Урбаноніміка як галузь сучасних топонімічних досліджень
З’ясування сутності й завдань урбаноніміки як розділу сучасної топоніміки. Уточнені поняття "урбанонім" та "урбанонімія", які є базовими для ономастики, проаналізовані останні доробки українських ономастів у галузі урбанонімного корпусу українських міст.
Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 31.12.2017 |
Размер файла | 21,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
УДК 811.161.2'373.22
УРБАНОНІМІКА ЯК ГАЛУЗЬ СУЧАСНИХ ТОПОНІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
А.В. Гріччіна
Стаття присвячена з'ясуванню сутності й дослідницьких завдань урбаноніміки як розділу сучасної топоніміки. Уточнені поняття «урбанонім» та «урбанонімія», які є базовими для цієї галузі ономастики, проаналізовані останні доробки українських ономастів у галузі урбанонімного корпусу українських міст. Доведено, що актуальність лінгвістичного вивчення закономірностей формування й функціонування урбанонімів зумовлена багатьма факторами, серед яких стрімка урбанізація українського суспільства, динамічність номінаційного процесу, культурологічний і педагогічний аспекти топоніміки, а також важливість безперервного накопичення нового фактичного матеріалу.
Ключові слова: топоніміка, топонімія, топонім, урбаноніміка, урбанонімія, урбанонім, ергонім.
Гріччіна Аліна Володимирівна -- аспірант кафедри української мови, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, вул. Валентинівська 2, м. Харків, 61168, Україна.
E-mail: grichchina@ukr.net
tel. +38050- 6416791
ORCID http://orcid.org/0000-0002-9323-8389
урбаноніміка ономастика топоніміка місто
Гриччина А. В. Урбанонимика как отрасль современных топонимических исследований. В статье описаны суть и исследовательские задачи урбанонимики как раздела современной топонимики. Уточнены понятие «урбаноним» и «урбанонимия», которые являются базовыми для этой отрасли ономастики, проанализированы последние работы украинских ономастов в исследовании урбанонимного корпуса украинских городов. Доказано, что актуальность лингвистического изучения закономерностей формирования и функционирования урбанонимов обусловлена рядом факторов, среди которых стремительная урбанизация украинского общества, динамичность номинационного процесса, культурологический и педагогический аспекты топонимики, а также важность постоянного накопления нового фактического материала.
Ключевые слова: топонимика, топонимия, топоним, урбанонимика, урбанонимия, урбаноним, эргоним.
Hrichchina A. V. Urbanonomy as a Branch of Modern Toponymic Research. The main points and research problems of urbanonymy as a branch of modern toponymics have been described in the article. The notions of “urbanonym” and “urbanonymy” which are the basic ones for this field of onomastics have been defined and clarified. The recent works presented by Ukrainian onomasts in the study of the urban place names of Ukrainian cities have been analyzed. Domestic linguistic research workers hold different views on the classification of urban place names, however the motivation principles of their nomination have much in common. It has been proved that the topicality and relevance of studying the patterns offormation and functioning of urbano- nyms in the framework of linguistic research are derived from a number offactors, including the rapid urbanization of Ukrainian society, the dynamic nature of the nomination process, the cultural and pedagogical aspects of studying toponymy, and the importance of the constant accumulation of new factual material.
Key words: toponymics, toponymy, toponym, urbanonymics, urbanonymy, urbanonym, ergonym.
Hrichchina Alina Volodymyrivna -- Post-Graduate Student, Department of the Ukrainian Language, H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Valentynivska Str. 2, Kharkiv, 61168, Ukraine.
Топоніміка (від грец. topos -- місце й onoma -- ім'я, назва) -- розділ мовознавства, що вивчає походження, значення, а також правопис географічних назв [10, с. 198]. Очевидно, що ця наука також досліджує розвиток, сучасний стан, природні й соціальні умови минулого, за яких виникли ті чи ті географічні назви. Отже, топоніміка є інтегральною науковою дисципліною, яка перебуває на стикові трьох галузей знань: географії, історії, лінгвістики.
