Морфологічний аналіз річково-басейнової системи Полтви
Проаналізовано особливості геоморфологічної будови басейну річки. Побудовано цифрову модель рельєфу, визначено крутизну та експозицію схилів, вертикальне розчленування рельєфу, густоту гідрологічної мережі, звивистість і похил головних річок суббасейнів.
Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.05.2018 |
Размер файла | 1,3 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 556.51+551.4](477.83:282.2)
МОРФОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ РІЧКОВО-БАСЕЙНОВОЇ СИСТЕМИ ПОЛТВИ
Маріанна Шипка
Проаналізовано особливості геоморфологічної будови басейну річки Полтви. Побудовано цифрову модель рельєфу, визначено крутизну та експозицію схилів, вертикальне розчленування рельєфу, густоту гідрологічної мережі, звивистість і похил головних річок суббасейнів тощо. Виконано типізацію водотоків за схемою Філософова-Страллера. Проаналізовано часову динаміку структури та густоти водотоків. Визначено антропогенні фактори, які вплинули на зміни річкової мережі в басейні р. Полтви.
Ключові слова: басейн річки, геоморфологічна будова, мала річка, річкова мережа, порядок водотоків, антропогенний вплив.
Надійшла 04.05.2017р.
геоморфологічний річка суббасейн гідрологічний
Шипка М. З. МОРФОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ БАССЕЙНОВО-РЕЧНОЙ СИСТЕМЫ ПОЛТВЫ.
Полтва - левой приток Западного Буга. Река берет начало на территории г. Львова и является коллектором сточных вод в пределах города. Существенное влияние Полтвы на качество воды Западного Буга требует тщательного изучения геоэкологического состояния водосборного бассейна. Такие исследования предусматривают изучение естественных условий, в том числе морфологического анализа бассейново-речной системы.
Морфологические особенности бассейна р. Полтвы определены естественными условиями, а также антропогенным влиянием на структуру речной сети.
Бассейн реки Полтвы находится в геоморфологической области Волыно-Подольской возвышенности, в подобласти Малого Полесья. Большая часть исследуемой территории расположена на Грядовом Побужье. Западные склоны бассейна расположены в пределах Розточья и Львовского плато. На юге линия водораздела проходит по северной части холмистого кряжа Гологор.
Рельеф местности определяет морфологические особенности бассейново-речной системы, в частности крутизну склонов, степень вертикального расчленения, уклон и извилистость рек бассейна. Карта крутизны склонов необходима для определения зон эрозионной активности, что является важным этапом построения карты водоохранной зоны речного бассейна.
Согласно схемы типизации русел Философова-Страллера Полтва приобретает VI порядок. В структуре речной сети преобладают водотоки І и ІІ порядков. Количество водотоков значительно превышает минимально необходимое число. За результатами ретроспективных исследований выявлена тенденция усложнения структуры и увеличения густоты речной сети, что указывает на антропогенно обусловленные трансформационные процессы в бассейне, вызванные, в основном, осушительно-мелиоративными работами. Вместе с тем обнаружены ареалы упрощения структурной организации речной сети (значительное сокращение длины р. Малеховки, вызванное расширением пригородной инфраструктуры). Существенное влияние на структуру речной сети имела также канализация русел рек бассейна Полтвы на территории г. Львова.
Ключевые слова: бассейн реки, геоморфологическое строение, малая река, речная сеть, порядок водотоков.
Shipka M. MORPHOLOGICAL ANALYSIS OF THE POLTVA RIVER BASIN SYSTEM
Poltva is the left tributary of the Western Bug river. The river begins on the territory of Lviv and serves as a sewage collector within the city. Due to considerable impact on the Western Bug river water quality, thorough examination of the Poltva basin geoecological state is essential. Such research foresees the study of natural conditions, in particular the morphological analysis of the river basin system.
Morphological characteristics of the Poltva river basin are determined by natural conditions as well as by anthropogenic impact on the river network structure.
The Poltva river basin is situated in the Volyn-Podolsk Upland geomorphological region, within the Little Polesia subregion. The most part of the study area is located within the Ridge Pobuzhya. The western slopes of the basin lay on the Roztochia and the Lviv plateau. Southward the watershed line passes through the northern part of Gologory hilly range.
The local topography determines the morphological characteristics of the river basin system, in particular the slope ratio, the degree of vertical dissection of the relief, the river fall and it's sinuosity. The map of slope ratio is necessary to identify the areas of erosion activity, which is an important stage of the development of the maps of the river basin water protection zone.
