Чисельність еколого-трофічних груп мікроорганізмів Язівського родовища сірки
Дослідження чисельності основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів на території Язівського родовища сірки. Оцінка рівня сполук сульфуру, карбону і нітрогену у ґрунті, мулі, воді. Ацидофільні безбарвні сіркоокиснювальні бактерії у родовищі сірки.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.12.2017 |
| Размер файла | 179,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Львівський національний університет імені Івана Франка
Чисельність еколого-трофічних груп мікроорганізмів Язівського родовища сірки
О.М. Чайка, Т. Б. Перетятко, С.П. Гудзь
Анотація
Досліджено чисельність основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів на території Язівського родовища сірки. Встановлено, що чисельність усіх еколого-трофічних груп аеробних мікроорганізмів у ґрунті на глибині 50 см знижується порівняно із відповідним показником на глибині 30 см. У воді виявлено найменше бактерій усіх еколого-трофічних груп. З'ясовано, що в усіх пробах ґрунту і води, відібраних на території Язівського родовища сірки, переважають ацидофільні безбарвні сіркоокиснювальні бактерії. Значно нижчою є чисельність нейтрофільних безбарвних сіркоокиснювальних бактерій, анаеробних мікроорганізмів, сірковідновлювальних, сульфатвідновлювальних бактерій у ґрунті, мулі, воді тощо. У контрольних зразках ґрунту біля джерела і води у с. Раковець денітрифікувальних бактерій не виявлено, окрім мулу, де їх міститься незначна кількість.
Ключові слова: еколого-трофічні групи мікроорганізмів, гідроген сульфід, сульфур, нітроген, карбон.
У другій половині минулого століття гірничо-видобувні підприємства, що проектувалися в 50-60-ті роки і передбачали відкритий спосіб видобування сірки, стали нерентабельними. Тому виникла необхідність ліквідації гірничих об'єктів та відновлення ландшафту навколо найбільших сірчаних кар'єрів, розташованих на території Львівської області [1].
Для Яворівського підприємства з видобування сірки було відведено 74 км2 земель. У 1998 р. сірчаний кар'єр було затоплено водою, нині його площа становить 1080 га. На місці кар'єра утворилося велике штучне озеро Яворівське, площа якого сягає понад 700 га [2].
У процесі видобутку корисних копалин відкритим способом руйнуються компоненти природного біогеоценозу, внаслідок чого утворюються техногенні ландшафти, рекультивація яких спричиняє формування якісно нових біогеоценозів, мікробоценозів. Їхні компоненти вступають у тісну взаємодію між собою і з гірською породою, винесеною на поверхню з недоступної раніше глибини.
Як наслідок, формуються нові угруповання мікроорганізмів, яким немає аналогів у природі [3-5].
Діяльність сірчаних підприємств спричинила корінні зміни рельєфу, погіршення родючості ґрунтів, що негативно позначається на рості та розвитку живих організмів.
Формування техногенного ландшафту навколо Язівського сіркового родовища супроводжується створенням нової мікрозони, в якій безпосередньо змінюються умови навколишнього природного середовища. Оскільки ґрунт є середовищем існування багатьох мікроорганізмів, то важливим було провести мікробіологічний контроль його основних еколого-трофічних груп на території вказаного родовища.
Мета роботи -- дослідити розповсюдження на території Язівського родовища сірки сірковідновлювальних бактерій та інших еколого-трофічних груп мікроорганізмів, які беруть участь у процесах ґрунтоутворення, а також у кругообігу сполук сульфуру, карбону і нітрогену.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Об'єктом дослідження були зразки ґрунту з берегової смуги, мулу та води оз. Яворівське (з боку с. Терновиця, координати місцевості: N 49° 56,394', E 23° 27,627') на території Язівського родовища сірки (Яворівський р-н, Львівська обл.) з різних глибин (табл. 1).
Ґрунт біля озера заріс густим шаром трави.
Контролем були вода і мул, а також ґрунт біля джерела в с. Раковець (Пустомитівський р-н, Львівська обл.), не забруднені сполуками сульфуру. Проби ґрунту відбирали за 100 м від джерела у лісі.