Базовим поняттям топоніміки є топонімія -- сукупність географічних назв (топонімів) на певній території. Серед топонімів виділяються різні класи: ойконіми -- назви населених місць, астіоніми -- назви міст, гідроніми -- назви річок, дрімоніми -- назви лісів, ороніми -- назви гір, урбаноніми -- назви внутрішньоміських об'єктів, годоніми -- назви вулиць, агороніми -- назви площ, дромоніми -- назви шляхів сполучення, макротопоніми -- назви великих незаселених об'єктів тощо.
Оскільки географічні назви мають лінгвістичну природу, спостерігаємо тісний зв'язок топоніміки з мовознавчими науками: ономастикою, історичною лінгвістикою, етимологією, лексикологією, морфологією, фонетикою й діалектологією. Топоніми є частиною загальної мовної системи, тому вони функціонують і розвиваються за її законами, а їх виникнення і становлення обумовлене лінгвістичними закономірностями. Не можна говорити про повноту дослідження лексичної системи мови, не враховуючи клас власних географічних назв, досить численний і специфічний за своєю природою.
Наша увага зосереджена на проблемах урбаноніміки (науки, що вивчає урбанонімію -- сукупність урбанонімів) як однієї з перспективних галузей сучасних топонімічних досліджень в українській мові. Виокремлення урбаноніміки в ономастичній царині стало результатом тривалих наукових пошуків цілої низки відомих мовознавців: К. Галас, І. Желєзняк, Ю. Карпенко, В. Лучик, Г. Мезенко, Е. Мурзаєв, І. Муромцев, Н. Подольська, О. Суперанська, М. Торчинський, К. Цілуйко, В. Шульгач, А. Ярещенко.
Мета поданої розвідки -- виявити сучасні тенденції в дослідженні українського урбанонімного простору, проаналізувавши останні доробки українських ономастів у цій сфері, й обґрунтувати актуальність подальшого студіювання проблеми.
Урбанонімія тривалий час залишалась однією з невивчених галузей сучасної ономастики загалом, і топоніміки, зокрема. В українській ономастиці, як і в інших слов'янських, цей клас онімів почали досліджувати лише в останні десятиліття, попри те, що урбаноніми становлять цілком чисельну групу онімного простору.
Зупинімося докладніше на визначенні базових термінів «урбанонім» та «урбанонімія». За Н. Подольською «урбанонім (від лат. urbanus -- міський + онім) -- вид топоніма, власне ім'я будь-якого внутрішньоміського топографічного об'єкта: агороніма, годоніма, хороніма міського, екклезіоніма, ойконіма» [7]. Отже, «урбанонімія» -- це сукупність урбанонімів. Білоруська дослідниця Г. Мезенко розуміє урбанонімію як «сукупність усіх назв внутрішньоміських об'єктів, які нині існують або використовувалися в попередні епохи. Це назви лінійних (вулиць, провулків, проспектів, проїздів), територіальних (площ, скверів, парків, ринків, районів, ставків) і масштабних об'єктів (церков, костьолів, монастирів, кінотеатрів, готелів, кафе, пам'ятників, магазинів). Незважаючи на те, що урбанонімія становить корпус назв дуже різнорідних об'єктів, які входять до її складу, ці одиниці тісно пов'язані між собою, переплетені й виконують однакові функції, що є основою їх об'єднання в один клас топонімів: мовний контекст (внутріш- ньоміські назви) виступає наслідком контексту речей (усі об'єкти розташовані всередині міста)» [6]. Відомий фахівець з ономастики А. Суперанська під «урбанонімією» розуміє всю сукупність назв вулиць, площ, будівель та інших внутрішньоміських об'єктів [11].
Науковці наголошують на тому, що як особливий розділ топонімії урбанонімія має ряд спільних для більшості розрядів топонімів рис: обумовленість позамовними факторами, системність організації, спільність виконуваних функцій, наявність варіантів (офіційна/неофіційна назва); наявність словотворчих формантів структурно-граматичних типів, можливість бути зафіксованими в текстах художніх творів, унаслідок чого вступати в інші системні зв'язки й навіть брати участь у стилістичних прийомах та ін. [6].
Установлено, що крім загальних для всіх топонімічних одиниць властивостей, для урбанонімів характерні: 1) високий ступінь змінюваності; 2) здебільшого низький ступінь популярності; 3) слабкий зв'язок з діалектом; 4) переважна одномовність; 5) семантична вмотивованість більшості урбанонімів; 6) переважання штучної номінації над природною; 7) письмова закріпленість [7].