According to the Filosofov-Straller streamflow typification scheme, the Poltva river gains the VIth order. The streamflows of the Ist and IInd order are prevalent in the river network structure. The number of streamflows considerably exceeds their baseline minimum. According to the results of retrospective studies, a tendency to streamflow amplification and increase of its network density is discovered, which reflects the process of an anthropogenic transformation in the basin mainly caused by drainage and reclamation. At the same time, areas of simplification of the river network structural organization are found (a significant reduction of the Malehkivka river length caused by suburban infrastructure expansion). The canalization of the streamflows of the Poltva river basin on the territory of Lviv city has considerably influenced the river network structure.
Key words: river basin, geomorphologic structure, small river, river network, streamflow order.
Постановка проблеми та її актуальність. Річка Полтва - ліва притока Західного Бугу, бере початок на території м. Львова, де виступає колектором стічних і дренажних вод. Після очисних споруд вона тече відкритим руслом і впадає у р. Західний Буг (м. Буськ), спричиняючи значний вплив на якість її вод. Для контролю і оптимізації геоекологічного стану річково-басейнової системи Полтви необхідне комплексне вивчення природних та антропогенних чинників його формування.
Візуалізація геопросторової інформації про стан компонентів довкілля та рівень антропогенного навантаження в межах басейну р. Полтви здійснювалася шляхом створення картографічних моделей. Як показує досвід геоекологічного картографування річково-басейнових систем (Соловей Т., 2009; Андрейчук Ю. М., 2012; Швець О. Т., 2013 та ін.), важливим етапом дослідницького процесу виступає морфологічний аналіз річково-басейнового комплексу як основи оцінки його природного потенціалу та середовище формуючих функцій.
Методика роботи. Дослідження морфології басейну річки Полтви здійснено шляхом оцифровування топографічних карт масштабу 1:50000, аналізу геологічних та геоморфологічних карт, цифрової моделі рельєфу [16]. Ретроспективний аналіз структурної організації річкової мережі виконано шляхом порівняння різночасових (20-ті роки та кінець ХХ ст.) картографічних матеріалів і відповідних польових досліджень. Результатом проведених робіт стало побудова карт крутизни та експозиції схилів, визначення порядку і густоту водотоків, розрахунок звивистості і похилів річок тощо. Карти складено за допомогою програми ArcGIS, зокрема, використано інструменти Slope, Aspect, Line Density, Zonal Statistics додаткового модуля ArcGIS Spatial Analyst та інструмент Topo to Raster додаткового модуля ArcGIS 3D Analyst.
Викладення основного матеріалу. Полтва - мала річка басейну Західного Бугу, має 5 основних приток (правобережні: рр. Білка, Перегноївка та Гологірка; лівобережні: рр. Думниця і Яричівка).
В орографічному відношенні басейн р. Полтви знаходиться в межах Волино-Подільської височини, в основному на території під-області Внутрішньої рівнини Бугу і Стиру (Малого Полісся). У західній частині водозбо- ру простягаються всі 6 пасом Пасмового Побужжя, а Смереківське пасмо є північним вододілом басейну. За П. Цисем [15], висота пасом над рівнем долин складає близько 40-50 м, ля [6]. а при переході до Розточчя зростає до 80-100 Ширина пасом досягає кількох кілометрів на північ і південь. Перехід пасом до височини Розточчя поступовий, та місцями спостерігається уступ. Пасма розділені широкими (1-3км) плоскими (частково заболоченими) долинами з річками (рр. Думниця, Недільчина, Яричівка, Полтва, Марунька), що явно не відповідають ширині долин. Річки басейну, які протікають в широких міжпасмових долинах, мають простягання чітко із заходу на схід і невелику звивистість на цій ділянці. Ці долини охоплені системами осушувальної меліорації.
Західна межа басейну проходить по крайньому східному уступі Розточчя і Львівського плато, звідки беруть початок рр. Думниця, Недільчина, Яричівка, Полтва, Марунька, окремі потоки басейну р. Білки. Крайню південну частину досліджуваної території займає горбиста вододільна смуга північної частини Поділля - Гологоро-Кременецький кряж, північні схили якого різко, уступом у 150 - 200 м, обриваються у бік Малого Полісся [15]. Тут починаються найбільші правобережні притоки р. Полтви - рр.Білка, Перегноївка, Тимковецький канал і р. Гологірка. У західній частині Гологір басейн р. Полтви охоплює, зокрема, північні схили г. Камули - найвищої вершини рівнинної частини Львівської області (471,9 м).
До початку ХХ ст., коли Полтву замкнули у колектор, річка протікала на території м.Львова, у межах плоскої розчленованої денудаційно-структурної височини Львівського Опілля
Для побудови картосхеми цифрової модем лі поверхні водозбору використано готову
Відповідно, переважають схили з експозицією 1 IMP (рис. 1) [16].
Рис. 1. Цифрова модель поверхні водозбору р. Полтви
Рис. 2. Крутизна схилів басейну р. Полтви на значну ерозійну активність цих територій.
