Оцінювання й картографування ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні - європейський контекст

Размещено на http://www.allbest.ru/

КАРТОГРАФІЯ, ГЕОП1ФОРМА ТИКА

УДК 911.504.06 (477.82)

ОЦІНЮВАННЯ Й КАРТОГРАФУВАННЯ РИЗИКІВ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ - ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ

Л.Г. Руденко1, О.Л. Дронова2



Л.Г. Руденко1, Е.Л. Дронова2

ОЦЕНИВАНИЕ И КАРТОГРАФИРОВАНИЕ РИСКОВ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЙ В УКРАИНЕ - ЕВРОПЕЙСКИЙ КОНТЕКСТ

Институт географии Национальной академии наук Украины, Киев 2Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко

В статье рассмотрены ключевые понятия, важные для оценивания и картографирования рисков возникновения чрезвычайных ситуаций - природные, технологические (техногенные) угрозы. С учетом существующего опыта оценивания различных рисков рассмотрены уязвимость объектов и основные показатели ее оценивания. Изложены практические результаты предложенных методических подходов к оцениванию рисков, которые осуществляются в Украине в процессе разработки Атласа природных, техногенных и социальных опасностей возникновения чрезвычайных ситуаций. Атлас содержит 5 разделов: вступление, предпосылки потенциальных истоков чрезвычайных ситуаций, факторы возможных рисков и опасностей, чрезвычайные ситуации в Украине и упреждение возникновения чрезвычайных ситуаций.

Ключевые слова: угрозы; риски; чрезвычайные ситуации.



L. Rudenko1, О. Dronova2

EVALUATION AND MAPPING OF STATE OF EMERGENCY RISK IN UKRAINE - EUROPEAN CONTEXT

11nstitute of Geography of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

Kyiv Taras Shevchenko National University

The article describes the key concepts that are important for estimating and mapping the risks of state of emergency - natural and technogenic threats. Taking into account the existing experience of risks evaluation, the vulnerability of various facilities and the main indicators of its evaluation have been reviewed. Practical results of the proposed methodological approaches to the risks assessment implemented in Ukraine in the process of natural, technogenic and social hazard emergencies Atlas development have been outlined. Atlas contains 5 sections of maps: an introduction, causes of potential emergency sources, factors of possible risks and hazards, the state of emergency in Ukraine and their prevention.

Keywords: threats, risks and hazards, emergencies.

картографування ризик надзвичайний природний



Актуальність питання

Проблема оцінювання й картографування ризиків виникнення надзвичайних ситуацій (НС) досить добре розроблена на Заході. Одним із засновників вивчення стихійного лиха як процесу взаємодії екстремального природного явища в його геофізичних параметрах інтенсивності впливу на соціально-економічні процеси, які визначають розвиток території, є Г.Уайт [17]. Запропонований ним підхід набув розвитку в теоретичних [1] і практичних дослідженнях у багатьох країнах СНД. Аналіз існуючих підходів до оцінювання й картографування ризиків виникнення НС у країнах СНД не входить до завдання цієї статті.

Незважаючи на значну кількість робіт з цього напрямку, його актуальність постійно посилюється у зв'язку зі збільшенням порушень рівноваги між природою й господарською діяльністю людини. До зростання кількості прояву НС призводять наявність старих технологій, зношеність основних фондів, прояв людського фактора та інші чинники.

В Україні економісти, географи й політологи давно приділяють істотну увагу проблемі НС, однак питання просторової інтерпретації прояву й представлення їх у картографічному вигляді лише починають долучати до цієї комплексної теми.

Згідно з українським законодавством, «надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру - це порушення нормальних умов життя й діяльності людей на окремій території або об'єкті на ній, або на водному об'єкті, викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, у тому числі епідемією, епізоотією, епіфіктотією, пожежами, що призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території або об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей і/ або значних матеріальних збитків» [3].

Відповідно до геосистемних підходів, під надзвичайними ситуаціями розуміють стан геосистеми з порушеними саморегулятивними функціями і розірваними взаємозв'язками між її складовими, що проявляється внаслідок реалізації певного виду небезпеки й може призвести до втрати якості або збитків компонентів природи, людських жертв, погіршення здоров'я та порушення якості й умов життя людей.

