За необхідності можна заздалегідь установити кількість вимірювань віддалі, тоді після їхнього виконання на дисплеї відображається середнє значення вимірюваної віддалі. Якщо повторно натиснути клавішу вимірювання віддалей, то на екрані відобразиться значення правого горизонтального кута (ГКп), вертикального кута (ВК) і похилої віддалі (D).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Для повернення у режим вимірювання кутів натискають клавішу “ANG”.

У полігонометричному ході 2-го розряду із початкового пункту сторони ходу її довжину студенти вимірюють в одноразовому режимі в один прийом (при трьох окремих наведеннях на центр призми відбивача). Тоді у другому прийомі ця лінія буде вимірюватися з протилежного її кінця (те саме при трьох наведеннях). Виміряні горизонтальні прокладання наводять у спеціальному журналі вимірювання ліній (додаток Д). Відхилення значень довжини лінії у окремих наведеннях і прийомах дозволяється у межах 0,015 м. При більшому розходженні лінію необхідно переміряти, а помилкове значення відбракувати і закреслити.

Після проведення вимірювань на пункті (перед переміщенням бригади на наступний пункт) прилад вимикають (також шляхом натискання клавіші “POWER”).

Порядок робіт з іншим електронним тахеометром (3Та5р), який також можна використати на практиці при вимірюванні ліній та тахеометричному зніманні, наводиться у Методичних вказівках [6].

У звіті студенти характеризують методику вимірювання ліній із застосуванням принципу вимірювань відстаней за допомогою електромагнітних хвиль та наводять порядок роботи із електронним тахеометром, що був використаний для вимірювань.

6.3 Вимірювання перевищень у нівелірному ході III класу

Порядок нівелювання III класу наводиться у нормативній, навчальній літературі та методичних вказівках [4, 6, 12].

6.3.1 Основні вимоги до нівелювання III класу

- нівелювання III класу виконують у прямому і зворотному напрямках (для послаблення дії систематичних похибок) способом “із середини”;

- розходження між прямим і зворотним перевищенням у ході, а також нев'язка ходу не повинні перевищувати за абсолютною величиною (мм), де L - довжина ходу в одному напрямку (км);

- при переході від прямого ходу до зворотного рейки міняють місцями;

- застосування нівелірів, які забезпечують середню квадратичну помилку вимірювання перевищень до 3 мм на 1 км подвійного ходу (із компенсатором або циліндричним рівнем);

- нормальна довжина плеча (віддалі від нівеліра до рейки) складає 75 м;

- максимальна довжина візирного променя при чіткому і спокійному зображенні рейок та збільшенні зорової труби 35Ч допускається до 100 м;

- нерівність віддалей від нівеліра до рейок (задньої та передньої) на станціях не повинна перевищувати 2 м, а накопичення по секції ходу - 5 м;

- висота візирного променя над поверхнею землі повинна бути не менше 0,3 м.

6.3.2 Порядок нівелювання на станції

Нівелювання III класу виконують на станції у наступному порядку (при використанні нівеліра із циліндричним рівнем):

1. Приводять нівелір у робочий стан, для цього встановлюють бульбашку сферичного рівня у нуль-пункт, обертаючи підіймальні гвинти підставки.

2. Наводять трубу на чорну сторону задньої рейки та елеваційним гвинтом контактують зображення кінців бульбашки циліндричного рівня, а після цього беруть три відліки по рейці, користуючись середньою, верхньою та нижньою нитками сітки.

3. Наводять трубу на чорну сторону передньої рейки й виконують усі дії, вказані у п. 2.

4. Рейковики повертають червоні сторони рейок до нівеліра.

5. Уточнюють наведення труби на червону сторону передньої рейки, контактують зображення кінців бульбашки циліндричного рівня, беруть відлік по рейці, користуючись тільки середньою ниткою.

6. Наводять трубу на червону сторону задньої рейки й виконують дії, вказані в п. 5.

Під час роботи нівеліром із компенсатором відліки беруть у наведеній вище послідовності, одразу після приведення нівеліра в робочий стан за допомогою сферичного рівня.

Віддаль від нівеліра до рейок студентам дозволяється вимірювати кроками, проте суворо дотримуючись допустимої різниці пліч.

При нівелюванні через перешкоду (озеро, яр тощо) застосовують подвійне нівелювання способом “вперед”.

6.3.3 Порядок обчислень на станції

Після вимірювань на станції відразу виконують такі контрольні обчислення (не змінюючи положення нівеліра):

- розраховують п'ятки рейок як різницю відліків за червоною і чорною сторонами однієї рейки, і порівнюють їх зі стандартними значеннями (різниця не повинна перевищувати 3 мм);

- знаходять перевищення як різницю відліків, взятих по середніх нитках чорних сторін задньої та передньої рейок;

- так само знаходять ще одне значення перевищення за червоними сторонами рейок;

- знаходять різницю перевищень, обчислених за відліками по середніх нитках чорної і червоної сторін рейок, яка не повинна перевищувати 3 мм;

- знаходять контрольні перевищення як різниці відліків відповідно за верхньою і нижньою нитками задньої та передньої рейок, які не повинні відрізнятися від перевищення за середніми нитками більше ніж на 5 мм;

- обчислюють віддалемірні відстані до задньої та передньої рейок (як різниці відліків нижньої та верхньої віддалемірних ниток) і порівнюють їх між собою (різниця цих віддалей не повинна перевищувати 2 м).

Якщо ці контрольні розходження перевищують допуски, то вважається, що нівелювання на станції виконано не якісно, тоді потрібно змінити висоту нівеліра, заново привести його в робоче положення і повторити нівелювання на станції, а попередні результати акуратно перекреслити і поставити підпис виконавця. Аналогічно, в усіх випадках помилкового відліку або помилкового запису спостереження на станції переробляють при іншому горизонті приладу.

Після виконання нівелювання у ході порівнюють між собою значення перевищення, отримані на кожній станції із прямого і зворотного ходів; розходження між цими значеннями не повинне перевищувати . Якщо одержане розходження більше допустимого, то нівелювання повторюють в одному із напрямків.