Середня висота водозбору становить 260 м н.р.м. і коливається від 249 м н.р.м. в долині р. Полтви до 295 м н.р.м у межах басейну р. Недільчини (який, значною мірою, охоплює східні схили Розточчя). Відповідно до класифікації ВРД ЄС за середньою висотою водозбору [3], усі річки басейну Полтви є середньовисочинними.
Крутизна схилів - важливий морфометричний показник, який використовується при оцінці екологічного стану річково-басейнової системи та розробці водоохоронних заходів. Так, при крутизні схилів більше 3 градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється, а прибережні схили крутизною більше 5 градусів відносяться до зони ерозійної активності і включаються в прибережно- захисну смугу та водоохоронну зону [9].
Вертикальне розчленування рельєфу визначається як відношення різниці абсолютних висот території до облікової площі, його зміни корелюють зі змінами крутизни схилів. Найвище вертикальне розчленування рельєфу на схилах Гологір і становить 100-150 м/км2, найнижче - в долині Полтви (в межах 0-10 м/км2). Вертикальне розчленування рельєфу на пасмах становить 20-30 м/км2, на уступі Розточчя і Львівського плато здебільшого не перевищує 50-80 м/км2. У середньому на території басейну величина цього показника становить 0,2 м/км2.
Похил річок визначається як відношення різниці висот витоку і гирла річки до її довжини. Виділення прибережно-захисної смуги і водоохоронної зони необхідне для складання карти екологічної інфраструктури, що є важливим етапом побудови карти ядер екологічної конфліктності [8, 12] як основи прийняття управлінських рішень щодо оптимізації природокористування в межах річкового басейну.
Найвища крутизна схилів району досліджень (рис. 2) зафіксована у межах Гологоро- Кременецького кряжу, Розточчя і Львівського плато (10-20 і більше градусів). Схили пасом Пасмового Побужжя до долин перевищують 5 градусів. У долинах річок крутизна схилів, як правило, не перевищує 1 градуса.
Нами також визначено середню крутизну схилів суббасейнів Полтви. В середньому, у межах водозбору, вона становить 2-3 градуси. У басейнах рр. Маруньки і Недільчини крутизна схилів перевищує 4 градуси, що вказує які беруть початок на підвищених ділянках рельєфу і мають відносно невелику довжину. Зокрема, р. Марунька витікає зі східних схилів Львівського плато, р. Перегноївка - з північного уступу Гологір. Найнижчий похил р.Яричівки, яка має відносно велику довжину.
Довжина басейну р. Полтви становить 59,6 км, максимальна ширина - 33,1 км, середня ширина - 24,7 км. Коефіцієнт розвитку довжини вододільної лінії складає 1,55 [2, 13].
У басейні р. Полтви 11 річок - постійних водотоків довжиною більше 10 км [5]. (рр. Полтва, Думниця, Яричівка, Недільчина, Білка, Марунька, Кишиця, Гологірка, Перегноївка, Тимковецький, і Якторівський потоки). Відповідно до Водного кодексу України [4], усі річки басейну є малими.
Згідно класифікації річок за площею водозбору відповідно до Водної Рамкової Директиви ЄС [3], Полтва є великою річкою. У межах досліджуваної території протікає 6 середніх річок (рр. Білка, Перегноївка, Тимковецький потік, Гологірка, Яричівка, Думниця) і 4 малих (рр. Марунька, Недільчина, Кишиця, Якторівський потік). Відповідно до ВРД ЄС, досліджувана територія знаходиться в межах еко- регіону «Східні рівнини».
Для дослідження структурної організації річкової мережі басейну Полтви та визначення порядків водотоків ми використовували дихотомічну систему класифікації Філософова- Страллера. За цією схемою типізації, елементарному водотоку присвоюється І порядок, а для утворення водотоку вищого порядку необхідне злиття двох однопорядкових водотоків (n+n = n+1). Водозбірний басейн отримує найвищий порядок водотоку на замикаючому створі [1, 14]. Типізацію виконано для всіх постійних та тимчасових природних й антропогенних водотоків, за винятком струмків, які належать до внутрішнього стоку і не мають зв'язку з основною річкою, а також водотоків, які впадають у систему каналізації (на території м. Львова).
Згідно топографічних карт кінця XX ст., з уточненнями за даними космознімків Landsat 7 і польових досліджень, відповідно до класифікації Філософова-Страллера, на досліджуваній території виділено 2966 водотоків, у тому числі 2306 водотоків І порядку, 527 - ІІ порядку, 106 - ІІІ порядку, 22 - ГУ порядку, 6 - V порядку і 1 - УІ порядку (рис. 3). Кількість водотоків перевищує мінімально необхідне число [11] в 46,3 рази (Кп, табл. 1). За цією класифікацією Полтва набуває УІ порядку, її найбільші притоки (рр. Білка, Перегноївка, Гологірка, Думниця, Яричівка і Тимковецький канал) - V порядку, менші притоки (рр. Не- дільчина, Марунька, Кишиця, Якторівський потік) - ІУ порядку.
