Пропозиції щодо вдосконалення кореляційної хронострати графічної схеми раннього докембрію Українського щита

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

УДК 551.71/.72 (477)

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ КОРЕЛЯЦІЙНОЇ ХРОНОСТРАТИ ГРАФІЧНОЇ СХЕМИ РАННЬОГО ДОКЕМБРІЮ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

Вступ

19 листопада 2015 р. після майже 13-річної перерви нарешті відбулося засідання ранньодокембрійської секції НСК України, що само по собі є позитивним явищем у житті геологічної громадськості держави, на якій внесено деякі зміни до чинної "Кореляційної хроностратиграфічної схеми раннього докембрію Українського щита" [12] (КХС УЩ). В основному ці зміни стосувалися стратифікації метаморфічних утворень Волинського мегаблоку Українського щита (УЩ) і Криворізько-Кременчуцької структурно-формаційної зони (СФЗ) Інгулецько-Криворізької шовної зони.

Як член бюро НСК України хотів би висловити деякі зауваження з приводу цього засідання.

1. На жаль, на засіданні секції не розглядали пропозиції щодо структурно-тектонічного районування УЩ; секція рекомендувала направити їх на розгляд до тектонічного комітету.

Із цього приводу потрібно зазначити наступне. По-перше, на всіх попередніх засіданнях ранньодокембрійської секції НСК якраз цьому питанню приділялась особлива увага в першу чергу. Та це й зрозуміло, адже перш ніж побудувати дім, треба збудувати фундамент. Тому очевидні нинішні недоліки в районуванні фундаменту УЩ безумовно накладаються й на саму схему стратифікації докембрійських утворень, і на їх кореляцію в різних геоструктурах між собою.

Нагадаємо, що до прийняття чинної КХС УЩ [12], в Україні одночасно існувало дві схеми районування: геологічна (виділялись геологічні райони), яка слугувала основою стратиграфічних побудов, і тектонічна (виділялись мегаблоки), яка водночас була вже основою тектонічних побудов. Ці схеми суттєво відрізнялись одна від іншої не тільки за конфігурацією й обмеженнями виділених територій, але й за їх назвами, що вносило низку проблем під час проведення регіональних геологічних досліджень. Проте перехід на єдину тектонічну основу районування УЩ, про що було задекларовано в рішеннях ранньодокембрійської секції НСК України [12, 22], відбувся "де-юре", а не "де-факто"; фактично ж геологічні райони ні з того ні з сього стали називатися геотектонічними елементами - мегаблокуми. Тому наразі так і продовжують ще фігурувати в різних працях (статтях, монографіях, звітах, дисертаціях) невалідні мегаблоки, наприклад, Дністровсько- Бузький і Росинсько-Тікицький, як тектонічні елементи першого порядку, які ніхто й ніколи не виокремлював.

По-друге, як такого тектонічного комітету в Україні нині фактично не існує. Багато з його членів пішли із життя або вийшли на пенсію. А доки створиться новий комітет, про що зазначалось на засіданні секції, і запрацює повною мірою в нинішніх реаліях - мабуть, пройде ще не один рік. До того ж, як таких дипломованих спеціалістів-тектоністів в Україні залишилося одиниці, наукові дисертації за спеціальністю "Геотектоніка" зараз майже не захищають. Водночас навіть "старий" тектонічний комітет у питанні тектонічного районування орієнтувався на рішення НСК України, про що засвідчує видана остання тектонічна карта України [27], на якій повністю запозичено схему тектонічного районування з КХС УЩ, за винятком залучення до неї міжмегаблокових шовних зон.

Отже, на нашу думку, докембрійська секція НСК не повинна абстрагуватися від цього питання й перекладати його вирішення на фактично неіснуючий нині тектонічний комітет, а повинна (й має на це законне право) займатися, принаймні для стратиграфічної кореляції докембрійських утворень, зокрема й регіональним тектонічним районуванням, оскільки достатня кількість її членів має універсальну кваліфікаційну спеціальність "загальна і регіональна геологія".