Розпочинаючи розроблення Атласу природних, техногенних, соціальних небезпек і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні (далі Атлас), автори ознайомилися з картографічними здобутками країн СНД і ЄС у цій сфері. Окремі методичні аспекти розробок подібних картографічних напрацювань заслуговують спеціального розгляду.

Підходи Європейського Союзу до оцінювання й картографування ризику надзвичайних ситуацій

Надаючи великого значення питанням запобігання розвитку НС, у Європейському Союзі (ЄС) розроблено низку відповідних директивних документів і програм [14 - 16].

Поштовхом до їх прийняття значною мірою стали дедалі частіші техногенні аварії, які мали не тільки локальне, а й регіональне значення. Зокрема, після аварії з викидом диоксину в італійському місті Севезо в 1976 р. було прийнято спеціальну директиву ЄС щодо запобігання важких аварій (Севезо 1). У 1982 р. прийнято Директиву Севезо 2, спрямовану на запобігання великих аварій з небезпечними речовинами та обмеження їх наслідків для людини й навколишнього середовища з метою забезпечення високого рівня захисту на території ЄС. У наступні роки цю директиву доповнено важливими положеннями стосовно небезпечних відходів від видобування корисних копалин та інших виробництв, а також процедури політики запобігання, повідомлення, звітності, профілактичних заходів безпеки й інших процедур.

Крім розробки різних керівних документів, здійснюються конкретні практичні кроки. Створений і функціонує Центр моніторингу й інформації цивільного захисту ЄС, у роботі якого беруть участь 32 країни (27 країн ЄС, а також Ісландія, Ліхтенштейн, Македонія, Норвегія й Хорватія). Центр надає послуги з обміну інформацією та різну допомогу у випадку появи НС. Механізм цивільного захисту країн ЄС сприяє забезпеченню готовності й ефективного реагування на НС [5, 6].

У зв'язку зі стурбованістю ЄС станом справ з оцінювання ризиків і запобігання катастроф у країнах СНД було сформовано спеціальну Програму запобігання, готовності й реагування на антропогенні та стихійні лиха в країнах Східного партнерства (PPRD East). З липня 2011 до червня 2012 р. представники цивільного захисту Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови й України, країн ЄС і Європейської Комісії розробили названу Програму та затвердили робочий план першої фази її розвитку, який включає чотири основні напрямки: оцінювання й картографування ризиків, зміцнення потенціалу цивільного захисту, удосконалювання законодавчої, адміністративної та інституціальної бази країн-партнерів і підвищення суспільної поінформованості для запобігання лиха.

Активна фаза виконання Програми супроводжується проведенням семінарів-тренінгів (м. Тбілісі - 2011 р., м. Кишинів - 2011 р., м. Київ - 2012 р., Польща - 2012 р., Україна - 2012 р. та ін.), інформаційних днів і різного роду навчань.

Незважаючи на те, що більшість згаданих країн уже мають (або розробляють) свої атласи природних, техногенних і соціальних ризиків, Планом PPRD East передбачено створення електронного регіонального атласу ризиків (Атлас ERRA). Каркасом Атласу має бути спеціальний геопортал, на якому користувачі зможуть знайти, переглянути й використовувати геодані, отримані з різних джерел за допомогою Інтернет-технологій. Передбачається, що створюваний Атлас забезпечить можливість розробляти тематичні карти, виконувати дослідження з оцінки ризиків, потенційних впливів катастроф і моніторинг розвитку подій у зонах катастроф у режимі реального часу. На думку розробників Атласу, він буде інтегрований з існуючими системами моніторингу та раннього попередження країн східного регіону й з відповідними системами ЄС [12].

У зв'язку з продовженням робіт щодо оцінювання ризиків і фіксації їх джерел у країнах СНД відзначимо, що в ЄС основна політика оцінювання ризиків спирається на три основні завдання:

запобігання (розробка й облік правил проектування й критеріїв вибору місця; зв'язок і координація зацікавлених осіб і правил у керуванні катастрофами; підвищення ефективності законодавчих і фінансових документів),

готовність (навчання експертів, тренінг і підготовка системи раннього оповіщення, розробка технологій боротьби з катастрофами),

механізм реагування на катастрофи (створення й функціонування центру інформації та моніторингу, спеціальні програми тренінгів і модулі цивільного захисту) [6].

