Геодезичне забезпечення Вінницької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

УДК 528.4

Геодезичне забезпечення Вінницької області

Білокриницький С.М.

Здійснений загальний аналіз геодезичного забезпечення території Вінницької області. Зазначено, що державні геодезичні мережі будувалися спочатку згідно «Основних положень 1939 р.», а потім «Основних положень 1954-61 рр.». Надана детальна характеристика кожного класу. Підрахована загальна кількість пунктів ДГМ (по класам), що припадає на територію області, а також середня щільність пунктів на 1 км². Зроблено висновок про необхідність дозгущення ДГМ на територію області.

Ключові слова: державна геодезична мережа, геодезичне забезпечення, геодезична мережа, геодезична мережа згущення, астрономо-геодезична мережа, середня щільність пунктів, топографічна карта і план.

Постановка проблеми в загальному вигляді. Якщо повернутися у минуле і прослідкувати історію створення державної геодезичної мережі України, то слід зазначити наступне. Побудова тріангуляційних мереж почалася практично після створення Корпусу військових топографів (КВТ) в січні 1822 року, але їх побудова здійснювалася за локальним принципом, тобто у кожній губернії будувалися відокремлені тріангуляційні мережі не пов'язані з іншими. Зрозуміло, що це ускладнювало їх використання в межах всієї країни. Тому мрією фахівців в галузі геодезії було створення єдиної геодезичної мережі на територію всієї країни. У 1907 році була створена «Спеціальна комісія», яку очолив авторитетний військовий геодезист І.І. Померанцев. Було вирішено проводити нові роботи незалежно від старих, розвиваючи їх уздовж меридіанів і паралелей. Таке розташування рядів тріангуляції, що створюють великі замкнуті полігони, на думку комісії, повинно було дати міцне обґрунтування для наступних суцільних зйомок. Окрім того, такі ряди можна використовувати як градусні вимірювання для розв'язання наукових задач геодезії - визначення форми і розмірів Землі.

У 1910 році проект був ухвалений та затверджений, і в цьому ж році почалася його реалізація. До 1916 р. проклали ряд трикутників по меридіану Пулково-Миколаїв, який був пов'язаний із градусними вимірюваннями Теннера-Струве по паралелях п'ятьма рядами трикутників. Але роботи не були завершені.

У подальшому всі геодезичні роботи по Основним положенням про побудову державної геодезичної мережі СРСР 1939 р. Згідно із цим положенням була прийнята схема побудови тріангуляції, яка передбачала послідовне визначення геодезичних пунктів І - IV класів. При розробці схеми ставилась задача забезпечити точність визначення пунктів останнього (четвертого) класу, достатню для того, щоби ці пункти могли служити основою для топографічної зйомки в масштабі 1 : 10 000.

Розвиток господарства і потреби оборони країни вимагали значного збільшення точності взаємного положення геодезичних пунктів. У містах і селищах виникла необхідність у визначенні опорних пунктів для топографічних зйомок у масштабах 1 : 500 - 1 : 5 000, а також для інших робіт спеціального призначення. У зв'язку з цим у 1954-1961 рр. були розроблені й затверджені нові Основні положення про побудову ДГМ СРСР, згідно з якими попередня схема мережі зазнала значних змін. За точністю ДГМ поділяється на мережі 1-4 класів. Щільність пунктів ДГМ звичайно доводилась до одного пункту на 50-60 км², що було достатньо для забезпечення топографічних зйомок у масштабі 1 : 10 000 і дрібніше.

Згідно з «Основними положеннями створення Державної геодезичної мережі України» (затверджені Постановою Кабінету Міністрів від 8 червня 1998 р. № 844) встановлюються загальні вимоги до принципів побудови і модернізації ДГМ України, обстеження та оновлення її пунктів і математичної обробки результатів вимірювань.

Планова геодезична мережа складається з:

- астрономо-геодезичної мережі 1-го класу;

- геодезичної мережі 2-го класу;

- геодезичної мережі згущення 3-го класу.