Усі польові вимірювання й обчислення наводять у журналі нівелювання (додаток Е). Точність заокруглення обчислених перевищень складає 0,1 мм.

6.4 Електронне тахеометричне знімання місцевості

Порядок тахеометричного знімання з використанням оптичних теодолітів з нитковим віддалеміром наводиться у навчальній літературі [5, 9]. Загальні засади електронного тахеометричного знімання такі самі. Головна відмінність полягає у застосуванні світловіддалемірної методики вимірювання віддалей і можливості автоматичного записування результатів у пам'ять приладу з подальшою передачею їх до комп'ютера й обробки з допомогою спеціального програмного забезпечення.

Електронне тахеометричне знімання призначене для швидкого, з елементами автоматизації знімання контурів угідь і рельєфу територій невеликої площі.

Технічні параметри тахеометричного знімання регламентує Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500 [2]. Так, при масштабі знімання 1:500 і висоті перерізу рельєфу 0,5 м при використанні електронних тахеометрів віддалі від знімальних станцій до пікетів при зніманні рельєфу і контурів не повинні перевищувати 500 м, а віддалі між пікетами - 15 м.

При виконанні тахеометричного знімання станціями слугують пункти полігонометричного ходу, точки знімального обґрунтування (зокрема, теодолітні ходи, у тому числі і висячі).

Перед безпосереднім виконанням знімання члени бригади повинні розподілити між собою роботу (знімання відліків, ведення абрису і запис результатів вимірювання у журнал, пересування з віхами на пікетні точки тощо) з метою швидкого її виконання й економії часу та заряду акумулятора тахеометра.

В електронного тахеометра GTS239N є спеціальний режим знімання, для якого необхідно створювати окремий файл, де будуть зберігатися всі дані знімання (висоти відбивача, приладу, номери станцій, результати орієнтування і вимірювань тощо). У такому випадку з метою забезпечення високої швидкості вимірювань їх результати майже не відображаються на дисплеї, а автоматично заносяться у файл знімання, що дуже зручно для досвідчених спеціалістів.

Студентам з метою запобігання грубих помилок доцільно застосовувати простіший варіант режиму знімання без записування результатів у пам'ять приладу. Тоді результати вимірювань на пікетну точку, які видає дисплей, студент переписує у журнал, де обчислює тільки висоти пікетних точок.

Порядок роботи на станції при виконанні тахеометричного знімання електронним тахеометром GTS239N (без створення файла знімання і автоматичної фіксації результатів у карті пам'яті приладу):

1. Встановлюють тахеометр у точку знімальної основи (пункт полігонометрії, точка теодолітного ходу тощо) і приводять тахеометр на станції у робоче положення (центрують за допомогою оптичного центрира і горизонтують) і вимірюють віхою висоту i приладу над пунктом, яку записують у журналі тахеометричного знімання (додаток Ж). Вмикають прилад, контролюючи положення бульбашки циліндричного рівня чітко у нуль-пункті, у протилежному випадку на дисплеї з'явиться напис “Продольный наклон”. Коли таке повідомлення висвітиться на дисплеї в процесі роботи, тоді виконувати вимірювання більше не можна, доки не повернути бульбашку у центр рівня (що можна зробити підіймальними гвинтами, не вимикаючи прилад). Висоти візування l (висоти відбивачів) виставляють по можливості рівними висоті приладу i.

2. Виконують орієнтування приладу на задній або передній пункти полігонометричного ходу. Для цього, встановивши на горизонтальному крузі відлік 0є00'00'', наводять зорову трубу при КЛ на центр відбивача віхи, встановленої на іншому пункті знімальної основи,

Размещено на http://www.allbest.ru/

та натискають клавішу F1 (0°ГК) на першій сторінці режиму вимірювання кутів, яка з'являється на дисплеї за замовчанням:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Натискають клавішу [FЗ] (Да). Тобто орієнтування виконано:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Далі виконується знімання ситуації та рельєфу місцевості у такий спосіб.

При крузі ліворуч (КЛ) зорову трубу за годинниковою стрілкою наводять чітко на центр призми відбивача, закріпленого на вісі, встановленій на першій пікетній точці. При цьому бульбашку круглого рівня утримують чітко на середині. На екрані відображається значення вертикального і горизонтального кутів:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Натискають клавішу вимірювання віддалей. Горизонтальне прокладання до пікетної точки та перевищення вимірюються одноразово, для чого натискають клавішу “Измр” (F1). Прилад відобразить результати на дисплеї:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Усі результати вимірювань записують у журнал тахеометричного знімання (додаток Ж).

3. Подальше знімання виконують аналогічно, вимірюючи горизонтальний і вертикальний кути, горизонтальне прокладання і перевищення на кожний пікет. Якщо за умовами місцевості доведеться змінювати висоту відбивача, тоді перевищення буде обчислене за формулою:

, (6.4)

де: i - висота тахеометра; l - висота візування; h' - виміряне приладом перевищення.

4. Одночасно із вимірюваннями на станції у журналі тахеометричного знімання складають абрис знімання.

5. Робота на станції закінчується візуванням на точку орієнтування. Зміна значення орієнтирного напрямку за період знімання на станції при вимірюванні електронними тахеометрами допускається не більше 20''. Якщо відхилення перевищує допустиме, роботу на станції слід повторити.

З метою контролю якості виконання тахеометричного знімання, додатково проводять вимірювання з кожної станції на декілька пікетів, що вже визначені із сусідніх станцій.

При вимірюваннях із пункту полігонометрії на точку висячого теодолітного ходу, з метою збільшення точності визначення її місцеположення, горизонтальний кут вимірюють при двох положеннях вертикального круга: КЛ і КП.

Студенти виконують електронне тахеометричне знімання погодженої з викладачем території площею 1,5-2 га навколо однієї із сторін прокладеного полігонометричного ходу.