2. Роботу секції спрямовано на прийняття або не прийняття конкретних пропозицій авторів і не налаштовано на вирішення самої проблеми з піднятого ними питання взагалі, я вже не говорю про вирішення існуючих інших очевидних недоліків хроностратиграфічної схеми, які навіть при поверхневому її аналізі відразу кидаються в очі. Наприклад, існує парадокс у взаємовідношенні (положенні) в схемі па- леопротерозойських кам'яно-костовацької і спасівської світ інгуло-інгулецької серії, з одного боку, і палеоархейського ташлицького чарнокітоїдного комплексу, який нібито по них розвивається, з іншого. Недоречність очевидна. І може бути три варіанти вирішення цієї проблеми: 1) ташлицький комплекс у схемі треба перенести в протерозой і розмістити вищезазначених світ, 2) виокремити новий протерозойський, скажімо ядлово-трахтемирівський чарнокітоїдний комплекс, залишивши ташлицький на його попередньому місці в схемі (правда, виникає тоді питання, а по якому субстрату він розвивався?), 3) вичленити гранулітову складову із зазначених світ як давнішу та перенести її як новий стратон до палеоархею.

Проте на засіданні секції пропозиція В.П. Безвинного, а ще раніше І.Б. Щербакова [30], щодо потреби переміщення ташлицького комплексу як молодшого до палеопротерозою - на рівень інгуло-інгулецької серії - не була позитивно вирішена, оскільки, як було зазначено, в її рішеннях - вона потребує підтвердження даними ізотопного датування. Однак по ендербітоїдах цього комплексу поки що не отримано реперних дат віку [28, 29]й невідомо чи будуть такі в близькому майбутньому взагалі. Отже, проблема з позицією цього комплексу в схемі так і залишається ще не вирішеною, а тому геологи-зйомщики змушені й надалі під час проведення регіональних геологічних досліджень плодити невалідні магматичні асоціації - вони ж якось мають виходити із цього скрутного становища.

3. На засіданні секції розглядаються численні нічим не обґрунтовані пропозиції, на кшталт таких: "переглянути доцільність виділення шереметівського комплексу, оскільки його принципова відмінність від мігматитів житомирського комплексу є далеко неочевидною" або "необхідно переглянути доцільність виділення нарцизівського комплексу, оскільки його породне наповнення лишається невизначеним, а будь-які геохронологічні дані відсутні. Геологічні дані при цьому автори зовсім не беруть до уваги.

Такі пропозиції, на нашу думку, мають відмітатися відразу й не розглядатися на засіданні секції взагалі. Для позитивного ж вирішення цих питань треба вказати конкретні аргументи "проти" Навіть більше того, для вилучення зі схеми якогось уже існуючого в ній стратиграфічного підрозділу чи петрографічного комплексу, такі пропозиції мають бути набагато більше аргументованими, ніж навіть ті, що стосуються виділення нових підрозділів.

4. На жаль, на розгляд секції мало було представлено пропозицій геологів-виробничників як особистих, так і колективних геологічних підприємств, тобто тих спеціалістів та організацій, яких найбільше стосуються ці зміни, оскільки саме їм доводиться займатися регіональними геологічними дослідженнями й складанням різноманітних карт геологічного змісту, зокрема й держгеолкарт. Виникає тоді запитання, чому? Чи ентузіасти перевелись, чи відсутні нині на підприємствах такого рівня спеціалісти (що набагато гірше) через недостатнє фінансування геологічної галузі й численні скорочення штату геологознімальних підрозділів.

Нижче перейдемо безпосередньо до наших пропозицій з удосконалення хроностратиграфічної схеми по геоструктурах, згідно із запропонованим нами уточненим геотектонічним районуванням УЩ, про що йдеться в окремій статті [21]. (На жаль, у зазначеній статті допущено прикру помилку - замість Побузького, треба читати Подільський мегаблок).

Волинський мегаблок. На останньому засіданні ранньо- докембрійської секції НСК України була підтримана наша пропозиція щодо розділення метаморфічних утворень цього мегаблоку на дві стратиграфічні серії. У зв'язку з цим потрібно зазначити, що в першому варіанті розчленування пропонувалось виокремити василівську й тетерівську серії, причому василівську серію - у складі двох світ: буртинської й ушомирської [15-17, 20].

Зараз пропонується внести деякі зміни в назву останніх підрозділів (табл. 1). Заміна назви василівської серії на "хоморську", а ушомирської світи на "василівську" зумовлена тим, що як справедливо було зауважено на засіданні ранньодокембрійської секції, при виділенні стратиграфічних підрозділів були дещо порушені вимоги Стратиграфічного кодексу України [26], згідно з яким стратотиповий розріз повинна мати насамперед світа, а не серія, і назва її має бути "за будь-яким географічним об'єктом у стратотиповій місцевості" А стратотипом метавулканогенних утворень (тобто василівської світи) якраз і є Василівський структурний профіль, який проходить поблизу однойменного села. А тому потрібно повернутися до попередньої назви світи (василівська), вилучивши з її складу глиноземну теригенну складову. "Хоморську серію" названо за р. Хомора, притоки р. Случ, у басейні якої поширені утворення василівської (верхньої) й буртинської (нижньої) світ. Така назва добре узгоджується з традиційно поширеним у межах УЩ принципом найменування серій за назвами річних систем (наприклад, дністровсько-бузька, бузька, росинсько-тікицька, тетерівська та інші серії).