Рис. 3. Порядок водозборів басейну р. Полтви
Таблиця 1 - Основні морфометричні характеристики річок басейну р. Полтви та їх водозборів
Річки |
Довжина річки, км |
Площа водозбору, км2 |
Порядок річки |
Звивис тість річки, км/км |
Похил річки, м/км |
Сер. густота во- дотоків водозбору, км/км2 |
Середня висота водозбору, м н.р.м. |
Середня крутизна схилів водозбору, градуси |
Кп |
|
Полтва |
56,3* |
1474,1* |
VI |
1,32** |
0,48** |
1,71 |
259,0 |
3 |
46,3 |
|
Долина Полтви |
56,3* |
332,5 |
VI |
1,32** |
0,48** |
1,71 |
248,5 |
2 |
- |
|
Думниця |
50,8 |
218,4 |
V |
1,09 |
2,09 |
1,48 |
251,7 |
2 |
15,7 |
|
Яричівка |
41,9 |
261,3 |
V |
1,09 |
1,74 |
1,90 |
265,2 |
3 |
3,8 |
|
Недільчина |
27,2 |
88,7 |
IV |
1,43 |
3,20 |
1,32 |
295,2 |
5 |
7,6 |
|
Білка |
29,8 |
232,4 |
V |
1,63 |
3,69 |
1,66 |
273,1 |
3 |
15,1 |
|
Марунька |
14,6 |
54,7 |
IV |
1,08 |
9,02 |
1,61 |
286,0 |
5 |
5,3 |
|
Кишиця |
11,0 |
30,9 |
IV |
1,26 |
4,38 |
1,55 |
262,6 |
2 |
3,1 |
|
Перегноївка |
19,3 |
270,0 |
V |
1,26 |
9,88 |
1,83 |
263,1 |
3 |
19 |
|
Тимковецький |
28,2 |
168,5 |
V |
1,60 |
3,68 |
1,80 |
266,0 |
3 |
12,1 |
|
Якторівський |
11,8 |
48,0 |
IV |
1,53 |
6,54 |
2,06 |
254,9 |
2 |
8,6 |
|
Г ологірка |
25,1 |
157,4 |
V |
1,24 |
2,35 |
1,60 |
253,3 |
2 |
8,5 |
* Довжина наземного русла та площа басейну р. Полтви розраховано картографічним методом ** Звивистість і похил річки розраховано для наземного русла Полтви
У структурі річкової мережі переважають водотоки І (77,7% від загальної кількості і 56,5% від сумарної довжини водотоків) і ІІ порядків (17,8 і 21,7% відповідно). Середня довжина елементарного водотоку становить 0,6 км. Нами проведено аналіз трансформаційних процесів структури гідрографічної мережі за період з 20-х років ХХ ст. до 2000 року, використовуючи карти масштабу 1:100 000 (табл. 2). Коефіцієнт трансформації русел [7] становить +1,2 за кількісним складом і +23,6 за довжиною. Зокрема, кількість водотоків І і ІІ порядків зросла на 5,2 %, а їх сумарна довжина- на 50,4%, що вказує на підвищення чутливості басейну до впливу природних та антропогенних факторів. Підвищення складності структури водотоків спостерігається практично в кожному суббасейні, що зумовлено наявністю осушних систем у долинах кожної річки: на досліджуваній території діє 10 меліоративних систем, які займають 36,7% території басейну. Інтенсивною меліорацією охоплені долини рр. Полтви, Яричівки, Недільчини, Якторівського потоку, Гологірки, Маруньки, Тимковецького потоку, окремі ділянки басейну рр.Перегноївки, Білки, Думниці.