7. Камеральна обробка результатів польових вимірювань

7.1 Підготовка вихідних даних для зрівноваження координат пунктів полігонометрії

Як відомо, завданням побудови планових геодезичних мереж згущення є закріплення на місцевості з необхідною щільністю пунктів мережі та визначення з необхідною точністю їх планового положення (координат).

Обов'язковою умовою обчислення зрівняних координат пунктів (у прийнятій системі координат) є прив'язка ходу (мережі) до пунктів мереж старших класів (розрядів). Існує чимало способів прив'язки. Найтиповішим з них є безпосередня прив'язка - це коли центри існуючих пунктів старших класів (розрядів) одночасно стають і центрами початкового і кінцевого пунктів полігонометричного ходу, що прокладається (рис. 7.1).

Рисунок 7.1 - Схема безпосередньої прив'язки полігонометричного ходу до вихідних пунктів

При такому способі прив'язки достатньо виміряти на місцевості прив'язні кути в1 і вn+1 - кути між вихідними сторонами і першою та останньою сторонами ходу.

Обчисливши за координатами пунктів вихідних сторін АВ і CD їх дирекційні кути (початковий і кінцевий), здійснюють передачу дирекційних кутів (з контролем) на сторони полігонометричного ходу, а далі і самі координати пунктів.

Зазвичай для вихідних пунктів відомими є тільки їх координати. Щоб визначити дирекційний кут вихідної сторони, потрібно розв'язати обернену геодезичну задачу.

Наприклад, для рис. 7.1 координати пунктів відомі: XA, YA, XB, YB, XC, YC, XD, YD. Знайдемо дирекційні кути вихідних сторін AB і CD. Використовуємо для цього формули оберненої геодезичної задачі:

; , (7.1)

де r - румб вихідної лінії.

Далі від румбів переходять до дирекційних кутів за відомими формулами. На цьому можна було б і закінчити обчислення. Але для повноти обчислень і контролю необхідно закінчити розв'язок оберненої задачі. Тому обчислюють довжини вихідних сторін dAB, dCD за формулами:

(7.2)

(7.3)

Якщо значення d мало відрізняються між собою, то за остаточне беруть dcep. Приклад обчислень наведений у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 - Підготовка вихідних даних

Метою зрівноваження планових геодезичних мереж у вигляді полігонометричних мереж (ходів) є отримання найімовірніших значень дирекцій них кутів сторін та координат усіх її пунктів.

Існує багато методів зрівноваження планових геодезичних мереж. Серед них є строгі (точні) і спрощені (наближені).

На практиці кожна бригада виконує за результатами польових вимірювань полігонометричного ходу 2-го розряду його зрівноваження наближеним методом.

Послідовність обчислень така:

1. Підготовка вихідних даних: за відомими координатами вихідних пунктів обчислюють початковий і кінцевий вихідні дирекційні кути (п. 7.1).

2. Контроль і обробка польових журналів.

3. Складання робочої схеми полігонометричного ходу (п. 7.2.2).

4. Попередня оцінка точності виміряних кутів і ліній (п. 7.2.3).

5. Заповнення граф 1, 2 та 11 відомості зрівноваження полігонометричного ходу 2-го розряду (табл. И.1 дод. И).

6. Занесення червоним кольором до граф 6, 7 значення початкового і кінцевого вихідних дирекційних кутів, а також до граф 16, 17 (червоним) координат вихідних пунктів.

7. Обчислення кутової нев'язки ходу за формулою:

де - сума виміряних кутів; - теоретична сума кутів. Вона обчислюється за формулою (для лівих кутів в):

де , - вихідні дирекційні кути відповідно початкової і кінцевої вихідних ліній; n - кількість кутів у ході.

8. Обчислення допустимої кутової нев'язки:

, (7.10)

де - середня квадратична помилка вимірювання кутів (для 2-го розряду полігонометрії =10Ѕ).

9. Оцінка якості кутових вимірів (порівняння і ),

. (7.11)

Значення і записують під графами 1, 2 табл. И.1.

10. Виправлення виміряних кутів: при виконанні умови (7.11) знаходять поправку у кожен кут:

, (7.12)

яку записують (зі своїм знаком) у графу 3 табл. И.1, а у графи 4, 5 - виправлений кут (виміряний кут плюс поправка ).

Контроль виправлення кутів:

. (7.13)

11. Обчислення за виправленими кутами зрівноважених значень дирекційних кутів ліній ходу, які записують у графи 6, 7.

Формула обчислення дирекційних кутів (для лівих ):

, (7.14)

де бk - дирекційний кут попередньої лінії ходу.

Контроль обчислень: обчислений за формулою (7.14) дирекційний кут останньої лінії ходу (вихідної) повинен дорівнювати значенню бкін. (табл. 7.1).

12. Обчислення приростів координат:

, (7.15)

і занесення їх значень до граф 12, 13.

13. Знаходження координатних нев'язок і :

, (7.16)

,

.

. (7.17)

14. Знаходження абсолютної (лінійної) нев'язки :

, (7.18)

. (7.19)

Значення нев'язок , , , записують під гр. 12 і 13 (табл. И.1).

15. Порівняння відносної нев'язки з допустимою (для 2-го розряду полігонометрії

).

. (7.20)

Якщо умова (7.20) не виконується, то подальше обчислення зупиняється і ведеться пошук помилок спочатку повторними обчисленнями, а у разі відсутності помилок обчислення - повторними вимірюваннями.

16. Обчислення (при виконанні умови 7.20) поправок i у прирости координат:

. (7.21)

Контроль:

. (7.22)

Значення i записують у гр. 12, 13 над відповідними значеннями . і зеленим кольором (табл. И.1).

17. Виправлення приростів координат:

. (7.23)

Контроль:

. (7.24)

Значення виправлених приростів записують у графи 14 та 15, а їх суми внизу цих граф (табл. И.1).