Друга пропозиція торкається виділення в схемі нового інтрузивного базитового комплексу - олізарського [16, 20]. Зазначимо, що в чинній КХС УЩ уже існує виділений раніше автором нарцизівський комплекс метаперидотит-метапірок-сеніт-метагабрового складу [13], який розміщується вище тетерівської серії й нижче житомирського комплексу. Проте ще раніше В.П. Бухарєв [4]у межах Волинського мегаблоку виділяв дві СФЗ: евгеосинклінальну (ортогеосинклінальну) й міогеосинклінальну (парагеосинклінальну), з якими відповідно пов'язані й дві різні формації метаморфізованих основних та ультраосновних порід: пікритобазальтова й базальт-андезибазальтова.

Таблиця 1. Схема стратиграфічного розчленування палеопротерозойських метаморфічних утворень Волинського мегаблоку УЩ

Примітка. Вертикальною штриховкою показано перерви в осад- конакопиченні.

За сучасними уявленнями, евгеосинклінальна СФЗ відповідає району поширення хоморської серії, а міогеосинклі-нальнатетерівської. При цьому визначено, що на відміну від уявлень В.П. Бухарєва, з хоморською серією тісно пов'язана базальт-андезибазальтова формація, а з тетерівською-пікритобазальтова. Ці формації суттєво відрізняються між собою не лише за геолого-структурним положенням, але й за складом, формою інтрузій, ступенем дислокованості та ультраметагенних перетворень порід. Так, пікритобазальто- ва формація представлена окремими невеликими диференційованими масивами з чіткими інтрузивними контактами метаперидотит-метапіроксеніт-метагабрового, метапіроксеніт-метагабрового й монопородними інтрузіями метагабрового й діоритового складу, які інтрудують гнейси тетерівської серії. Вони мають ареальний характер поширення серед гнейсів і не пов'язані з якими-небудь тектонічними зонами.

Породи в масивах недеформовані, немігматизовані, а лише в результаті регіонального метаморфізму різною мірою амфіболізовані. Більші тіла ультрамафітів і габроїдів часто прориваються малопотужними жилами пегматитів та апліто-пегматоїдних гранітів житомирського комплексу. Крім того, гранітизація складових комплексу проявляється в нерівномірному розвитку по породі кварцу й калішпату. Останні часто утворюють у ній тонкі прожилки. Комагматичні інтрузивним ефузивні утворення загалом не виявлені. Проте синхронними їм автор вважає кумінгтоніт-роговообманкові амфіболіти (пікрито-базальти) брусилівської світи тетерівської серії (Брусилівська шовна зона) [16, 20]. Ми пропонуємо інтрузивні ультрабазит-базитові утворення в обсязі пікритобазальтової формації залишити в складі нарцизівського комплексу.

Інтрузивні основні породи базальт-андезибазальтової формації - комагматичні вулканітам василівської світи хоморської серії й разом з нею внаслідок регіонального метаморфізму й ультраметаморфічних перетворень зазнали інтенсивних змін. Трапляються вони у вигляді різновеликих, неправильної чи ізометричної, часто плитоподібної й лінзоподібної форми тіл та останців серед плагіогранітів і плагіомігматитів шереметівського комплексу, а також кри- сталосланців і гнейсів василівської світи й разом з ними виповнюють палеопротерозойські проторифтогенні структури, закладені на епіпалеоархейському фундаменті. Нерідко інтрузивні основні породи в розрізі чергуються з метавулканітами, утворюючи єдину "стратифіковану товщу" що є важливою ознакою їх комагматичності. Дрібніші ксеноліти амфіболізованого, сильно зміненого габро так само зрідка трапляються серед порід осницького комплексу.

