Гідрологія річки Дніпро

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

ІНДЗ

з гідрології на тему:

«Гідрологія річки Дніпро»

Виконав студент

географічного факультету

Групи Е-13

Третяк М. В.

Перевірив: к.г.н Питуляк М.В.

м. Тернопіль 2016

річка морфометричний басейн екологічний

ВСТУП

Метою мого проекту є гідрологічна характеристика річки Дніпро. Основними завданнями - є поглиблення знань про цю річку, обчислення морфометричних характеристик річки та її басейну, характеристика річкового стоку, дослідження екологічного стану річки.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКИ ТА ЇЇ БАСЕЙНУ

Морфометричні характеристики річки Дніпро

Дніпром (слов. Дън?пръ; біл. Дняпро, рос. Днепр, крим. Цzь, дав.-гр. ВпсхуиЭнзт, лат. Danapris, поетична назва -- Славумтич) -- одна з найбільших річок Європи, басейн якої розташований у межах трьох держав - Російської Федерації, Білорусі та Україні. Здавна річка мала велике транспортне значення Шлях «з варяг у греки». Загальна природна довжина річки складає 2285 км (після створення каскаду з шести водосховищ вона скоротилася до 2201 км), площа басейну - 504 тис. км ², висота витоку - 252 м, а середній нахил русла дорівнює 11 см на 1 км. Витоки знаходяться у відрогах Валдайської височини. Впадає у Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря. У верхів'ях, до Дорогобужа, Дніпро - невелика ріка, що тече в низьких лугових берегах. У Дорогобужа берега підвищуються, круті яри переходять то на правий, то на лівий берег.

У самому нижньому плині правий берег як і раніше крутий, лівий - низовинний. Площа дельти Дніпра складає 350 км². Перебіг переважно швидке, але зустрічаються тихі плеса і вири із зворотною течією. Глибини різні: є перекати, де глибина ледь досягає 0,5 м, і є ями до 20-30 м. Водна рослинність розвинена добре. Ґрунти дуже різноманітні: переважають піщані та іловато-піщані, хрящуваті, глинисті, галькові, а місцями і кам'янисті. Льодостав у верхній течії наступає на початку грудня, в середній і нижній - в кінці грудня, розтин - з початку березня в низов'ях, до кінця березня - у верхів'ях. Всього в басейн Дніпра впадає близько 32000 річок, серед яких 89 річок - завдовжки 100 км і більше. У Дніпро впадає багато приток: найбільші з них Березина, Прип'ять, Сож, Десна, Сула, Псел, Ворскла.

1. Довжина головної річки (L,км).

Довжину ріки визначають як віддаль від верхів'я ріки до гирла. Відлік здійснюють від гирла ріки як від більш визначеної точки, ніж верхів'я. Вимірювання довжини провадять на карті курвіметром або циркулем-вимірювачем по всіх звивинах ріки. З цією метою необхідно передусім за масштабом карти визначити кількість кілометрів (чи метрів залежно від масштабу карти), які відповідають одному кроку циркуля, а потім кількість вимірених кроків помножити на довжину одного кроку циркуля-вимірювача за масштабом.

L = ln x n

де L - довжина річки (м, км)

ln - довжина одного кроку циркуля-вимірювача (м, км)

n - кількість кроків циркуля-вимірювача

In = 200 км

n = 11,005

Обчислення: L=200 x 11,005 = 2201 км

Відповідь: L = 2201 км

2. Падіння річки (h) = висота витоку (hв) - висота гирла (hr).

h=hв - hr

де h - падіння річки (м)

hв - висота витоку (м)

hr - висота гирла (м)

hв = 252 м;

hr = 0 м

Обчислення: h = 252 м - 0 м =220 м

Відповідь: h = 252 м

3. Похил річки - відношення падіння (h) до її довжини (L).

і = h / L

де і - падіння річки (см/км)

h - падіння річки (м)

L - довжина річки (км)

h = 252

L = 2201

Обчислення: і = 252 / 2201 ? 11 см/км

Відповідь: і ? 11 см/км

Морфометричні характеристики басейну річки

1. Площа басейну (F, м2, км2). Площу басейну визначають планіметром, палеткою, розбивкою контуру басейну на геометричні фігури.

F = (П + Н / 2) х a

де F - вимірювана площа, П - кількість повних квадратів палетки в межах вимірюваного контуру, Н - кількість неповних квадратів, a - ціна поділки палетки (площа квадрата в масштабі карти).

П = 168

Н = 64

a = 2521,5

Обчислення: F = (168 + 64 / 2) x 2521,5

Відповідь: F = 504 300 км²

2. Довжина басейну (L, м, км) - пряма, яка з'єднує, гирло і точку на вододілі, що прилягає до витоку річки. Довжина басейну завжди менша за довжину ріки. Якщо контур басейну вигнутий, то пряма змінюється ламаною, кожний відрізок якої повторює головні вигини русла і довжина басейну дорівнює сумі відрізків.