18. Обчислення зрівноважених координат за координатами початкового (вихідного) пункту і виправлених приростів координат:

. (7.25)

Контроль обчислень: обчислені за (7.25) значення координат кінцевого пункту ходу повинні точно збігатися зі значеннями, що є вихідними координатами цього пункту (табл. 7.1).

Зрівноважені значення координат пунктів полігонометричного ходу записують у графи 16, 17 таблиці И.1.

7.4 Зрівноваження висот пунктів розімкненого нівелірного ходу III класу

Після завершення польових робіт камеральна обробка результатів нівелювання виконується у такій послідовності [6, 12]:

1) контроль результатів вимірів і обчислювальна обробка польових журналів: ретельно перевіряються всі записи й обчислення на кожній станції та виконується посторінковий контроль у журналі нівелювання (додаток Е);

2) складання відомості зрівнювання висот нівелірного ходу (додаток И), де вказується назва ходу, висоти вихідних реперів, номери пунктів ходу, довжина ходу, число штативів (станцій) та значення виміряних середніх перевищень у прямому і зворотному напрямках ходу;

3) складання схеми нівелірного ходу, на якій умовними знаками позначають вихідні репери, а також репери ходу, що прокладається; нумерують пункти ходу і показують стрілками його напрямки; виписують значення перевищень прямого і зворотного ходу;

4) оцінка якості нівелювання, яка зводиться до обчислення нев'язки ходу, порівняння її з допустимою нев'язкою та обчислення середньої квадратичної помилки перевищення на 1 км ходу;

5) обчислення зрівноважених висот нівелірного ходу, яке полягає у знаходженні виправлених перевищень й зрівноваженні висот пунктів ходу і виконується у відомості зрівноваження висот нівелірного ходу (додаток И), куди заносяться також результати оцінки якості нівелювання.

Після обчислювальної обробки нівелірного ходу складають каталог висот нівелірних знаків, у якому вказують номери і види нівелірних знаків, їх місцеположення, значення висот тощо.

7.5 Побудова та оформлення топографічного плану місцевості

Після обчислення координат усіх пунктів знімальної основи (станцій) та висот пікетних точок складають топографічний план місцевості у масштабі 1:500 із висотою перерізу рельєфу 0,5 м, у наступній послідовності:

1. Будують координатну сітку зі стороною 10Ч10 см з допомогою лінійки Дробишева та масштабної лінійки загальновідомими способами й оцифровують її (відповідно до значень прямокутних координат станцій). Точність побудови координатної сітки повинна бути дуже високою (розміри сторін і діагоналей усіх квадратів не повинні відхилятись від їх номіналів більше ніж на 0,1 мм у плані).

2. За допомогою масштабної лінійки та циркуля-вимірювача за координатами на план наносять пункти знімального обґрунтування (пункти полігонометрії, точки висячих ходів), з яких проводилось знімання. Контроль побудови цих пунктів: розходження у віддалі між двома побудованими точками та виміряним значенням її горизонтального прокладання не повинно перевищувати 0,2 мм у плані.

3. За результатами тахеометричного знімання (виміряними значеннями горизонтального прокладання і горизонтального кута) наносять на план точки ситуації і пікетні точки з допомогою геодезичного транспортира, масштабної лінійки та циркуля-вимірювача за даними абрису тахеометричного знімання, будують ситуацію місцевості та підписують позначки пікетних точок.

4. На основі відомих позначок пікетних точок за допомогою палетки знаходять сліди горизонталей та з'єднують їх, будуючи таким чином горизонталі.

5. Проводять креслення й оформлення плану тушшю із використанням відповідних умовних топографічних знаків [15].

Спочатку креслять написи нормальним або курсивним шрифтом, потім пункти полігонометричного ходу та точки висячих теодолітних ходів, з яких проводилося знімання. Потім креслять контури ситуації, угіддя, шляхи сполучення й зв'язку, насадження тощо. Межі водних об'єктів креслять зеленою тушшю. Перетин координатних ліній креслять розміром 5Ч5 мм і підписують уздовж західної та південної сторін також зеленою тушшю. Внизу плану підписують його масштаб.

8. Складання й оформлення звіту з навчальної практики

8.1 Зміст звіту

Усі матеріали практики оформляються у вигляді звіту з практики. Звіт складається із пояснювальної записки і додатків, він повинен обов'язково містити схематичні рисунки, які пояснюють принципи, методи і способи вимірювань, польові журнали із результатами польових вимірювань, камеральні розрахунки, зведені у відомості, креслення, плани і проекти у вигляді графічних додатків, а також висновки. Пояснювальну записку оформляють від руки на аркушах формату А4, а графічну частину креслять на ватмані та кальці.

До польових документів, які ведуться окремо, належать: щоденник роботи бригади; журнал кроків пунктів полігонометрії; журнал вимірювання горизонтальних кутів; журнал вимірювання ліній електронним тахеометром; журнал нівелювання III класу; журнал тахеометричного знімання.

Матеріалами, які оформляються в камеральних умовах, є відомість обчислення координат пунктів полігонометричного ходу, відомість зрівнювання позначок нівелірного ходу, графік робіт, матеріали розв'язання прямої та оберненої геодезичних задач, відомість обчислення координат висячих теодолітних ходів, каталог висот пунктів нівелірного ходу, каталог координат пунктів полігонометричного ходу.

Графічними матеріалами практики є 3 варіанти проекту полігонометричного ходу на топографічному плані з копією на кальці; схема полігонометричного ходу з нанесенням його пунктів, їх нумерації, значень горизонтальних кутів і горизонтальних прокладань, схема виміряних перевищень у нівелірному ході, топографічний план.

Текстові додатки позначаються (відповідно до послідовності їх розроблення та посилання на них у тексті) великими українськими літерами, а графічні - нумеруються арабськими цифрами. Кожен додаток повинен мати назву.

У Вступі студенти відображають мету, завдання, тривалість, місце проходження практики, етапи виконання робіт, використані прилади і інструменти, стан відвідування практики та виконання робіт із посиланням на графік виконання робіт та щоденник практики (вказують причини можливих затримок або несвоєчасної здачі звіту). Бригадир характеризує ступінь виконання завдань практики кожним членом бригади.