Здебільшого породи представлені амфіболізованими й сильно гранітизованими габро (габроамфіболітами), рідше піроксенітами й габропіроксенітами. Контакти тіл з умісни- ми породами часто звивисті, затокоподібні. Ці комагматичні василівській метавулканогенній світі метаморфізовані й мігматизовані інтрузивні утворення основного складу пропонуємо вичленити зі складу нарцизівського комплексу й виділити цю породну асоціацію в самостійний олізарський комплекс, розмістивши його на рівні верхньої частини палеопротерозойської василівської світи хоморської серії.

Одне з питань, яке не стосується власне КХС УЩ, а швидше за все торкається легенди геологічних карт Волинського мегаблоку, це потреба виділення в складі коростенського інтрузивного комплексу між основними й кислими породами базитових дайкових утворень (волинітів), які нині належать до складу посткоростенського дайкового комплексу. Волині- ти розсікаються й калішпатизуються коростенськими гранітами, а їх ізотопний вік 1761 млн. років [5, 29] підтверджує їх належність до коростенського комплексу.

Подільський мегаблок. Виходячи із чинної КХС УЩ, найдавнішими - палеоархейськими утвореннями в межах, так названого, Дністровсько-Бузького мегаблоку є метаморфічні породи гранулітової фації метаморфізму, об'єднані в дністровсько-бузьку серію, поділену на п'ять товщ, котрі складають два територіально роз'єднані райони. Так, у межах Верхнього Побужжя виділяються (знизу доверху) тиврівська, гніванська й березнинська товщі, а в межах Середнього Побужжя - тиврівська, павлівська й зеленолевадівська. Така стратиграфічна послідовність формування стратонів дністровсько-бузької серії й архейський її вік є найбільше обґрунтованими на сьогодні з погляду історико-геологічного підходу до стратифікації, а також підтверджується в окремих випадках радіоізотопними дослідженнями. Характер розрізів серії засвідчує про інтенсивний розвиток магматичних утворень основного складу на початковому етапі її формування (тиврівська товща) й поступове збільшення продуктів кислого вулканізму на завершальному. У такій самій послідовності спостерігається також збільшення в складі товщ серії ролі осадового матеріалу, до його переважання у верхній частині розрізу (березнинська й зеленолевадівська товщі).

Варто відзначити, що така будова метаморфічного розрізу характерна для більшості докембрійських вулканогенно-осадових товщ архейських щитів світу й отже, на думку автора, існуюче розчленування дністровсько-бузької серії є виваженим, добре узгоджується з концепцією направленості нарощення земної кори й ще буде довгий час слугувати основою стратифікації західної частини УЩ.

Беручи до уваги те, що район Верхнього Побужжя територіально відповідає Подільському мегаблоку, згідно з нашим районуванням [8, 20, 21], а Середнього Побужжя - зараховується до складу Бузько-Росинського мегаблоку, то для першого варто залишити поділ дністровсько-бузької серії (знизу доверху) на тиврівську, гніванську й березнинську товщі (табл. 2).

Друге питання, яке потребує уточнення - це позиція в схемі літинського комплексу. За ізотопними (вік за цирконом з антипертитових ендербітів становить 2 026±6 млн. років, а за монацитом із чарнокітів - 2 058±0,8 млн. років [23, 24]) й геологічними даними [30]нині обґрунтовується палеопроте- розойський (а не мезоархейський, згідно з чинною схемою) вік чарнокітоїдів літинського комплексу, що водночас вирішує й проблему наявності чарнокітів у складі палеопроте- розойського гранітоїдного бердичівського комплексу. Це реоморфічні палінгенно-метасоматичні чарнокітоїди, які виникли в палеопротерозої внаслідок селективного плавлення під впливом високотемпературного метаморфізму порід дністровсько-бузької серії та архейських ендербітоїдів [24]. У такому разі всі чарнокітоїди палеопротерозойського віку доцільно об'єднати в складі палеопротерозойського літинського комплексу, розмістивши його дещо нижче бердичівського, а в складі бердичівського комплексу залишити лише біотит-гранатові кордієритумісні граніти.

Наступне питання, яке потребує свого вирішення, на що раніше вже звертав увагу В.М. Клочков зі співавторами [11], стосується вичленення зі складу бердичівського комплексу нетипових для нього плагіогранітоїдів (плагіогранітів і плагіомігматитів) і зарахування їх до шереметівського комплексу, котрий теж потрібно виділити ще і в межах Подільського мегаблоку. Таким чином, у складі, власне, бердичівського комплексу залишаться лише двопольовошпатові (плагіоклаз-ортоклазові) граніти й вінницити.