Таблиця 2 - Трансформація водотоків басейну Полтви
№ з/п |
Річка |
Коефіцієнт трансформації русел |
Коефіцієнт трансформації русел водотоків І-ІІ порядків |
Зміна густоти водотоків, % |
|||
за кількістю водотоків |
за довжиною водотоків |
за кількістю водотоків |
за довжиною водотоків |
||||
1 |
Полтва |
+ 1,2 |
+23,6 |
+ 1,5 |
+31,6 |
+24,0 |
|
2 |
Долина Полтви |
-3,05 |
+ 19,02 |
-4,35 |
+22,93 |
+23,9 |
|
3 |
Думниця |
+9,3 |
+23,9 |
+9,6 |
+28,8 |
+25,6 |
|
4 |
Яричівка |
+2,4 |
+ 17,8 |
+3,2 |
+34,6 |
+ 16,4 |
|
5 |
Недільчина |
-26,7 |
+0,3 |
-23,8 |
+30,7 |
+4,5 |
|
6 |
Білка |
-5,2 |
+ 18,1 |
-3,5 |
+20,8 |
+29,4 |
|
7 |
Марунька |
-2,3 |
+3,6 |
-2,5 |
+6,4 |
+3,6 |
|
8 |
Кишиця |
+50,0 |
+30,3 |
+52,0 |
+ 16,3 |
+64,0 |
|
9 |
Перегноївка |
-2,2 |
+29,4 |
-1,2 |
+37,3 |
+27,8 |
|
10 |
Тимковецький потік |
-2,9 |
+26,8 |
-1,8 |
+35,2 |
+24,4 |
|
11 |
Якторівський потік |
+ 1,8 |
+47,1 |
+ 1,9 |
+56,5 |
+45,5 |
|
12 |
Гологірка |
+ 12,8 |
+40,9 |
+ 12,1 |
+49,9 |
+40,9 |
Наприкінці ХІХ ст. на території м. Львова Полтву замкнули у кам'яний колектор, де вона знаходиться й сьогодні. Були спрямлені деякі її допливи: потоки Клепарівський, Голосківський, Збоїщанський, Лисинецький, Підбор- щівський тощо [10]. Довжина відкритого русла Полтви скоротилася на 5 км, згодом - ще на 2 км.
Різко зменшилася кількість і довжина водотоків в басейні Малехівки, що зумовлено зміною довжини її русла (будівництво залізничної дороги), засипанням його частини (при розширенні Голосківського кладовища) і каналізуванням основної її притоки - Збоїщанського потоку у зв'язку з розбудовою м. Львова. Оскільки в результаті цих змін довжина Малехівки скоротилася з 11,9 до 6,6 км, вона надалі не класифікується як річка [5].
Відведено русло р. Недільчини (відбулося скорочення довжини на 28%), що, однак, суттєво не вплинуло на значення сумарної довжини водотоків через створення Недільчинської меліоративної системи (сумарна довжина водотоків І і ІІ порядків зросла на 30%).
У результаті польових досліджень нами виявлено пересихання частини русел водотоків басейну р. Полтви. Зокрема, скоротилася довжина русел з постійним потоком води у Миклашівки і Куткірського каналу. На даний час довжина цих водотоків становить менше 10 км, тому вони більше не класифікуються як річки [5].
Найвища густота річкової мережі (рис. 4) спостерігається в долинах річок, у межах меліоративних систем (10 осушних систем займають 36,7% площі басейну). Відповідно, найнижча - на підвищених ділянках рельєфу, а також на території міста Львова, де більшість водотоків були каналізовані (внаслідок чого густота водотоків басейну Полтви в межах міста знизилася на 70%, їх сумарна довжина - на 73% (з 63,9 до 17 км). Загалом густота водотоків басейну Полтви протягом ХХ ст. підвищилася на 32%. Ретроспективний аналіз цієї характеристики вказує на підвищення густоти водотоків на територіях, охоплених меліоративними системами (зокрема, Полтвинською, Яричівською, Недільчинською, Гологірською, Якторівською тощо) (табл. 2).
Звивистість річки визначається як відношення її довжини до відрізку, який з'єднує витік і гирло річки. Найнижча звивистість річок, які протікають у міжпасмових долинах Пасмового Побужжя (рр. Марунька, Яричівка, Думниця, Полтва), найвища - у правобережних притоках (р. Білка, Тимковецький і Якторівський потоки).
Висновки
Морфологічна будова річково-басейнової системи Полтви визначаються природними умовами території та рівнем антропогенного навантаження.
Рельєф місцевості зумовлює морфологічні особливості досліджуваної території (крутизну та експозицію схилів, похил і звивистість річок тощо).
Масштабні трансформаційні процеси в басейні, викликані створенням систем осушної меліорації, призвели до ускладнення структури водотоків басейнів та збільшення густоти річкової мережі і, як наслідок, до підвищення чутливості водотоків до впливу природних та антропогенних факторів.
Значний вплив на структурну організацію річкової мережі Полтви мала каналізація русел на території м. Львова та розвиток об'єктів приміської інфраструктури.
Морфологічні дослідження річково-басейнової системи Полтви є важливим етапом аналізу її геоекологічного стану та основою для прийняття управлінських рішень щодо оптимізації водокористування в регіоні.
Література
1. Антипов А. Н. Географические аспекты гидрологических исследований (на примере систем Южно-Минусинской котловины) / А. Н. Антипов, Л. М. Корытный - Новосибирск: Наука, 1981. - 177 с.