Для оцінювання й картографування ризиків важливим є з'ясування суті ключових понять, викладених у формулюваннях стосовно політики ризиків ЄС.

Загроза - небезпечне явище, речовина, об'єкти людської діяльності й сама діяльність або умови, які можуть призвести до втрати життя, травмування або інших впливів на здоров'я людини, життя біоти, до псування майна, втрати засобів життєзабезпечення й послуг, порушень у соціальній, економічній сферах або природному середовищі.

Природна загроза - природний процес або явище, активізація якого може призвести до втрати життя, травмування або іншого збитку для здоров'я, до пошкодження майна, втрати засобів життєзабезпечення й послуг, соціального, економічного збитку або збитку природному середовищу.



Таблиця 1 - Основні показники для аналізу ризиків уразливості

Типи уразливості об'єктів	Основні показники оцінювання уразливості
1. Фізична уразливість (потенційний фізичний вплив на населення, промислові, соціальні й інфраструктурні об'єкти)	будов (щільність забудови, вид будов, ступінь сейсмічної небезпеки) транспортних засобів (щільність авто доріг, твердість доріг без покриття) важливих споруд (відстані до споруд по мережі доріг від місць проживання людей)
2. Соціальна уразливість (потенційний вплив подій на найвразливіші групи суспільства)	щільності населення, наявність незаможних груп населення, безробітних, інвалідів, людей похилого віку, неповних родин відстані до лікарні, число лікарняних ліжок і лікарів на кількість жителів, кількість школярів і вчителів на адміністративну одиницю, відстані до школи по мережі доріг
3. Уразливість природного середовища (потенційний вплив загрози на природне середовище)	природоохоронні території та об'єкти, об'єкти культурної спадщини, унікальні ландшафти близькість водойм до міських районів
4. Економічна уразливість (потенційний вплив загроз на економічний стан регіону)	- сектор господарювання й послуги

Технологічна (техногенна) загроза - загроза, що виникає з причин технологічних або промислових умов, включаючи аварії, небезпечні експерименти, збої в роботі інфраструктури або певні дії людей, які можуть призвести до втрати життя, травм, хвороб або інших збитків для здоров'я, до ушкодження майна, втрати засобів життєзабезпечення й послуг, до соціального або економічного збитку, або збитку для природного середовища.

Схильність - властивість людини, біоти, майна, систем або інших об'єктів у зонах загроз піддаватися потенційним втратам.

Уразливість - характеристики й обставини суспільства, системи або майна, які свідчать про те, що вони зазнали впливів щодо ушкоджень, загроз.

Здебільшого ці поняття близькі до існуючих у науковому просторі СНД.

У загальному контексті робіт з картографування ризиків виникнення надзвичайних ситуацій важливо представити процес керування ризиками. Загальну схему керування ризиками було розглянуто раніше [9].

Оцінювання ризиків можна здійснювати різними методами, у тому числі за формулою:

Ризик = загроза х уразливість х схильність.

Згаданий вище проект PPRD East передбачає моніторинг чотирьох основних загроз: сейсмічних явищ, гідрометеорологічних явищ, лісових і міських пожеж і хімічних аварій. Не вдаючись до глибокого аналізу робіт з атласного картографування ризиків НС, виконаних у країнах СНД, відзначимо, що перелік загроз, а нерідко й глибина їх опрацювання значно ширші. Тому проект PPRD East краще розглядати з позиції методології розроблення концепції ризиків, керування ними й створення геопорталу, ніж як певного фактажу з усіх типів НС.

Процес оцінювання загроз розпочинається з виявлення розташування об'єкта, розгляду можливої послідовності подій і можливих ймовірних результатів. У розроблених картографічних матеріалах у країнах СНД найбільшу увагу приділено відображенню й певній характеристиці об'єктів, що становлять певну загрозу суспільному розвитку.

При картографуванні НС у країнах СНД мало уваги приділяється розрахункам уразливості та схильності. Ці характеристики і в ЄС вважаються найскладнішими компонентами (наприклад, уразливість можна розглядати у фізичному, економічному й соціальному аспектах).

На наш погляд, слабкою позицією, наявною у детальних розробок і в ЄС, і в країнах СНД є обґрунтування показників розкриття й картографування названих видів уразливості (табл. 1).