Для порівняння чисельності сірковідновлювальних бактерій також відбирали проби породи відвалу вугільної шахти Центральної збагачувальної фабрики (ЦЗФ) -- на вершині відвалу з голим субстратом, а також породи відвалу вугільної шахти «Візейська» -- з підніжжя відвалу.
Ці відвали розташовуються у Червоноградському гірничопромисловому районі і характеризуються високим умістом сполук важких металів. Проби відбирали весною, у травні.
трофічний бактерія родовище сірка
Таблиця 1 Місце відбору проб та їх загальна характеристика
|
Проба |
Місце відбору проб |
Глибина відбору, см |
рН грунту |
Вологість грунту, % |
Температура грунту, °С |
|
|
Територія Язівського родовища сірки |
||||||
|
Ґрунт 1 |
Родовище сірки |
30 |
8,31 |
16,5 |
14 |
|
|
Ґрунт 2 |
Родовище сірки |
50 |
8,1 |
21,3 |
14 |
|
|
Мул |
Яворівське озеро |
50 |
7,78 |
33,3 |
10 |
|
|
Вода |
Яворівське озеро |
40 |
7,51 |
- |
10 |
|
|
с. Раковець |
||||||
|
Ґрунт 1 |
Біля джерела |
30 |
4,85 |
13 |
20 |
|
|
Ґрунт 2 |
Біля джерела |
50 |
5,00 |
5 |
19 |
|
|
Вода |
Джерело |
30 |
7,86 |
- |
5 |
|
|
Мул |
Джерело |
20 |
7,6 |
44 |
5 |
|
|
Відвали шахт |
||||||
|
Візейська 1 |
Підніжжя |
30 |
5,18 |
16,9 |
19 |
|
|
Візейська 2 |
Підніжжя |
50 |
4,6 |
12,2 |
18 |
|
|
ЦЗФ 1 |
Вершина |
30 |
3,31 |
9,4 |
19 |
|
|
ЦЗФ 2 |
Вершина |
50 |
3,34 |
11,4 |
18 |
Для виділення сапрофітних бактерій використовували м'ясо-пептонний агар (МПА); мікроскопічних грибів і дріжджів -- сусло-агар; сульфатвідновлювальних -- середовище Постгейта В; сірковідновлювальних бактерій -- середовище Постгейта В без сульфатів, з додаванням елементної сірки; олігонітрофільних -- середовище Ешбі; нітрифікувальних -- середовище Виноградського; денітрифікувальних -- середовище Гільтая; для мікроорганізмів, що використовують мінеральні форми нітрогену, -- крохмально-аміачне середовище; для безбарвних нейтрофільних сіркоокиснювальних бактерій -- седовище Бейєринка, ацидофільних -- середовище Сільвермана -- Люндгрена 9К. Для культивування целюлозоруйнівних бактерій використовували середовище Гетченсона із фільтрувальним папером. Чисельність целюлозоруйнівних мікроорганізмів встановлювали за обростанням грудочок ґрунту, приймаючи загальну їх кількість за 100% та вираховуючи у відсотках кількість оброслих грудочок [6-8].
Аеробні мікроорганізми вирощували на чашках Петрі, що містили 20-30 мл агаризованого селективного середовища, у термостаті при 30°C, анаеробні -- при 30°С у пробірках об'ємом 25 мл, закупорених гумовими пробками [9].
Кислотність ґрунтового розчину визначали на електронному приладі рН-150М [10].
Підрахунок чисельності колоній утворювальних одиниць (КУО) в 1 мл води і 1 г ґрунту здійснювали на твердих середовищах, з урахуванням розведення та вологості проб ґрунту; у рідких середовищах -- методом граничних розведень за таблицею Мак-Креді [8].