У розділі “Правила техніки безпеки при виконанні топографо-геодезичних вимірювань” вказують діючі нормативні документи, які регламентують охорону праці під час топографо-геодезичних робіт в Україні та наводять основні їх вимоги та заборони. Зазначають також особливості техніки безпеки при проведенні навчальної студентської практики з геодезії та наводять правила поводження із геодезичними приладами.

В інших розділах пояснювальної записки студенти детально характеризують кожний з етапів практики у послідовності їх виконання.

У тексті пояснювальної записки повинні бути посилання на всі текстові та графічні додатки, таблиці, рисунки, формули та використані літературні джерела. Структура звіту з практики показана у додатку Б.

8.2 Загальні правила ведення й оформлення польових та камеральних матеріалів практики

Записи в польових документах мають юридичний характер, а тому їх необхідно вести дуже ретельно. Польові документи повинні бути справжніми, вірогідними, виконаними акуратно і чітко.

До польових журналів записують результати вимірювань і креслять там необхідні схеми (абриси). Усі записи у польових журналах і накреслення абрисів виконують простим добре загостреним олівцем. Абриси і схеми виконують із застосуванням лінійки, трикутника та транспортира.

Сторінки журналів нумерують, а на звороті останньої сторінки вказують кількість пронумерованих та прошитих сторінок журналу.

Усі результати вимірювань, виконані з однаковою точністю, записують з однаковим числом знаків. Числа у стовпцях журналів потрібно записувати таким чином, щоб цифри відповідних розрядів були під цифрами тих самих розрядів у записаному вище числі. Значення мінут і секунд завжди записують двозначним числом.

Записи, що стосуються результатів польових вимірювань та спостережень, виконують відразу начисто. Чернетки виміряних результатів категорично забороняються.

У журналах не допускається виправлення, підчистки раніше виконаних записів. Неправильні або помилково записані відліки у прийомі або на станції акуратно закреслюють, а вимірювання повторюють з відповідною позначкою (“повт.”) та позначенням причин помилки та закреслення результатів (наприклад: “помилка записувача”, “недопустима різниця перевищень за чорною та червоною сторонами рейок”, “недопустиме замикання” тощо) [1].

Усі обчислення у польових журналах (кутів, довжин ліній, перевищень тощо) необхідно виконувати швидко, не затримуючи спостерігача.

Якщо у журналі помилкові обчислення, то неправильний результат дозволяється перекреслити, а правильний - записати поруч нижче або вище на вільному місці.

Обробку польових матеріалів вимірювань (попередні обчислення) виконують у спеціальних відомостях. При цьому виконувати обчислення (навіть проміжні) на окремих чернетках не дозволяється. Окремі помилкові записи при обчисленнях у відомостях не закреслюють, а видаляють (ластиком або гострим лезом). Переписувати відомість з результатами обчислень не дозволяється.

Обчислення у польових журналах і відомостях обробки результатів виконують у дві руки.

Роботу всієї бригади і кожного її члена характеризує щоденник, до якого коротко записують відомості про вид, час та обсяг виконаних робіт; метеорологічні умови виконання вимірювань; участь кожного члена бригади у тому чи іншому виді робіт; надзвичайні події (якщо вони сталися). Бригадир обов'язково зазначає у щоденнику відсутніх членів бригади і вказує причини їх відсутності або запізнення.

Варіанти проекту полігонометричного ходу спочатку складаються на паперовому викопіюванні з плану міста, а потім переносяться на кальку.

Схеми з результатами польових вимірювань кутів і перевищень складають на аркуші ватману формату А2 у довільному масштабі. Топографічний план креслять на аркуші ватману формату А1 у масштабі 1:500. Кожен графічний додаток повинен містити назву, умовні позначення та стандартний штамп.

Остаточно складені графічні матеріали перевіряються і підписуються викладачем.

Контрольні питання

1. Які центри використовують для закріплення пунктів полігонометричних мереж згущення в населених пунктах?

2. З якою метою проводиться рекогностування полігонометричних мереж?

3. Що таке кроки пунктів полігонометричного ходу?

4. Які репери застосовують для закріплення пунктів нівелірних мереж III класу?

5. Порядок проектування нівелірних мереж III класу?

6. Якими способами можна прив'язувати полігонометричний хід до вихідних пунктів вищого класу?

7. Які центри полігонометрії можуть одночасно закріплювати пункти нівелірних мереж згущення?

8. Правила поводження із геодезичними приладами при виконанні геодезичних робіт.

9. Правила охорони праці під час проходження навчальної практики.

10. Обов'язки студента під час проходження навчальної практики.

11. Які геометричні умови повинні бути дотримані у нівелірі для правильного вимірювання перевищень? Навести схему розташування осей.

12. Порядок проведення перевірок і юстувань теодоліта 3Т2КП.

13. Порядок проведення перевірок і юстувань нівеліра Н3КЛ.

14. Порядок перевірки і юстувань теодолітних функцій електронного тахеометра GTS239N.

15. Перевірка і юстування сталої електронного тахеометра GTS239N.

16. Способи вимірювання горизонтальних кутів у полігонометричних мережах згущення.

17. Сутність вимірювання горизонтальних кутів у полігонометричних мережах згущення за триштативною системою.

18. Порядок вимірювання горизонтальних кутів у полігонометричних мережах згущення способом окремого кута.

19. Яким способом необхідно виконувати нівелювання при прокладанні нівелірного ходу III класу?

20. Нівеліри яких типів можна використовувати для нівелювання III класу?

21. Порядок роботи на станції при прокладанні нівелірного ходу III класу.

22. Коли і як обчислюється середнє перевищення на станції?

23. Як обчислюються відстані до рейок на станції і яка допустима різниця пліч?

24. Як обчислити фактичну, допустиму нев'язки нівелірного ходу та поправки у перевищення?