Для країн СНД важливо враховувати методичні розробки ЄС, закладені в проект PPRD East з ідентифікації ризиків (табл. 2).

Оцінювання й картографування ризиків сприяє виявленню черговості в прийнятті практичних заходів з метою запобігання найнебезпечніших ризиків. Зазвичай таке оцінювання має спиратися на ретельно проаналізовані матеріали.

Таблиця 2 - Ймовірність прояву ризику

Опис ймовірності	Провідні вказівки	Ймовірність для місцевості
Незначна	Загроза з даного джерела непомітна. Дії для зниження ризику не потрібні	10%
Малоймовірна	Загроза з даного джерела є, але настання її малоймовірне. Дії для зниження цього ризику не потрібні, якщо тільки робота не потребує повної мінімізації ризиків	10-30%
Можлива	Загроза існує, але очікування настання ситуації такого роду показує, що вона може настати із середнім ступенем ймовірності. Можна розпочати дії для зниження цього ризику, але ці дії навряд чи будуть економічно виправдані	10-30%
Ймовірна	Загроза існує, ймовірність її настання висока. Потрібні дії для зниження цього ризику	30-50%
Майже точна	Це значна загроза, яка може настати в будь- який момент. Потрібні негайні дії для подолання або зниження ризику	70%

Джерело: Інформаційний ресурс про Центр моніторингу й інформації: http://ec.europa.eu/echo/policies/di

Отже, ризик - це комбінація наслідків події (загрози) і пов'язана з ним можливість/ймовірність її настання (ISO31010). Відображення рівнів ризику на картах надає керівникам і громадськості можливості просторового аналізу й оцінювання ступеня його небезпеки, а також прийняття певної послідовності дій із запобігання прояву загроз.

У 1994 р. ряд міжнародних організацій (UNEP, UNIDO, IAEA, WHO) розробили рекомендації щодо головних ознак екологічних ризиків, пов'язаних із загрозами здоров'ю людей і середовищу існування людини внаслідок функціонування енергетичних і промислових підприємств. Автори ознайомилися з ними і представляють класифікаційні характеристики всіх видів екологічних ризиків (табл. 3).

Аналіз ризиків є найбільш складним процесом і залежить від кваліфікації фахівців, що розуміють природу ризику й варіанти можливостей його прояву. У кожному конкретному випадку дається наближена оцінка ймовірності реалізації існуючої загрози, в основу якої покладено кількісні, а в багатьох випадках і якісні експертні дані.

Усі заходи щодо виявлення й керування ризиками можна згрупувати в певні напрямки дій, які й становлять основу екологічної безпеки [7]:

стратегічні: запобігання причин виникнення катастроф або відмова від продукції небезпечних виробництв;

тактичні: запобігання виникнення НС у випадку, коли неможливо запобігти катастрофі (будівництво дамб, захисних споруд і т.п.);

оперативні: пом'якшення наслідків катастроф, використання стабілізаційних, а також

компенсаційних заходів.

Аналіз і керування ризиком - це дві стадії єдиного процесу прийняття рішень, які ґрунтуються на характеристиці ризику й виділенні пріоритетних дій, спрямованих на приведення ризику до мінімуму можливостей його прояву. Дуже важливим є ідентифікація небезпек (загроз), тому необхідно виявити, які саме фактори призводять до техногенних НС, а також як ці ситуації впливають на стан геосистеми (рис. 1).

Численність і різноманітність об'єктів, що становлять загрози, потребують використання різних підходів і різних даних - для об'єктів природного характеру, для господарських і соціальних об'єктів. Безумовно, вірогідність такого аналізу має базуватися на певному наборі даних, їхній відповідності просторовим виділам, погодженості тимчасових інтервалів тощо.

Незважаючи на значні методичні й практичні розробки, в країнах ЄС існують і певні проблеми в картографуванні ризиків прояву НС. Серед них, у більшості випадків, розглядаються тільки небезпечні природні процеси, недостатньо уваги приділяється техногенним ризикам, немає зіставлень і порівняння підходів до відображення антропогенних і природних ризиків, не розкривається уразливість і можливі втрати від прояву наслідків НС на об'єктах природної та культурної спадщини.

