну
. (3.10)
м/добу,
м/добу,
.
Коефіцієнт конвективної дифузії визначають за формулою
, (3.11)
- коефіцієнт гідродинамічної дисперсії, який визначають за графіком в залежності від вмісту в ґрунті частинок менше 0,01 мм (фізичної глини;
- коефіцієнт молекулярної дифузії, 10-4 м2/добу.
Вміст фізичної глини в ґрунті різного гранулометричного складу можна визначити із класифікації Н.А. Качинського.
м2/добу.
.
Виходячи із вищерозглянутих розрахунків можлива величина мінералізації ґрунтового розчину на поверхні ґрунту через рік складе
г/л.
3.4 Розрахунок максимального засолення ґрунту
Максимальне засолення ґрунту очікується на глибині
. (3.12)
Максимальне засолення ґрунтового розчину на глибині максимального засолення
. (3.13)
Для розглянутого прикладу глибина максимального засолення складе
м
г/л.
3.5 Розрахунок середньої мінералізації ґрунтового розчину для всієї зони аерації
Середню мінералізацію ґрунтового розчину для всієї зони аерації (Х1) орієнтовно можна визначити за формулою
. (3.14)
Можливе накопичення солей в шарі Х1
. (3.15)
Щорічне надходження солей в Х1-товщу з боку ґрунтових вод
. (3.16)
Тривалість за яку відбудеться засолення зони аерації при підйомі рівня ґрунтових вод вище критичного
. (3.17)
Для розглянутого прикладу
г/л,
кг/га,
кг/добу або 0,140 кг/рік,
роки.
За даним розрахунком можна зробити такі висновки:
1. Ґрунтові води через 1,04 () рік будуть знаходитись від поверхні ґрунту на глибині 2,1 м (Х1) і матимуть концентрацію 6,99 () г/л.
2. На поверхні грунту концентрація водорозчинних солей буде склади 0,158 () г/л, на глибині 2,045 () м очикується максимальне засолення грунту з загальною мінералізацією 7,01 () г/л.
3. Критичний період, за який відбудеться засолення зони аерації складає 37,5 роки.
4. Прогнозна пророка підтверджує необхідність будівництва закритого горизонтального дренажу на зрошуваній території.
4. РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО СИСТЕМАТИЧНОГО ДРЕНАЖУ
4.1 Визначення глибини закладання дрен
Глибина закладання дренажу обмежується з одного боку прийнятою допустимою глибиною залягання ґрунтових вод і з іншого, можливостями дреноукладчиків. На півдні України закладання дрен змінюється від 2,5 до 4,0 м.
Глибину закладання дрен можна визначити за формулою
, (4.1)
де - критична глибина залягання ґрунтових вод, м;
- перевищення ґрунтових вод між дренами над рівнем води в дренах, м (приймають для важких суглинків 0,5 м, для середніх - 0,4 м і легких - 0,3 м);
- глибина наповнення води в дрені, м (приймають 0,5 діаметра дрени).
Рис. 4.1 - Геофільтраційна схема для визначення параметрів горизонтального систематичного дренажу в однорідній товщі
м.
Якщо приблизно прийняти криву депресії у вигляді параболи то середню між дренами глибину залягання ґрунтових вод можна розрахувати за формулою
. (4.2)
Для розглянутого прикладу
м.
4.2 Визначення інтенсивності інфільтраційного живлення
Інтенсивність інфільтраційного живлення визначають за формулою
, (4.3)
де - об'єм дренажного стоку (навантаження на дренаж), м3/га;
- тривалість вегетаційного періоду, діб.
Об'єм дренажного стоку визначають на підставі воднобалансових розрахунків, і для розглянутого прикладу складає 298 м3/га. Тривалість вегетаційного періоду для зрошуваної зони України у середньому складає 200 діб, тоді
м/добу.
4.3 Визначення відстані між дренами
При обмеженій величині залягання водоупору відстань між дренами визначають за формулою В.М. Шестакова
, (4.5)
де - провідність водоносної товщі ґрунту, м2/добу
; (4.6)
- фільтраційний опір, обумовлений гідродинамічною недосконалістю дренажу за ступенем розкриття водоносної товщі, м.
Для порівняно однорідної товщі, що залягає до водоупору фільтраційний опір розраховують за формулою
, (4.7)
де - опір, який розраховують за формулами
при і , (4.8)
якщо умова не виконується то
, (4.9)
В наведених формулах: - радіус дрени, м;
- перевищення середнього рівня ґрунтових вод над рівнем води в дрені, м
. (4.10)
м2/добу.