Усі дослідження проводили у трикратній повторності. Визначали основні статистичні показники. Отримані результати опрацьовували статистично, використовуючи програму Microsoft Excel 2007; діаграми побудовано за допомогою програми Origin 6.1.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Важливе значення для розвитку мікроорганізмів має рН середовища. Відомо, що ґрунти мають різні значення рН -- від кислого (рН 1-5) до лужного (рН 8-10) [11, 12]. Стабільність рН ґрунтового розчину підтримується завдяки буферним властивостям ґрунту. Кислотність ґрунту впливає на електричний заряд клітин, стан їх мембран, окисно-відновні реакції. Також слід зважати на «рН-ефект», сутність якого зводиться до того, що на межі розділу негативно зарядженого адсорбенту (частинки ґрунту) і рідини рН відрізняється від значення безпосередньо у розчині на 0,5-2. Тобто значення рН плаваючих клітин порівняно з адсорбційними зміщуються до кислого середовища на 0,5-2 од. На межі розподілу адсорбенту і ґрунтового розчину концентруються іони водню, а також органічні речовини. Вони створюють різні окисно-відновні системи, які формують специфічні умови існування, відмінні від тих, що є у розчинах [12]. Переважна більшість ґрунтових мікроорганізмів ростуть в умовах рівня рН 5,0-9,0, оптимальним для них є рН 6,8-8,0 [11]. Дослідження кислотності ґрунту, мулу і води Язівського родовища сірки засвідчили, що рН усіх зразків є слаболужним (7,51-8,3), тобто у межах норми. Кислотність мулу і води джерела поблизу с. Раковець виявилась нейтральною (рН 7,6), а кислотність ґрунту -- слабокислою (рН 5,0); значення рН ґрунту відвалів вугільної шахти «Візейська» є слабокислим (4,6-5,15), а ЦЗФ -- кислим (3,3). Високу кислотність ґрунту відвалів зумовлено значною кількістю у породі сульфурвмісного мінералу піриту (близько 1-4%) з домішками арсену і ртуті. За впливу вологи, кисню і дії тіонових бактерій Thiobacillus sp. відбувається окиснення піриту з утворенням сульфатної кислоти [13].
Мікробіологічний аналіз засвідчив, що чисельність усіх еколого-трофічних груп окиснювальних бактерій у водоймі і зразках ґрунту Язівського родовища сірки та джерела с. Раковець: 1 -- ґрунт, відібраний на глибині 30 см; 2 -- на глибині 50 см; 3 -- мул; 4 -- вода аеробних мікроорганізмів у ґрунті на глибині 50 см знижується порівняно із відповідним показником на глибині 30 см, що, очевидно, зумовлено низькою концентрацією кисню і зниженням температури. У воді виявлено найменшу чисельність бактерій усіх еколого-трофічних груп, що можна пояснити низькою концентрацією поживних речовин.
Аналіз загальної чисельності бактерій Язівського родовища сірки продемонстрував, що в усіх пробах переважають аеробні ацидофільні безбарвні сіркоокиснювальні бактерії (рис. 1-а), які окислюють сполуки сульфуру. Їх чисельність у ґрунті і мулі на глибині 30 см є майже однаковою -- (6±0,3)-1011-(12,9±0,3)-1011 КУО/г абсолютно сухого ґрунту (АСҐ). На глибині 50 см їх чисельність зменшується у 5 разів. У ґрунті біля джерела с. Раковець чисельність цих бактерій значно зменшується до (1,8±0,12)-106--(1,12±0,05)-107 КУО/г АСҐ, як і у воді -- до (3,2±0,16)-109 КУО/ мл.
Зауважимо, що чисельність аеробних нейтрофільних безбарвних сіркоокиснювальних бактерій є значно нижчою порівняно із кількістю аеробних ацидофільних безбарвних сіркоокиснювальних бактерій, а саме: у ґрунті і мулі -- від (9,6±0,5)-104 до (1,2±0,01)-105 КУО/г АСҐ, у воді -- (2,7±0,13)-102 КУО/мл. У пробах ґрунту біля джерела с. Раковець і мулу кількість бактерій є значно вищою -- (2,8±0,14)-106-- (4,1±0,2)-106 КУО/г АСҐ, окрім проб води, де бактерій цієї еколого-трофічної групи не виявлено (рис. 1-6).
Трансформація сульфурвмісних сполук, загалом, складається з двох протилежних процесів: окиснення відновних сполук сульфуру до сірки та сульфату і відновлення окиснених сполук сульфуру до гідроген сульфіду [14]. Чисельність анаеробних сульфаті сірковідновлювальних бактерій, що відновлюють оксоаніони сульфуру і елементну сірку до гідроген сульфіду, збільшується із глибиною профілю (рис. 2-а).
