ГІС-технології в туристичній індустрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функції картографічних технологій у роботі туристичної ГІС з просторового аналізу

Однією з найважливіших функцій картографічних технологій у роботі туристичної ГІС є можливість виконання просторового аналізу та моделюючих операцій над даними. Характерною рисою будь-якої ГІС є: виконувані нею функції опрацювання просторово-атрибутивної інформації та аналіз набір функцій для створення запитів даних, які містяться в ній. Запити дозволяють формувати вибірку різноманітних об'єктів (зокрема і просторових), на підставі створених критеріїв, які також можуть формулюватися мовою просторових взаємовідношень.

Найпростішою формою просторових запитів є отримання характеристик туристичного об'єкта, вказавши на нього курсором на екрані. І зворотна операція - відтворення туристичних об'єктів із заданими значеннями атрибутів.

Аналітичні методи можуть бути як дуже простими (накладення тематичних шарів туристичної карт для створення нових, розрахунок площ, периметрів, пошуку близькості об'єктів, найкоротших відстаней), так і складнішими, що включають багатомірні моделі, котрі імітують реальний світ шляхом поєднання багатьох тематичних шарів інформації.

Аналітичні засоби ГІС включають доволі різноманітний інструментарій для проведення операцій з просторовими об'єктами. Відсутність єдиної класифікації на просторовий аналіз породжує велику кількість різних трактувань і переліків, що відображають різність поглядів на суть аналітичного процесу взагалі. Так, відома класифікація А.В. Кошкарьова і В.С. Тикунова ранжує існуючі методи обробки просторових даних, витримуючи звичайну послідовність дій, котрі виконуються туризмознавцем. Таким чином, усе різноманіття картографічних технологій у роботі просторових аналітичних операцій вони пропонують поділити на: конвертування даних із формату у формат, із векторної форми в растрову або навпаки; трансформацію проекцій і їх перерахування в інші системи координат; методи обчислювальної геометрії; накладення шарів; аналітичні, графоаналітичні методи моделювання.

При безперечній усеосяжності наведеної класифікації дещо неприродним здається об'єднання докупи звичайних операцій з підготовки даних з власне аналітичними функціями. Цікавіше сприймається класифікація Енді Мітчела, що являє собою не просто перелік аналітичного інструментарію картографічних технологій у роботі туристичної ГІС, як попередня класифікація, але й підкреслює призначення кожного методу, причому, у досить нетрадиційній, принаймні для нашого ока, формі. Отже, Енді Мітчел наголошує на меті дослідження, а не на інструменті, яким р буде досягнуто. У запропонованому ним переліку найпростіші методи аналізу в туристичній ГІС можна визначити так: пошук об'єктів; проведення ранжування - де "ближче", де "далеко"; картування щільності; пошук того, що всередині; пошук того, що поруч; картування змін.

Усю множину базових функцій картографічних технологій у роботі туристичної ГІС і просторового аналізу можна представити у вигляді сукупності 8 підгруп.

1. Визначення картографічних характеристик туристичного геопростору: вимір довжини прямої між двома заданими точками; вимір довжини кривої між двома заданими точками; вимір периметру полігону; вимір площі полігону; визначення найкоротшої відстані від заданої точки до полігону; визначення найкоротшої відстані між полігонами.

2. Визначення географічних характеристик геопростору (просторових співвідношень туристичних об'єктів): перетинання; примикання; вміст; включення; сусідство.

3. Виконання картографо-математичних операцій над об'єктами: об'єднання; перетинання; визначення відмінності (різниці).

4. Побудова буферних туристичних зон. Буферна зона як площина, обмежена еквідистантними лініями, може бути побудована при постійному значенні впливу різних факторів (буферізація без зважування), або залежно від впливу якого-небудь фактора (буферизація зі зважуванням) навколо об'єктів різної просторової локалізації: навколо точкового туристичного об'єкта (об'єктів); навколо лінійного туристичного об'єкта (об'єктів); навколо площинного туристичного об'єкта (об'єктів).

5. Оверлей - картографічне накладення тематичних туристичних шарів: точки - на точки, на лінії, на полігони; лінії - на точки, на лінії, на полігони; полігони - на точки, на лінії, на полігони.

6. Аналіз туристичних мереж і маршрутів: пошук найкоротшого шляху між двома точками мережі (за визначеним фактором - наприклад, за відстанню, часом, витраченими ресурсами); вибір оптимального (за різними факторами) маршруту на множині точок мережі (завдання комівояжера); розподіл часу і розміщення центрів туру; пошук найближчого туристичного об'єкту.