25. Які контрольні обчислення виконуються на станції при нівелюванні III класу?

26. Як знайти виправлені (ув'язані) перевищення та виконати контроль виправлених перевищень?

27. Як обчислити зрівняні позначки пунктів нівелірного ходу та виконати контроль обчислень?

28. Які основні режими вимірювання є у тахеометра GTS239N?

29. Порядок проведення тахеометричного знімання електронним тахеометром GTS239N.

30. Яким чином приводиться електронний тахеометр у робочий стан?

Список літератури

1. Ассур В. Л. Руководство по летней геодезической и топографической практике / В. Л. Ассур, М. М. Муравин. - М. : Недра, 1975. - 397 с.

2. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500: ГКНТА-2-04-02-98. - Київ : ГУГКіК, 1999. - 155 с.

3. Інструкція з охорони праці під час проходження навчальної практики студентами кафедри геодезії, землевпорядкування та кадастру. - Кременчук : КДПУ ім. Михайла Остроградського, 2008. - 5 с.

4. Инструкция по нивелированию І, ІІ, ІІІ и IV классов. - М. : Недра, 1990. - 167 с.

5. Лукьянов В. Ф. Учебное пособие по геодезической практике / [В. Ф. Лукьянов, В. Е. Новак, В. Г. Ладонников и др.]. - М. : Недра, 1986. - 236 с.

6. Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Геодезія” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.080101 - "Геодезія, картографія та землеустрій" (у тому числі скорочений термін навчання). Частина III / Укладачі Г. Т. Домашенко, П. Б. Міхно. - Кременчук, 2010. - 38 с.

7. Методичні вказівки щодо виконання курсового проекту з дисципліни “Геодезія” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.080101 - "Геодезія, картографія та землеустрій" / Укладач Г. Т. Домашенко. - Кременчук, 2010. - 43 с.

8. Островський А. Л. Геодезія : підручник. Частина друга / А. Л. Островський, О. І. Мороз, В. Л. Тарнавський. - Львів : Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008. - 564 с.

9. Поклад Г. Г. Геодезия : учебное пособие для вузов / Г. Г. Поклад, С. П. Гриднев. - М. : Академический проект, 2007. - 592 с.

10. Руководство по эксплуатации. Электронный тахеометр. Серия GTS-239N: TOPCON Corporation. - 2005.

11. Селиханович В. Г. Геодезия, ч. II / В. Г. Селиханович. - М. : Недра, 1981. - 544 с.

12. Селиханович В. Г. Практикум по геодезии : учебное пособие / В. Г. Селиханович, В. П. Козлов, Г. П. Логинова. - М. : ООО ИД “Альянс”, 2006. - 382 с.

13. Спиридонов А. И. Поверка геодезических приборов / А. И. Спиридонов, Ю. Н. Кулагин, М. В. Кузьмин. - М. : Недра, 1981. - 159 с.

14. Тревого И. С. Городская полигонометрия / И. С. Тревого, П. М. Шевчук. - М. : Недра, 1986. - 199 с.

15. Умовні знаки для топографічних знімань масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. - Київ : Укргеодезкартографія, 2001. - 256 с.

16. Шевченко Т. Г. Геодезичні прилади. Практикум : навчальний посібник / Т. Г. Шевченко, О. І. Мороз, І. С. Тревого. - Львів : Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007. - 196 с.

Додаток А

Зразок титульної сторінки звіту з практики

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Кременчуцький національний університет

імені Михайла Остроградського

Кафедра геодезії, землевпорядкування та кадастру

Звіт з навчальної практики з геодезії

студентів II курсу

бригада __ група ______

Склад бригади (прізвище та ініціали)

Бригадир_______________________

_______________________

_______________________

_______________________

Керівник_______________ (прізвище та ініціали)

науковий ступінь_________, вчене звання______

Кременчук 2012

Додаток Б

Зміст пояснювальної записки звіту з практики

Вступ

1 Проектування полігонометричного ходу 2-го розряду

1.1 Показники запроектованого полігонометричного ходу

1.2 Розрахунок точності проекту полігонометричного ходу

2 Рекогностування та закладання центрів пунктів полігонометричного ходу

3 Проектування, рекогностування та закладання реперів нівелірного ходу III класу

4 Перевірки і юстування геодезичних приладів

4.1 Перевірки та юстування точного теодоліта

4.2 Перевірки та юстування точного нівеліра

4.3 Перевірки та юстування електронного тахеометра

5 Вимірювальні роботи

5.1 Вимірювання горизонтальних кутів у полігонометричному ході 2-го розряду

5.2 Вимірювання ліній у полігонометричному ході 2-го розряду електронним тахеометром

5.3 Вимірювання перевищень у нівелірному ході III класу

5.4 Електронна тахеометрія

6 Камеральна обробка результатів польових вимірювань та зрівнювання планово-висотної основи

6.1 Оцінка точності виміряних кутів, ліній і перевищень

6.2 Підготовка вихідних даних для зрівнювання координат і висот пунктів

6.3 Зрівноваження полігонометричного ходу 2-го розряду

6.4 Зрівноваження висот нівелірного ходу III класу

6.5 Побудова та оформлення топографічного плану місцевості

7 Правила техніки безпеки при виконанні топографо-геодезичних робіт

Список літератури

Додатки

Додаток В

Форма і зміст кроків пунктів полігонометрії

	Опис місцеположення
	Набережна Дніпра у м. Кременчук,
	за 100 м на захід від річкового вокзалу
	Технічний стан
	Задовільний
	Видимість на суміжні пункти
	Добра

Рік закладки (обстеження) 2010 р. Креслив Сидоренко О. О. Склав Симоненко С. С. Бригадир Крамаренко А. А.