L_б = 1 200 км,

Відповідь: L_б = 1 200 км.

3. Коефіцієнт асиметрії (а) - відношення різниці між площами басейнів лівобережних (fл) і правобережних (fп) приток до площі басейну загалом:

a = ( fл - fп ) / F

fл = 301 240 км2

fп = 203 060 км2

F = 504 300 км2

Обчислення: а = (301 240 - 203 060) / 504 300

Відповідь: а = 0,194

4. Середня ширина басейну (В_сер, м, км) відношення площі басейну річки (F) до його довжини (L_б):

В_сер = F / L_б

F = 504 300

L_б = 1 200

Обчислення: В_сер =504 300 / 1200 = 420,25 км

Відповідь: В_сер = 420,25 км.

Фізико-географічна характеристика

Дніпро -- типова рівнинна річка з повільною і спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Поділяється на три частини: верхня течія -- від витоку до міста Києва (1 320 км), середня -- від Києва до Запоріжжя (555 км) і нижня -- від Запоріжжя до гирла (326 км).

Річка тече серединою України, з півночі на південь. Напрям течії кілька разів змінюється: від джерел до Орші Дніпро пливе на південний захід, далі до Києва -- прямо на південь, від Києва до Дніпропетровська -- на південний схід. До Запоріжжя йде другий, коротший (довжина 90 км), спрямований на південь відтинок річки. Далі, до свого лиману, вона тече в південно-західному напрямку. Таким чином Дніпро в ширину займає 9°18' і утворює на території України подобу великого лука, зверненого на схід, що вдвічі збільшує шлях Дніпром із Центральної України до Чорного моря: відстань від Києва до гирла Дніпра по прямій лінії -- 450 км, річкою -- 950 км.

Ширина долини річки -- до 18 км. Ширина заплави -- до 12 км. Площа дельти -- 350 кмІ.

Басейн р. Дніпро об'єднує річки багатьох геоморфологічних областей, налічує 15381 малу річку (67,2 тис. км). Середня густота річкової мережі - 0,27 км/км2. Басейн Дніпра займає найбільшу серед інших річок країни площу - 48,5% території України. Витік Дніпра знаходиться у Росії на схилах Валдайської височини, потім він тече по території Білорусі та України і впадає у північно-західну частину Чорного моря, де разом із Південним Бугом утворює Дніпровсько-Бузький лиман.

За сучасними картографічними даними на території Середнього та Нижнього Придніпров'я протікає 20,5 тисяч дуже малих, середніх та великих річок загальною довжиною понад 105 тис. км (табл. 6). З них понад 14 тис. річок належать до басейну Середнього та Нижнього Дніпра і близько 6 тис. річок - до правобережжя Прип'яті. Більш як 65% усіх річок (по довжині) коротші 25 км (у басейні Прип'яті понад 70%), а 1/5 (у басейні Прип'яті понад 1/7) складають малі річки довжиною до 100 км.

Дніпро - типова рівнинна річка. Від витоку до м. Дорогобуж ширина долини - до 2 км, річище звивисте, завширшки до З0 м. Нижче ширина долини збільшується до 3-10 км, а річища - до 40-125 м. На території України річище Дніпра утворює рукави, багато перекатів, островів і обмілин. Ширина долини збільшується до 18 км, заплави - до 12 км. Нижче від Києва долина асиметрична: праві схили круті й високі, ліві - низькі та пологі. Вздовж Придніпровської височини долина відхиляється на південний схід. Між Дніпропетровськом і Запоріжжям річка перетинає Український кристалічний щит. До спорудження Дніпровської гідроелектростанції тут були Дніпровські пороги. Нижче від Запоріжжя Дніпро тече по Причорноморській низовині. У гирлі річка утворює численні рукави й протоки. Сучасний Дніпро від кордону з Білоруссю до греблі Каховської ГЕС - це каскад водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське), із створенням яких природне річище і частина заплави були затоплені. Різниця висот витоку і гирла Дніпра становить 220 м, середній похил водної поверхні річки - 0,10 м/км.

Дніпро звичайно поділяють на три частини: Верхній Дніпро - від витоку до Києва; Середній Дніпро - від Києва до Запоріжжя і Нижній Дніпро - від Запоріжжя до гирла.

ВИКОРИСТАННЯ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН РІЧКИ ТА ЇЇ БАСЕЙНУ

Українська частина басейну Дніпра займає 48,6 % території країни. Басейн Дніпра має високу економічну, соціальну, природничу, історичну і духовну цінність для українського народу. Водними ресурсами власне Дніпра забезпечується близько 60% потреб України у прісній воді. В басейні Дніпра сконцентровано сотні промислових підприємств, в тому числі “брудних” (металургія, хімічне виробництво, добування руди і вугілля) і водоємних галузей (теплова і атомна енергетика).