У ґрунті їх загальна чисельність становить (1,15±0,2)-104-- (8,1±0,3)-104 КУО/г АСҐ, мулі -- (3,5±0,22)-103 КУО/г АСҐ, у воді їх -- незначна кількість (14 КУО/ мл).
Порівняно із пробами ґрунту біля джерела с. Раковець і його мулу чисельність сірковідновлювальних бактерій є вищою, а саме: у ґрунті -- в 4 рази, мулі -- у 30 разів, у воді бактерій не виявлено (рис. 2-а).
Результати дослідження загальної чисельності сірковідновлювальних бактерій у пробах ґрунту відвалів шахт ЦЗФ і «Візейська» свідчать, що на відвалі першої на глибині 30 і 50 см сірковідновлювальних бактерій не виявлено, а на відвалі останньої -- їх незначна кількість.
Чисельність сульфатвідновлювальних бактерій у ґрунті і мулі порівняно з сірковідновлювальними бактеріями є меншою -- (1,9±0,05)-103--(3,3±0,2)-103 КУО/г АСҐ, у воді їх не виявлено (рис. 2-а). У пробах ґрунту біля джерела с. Раковець і його мулу чисельність сульфатвідновлювальних бактерій є вищою в 20 разів, що, очевидно, зумовлено високим умістом сульфату.
Мікроорганізми утилізують як органічний, так і неорганічний нітроген, трансформуючи його з однієї форми в іншу [14].
Про активні процеси метаболізму сполук нітрогену свідчить наявність значної чисельності нітрифікувальних бактерій -- (1,1±0,01)-104--(2±0,1-106) КУО/г АСҐ, які окислюють амоній до нітрату. Порівняно із пробами ґрунту біля джерела с. Раковець, загальна чисельність нітрифікувальних бактерій у ґрунті Язівського родовища сірки є вищою у 1,5-5 разів (рис. 2-6). Нітрифікувальним бактеріям належить провідна роль у біохімічному вивітрюванні гірських порід, оскільки внаслідок окиснення амонію до нітрату руйнується кристалічна ґратка мінералів. За наявності іонів Na+ і К+ утворюються натрієва і калійна селітра (NaN03, KN03) [14].
Відомо, що нітрати -- важливе джерело нітрогену для рослин.
Нітрати є значно рухливими, легко вимиваються з ґрунту, можуть відновлюватись внаслідок денітрифікації до молекулярного нітрогену [15].
За дії денітрифікувальних бактерій в анаеробних умовах відбувається протилежний нітрифікації процес -- відновлення нітратів і нітритів до окису і закису нітрогену або до молекулярного нітрогену чи аміаку. Чисельність денітрифікувальних бактерій у воді Язівського родовища сірки виявилась дуже низькою -- 25 КУО/мл, у ґрунті -- (1,6±0,15)-104 КУО/г АСҐ, у мулі -- (2,0±0,1 ) 102 КУО/г АСҐ. У ґрунті біля джерела с. Раковець і його воді денітрифікувальних бактерій майже не виявлено, натомість у мулі зафіксовано (1,7±0,1)-10 КУО/г АСҐ. У всіх пробах ґрунту і мулу виявлено значну чисельність олігонітрофільних мікроорганізмів -- (1,9±0,1)105(5,6±0,3)-107 КУО/г АСҐ (рис. 3-а). До олігонітрофільних мікроорганізмів належать мікроорганізми, які завершують мінералізацію органічних речовин і здатні рости тільки за низької концентрації нітрогеновмісних сполук [12].
Рис. 1 Загальна кількість сульфаті сірковідновлювальних (а) та нітрифікувальних бактерій (б) у водоймі і ґрунтах Язівського родовища сірки та джерела с. Раковець: 1 -- ґрунт, відібраний на глибині 30 см; 2 -- на глибині 50 см; 3 -- мул; 4 -- вода
Рис. 2 Загальна чисельність олігонітрофільних мікроорганізмів (а); тих, що використовують мінеральні форми нітрогену (б) і сапрофітних мікроорганізмів (в) у водоймі і ґрунтах Язівського родовища сірки та джерела с. Раковець: 1 -- ґрунт, відібраний на глибині 30 см; 2 -- на глибині 50 см; 3 -- мул; 4 -- вода
Дослідження загальної чисельності мікроорганізмів, які використовують мінеральні форми нітрогену, засвідчило, що у пробах ґрунту і води, відібраних на території Язівського родовища сірки, їх більше у 200 разів, ніж у ґрунті біля джерела с. Раковець і його воді (рис. 3-б).