м умова виконується тому можна розраховувати за формулою (2.8).
,
м,
звідки м.
В подальшому відстань між дренами приймаємо 345 м.
Для розглянутої фільтраційної схеми відстань між дренами можна розрахувати і за формулою С.Ф. Авер'янова
, (4.11)
де - коефіцієнт висячості
. (4.12)
Для розглянутого прикладу значення відстані між дренами в початковому наближенні приймаємо рівному розрахунковому за формулою В.М.Шестакова тоді
,
м.
Отже, розрахунок за формулою В.М. Шестакова і за формулою С.Ф. Авер'янова дає один і той же результат.
5. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ДРЕН І КОЛЕКТОРІВ
Гідравлічний розрахунок виконують окремо для кожної дрени та колектора. При цьому враховують витрату яку повинна пропустити дрена, похил і матеріал труб із яких виготовлена дрена.
Розрахунок нормальної витрати дрени здійснюють за формулою
, л/с (5.1)
де - модуль дренажного стоку в вегетаційний період, л/(сга)
. (5.2)
- інтенсивність інфільтраційного живлення (навантаження на дренаж), м/добу;
- площа, яку обслуговує дрена, га
, (5.3)
- довжина дрени, м;
- відстань між дренами (зона впливу на ґрунтові води однієї дрени), м.
Розрахункова витрата закритого колектора старшого порядку дорівнює сумі витрат впадаючих в нього дрен і молодших колекторів тобто:
, (5.3)
, (5.4)
де - кількість дрен, що впадають в колектор, шт.
Знаючи максимальну витрату дрени задавшись похилом (і) і матеріалом труб за формулою
(5.5)
підбирають розрахунковий діаметр труб і співставляють його зі стандартним значенням.
Для підібраного діаметра швидкість руху води в трубі розраховують за формулою
. (5.6)
- внутрішній діаметр дрени, м;
і - похил дрени;
С - коефіцієнт Шезі, який розраховують за формулою Манінга
, (5.7)
де - гідравлічний радіус, який приймають для труб з повним заповненням ;
- коефіцієнт шорсткості.
л/(сга).
л/с.
Гідравлічний розрахунок виконують на пропуск максимальної витати 10 %-ї забезпеченості. Для спрощення розрахунків максимальну витрату дрен заданої забезпеченості орієнтовно можна прийнять в 5-6 разів вище нормальної.
Тоді л/с.
Згідно номограми:
· потрібний діаметр дрени - 100 мм;
· ступінь наповнення дрени = 0,75;
· приведена швидкість води в дрені - 0,154 м/с;
.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні генетичні горизонти ґрунту системи В.В. Докучаєва для степних чорноземів і опідзолених ґрунтів: поверхневий, гумусово-акумулятивний; перехідний до материнської породи, підґрунт. Особливості системи індексів ґрунтових горизонтів О.Н. Соколовського.
реферат [14,3 K], добавлен 29.03.2012Річка Прип'ять як один з найбільших водних об'єктів чорнобильської зони відчуження. Основні радіонукліди в річці Прип'ять. Морфологія русел і заплав річок. Параметри якості поверхневих і ґрунтових вод у долині Прип’яті. Вплив господарської діяльності.
реферат [26,5 K], добавлен 14.03.2012Загальні відомості про господарство, направлення його діяльності. Методика проведення ґрунтової зйомки. Сучасні методи досліджень та картографування ґрунтового покриву. Агровиробничі групування ґрунтів. Характеристика картограми охорони земель від ерозії.
курсовая работа [98,9 K], добавлен 03.01.2014Общая циркуляция атмосферы. Макрометеорология и способы схематизации макросиноптических процессов. Основные этапы развития марометеорологических исследований. Учет особенностей атмосферной циркуляции. Предсказания погоды по методу Б.П. Мультановского.
контрольная работа [3,3 M], добавлен 17.11.2010Особливості поглинання аніонів, яке зумовлюється особливостями самих аніонів, складом ґрунтових колоїдів, їх електричним потенціалом і реакцією середовища. Відмінні риси механічної, біологічної, фізичної, хімічної і фізико-хімічної поглинальної здатності.
реферат [252,0 K], добавлен 15.09.2010Спряження б'єфів при нерівномірному русі, і вимоги до його головних технічних характеристик. Гідравлічний розрахунок швидкотоку, багатосхідчатого перепаду колодязного типу, отворів малих мостів з урахуванням та без, а також обґрунтування витрат.