2. Будз О. П. Гідрологія: Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення / О. П. Будз. - Рівне: НУВГП, 2008. - 169 с.
3. Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/EC. Основні терміни та їх визначення / EU Water Framework Directive 2000/60/EC. Definitions of Main Terms. - Київ: 2006. - 240 с.
4. Водний кодекс України / Введений в дію Постановою ВР № 214/95-ВР від 6 червня 1995 р. // ВВР, 1995, № 24, ст. 189.
5. Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін. - К.: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989 - 1993. - Т. 3: П - Я. - 480 с.
6. Державна геологічна карта України. Волино-Подільська серія М - 34 - XVIII (Рава-Руська), М - 35 - ХІІІ (Червоноград), М - 35 - ХІХ (Львів) / авт.: Л. С. Герасімов, С. В Чалий, І. І. Герасімова [та ін.]; ред.. В. Я. Веліканов; Київ: Державна геологічна служба, 2004. 10 арк.карт + додаток (118 с.)
7. Ковальчук І. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз / І. Ковальчук - Львів: Інститут українознавства, 1997. - 440 с.
8. Курганевич Л. Методичні підходи до аналізу екологічного стану річкового басейну Полтви /Л. Курганевич, М. Шапка // Матеріали міжнародної наукової конференції «Географічні засади вирішення регіональних проблем» (18 - 19 листопада 2010 р.). - Кам'янець-Подільський: Видавець Зволейко Д. Г., 2010. - С. 124-126.
9. Методика упорядкування водоохоронних зон річок України / Державний комітет України по водному господарству ; Український НДІ водогосподарсько-екологічних проблем (УНДІВЕП) / А. В. Яцик (розроб.). - К.: Оріяни, 2004. - 125 с.
10. Назарук М. Львів у ХХ столітті. Соціально-екологічний аналіз: монографія / М. Назарук - Львів : Українська академія друкарства, видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. - 348 с.
11. Павловська Т. С. Структурний аналіз верхів'я р. Вижівка // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки, 2009 (Кружалин В. И. Эколого-геоморфологический анализ речных бассейнов / В. И. Кружалин, Ю. Г. Симонов, Т. Ю. Симонова // Экологические аспекты теоретической и прикладной геоморфологии. - М. : Изд-во МГУ, 1995. - С. 23-25.
12. Позаченюк Е. А. Методика составления карты ядер экологической конфликтности (на примере бассейна р.Черной) / Е. А. Позаченюк, И. В. Завальнюк // Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку: збірник наукових праць. - К. : Картографія, 2003. - С. 177-182.
13. Практикум із загальної гідрології (для студентів географічного факультету) / Уклав В. І. Біланюк. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. - 60 с.
14. Философов В. П. Краткое руководство по морфометрическому методу поисков тектонических структур / В. П. Философов [Под общей ред. А. А. Корженевского] - Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1960. - 94 с.
15. Цись П. М. Геоморфологія УРСР [Текст] : учб. посіб. для студ. геогр. ф-тів ун-тів / П. М. Цись . - Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1962. - 278 с.
16. Jarvis A., Reuter H.I., Nelson A., Guevara E., 2008. Hole-filled seamless SRTM data v4. International Centre for Tropical Agriculture (CIAT), available from http://srtm.csi.cgiar.org
References
1. Antipov A. N. Geograficheskie aspekty gidrologicheskih issledovanij (na primere sistem Juzhno-Minusinskoj kotloviny) / A. N. Antipov, L. M. Korytnyj - Novosibirsk: Nauka, 1981. - 177 s.
2. Budz O. P. G^olog^a: Іnteraktivnij kompleks navchal'no-metodichnogo zabezpechennja / O. P. Budz. - Rwne: NUVGP, 2008. - 169 s.
3. Vodna Ramkova Direktiva ЄS 2000/60/EC. Osnovm termmi ta Ш viznachennja. / EU Water Framework Directive 2000/60/EC. Definitions of Main Terms. - Kuv: 2006.
4. Vodnij kodeks Ukrami / Vvedenij v dlju Postanovoju VR № 214/95-VR vni 6 chervnja 1995 r. // VVR, 1995, № 24, st. 189.
5. Geohrafichna entsyklopediya Ukrayiny: v 3-kh tomakh / Redkol.: O. M. Marynych (vidp. red.) ta in. - K.: «Ukrayins'ka entsyklopediya» imeni M. P. Bazhana, 1989 - 1993. - T. 3: P - Ya. - 480 s.
6. Derzhavna geolohichna karta Ukrayiny. Volino-PodT'ska serija M - 34 - XVIII (Rava-Rus'ka), M - 35 - НШ (Chervonograd), M - 35 - НІН (L'vrv) / avt.: L. S. Gerasmov, S. V Chalij, І. І. Gerasmova [ta іп.]; red. V. Ja. VeHkanov; Knv: Derzhavna geologkhna sluzhba, 2004. 10 ark.kart + dodatok (118 s.)