Таблиця 2. Схема кореляції палеоархейських стратиграфічних підрозділів у різних мегаблоках УЩ

До основних недоліків під час розгляду на засіданні ранньодокембрійській секції НСК України пропозицій різних авторів щодо вдосконалення чинної кореляційної хроностратиграфічної схеми можна зарахувати такі:

- не розглядаються пропозиції стосовно важливої проблеми структурно-тектонічного районування УЩ для стратиграфічної кореляції ранньодокембрійських утворень;

- робота секції спрямована на прийняття чи неприйняття конкретних пропозицій авторів і не налаштована на вирішення самої існуючої проблеми в схемі з піднятого ними питання.

Авторські пропозиції щодо уточнення чинної КХС УЩ такі:

1. Для стратиграфічної кореляції докембрійських утворень потрібно прийняти наш уточнений варіант схеми геотектонічного районування УЩ, як найбільш обґрунтований, що поєднує в собі шість мегаблоків - Волинський, Подільський, Бузько-Росинський, Інгульський, Середньопридніпровський і Приазовський, самостійний Осницько-Мікашевицький вулкано-плутонічний пояс і чотири міжмегаблокові шовні зони - Брусилівську, Голованівську, Інгулецько-Криворізьку та Оріхівсько-Павлоградську.

2. У Волинському мегаблоці пропонується: 1) внести деякі зміни в назву нових стратиграфічних підрозділів, прийнятих на останньому засіданні секції: назву "василівська" серія замінити на "хоморську" а "ушомирська" світа на "василівську"; 2) метаморфізовані інтрузивні ультрабазит-базитові утворення розділити на два самостійні комплекси: нарцизівський - в обсязі пікритобазальтової формації, інтрузії якої поширені серед гнейсів тетерівської серії, й олізарський - в обсязі базальт-андезибазальтової формації, породи якої комагматичні метавулканітам василівської світи; 3) в легендах до геологічних карт потрібно виділяти в складі коростенського інтрузивного комплексу між основними й кислими породами дайкові утворення (волиніти).

3. У Подільському мегаблоці: 1) залишити поділ дністровсько-бузької серії (знизу доверху) на тиврівську, гніванську й березнинську товщі; 2) літинський комплекс перенести в палеопротерозой, залучивши до його складу також і чарнокітоїди бердичівського комплексу; 3) вичленити зі складу бердичівського комплексу нетипові для нього плагіогранітоїди (плагіограніти й плагіомігматити) й виділити їх у складі шереметівського комплексу. Таким чином, у складі, власне, бердичівського комплексу залишаються лише двопольовошпатові (плагіоклаз-ортоклазові) граніти й вінницити.

4. У Бузько-Росинському мегаблоці вирізнити: 1) палеоархейську дністровсько-бузьку серію в складі тиврівської, павлівської й зеленолевадівської товщ; 2) неоархейську росинсько-тікицьку серію в складі мизинівської (нижньої), володарсько-білоцерківської (середньої) й лисянської (верхньої) товщ.

5. В Інгульському мегаблоці виділити палеопротерозойську інгульську серію, до складу якої входить верхня частина колишньої інгуло-інгулецької серії в складі таких світ: у Братській СФЗ (знизу догори) - кам'яно-костовацької й рощахівської, а в Інгульській СФЗ - спасівської й чечеліївської; нижню частину розрізу метаморфічних порід мегаблоку варто виокремити в ранзі самостійної родіонівської світи.

6. В Інгулецько-Криворізькій шовній зоні пропонується:

1) в межах Інгулецької СФЗ стратифіковані утворення нижньої частини колишньої інгуло-інгулецької серії виокремити в складі (знизу догори) самостійних мезоархейсько-неоархейських латівської й зеленоріченської світ, палеопротерозойської інгулецької серії (в складі верхньозеленоріченської й артемівської світ) та самостійної родіонівської світи, які корелюються з тотожними розрізами Криворізько-Кременчуцької СФЗ;

2) тотожні сурському комплексу плагіогранітоїди інгулецького комплексу в схемі розмістити на одному рівні з ним.

7 У Середньопридніпровському мегаблоці: 1) пропонується двочленна будова палеоархейської аульської серії: нижня суттєво метавулканогенна славгородська товща за літолого-фаціальним складом добре корелюється з тив- рівською дністровсько-бузької серії, а верхня метатеригенна томаківська - з гніванською і березнинською товщами; 2) базавлуцьку товщу варто вичленити зі складу аульської серії і як самостійний підрозділ розмістити нижче сурської світи конкської серії; 3) ліквідувати в КХС УЩ мезоархейський саксаганський комплекс і зарахувати мігматити до складу палеоархейського дніпропетровського, а гомогенні тоналіти й плагіограніти інтрузивного генезису - до мезоархейського сурського комплексів.