Оцінювання й картографування ризиків надзвичайних ситуацій в Україні

В Україні, як очевидно і в інших країнах СНД, важливим відправним джерелом даних є паспорти регіонів, що містять інформацію про різні об'єкти, що становлять певні загрози. У більшості випадків у них є дані щодо оцінки зношеності об'єктів і ступеня небезпеки для розвитку регіону.

Таблиця 3 - Основні характеристики екологічних ризиків, пов'язаних із загрозами здоров'ю людей і стану середовища проживання

Категорії	Ризики для людей	Ризики для природних систем - середовища проживання
Джерело виникнення	Природний Техногенний
Умови виникнення	Внутрішні Зовнішні
Характер дії джерела	Безперервний
небезпеки	Разовий (аварійний)
Об'єкти впливу	Населення даної місцевості	Популяції тварин, рослин,
	Персонал підприємства	мікроорганізмів;
	Господарство	Ландшафти
Тривалість дії	Короткострокова
	Середньої тривалості Тривала
Наслідки	За ступенем важкості:	За поширеністю:
	фатальні	локальні
	середньої ваги	регіональні
	незначні	глобальні
	За характером впливу на	За тривалістю:
	живий організм:	короткострокові
	фізіологічні	середньої тривалості
	психосоматичні ( для людини - духовні)	довгострокові За часом прояву: імпульсивні накопичувальні

Інститут географії НАН України в 2010 р. розпочав роботи з розроблення Атласу природних, техногенних, соціальних небезпек і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні» [9]. Актуальність цієї розробки підтверджена спільним наказом Президента НАН України та Глави Державної служби України по надзвичайних ситуаціях, а також включенням її в роботи, що виконуються відповідно до Загальнодержавної цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру на 2013-2017 рр. (затверджена Законом України від 07.06.2012 р., № 4909-VI).

На жаль, як і в інших країнах СНД, в Україні не призупинені тенденції погіршення природних екологічних властивостей компонентів природи. Вони зумовлені значною мірою сучасним станом системи господарювання, що базується на застарілих технологіях.

Зношені основні фонди виробництва та старі технології збільшують негативний вплив на компоненти природи не тільки внаслідок викидів і скидів забруднюючих речовин, а й функціонування потенційно небезпечних виробництв і збільшення кількості особливо небезпечних відходів. За різними оцінками, в Україні функціонує близько 15 тис. потенційно небезпечних об'єктів, щороку утворюється близько 800 млн т відходів, а загальне накопичення таких відходів становить близько 36 млрд т. Серед них близько 21 млн т - відходи I і III класів небезпеки. Близько 2,3 млн м3 порожніх порід перебуває у відвалах гірничорудних підприємств, а у хвостосховищах накопичено понад 2,5 млрд т відходів збагачувальних процесів.

Найнебезпечнішими для людини хімічними речовинами (за рішенням Європейської економічної Комісії ООН) визнано: ртуть, свинець, кадмій, хром, марганець, кобальт, ванадій, мідь, цинк, олово, миш'як, нікель, азбест, полівінілхлорид, полі- хлоровані біфеніли (ПХБ).

Серйозною загрозою в Україні для життя людини й навколишнього середовища є деякі види особливо небезпечних відходів, що утворюються протягом року, які не утилізуються взагалі, або утилізується не більш 2-3% від їхнього загального обсягу.

Рисунок 1. Екологічний ризик у геосистемі: сутність і оцінювання

За таких умов створення названого Атласу є надзвичайно актуальним питанням. Його мета - узагальнення відомостей про можливості виникнення й розвитку НС, забезпечення доступності візуального сприйняття та аналізу інформації для широкого кола користувачів, включаючи представників органів державного і місцевого керівництва, науковців і творчих працівників, представників неурядових організацій, громадськості, міжнародного співтовариства.

Роботи з підготовки Атласу виконуються відповідно до Програми робіт, затвердженої спільним наказом НАН України та Державної служби України по надзвичайних ситуаціях.

Головними завданнями при створенні Атласу є:

розробка геопросторової бази даних потенційно небезпечних явищ, об'єктів і процесів;

картографування джерел можливого виникнення НС;

створення Атласу (паперовий та електронний варіанти) з метою аналізу й моніторингу факторів виникнення НС.

Розроблено модель оцінювання факторів ризику НС із метою відображення їх в Атласі.