У часи СРСР відбувалася прискорена трансформація дніпровського регіону з аграрного на промисловий. Грубе втручання у природний стан басейну Дніпра викликало значні екологічні проблеми, з яких першочергового вирішення потребують наступні:

1. Зміни гідрологічного режиму поверхневих вод. Ці зміни пов'язані із надмірною зарегульованістю стоку малих і середніх річок, будівництвом каскаду Дніпровських водосховищ та каналів для перекидання стоку.

2. Хімічне забруднення. Вплив хімічного забруднення антропогенного походження викликаний інтенсивним розвитком промисловості, сільського господарства, урбанізацією і розвитком транспортної мережі в басейні Дніпра.

3. Затоплення і підтоплення територій. Ці явища викликаються замуленням русел річок, руйнуванням заплавних ділянок, вирубкою лісів та меліоративною діяльністю.

4. Забруднення радіонуклідами. Пов'язане, в першу чергу, з наслідками аварії на ЧАЕС. Основними джерелами забруднення радіонуклідами є також атомні електростанції.

5. Зміна і втрата екосистем та збіднення біорізноманіття. У басейні Дніпра втрачено не менше 80% природних екосистем.

Зручне місцезнаходження Дніпра і його величезний природний потенціал визначили активну водогосподарське використання річки, з яким пов'язано не менше половини підприємств країни. Крім того, головна річка країни є основним джерелом питної води для багатьох великих і малих міст України. Це підтверджують і статистичні дані, згідно з якими середньорічний відбір дніпровської води становить 10,75 км.

Дніпровську воду споживає більше половини населення країни (понад 1000 населених пунктів, з яких 50 - великі міста). На ній працює близько 10 тис. промислових підприємств України, вона зрошує майже 1,5 млн. га сільськогосподарських угідь.

Водогосподарське використання Дніпра має довгу історію, найважливішим (етапним) подією якої стало будівництво Дніпрогесу - свого часу наймогутнішої гідроелектростанції в Європі. Її створення дозволило затопити Дніпровські пороги і здійснити судноплавство по всій довжині річки в межах України. Враховуючи круті схили берегів цієї ділянки Дніпра, створення водосховища вдалося здійснити без значних затоплень і понині створене на початку 1930-х років Дніпровське море залишається найбільш компактним за площею.

У післявоєнні роки були створені Каховський, Кременчуцький, Дніпродзержинський, Київський і Канівський гідровузли, формування яких призвело до затоплення значних територій. На гідроелектростанціях каскаду, що є основним регулятором потужності в енергосистеми країни, щорічно виробляється 9-11 млрд. кВт-год. електроенергії, що в загальному обсязі Україні становить 5-7%. Особливо зростає роль ГЕС в холодну пору року і темний час доби, коли зростає споживання електроенергії.

Без нинішнього зарегулювання Дніпра було б значно ускладнено забезпечення водою великої кількості господарських об'єктів і промислових підприємств. Завдяки великим каналам (Північно-Кримському, Каховському, Дніпро-Донбас, Дніпро-Кривий Ріг, Дніпро-Інгулець) вода з дніпровських водосховищ перекидається на значні відстані, в тому числі за межі басейну. Дніпровські водосховища є важливими рибно-господарськими об'єктами, в яких щорічно виловлюється до 10 тис. тонн риби. Дніпро - основна водно-транспортна артерія Україна, береги водосховищ і приток якої служать для рекреації і туризму.

ВИСНОВОК:

Найбільшою водною артерією України є Дніпро -- третя за величиною річка Європи. В Україні басейн Дніпра займає 65% усієї її території. Дніпровську воду споживає більше половини населення країни, і якщо ми її втратимо то втратимо і Україну, лише рішучі дії можуть цьому завадити а саме:

1. Забезпечити обмін інформацією між Придніпровськими країнами в рамках транскордонного моніторингу басейну Дніпра.

2. Забезпечити повноцінне фінансування “Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води”.

3. Забезпечити взаємодію міністерств і відомств у керуванні водогосподарською та водоохоронною діяльністю за басейновим принципом.

4. Запровадити єдину систему моніторингу ресурсного та екологічного стану об'єктів і земель в басейні Дніпра.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Питуляк М. Р., Питуляк М.В. «ЗАГАЛЬНА ГІДРОЛОГІЯ (гідрологія суходолу) НАВЧАЛЬНО- МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК» Тернопіль 2005.- 83 с.

2. Атлас річок України

Інтернет джерела:

3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Дніпро

4. http://geoknigi.com/book_view.php?id=798

5. http://ua-referat.com/Річка_Дніпро

6. http://old.niss.gov.ua/monitor/Monitor_34/04.htm

7. http://geoknigi.com/book_view.php?id=267

Размещено на Allbest.ru