На прикладі Вінницької області простежимо стан геодезичного забезпечення її території.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стан геодезичного забезпечення території України розглядався в роботах таких вчених як Сосса Р.І., Лепетюк Б.Д., Кучер О.В., Заєць І.М., Карпінський Ю.О., Лященко А.А. та інших. Ці дослідження стосуються в основному аналізу сучасного стану геодезичного забезпечення території країни. Питанням дослідження даних проблем на регіональному рівні, на наш погляд, приділяється дуже мало уваги. Можна зустріти лише статті Жупанського Я.І., Липського В.Т., Білокриницького С.М., що присвячені проблемам геодезичного забезпечення регіонального рівня. А саме ці проблеми дозволяють глибше зрозуміти всі існуючи проблеми і накреслити можливі шляхи їх вирішення.

Метою даної статті є дослідження сучасного стану геодезичного забезпечення території Вінницької області.

Виклад основного матеріалу. Територія Вінницької області простягається на північ до 49°53? пн.ш. (початок невеличкої річки Настя біля села Кашперівки Козятинського району), на півдні обмежується р. Дністер (на південь від с. Велика Кісниця Ямпільського району - 48°04? пн.ш.).

Крайня західна точка області знаходиться у Муровано-Куриловецькому районі (місце впадіння р. Матерки в Дністровське водосховище - 27°35? сх.д.).

Крайня східна точка знаходиться в Бершадському районі на схід від села Тернівка (30°02?сх.д.).

Площа області - 26 492 км², що становить 4,4 % території України. Протяжність території з півночі на південь - 204 км, зі сходу на захід - 196 км. Область межує з такими адміністративними областями України - Хмельницька, Чернівецька, Житомирська, Київська, Черкаська, Кіровоградська, Одеська та Республіка Молдова.

Сучасна мережа розселення Вінниччини включає 18 міст, 29 селищ міського типу та 1466 сільських населених пунктів. В області 6 міст обласного підпорядкування: Вінниця, Жмеринка, Могилів-Подільський, Хмільник, Ладижин, Козятин.

Державна геодезична мережа на території Вінницької області була побудована спочатку згідно «Основних положень» 1939 р., потім у відповідності з «Основними положеннями 1954-1961 рр.». Геодезична мережа Вінницької області є часткою ДГМ України, яка свого часу була загальною на всій території колишнього СРСР. Зрозуміло, що вона також пов'язана з геодезичною мережею Республіки Молдова, як колишньої республіки СРСР.

При побудові ДГМ згідно «Основних положень» 1939 р. були виконані такі роботи: тріангуляція ІІ, ІІІ і IV класів Придністровського району (трапеції М-35-92; 105; 117; 118-А,В,Г; 128; 129; 130; 131-А,В; 141-А,Б,Г; 142; 143-А,В), прокладена в 1932 р. частинами ВТС; тріангуляція III і IV класів Лєтічовського району (трапеція М-35-92), прокладена в 1937-1938 рр. частинами ВТС; тріангуляція II, III і IV класів Гайсинського і Придністровського районів (трапеції М-35-93-А,В), прокладена в 1938 р. частинами ВТС; тріангуляція II, III і IV класів Козятино-Вінницької ділянки (трапеції М-35-81-Г, 82, 83, 84, 93-Б, 94, 95, 96, 106; 107; 108; 119-Б; 120-А,Б,Г) прокладена в 1936 р. Південним аерогеодезичним підприємством;