7. Koval'chuk І. Regіonal'nij ekologo-geomorfologichnij anallz. - L'vfv: !nstitut ukramoznavstva, 1997. - 440 s.
8. Kurganevich L. Metodichm p^odi do anaHzu ekologіchnogo stanu richkovogo basejnu Poltvi /L. Kurganevich, M. Shpka // Materіali mizhnarodnoї naukovoї konferencії «Geografіchnі zasadi virishennja regіonal'nih problem» (18 - 19 listopada 2010 r.). - Kam'janec'-PodiГs'kij: Vidavec' Zvolejko D. G., 2010. - S. 124 - 126.
9. Metodika uporjadkuvannja vodoohoronnih zon richok Ukraїni / Derzhavnij komKet Ukrami po vodnomu gospodarstvu ; Ukrams'kij МОІ vodogospodars'ko-ekologіchnih problem (UNDІVEP) / A.V. Jacik (rozrob.). - K.: Orijani, 2004. - 125 s.
10. Nazaruk M. L'viv u HH stolitti. Social'no-ekologichnij anaHz: monografja. - L'viv: Ukraїns'ka akademya drukarstva, vidavnichij centr LNU ішєпі !vana Franka, 2008. - 348 s., іі.
11. Pavlovs'ka T. S. Strukturnij anakz verhiv'ja r. Vizdvka // Naukovij visnik Volins'kogo nadonal'nogo universitetu imeni Lesi Ukraїnki, 2009 (Kruzhalin V. I. Jekologo-geomorfologicheskij analiz rechnyh bassejnov / V. I. Kruzhalin, Ju. G. Simonov, T. Ju. Simonova // Jekologicheskie aspekty teoreticheskoj i prikladnoj geomorfologii. - M. : Izd-vo MGU, 1995. - S. 23-25.
12. Pozachenjuk E. A. Metodika sostavlenija karty jader jekologicheskoj konfliktnosti (na primere bassejna r.Chernoj) / E. A. Pozachenjuk, I. V. Zaval'njuk // Nadonal'ne kartografuvannja: stan, problemi ta perspektivi rozvitku: zbunik naukovih prac'. - K. : Kartografja, 2003. - S. 177-182.
13. Praktikum iz zagal'noї gidrologiї (dlja studentiv geografichnogo fakul'tetu) / Uklav V. І. BUanjuk. - LVIv: Vidavnichij centr LNU mem Іvana Franka, 2005. - 60 s.
14. Filosofov V. P. Kratkoe rukovodstvo po morfometricheskomu metodu poiskov tektonicheskih struktur / V. P. Filosofov [Pod obshhej red. A. A. Korzhenevskogo] - Saratov : Izd-vo Saratov. un-ta, 1960. - 94 s.
15. Cis' P. M. Geomorfologya URSR [Tekst] : uchb. posto. dlja stud. geogr. f-tiv un-tiv / P. M. Cis' . - L'viv: Vid-vo LVIv. un-tu, 1962. - 278 s.
16. Jarvis A., Reuter H.I., Nelson A., Guevara E., 2008. Hole-filled seamless SRTM data v4. International Centre for Tropical Agriculture (CIAT), available from http://srtm.csi.cgiar.org
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Суть моніторингу навколишнього природного середовища. Експериментальні геодезичні спостереження за станом деформацій земної поверхні на території Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну на прикладі м. Нововолинська. Фактори формування рельєфу.
дипломная работа [5,3 M], добавлен 26.07.2013Сутність, методи та аналіз зображення рельєфу на геодезичних картах. Загальна характеристика зображення рельєфних моделей горизонталями. Особливості відображення рельєфу за допомогою штриховки, відмивки і гіпсометричного способу на картах малих масштабів.
реферат [1,4 M], добавлен 20.05.2010Класифікація річок, гідрографічний опис водного об'єкту. Характеристика водотоку, долини та русла річки. Внутрішній розподіл стоку, льодовий і термічний режими, твердий стік. Характеристика басейну річки та гідрографічної мережі на прикладі річки Уж.
практическая работа [239,0 K], добавлен 25.10.2010Аналіз геологічної діяльності річок як одного із найважливіших факторів створення сучасного рельєфу Землі. Фактори, що визначають інтенсивність ерозії. Будова річного алювію. Основні причини утворення терас. Потужність дельтових відкладень, їх види.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 12.03.2019Вивчення тектоніки, розділу геології про будову, рухи, деформацію і розвиток земної кори (літосфери) і підкорових мас. Аналіз особливостей тектонічної будови, рельєфу сформованого тектонічними рухами та корисних копалин тектонічної структури України.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 18.05.2011Характеристика водного режиму річок: повінь, паводок, межень. Гідрограф. Класифікація Б.Д. Зайкова, М.І. Львовича, П.С. Кузіна. Аналіз антропогенного впливу на водний режим річки на прикладі р. Дніпро. Гідрологічний режим Дніпровського каскаду водосховищ.