Додаток Г

Таблиця Г.1 - Зразок журналу вимірювання горизонтальних кутів полігонометричного ходу

Дата _________ Погода _________________________________ Теодоліт __________ № _________

Номер верши-ни

Прийом

Номер точки візування

Відліки за лімбом

Відліки за мікрометром

2с

Значення напрямку

Значення кута у прийомі

Середнє значення горизонталь-ного кута

а1

а2

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

ПП 58

1

ПП 59

Л

168°19

29,9Ѕ

31,0Ѕ

30,6Ѕ

-0,7Ѕ

31,0Ѕ

168°1931,0Ѕ

359°3955,5Ѕ

359°3956,2Ѕ

П

348°19

31,0Ѕ

31,6Ѕ

31,3Ѕ

1

Л

167°59

25,0Ѕ

26,0Ѕ

25,5Ѕ

-2,0Ѕ

26,5Ѕ

167°5926,5Ѕ

П

347°59

27,3Ѕ

27,6Ѕ

27,5Ѕ

2

ПП 59

Л

258°39

30,5Ѕ

30,9Ѕ

30,7Ѕ

+0,4Ѕ

30,5Ѕ

258°3930,5Ѕ

359°3956,9Ѕ

П

78°39

29,5Ѕ

31,0Ѕ

30,3Ѕ

1

Л

258°19

25,7Ѕ

26,9Ѕ

26,3Ѕ

-1,7Ѕ

27,2Ѕ

258°1927,2Ѕ

П

78°19

27,0Ѕ

29,0Ѕ

28,0Ѕ

1

1

ПП 58

Л

23°46

19,4Ѕ

21,4Ѕ

20,4Ѕ

+7,4Ѕ

17,2Ѕ

23°4617,2Ѕ

199°5752,5Ѕ

199°5755,2Ѕ

П

203°46

13,0Ѕ

15,0Ѕ

14,0Ѕ

2

Л

223°44

17,8Ѕ

19,0Ѕ

18,4Ѕ

+17,4Ѕ

9,7Ѕ

223°4409,7Ѕ

П

43°44

00,5Ѕ

1,5Ѕ

1,0Ѕ

2

ПП 58

Л

113°10

26,4Ѕ

28,4Ѕ

27,4Ѕ

+12,2Ѕ

21,3Ѕ

113°1021,3Ѕ

199°5757,9Ѕ

П

293°10

14,4Ѕ

16,0Ѕ

15,2Ѕ

2

Л

313°08

25,1Ѕ

27,3Ѕ

26,2Ѕ

+14,0Ѕ

19,2Ѕ

313°0819,2Ѕ

П

133°08

10,2Ѕ

14,2Ѕ

12,2Ѕ

Виконував вимірювання Коваленко К. К. Перевірив Дмитренко Д. Д.

Додаток Д

Таблиця Д.1 - Зразок журналу вимірювання ліній полігонометричного ходу електронним тахеометром

Дата 12.06.2011 Початок 840 Кінець 1350 Електронний тахеометр GTS239N

Погода хмарно, помірний вітер Метеодані: температура +23 єС тиск 741 мм.рт.ст

...

Номер станції	Назва лінії	Значення горизонтального прокладання, м	Середнє у прийомі	Середнє горизонтальне прокладан-ня
		Наведення на центр відбивача
		1	2	3
1	2	3	4	5	6	7
ПП 58	ПП 58-1	I прийом	154,437	154,438
		154,441	154,438	154,432
1	1-ПП 58	II прийом	154,440
		154,440	154,441	154,439
	1-2	I прийом	150,367	150,372
		150,361	150,375	150,366
2	2-1	II прийом	150,376
		150,376	150,376	150,377
	2-3	I прийом	226,898	226,907
		226,898	226,897	226,898
3	3-2	II прийом	226,916
		226,916	226,914	226,917
	3-4	I прийом	100,607	100,611
		100,604	100,605	100,612
4	4-3	II прийом	100,615
		100,616	100,615	100,613
	4-5	I прийом	103,787	103,792
		103,787	103,788	103,785
5	5-4	II прийом	103,796
		103,795	103,796	103,785
	5-6	I прийом	85,784	85,793
		85,786	85,782	85,783
6	6-5	II прийом	85,802
		85,802	85,803	85,802
	6-7	I прийом	101,410	101,416
		101,409	101,411	101,410
7	7-6	II прийом

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 

методичка "Геодезія, картографія та землеустрій" скачать

Подобные документы

• Проект геодезичних робіт щодо створення цифрового плану місцевості М 1:500 на території виробництва ПАТ "Дніпроважмаш"

  Створення цифрового плану місцевості в масштабі 1:500 згідно польових даних на території ПАТ "Дніпроважмаш". Топографо-геодезичне забезпечення району робіт. Топографічне знімання території. Камеральна обробка результатів польових геодезичних вимірювань.
  
  дипломная работа [3,1 M], добавлен 13.08.2016
  

• Умови проектування полігонометричних мереж

  Рекогностування приладів та закріплення пунктів полігонометрії. Дослідження та перевірка теодолітів, нівелірів та рейок. Еталонування світловіддалемірів на польовому компараторі. Робота електронних тахеометрів. Трьоштативна система вимірювання кутів.
  
  отчет по практике [2,3 M], добавлен 11.12.2015
  

• Проектування і розрахунок полігонометрії згущення

  Фізико-географічні характеристики Чернігівської області, топографо-геодезична вивченість району робіт. Характеристика паралельно прокладених ходів полігонометрії. Прямий та обернений розрахунок окремого ходу полігонометрії. Визначення форми ходу.
  
  курсовая работа [1,4 M], добавлен 31.01.2014
  

• Польові і камеральні роботи при трасуванні автомобільних доріг

  Основні елементи автомобільних доріг. Трасування лінійних споруд та закріплення осі траси на місцевості. Складання та розмічування пікетажу по осі автомобільної дороги. Камеральна обробка результатів технічного нівелювання. Побудова проектної лінії.
  
  контрольная работа [808,3 K], добавлен 19.12.2010
  

• Складання проекту топографо-геодезичного забезпечення для створення топографічної карти в масштабі 1:5000

  Фізико-географічна характеристика Чернігівської області, рельєф місцевості, шляхи сполучення. Визначення необхідної кількості пунктів планового обґрунтування. Проектування полігонометрії та нівелювання, точність проекту. Закладання геодезичних центрів.
  