Як завжди, при створенні складних картографічних творів виникла одна з основних проблем - проблема інфраструктури просторових даних. При її формуванні враховували: типи ризиків, їх просторовий розподіл і подальші етапи використання бази даних.

На нинішньому етапі робіт у більшості випадків використовується доступна інформація. Оцінювання й картографування природних, техногенних і природно-антропогенних ризиків відбувається на базі інформації, закладеної в Національному атласі України, інших картографічних творах, а також на основі спеціальної інформації, вміщеної в паспортах ризиків виникнення НС техногенного й природного характеру. Інформація цих паспортів формується в областях України за єдиними правилами та згідно з встановленою структурою. Вона включає загальну географічну характеристику області, об'єктивну характеристику техногенних небезпек, характеристику небезпечних природних явищ, стан аварійних будов, наявність сил і засобів швидкого реагування на НС та інші показники. Всю інформацію паспортів було впорядковано шляхом створення спеціальної схеми, що вміщує адміністративну й координатну прив'язку кожного об'єкта з певними якісними й кількісними показниками, що дозволяє швидко її використовувати в процесі картографування.

На заключній фазі робіт зі створення Атласу природних, техногенних і соціальних небезпек виникнення надзвичайних ситуацій в Україні перебувають карти, представлені в його структурі (табл. 4).

При розробці структури Атласу враховано існуючий в Україні Класифікатор надзвичайних ситуацій [8].

Таблиця 4 - Узагальнена структура Атласу природних, техногенних і соціальних небезпек виникнення надзвичайних ситуацій в Україні

Назва розділу	Назва підрозділу	Кількість карт
1. Вступ		2
2. Передумови	2.1. Природні умови	6
потенційних	2.2. Соціально-економічний стан	5
витоків НС	2.3. Забрудненість території внаслідок аварії на ЧАЕС	3
3. Фактори	3.1.Природні небезпеки і ризики, зумовлені:	20
можливих	- процесами на поверхні суходолу, несприятливими
ризиків і	метеорологічними явищами;	14
небезпек	- природно-біотичними небезпеками і ризиками	12
	3.2.Техногенні небезпеки і ризики, зумовлені:
	- концентрацією і зношеністю промислових об'єктів;	9
	- станом об'єктів житлово-комунального господарства;	2
	- накопиченням відходів	6
	3.3. Соціальні небезпеки і ризики, зумовлені:
	- суспільно-політичною та етнічною структурою	9
	суспільства;
	- концентрацією населення;	7
	- депопуляцією населення;	8
	- соціально-економічними умовами життя;	4
	- рівнем соціальної стійкості суспільства;	9
	- захворюваністю населення;	13
	- доступністю якісних природних ресурсів	3
3. Надзвичайні	4.1. Хронологія надзвичайних ситуацій (1991 -2012 рр.)	2
ситуації в	4.2. Інфраструктурне забезпечення ліквідації наслідків НС	4
Україні	4.3. Витрати і збитки від НС	2
5.Запобігання	5.1. Збереження природного середовища	2
виникнення НС	5.2. Організація систем запобігання виникнення можливих
	аварій і ліквідації їх наслідків	10



Висновки

Посилення негативних наслідків господарської діяльності людини, що проявляється у формуванні вогнищ дестабілізації компонентів природи та формуванні нових джерел появи НС (зношеність основних фондів виробництва, застарілі технології, нераціональне використання природних ресурсів та ін.), викликають потребу підвищення уваги з боку управлінських структур і наукових співробітників до проблеми оцінювання й картографування ризиків їх виникнення.

Європейське співтовариство розробило низку директивних документів, спрямованих на запобігання появи джерел НС, оцінювання й картографування ризиків їх виникнення.

Для країн СНД особливий інтерес представляє створений Центр моніторингу та інформації цивільного захисту ЄС, що надає конкретні послуги, спрямовані на оцінювання ситуацій і забезпечення ефективного реагування на НС у країнах Євро- союзу. Позитивним для наших країн є формування й функціонування спеціальної програми щодо запобігання, готовності й реагування на антропогенні та стихійні лиха в країнах східного партнерства (PPRD East). У ній передбачено спеціальну методику оцінювання й керування ризиками, яка в багатьох випадках відрізняється від підходів у країнах СНД. Використання її забезпечить можливість удосконалювати створювані атласи НС, сприятиме запобіганню виникнення НС у зв'язку із з'ясуванням ситуації щодо потенційних можливостей їх виникнення, економії сил і засобів за рахунок упереджу- вальних дій органів державної служби з НС, інформаційному забезпеченню населення та відповідних керівників у регіонах.