курсовая работа [8,2 M], добавлен 22.12.2013Стан оцінки чинників формування рельєфу низовинної частини Північного Причорномор’я на морфолого-морфометричні особливості земної поверхні. Генезис та динаміка рельєфу, його формування, вияв і розвиток сучасних екзогенних геоморфологічних процесів.
статья [23,9 K], добавлен 11.09.2017Дослідження гідрографічної мережі Повчанської височини. Аналіз показників водності річкових систем. Ідентифікація гідрографічної мережі Повчанської височини, побудова картосхеми її водних басейнів. Морфометричні характеристики річок на території.
статья [208,4 K], добавлен 11.09.2017Природні умови району проходження району практики. Історія формування рельєфу району проходження практики. Сучасні геоморфологічні процеси. Основні форми рельєфу: водно-ерозійні, гравітаційні, антропогенні. Вплив господарської діяльності на зміни в ньому.
отчет по практике [2,0 M], добавлен 07.03.2015Принципи побудови цифрових моделей рельєфу та методи інтерполяції поверхонь. Порівняльна характеристика властивостей та функціональних можливостей різних програмних продуктів для їх побудови. Екпериментальне використання Mapinfo Vertical Mapper.
курсовая работа [8,0 M], добавлен 01.03.2014Особливості формування гідрологічного і гідрохімічного режимів малих річок Північного Приазов’я, стан річкових басейнів. Гідроенергетичне освоєння ресурсів малих річок, регулювання стоку. Гідромеліорація, осушення і зрошення. Погіршення стану малих річок.
дипломная работа [83,3 K], добавлен 12.01.2011Методологічні основи вивчення геоморфологічних особливостей. Історія дослідження геоморфологічних особливостей формування рельєфу Подільських Товтр. Процес формування верхньобаденських та нижньосарматських органогенних споруд, сучасні особливості гір.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 22.12.2014Розробка схеми ланцюгової аварії, яка формується в межах басейну рік з притоками і відзначається масовими руйнуваннями гідроспоруд. Описання мережі гребель річкового басейну Парана. Оцінка розвитку аварії на каскаді гребель, викликаної ефектом "доміно".
статья [673,2 K], добавлен 04.09.2014Поняття атмосфери і її особливості. Висота, межі, будова атмосфери. Сонячна радіація, нагрівання атмосфери. Геологічні процеси, пов'язані з дією атмосфери. Інженерно-геологічне вивчення вивітрювання. Мерзлотно-динамічні явища, порушення термічного режиму.
курсовая работа [33,4 K], добавлен 12.06.2011Фізико-географічна характеристика басейна річки Міссісіпі. Клімат, геологічна будова, землекористування та ґрунти, основні гідрологічні характеристики басейна річки та її притоків. Вплив господарської діяльності на стан річки, її екологічні проблеми.
контрольная работа [36,4 K], добавлен 04.05.2014Елементи геологічної будови території сучасного Києва. Стратиграфічне розчленування утворень, поширених на даній території. Відклади київської світи: морські піски, глини і мергели. Глибини залягання покрівлі світи та фактори, що на неї впливають.
реферат [34,3 K], добавлен 21.01.2011Комплексна характеристика долини р. Дністер, її природних умов, кліматичних та геолого-геоморфологічних особливостей. Гірська Карпатська, Подільська і Причорноморська частини річки. Гідрографічна сітку території басейну. Дослідження дністерських терас.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 15.06.2014Річка Прип'ять як один з найбільших водних об'єктів чорнобильської зони відчуження. Основні радіонукліди в річці Прип'ять. Морфологія русел і заплав річок. Параметри якості поверхневих і ґрунтових вод у долині Прип’яті. Вплив господарської діяльності.
реферат [26,5 K], добавлен 14.03.2012Поверхня рельєфу Сумської області, нахил кристалічного фундаменту території, вплив на рельєф діяльності льодовика, поверхневих лісових порід. Основні причини підтоплення в області. Водно-льодовикові, флювіальні, гравітаційні та еолові морфоскульптури.
реферат [42,5 K], добавлен 21.11.2010Збір вертикальних навантажень на фундамент. Прив’язка будівлі до рельєфу місцевості. Проектування окремо стоячого фундаменту на природній основі, розрахунок його із забивних паль та у пробитих свердловинах. Визначення підтоплення майданчика чи території.
курсовая работа [557,2 K], добавлен 13.02.2011