8. У Приазовському мегаблоці: 1) для зеленокам'яного розрізу пропонується залишити в схемі як найбільше розчленовану осипенківську серію в складі ольжинської, крутобалківської й сурозької світ, а інші товщі (новогурівську, косівцевську й тернуватську) ліквідувати; 2) токмацький комплекс варто перенести з мезоархею до неоархею й розмістити його вище темрюцької серії.

Література

1. Бабков Ю.Б., Булаевский Д.С., Зайцев А.А. и др. Стратиграфическая схема докембрийских образований Украинского щита// Геологический журнал. - 1970. - Т. ХХХ. - Вып. 4. - С. 144-153.

2. Безвинний В.П., Орса В.І. Суперкрустальні утворення Росин- сько-Тікицького мегаблоку Українського щита//Мінералогічний журнал. - 2006. - № 3. - С. 106-111.

3. Безвинний В.П. Особливості геологічної будови та складу супракрустальних і ультраметаморфічних утворень Росинсько-Тікицького блока Українського щита: автореф.... дис. на здобуття наук. ступеня канд. геол. наук: спец. 04.00.01 "Загальна та регіональна геологія'.' - К., 2008. - 16 с.

4. Бухарев В.П. Эволюция докембрийского магматизма западной части Украинского щита. - К.: Наукова думка, 1992. - 152 с.

5. Верхогляд В.М. Возрастные этапы магматизма Коростенского плутона//Іеохимия и рудообразование. - 1995. - Вып. 21. - С. 34-47.

6. Державна геологічна карта України. М-б 1:200 000. Центральноукраїнська серія. Аркуші М-36-XXXrV (Жовті Води), L-36-IV (Кривий Ріг). Пояснювальна записка/Захаров В.В., Мартинюк А. В., Токар Ю.М. - К.: Мін-во екології та природ. ресурсів України, Держ. геол. служба, УкрДГРІ, 2002. - 101 с.

7 Державна геологічна карта України. М-б 1:200 000. Центральноукраїнська серія. Аркуші М-36-ХІХ (Біла Церква), М-36-XXV (Умань). Пояснювальна записка/Безвинний В.П., Циба М.М., Донець Г А. та ін. - К.: Держгеолслужба, ПДРГП "Північгеологія',' 2006. - 165 с.

8. Дранник А.С., Костенко М. М, Єсипчук К.Ю. та ін. Геолого-структурне районування Українського щита для уточнення стратиграфічної кореляції докембрійських утворень//Мінеральні ресурси України. - 2003. - № 1. - С. 26-29.

9. Захаров В.В., Бутырин В. К, Курлов И.С. Стратиграфическая корреляция криворожской и ингуло-ингулецкой серий//Геологія і стратиграфія докембрію Українського щита: тези доповідей Всеукраїнської міжвідомчої наради. - Київ, 1998. - С. 61-63.

10. Захаров В.В., Курлов И.С. Главные результаты геологического доизучения (ГДП-200) северной части Криворожско-Кременчугского железорудного бассейна и его обрамления//Матеріали V науково-виробничої наради геологів-зйомщиків в Україні (13-18 вересня 2010 р.). - К.: УкрДГРІ, 2010. - С. 88-89.

11. Клочков В. М, Клочков С. В., Шевченко А.М. Старые и новые проблемы геологии раннего докембрия Украинского щита (обзор результатов ГДП-200)//Збірник наукових праць УкрДГРІ. - 2012. - № 2. - С. 58-71.

12. Кореляційна хроностратиграфічна схема раннього докембрію Українського щита. Пояснювальна записка. - К.: УкрДГРІ, НСК України, 2004. - 30 с.

13. Костенко М.М. Деякі проблемні питання будови, стратиграфії та магматизму докембрію Північно-Західного району Українського щита//Геологія і магматизм докембрію Українського щита. - К.: ІГМР 2000. - С. 42-44.

14. Костенко М.М., Дранник А.С., Шутенко Л.М., Гейченко М.М. Типи міжблокових шовних зон Українського щита// Сучасний стан і задачі розвитку регіональних геологічних досліджень: матеріали ІІІ наук. -вироб. наради геологів-зйомщиків України (Рівне, 8-12 вересня 2005 р.). - К., 2005. - С. 147-152.