7. Аналіз картографічних технологій при побудові аналітичних ГІС-поверхонь: обчислення кутів нахилу гірськолижного маршруту, визначення ліній небезпек; визначення експозиції схилів; побудова ізоліній і генерація профілів заданих перетинів; інтерполяція висот при побудові альпіністського маршруту; визначення меж зон видимості/невидимості; моделювання мережі тальвегів і вододілів; обчислення об'ємів щодо заданої площини за моделлю рельєфу; контурування водозбірних басейнів; генерація тривимірних зображень; поєднання тривимірних і двомірних зображень.

8. Аналіз картографічного розподілу туристичних об'єктів: розстановка; порядок; концентрація або розосередженість; зв'язність або беззв'язність.

Картографічна обробка даних виконується при зверненні до стандартних пакетів прикладних програм, що входять до складу картографічних технологій у роботі туристичної ГІС. Завдання туриста, наприклад із спортивного орієнтування, зводиться до правильного вибору методу (моделі), адекватно виконуваному завданню.

Картографічний аналіз дозволяє отримати реальні процеси динаміки об'єктів, явищ, завдяки розробці та застосуванню моделей. Моделі дозволяють виявити тенденції змін географічних даних, опрацювати цю інформацію і тим самим виробити нову інформацію. За допомогою картографічних технологій у роботі туристичної ГІС цей процес суттєво вдосконалюється, надаючи функції, котрі можуть комбінуватися різними послідовностями для наступної побудови нових моделей. Ці моделі дозволяють виявляти як нові, так і попередньо не усвідомлені (не виявлені, не знайдені) взаємозв'язки як усередині наборів даних, так і між ними, удосконалюючи цим знання про реальний об'єкт або навколишнє середовище.

Результати аналізу можуть бути представлені як у вигляді цифрових навігаційних туристичних карт, так і у вигляді певних звітів, або їх симбіозом. Як показує досвід, цифрові навігаційні туристичні карти краще використати для відтворення просторових взаємозв'язків, а звіти краще підходять для представлення атрибутивних даних і документування будь-яких обчислювальних даних.

Картографічні технології при геоінформаційному аналізі класифікують за методами і результатами обробки на: якісний і кількісний; способами обробки на: автоматизований, статистичний та аналіз рядів (часових або статистичних); якісним рівнем аналізу даних на: системний, узагальнений (іноді структурний), семантичний (змістовний), параметричний (оціночний); за складністю на: простий (виконання простих однокрокових перетворень) і комплексний (виконання складною аналізу даних з використанням різних джерел інформації, складних перетворень і алгоритмів). картографічна туристична візуалізація гіс

Розглянуті види картографічних технологій у роботі туристичної ГІС при аналізі можуть утворювати різні сукупності від впливу або значення аспекту вивчення туристичних даних.

Загальні положення картографічної візуалізації туристичної інформації в середовищі географічних інформаційних систем

Неможливість безпосереднього сприйняття людиною цифрових моделей, що представляють просторові туристичні об'єкти та їх атрибути в туристичній ГІС, обумовлює потребу візуалізації даних. Подання інформації в зрозумілій і зручній для користувача формі е однією з основних функцій туристичної ГІС.

Картографічна візуалізація (англ. - visualization, visualisation, viewing, display, displaying; синоніми; графічне відтворення, відображення) в туристичній ГІС, комп'ютерній графіці і картографії - проектування та генерація зображень, серед іншого гео- і картографічних зображень та іншої графіки на пристроях відображення (переважно на екрані дисплея) на основі вихідних цифрових даних, правил і алгоритмів їхнього перетворення (рис. 4).

Рис. 4. Приклад 3-D-візуалізації місцевості агрозеленого туризму в ГІС

Вихідна інформація в туристичній ГІС може мати різний вигляд: бути зображенням на моніторі; виводитись на магнітно- оптичні носії; публікуватись у мережі Internet; передаватися в інші інформаційні системи як відеофільм (анімація); роздруковуватись на принтері, плоттері тощо. Для здійснення можливості процесу візуалізації необхідні: база даних, котра містить інформацію; апаратні засоби для відображення інформації (монітор, принтер, плоттер тощо); візуальна система людини; обробка сприйнятого образу в мозку людини (рис. 5).