В. Лучик у своїх працях пояснює особливості становлення української урбанонімії, розрізнюючи семантичні типи урбанонімів залежно від принципів номінації, мотиваційних ознак і значень твірних слів. Особливо цікавими тут видаються запропоновані науковцем спільні й специфічні риси топонімної номінації. До спільних або подібних рис номінації для всіх розрядів топонімії В. Лучик уналежнює: 1) традиційно високу продуктивність лексико-семантичного творення топонімів, особливо онімізації географічних термінів і трансонімізації суміжних назв; 2) необмежену продуктивність морфологічного словотворення; 3) продуктивність морфолого-синтаксичного (субстантивації з одночасною онімізацією) і синтаксичного (розширення граматичної структури) способів словотворення; 4) непродуктивність запозичень; 5) непродуктивність абревіації; 6) залежність способів номінації та граматичної структури топонімів від величини й важливості позначуваних об'єктів. Специфічною рисою для урбанонімної номінації виступає закріплення за створеними людиною об'єктами як природних, так і менш стійких штучно створених назв. Саме тому, на думку мовознавця, меморіальні назви є масовими в тих розрядах топонімів, що називають створені людьми об'єкти, але нехарактерні для номінації природних об'єктів [4].
Виділення типів урбанонімів, на нашу думку, доцільно здійснювати за класифікацією А. Титаренко. Керуючись тематичним принципом, дослідниця виділяє: а) економічно-географічні та б) соціально-географічні урбаноніми. До групи економічно-географічних урбанонімів А. Титаренко уналежнює фірмоніми (найменування комерційних або державних підприємств та установ, які виконують не лише адресно-інформаційну функцію, але й маркувально-диференційну) та ергоніми (оніми, що позначають державні, громадські та суспільно-політичні установи міста, промислові підприємства, заводи, фабрики тощо). Групу соціально-географічних урбанонімів формують годоніми (назви лінійних об'єктів населених пунктів: вулиць, проспектів, набережних, бульварів) та агороніми (назви площ) [12, с. 177].
Виявляємо, що саме годоніми та ергоніми є найбільш вивченими одиницями українського урбанонімікону. Так, мовознавці Дніпропетровського національного університету порушують проблему вивчення годонімів у сучасній ономастиці, а також подають словник-довідник назв вулиць міста Дніпропетровська [8]. Годоніми становлять топонімну мікросистему, бо в більшості випадків спостерігаємо поєднання загальної і власної назви. У згаданій праці подана така модель мінімальної формально-семантичної структури годонімів: гіперонім (родова назва) + гіпонім (видова назва) [8, с. 27]. Крім того, у науково-методичному посібнику подано структурно- ономасіологічну, семантико-етимологічну та морфолого-фонологічну характеристику проїздів міста Дніпропетровська, а також акцентовано увагу на питанні правопису власних назв вулиць.
Дослідниця О. Хрушкова аналізує структурні та граматичні особливості урбанонімів як відносно статичних носіїв інформації й зауважує, що в номінативних процесах формування урбанонімів (переважно, ергонімів) Дніпропетровщини активно застосовано багатий і різноманітний стилістичний інструментарій (мовна гра, алюзія, паронімія, метонімія (синекдоха), екзотизми, варваризми, історизми, перифрази, антитези, гіперболи, фразеологізми, тавтологія, алітерація, асонанс, дериваційні компоненти з позитивною семантикою, демінутиви). Цікавими є висновки про потужний вплив російської та англійської мов на процеси номінації об'єктів внутрішнього простору Дніпропетровщини, через який в урбанонімах виявлено численні правописні та лексико-семантичні девіації [13].
Р. Ляшенко з Кіровоградщини порушує питання про лексико-семантичні особливості урбанонімів (зокрема, годонімів) у своїй дисертації, де актуалізовано насамперед хронологічний аспект урбанонімії: проаналізовано онімні одиниці різних часових зрізів і висвітлено стан урбанонімії міста Кіровограда (Кропивницького) в різні історичні епохи [5].
Мовознавці виокремлюють й екстралінгвальні чинники формування урбанонімікону. Так О. Галай зосереджує увагу на позамовній мотивації урбанонімів Закарпаття й поділяє позамовні фактори, які впливають на розвиток мови й власних назв, на універсальні та спорадичні. Універсальні -- це чинники, що безпосередньо впливають на урбанонімікон упродовж усієї його історії. До таких дослідниця відносить: демографічний розвиток населених пунктів; прагнення мовців за посередництвом власної назви охарактеризувати найменований топооб'єкт; державну ідеологію. Спорадичними факторами впливу тут є законодавче врегулювання урбанонімії і мода [2].
Про вплив екстралінгвальних факторів, зокрема соціально-економічних, етнокультурних й етноментальних на процес виникнення нових назв внутрішньоміських об'єктів йдеться й у роботі, присвяченій урбанонімній системі міста Тернополя [1]. Автори подають класифікацію годонімів міста залежно від семантики їх мотивації: онімної або апелятивної. Серед перших виділяють відантропонімні утворення й урбаноніми, що утворено від різних розрядів топооснов (ойконімних, етнонімних, хоронімних). Урбаноніми, утворені від прикметникових апелятивів, поділяють на ті, що відображають розташування об'єкта щодо форм рельєфу, ділянок землі, засаджених рослинами, водних об'єктів, елементів планування структури міста й ті, що відображають особливості об'єкта, пов'язані з людською діяльністю -- розташування підприємств, заводів, фабрик, об'єктів соціальної сфери, транспортних і торгових об'єктів.
Н. Лєсовець наголошує на необхідності уточнення лінгвістичного статуса ергоніма в системі онімного простору [3]. Ергонімізацію топонімів на прикладі ергооб'єктів Донецької області досліджує О. Сидоренко [9].
У чому ж полягає актуальність подібних досліджень? По-перше, очевидно, що необхідність вивчення урбанонімів обумовлюється динамічним розвитком міст, збільшенням їх території, постійною появою нових імен на картах міст. Відповідно утворюються нові моделі формування урбанонімів, які сьогодні є найрухливішим пластом топонімічної лексики. Старі назви міських об'єктів зникають зі стрімкою швидкістю, доказом чого служать перейменування вулиць, у назвах яких відображені національно-історичні, політичні, культурні чинники розвитку міста й країни загалом. Нові назви відбивають цінності того періоду, коли вони виникли, і ставлення мешканців міст до цих найменувань.
Актуальність вивчення урбанонімів обумовлена також тим, що тут враховані просвітницький і педагогічний аспекти. Населення часто не знайоме з історією назви тих чи тих вулиць, площ, районів, а необхідність найменування, перейменування і повернення історичних назв внутрішньоміських об'єктів вимагає науково обґрунтованої урбанонімічної концепції.
Топоніми набагато більше, ніж інші класи власних назв, пов'язані з історією, економікою, культурою, етнографією народу. Таким чином, топоніми акумулюють, окрім суто лінгвістичних відомостей, ще й відомості культурно-історичного характеру. Тому актуальність дослідження урбанонімів визначається також і тим, що виникає гостра необхідність зафіксувати всі наявні в конкретний часовий момент назви внутрішньоміських об'єктів, розкрити їхній культурний фон й інформаційний потенціал, зберегти їх як цінне джерело лінгвокультурологічного знання.
Одним з факторів, які зумовлюють актуальність вивчення власних назв топографічних об'єктів, є також той факт, що в топонімах значно більшою мірою, ніж в апелятивах, відображені й збережені діалектні риси. А це значить, що топонімічні матеріали здатні допомогти в реконструкції діалектних лексичних систем, у виявленні національних і регіональних мовних рис. Загалом регіональний підхід до вивчення української топонімії дозволяє створити її цілісну систему з урахуванням особливостей локального називання об'єктів, які пов'язані з певними історичними й культурними подіями на цій території.
Важливо й те, що подальший розвиток теорії ономастики (і топоніміки) неможливий без постійного накопичення відповідного мовного матеріалу. Адже осмислення, систематизація, інтерпретування конкретного масиву топонімів є достовірними тільки в тому разі, якщо вони ґрунтуються на переконливому фактичному матеріалі, який допомагає обґрунтувати теоретичні положення, підтвердити або спростувати результати попередніх досліджень, висунути нові завдання й сприяти їх вирішенню.
З огляду на це, у перспективі плануємо зосередити увагу на лексико- граматичних і соціолінгвістичних особливостях урбанонімії Харкова, які до - тепер не були предметом спеціального наукового дослідження.
Література
1. Бачинська Г. Урбанонімна система міста Тернополя // Наукові записки ТНПУ. Серія: Мовознавство. -- 2014. -- № 2 -- С. 15-18.
2. Галай О. Б. Українська урбаноні- мія Закарпаття ХХ-ХХІ ст. : автореф. дис. ... канд. філолог. наук : 10.02.01; Ужгородський нац. ун-т. -- У., 2009. -- 18 с.
3. Лєсовець Н. М. Ергоніми в системі ономастич- ного простору // Лінгвістика : зб. наук. праць / голов. ред. В. Д. Ужченко. -- Луганськ : Луганський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2008. -- No 2 (14). -- С. 27-35.
4. Лучик В. В. Про особливості номінації в топонімії України // Вісник Прикарпатського нац. ун-ту ім. В. Стефаника. Філологія. -- Івано-Франківськ, 2011. -- Вип. хХіХ-ХХХІ. -- С. 21-24.
5. Ляшенко Р. О. Мікротопонімія Кіровограда : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01. -- Х., 2008. -- 20 с.
6. Мезенко А. М. Ономастика. -- Витебск: ВГУ имени П. М. Машерова, 2012. -- 152 с.
7. Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии. -- М. : Наука, 1978. -- 323 с.
8. Попова І. С. Назви проїздів міста Дніпропетровська: погляд мовознавця : наук.-метод. посіб., Н. С. Голікова, Т. В. Шевченко. -- Дніпропетровськ : Пороги, 2009. -- 118 с.
9. Сидоренко Е. Н. Эргонимизация топонимов на примере эргообъектов Донецкой области // Мова. -- 2013. -- № 20. -- С. 168-172.
10. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. -- К. : Наукова думка, 1970--1980. -- Т. 10. -- С. 198.
11. Суперанская А. В. Общая теория имени собственного. -- М. : Наука, 1973. -- 367 с.
12. Титаренко А. А. Урбанонімія Кривого Рогу: структура, семантика, функціонування : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01; Дніпропетровський нац. ун-т. ім. О. Гончара -- Д., 2015. -- 21 с.
13. Хрушкова О. А. Структура та функційне навантаження писемних носіїв інформації сучасного міста : дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01; Дніпропетровський нац. ун-т. ім. О. Гончара -- Д., 2016. -- 249 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження розрізів свердловин і відслонень Придніпровської пластово-акумулятивної низовинної рівнини, їх літологічна характеристика. Опис Пліоцен-плейстоценового відділу, Еоплейстоценового розділу, Неоплейстоценового розділу, Дніпровського кліматоліту.
реферат [120,5 K], добавлен 13.02.2012Загальна характеристика етапів розвитку методів гідрогеологічних досліджень. Дослідні відкачки із свердловин, причини перезволоження земель. Методи пошуків та розвідки родовищ твердих корисних копалин. Аналіз пошукового етапу геологорозвідувальних робіт.
контрольная работа [40,2 K], добавлен 12.11.2010Загальні відомості про Носачівське апатит-ільменітового родовища. Геологічна будова і склад Носачівської інтрузії рудних норитів. Фізико-геологічні передумови постановки геофізичних досліджень. Особливості методик аналізу літологічної будови свердловин.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 24.07.2013Особливість становлення та функціонування системи стандартизації нафтогазової галузі України. Причини та наслідки відсутності концепції галузевого нормативно-правового та нормативно-технічного регулювання. Структура технологій розвідки нафти і газу.
статья [22,1 K], добавлен 06.09.2017Вивчення тектоніки, розділу геології про будову, рухи, деформацію і розвиток земної кори (літосфери) і підкорових мас. Аналіз особливостей тектонічної будови, рельєфу сформованого тектонічними рухами та корисних копалин тектонічної структури України.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 18.05.2011Вивчення життя та діяльності відомого російського природознавця, геолога і вченого-ґрунтознавця Докучаєва Василя Васильовича. Становлення Докучаєва як науковця, його перші дослідження, видатні роботи. Останні роки життя вченого, увічнення пам'яті.
