Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Програма і лабораторні роботи

Загальна гідрологія

для студентів - географів І курсу геолого-географічного факультету

Клименко В.Г.

Левицька В.О.

Харків - 2007

Загальна гідрологія: Програма і лабораторні роботи для студентів - географів I курсу геолого-географічного факультету. Харків: ХНУ, 2007. - 57 с.

Укладачі: Клименко В.Г., Левицька В.О. Рекомендовано Вченою радою геолого-географічного факультету (протокол № 10 від 22 червня 2007 р.).

Зміст

• 1. Місце та значення навчальної дисципліни
• 2. Загальний зміст
• 2.1 Навчальна, аудиторна та позааудиторна, складова дисципліни (72 години)
• 2.1.1 Нормативні навчальні елементи за модулем 1
• 2.1.2 Нормативні навчальні елементи за модулем 2
• 2.1.3 Нормативні навчальні елементи за модулем 3
• 2.2 Семінари та контроль-колоквіум за науковим спрямуванням (10 годин)
• 2.3 Наукова, аудиторна та позааудиторна, складова дисципліни ( 26 годин)
• 3. Кваліфікаційні вимоги до знань та умінь майбутніх фахівців-географів (знання, уміння)
• 3.1 Узагальнені знання з навчальної дисципліни, що формуються в процесі навчальної та наукової діяльності
• 3.2 Уміння з навчальної дисципліни, що формуються в процесі навчальної та наукової діяльності
• Рекомендована література
• Лабораторна робота № 1
• Запитання для самоперевірки
• Література
• Лабораторна робота № 2
• Запитання для самоперевірки
• Література
• Лабораторна робота № 3
• Запитання для самоперевірки
• Література
• Лабораторна робота № 4
• Запитання для самоперевірки
• Література
• Лабораторна робота № 5
• Запитання для самоперевірки
• Література
• Лабораторна робота №6
• Запитання для самоперевірки
• Література
• Лабораторна робота № 7
• Запитання для самоперевірки
• Література

1. Місце та значення навчальної дисципліни

Навчальна дисципліна «Загальна гідрологія» вивчає природні води Земної кулі, гідрологічні процеси й явища, а також закономірності їх розвитку у взаємозв'язку з атмосферою, літосферою та біосферою. Без знань в області гідрології не можливе раціональне і комплексне використання водних ресурсів у народному господарстві, вирішення багатьох проблем екології і охорони природи.

Предметом вивчення є водні об'єкти: океани, моря, річки, озера, водосховища, болота та льодовики, підземні води.

Дисципліни, що забезпечують викладання загальної гідрології - фізика, хімія, біологія, математика тощо. Загальна гідрологія входить до циклу інших дисциплін, що викладаються студентам-географам, і тісно пов'язана, з таким дисциплінами як метеорологія і кліматологія, геологія з основами геоморфології, ґрунтознавство тощо.

Мета навчальної дисципліни - формування первинних знань із загальної гідрології для раціонального й комплексного використання водних ресурсів у народному господарстві, вирішення проблем охорони природи.

2. Загальний зміст

Програма побудована за модульним принципом і складається з 3 модулів. Кожен модуль є логічно завершеною частиною курсу.

Для кожного модуля виділено перелік обов'язкових до засвоєння навчальних елементів, вивчення яких контролюється викладачем. Навчальні елементи можуть вивчатись у процесі навчальної і наукової роботи.

2.1 Навчальна, аудиторна та позааудиторна, складова дисципліни (72 години)

Модуль 1 (32 години). Фізико-хімічні властивості води. Водотоки (гідрологія річок)

Блок 1.1. Вступ. Поняття про загальну гідрологію Предмет і задачі загальної гідрології, зв'язки з іншими науками. Комплекс наук гідрологічного спрямування та деякі віхи їх розвитку. Об'єкти дослідження. Методи вивчення водних об'єктів. Сучасні напрямки розвитку гідрологічних досліджень та їх кінцевий результат. Сучасні напрямки розвитку водного господарства.

Використання природних вод і практичне значення гідрології. Водне законодавство України. Водний кадастр.

Блок 1.2. Кругообіг води у природі й водні ресурси Землі. Розподіл води на земній кулі. Єдність гідросфери. Зміна запасів води на Землі. Кругообіг води в природі та його енергетичні фактори.

Глобальний кругообіг води та його ланки. Схема малого та великого кругообігів. Водний баланс окремого басейну. Внутрішньоматериковий вологообіг.

Кругообіг тепла на земній кулі та роль у ньому природних вод.

Кругообіг речовин на земній кулі, що містяться у воді. Міграція намулів й солей.

Водні екосистеми; абіотичні й біотичні частини водних екосистем, їх взаємодія і зв'язок з навколишнім середовищем.

Водні ресурси земної кулі, континентів, України. Заходи, що вживаються для раціонального використання й охорони водних ресурсів.

Блок 1.3. Фізичні основи процесів у гідросфері. Фундаментальні закони фізики - закон збереження речовини, закони збереження теплової та механічної енергії, зміни кількості руху (імпульсу) та їх використання при вивченні водних об'єктів.

Ламінарний і турбулентний рух води. Сили, які діють у водних об'єктах. Баланс сил.

Блок 1.4. Хімічні й фізичні властивості природних вод. Вода як хімічна сполука, її молекулярна структура й ізотопний склад. Вода як розчинник. Хімічний склад природних вод. Умови формування гідрохімічних характеристик. Чинники складу і властивості природних вод. Сольовий склад природних вод та його класифікація. Особливості сольового складу атмосферних опадів, річкової й морської води. Мінералізація води. Головні іони, розчинні гази, біогенні й органічні речовини, мікроелементи. Забруднення природних вод та боротьба з ними.

Фізичні властивості води. Агрегатні стани води: рідка вода, водяна пара, крига. Фазові переходи. Аномальні властивості води. Густина води і її залежність від температури, солоності, тиску, вмісту замулених речовин.

Теплові властивості води, її теплоємність, теплопровідність. В'язкість води. Поверхневий натяг води. Електропровідність. Загальні закономірності поширення світла і звуку у воді.

Фізичні властивості снігу. Структура і густина. Теплоємність і теплопровідність. Вологоємність снігу.

Гідрологічне і фізико-географічне значення фізичних властивостей і «аномалій» у воді.

Блок 1.5. Гідрологія річок. Річки та річковий басейн. Гідрографічна мережа. Річки та річкова мережа. Типи річок. Основні ланки руслової мережі. Річкова система, її будова. Головна річка та її притоки. Схема позначення приток. Витік річки та гирло. Звивистість, густота річкової мережі.