Рис. 5. Способи картографічної візуалізації туристичних об'єктів на карті

Основою візуального подання даних за допомогою туристичного картографування служить цифрове графічне середовище, основу якого становлять векторні і растрові картографічні моделі. Зображення зазвичай володіє більшою інформативністю (на 2-3 порядки (100-1000 разів) більше, ніж текст), меншим ступенем абстрактності, тобто є гнучкішим каналом, на відміну від тексту або цифри. Саме тому процедури відображення геоінформаційних даних передбачає найкраще представлення інформації для візуального спостереження й аналізу. За допомогою картографічного режиму представлення даних простіше аналізувати будь-яку інформацію, крім того, з'являється можливість змінювати масштаб, проекцію, колір та інші характеристики зображення. Візуальне моделювання виникло як синтез візуалізації інших напрямків картографування в туризмі. Питаннями туристичної візуалізації геоінформації в туристичній картографії займалися професори Цвєтков В.Я., Матвєєв С.І., Левін Б.А., Ніясгулов УД Масленников А.С., Берлянт О.М., Тікунов В.С., Капралов Є.Г., Лютий А.А., Кошкарьов А.В., Журкін І.Г., Коугія В.А., Кулагін В.П. У галузі візуалізації туристичних даних у дистанційному зондуванні варті уваги праці професорів Савіних В.П., Бондур В.Г., Кондратова К.А., Журкіна І.Г.

Зазвичай, туристичні ГІС у своєму арсеналі мають широкий набір засобів для генерації традиційних вихідних даних: табличних, текстових та картографічних матеріалів. На екран монітора можна вивести декілька вікон з різними тематичними туристичними картами для їхнього спільного візуального аналізу; електронні туристичні карти легко масштабуються з можливістю автоматизованої генералізації; спеціальні засоби редагування дозволяють швидко змінювати підписи, умовні позначення і загальне компонування картографічного зображення. За наявності картографічної бази даних турист отримує змогу виконувати швидкі інтерактивні запити про властивості того чи іншого туристичного об'єкта, складати запити з використанням картографічних і логічних функцій, робити вибірки, будувати тематичні туристичні карти й картодіаграми системи OpenStreetMap. Користувач може ставити перед геоінформаційною системою запити типу: "Які населені пункти з якою кількістю туристичних об'єктів знаходяться на відстані 100 км від мого міста?", "Які об'єкти агро-зеленого туризму є в приміській зоні?" і багато інших - і, та отримувати при цьому відповіді в картографічній і табличній формах.

Унаслідок простоти картографічної побудови й аналізу туристичних карт за наявності готових картографічних баз даних картографічний аналіз і подання даних постійно розширює сферу свого застосування. Для обслуговування широкого кола туристів геоінформацією створений клас програмних продуктів туристичних ГІС, призначених для надання геоінформації туристу з мінімальним набором функцій уведення і редагування даних, - в'ювери. Також існує велика кількість геоінформаційних програмних продуктів, призначених для обробки і надання інформації в стандартах конкретної прикладної галузі туристичного обслуговування (історико-архітектурні плани, архітектурні і кадастрові плани, топографічне і туристичне картографування) з відповідними шаблонами і наборами умовних знаків. У таких програмних продуктах велике значення надається також можливостям отримання твердих копій картографічних зображень з урахуванням нормативних вимог до їхньої точності і зовнішнього вигляду. Оскільки туристичні ГІС орієнтовані переважно на обробку просторово-розподілених даних, вони подають опрацьовану інформацію у вигляді різноманітних туристичних карт, картодіаграм, тривимірних і анімізованих зображень.

Для багатьох типів просторових операцій кінцевим результатом є представлення даних у вигляді туристичної карти або графіки. Побудова картографічного зображення є досить складним науково-методичним і технологічним процесом.

Туристична навігаційна карта - це дуже ефективний та інформативний спосіб збереження, подання просторової туристичної інформації. Карти цифрового формату в GPS- навігаторах надають користувачу значно більші можливості для створення й обробки картографічної інформації, які у багатьох випадках не передбачені або не затребувані традиційними методами картографії. Туристичні ГІС не зберігають туристичні карти і зображення, а зберігають туристичні бази даних. Поняття бази даних і СУБД є центральним для туристичних ГІС і головною відмінністю туристичних ГІС від конструкторської або картографічної системи. На відміну від звичайних геоінформаційних систем у геодезії, туристичні ГІС мають потужні засоби для картографічної візуалізації, за допомогою яких можна набагато ефектніше передати комплексну туристичну інформацію порівняно з традиційними видами.

За допомогою туристичних ГІС візуалізація самих навігаційних карт може бути легко доповнена звітними документами, тривимірними зображеннями, графіками, таблицями, діаграмами, фотографіями та іншими засобами, наприклад мультимедійними. Крім того, на відміну від паперових туристичних карт, зазвичай зображуваних у двомірному просторі, електронні туристичні карти (electronic touristics map) можуть бути представлені в три- і чотиримірних просторах, відтворюючи просторово-часові властивості об'єктів і явищ.

Размещено на Allbest.ru