тріангуляція II, III і IV класів і полігонометрія V класу Житомир-Бердичевського району (трапеції М-35-81-Г, 82), прокладені в 1934-1935 рр. частинами ВТС; тріангуляція II, III і IV класів і полігонометрія V класу Придністровського району (трапеція М-35-93), прокладена в 1932 р. частинами ВТС; тріангуляція II, III і IV класів і полігонометрію V класу Коростеньського-Новоград-Волинського району (трапеція М-35-81), прокладена в 1932 р. частинами ВТС; тріангуляція III і IV класів Балтської ділянки (трапеції М-35- 93-Б,Г; 94-А,В,Г; 105-Б,Г; 106; 117-Б,Г; 118-А; 132Г; 143-Г; 144-А,Б,В), прокладена в 1937 р. Південним аерогеодезичним підприємством; тріангуляція III, IV і V класів Янушпільського району (трапеція М-35-81), прокладена в 1934-1935 рр. Вінницьким обласним земельним управлінням; основний ряд тріангуляції II класу Троща-Білий Рукав-Тираспіль (трапеції (М-35-116-А,Г), прокладений в 1932 р. частинами ВТС; тріангуляція II, III, IV і V класів Придністровського району (трапеції М-35-103-Г; 104-В; 116-А,В,Г), прокладена в 1938-1939 рр. частинами ВТС; тріангуляція II, III і IV класів та полігонометрії V класу Придністровського району (трапеції М-35-104- А,Б,В,Г; 115-А,Б,В,Г; 116-А,Б,В,Г), прокладені в 1932 р. частинами ВТС; тріангуляція II, III і IV класів Гайсинського і Придністровського районів (трапеції М-35-105-А,В; 118; 119; 120; 129-Г; 130- А,Б; 131; 132-А,Б,Г; 143-Б), прокладена в 1938 р. частинами ВТС; тріангуляція II і III класів Одесо-Вінницької ділянки (трапеції М-35-118-А,Б,Г; 119; 120; 131; 132; 143-Б,Г; 144) прокладена в 1936 р. Південним аерогеодезичним підприємством; тріангуляція II, III і IV класів в районі Чернівці - Могилів-Подільський - Рибниця (трапеції М-35- 128-А,В,Г; 141-А), прокладена в 1945 р. частинами ВТС; тріангуляція IV класу Крижопільського району (трапеції М-35-142-А; 131-В), прокладена в 1933 р. Вінницьким обласним земельним управлінням; основний ряд Кодима - Олександрівка-Голованськ тріангуляції II класу (трапеції М-35-132-Б,В; 143-Б,В), прокладеної в 1932-1933 рр. Українським геодезичним управлінням. Слід зазначити, що більша частка пунктів II, III, IV і V класів у зв'язку з прокладанням нової мережі (згідно Основних положень 1954-1961 рр.), переведені до зйомочної мережі. Координати цих пунктів зазначені у «Списку координат і висот пунктів зйомочної мережі».

Надамо детальну характеристику ДГМ побудовану згідно «Основних положень 1954-1961 рр.», що припадає на територію Вінницької області.

За нашими підрахунками на територію Вінницької області припадає 945 пунктів ДГМ 1- 4-го класів визначених згідно «Основних положень 1954-1961 рр.». Середня щільність геодезичних пунктів становить один пункт на 28,0 км². Зважаючи на те, що згідно Основних положень про побудову геодезичної мережі України 1998 р. 4-й клас переведений до розрядних геодезичних мереж, тому кількість геодезичних пунктів 1-3го класів, що припадає на територію області, становить - 723. Середня щільність пунктів становитиме один пункт на 36,6 км².

Надамо детальну характеристику геодезичних мереж кожного класу.

Астрономо-геодезична мережа 1-го класу налічує 27 пунктів. Середня щільність становить один пункт на 981 км². АГМ 1-го класу включає: ланцюг тріангуляції 1-го класу Переяслав-Хмельницький - Шепетівка (трапеція М-35-80-Г), прокладений в 1928-1932 рр. частинами ВТС і Українським геодезичним підприємством; ланцюг тріангуляції 1-го класу Козятин - Фастів і Козятинський базис 1-го класу (трапеції М-35-94- Б,Г; 95-А), прокладені в 1954 і 1955 рр. Українським аерогеодезичним підприємством; ланцюг тріангуляції 1-го класу Козятин - Шепетівка (трапеції М-35-93-А,Г), прокладений в 1932 р. частинами ВТС і Українським геодезичним підприємством; ланцюг тріангуляції 1-го класу Козятин - Могилів-Подільський (трапеції М-35- 105-Б; 106-Г; 117; 118-В), прокладений в 1945 р. частинами ВТС; ланцюг тріангуляції 1-го класу Умань - Фастів (трапеція М-35-120-Б), прокладений в 1954 і 1955 рр. Українським аерогеодезичним підприємством; ланцюг тріангуляції 1го класу Умань - Могилів-Подільський (трапеції М-35-128-Б; 129-Г; 130-В; 131-А,Г; 141-А; 142-А,Б; 143-Б; 144-А), прокладений в 1954р. Українським аерогеодезичним підприємством; ланцюг тріангуляції 1-го класу Умань - Роздільна (трапеція М- 35-132-А), прокладений в 1954р. Українським аерогеодезичним підприємством.