Водозбір і басейн річки. Морфологія й морфометрія річки та її басейну. Поверхневий та підземний водозбір. Вододіл. Головний вододіл Землі, вододіли океанів і морів та окремих басейнів річок. Графік наростання площі басейну. Гіпсографічна крива. Середня висота басейну. Фізико-географічні характеристики басейну річки.

Річкові долини та їх типи за походженням і характером поперечного профілю. Елементи річкових долин. Річкове русло та його звивистість у плані. Морфометричні елементи русла. Характерні руслові утворення. Поздовжній профіль річки. Поперечний переріз русла.

Живлення річок. Види живлення річок: дощове, снігове, льодовикове, підземне.

Водний режим річок. Фази водного режиму: водопілля, повені, дощові паводки, межень. Календарний та гідрологічний роки. Гідрограф стоку. Розчленування гідрографів стоку. Класифікація річок за водним режимом.

Рівень води. Вплив зміни стоку, заростання русла, льодових явищ, руслових деформацій, припливно-відпливних та згінно-нагінних явищ на коливання рівнів води. Характерні рівні води. Зміни похилу водної поверхні при коливаннях рівнів води. Механізм течії річок . Розподіл швидкості течії води в річках.

Річковий стік та його складові. Поняття про стік води, наносів, розчинених речовин, тепла. Кількісна характеристика стоку: витрата води, об'єм стоку, шар стоку, модуль стоку, коефіцієнт стоку. Норма стоку. Водоносність річок та її внутрішньорічний розподіл.

Випаровування. Фізична природа випаровування з поверхні води, ґрунту та транспірація рослин. Методи підрахунку випаровування. Сумарне випаровування з річкового басейну. Розподіл сумарного випаровування по території України.

Вплив геологічних, геоморфологічних, ґрунтових і ботанічних факторів на процеси стоку. Вплив форми та розмірів басейну на стік. Гідрографічна мережа та її вплив на стік. Вплив господарської діяльності на стік. Регулювання стоку водосховищами.

Рух води у річках. Причини руху води у руслі річки. Розподіл швидкостей течії у річковому потоці. Поперечна циркуляція у річковому потоці. Середня швидкість. Вимірювання швидкості течії річок. Визначення середньої швидкості за формулою Шезі. Циркуляція перемішування води в річках. Походження циркуляції. Роботи про структуру швидкостей річкового потоку. Вплив форми русла на динамічні особливості потоку.

Термічний режим річок та його фактори. Тепловий баланс. Зміна температури води в часі. Розподіл температури води за живим перерізом та за довжиною річки. Температурні стратифікації. Тепловий стік. Вплив озер і водосховищ на термічний режим річок. Теплове забруднення.

Льодовий режим річок та його фази. Замерзання річок. Первинні форми льодоутворення. Льодостав. Товщина льоду на річках. Льодохід (осінній та весняний). Скресання та його основні фактори. Затори. Вплив господарської діяльності на температурний та льодовий режим річок.

Схилова та руслова водна ерозія. Формування річкових наносів. Основні характеристики річкових наносів. Завислі та донні наноси. Рух річкових наносів. Механізм переміщення наносів. Витрати донних наносів. Гідравлічні крупність наносів. Розподіл завислих наносів. Каламутність води, її розподіл за шириною, довжиною та порами року. Річний стік наносів. Вплив господарської діяльності на твердий стік річок.

Селеві паводки. Умови виникнення та типи селів. Особливості руху селів. Методи захисту від селів. Попередження виникнення селів. Географічне поширення селів. Селі в Україні.

Основні риси гідрохімічного і гідробіологічного режиму річок. Сольовий склад і мінералізація річкових вод. Зміна мінералізації і витрати розчинених речовин протягом року. Стік розчинених речовин річок України. Гідробіологічний режим річок. Джерела забруднення річок та заходи по охороні вод.

Руслові процеси та їх типізація. Постійні та періодичні деформації. Макро-, мезо- і мікроформи русла річки і їх динаміка. Плеса та перекати. Вплив господарської діяльності на руслові процеси.

Гирла річок, їх класифікація та районування. Формування дельт. Гідрографічна мережа гирлової області річки та її динаміка. Особливості гідрологічного, термічного та льодового режимів гирлової області річки. Гідрохімічні умови гирл річок. Вплив господарської діяльності на формування гирл річок та їх режим.

Господарське значення річок. Антропогенна зміна стоку річок.

2.1.1 Нормативні навчальні елементи за модулем 1

Блок 1.1

1. гідросфера

2. предмет загальна гідрологія

3. водний об'єкти

4. методи гідрологічних досліджень

5. гідрологічні характеристики

6. гідрологічний режим

Блок 1.2

7. кругообіг води

8. глобальний кругообіг води та його ланки

9. схема малого та великого кругообіг

10. внутрішньоматериковий вологообіг

11. водні ресурси

Блок 1.3

12. закон збереження речовини

13. закон збереження теплової

14. закон механічної енергії

15. закон зміни кількості руху (імпульсу)

Блок 1.4

16. будова води

17. щільність та питомий об'єм

18. теплоємність та теплопровідність

19. поглинання водою сонячної радіації

20. молекулярна в'язкість

21. аномальні якості води

22. фази стану води

23. хімічний склад води

24. фізичні властивості води

25. класифікація природних вод за величиною мінералізації

Блок 1.5

26. річка

27. вододіл

28.річкова система (річкова мережа)

29.гідрографічна мережа

30. витік річки

31. гирло річки

32. дельта річки

33. видолинок

34. лощовина

35. суходіл

36. головна річка

37. притоки річки

38. басейн річки

39. водозбір

40. морфометричні характеристики річкового басейну

41. річкова долина

42. тектонічні долини

43. льодовикові долини

44. ерозійні долини

45. щілини

46. каньйони

47. ущелини

48. трапецієподібні долини

49. коритоподібні долини

50. дно долини

51. тальвег

52. русло річки

53. заплава

54. схили долини

55. живий переріз русла

56. морфометричні характеристики живого перерізу

57. поздовжній переріз

58. поперечний переріз русла

59. шорсткість русла

60. перекати та плеса

61. острів та останець

62. протока та рукав

63. обмілина

64. пляж та коса

65. живлення річок (снігове, дощове, льодовикове, підземне)

66. класифікація річок (О.І. Воєйкова, В.Д. Зайкова, М.І. Львовича)