15. Костенко М.М., Гейченко М.В., Клочков В.М. та ін. Тетерівську серію пора розділити. Стаття 1. Стан проблеми//Мінеральні ресурси України. - 2009. - № 3. - С. 8-10.

16. Костенко М. М, Гейченко М.В., Клочков В.М. та ін. Тетерівську серію пора розділити. Стаття 2. Стратиграфічне розчленування метаморфічних утворень Волинського мегаблоку Українського щита//Мінеральні ресурси України. - 2009. - № 4. - С. 36-45.

17 Костенко Н.М., Гейченко М.В., Клочков В.М. и др. Усовершенствование стратиграфической схемы метаморфических образований Волынского мегаблоку//Стратиграфия, геохронология и корреляция нижнедокембрийских породных комплексов фундамента Восточно-Европейской платформы: тезисы докл. Международ. науч.-практ. конф. (Киев, 31 мая - 4 июня 2010 г.). - Киев: УкрГГРИ, 2010. - С. 103-107.

18. Костенко Н.М. Проблемы стратиграфии докембрия Буг- ско-Росинского мегаблоку Украинского щита//Стратиграфия, геохронология и корреляция нижнедокембрийских породных комплексов фундамента Восточно-Европейской платформы: тезисы докл. Международ. науч.-практ. конференции (Киев, 31 мая - 4 июня 2010 г). - К.: УкрГГРИ, 2010. - С. 108-111.

19. Костенко М.М. Проблеми стратиграфії докембрію Бузько- Росинського мегаблоку Українського щита та шляхи їх вирішення// Геологічний журнал. - 2011. - №. 1. - С. 66-73.

20. Костенко М.М. Геологічна будова, магматизм та геодинаміка докембрію західної частини Українського щита: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра геол. наук: спец. 04.00.01 "Загальна та регіональна геологія'.' - К., 2012. - 40 с.

21. Костенко М.М. Щодо геотектонічного районування кристалічного фундаменту Українського щита//Мінеральні ресурси України. - 2015. - № 4. - С. 7-13.

22. Національний стратиграфічний комітет України. Ранньодо- кембрійська секція. Рішення//Мінеральні ресурси України. - 2003. - № 4. - С. 3-4.

23. Степанюк Л.М., Андрієнко О.М., Довбуш Т І. Ізотопний вік чарнокітів Середнього Побужжя//Збірник наукових праць УкрДГРІ. - 2002. - № 1-2. - С. 111-115.

24. Степанюк Л.М., Скобелєв В.М., Довбуш Т.І., Пономаренко О.М. Ще раз про вік двопольовошпатових палінгенно-анатек- тичних чарнокітоїдів Побужжя//Збірник наукових праць УкрДГРІ. - 2007 - № 4. - С. 49-55.

25. Степанюк Л.М., Бобров О.Б., Захаров В.В. та ін. Час формування гранітоїдів саксаганського комплексу//Мінеральні ресурси України. - 2010. - № 1. - С. 21-26.

26. Стратиграфічний кодекс України/Відп. ред. П.Ф. Іожик. - 2-е вид. - К., 2012. - 66 с.

27 Тектонічна карта України. Масштаб 1:1 000 000. Пояснювальна записка. Частина 1/Круглов С. С., Арсірій Ю.О., Веліканов В.Я. та ін. - К.: УкрДГРІ, 2007-96 с.

28. Щербак М. П, Артеменко Г В., Лесная И.М. и др. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Архей. - К.: Наукова думка, 2007-244 с.

29. Щербак М. П, Артеменко Г В., Лесная И.М. и др. Геохронология раннего докембрия Украинского щита. Протерозой. - К.: Наукова думка, 2008. - 240 с.

30. Щербаков И.Б. Петрология Украинского щита. - Львов: ЗУКЦ, 2005. - 366 с.

References:

1. Babkov Ju. B, Bulaevskij D.S., Zajcev A.A. i dr. Stratigraphic scheme of Precambrian rocks of the Ukrainian shield//Geologicheskij zhurnal. - 1970. - Vol. ХХХ. - Iss. 4. - P. 144-153. (In Russian).

2. Bezvynnyi V. P, Orsa V.I. Supracrustal formations of Rosyns'ko- Tikyts'kyi block of Ukrainian Shield//Mineralohichnyi zhurnal. - 2006. - № 3. - P. 106-111. (In Ukrainian).