Середні квадратичні помилки виміряного кута за формулою становили ±0^??,5-0^??,7, а із вирівнювання ±0^??,7. Найбільша нев'язка трикутника 1,5?2??,3. Середні квадратичні помилки дирекційного кута ±0,6? 1??,1. Середні квадратичні помилки довжин сторін становили 1 : 220 000-1: 300 000. Граничні помилки взаємного положення суміжних пунктів тріангуляції не перевищують 0,2 м.

Геодезична мережа 2-го класу налічує 361 пункт. Середня щільність пунктів становить один пункт на 73,4 км². ГМ 2-го класу включає: тріангуляцію 2-го класу Житомирського об'єкту (трапеція М-35-80; 81; 82; 93-А,Б; 94-А), прокладену в 1960-1962 рр. Українським аерогеодезичним підприємством; тріангуляцію 2-го класу в районі Хмельницький - Вінниця - Кам'янець-Подільський (трапеції М-35-92; 93-А,В,Г; 103; 104; 105; 115; 116; 117; 127; 128-А,Б,В; 129-А,Б,Г), прокладену в 1961 р. частинами ВТС; тріангуляцію 2-го класу Вінницького об'єкту (трапеції М-35-93-Г; 94-Б,В,Г; 105-Б,Г; 106; 107; 108; 118-А,Б; 119-А,Б; 120-А,Б), прокладену в 1961-1963 рр. Українським аерогеодезичним підприємством; тріангуляцію 2-го класу Вінницького об'єкту (трапеції М-35-83, 84, 95,96), прокладену в 1961-1963 рр. Підприємством №13; тріангуляцію 2-го класу в районі Вапнярка - Умань - Котовськ (трапеції М-35-107-Г; 108-В; 118; 119; 120; 130-А,Б; 131-А,Б,Г; 132; 143-Б,Г; 144), прокладену в 1961 р. частинами ВТ С; тріангуляцію

2- го класу в районі Чернівці - Єдинці (трапеції М- 35-128-В,Г), прокладену в 1965 р. частинами ВТС; тріангуляцію 2-го класу в районі Бєльці - Кишинів - Кодима (трапеції М-35-128-Б,В,Г; 129-.А,В,Г; 130- Б,В,Г; 131-В; 141; 142; 143-А,В,Г), прокладену в 1964 р. частинами ВТС.

Середні квадратичні помилки виміряного кута за формулою становили ±0,8-1??,0, а із вирівнювання ±1,2-2??,0. Найбільша нев'язка трикутника 3,5?4^??,4. Середні квадратичні помилки дирекційного кута ±1,0?1^??,4. Середні квадратичні помилки довжин сторін становили 1 : 145 000-1: 210 000. Граничні помилки взаємного положення суміжних пунктів тріангуляції не перевищують 0,2 м.