67. водний режим річок

68. фази водного режиму

69. водопілля (повінь)

70. паводок

71. межень

72. рівень води

73. водний баланс річки

74. ламінарний рух води

75. турбулентний рух води

76. річковий стік

77. складові річкового стоку

78. характеристики стоку

79. водоносність річки

80. водність річки

81. максимальний стік

82. мінімальний стік

83. норма стоку

84. типовий гідрограф

85. льодовий режим річок

86. фази льодового режиму

87. замерзання

88. льодостав

89. скресання

90. внутрішньоводний лід

91. донний лід

92. сніжниця

93. сало

94. шуга

95. шугохід

96. зажор

97. забереги

98. розводдя

99. ополонки

100. льодохід

101. затор

102. полій

103. термічний режим річок

104. енергія і робота річок

105. тепловий баланс річкових вод

106. річкові наноси

107. стік завислих наносів

108. мутність води

109. закон Ері

110. селі

111. хімічний склад річкових вод

112. мінералізація

113. стік розчинених речовин

114. руслові процеси

115. руслові деформації

116. гирлові процеси

117. екосистема річкового басейну

118. державний водний кадастр

Модуль 2 ( 22 години). Характеристика водойм (озер, водосховищ) та особливих водних об'єктів (підземних вод, льодовиків).

Блок. 2.1. Гідрологія озер та водосховищ. Озера і їх поширення на земному шарі. Типи озер за походженням і характером водообміну. Морфологічні та морфометричні характеристики озер. Батіграфічна та об'ємна крива. Співвідношення між площею озера та його басейном.

Водний баланс озера. Елементи водного балансу. Класифікація озер за співвідношенням складових водного балансу. Рівневий режим. Динамічні явища. Течії, хвилювання, перемішування вод в озерах. Конвекційне та динамічне перемішування. Згінно-нагінні коливання рівнів. Динамічні явища в озерах. Виникнення хвиль. Циркуляція хвиль. Сейші на озерах.

Термічний режим озер. Рівняння теплового балансу. Пряма та зворотна стратифікації. Гомотермія. Добовий та річний хід температури води в озері. Термічний бар. Термічні типи озер. Особливості льодового режиму.

Формування основних типів берегів озер, їх деформація. Оцінка динаміки водних мас озер.

Донні відклади в озерах. Закономірності розподілу відкладів в озерній улоговині. Зональні та азональні особливості у формуванні відкладів озер.

Основні особливості гідрохімічного та гідробіологічного режимів цих водойм. Типи озер за величиною та характером мінералізації. Газовий режим озер. Основні біогенні елементи.

Мінеральні озера. Гідрологічні особливості мінеральних озер. Основні типи та характер їх розподілу на земній кулі. Використання мінеральних озер.

Вплив озер на клімат прилеглої території. Вплив озер на річковий стік.

Водосховища. Призначення водосховищ та їх розміщення на земному шарі. Типи водосховищ та їх класифікація. Основні морфометричні й гідрологічні характеристики водосховищ. Водний баланс водосховищ.

Водообмін та течії у водосховищах. Види течій та їх класифікація.

Вітрове хвилювання. Хвилювання у глибоводній та мілководній зонах. Хвилювання у прибережній зоні.

Термічний режим водосховищ. Особливості його формування. Тепловий баланс водосховища.

Особливості льодових явищ у водосховища. Формування льодового покриву водосховищ.

Формування берегової зони. Абразії, зсуви, карст, суфозія. Переформування берегів. Донні відклади. Замулення водосховищ.

Хімічний склад та якість води водосховищ.

Вплив водосховищ на річковий стік.

Блок 2.2. Гідрологія боліт. Походження, розвиток, гідрологічний режим боліт. Поширення боліт на земній кулі, в Україні. Типи боліт та їх характеристика. Будова, морфологія й гідрографія торф'яних боліт. Розвиток торфового болота.

Тепловий баланс боліт. Тепловий режим діяльного шару боліт. Фізичні властивості діяльного шару.

Водний баланс і водний режим боліт. Особливості формування водного балансу болотних масивів різних типів. Коливання рівнів води на болотних масивах.

Стік із боліт. Розрахунок стоку з боліт за даними спостережень. Розрахунок випаровування з поверхні боліт.

Вплив боліт на річковий стік. Вплив осушення на стік із боліт. Господарче значення боліт.

Блок 2.3. Гідрологія льодовиків. Вивчення умов й особливостей

походження, існування та розвитку льодовиків. Сніговий баланс і снігова лінія. Умови існування льодовиків. Типи льодовиків: покривні й гірські льодовики. Фізико-механічні властивості льоду. Фактори, які зумовлюють міцність, теплоємність і теплопровідність. Радіаційні властивості льоду. Утворення і будова льодовиків. Фактори зледеніння території, гляціокліматичні показники. Живлення, акумуляція льодовиків. Перетворення снігу у фірн, а фірну у лід. Баланс криги та води у льодовиках.

Вплив акумуляції та абляції на режим льодовика. Наступ та відступ льодовиків. Рух льодовиків і спостереження за ними. Швидкість переміщення льодовиків. Морени, їх формування та вплив на режим льодовиків. Рух води по поверхні та всередині льодовика. Гідрографічна мережа льодовика.

Стік із льодовиків. Льодовикове живлення річок. Коефіцієнт льодовикового стоку. Багаторічне регулювання стоку льодовиків. Внутрішньодобовий хід стоку та внутрірічний розподіл стоку. Льодовикові селі.

Робота льодовиків. Географічне поширення та значення льодовиків.

Блок 2.4. Гідрологія підземних вод . Походження і поширення підземних вод. Водно-фізичні властивості почв і ґрунтів. Види води у порах ґрунту. Класифікація підземних вод. Взаємозв'язок підземних та руслових вод. Типи підземних вод за характером залягання. Ґрунтові води. Артезіанські води. Рух підземних вод. Закон фільтрації Дарсі.

Водний баланс і режим підземних вод. Роль підземних вод у фізико-географічних процесах.

Запаси і ресурси підземних вод. Практичне значення та охорона підземних вод.