курсовая работа [355,3 K], добавлен 21.04.2015Определение площади, формы поперечного сечения. Расчет крепления кровли, боков выработки. Главные особенности организации проходческих работ. Прогноз горных ударов при ведении очистных работ. Прогноз удароопасности угольных пластов, камуфлетное взрывание.
курсовая работа [79,0 K], добавлен 25.02.2013Проектування земляної греблі з водоскидною спорудою. Розміщення і компонування вузла споруд. Вибір створу гідровузла. Визначення класу капітальності гідротехнічних споруд. Закладання укосів греблі. Визначення відмітки гребеня. Бетонне кріплення. Дренаж.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 23.02.2017Историко-статистический метод прогноза начальных ресурсов углеводородов частично освоенного поискового объекта. Преимущества применения модели Хабберта для оценки балансовых изменений запасов. Построение логистической кривой роста начальных ресурсов.
презентация [192,9 K], добавлен 17.07.2014Построение геолого-литологического разреза по данным разведочных скважин. Оценка воздействия напорных вод на дно котлованов. Анализ значения показателей физико-механических свойств грунтов. Прогноз процессов, связанных с понижением уровня грунтовых вод.
контрольная работа [927,2 K], добавлен 22.12.2014Геологические и гидрогеологические условия. Анализ разреза, карта гидроизогипс. Гидрогеологические расчеты при строительном водопонижении. Прогноз процессов в грунтовой толще, связанных с понижением уровня вод. Воздействие напорных вод на дно котлованов.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 24.05.2015Проектування процесу гідравлічного розриву пласта (ГРП) для підвищення продуктивності нафтових свердловин. Механізм здійснення ГРП, вимоги до матеріалів. Розрахунок параметрів, вибір обладнання. Розрахунок прогнозної технологічної ефективності процесу.
курсовая работа [409,1 K], добавлен 26.08.2012Визначення нормального й максимального припливів. Необхідний орієнтовний напір насоса. Розрахунок потрібного діаметра трубопроводу і його вибір. Визначення потужності електродвигуна й вибір його типу. Захист апаратури й насосів від гідравлічних ударів.
курсовая работа [298,4 K], добавлен 23.12.2010Вибір форми й визначення розмірів поперечного перерізу вироблення. Розрахунок гірського тиску й необхідність кріплення вироблення. Обґрунтування параметрів вибухового комплексу. Розрахунок продуктивності вибраного обладнання й способу збирання породи.
курсовая работа [46,7 K], добавлен 26.11.2010Коротка геолого-промислова характеристика родовища. Гідравлічний розрахунок трубопроводів при русі газу, однорідної рідини, водонафтових і газорідинних сумішей. Технологічний розрахунок сепараторів для підготовки нафто-газопромислової продукції.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 07.08.2012Причины и классификация, примеры и прогноз землетрясений. Денудационные, вулканические, тектонические землетрясения. Моретрясения, образования грозных морских волн — цунами. Создание в сейсмически опасных районах пунктов наблюдения за предвестниками.
реферат [16,7 K], добавлен 13.09.2010Влияние основных факторов на режим вод суши. Формирование водного баланса и стока. Разработка конструкций гидрологических приборов. Прогноз гидрологического режима, изучение структуры речных потоков, водообмена внутри озёр, русловых и береговых процессов.
шпаргалка [40,7 K], добавлен 05.05.2009Исторические сведения и результаты мониторинга сейсмических событий на земном шаре на протяжении второй половины ХХ в. Основные понятия и характеристики землетрясений. Методы оценки силы (интенсивности) землетрясений. Типы геологических разломов.
реферат [2,0 M], добавлен 05.06.2011Литолого-стратиграфическая характеристика, нефтегазоносность и состав пластовых флюидов IV горизонта. История геологического развития структуры. Формирование залежей нефти и газа Анастасиевско-Троицкого месторождения и их разрушение в условиях диапиризма.
дипломная работа [2,5 M], добавлен 07.09.2012Заливы, лиманы и фиорды. Система ветров в антициклонах. Местные ветры, муссоны, пассаты. Определение элементов ветра на судне. Гидрологические наблюдения и морские гидрологические прогнозы. Районы возникновения тропических циклонов и пути передвижения.
контрольная работа [563,3 K], добавлен 13.08.2014