Сапротрофітні мікроорганізми використовують мертві органічні субстрати як джерело живлення. В усіх досліджуваних зразках Язівського родовища сірки чисельність сапрофітних мікроорганізмів була значно вищою за відповідні показники джерела с. Раковець (рис. 3-в).
Чисельність мікроскопічних грибів у ґрунті і мулі Язівського родовища сірки не перевищувала відповідні показники джерела с. Раковець, окрім води (рис. 4-а).
Найпоширенішою природною сполукою, що містить карбон, є целюлоза. Її вміст у сухій масі рослин становить 4070%. У природних умовах трансформація целюлози відбувається за дії різних мікроорганізмів [16]. Значна роль у цьому процесі належить бактеріям родів Pseudomonas, Cytophaga, Sporocytophaga, CelIvibrio, Cellfalcicula, Vibrio, Polyangium, Sorangium, актинобактеріям Actinomyces violaceus, A. cellulosae, Micromonospora chalceae тощо, а також грибам [8]. Чисельність целюлозоруйнівних аеробних бактерій у ґрунті, мулі і воді Язівського родовища сірки становить 24-90%. У зразках досліджуваних проб джерела с. Раковець чисельність целюлозоруйнівних аеробних бактерій була втричі нижчою (рис. 4-б).
Рис. 3 Загальна чисельність мікроскопічних грибів (а), целюлозоруйнівних аеробних бактерій (б) у водоймі і ґрунтах Язівського родовища сірки та джерела с. Раковець: 1 -- ґрунт, відібраний на глибині 30 см; 2 -- на глибині 50 см; 3 -- мул; 4 -- вода
Висновки
Встановлено, що у ґрунті, мулі і воді досліджуваних об'єктів найчисельнішими еколого-трофічними групами були аеробні мікроорганізми, а саме: олігонітрофільні; мікроорганізми, які використовують мінеральні форми нітрогену; нітрифікувальні; безбарвні сіркоокиснювальні; целюлозоруйнівні аеробні бактерії. Значно меншою була частка анаеробних бактерій: сульфаті сірковідновлювальні, денітрифікувальні бактерії.
Наявність різних еколого-трофічних груп свідчить, що у досліджуваних зразках ґрунту відбуваються активні процеси ґрунтоутворення, а також кругообіг сполук сульфуру, карбону і нітрогену; у новоутворених техногенних ґрунтах розроблених родовищ сірки формуються нові мікробоценози, в яких виявлено значну кількість сульфурметаболізуючих та сіркоокиснювальних бактерій. Такі ґрунти можуть бути середовищем виділення нових сульфурметаболізуючих бактерій, цінних для біотехнологічних процесів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гайдін А.М. Нові озера Львівщини / А.М. Гайдін, І.І. Зозуля. -- [Вид. 2-ге, перероб. та доп.]. -- Львів: Вид-во ТзОВ «Афіша», 2009. -- 103 с.
2. Баран І.М. Екологічний моніторинг водойм Яворівського сіркового родовища; мікробіологічний контроль / І.М. Баран, О.І. Подопригора, Г.В. Грищук // Довкілля та здоров'я. -- 2003. -- Вип. 27. -- № 4. -- С. 56-62.
3. // Мікробіологічний журнал. -- 2014. -- Т. 76, № 5. -- С. 20-25.
4. Узбек И.Х. Об эколого-биологической оценке эдафотопов техногенных ландшафтов степной зоны Украины / И.Х. Узбек // Вісник аграрної науки. -- 2000. -- № 6. -- С. 55-60.
5. АнтипчукА.Ф. Водна мікробіологія: навчальний посібник / А.Ф. Антипчук, І.Ю. Кірєєва. -- К.: Кондор, 2005. -- 256 с.
6. Гудзь С.П. Практикум з мікробіології: Навчальний посібник / С.П. Гудзь, С.О. Гнатуш, І.С. Білінська. -- Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. -- Ч. 1. -- 80 с.