2.1.2 Нормативні навчальні елементи за модулем 2

Блок 2.1

119 . озеро

120.класифікація озер за походженням ( тектонічні, вулканічні, льодовикові, водноерозійні та водноакумулятивні,карстові, провальні, завальні, еолові, органогенні, озера антропогенного походження)

121. морфологія озер (озерна чаша, берегова область, глибинна область, береги, побережжя, берегова відмілина)

122. морфометрія озер (площа водної поверхні, довжина і ширина водоймища, довжина берегової лінії, об'єм водної маси)

123. рух озерної води ( коливальний: сейші, хвилі або поступальний: течії, згони, нагони, перемішування)

124. перемішування: конвекційне й динамічне

125. течії (стокові, вітрові, компенсаційні, густинні)

126. хвилювання в озерах

127. пряма температурна стратифікація (епілімніон, металімніон, гіполімніон)

128. зворотна температурна стратифікація

129. гомотермія

130. оліготрофні озера

131. евтрофні озера

132. мезотрофні озера

133. дистрофні озера

134. донні відклади озер

135. водосховище (ставок) та його характеристика ( нормальний підпірний рівень, форсований підпірний рівень, рівень мертвого об'єму, мертвий об'єм, корисний об'єм, повний об'єм, резервний об'єм)

136. типи водосховищ (долинні, руслові)

137. замулення водосховищ

Блок 2.2.

138. визначення болота

139. болотний масив

140. болотний мікроландшафт

141. походження боліт (заростання озер, заболочування суші:

затоплення, підтоплення)

142.типи боліт (заболочені землі й торфові болота)

143. болота низинні (евтрофні)

144. болота перехідні (мезотрофні)

145. болота верхові (оліготрофні)

146. діяльний (активний) шар боліт

147. інертний шар болота

148. морфологія боліт

147.водний баланс боліт

148.осушення боліт

Блок 2.3

149. визначення льодовиків, типи льодовиків

150. утворення льодовиків

Блок 2.4

151. підземні води

152. походження підземних вод ( інфільтраційні, конденсаційні, седиментаційні, дегідратаційні, ювенільні, мішані )

153. фізичні властивості порід (щільність, гранулометричний склад порід, пористість, шпаруватість)

154. види води в породах (хімічно зв'язана вода, кристалізаційна, гігроскопічна вода, плівкова вода, капілярна вода, гравітаційна вода, вода у твердому стані, пароподібна вода)

155. вологість порід

156. водні властивості порід (вологоємність, водовіддача, дефіцит вологи)

157. фільтраційні властивості порід

158. рух підземних вод (закон Дарсі, закон Шезі)

159. класифікація підземних вод

160. режим ґрунтових вод

Модуль 3 (18 годин). Світовий океан.

Світовий океан та його частини. Класифікація морів. Гіпотези виникнення Світового океану. Будова, рельєф дна океанів і морів. Донні відклади в океанах і морях.

Фізичні властивості морської води. Густина морської води та її залежність від температури., солоності і тиску. Розподіл густини води. Аномальні фізичні властивості морської води відносно інших речовин. Хімічний склад вод Світового океану та їх солоність. Рівняння стану морської води. Водний і сольовий баланси. Закон Дітмара. Сольовий склад морських вод. Розподілення солоності у Світовому океані. Місце та час небажаного користування законом Дітмара для визначення солоності морської води.

Акустичні властивості морської води. Поняття акустичної хвилі. Поняття рефракції та причин дуже доброго розповсюдження звуку в морі. Сучасні методи визначення швидкості звуку для ехолотування, пошуку та вивчення біоресурсів Світового океану, складу наносів та ґрунтів. Основні оптичні характеристики морської води та їх використання для вивчення та індикації складу, стану морської води дистанційними методами як у морському середовищі так і за його межами.

Термічний режим океанів і морів. Загальна схема теплообміну в системі океан-атмосфера-літосфера. Тепловий баланс океану. Розподілення температури води у Світовому океані.

Морський лід та його класифікація. Особливості замерзання морської води. Фізичні властивості морської криги. Рух льоду, його класифікація.

Фізичні поняття теплового, масового та газового обміну через поверхню океану. Поняття поверхневого мікрошару гідросфери, його роль у процесах взаємодії океану та атмосфери. Основні регулятори процесів взаємодії океану та атмосфери. Зв'язок між водним та сольовим балансами.

Водні маси Світового океану. Рівень океанів й морів. Короткочасні, сезонні і довгочасні зміни рівня в океанах і морях.

Загальні основи фізичних механізмів стійкості шарів води в океані. Поняття стійкої, нестійкої та байдужої стратифікації.

Перемішування та обмін в океані. Види перемішування в морському середовищі: молекулярне, турбулентне. Методи розрахунку перемішування та обміну.

Хвилі в морському середовищі. Виникнення, розвиток та згасання вітрових хвиль, їх трансформація на мілині. Деформація хвилі коло берега. Трохоїальна теорія хвиль. Сейші, цунамі, внутрішні хвилі; енергія хвиль. Штормові нагони.

Течії. Загальна циркуляція води Світового океану. Узбережна циркуляція. Теорія Екмана дрейфових, градієнтних та вітрових течій. Щільність і геострофічні течії. Сучасні можливості визначення швидкості та напряму течій. Динамічний метод визначення швидкості та напряму течій. Визначення дрейфового переносу забруднення поверхні океану за емпіричними формулами. Дистанційні можливості визначення дрейфового переносу.

Припливні течії, їх природа. Припливоутворююча сила. Елементи припливної хвилі. Деформація припливної хвилі біля берега.

Механізми саморегуляції у морському середовищі. Взаємодія організмів із середовищем та кругообіг органічних речовин. Системи автоматичного регулювання рН (карбонатна система), система автоматичного регулювання тепломасообміну, газового обміну через ПМШ та ін.

Природні ресурси Світового океану та їх використання.

Висновки. Водогосподарські й водноекологічні проблеми та роль гідрології в їхньому вирішенні.