Методичні підходи ЄС до оцінювання й картографування ризиків виникнення НС значною мірою враховані при розробці Атласу природних, техногенних і соціальних небезпек виникнення надзвичайних ситуацій в Україні, яка перебуває на завершальній стадії.

Необхідно підкреслити цінність атласів, створюваних на базі Гіс-технологій. При їх використанні формується електронна база даних, яку досить легко оновлювати й доповнювати з метою створення нових атласів і нових сюжетів карт.



Література

1. Географічний підхід до теорії катастроф / В. М. Котляков, А. М. Трофімов, Р Г. Хузеєв та ін. // Сер.геогр. - 1993.- № 5.

2. Дронова О.Л. Фактори ризику техногенних надзвичайних ситуацій в Україні: монографія /за ред. П. Г. Шищенка. - К.: Інститут географії НАН України, 2011. - 269 с.

3. Закон України «Про захист населення й територій від надзвичайних ситуацій техногенного й природного характеру»: За станом на 30.04.2004 р. / Верховна Рада України. - Офіц. вид. - К.: Парлам. Вид-В, 2004.

4. Інформаційний ресурс про механізм цивільного захисту ЄС: http: //ec.europa.eu/echo/policies/disaster response/mechanism en.htm

5. Інформаційний ресурс про Центр моніторингу й інформації: http: //ec.europa.eu /echo/policies/di

6. Інформаційний ресурс BS ISO 31000:2009 (Принципи й провідні вказівки по керуванню ризиками).

7. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення. - К.: НІСД, 2001. - 312 с.

8. Класифікатор надзвичайних ситуацій. ДК 019:2010. - К.: Держспоживстандарт України, 2010. - 19 с.

9. Концепція створення Атласу природних, техногенних, соціальних небезпек і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні / Л. Г. Руденко, О. Л. Дронова, Д. О. Ляшенко та ін. - К.: Інститут географії НАН України, 2010. - 48 с.

10. Національний атлас України. Наукові основи створення та їх реалізація /А. І. Бочковська, Т. І. Козаченко, Г.О.Пархоменко та ін.; за ред. Л. Г. Руденка // К.: Академперіодика, 2007. - 408 с.

11. Програма запобігання, готовності й реагування на техногенні й природні катастрофи, фінансування ЄС у Східному регіоні ENPI (Pprd-east). Технічний робочий документ 5. Політика оцінки ризиків/ погроз у Східному регіоні ENPI «Разом проти катастроф» (грудень 2012 р.). - 67 с.

12. Разом проти катастроф // Інформаційний бюлетень № 2 Програми запобігання, готовності й реагування на антропогенні й стихійні лиха в країнах Східного партнерства (PPRD East). Грудень, 2012 р.

13. Руденко Л. Г., Бочковська А. І. Ресурси національних атласів у контексті формування глобальних геоінформаційних систем // Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку: Зб. матеріалів V Всеукр. наук.-практ. конф. «Національні атласи у формуванні глобального інформаційного простору». - К.: ДНВП «Картографія», 2012. - С. 152-155.

14. Council Directive 96/82/ЄС of 9 December 1996 on the control of major-ident hazards involving dangeroys substances. (Директива ради 96/82/ЄС від 9 грудня 1996 р. про контроль над загрозою великих аварій з небезпечними речовинами). - 10 с.

15. Directive 2007/60/ЄС of the European Parlament and of the Council of 23 Oktober 2007 on the assessment and management of flood risks (Директива 2007/60/ЄС Європейського парламенту й Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку й керування ризиками повеней). - 24 с.

16. EU Risk Assessment and Mapping Inidelines for Disaster Management. Brussels 21.12.2010 SEC (2010) 1626 final. (Керівництво Єврокомісії по оцінці стихійних лих. Брюссель 21.12.2010 SEC (2010) 1626 остаточний). - 68 с.

17. White G.F. Natural hazards research: concepts, methods and policy implications. - New York; London, Toronto, 1974. - P. 3-16.