7. Теппер Е.З. Практикум по микробиологии / Е.З. Теппер, В.К. Шильникова, Г.И. Переверзева. -- М.: Дрофа, 2004. -- 256 с.
8. Postgate J.R. The sulfate-reducing bacteria / J.R. Postgate; 2nd ed. -- Cambridge: Cambridge University, 1984. -- 199 p.
9. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв / Е.В. Аринушкина. -- [2-е изд.]. -- М.: МГУ, 1970. -- 488 с.
10. Гусев М.В. Микробиология / М.В. Гусев, Л.А. Минеева. -- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. -- 376 с.
11. ІутинськаГ.О. Ґрунтова мікробіологія: Навч. посібник / Г.О. Іутинська. -- К.: Арістей, 2006. -- 284 с.
12. Фецко З. Техногенно девастовані території вуглеі нафтовидобувної промисловості та заходи щодо їх фітомеліорації / З. Фецко, О. Терек, В. Баранов // Біологічні Студії. -- 2012. -- Т. 6, № 3. -- С. 235-246.
13. Геохімічна діяльність мікроорганізмів та її прикладні аспекти / І.П Козлова, О.С. Радченко, Л.Г. Степура та ін. -- К.: Наукова думка, 2008. -- 528 с.
14. Бойко Н.В. Роль ґрунтової мікрофлори у забезпеченні екологічної стійкості та родючості ґрунтів / Н.В. Бойко // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. -- 2009. -- Вип. 3. -- № 42. -- С. 84-89.
15. Курдиш І.К. Роль мікроорганізмів у відтворенні родючості ґрунтів / І.К. Курдиш // Сільськогосподарська мікробіологія. -- 2009. -- Вип. 9. -- С. 7-32.
REFERENCES
1. Haidin A. M., Zozulia I.I. (2009). Novi ozera Lvivshhyny [New lake Lviv]. Lviv: Vyd-vo TzOV Afisha Publ., 103 p. (in Ukrainian).
2. Haidin A. M., Zozulia I.I. (2007). Yavorivske ozero [Yavoriv lake]. Lviv: VAT Instytut girnycho-ximichnoyi promyslovosti Publ., 70 p. (in Ukrainian).
3. Baran I.M., Podopryhora O.I., Hryshchuk H.V. (2003). Ekolohichnyi monitorynh vodoim Yavorivskoho sirkovoho rodovyshcha; mikrobiolohichnyi kontrol [Environmental monitoring water Yavoriv sulfur deposit, microbiological control] Dovkillya ta zdorovya [Environment & Health]. Iss. 27, No. 4. pp. 56-62 (in Ukrainian).
4. Patyka V.P., Taranenko S.V., Taranenko A.O., Kalinichenko A.V. (2014). Mikrobnyi biom riznykhgruntiv y gruntovo-klimatychnykh zon Poltavskoi oblasti [Microbial biome different soils and soil-climatic zones of Poltava region]. Mikrobiolohichnyi zhurnal [Microbiological journal]. Vol. 76, No. 5, pp. 20-25 (in Ukrainian).
5. Uzbek Y.X. (2000). Ob ekologo-biologicheskoy otsenke edafotopov tekhnogennykh landshaftov stepnoy zony Ukrainy [On the ecological and biological evaluation edafotop man-made landscapes of the steppe zone of Ukraine]. Visnyk agrarnoyi nauky [Journal of Agricultural Science]. No 6, pp. 55-60 (in Russian).
6. Antypchuk A.F., Kirieieva I.Yu.. (2005). Vodna mikrobiolohiia: navchalnyi posibnyk [Water Microbiology: Handbook]. Kyiv: Kondor Publ., 256 p. (in Ukrainian).
7. Hudz S.P., Hnatush O.S, Bilinska I. S. (2003). Praktykum z mikrobiolohii. Ch. 1. Navchalnyi posibnyk [Workshop on microbiology. Part 1. Handbook]. Lviv: Vydavnychyj centr LNU imeni Ivana Franka Publ., 80 p. (in Ukrainian).
8. Tepper Ye.3., Shilnikova V.K., Pereverzeva G.I. (2004). Praktykum po mykrobyologii [Practice for Microbiology] Moskva: Drofa Publ., 256 p. (in Russian).
9. Postgate J.R. (1984). The sulfatereducing bacteria. 2nd ed. Cambridge Cambridge: University, 199 p. (in English).
10. Arinushkina Ye.V. (1970). Rukovodstvo po xymycheskomu analyzu pochv. 2-e izd [Manual on chemical analysis of soil. 2nd ed.]. Moskva: MGU Publ., 488 p. (in Russian).
11. Gusev M.V., Myneeva L.A. (1985). Mykrobyologyya [Microbiology]. Moskva. Yzd-vo Mosk. un-ta. Publ., 376 p. (in Russian).
12. Iutynska H.O. (2006). Gruntova mikrobiolohiia: Navch. posibnyk [Soil Microbiology: Handbook]. Kyiv: Aristej Publ., 284 p. (in Ukrainian).
13. Feczko Z, Terek O., Baranov V. (2012). Tekhnohenno devastovani terytorii vuhlei naftovydobuvnoi promyslovosti ta zakhody shchodo yikh fitomelioratsii [Technogenic devastovani territory of coal and oil mining industry and measures to phytomelioration]. Biolohichni Studii [Studia Biologyca]. Vol. 6, No. 3, pp. 235-246 (in Ukrainian).
14. Kozlova I.P., Radchenko O.S., Stepura L.H., Kondratiuk T.O., Piliashenko A.I. (2008). Heokhimichna diialnist mikroorhanizmiv ta yiiprykladni aspekty [The geochemical activity of microorganisms and its practical aspects]. Kyiv: Naukova Dumka Publ., 526 p. (in Ukrainian).
15. Boiko N.V. (2009). Rolgruntovoi mikrofloryu zabezpechenni ekolohichnoi stiikosti ta rodiuchosti gruntiv [Soil microflora role in ensuring environmental sustainability and soil fertility]. Visnyk Natsionalnoho universytetu vodnoho hospodarstva ta pryrodokorystuvannia [Visnyk National University of Water and Environmental Engineering]. Iss. 3, No. 42, pp. 84-89 (in Ukrainian).
16. Kurdysh I. K. (2009). Rol mikroorhanizmiv u vidtvorenni rodiuchosti gruntiv [The role of microorganisms in soil fertility reproduction]. Silskohospodarska mikrobiolohiia: Mizhvid. temat. nauk. zb. [Agriculture microbiology interdepartmental thematic scientific collection]. Chernigiv.Iss. 9, pp. 7-32 (in Ukrainian).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Фізико-географічна характеристика Пинянського газового родовища. Геологічні умови зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Водоносні комплекси та водотривкі породи. Геологічна будова та газоносність Пинянського родовища, мінералізація пластових вод.
дипломная работа [981,1 K], добавлен 18.02.2012Географо-економічна характеристика району досліджень. Загальні риси геологічної будови родовища. Газоносність і стан запасів родовища. Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та основні проектні технологічні показники.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 02.06.2014Геологічна характеристика району та родовища. Визначення основних параметрів кар’єру. Основні положення по організації робіт. Екскаваторні, виїмково-навантажувальні роботи. Відвалоутворення, проходка траншей, розкриття родовища, дренаж та водовідлив.
курсовая работа [2,5 M], добавлен 23.06.2011Мінерало-петрографічні особливості руд і порід п’ятого сланцевого горизонту Інгулецького родовища як потенціальної залізорудної сировини; геологічні умови. Розвідка залізистих кварцитів родовища у межах профілей. Кошторис для інженерно-геологічних робіт.
дипломная работа [131,9 K], добавлен 14.05.2012Загальні та особливі класифікаційні властивості різних груп мінералів, їх діагностичні ознаки, зовнішній вигляд, колір та якості (фізичні та хімічні). Генезис та найвідоміші родовища природних мінералів, особливості їх практичного застосування.