2.1.3 Нормативні навчальні елементи за модулем 3

161. визначення Світового океану

162. ділення Світового океану на окремі океани

163. визначення океану

164. види морів

165. види заток

166. рельєф дна Світового океану (шельф, материковий схил, материкове підніжжя, острівні дуги, океанічні жолоби, ложе океану, серединно-океанічні хребти)

167. донні відклади (теригенні, органогенні, хемогенні ,еолові, вулканогенні, космогенні )

168. хімічний склад вод Світового океану

169. солоність вод Світового океану

170. закон Дітмара

171. рівняння стану морської води

172. водний баланс Світового океану

173. сольовий баланс Світового океану

174. водні маси Світового океану ( основні :екваторіальні, тропічні, субтропічні, помірних широт, субполярні, полярні; вторинні водні маси)

175. густина й тиск морської води

176. термічний режим вод Світового океану

177. складові теплового балансу

178. явище поверхневого мікрошару (ПМШ) океану

179. лід в океанах і морях ( солоність, щільність, пружність, твердість, пластичність морської криги)

180. класифікація льоду

181. оптичні та акустичні властивості морської води

182. рівень океанів і морів

183. перемішування вод (молекулярне, конвективне)

184. турбулентність в океані

185. методи розрахунку перемішування та обміну

186. течії (густинні, дрейфові вітрові, припливно-відпливні, згінно-нагінні, бароградієнтні, стокові)

187. теорія Екмана

188. динамічний метод визначення швидкості та напряму течій

189. визначення дрейфового переносу поверхні океану за емпіричними формулами

190. загальна циркуляція вод Світового океану

191. дистанційні можливості визначення дрейфового переносу

192. трохоїдальна теорія хвиль

193. хвилі (капілярні хвилі, гравітаційні хвилі, сейші, цунамі,

внутрішні хвилі)

194. припливи і відпливи

195. ресурси Світового океану

196. водні ресурси України

197. охорона водних ресурсів

2.2 Семінари та контроль-колоквіум за науковим спрямуванням (10 годин)

Обговорення та набування здібностей дискутувати щодо питання

гідрології річок та водойм, особливостей водних об'єктів, їх екологічних властивостей, режиму океанів і морів. Закріплення раніше засвоєних навчальних елементів. Загальна сума нових навчальних елементів - 18.

2.3 Наукова, аудиторна та позааудиторна, складова дисципліни
( 26 годин)

Спеціальні роботи наукового спрямування включають у себе вирішення таких питань: аналіз водного режиму річки; аналіз розподілу стоку по території України; оцінка якості поверхневих вод за ІЗВ; екологічна оцінка якості поверхневих вод за відповідними категоріями; аналіз розподілу температури і солоності води у Світовому океані.

Підготовка та індивідуальна доповідь на наукових гуртках, конференціях. Підготовка і написання наукових статей.

У процесі підготовки студент повинен засвоїти не менше 46 навчальних елементів.

3. Кваліфікаційні вимоги до знань та умінь майбутніх фахівців-географів (знання, уміння)

В результаті вивчення навчальної дисципліни «Загальна гідрологія» у майбутнього фахівця-географа повинні бути сформовані наступні знання та уміння.

3.1 Узагальнені знання з навчальної дисципліни, що формуються в процесі навчальної та наукової діяльності

По модулю 1

1. Об'єкти дослідження загальної гідрології.

2. Методи вивчення водних об'єктів.

3. Одиниці виміру стоку.

4. закон збереження речовини

5. закон збереження теплової

6. закон механічної енергії

7. закон зміни кількості руху (імпульсу)

8. Поняття та визначення основних фізичних властивостей води.

9. Основні аномальні якості води.

10. Рівнянні водного балансу річкового водозбору.

11. Рівняння теплового балансу.

12. Схеми кругообігу води на Земній кулі.

13. Основні фактори формування поверхневих вод.

14. Основні поняття, визначення і терміни, пов'язані з річкою, річковою системою та річковим басейном.

15. Морфометричні характеристики річок і річкових водозборів.

16. Фізико-географічні характеристики водозборів.

17. Основні поняття, що пов'язані з річковою долиною.

18. Елементи річкових долин.

19. Основні поняття і визначення, пов'язані з руслом річки.

20. Морфометричні елементи річкового русла.

21. Поздовжній профіль річки.

22. Основні види живлення річок.

23. Водний режим.

24. Фази водного режиму.

25. Гідрограф річного стоку.

26. Термічний режим річок.

27. Температурні стратифікації.

28. Теплове забруднення.

29. Фази льодового режиму річок.

30. Умови появи льодяних утворень.

31. Механізмі наростання льодяного покриву.

32. Визначення екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв.

По модулю 2

33. Основні поняття про озера.

34. Походження озер.

35. Морфометричні характеристики озера.

36. Водний баланс озер.

37. Основні поняття про водосховища.

38. Водний баланс водосховищ.

39. Поняття та визначення боліт.

40. Характеристики різних типів боліт.

41. Процес інфільтрації атмосферних опадів у грунт.

42. Типи підземних вод, які беруть участь у живленні річок.

43. Сутність процесу взаємодії підземних та руслових вод.

По модулю 3

44. Основні положення теорії неомобілізму Хесона.

45. Структура серединно-океанічних хребтів та процеси, що там відбуваються.

46. Основні будови молекули морської води .

47. Поняття солоності морської води.

48. Поняття відносної прозорості.

49. Формування кольору моря.

50. Складові теплового балансу океану.

51. Водний баланс океану і окремих морів.

52. Види стратифікації в океані.

53. Види перемішування в океані.

54. Причини виникнення дрейфових течій.

55. Причини виникнення градієнтних течій.

56. Основні закономірності загальної циркуляції Світового океану.

57. Види хвиль в океані.

58. Причини виникнення припливів в океані.

59. Цунамі.

60. Основні біогенні речовини в океані.

61. Хімічний склад морської води.

62. Водні маси Світового океану.

63. Ресурси Світового океану.

64. Найважливіші хімічні та біологічні процеси в океані, їх вплив на розподіл деяких речовин, донного складу.

65. Система автоматичного регулювання рН (карбонатна система), систему автоматичного регулювання тепломасообміну, газового обміну через ПМШ та ін.

66. Екологічні проблеми океану.

водойма гідрологія річка русло

3.2 Уміння з навчальної дисципліни, що формуються в процесі навчальної та наукової діяльності

По модулю 1

1. Оцінювати основні напрямки розвитку сучасної гідрології.

2. Визначати сутність гідрологічного режиму та гідрологічних процесів.

3. Оцінювати вплив аномальних властивостей води на гідрологічні явища і процеси.

4. Аналізувати механізм водообміну між водними об'єктами.

5. Розрахувати складові частини водного балансу річкового водозбору.

6. Визначати морфометричні характеристики річок.

7. Оцінювати роль фізико-географічних факторів у формуванні річкового стоку.

8. Визначати основні морфометричні характеристики річкових водозборів.

9. Визначати морфометричні елементи русла річок.

10. Побудувати поперечній профіль річки.

11. Оцінювати види живлення річок на гідрографі стоку.

12. Здійснювати розрахунки складових річкового стоку.

13. Розрахувати тепловий стік річки.

14. Оцінювати теплове забруднення річки.