3. Bezvynnyi V. P Features of geological structure and composition of supracrustal and ultrametamorphic formations of Rosinsko-Tikyt- skyi block of Ukrainian shield: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupe- nya kand. heol. nauk: spets. 04.00.01 "Zahalna ta rehionalna heolohiia". - Kyiv, 2008. - 16 p. (In Ukrainian).

4. Buharev V.P. The evolution of Precambrian magmatism in the western part of the Ukrainian shield. - Kyiv: Naukova dumka, 1992. - 152 p. (In Russian).

5. Verhogljad V M. Age stages of magmatism of Korosten pluton// Geohimija i rudoobrazovanie. - 1995. - Iss. 21. - P. 34-47. (In Russian).

6. State geological map of Ukraine. Scale 1:200 000. Central Ukrainian series. Sheets M-36-XXXIV (Zhovti Vody), L-36-IV (Kryvyi Rih). Explanatory note/Zaharov V.V., Martyniuk A. V, Tokar Yu. M. - Kyiv: Min-vo ekolohii ta pryrod. resursiv Ukrainy, Derzh. heol. sluzhba, UkrDHRI, 2002. - 101 p. (In Ukrainian).

7. State geological map of Ukraine. Scale 1:200 000. Central Ukrainian series. Sheets M-36-XIX (Bila Tserkva), M-36-XXV (Uman'). Explanatory note/Bezvynnyi V.P., Tsyba M.M., Donets H.A. ta in. - Kyiv: Derzhheolsluzhba, PDRHP "Pivnichheolo- hiia" 2006. - 165 p. (In Ukrainian).

8. Drannyk A.S., Kostenko M. M, Yesypchuk K. Yu. ta in. Geological and structural zoning of the Ukrainian Shield for improving of the stratigraphic correlation of Precambrian formations//Mineralni resursy Ukrainy. - 2003. - № 1. - P. 26-29. (In Ukrainian).

9. Zaharov V.V., Butyrin V K, Kurlov I.S. Stratigraphic correlation of Krivoy Rog and Ingul-Ingulets series//Heolohua і stratyhrafua dokembriiu Ukrainskoho shchyta: Tezy dopovldeji Vseukrainskoi mіzhvіdomchoi narady. - Kyiv, 1998. - P. 61-63. (In Russian).

10. Zaharov V. V, Kurlov I.S. The main results of additional geological exploration (CDP-200) in north of Krivoy Rog-Kremenchug iron ore basin and its surroundings//Materialy V naukovo-vyrobnychoi narady heolohіv-ziomshchykіv v Ukrairn (13-18 veresnia 2010 r.). - Kyiv: UkrDHRI, 2010. - P. 88-89. (In Russian).

11. Klochkov V.M., Klochkov S. V, Shevchenko A.M. Old and new problems of geology of Early Precambrian of the Ukrainian Shield (review results CDP-200)//Zbіrnyk naukovykh prats UkrDHRI. - 2012. - № 2. - P. 58-71. (In Russian).

12. Stratigraphic correlation diagram of Precambrian of Ukrainian Shield. Explanatory note. - Kyiv: UkrDHRI, NSK Ukrainy, 2004. - 30 p. (In Ukrainian).

13. Kostenko M.M. Some issues of structure, stratigraphy and Pre- cambrian magmatism of Northwest region of the Ukrainian shield//He- olohiia i mahmatyzm dokembriiu Ukrainskoho shchyta. - Kyiv: IHMR, 2000. - P. 42-44. (In Ukrainian).

14. Kostenko M.M., Drannyk A.S., Shutenko L.M., Heichenko M.M. Type of suture zones of the Ukrainian Shield//Suchasnyi stan i zadachi ro- zvytku rehionalnyh heolohichnyh doslidzhen: Materialy III nauk. -vyrob. narady heolohiv-ziomshchykiv Ukrainy (Rivne, 8-12 veresnia 2005 r.). - Kyiv, 2005. - P. 147-152. (In Ukrainian).

15. Kostenko M.M., Heichenko M. V, Klochkov V.M. ta in. Teteriv stratum should be divided. Article 1. Problem issues//Mineralni resursy Ukrainy. - 2009. - № 3. - P. 8-10. (In Ukrainian).

16. Kostenko M.M., Heichenko M. V, Klochkov V.M. ta in. Teteriv stratum should be divided. Article 2. Stratigraphic dismemberment of the metamorphic formations of the Volyn block of the Ukrainian shield//Mineralni resursy Ukrainy. - 2009. - № 4. - P. 36-45. (In Ukrainian).