18. Транслітерована література

19. Geografichnij pHdd do teorn katastrof / V. M. Kotlyakov, A. M. Trofimov, R. G. Huzeєv ta іп. // Ser.geogr. - 1993.- № 5.

20. Dronova O.L. Faktori riziku tehnogennih nadzvichajnih situacij v Штаті: monografiya /za red. P. G. Shischenka. - K.: !nstitut geografu NAN Ukrami, 2011. - 269 s.

21. Zakon Ukrami «Pro zahist naselennya j teritorij vd nadzvichajnih situacij tehnogennogo j prirodnogo harakteru»: Za stanom na 30.04.2004 r. / Verhovna Rada Ukrami. - Ofic. vid. - K.: Parlam. Vid-V, 2004.

22. Іпformacijnij resurs pro mehamzm crnl'nogo zahistu ЄS: http: //ec.europa.eu/echo/policies/disaster response/mechanism en.htm

23. Іпformacijnij resurs pro Centr momtoringu j mformacn: http: //ec.europa.eu /echo/policies/di

24. Іпformacijnij resurs BS ISO 31000:2009 (Principi j providni vkazdki po keruvannyu rizikami).

25. Kachins'kij A.B. Ekologrchna bezpeka Ukrami: sistemnij anafe perspektiv pokraschennya. - K.: NtSD, 2001. - 312 s.

26. Klasifikator nadzvichajnih situacjj. DK 019:2010. - K.: Derzhspozhivstandart Ukrami, 2010. - 19 s.

27. Koncepcya stvorennya Atlasu prirodnih, tehnogennih, sodal'nih nebezpek і fiz^d viniknennya nadzvichajnih situadj v Штаті / L. G. Rudenko, O. L. Dronova, D. O. Lyashenko ta іп.. - K.: !nstitut geografu NAN Ukrami, 2010. - 48 s.

28. Nadonal'nij atlas Ukrami. Naukov! osnovi stvorennya ta Ш realtzadya /A. І. Bochkovs'ka, T. І. Kozachenko, G.O.Parhomenko ta іп.; za red. L. G. Rudenka // K.: Akademperiodika, 2007. - 408 s.

29. Programa zapodgannya, gotovnosti j reaguvannya na tehnogenm j prirodm katastrofi, fmansuvannya ЄS u Sddnomu reg^m ENPI (Pprd-east). Tehmchnij robochij dokument 5. Pohtika odnki fiz^d/ pogroz u Sddnomu reg^m ENPI «Razom proti katastrof» (gruden' 2012 r.). - 67 s.

30. Razom proti katastrof // Іnformadjnij byuleten' № 2 Programi zapodgannya, gotovnosti j reaguvannya na antropogenm j stidjm liha v kramah Sddnogo partnerstva (PPRD East). Gruden', 2012 r.

31. Rudenko L. G., Bochkovs'ka A. І. Resursi nadonal'nih atlasd u konteksti formuvannya global'nih geoinformadjnih sistem // Nadonal'ne kartografuvannya: stan, problemi ta perspektivi rozvitku: Zb. materiativ V Vseukr. nauk.-prakt. konf. «Nadonal'm atlasi u formuvanm global'nogo informadjnogo prostoru». - K.: DNVP «Kartografiya», 2012. - S. 152-155.

32. Council Directive 96/82^S of 9 December 1996 on the control of major-ident hazards involving dangeroys substances. (Direktiva radi 96/82^S vd 9 grudnya 1996 r. рго kontrol' nad zagrozoyu velikih avarij z nebezpechnimi rechovinami). - 10 s.

33. Directive 2007/60^S of the European Parlament and of the Council of 23 Oktober 2007 on the assessment and management of flood risks (Direktiva 2007/60^S Єvropejs'kogo parlamentu j Radi vd 23 zhovtnya 2007 r. pro ocmku j keruvannya rizikami povenej). - 24 s.

34. EU Risk Assessment and Mapping Inidelines for Disaster Management. Brussels 21.12.2010 SEC (2010) 1626 final. (Kerivnictvo Єvrokomisiї po ocmd stidjnih lih. Bryussel' 21.12.2010 SEC (2010) 1626 ostatochnij). - 68 s.

35. White G.F. Natural hazards research: concepts, methods and policy implications. - New York; London, Toronto, 1974. - P. 3-16

Размещено на Allbest.ru

...