15. Оцінювати основні фактори формування льодоставу.

По модулю 2

16. Визначати основні морфометричні характеристики озер.

17. Складати рівняння водного балансу озер.

18. Оцінювати вплив озер на річковий стік.

19. Визначати складові рівняння водного балансу водосховищ.

20. Оцінювати вплив водосховищ на річковий стік.

21. Визначати умови утворення боліт на суші та шляхом заболочення водоймищ.

22. Оцінювати вплив боліт на річковий стік.

23. Оцінювати роль підземних вод у живленні річок.

24. Оцінювати взаємозв'язок підземних та руслових вод.

По модулю 3

25. Уміти за певними ознаками розділити Світовий океан на окремі океани.

26. Розрахувати щільність морської води за різними рівняннями стану.

28. Уміти за шкалою колірності води в оправі Шокальського визначити колір води.

27. Уміти визначити відносну прозорість води за допомогою диску Сакі.

29.За звичайною картою знаходити можливі зони біопродуктивності.

30.Знаходити заходи по охороні вод Світового океану, морів та поверхневих вод.

31. Визначати водогосподарські проблеми та роль гідрології у їхньому вирішенні.

32. Спрямувати свою науково-дослідницьку діяльність на вирішення регіональних проблем.

Рекомендована література

Основна

Богословський Б.Б., Самохин А.А., Иванов К.Е., Соколов Д.П. Общая гидрология. - Л.: Гидрометеоиздат, 1984. - 420с.

Загальна гідрологія. Підручник / Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г., Будкіна Л.Г. та ін. - К.: Фітосоціоцентр, 2000. - 264с.

Гопченко Є.Д, Гушля О.В. Гідрологія суші з основами водних меліорацій.-К, 1994.- 295 с.

Горєв Л.М., Пелешенко В.І., Хільчевський В.К. Гідрохімія України: Підручник. - К.: Вища школа, 1995. - 308с.

Лучшева Л.А. Практическая гидрология. - Л.: Гидрометеоиздат, 1976. - 440с.

Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология. - М.: Высшая школа, 1991. - 368с.

Яцык А.В., Шмаков В.М. Гидроэкология. - К.: Урожай, 1992. - 192с.

Додаткова

Білоус Г.М. Вплив господарської діяльності на водні ресурси України. - К.: Наукова думка, 1999. - 211с.

Владимиров А.М. Гидрологические расчеты. - Л., 1990. - 365с.

Водный кодекс Украины. - К., 2000. - 36с.

Давыдов Л.К., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология. - Л., 1973. - 460с.

Дорошин Ю.П. Региональная океанография. - М., 1986. - 173с.

Коненко Г.Д. Гідрологія ставків і малих водоймищ України. - К.: Наукова думка, 1991. - 350с.

Малі річки України. Довідник/ А.В.Яцик, Л.Б.Бишовець, Є.О.Богатов та ін.; За ред. А.В.Яцика - К.: Урожай, 1991. - 294с.

Методика економічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. / В.Д. Романенко, В.М. Жулинський, О.П. Оксинюк та ін., - К.: Символ. - Т., 1998. -28с.

Хільчевський В.К. Водопостачання і водовідведення: гідроекологічні аспекти. - К.: ВЦ «Київський університет», 1999 - 264 с.

Яцык А.В. Экологические основы рационального водопользования. - К.:Генеза, 1997. - 640 с.

Лабораторна робота № 1

Гідрографічна характеристика річки та її басейну

Річка - це водотік значних розмірів, що живиться атмосферними опадами зі свого водозбору та має чітко виявлене русло 2.

Зміст роботи

1. Провести вододільну лінію басейну річки та визначити її довжину.

2. Визначити площу басейну річки, площу лівобережної і правобережної частин басейну.

3. Визначити довжину басейну, середню і максимальну ширину.

4. Обчислити коефіцієнт розвитку вододільної лінії й асиметрію басейну.

5. Визначити довжину річки , її приток та протяжність річкової мережі.

6. Обчислити коефіцієнт звивистості головної річки і густоту річкової мережі.

7. Визначити падіння і поздовжній похил головної річки.

8. Побудувати гідрографічну схему головної річки та її основних приток.

9. Дати загальну характеристику річки та її басейну.

Виконання роботи

1. Межею водозбору річки є вододільна лінія, яка відділяє даний річковий басейн від інших і розмежовує поверхневий стік сусідніх водозборів. Вододільну лінію проводять у відповідності з рельєфом місцевості по найвищих відмітках. Замикається вододільна лінія біля гирла розрахункового створу (рис.1).



Рис. 1. Довжина басейну річки:

а - по прямій лінії; б - по медіані; в - по ламаній лінії

Довжина вододільної лінії (S) вимірюється циркулем - вимірником розхилом 1-2 мм і визначається як середнє із 2-3 вимірів. Значення довжини вододільної лінії у сантиметрах помножимо на масштаб карти і визначимо довжину вододільної ліні у кілометрах. Довжина вододільної лінії вираховується за формулою:

S = n a,

де: n - середнє значення розхилу циркуля-вимірника;

a - масштаб карти.

2. Річковий басейн - це водозбір річки чи річкової системи.

Площа басейну (F,км ²) річки - це площа, яка обмежена вододільною лінією. Для її визначення використовують різні способи: графічний, планіметрування, геометричний і аналітичний. Оскільки вихідним матеріалом є карта дрібного масштабу, рекомендується використовувати графічний спосіб (спосіб квадратної палетки).

При використанні цього методу заготовляють спеціальну палетку. На палетку наносять сітку з чашечками з боками по 2 мм. В залежності від масштабу карти, за якою визначається площа контуру, знаходиться ціна поділу кожної чашечки в км².

Палетка наноситься на контур басейну і відраховується кількість повних чашечок і частка неповних. Загальна кількість чашечок у контурі множена на ціну поділу дає площу басейну (табл.1).

Таблиця 1. Визначення площі басейну річки палеткою

Карта масштабу _____________

№№ клітинок	Площа клітинки, км2

_бас км²

3. Довжина басейну річки (Lб) - це відстань від гирла до найвіддаленішої протилежної точки басейну. Ця лінія завжди знаходиться у контурі басейну. При правильній формі басейну довжина визначається по прямій лінії від гирла до найвіддаленішої точки басейну. Якщо басейн вигнутий чи складної форми, то довжина визначається циркулем-вимірником розхилом (1-2 мм) по медіані або пряма лінія замінюється на ламану, котра повторює контури русла (рис. 1 а, б, в). Виміряну довжину басейну (у см) переводимо в кілометри, із точністю до 0,1 км.