Геодезичні мережі згущення 3-го класу налічують 335 пунктів. Середня щільність становить один пункт на 79 км². ГМ 3-го класу включають: тріангуляцію і світловіддалемірну полігонометрію 3-го класу в районі Хмельницький - Вінниця - Кам'янець-Подільський (трапеції М- 35-92;93-А,В,Г; 103; 104; 105; 115; 116; 117; 127; 128-А,Б,В; 129-А,Б,Г), прокладену в 1961 р. частинами ВТС; тріангуляцію 3-го класу Житомирського об'єкту (трапеція М-35-80; 81; 82; 93- А,Б; 94-А), прокладену в 1960-1962 рр. Українським аерогеодезичним підприємством; тріангуляцію 3-го класу в районі Вапнярка - Умань - Котовськ (трапеції М-35-107-Г; 108-В; 118; 119; 120; 130-А,Б; 131-А,Б,Г; 132; 143-Б,Г; 144), прокладену в 1961 р. частинами ВТ С; тріангуляцію 3-го класу в районі Брацлав (трапеції М-35-118- Б,Г; 119-А,В), прокладену в 1962 р. частинами ВТС; тріангуляцію та світловіддалемірну і радіовіддалемірну полігонометрію 3-го класу в районі Чернівці-Єдинці (трапеції М-35-128-В,Г), прокладену в 1965 р. частинами ВТ С; тріангуляцію та світловіддалемірну і радіовіддалемірну полігонометрію 3-го класу в районі Бєльці - Кишинів - Кодима (трапеції М-35-128-Б,В,Г; 129- .А,В,Г; 130-Б,В,Г; 131-В; 141; 142; 143-А,В,Г), прокладену в 1964 р. частинами ВТС.

Середні квадратичні помилки виміряного кута за формулою становили ±1,1-1^??,3, а із вирівнювання ±1,2-2^??,5. Найбільша нев'язка трикутника 3,3?5??,9. Середні квадратичні помилки дирекційного кута ±1,3?2??,0. Середні квадратичні помилки довжин сторін становили 1 : 70 000-1: 180 000. Граничні помилки взаємного положення суміжних пунктів тріангуляції не перевищують 0,2 м.

Як ми уже зазначали, згідно «Основних положень» 1998 р. геодезичні мережі 4-го класу переведені до розрядних геодезичних мереж. Геодезична мережа 4-го класу кількістю 222 пунктів була побудована згідно «Основних положень 1954-1961 рр.». Вона включає: тріангуляцію і світловіддалемірну полігонометрію 4-го класу в районі Хмельницький - Вінниця - Кам'янець-Подільський (трапеції М-35-92; 93- А,В,Г; 103; 104; 105; 115; 116; 117; 127; 128-А,Б,В; 129-А,Б,Г), прокладену в 1961 р. частинами ВТС; тріангуляцію 4-го класу Турбівської ділянки (трапеції М-35-94-В; 106-А), прокладену в 1960 році Київською комплексною експедицією тресту «Київгеологія»; тріангуляцію 4-го класу Глуховецької ділянки (трапеції М-35-82-В,Г), прокладену в 1960 році Київською комплексною експедицією тресту «Київгеологія»; тріангуляцію 4-го класу в районі Вапнярка - Умань - Котовськ (трапеції М-35-107-Г; 108-В; 118; 119; 120; 130-А,Б; 131- А,Б,Г; 132; 143-Б,Г; 144), прокладену в 1961 р. частинами ВТС; тріангуляцію 4-го класу в районі Брацлав (трапеції М-35-118-Б,Г; 119-А,В), прокладену в 1962 р. частинами ВТ С; тріангуляцію та світловіддалемірну і радіовіддалемірну полігонометрію 4-го класу в районі Бєльці - Кишинів - Кодима (трапеції М-35-128-Б,В,Г; 129- .А,В,Г; 130-Б,В,Г; 131-В; 141; 142; 143-А,В,Г), прокладену в 1964 р. частинами ВТС.

Середні квадратичні помилки виміряного кута за формулою становили ±1,4-2??,0, а із вирівнювання ±1,6-4??,0. Найбільша нев'язка трикутника 4,6?6^??,6. Середні квадратичні помилки дирекційного кута ±1,4?3??,0. Середні квадратичні помилки довжин сторін становили 1 : 50 000-1: 147 000. Граничні помилки взаємного положення суміжних пунктів тріангуляції не перевищують 0,2 м.

Можна зробити наступні висновки

1. Зважаючи на те, що середня щільність пунктів ДГМ на території Вінницької області становить один пункт на 36,6 км², а згідно «Основних положень» 1998 р. для створення топографічних карт масштабів 1 : 10 000-1 : 25 000 середня щільність повинна становити один пункт на 30 км², виникає необхідність дозгущення існуючих ДГМ на території області.