методичка [3,7 M], добавлен 11.11.2010Криворізький залізорудний басейн: географо-економічні відомості, стратиграфія, геоморфологія, тектоніка, корисні копалини. Мінералогічне дослідження зразків залізистих і магнетитових кварцитів Скелеватського-Магнетитового родовища, їх макроскопічний опис.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 06.08.2013Історія розвідки і геологічного вивчення Штормового газоконденсатного родовища. Тектоніка структури, нафтогазоводоносність та фільтраційні властивості порід-колекторів. Аналіз експлуатації свердловин і характеристика глибинного та поверхневого обладнання.
дипломная работа [651,9 K], добавлен 12.02.2011Літолого-фізична характеристика продуктивних горизонтів. Підрахункові об`єкти, їхні параметри та запаси вуглеводнів. Результати промислових досліджень свердловин. Аналіз розробки родовища. Рекомендації з попередження ускладнень в процесі експлуатації.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 24.01.2013Коротка геолого-промислова характеристика родовища та експлуатаційного об`єкта. Методика проведення розрахунків. Обгрунтування вихідних параметрів роботи середньої свердловини й інших вихідних даних для проектування розробки. Динаміка річного видобутку.
контрольная работа [1,5 M], добавлен 19.05.2014Геолого-промислова характеристика Шебелинського родовища. Визначення режиму роботи нафтових покладів; технологічні схеми їх експлуатації. Розгляд методів інтенсифікації припливів пластового флюїду - кислотної обробки та гідророзриву гірської породи.
курсовая работа [4,3 M], добавлен 11.05.2011Геологічна характеристика району та родовища. Основні комплекси гірських порід. Одноковшева мехлопата ЕКГ-5А. Екскаваторні (виїмково-навантажувальні) роботи. Внутрішньокар’єрний транспорт. Відвалоутворення, проходка траншей, розкриття родовища, дренаж.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 07.06.2015Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища. Підготовка гірських порід до виймання. Розкриття родовища відкритим способом. Система розробки та структура комплексної механізації робіт. Робота кар'єрного транспорту. Особливості відвалоутворення.
курсовая работа [136,1 K], добавлен 23.06.2011Фізико-географічна характеристика Гоголівського родовища. Підготовка даних для виносу проекту свердловин в натуру. Побудова повздовжнього профілю місцевості і геологічного розрізу лінії свердловин. Методика окомірної зйомки в околицях свердловин.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.05.2014Коротка геолого-промислова характеристика Пролетарського родовища. Визначення режимів роботи нафтових і газових свердловий, розгляд технологічних схем їх експлуатації. Вивчення методів інтенсифікації припливів пластового флюїду у привибійній зоні.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 11.05.2011Загальна характеристика свердловини №94 Спаського родовища нафти, Аналіз чинників забруднення навколишнього природного середовища при її будівництві. Розрахунок обсягів усіх видів відходів на підприємстві. Сучасні природоохоронні заходи, їх ефективність.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 13.04.2011Історія розвідки й розробки родовища. Геолого-промислова характеристика покладу. Стратиграфія, тектоніка, нафтогазоводоносність. Колекторські та фізико-хімічні властивості покладу. Запаси нафти та газу. Аналіз технології і техніки експлуатації свердловин.
курсовая работа [718,7 K], добавлен 22.08.2012Геологічно-промислова характеристика родовища. Геологічно-фізичні властивості покладу і флюїдів. Характеристика фонду свердловин. Аналіз розробки покладу. Системи розробки газових і газоконденсатних родовищ. Режими роботи нафтових та газових покладів.
курсовая работа [7,8 M], добавлен 09.09.2012Коротка геолого-промислова характеристика родовища. Гідравлічний розрахунок трубопроводів при русі газу, однорідної рідини, водонафтових і газорідинних сумішей. Технологічний розрахунок сепараторів для підготовки нафто-газопромислової продукції.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 07.08.2012Загальні відомості про Носачівське апатит-ільменітового родовища. Геологічна будова і склад Носачівської інтрузії рудних норитів. Фізико-геологічні передумови постановки геофізичних досліджень. Особливості методик аналізу літологічної будови свердловин.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 24.07.2013Визначення запасів нафти в родовищі, пористість та проникність порід. Розрахунок відносної густини газу та нафти за нормальних і стандартних умов. Визначення умов та мінімального вибійного тиску фонтанування, тиску біля башмака фонтанного ліфта.
контрольная работа [107,6 K], добавлен 27.06.2014