Середня ширина басейну (Всер, км) вираховується за формулою:

В_сер ,

де: F - площа басейну, км ² ;

Lб - довжина басейну, км.

Максимальна ширина басейну (B max, км) визначається як довжина прямої, перпендикулярної до довжини басейну в його найширшому місці.

Лінію довжини басейну річки й лінію максимальної ширини басейну слід нанести в контурі басейну (рис.1)

4. Коефіцієнт розвитку вододільної лінії басейну (m), що характеризує конфігурацію річкового басейну і являє собою відношення довжини вододільної лінії (S) до довжини кола круга (S), площа якого дорівнює площі басейну (F). Він обчислюється за формулою:

m

Найменше можливе значення коефіцієнта m дорівнює одиниці, а з його збільшенням форма річкового басейну дедалі більше відрізняється від форми круга.

Коефіцієнт асиметрії (а) - характеризує нерівномірність розподілу площ лівобережної й правобережної частин басейну. Визначається за формулою:

a =

де: Fл - площа лівобережної частини басейну, км ;

Fпр - площа правобережної частини басейну, км .

5. Довжина головної річки (L, км) і довжина її приток (l1, l2, 1n ) визначається по карті циркулем-вимірником розхилом 1-2 мм дворазовим ходом (від гирла до витоку і від витоку до гирла). Розходження повинні бути не більше 2%. Довжина головної річки вимірюється від гирла до місця впадіння 1 притоки, потім від 1 притоки до другої і т.д. За даними вимірювань складається табл. 2.

 Таблиця 2. Довжина річки

Масштаб карти ______________

	Кількість	відкладів циркуля	розхилу
Назва ділянки	перше вимірювання	друге вимірювання	середнє	Довжина, км	Довжина, яка зростає від гирла до витоку, км

Загальна довжина головної річки (L)__________ км

Довжина прямої, яка з'єднує витік із гирлом (L) __________ км

Так само визначаємо довжину приток річки (табл.3).

Таблиця 3

Довжина приток річки

Масштаб карти ______________

Назва притоки	Кількість відкладів розхилу циркуля	Довжина водотоку, км	Поправочний коефіцієнт	Істинна довжина, км
	перше вимірювання	друге вимірювання	середнє

Загальна довжина приток ( L )____________ км

Протяжність річкової мережі ( L) визначається як сума головної річки і всіх приток:

L = L + L ___________ км.

Точність вимірювання довжини річки циркулем-вимірником залежить від характеру її мікрозвивистості, тому в одержані вимірювання (табл.2,3) вводиться поправочний коефіцієнт на звивистість (рис.2).

За міру звивистості річки приймають коефіцієнт звивистості (рис. 2), який дорівнює відношенню довжини головної річки (L) до довжини прямої (L), яка сполучає гирло й початок річки:

K =

Коефіцієнт густоти річкової мережі (D, км/км²) визначається за формулою:

D = ,

де: L - загальна довжина річкової мережі, км;

F - площа басейну, км .

Рис. 2. Зразки звивистості річок

№ зразка	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII
Коефіцієнт	1,00	1,01	1,03	1,05	1,07	1,11	1,13	1,17

IX	X	XI	XII	XIII
1,20	1,24	1,29	1,32	1,35

7. Падіння річки (h) - це різниця відміток височин початку (H u) та гирла (Ho) і визначається за формулою:

h = H _u - H _o

Похил річки (І) визначається як відношення величини падіння (h) до довжини річки (L):

I =

8. За даними табл. 2,3 будуємо гідрографічну схему річки та її головних приток. Схема виконується на аркуші білого або міліметрового паперу. Головна річка зображається у вигляді прямої лінії, притоки першого порядку - у вигляді відрізків прямої під кутом 30-45 до головної річки. Притоки другого, третього порядку та інші зображаються так само. Схема виконується в масштабі. Стрілкою показується напрямок течії річки (рис. 3).

9. За даними результатів виконаної роботи (пункти 1-8) скласти опис річки і її басейну.

Запитання для самоперевірки

Що таке річка, із яких частин вона складається?

Яка різниця між басейном та водозбором річки?

Що таке вододіли річкових басейнів?

Які морфометричні характеристики річкового басейну?

Як визначали довжину вододільної лінії?

Яким способом визначали площу басейну річки?

Дайте визначення довжини басейну і як можна її визначити?

Як визначити середню й максимальну ширину річки?

Як можна визначити коефіцієнт асиметрії басейну? Що характеризує цей коефіцієнт?

Як можна визначити коефіцієнт розвитку вододільної лінії? Що характеризує цей коефіцієнт?

Дайте визначення довжини річки і річкової мережі.

Дайте визначення коефіцієнта густоти річкової мережі.

Як можна визначити коефіцієнт звивистості річки.

Література

Апполов Б.А. Учение о реках. -М.: МГУ, 1963.-518 с.

Давыдов Л.К., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология. - Л.: Гидрометеоиздат, 1973 - С.221-246 .

Загальна гідрологія. Підручник /Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г., Будкіна Л.Г., Гребінь В.В., Закревський Д.В., Лисогор С.М., Падун М.М., Пелешенко В.І. - К. : Фітосоціоцентр, 2000. - 264 с.

Лучшева А.А. Практическая гидрология. - Л.: Гидрометеоиздат, 1976. - С. 12-39 .

Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология. - М.: Высш. школа, 1991. - С. 127-137.

Самохин А.А., Соловьёва Н.Н., Догановский А.М. Практикум по гидрологии. - Л.: Гидрометеоиздат, 1980. - С. 143-169

Лабораторна робота № 2

Побудова поперечного профілю русла річки і обчислення його морфометричних характеристик

Поперечним профілем русла називають площину, яка перпендикулярна до напряму течії потоку і обмежена знизу дном, із боків схилами русла, а зверху лінією горизонту води 5.

Зміст роботи

1. Побудувати поперечний профіль русла річки.

2. Опрацювати журнал результатів промірів:

а) визначити відстань між промірними вертикалями;

б) обчислити середню глибину між промірними вертикалями;

в) визначити площу між промірними вертикалями.

3. Обчислити площу водного перерізу річки.

4. Визначити ширину річки.

5. Визначити максимальну та середню глибини річки в даному перерізі.

6. Визначити величину змоченого периметра.

7. Обчислити гідравлічний радіус.