  курсовая работа [4,0 M], добавлен 30.11.2011
  

• Оцінка точності при параметричному методі врівноваження

  Предмет науки геодезії та історія її розвитку. Значення планово-картографічного матеріалу в сільському господарстві. Суть завдання врівноваження геодезичних побудов та їх основні способи. Проведення оцінки точності при параметричному методі врівноваження.
  
  реферат [1,1 M], добавлен 14.11.2010
  

• Геодезичний чемпіонат

  Методична розробка семінару з дисципліни "Геодезія", побудованого у цікавій для студентів формі вікторини. Змагання з кращих знань з питань: відображення поверхні Землі, теодолітна зйомка місцевості, нівелірні роботи, тахеометрична зйомка місцевості.
  
  методичка [3,9 M], добавлен 23.02.2010
  

• Теодолітне і тахеометричне знімання місцевості

  Горизонтальне знімання місцевості: побудова теодолітного ходу, абрис. Способи знімання ситуації місцевості, побудова плану. Загальні відомості тахеометричного знімання: основні формули, послідовність польових робіт на станції; топографічна карта.
  
  реферат [489,9 K], добавлен 19.12.2010
  

• Комплекс геодезичних та землевпорядних робіт при складанні еколого-економічного проекту території Гарасимівської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області

  Нормативно-правове забезпечення землеустрою. Аналіз фізико-географічних та екологічних умов території Гарасимівської сільської ради. Методи та способи геодезичних робіт в землеустрої. Охорона праці при проведенні геодезичних і землевпорядних робіт.
  
  дипломная работа [3,7 M], добавлен 24.08.2014
  

• Складання проекту геодезичних робіт для державних потреб

  Розробка проекту топографо-геодезичних робіт для створення цифрових планів. Визначення чисельного та якісного складу працівників, необхідних для виконання даної роботи. Складання календарного графіку, кошторису на виконання польових та камеральних робіт.
  
  курсовая работа [1,0 M], добавлен 13.11.2014
  

• Проект геодезичних робіт при будівництві висотних будівель

  Архітектурно конструкторські характеристики. Створення планово-висотної мережі. Побудова та розрахунок точності просторової геодезичної мережі. Детальні розмічувальні роботи при будівництві підвальних поверхів. Виконавче знімання фундаменту та стін.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 24.04.2015
  

• Інструкція по нівелюванню

  Методика нівелювання ІІ класу. Порядок спостереження на станції в прямому ході. Обробка журналу нівелювання по секції ходу (попередні обчислення). Зрівняльні обчислення: одиночного ходу, мережі, лінійних та нівелірних мереж параметричним способом.
  
  курсовая работа [712,9 K], добавлен 30.03.2015
  

• Оцінка інженерно-геологічних умов ділянки

  Збір вертикальних навантажень на фундамент. Прив’язка будівлі до рельєфу місцевості. Проектування окремо стоячого фундаменту на природній основі, розрахунок його із забивних паль та у пробитих свердловинах. Визначення підтоплення майданчика чи території.
  
  курсовая работа [557,2 K], добавлен 13.02.2011
  

• Завантаження ортофотопланів та космознімків району робіт та проектування планової геодезичної основи

  Дослідження параметрів аерофотознімання. Розгляд абрису розташування опорних точок. Особливість орієнтування знімків. Вибір координат опорних точок. Проектування планової геодезичної основи. Вимоги та рекомендації інструкції до інженерної полігонометрії.
  
  лабораторная работа [340,8 K], добавлен 24.03.2019
  

• Розвиток знімальної геодезичної мережі прокладанням теодолітного ходу. Горизонтальне знімання території

  Обчислення кутової нев'язки теодолітного ходу та координат його точок. Розрахунок дирекційних кутів і румбів сторін полігону. Побудова координатної сітки, нанесення ситуації на план. Визначення площі замкнутого полігону аналітичним і графічним способами.
  
  курсовая работа [38,5 K], добавлен 07.03.2013
  

• Складання технічного проекту геодезичних робіт для державних потреб

  Огляд топографо-геодезичної і картографічної забезпеченості території об’єкта. Створення проекту геодезичної основи для складання карти масштабу 1:2000. Проектування топографічної зйомки. Оформлення завершених матеріалів і складання технічних звітів.
  
  курсовая работа [4,6 M], добавлен 18.11.2011
  

• Технічні вишукування

  Склад робіт при технічних вишукуваннях, їх характеристика. Геодезичні роботи під час виконання розвідувань та виносу траси в натуру. Формування вишукувальних партій для виконання польових розвідувальних робіт. Контроль та норми виконання польових робіт.
  
  реферат [14,6 K], добавлен 05.02.2015
  

• Річковий водозабір

  Регулювання русла в межах гідровузла. Проектування струмененаправляючих дамб, водозабірної споруди, магістрального каналу, водопідпірних споруд. Розрахунок спряження б’єфів за водозливними греблями. Проектування, розрахунки відстійника безперервної дії.
  
  курсовая работа [144,7 K], добавлен 12.04.2013
  

• Розв'язування задач сфероїдної геодезії

  Обчислення довжини дуги меридіану та паралелі. Наближене розв'язування трикутників за теоремою Лежандра та способом аддитаментів. Пряма задача проекції Гауса-Крюгера і розрахунок геодезичних координат пункту за плоскими прямокутними координатами.
  
  курсовая работа [317,4 K], добавлен 10.05.2011
  

• Основи геодезії

  Поняття державної геодезичної мережі, її призначення та функції. Створення геодезичної основи для виконання топографічного знімання. Особливості та головні етапи практичного застосування розрахункових формул оцінки точності на стадії проектування.
  
  курсовая работа [152,8 K], добавлен 26.09.2013
  

Другие документы, подобные "Геодезія, картографія та землеустрій"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам