Робота шахти Криворізького залізорудного басейна
Родовище шахти як кристалічні, магматичні і метаморфічні породи докембрія. Залізорудний відділ на родовищі, пласти і горизонти залізистих роговиків і сланців. Конструкція конусної дробарки середнього подрібнення. Джерела живлення та напруги споживачів.
Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
Вид | отчет по практике |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.07.2017 |
Размер файла | 436,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Робота шахти Криворізького залізорудного басейна
Мисюра
Зміст
1. Загальні відомості про підприємство
2. Дробарно-сортувальна фабрика
3. Конструкція та технічні показники конусної дробарки середнього подрібнення КСД-2200
4. Джерела живлення та напруги споживачів
5. Шахтні споживачі електроенергії
6. Стаціонарні машини та установки ДСФ
7. Схема електропостачання споживачів ДСФ вище 1000В
1. Загальні відомості про підприємство
Шахта "Гвардійська", що входить до складу відкритого акціонерного товариства
"Кривбасзалізрудком" знаходиться у Тернівському районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області і розташовується в північній частині Криворізького залізорудного басейна.
Головний відвід шахти межує з гірничими відводами: з півночі - шахти "Леніна", з півдня - рудника "Суха Балка". Під'їзними залізничними шляхами шахта зв'язана зі станціями "Роковата" та "Саксагань" Придніпровської залізниці.
Поверхня гірничого відводу має рівнинний характер і ускладнена пологими балками Сербіновою - на півночі, Роковатою - в центральній частині і Безіменною - на півдні, а також кар'єрами, відвалами, зонами обвалень, залізорудними насипами і висотами. Висотні відмітки території гірничого відвалу перевищують рівень Азовського моря на 95-110 м.
Родовище шахти складено кристалічними, магматичними і метаморфічними породами докембрія, на глибоко розлитій поверхні яких площе подібно залягають третинні і четвертинні відкладення потужністю 7-37 м. Геологічна будова шахти обумовлена її розташуванням на крилах Саксаганської синкліналі і східному крилі антикліналі. Західним розломом або насувом. У зв'язку з викладеним, на руднику доволі повно представлений майже весь залізорудний відділ Криворізької серії порід, ширина якого коливається в межах 1,2-1,5 км.
У східній частині родовища прослідковується друге крупне тектонічне порушення - Східний насув, який проявляється в дублюванні товщ талькових і філітових сланців в центральній частині родовища і повному зрізанні тальков і залізистих сланців та роговиків 1-2 горизонтів і направленням до південної межі гірничого відводу.
Залізорудний відділ на родовищі представлений пластами і горизонтами залізистих роговиків і сланців, число яких тет досягає шести.
Рудні поклади родовища приурочені до джеспілітів і роговиків залізистих горизонтів. Падіння рудних покладів з огляду на їх приуроченість до пластів джеспілітів і роговиків залізистих горизонтів, в основному визначається падінням цих вміщуючих порід. Для переважної більшості покладів родовища характерно ясно виражене зміщення або похилення їх торців і центрів тяжіння по простиранню під кутом 73-80 при зануренні їх на глибину. родовище залізистий дробарка напруга
Вскриття родовища
Вскриття родовища - комплекс гірничих виробок, відкриваючий доступ з поверхні до родовища та надаючий можливість ведення підготовчих дренажних, нарізних та очисних робіт та всього технічного підземного процесу видобутку руди.
Для видобутку руди прийнята система під поверхового обвалення з відбойкою глибокими свердловинами вертикальних шарів руди в зажатому середовищі приймаються параметри і довжина панелі - 30-50 м; ширина панелі 15-35 м; висота підповерху - 27 м; висота днища - 5-6 м, розташування свердловин - віялове.
Шахтний підйом
Підйомні установки шахт рудника обслуговують слідуючі горизонти:
Клітьовий підйом ш. "Гвардійська" №1 - горизонти 792, 872, 952, 1032, 1110, 1190, 1270, 1350, 1430 м.
Скіповий підйом ш "Гвардійська" №1 - відмітку дозатора скіпового підйому - 1408м Клітьовий підйом ш. "Нова" - 472,792,1032,1110,1190,1270,1350, 1430 м.
Скіповий підйом ш. "Нова" - відмітку дозатора скіпового підйому -1404 м.
Клітьовий підйом ш. "Північна-Вентиляційна" - 952, 1032, 1190, 1270 м.
Вентиляція
На шахті "Гвардійська" прийнята флангова система провітрювання.
Надходження повітря здіснюється по південному №1 і північному №2 стовбурам ш. "Гвардійська" і по стовбуру ш. "Нова". Викид забрудненого повітря проводиться по стовбуру ш. "Північна - Вентиляційна", обладнаному вентиляторами ВЦ-5, продуктивністю 250 м3/хв.
Свіже повітря, що надходить в шахту, через руддвори і квершлаг, які провітрюються, розподіляється по північному і південному крилам шахтного поля пропорційно до кількості діючих очисних, нарізних і підготовчих забоїв. Після провітрювання робочих місць і блоків (панелей) відпрацьований струмінь надходить на збірний вентиляційний горизонт і через флангові вентиляційні стовбури викидається на поверхню.
В тих випадках, коли провітрювання загально шахтним струменем недостатнє, а також при провітрюванні гірничих виробок використовують забійні вентилятори ВМ-200.
Кількість повітря, що проходить в шахту складає 400,7 м3/сек.
Водовідлив
Першим з найбільш енергоємних технологічних процесів є відкачка води на поверхню. Добовий притік води по шахті складає приблизно 8000 м3. Для шахт Криворізького басейну середній коефіцієнт водообільності становить 0,6-0,7 м3/т.
Шахтні води відрізняються значної мінералізації і відносяться до агресивним натрієво-хлоридним і натрієво-хлоридно-сульфатним водам, непридатним для питва і технічних цілей. Крім того в шахтній воді міститься у зваженому стані значна кількість кварцово-рудного речовини, що додає воді специфічний червоно-малиновий колір.
На шахті прийнята ступінчаста схема перекачки води на поверхню. На шахтах обладнуються головні і допоміжні водовідливні установки і насосні установки для відкачки води з окремих вироблень.
Головні водовідливні установки шахт обладнуються не менш ніж трьома відцентовий насосами. Продуктивність кожного з насосів вибирають такий, щоб нормальна добова притока могла бути відкачана одним насосом протягом 20 ч. Під час нормальної притоки води робочі насоси для більш рівномірного розподілу роботи і поліпшення умов їх експлуатації працюють по 10 ч в доби кожний.
Водозбірники звичайно складаються з одного довгого вироблення, розділеного упоперек бетонною стінкою на дві частини, кожна з яких повідомляється з розподільним колодязем насосної установки, або з двох паралельних вироблень. Водозбірники розташовуються поблизу насосної камери, паралельно околоствольному двору, на 3,5 4,5 м нижче його підошви і сполучаються з ним одним, а частіше двома ходками, що служать для стоку шахтної води, а також для очищення водозбірників.
Місткість водозбірників головного водовідлива розраховується на 8, 10 годинний приток води по шахті. Перетин водозбірників в середньому 10-12 м2, довжина 70-100 м і більш.
Застосування ступінчастої схеми відкачки води визначило наявність на нижелижачих горизонтах допоміжних водовідливних установок, які а залежність від притоки води обладнують двома або трьома насосами.
У рудових насосних установках застосовують стальні безшовні гарячекатані труби по ГОСТ 8732 58; нормальна довжина труб від 4 до 12,5 м, внутрішній діаметр 100, 250 мм.
Звичайно насосні установки обладнують двома ставами нагнітательних труб: робітником і запасним. Трубопроводи монтують так, щоб будь-який насос можна було перемикати на будь-кому ставши.
Головні водовідливні установки розташовані на горизонтах 472 м, 792 м, 1190м, 1270м. Зумпфовий водовідлив ш.,,Нова" має дві насосних установки ЦНС - 38 х 220 і ЗКС - 5 х 60, діаметр трубопроводів 219 мм.
Всі трубопроводи по відкачки підземних шахтних вод розташовані в північному № 2 стовбурі ш.,,Гвардійська" і стовбурі ш.,,Нова".
Підземний транспорт
В підземних відкачуючих виробках ш. "Гвардійська" прокладається залізничний шлях колії 750 мм на рейки типа Р-43, на дерев'яні пластичні шпали. Як баласт на головних відкачуючи виробках і ортах-заїздах, використовується щебінь. Для доставки корисних копалин з добувних та нарізних ділянок до стовбурів ш. "Гвардійська" використовують електровози типу КР-14 і вагонетки ВГ-4,5 з вантажністю 10 т.
Для доставлення матеріалів на ділянки використовують електровози типу КР-14, вагонетки ємкістю 4,5 м3, "кози", вагонетки ємкістю 2 м3.
Рухом підземного транспорту керує підземна диспетчерська служба.
2. Дробарно-сортувальна фабрика
Видана стовбуром ш. "Гвардійська-1" на поверхню руда надходить у приємний бункер дробарно-сортувальної фабрики, представленій на рисунку Далі гірнича маса пластинчастим живильником ІІС15-60 №1 подається на колосниковий грохот №1, де розділяється на два потоки:
- надгрохітний продукт (фракція 350ч80 мм) по стрічковим конвеєрам ЛК-1 і ЛК-2 поступеє в бункер пластинчастих живильників ІІІС12-30 №4, №5, далі подається в конусну дробарку КСД-2200Гр. №5 (КСД-2200Гр. №4), де дробиться до фракції менше 80 мм і потрапляе на стрічку ЛК-14 (ЛК-13).
- підгрохітний продукт (фракція 80ч0 мм) по конвеєру ЛК-6 потрапляє на стрічку ЛК- 14.
Після проходження першої стадії дробління обидва потоки з'єднаються на стрічці ЛК- 14 (ЛК-13), де за допомогою електромагнітного шківа звільнившись від металевих предметів, поступають в інерційний грохот ГИТ-51№2д.к. (колосниковий грохот ЛК-13) і ділиться знов на два потоки:
- підгрохітний продукт (фракція 30ч0 мм) потрапляє на стрічку ЛК-21 (ЛК-22).
- надгрохітний продукт (фракція 80ч30 мм) поступає в конусну дробарку КСД-2200 №2 (КСД-2200 №1), де дробиться до фракції менше 30 мм і потрапляє на стрічку ЛК-21 (ЛК-22).
Після проходження другої стадії дробління обидва потоку з'єднаються на стрічці ЛК- 21 (ЛК-22), далі транспортерами ЛК-25 (ЛК-24), ЛК-26, ЛК-27 подається в бункери корпусу сортування і знов ділиться на два потоки за допомогою інерційних грохотів ГИТ-52М №2, №3, №4, №6, №7 і грохот 173Гр. №8:
- надгрохітний продукт грохотів №2, №3, №4, №6, №7 (фракція 30ч10 мм) транспортерами ЛК-28, ЛК-30, ЛК-37 (ЛК-38, ЛК-39) подається в конусну дробарку КМД- 2200Т №2 (КМД-2200Т №1, КМД-2200Т №3), заздалегідь пройшовши через електромагнітний шків ЛК-37, де дробиться до фракції менше 10 мм.
Далі по стрічкам ЛК-40, ЛК-41, ЛК-42, ЛК- 23 (ЛК-24), ЛК-26, ЛК-27 знову потрапляє в бункери корпусу сортування, для подальшого сортування.
- надгрохітний продукт грохота 173Гр. №8 (фракція 30ч12 мм із низьким вмістом заліза) підлягає видаленню із технологічного процесу за допомогою транспортера ЛК-28А та стрічкового живильника бункера насипки і подальшого вивезення автотранспортом на склад некондиційної фракції рудної маси.
- підгрохітний продукт усіх грохотів корпусу сортування (фракція 10ч0 мм) транспортерами ЛК-29, ЛК-31, ЛК-33 (ЛК-32, ЛК-36), ЛК-15р.с, ЛК-16р.с., ЛК-17р.с. у вигляді готової продукції подається на резервний склад, звідки по мірі потреби навантажується в залізничні вагони екскаваторами ЕКГ-4,5.
Пусті породи, які видаються скіпами стовбуру ш. "Нова", вантажаться пластинчастим живильником ІІІС12-30 в автотранспорт і вивозяться у відвали.
3. Конструкція та технічні показники конусної дробарки середнього подрібнення КСД-2200
Конусні дробарки середнього і дрібного дроблення розрізняються лиш в деяких деталях. Розглянемо конструкцію конусної дробарки КСД-2200 на рисунку 1.2.
Станина 8 дробарками має циліндрову оливку. Нижнім фланцем станина встановлюється на фундаменті. Для установки дробарок більшого розміру застосовують фундаментні плити. На верхньому фланці лежить опорне кільце 16, що є також циліндровим відливанням, на внутрішній поверхні якої зроблена гвинтова нарізка. Кільце своїм фланцем скріпляється з фланцем станини довгими болтами 11 і пружинами14. Всього по колу станини дробарки розміщують від 20 до 130 стягнутих болтів з пружинами залежно від розміру дробарки.
Голівка болтів розташовується на фланці кільця. Внизу болти проходять через отвори в дугових шайбах 13 і затягуються гайками 12. При затягуванні гайок 12 шайб 13 піднімаються декілька догори, пружини стискуються і опорне кільце виявляється притиснутим до станини
дробарки пружними силами пружин. Сила притиснення кільця пружинами складає 4*103 кН для дробарок найбільшого розміру. Пружини 14 служать для захисту дробарок від поломок.
При попаданні в камеру дроблення недроблених предметів, пружини під дією зусиль, що значно перевищують нормальні, стискуються, зовнішня чаша разом з настановним кільцем підводиться і недроблений предмет проходить через дробарку. Якщо недроблений предмет настільки великий, що не виходить з камери дроблення, то конус заклинюється і дробарка зупиняється; спрацьовує електрична система захисту. Для видалення застряглого предмету сучасні дробарки забезпечуються гідравлічними домкратами, що дозволяють додатково підняти опорне кільце з нерухомою чашею і визволити застряглий предмет.
При установці дробарки пружини повинні затягуватися так, щоб залишався деякий запас стискування (60-85 мм) на випадок попадання в дробарку недробленого предмету.
Зовнішня нерухома чаша 17 є відливанням з нарізкою на зовнішній циліндровій поверхні, якою чаша угвинчується в нарізку на опорне кільце. Внутрішня поверхня зовнішньої чаші зроблена конічною, ширшою в нижній частці. Вона покривається футеровкою 28 з марганцевистої сталі.
Футеровка кріпиться із зовнішнього боку чаші болтами що 18 зачіпляються з крюками 15, відлитими у згоді з футеровкою, які пропускаються через отвори в чаші. У нижній частці чаші футеровка лягає на оброблений бурту, а на решті всієї поверхні щільність прилягання футеровки забезпечується цинковою заливкою 20. Отвори, в яких розміщені болти, що кріплять футеровку, закриті зверху кільцевим кожухом 21, сполученим з чашею стрижнями 26 з клиновим кріпленням. На кільцевому кожусі 21 укріплена приймальня воронка 22.
У нижній частці станини є циліндрова втулка 3, відлита з ребрами жорсткості і
станиною як одне ціле. Вертикальні осі станини і втулки збігаються; У втулку вставляється і жорстко до неї кріпиться змінна бронзова циліндрова втулка 6, що виконує роль підшипника для ексцентрикового стакана 37, виконаного у вигляді циліндрового відливання з добре обробленою бічною поверхнею. У верхній частці ексцентрикового стакана закріплена велика конічна шестерня 7. У самому стакані зроблено конічне розточування, розташоване ексцентрично щодо вертикальної осі стакана. У цьому розточуванні укріплена бронзова втулка 5, в яку входить нижній кінець робочого валу 4.
Частота обертання ексцентрикового стакана складає більше 200 мін-1. При обертанні ексцентрично розташованих мас з такою великою частотою обертання можуть виникнути значні сили інерції. Для того, щоб збалансувати маси, що обертаються, на великій конічній шестерні зроблений прилив 32.
Рисунок 1.2 - Конусна дробарка середнього дроблення КСД-2200
Ексцентриковий стакан внизу спирається на підп'ятник 1, що складається з декількох шайб, що ковзають один по одному. Підп'ятник лежить в гнізді на донній плиті 2, яка прикріплена болтами знизу до втулки 3. У верхній частці на робочому валу 4 жорстко закріплений конус, що дробить, 9 і тарілка 24, що рівномірно подає дроблений матеріал в камеру дроблення дробарки.
Конус, що дробить, є відливанням з пологою бічною поверхнею (кут при вершині біля 100°). Висота конуса приблизно в 3 рази менше діаметру його підстави. Бічна поверхня конуса, якою він натискує на шматки матеріалу, що заповнює камеру дроблення, футерована кільцевою бронею 30, заклиненою на конусі фасонною гайкою 25. Для щільного прилягання футеровки до поверхні конуса простір між ними заповнений цинковою заливкою 19.
Нижня поверхня конуса, що дробить, ретельно оброблена по сфері радіусу R. Цією сферичною нижньою поверхнею конус, що дробить, лежить на сферичній опорі (підп'ятнику) 10, службовці для нього підп'ятником і пов'язаної з втулкою станини. Сферичний підп'ятник сприймає вагу конуса, що дробить, вагу робочого валу і вертикальну складову зусилля дроблення. Таким чином, вал 4 через засіб конуса, що дробить, як би підвішений на сферичному підп'ятнику 10. При обертанні ексцентрикового стакана вісь робочого валу описує конічну поверхню з вершиною в крапці, що є центром дотичних сферичних поверхонь конуса 9 і підп'ятника 10. При цьому конус, що дробить, ковзає по поверхні підп'ятника. Останній покритий змінним бронзовим вкладишем 29, по якому ковзає сферична поверхня конуса, що дробить.
Для запобігання проникненню пилу до сферичного підп'ятника і приводного механізму в дробарці є гідравлічний затвор. Підп'ятник 10 має кільцеву канавку, заповнену водою, яка подається під натиском по трубопроводу через кільцеву камеру. Надлишок води переливається через поріг канавки і по спусковій кільцевій виточці і трубопроводу відводиться
з дробарки. До внутрішньої поверхні конуса, що дробить, прикріплений комір 31, вільний обріз якого при роботі дробарки весь час занурений у воду, заповнюючу канавку. Влітку гідравлічний затвор заповнюється водою, а взимку, якщо дробарка стоїть в неопалювальному приміщені - мінеральним маслом.
На фасонній гайці конуса, що дробить, зверху болтами закріплена розподільна тарілка 24, на яку через завантажувальну воронку 23 поступає дроблений матеріал. Тарілка разом з конусом, що дробить, здійснює кругові кочення, залишаючись весь час в похилому положенні. Матеріал, сповзаючи по тарілці, падає в робочий простір дробарки по всьому колу приймального отвору. Роздроблений продукт розвантажується з робочого простору вниз через кільце, щілина між конусом, що дробить, і зовнішньою чашею; далі він виходить під дробарку на стрічковий конвеєр.
Паралельна зона в дробарок дрібного дроблення (коротко-конусних) має довжину, приблизно рівну 1/6, а в дробарок середнього дроблення -- 1/10-1/12 діаметру конуса, що дробить. Частота обертання ексцентрикового стакана розрахована так, щоб кожен шматок дробленого матеріалу був хоч би один раз роздавлений в паралельній зоні. Ширина паралельної зони вважається за ширину вихідної щілини. Вона регулюється шляхом обертання зовнішньої чаші щодо опорного кільця. При цьому відбувається вигвинчування або угвинчування чаші і відповідне збільшення або зменшення ширини вихідної щілини. Чаша повертається за допомогою гідравлічних циліндрів 27.
Привід в конусних дробарок середнього і дрібного дроблення здійснений безпосередньо від електродвигуна, вал якого муфтою 34 з'єднується з приводним валом 33.
Приводний вал 33 з підшипниками 35 змонтований в настановній обіймі 36, закріпленій фланцем на станині дробарки.
Рідке мастило подається в дробарку від спеціального насоса до підп'ятника, на який спирається ексцентриковий стакан. Заповнивши гніздо підп'ятника, масло піднімається вгору по зазорам в бронзових втулках 6 і 5 і змащує поверхні ексцентрикового стакана і робочого валу, що труться. Одночасне масло по осьовому каналу, висвердленому в тілі робочого валу, піднімається до конуса, що дробить, і по радіальному каналу на валу і в конусі, що дробить, подається на поверхні сферичного підп'ятника, що труться. Після мастила і охолоджування всіх цих поверхонь масло зливається на конічні шестерні 7, змастилює їх і по зливній трубі віддаляється з дробарки в бак-відстойник. Настановна обойма приводного валу має самостійне підведення і злив масла.
Система рідкого мастила дробарок середнього і дрібного дроблення подібна до системи рідкого мастила конусних дробарок крупного дроблення.
При експлуатації конусних дробарок середнього і дрібного дроблення необхідно забезпечити рівномірне надходження в них дробленого матеріалу по всьому колу приймального отвору. Для цього матеріал повинен подаватися на розподілюючу тарілку з невеликою швидкістю і майже вертикально. Нерівномірне завантаження камери дроблення матеріалом приводить до однобічного зносу футеровки і дробарка починає видавати закрупнений продукт.
Технічні параметри дробарки наведені в таблиці 1.1
Технічні параметри конусної дробарки КСД-2200
Електродвигун асинхронний з короткозамкненим ротором закритого виконання АЗД 13-52-12 УХЛ4, який використовується для привода механізмів не вимагаючи великого регулювання частоти обертання.
Основні технічні дані двигуна наведено в таблиці 1.3.
4. Джерела живлення та напруги споживачів
Електропостачання споживачів шахти "Гвардійська", електрична схема представлена кресленням (аркуш 4), здійснюється від підстанції 150/35/6 кВ "Гвардійська" через діючу головну шахтну підстанцію (ГПП). На підстанції 150/35/6 кВ встановлені два трансформатори по 60мВА з коефіцієнтом завантаження 0,706 і потужністю короткого замикання на шинах 6 кВ Sк.з = 300 мВА.
Сумарний опір на шинах 6 кВ системи Хс = 0,333 (при Sб = 100 мВА). Відстань від підстанції 150/35/6 кВ "Гвардійська" до ГПП складає 250 м.\
У відповідності з технічними характеристиками електрообладнання прийняті слідуючі напруги трифазного змінного струму:
- для розподілення електроенергії на території шахти - 6 кВ
- для живлення високовольтних двигунів - 6 кВ;
- для живлення силових споживачів низької напруги на поверхні - 0,4 кВ;
- для живлення освітлення в спорудах на території проммайданчика (система з глухо заземленою нейтраллю) = 0,4/0,127 кВ;
- напруга постійного струму в контактній мережі в підземних виробках - 250 В.
5. Шахтні споживачі електроенергії
За ступенем безперебійності живлення електроенергією споживачі віднесені до різних категорій.
До першої категорії відносяться: -головні водовідливні установки; -насоси станцій водоспоживання і каналізації;
-СЦБ; -головні вентиляторні установки; -головні компресорні установки;
-підйомні установки.
До другої категорії відносяться:
-гірничі роботи;
-дробово-сортувальні установки;
-підземний транспорт.
Від шин ГПП живляться слідуючі підстанції 6/0,4 кВ:
Підстанція при машинній будівлі ш. "Нова";
Підстанція "Південна-Вентиляційна";
Підстанція скіпового підйому ш. "Гвардійська -1";
Підстанція скіпового підйому ш. "Гвардійська -2";
Підстанція "Сортировка";
Підстанція "Подрібнювальна";
Підстанція "Котельна";
Підстанція "Биткомбінату";
Підстанція №1 Південного стовбуру;
Підстанція №2 Північного стовбуру;
Підстанціі горизонту 712-1430
6. Стаціонарні машини та установки ДСФ
Характеристики основних споживачів електроенергії:
Дробарка конусна КСД-2200Гр. (КСД-2200) №1, 2, 4, 5
Ширина приймальної щілини, мм
Ширина розвантажувальної щілини, мм
Найбільший розмір шматків живлення, мм
Діапазон регулювання ширини розвантажувальної щілини, мм
Кількість коливань конуса, кол/хв.
Продуктивність, мі/год
Електродвигун
Потужність, кВт
Число обертів, об/хв.
Вага дробарки, кг
Дробарка конусна КМД-2200Т №1,2,3
Ширина приймальної щілини, мм
Ширина розвантажувальної щілини, мм
Найбільший розмір шматків живлення, мм
Діапазон регулювання ширини розвантажувальної щілини, мм
Кількість коливань конуса, кол/хв.
Продуктивність, мі/год
Електродвигун
Потужність, кВт 250
Число обертів, об/хв. 495
Вага дробарки, кг 96800
Живильник пластинчастий середнього типу ІІС 15-60 №1
Ширина полотна, мм 1500
Довжина транспортування продукту, мм 6000
Найбільший розмір шматків породи, мм 850
Швидкість пересування полотна, м/с 0,12ч0,25
Редуктор ЦТН-9
Електродвигун АОП2-81-4У3
Потужність, кВт 28
Число обертів, об/хв. 1500
Вага живильника, кг 8400
Живильник пластинчастий легкого типу ІІІС 12-30 №4, 5, ш. "Нова"
Ширина полотна, мм 1200
Довжина транспортування продукту, мм 3000
Найбільший розмір шматків породи, мм 450
Швидкість пересування полотна, м/с 0,12ч0,25
Редуктор ЦТН-8
Електродвигун АОП2-72-6У3
Потужність, кВт 20
Число обертів, об/хв. 1500
Вага живильника, кг 5300
Грохот інерційний важкого типу ГИТ-51(52)М №2д.к., 2сорт., 3, 4, 6, 7
Розмір просиячої поверхні, мм 1750х3850
Кількість ярусів 1 (2)
Розмір ячійці сита, мм 10ч16 (12/30)
Найбільший розмір шматків породи, мм 50 (150)
Амплітуда коливань грохота, мм 3ч5
Частота коливань грохота, кол/хв. 970
Електродвигун АОП2-71-4У3
Потужність, кВт 17,5
Чісло обертів, об/хв. 970
Вага живильника, кг 7190
Характеристики стрічкових конвеєрів
7. Схема електропостачання споживачів ДСФ вище 1000В
Живлення підстанції №1 південного стовбуру, підстанції №2 північного стовбуру, підстанції "Сортировка", підстанції "Подрібнювальна" передбачається виконати двома вводами для кожної від шин ГПП шахти "Гвардійська". Для розподілення електроенергії між споживачами 6 кВ передбачається встановлення комірок типу КРУРН-6.
Підстанція №1 південного стовбуру:
- трансформатор 6/0,4 кВ №1
- трансформатор 6/0,4 кВ №2
- дробарка КСД-2200Гр. №5
- дробарка КСД-2200 №2
Підстанція №2 північного стовбуру:
- трансформатор 6/0,4 кВ №1
- трансформатор 6/0,4 кВ №2
- дробарка КСД-2200Гр. №4
- дробарка КСД-2200 №1
Підстанція "Сортировка":
- трансформатор 6/0,4 кВ №1
- трансформатор 6/0,4 кВ №2
Підстанція "Подрібнювальна":
- трансформатор 6/0,4 кВ №1
- трансформатор 6/0,4 кВ №2
- дробарка КМД-2200Т №1
- дробарка КМД-2200Т №2
- дробарка КМД-2200Т №3
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Криворізький залізорудний басейн: географо-економічні відомості, стратиграфія, геоморфологія, тектоніка, корисні копалини. Мінералогічне дослідження зразків залізистих і магнетитових кварцитів Скелеватського-Магнетитового родовища, їх макроскопічний опис.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 06.08.2013Характеристика шахти "Батьківщина". Місце професії в умовах ринкових відносин. Роботи при проходженні стволів послідовним способом на прикладі шахти "Батьківщина". Призначення, конструкція, основні несправності скреперної лебідки, способи їх усунення.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 02.05.2013Магматизм і магматичні гірські породи. Інтрузивні та ефузивні магматичні породи. Використання у господарстві. Класифікація магматичних порід. Ефузивний магматизм або вулканізм. Різниця між ефузивними і інтрузивними породами. Основне застосування габро.
реферат [20,0 K], добавлен 23.11.2014Вибір, обґрунтування, розробка технологічної схеми очисного вибою. Вибір комплекту обладнання, розрахунок навантаження на лаву. Встановлення технологічної характеристики пласта і бічних порід для заданих гірничо-геологічних умов при проектуванні шахти.
