Забезпеченість запасами руд чорних металів гірничих підприємств України та проблеми їх експлуатації

Таким чином, виконаний аналіз показав, що для гірничо-видобувних підприємств, розробляючих Нікопольський марганцевий басейн, забезпеченість запасами легкозбагачуємих багатих оксидних руд мала и становить до 20 років. На перспективу можливий видобуток тільки оксидно-карбонатних та, в основному, карбонатних руд, тому вже у теперішній час необхідно розробити високоефективні на економічні способи їх збагачення, розглянути можливості розконсервації Таврійського ГЗК для вирішення поставлених перед ним завдань.

Як витікає з наведеного вище матеріалу, забезпеченість запасами мінеральної сировини гірничих підприємств, якими виконується видобуток руд, в значній мірі обумовлена їх річною потужністю. В свою чергу запроектована (максимальна) потужність гірничого підприємства обумовлена геологічними умовами залягання родовища, його запасами, техніко-економічними показниками, потребами на зовнішньому і внутрішньому ринках, а також визначає інтенсивність впливу на навколишнє середовище.

У першому наближенні виробнича потужність гірничого підприємства повинна відповідати терміну амортизації основних будівель і споруд, а також застосовуємого устаткування за період розробки запасів родовища. При порівняно невеликих запасах корисної копалини і обмежених розмірах родовища недоцільна велика продуктивність гірничого підприємства із застосуванням потужного устаткування і потокових технологій. В цьому випадку родовище буде відпрацьовано у короткі терміни і з'явиться проблема подальшого використання наявного устаткування і вже створеної інфраструктури гірничого виробництва. Крім того, капітальні витрати на будівництво гірничого підприємства майже повністю погашаються на вилучені запаси. Тому при обмежених запасах, чим більша виробнича потужність підприємства, тим більший розмір амортизації капітальних витрат, що веде до значного підвищення собівартості видобутку. Питомі капітальні витрати на будівництво і собівартість виїмки 1 т гірської маси із збільшенням виробничої потужності шахти або кар'єру в більшості випадків знижуються, що обумовлює застосування високопродуктивного устаткування і потокових технологій при розробці родовищ з великими запасами і розмірами кар'єрних полів.

Таблиця 8 - Термін існування кар'єру в залежності від його продуктивності

Згідно норм технологічного проектування підприємств з відкритим способом розробки [5], залежно від продуктивності робіт, залізорудні кар'єри мають наступні мінімальні терміни існування (таблиця 8).

Для кар'єрів, що розробляють титано-ільменитові і марганцеві руди, флюс і вогнестійку сировину рекомендується такий час існування (табл. 9).

Знаючи припускну продуктивність кар'єру, а також нормативні строки його експлуатації з урахуванням втрат при видобутку руд, можна встановити необхідну для розробки кількість запасів корисної копалини, або ж навпаки по запасам та терміну дії можливо визначити необхідну продуктивність гірничого підприємства.

Таблиця 9 - Термін існування кар'єрів по видобутку кольорових руд та будівельних матеріалів

Мінімальна продуктивність гірничовидобувного підприємства визначається потребами у видобуваємій сировині, а також у металевій продукції внутрішнього та зовнішнього ринків, оскільки стан та перспективи розвитку гірничих підприємств залежить від продуктивної праці металургійної промисловості. Так, починаючи з 2001 р. і до кінця 2007 р. у світі спостерігався ріст потреби у металі будівництва та машинобудування, що призвело до зростання потреби у залізорудній сировині і підвищенню її видобутку: у Китаї - в 2,45 рази, Індії - в 2,0 рази, Азії і Австралії - на 55-65% і в Україні на 41,7%. Але економічна криза, яка виникла у 2008 році, призвела до різкого спаду попиту на мінеральну сировину (на 30-40%), а також на металеву продукцію. Це підвищило конкуренцію на світовому ринку і викликало зростання вимог до якості мінеральної сировини та зниженню ціни на метал (на 20-30%). У зв'язку з застарілими технологіями виплавки металу (мартенівськими), великими енергозатратами на вироблення металевого прокату, продукція металургійної промисловості України в останні роки стала конкурентно неспроможною у порівнянні з аналогічною продукцією Китаю і Росії і вже не кажучи про індустріально розвинуті країни Західної Європи, Америки та Канади. Вказане призвело до спаду виробництва у металургійній галузі, оскільки споживання її продукції було переважно зорієнтовано на зовнішній ринок - 80% від загального обсягу. Це відповідно викликало зниження видобутку мінеральної сировини, погіршення показників роботи всього гірничо-металургійного комплексу країни і розбалансування її економіки.