Виконання роботи

1. Поперечний профіль будують на міліметровому аркуші паперу у масштабах: горизонтальний 1 см - 2 м, вертикальний 1см - 0,2 або 0,5 м (рис.1). Профіль будують за даними промірів русла. Точки дна з'єднують прямими лініями. Нижче профілю (під відповідними промірними вертикалями) виписують результати проміру.



Рис.1. Поперечний профіль річки

2. Опрацювання журналу промірів (табл.1):

а) Відстань між промірними вертикалями (графа 4 табл.1) визначається, як різниця відстані від постійного початку профілю до першої промірної вертикалі й урізу близького берега, а потім кожної наступної промірної вертикалі і попередньої.

б) Середня глибина між промірними вертикалями (графа 5) визначається як півсума глибин двох суміжних вертикалей.

в) Схема обчислення часткових площ між промірними вертикалями показана на рис. 2. Як видно з рис. 2, промірні вертикалі розбивають водний переріз на ряд трапецій і тільки берегові його ділянки можуть мати форму прямокутного трикутника, якщо глибина на урізі води дорівнює нулю. Площа (_i) кожної трапеції може виражатися формулою:

_i =

де: h n -2, h n -1 - глибина суміжних промірних вертикалей;

bn -1 - відстань між вертикалями.

Площа берегової ділянки, яка має форму трикутника, обчислюється за формулою:

_i =

Рис. 2. Схема обчислення площі водного перерізу і довжини змоченого периметру

3. В журналі промірів (табл.1) загальна площа водного перерізу визначається як сума окремих площ, тобто шляхом складання величин, які містяться у графі 6:

= _i

4. Ширина річки (В) - це відстань між урізами берегів, визначається за формулою:

B = ln - l1,

де: ln - відстань від постійного початку профілю до урізу далекого берега;

l1 - відстань від постійного початку профілю до урізу близького берега.

Максимальна глибина на профілі встановлюється за даними промірного журналу. Середня глибина (hсер)- частка від ділення площі водного перерізу на ширину річки:

h_{сер =}

6. Змочений периметр (Р) - довжина підводного контуру поперечного перерізу водотоку. Схема обчислення довжини змоченого периметру показана на рис. 2. Змочений периметр обчислюється за формулою:

P =

де: b - відстань між промірними вертикалями, м ;

h - глибина вертикалей, м.

7. Гідравлічний радіус (R) - частка від ділення площі водного перерізу на довжину змоченого периметру:

R =

Таблиця 1

Журнал промірів русла річки _____________________

Рівень води _________ Дата _____________

Профіль № ____

Номер точки	Відстань від постійного початку, м	Глибина, м	Відстань між промірними вертикалями, м	Середня глибина між промірними вертикалями, м	Площа між промірними вертикалями, м 2
1	2	3	4	5	6

Лабораторну роботу можна виконати і за допомогою комп'ютера.

Порядок виконання

Визначення морфометричних характеристик ділянки русла між промірними точками.

Уведіть дані таблиці (табл. 1).

Обчисліть середню глибину між промірними точками, уводячи в строку з адресою Д формулу = (С3 + С4)/2 (С3 і С4 - адреса чарунки з даними про глибини на урізах лівого берега і у першій промірній точці). Потім необхідно скопіювати формулу для всіх промірних точок.

Обчислити відстань між промірними точками, уводячи в чарунку за адресою Е4, формулу = В4 - В3 (В4 і В3 - адреса чарунки з даними про відстань від постійного початку до першої промірної точки і до уріза лівого берега, відповідно). Потім необхідно скопіювати формулу для всіх промірних точок.

Обчисліть змочений периметр між промірними точками у вікні F3 за формулою:

= корінь (Е4 ^ 2 + (С4 - С3) ^ 2).

Обчисліть площу між промірними точками. У першу чарунку за адресою G уведіть формулу множенням відстані між промірними точками на середню глибину між цими точками. Потім необхідно скопіювати формулу для всіх промірних точок. Приклад обчислення морфометричних характеристик поперечного січення русла (див. табл. 2).

Таблиця 2

Приклад обчислення журналу____________________________________

№	А	Б	С	Д	Е	F	G
1	Дані промірних точок
2	№	Відстань від постійного початку, м	Глибина м	Середня глибина між точками, м	Відстань між промірними точками, м	Змочений периметр між точками, м	Площа між промірними точками, м2
3	Ур.л.б.	20,30	0,00
4	1	22,00	0,66	= (С3+С4)/2	= В4 - В3		= Д4 * Е4
5	2	24,00	1,23
...	...	...	...	...	...		...
17	14	48,00	0,44
18	Ур.п.б.	49,90	0,00

Обчислення морфометричних характеристик поперечного профілю ( табл. 3)

Таблиця 3

	А	В
20	Морфометричні характеристики
21	, м2	= СУМ (G4 : G18)
22	B, м	= В18 - В3
23	h сер, м	= В21 / В22
24	h max, м	= МАКС (С 3: С18)
25	P, м	= СУМ (F4 : F18)
26	R, м	= В21 / В25

 Обчисліть площу поперечного січення (), використовуючи дані розрахунків табл. 1 і функцію СУМ.

Обчисліть ширину річки(В), уводячи формулу різниці відстаней від постійного початку до правого і лівого урізків води.

Обчисліть середню глибину (hсер) у поперечнику, уводячи формулу відношення площі поперечного січення до ширини річки.

Обчисліть максимальну глибину (h _max), використовуючи дані табл. 1 і функцію МАКС.

Обчисліть змочений периметр поперечного січення (Р), використовуючи дані розрахунків табл. 1 і функцію СУМ.

Обчисліть гідравлічний радіус (R) поділом площі водного січення на змочений периметр.

Запитання для самоперевірки

Дайте визначення поперечного профілю річки.

Які морфометричні елементи живого перерізу?

Дайте визначення ширини річки.

Дайте визначення змоченого периметра.

Дайте визначення гідравлічного радіуса.

Як визначити середню і максимальну глибину річки?

Як визначається відстань між промірними вертикалями?

Як визначається середня глибина між промірними вертикалями?

Як можна визначити площу між промірними вертикалями?

Як будується поперечний профіль русла річки?

Література

1. Важнов А.Н. Гидрология рек. - М.: МГУ, 1976. - С.64-70.

Географический энциклопедический словарь. - М.: Советская енциклопедия, 1988.- 238 с.

Давыдов Л.Н., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология. - Л.: Гидрометеоиздат, 1973.- С. 225-227.

...