курсовая работа [587,3 K], добавлен 18.05.2019Геолого-геоморфологічна та гідрогеологічна характеристика родовища. Сучасний стан гірничих робіт. Топографо-геодезична характеристика планово-висотного обґрунтування на території гірничого відводу. Маркшейдерське забезпечення збійки гірничих виробок.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 21.04.2012Характеристика Скелеватського родовища залізистих кварцитів Південного гірничо-збагачувального комбінату, їх геологічна будова. Початковий стан гірничих робіт. Підготовка гірських порід до виїмки. Організація буропідривних робіт. Техніка безпеки.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 16.03.2014Вибір засобу виймання порід й прохідницького обладнання. Навантаження гірничої маси. Розрахунок металевого аркового податливого кріплення за зміщенням порід. Визначення змінної швидкості проведення виробки прохідницьким комбайном збирального типу.
курсовая работа [347,5 K], добавлен 19.01.2014Географо-економічна характеристика району досліджень. Загальні риси геологічної будови родовища. Газоносність і стан запасів родовища. Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та основні проектні технологічні показники.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 02.06.2014Фізико-географічна характеристика басейна річки Міссісіпі. Клімат, геологічна будова, землекористування та ґрунти, основні гідрологічні характеристики басейна річки та її притоків. Вплив господарської діяльності на стан річки, її екологічні проблеми.
контрольная работа [36,4 K], добавлен 04.05.2014Коротка геолого-промислова характеристика родовища. Гідравлічний розрахунок трубопроводів при русі газу, однорідної рідини, водонафтових і газорідинних сумішей. Технологічний розрахунок сепараторів для підготовки нафто-газопромислової продукції.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 07.08.2012Магматичні гірські породи, їх походження та класифікація, структура і текстура, форми залягання, види окремостей, будівельні властивості. Особливості осадових порід. Класифікація уламкових порід. Класифікація і характеристика метаморфічних порід.
курсовая работа [199,9 K], добавлен 21.06.2014Визначення запасів нафти в родовищі, пористість та проникність порід. Розрахунок відносної густини газу та нафти за нормальних і стандартних умов. Визначення умов та мінімального вибійного тиску фонтанування, тиску біля башмака фонтанного ліфта.
контрольная работа [107,6 K], добавлен 27.06.2014Основні генетичні горизонти ґрунту системи В.В. Докучаєва для степних чорноземів і опідзолених ґрунтів: поверхневий, гумусово-акумулятивний; перехідний до материнської породи, підґрунт. Особливості системи індексів ґрунтових горизонтів О.Н. Соколовського.
реферат [14,3 K], добавлен 29.03.2012Геолого-промислова характеристика Шебелинського родовища. Визначення режиму роботи нафтових покладів; технологічні схеми їх експлуатації. Розгляд методів інтенсифікації припливів пластового флюїду - кислотної обробки та гідророзриву гірської породи.
курсовая работа [4,3 M], добавлен 11.05.2011Визначення балансових та промислових запасів шахтного поля. Розрахунковий термін служби шахти. Вибір способу розкриття та підготовки шахтного поля. Видобуток корисної копалини та виймання вугілля в очисних вибоях. Технологічна схема приствольного двору.
курсовая работа [158,0 K], добавлен 23.06.2011Геологічний опис району, будова шахтного поля та визначення групи складності. Випробування корисної копалини і порід, лабораторні дослідження. Геологічні питання буріння, визначення витрат часу на проведення робіт. Етапи проведення камеральних робіт.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.11.2012Фізико-географічна характеристика Пинянського газового родовища. Геологічні умови зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Водоносні комплекси та водотривкі породи. Геологічна будова та газоносність Пинянського родовища, мінералізація пластових вод.
дипломная работа [981,1 K], добавлен 18.02.2012Коротка історія геолого-геофізичного вивчення та освоєння родовища. Літолого-стратиграфічна характеристика розрізу, його тектоніка та промислова нафтогазоносність. Фізико-хімічні властивості пластових флюїдів. Геолого-технічні умови експлуатації пластів.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 06.11.2012Загальні відомості про родовище: стратиграфія; тектоніка. Відомості про нафтогазоносність і водоносність розрізу. Аналіз добувних здібностей свердловин. Визначення максимально допустимого тиску у свердловині. Визначення відносної густини газу у повітрі.
курсовая работа [554,4 K], добавлен 13.03.2011Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Підготовка гірських порід до виймання. Розкриття родовища відкритим способом. Система розробки та структура комплексної механізації робіт. Робота кар'єрного транспорту. Особливості відвалоутворення.
курсовая работа [136,1 K], добавлен 23.06.2011