2. Необхідно здійснити детальну оцінку можливості створення на територію області топографічних карт і планів за існуючими методиками.

3. Точність ДГМ відповідає вимогам нормативних документів згідно яких вона будувалась.

геодезичний мережа вінницький

Література

1. Білокриницький С.М. Геодезія : навч. посібник / С.М. Білокриницький. - Чернівці : Чернівецький нац.. ун-т, 2014. - 576 с.

2. Каталоги координат геодезичних пунктів на трапеції М-35-ХХП, ХХШ, ХХІУ ХХУШ, ХХІХ, ХХХ, ХХХІУ, ХХХУ ХХХУІ.

3. Основні положення створення Державної геодезичної мережі України (Постанова Кабінету Міністрів України №844 від 8.06.1998 р.) // Збирання законодавства України Серія 1. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України. - 1998. ? № 9. - С. 416.

4. Основные положения о государственной геодезической сети СССР М. : Геоиздат, 1961. - 196 с.

References

1. Bilokrynytskyi S.M. Heodeziia: navchalnyi posibnyk. [Geodesy: study guide]. Chernivtsi: Chernivetskyi natsionalnyi universytet. 2014. 576 p. [in Ukrainian].

2. Katalohy koordynat heodezychnyh punktiv na trapetsii М-35-ХХІІ, ХХШ, ХХІУ ХХУШ, ХХІХ, ХХХ, ХХХІУ, ХХХУ, ХХХУІ. [Catalogues of coordinates of geodesic points on the trapezium of М-35-ХХІІ, ХХІІІ, ХХІУ, ХХУІІІ, ХХІХ, ХХХ, ХХХІУ, ХХХУ, ХХХУІ]. [in Ukrainian].

3. Osnovni polozhennia stvoreniia Derzhavnoii heodezych- noii merezhi Ukrainy (Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy №844 vid 8.06.1998 roku). [The fundamental regulations of foundation of State geodesic network of Ukraine (The enactment of the Ukrainian №844, 8.06.1998 )]. Zbyrannia zakonodavstva Ukrainy Seriia 1. Postano- vy i rozporiadzennia Kabinetu Ministriv Ukrainy. 1998. № 9. - P. 416. [in Ukrainian].

4. Osnovnyie polozheniia o hosudarstvenoii heodeziches- koii seti SSSR. [The fundamental regulations of state geodesic network of Soviet Union]. 1961. М. : Geoizdat. 196 p. [in Russian].

Белокрыницкий С. Геодезическое обеспечение Винницкой области. Осуществлен общий анализ геодезического обеспечения территории Винницкой области. Отмечено, что государственные геодезические сети создавались вначале согласно «Основных положений 1939 г.», а потом «Основных положений 1954-1961 гг.». Дана детальная характеристика каждого класса. Подсчитано общее количество пунктов государственных геодезических сетей (по классам), что попадает на территорию области, а также средняя плотность пунктов на 1 км². Сделано вывод о необходимости досгущения ГГС на территорию области.

Ключевые слова: государственная геодезическая сеть, геодезическое обеспечение, геодезическая сеть, геодезическая сеть сгущения, астрономо-геодезическая сеть, средняя плотность пунктов, топографическая карта и план.

Belokrynitsky S. Geodetic support of Vinnitsa region. Implemented a general analysis of geodetic support of Vinnytsia region. Noted that the state geodetic network initially created according to the “Basic Principles of year 1939” and then “Basic Principles ofyears 1954 and 1961”. A detailed characteristic of each class of geodetic network was held. Calculated the total number of points of state geodetic networks (by class), which falls in the region, as well as the average density of points per 1 sq km. Conclusion about necessity of detalization of geodetic network was done.

Key words: state geodetic network, geodetic provision, geodetic network, geodetic network of thickening, astronomical and geodetic network, the average density of geodetic points, topographic maps and plans.

Размещено на Allbest.ru