Для збалансованого розвитку економіки країни, можливості управління нею, необхідно розробити програму розвитку чорної металургії на найближчі 20-25 років (до 2030-2035 рр.) з вирішенням питань по необхідній кількості видобуваємої мінеральної сировини з закриттям неефективних і еколого небезпечних підприємств та створенню умов на переорієнтацію ринку мінеральної сировини та металопродукції на внутрішні потреби у співвідношенні з зовнішніми 50:50%. На законодавчому рівні треба закріпити положення про узгодження з відповідними державними та природоохоронними органами експлуатації та перспектив розвитку гірничо-видобувного підприємства, незалежно від форм власності, з урахуванням розробки запасів не тільки багатих, а і бідних руд, впливу на навколишнє середовище та шляхи поліпшення його стану, а також вирішення питань соціального характеру.

Висновки

1. Розвіданність запасів руд чорних металів в країні досить висока і становить 88-98%. Забезпеченість загальними запасами країни даною мінеральною сировиною становить понад 100 років, але забезпеченість запасами багатих залізних руд діючих гірничовидобувних підприємств становить 10-20 років, а легкозбагачуємими оксидними марганцевими рудами - 15-30 років. Тому на найближчу перспективу нагальним стає питання використання основних запасів окислених залізистих кварцитів (понад 60%) та карбонатних марганцевих руд (понад 70%), для яких треба розробити високоефективні схеми збагачення.

2. Терміни дії гірничовидобувного підприємства обумовлений кількістю запасів відпрацьовуємого родовища, тому з їх відробкою більшість гірничих підприємств закривається. При їх ліквідації на підприємствах повинні бути виконані заходи по запобіганню подальшого негативного впливу на оточуюче середовище. На державному (законодавчому) рівні в період експлуатації гірничого підприємства повинно передбачатися відрахування коштів на усунення наслідків його негативної дії на навколишнє середовище.

3. Оскільки, у більшості випадків, гірничовидобувні підприємства є головним містоутворюючим чинником, то на державному рівні для таких міст треба розробити програму по напрямкам подальшого їх розвитку з реструктуризацією галузей промисловості і працевлаштування населення.

4. Гірничо-металургійний комплекс України є основою її економіки, тому для збалансованого розвитку і можливості управління нею, необхідно розробити програму розвитку чорної металургії країни на найближчі 20-25 років з вирішенням питань необхідної кількості видобуваємої сировини з закриттям неефективних і еколого-небезпечних підприємств та створенню умов переорієнтації ринку мінеральної сировини та металопродукції на внутрішні потреби у співвідношенні з зовнішніми 50:50%.

5. Незалежно від форм власності гірничовидобувного підприємства на законодавчому рівні треба розробити положення про узгодження з відповідними державними і природоохоронними органами умов його функціонування та перспектив розвитку з урахуванням розробки запасів не тільки багатих, а й бідних руд, впливу на навколишнє середовище та шляхи поліпшення його стану, а також вирішення питань соціального характеру.

6. Особливо гостро наведені проблеми постають для Дніпропетровської області, де видобувається більше 80% залізистих та 100% - марганцевих руд. Значний обсяг вже виконаних та здійснюваних у теперішній час гірничих робіт призвів до критичного екологічного стану навколишнього середовища області, прискоренню деградації її екосистем та малої можливості їх самовідновлення, до загрози безпеки життєдіяльності людини, що становить вирішення екологічних питань на рівень першочергових.

7. На найближчий час треба розробити кадастр родовищ корисних копалин чорних металів з відображенням гірничо-геологічних умов їх залягання, які визначають можливі способи та технології розробки мінеральної сировини з урахуванням впливу на навколишнє середовище для встановлення перспектив черговості їх експлуатації.

залізо марганець руда гірничий

Перелік посилань

1. Металлические и неметаллические полезные ископаемые Украины. Ред. Щербак Н.П., Бобров А.Б. - Киев-Львов: Изд-во «Центр Европы», 2005. - Том 1. Металлические полезные ископаемые. - 785 с.

2. Фрощий Н.В. Эколого-технические аспекты в оценках геологических ресурсов Кривбасса / Фрощий Н.В. - М.: ГИАБ, 2003. - № 10. - С. 65-69.

3. Міщенко В.С. Економічні пріоритети розвитку й освоєння мінерально-сировинної бази України / Міщенко В.С. - К.: Наукова Думка, 2007. - 360 с.

4. Державний баланс запасів корисних копалин на 01.01.2001 р. Руди заліза. - К.: Геоінформ, 2001. - 81 с.

5. Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств з відкритим способом розробки родовищ корисних копалин. [в 3 т]. - Київ, 2007. - Гірничі роботи. Ліквідація гірничодобувних підприємств. Техніко-економічна оцінка та показники. Т. 1. МППУ. - 2007, - 279 с.

6. Технологические решения по организации эффективного производства высококачественного железорудного сырья на Криворожском горнообогатительном комбинате окисленных руд / [Прилиненко В.Д., Авраменко А.А., Петров А.В. и др.]. Кривой Рог: КТУ, 2006. - 230 с.

Размещено на Allbest.ru