реферат [3,6 M], добавлен 18.10.2013Гідротехніка – водна майстерність, складна галузь будівельного мистецтва. Призначення гідротехнічних споруд. Характеристика бетонної і залізобетонної греблі. Гідроенергетичні і гідромеліоративні гідросистеми. Суднопропускні, портові і шельфові споруди.
методичка [8,8 M], добавлен 15.02.2011Характеристика способів та методів побудови системи геологічної хронології. Історична геологія як галузь геології, що вивчає історію і закономірності розвитку земної кори і землі в цілому: знайомство з головними завданнями, аналіз історії розвитку.
реферат [29,5 K], добавлен 12.03.2019Ізотопні методи датування абсолютного віку гірських порід та геологічних тіл за співвідношенням продуктів розпаду радіоактивних елементів. Поняття біостратиграфії, альпійських геотектонічних циклів та Гондвани - гіпотетичного материку у Південній півкулі.
реферат [30,8 K], добавлен 14.01.2011Розгляд типів льодовиків, їх переносної і акумулятивної діяльності. Виділення флювіогляційних та перигляціальних відкладень. Характеристика методів ландшафтно-екологічних досліджень. Вивчення геолого-геоморфологічних особливостей Чернігівського Полісся.
дипломная работа [5,4 M], добавлен 16.09.2010Загальна характеристика ТОВ "ОЗМВ", особливості розширення асортименту гідромінеральної продукції на базі якісної прісної води. Проблемі вибору водоносного горизонту для водозабезпечення. Загальна характеристика технології спорудження свердловини.
курсовая работа [301,8 K], добавлен 05.09.2015Літолого-фізична характеристика продуктивних горизонтів. Підрахункові об`єкти, їхні параметри та запаси вуглеводнів. Результати промислових досліджень свердловин. Аналіз розробки родовища. Рекомендації з попередження ускладнень в процесі експлуатації.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 24.01.2013Оцінка фізико-механічних властивостей меотичних відкладень Одеського узбережжя в районі санаторію "Росія". Збір матеріалів досліджень на території Одеського узбережжя в різні періоди часу. Обстеження зсувних деформацій схилу й споруд на узбережжі.
дипломная работа [716,8 K], добавлен 24.05.2014Географо-економічна характеристика району досліджень. Загальні риси геологічної будови родовища. Газоносність і стан запасів родовища. Методика подальших геологорозвідувальних робіт на Кегичівському родовищі та основні проектні технологічні показники.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 02.06.2014Оволодіння організаційними навиками і методикою дослідження ґрунту як складного природно-історичного об’єкту та проведення ґрунтово-картографічних досліджень. Вплив рослинності на ґрунтоутворення. Клімат, рельєф і гідрологія досліджувальної місцевості.
отчет по практике [34,4 K], добавлен 22.11.2015Історія досліджень Чорного та Азовського морів. Руйнування берегів Чорного моря. Клімат, температура повітря, кількість опадів, об'єм води та вітри над морем. Види морських течій. Подвійна течія в Босфорській протоці. Господарська діяльність людини.
реферат [316,8 K], добавлен 22.03.2011Загальні відомості про господарство, направлення його діяльності. Методика проведення ґрунтової зйомки. Сучасні методи досліджень та картографування ґрунтового покриву. Агровиробничі групування ґрунтів. Характеристика картограми охорони земель від ерозії.
курсовая работа [98,9 K], добавлен 03.01.2014Ресурси та використання поверхневих вод Рівненщини. Характеристика річкового стоку, природних та штучних водойм області. Гідрогеологічна характеристика артезіанських басейнів р. Іква. Активізація сучасних екзогенних процесів. Управління водним басейном.
курсовая работа [296,7 K], добавлен 06.05.2015Положення про діяльність Мінекобезпеки України. Основні напрямки діяльності Мінекобезпеки України. Еколого-економічна політика. Реформування та вдосконалення системи управління природокористуванням. Екологічна безпека.
реферат [14,9 K], добавлен 06.08.2007Геологічна будова та історія вивченості району робіт. Якісні і технологічні характеристики та петрографічний опис гірських порід, гірничотехнічні умови експлуатації. Попутні корисні копалини і цінні компоненти і результати фізико-механічних досліджень.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 07.09.2010