Цифрові картографічні продукти в сучасному інформаційному медіа середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 528.94: 007: 304

Цифрові картографічні продукти в сучасному інформаційному медіа середовищі

У сучасному світі інформаційно-комунікаційні технології - це рушійна сила науково-технічного прогресу. Інформація є одним із найважливіших ресурсів розвитку ноосфери. Розуміючи роль знань, людство використовує та створює нові соціальні сервіси з метою взаємовигідного обміну даними та інформацією.

Картографія як сфера суспільної діяльності, що наочно представляє реальну дійсність, пов- ною мірою відповідає новітнім тенденціям та забезпечує задоволення інформаційно-комунікативних потреб. Тому цифрові картографічні продукти займають важливе місце в сучасному медіасередовищі. Попит на них постійно зростає.

У пропонованій статті ми поставили перед собою завдання охарактеризувати основні цифрові картографічні продукти, визначити їх значення в сучасному медіапросторі.

Результати й обговорення. Картографія - це галузь науки, техніки та виробництва, що охоплює вивчення створення карт та практичне їх використання. Це наука про відображення та дослідження явищ природи та суспільства за допомогою картографічних зображень як образно-знакових моделей [1]. За останні десятиріччя картографія зазнала великих змін. Тому за визначенням робочої групи Міжнародної картографічної асоціації (International Cartographic Association), нині «картографія - це організація та комунікація географічно прив'язаної інформації у графічній або цифровій формі; вона може включати всі етапи від збору до відображення та використання даних» [2].

Вивчаючи медіапростір (або медіасередови- ще), необхідно усвідомлювати, що це дуже широке поняття, яке складається з багатьох елементів. У більш узагальненому контексті це таке соціальне явище, яке формує світогляд людини, культуру, ставлення до тих чи тих подій або явищ, подій у світі тощо; його складниками є книги, преса, радіо, телефон, кіно, телебачення, інтернет.

Мас-медіа і масова культура формувалися не один десяток років, поки не набули сучасних форм. «Спочатку було слово...». Перший комунікаційний засіб винайшли у XV ст. Це був наборний шрифт, але витрати, урядові обмеження та низький рівень грамотності населення стали на заваді його повсюдному використанню, тому коло читачів видань, надрукованих цим шрифтом, залишалося невеликим. У XIX ст. почався розвиток друкованих видань. Преса була єдиним джерелом інформації та комунікації між населенням та органами влади. Часом зародження мас-медіа можна вважати початок XX ст., коли друковані видання стали більш поширеними, виникло радіо, почало своє існування телебачення, розпочалися дослідження засобів масової комунікації та їх ролі в соціумі [3].

Враховуючи це, можна констатувати і той факт, що карта (або картографічний продукт - від наскального малюнка до паперового видання і цифрового картографічного продукту, 3D- моделі) має особливі комунікативні властивості, які сприяють формуванню світогляду, розвитку культури як окремої особистості, так і суспільства загалом. Комунікація, інформація та знання - рушійні сили прогресу, які сприяють підвищенню рівня та якості життя. ІКТ (інформаційно-комунікаційні технології), традиційні або сучасні його форми, надають людям у всьому світі нові і надійні можливості для розвитку [4]. Незаперечною сьогодні є тенденція, коли карта поступово перетворюється на невід'ємний продукт медіасередовища, її активно використовують у пресі, на телебаченні, в інтернеті (зокрема в соціальних мережах, на спеціалізованих сервісах). Завдяки цьому продукту підвищується рівень освіти, конструється соціальна реальність, формується громадська думка. У сучасній інформаційній графіці (інфо- графіці) карта дуже широко використовується для чіткого і швидкого відображення та розповсюдження інформації про природні явища (карти погоди), економічні, соціальні, політичні процеси, виборчі кампанії тощо. Карти ДНВП «Картографія» часто демонструються в засобах масової інформації (газети «Комсомольская правда», «Нерухомість», «Газета по- київськи» тощо).

Велика частина інформації про природні або суспільні явища людина сприймає візуально, через зір. Саме на зорове сприйняття розрахо з вані різні картографічні зображення. Якісна карта, паперова або цифрова, повинна мати низку ознак: просторово-часову подібність до відображуваних об'єктів і явищ, змістову відповідність властивостям і характеристикам явищ, метричність, однозначність, наочність й оглядо- вість [5].

Сучасні тенденції інформатизації в багатьох сферах суспільної діяльності не обминули й картографію, частково витіснивши традиційні паперові карти цифровими форматами представлення даних. Використання сучасних інформаційних та супутникових технологій, цифрових методів топографо-геодезичних вимірювань, дистанційного зондування Землі сприяло виникненню та розвитку геоінформатики, геоінформаційних систем та технологій, спричинивши розширення сфери застосування геопросторових даних. Складовою частиною інформаційного середовища є географічна інформація. Геоінформаційні технології (ГІТ), які дають змогу працювати з географічно координованою інформацією, надають широкі можливості для аналізу цих даних та представлення їх у зручному для користувача вигляді (карти, серії карт, атласи, графіки, діаграми, профілі тощо). На основі ГІТ зручно створювати і використовувати бази даних з метою забезпечення діяльності в сфері економіки, природокористування, екологічного менеджменту, вирішувати широке коло завдань.

Найвпливовіші та найпотужніші у світі пошукові системи Google та Яндекс мають свої картографічні веб-сервери Google Maps та Яндекс.Карти. Зростає популярність відкритих картографічних веб-серверів Wikimapia, Open StreetMap, MapsWithMe, OsmAnd. При цьому користувачі мають можливість долучитися до створення та поліпшення карт, застосовуючи технологію власноручного редагування.

Нині в Україні спостерігається тенденція до формування національної інфраструктури геопросторових даних (НІГД). Створення технологічного середовища обміну такими даними можливе на основі загальної інфраструктури, розвиток якої передбачено відповідними положеннями цільової програми «Електронна Україна» та Національною програмою інформатизації. Крім базового інформаційно-комунікаційного середовища, для розвитку НІГД необхідні:

• система взаємодіючих серверів базових та профільних наборів геопросторових даних, що формуються, підтримуються, актуалізуються та постачаються уповноваженими центрами, які створюються на основі організацій топографо- геодезичного профілю, та центрами (операторами) профільних галузевих інформаційних ресурсів, відповідно, на державному, регіональному та місцевому рівнях;

• система взаємодіючих серверів метаданих, через яку користувачі геопросторової інформації зможуть знаходити геопрострові дані, їх виробників та постачальників;

• картографічні web-сервери та геоінформа- ційні портали для забезпечення широкого кола професіоналів, учнів, студентів та пересічних громадян готовою картографічною продукцією в електронних форматах, включаючи електронні атласи національного, регіонального та місцевого рівнів, геоінформаційні ресурси системи «е-урядування» на всіх рівнях органів державної влади і місцевого самоврядування та в усіх сферах для задоволення щоденної потреби громадян в інформації про стан навколишнього середовища, ринку нерухомості, транспортні та інші інформаційно-довідкові й пізнавальні геоінформаційні послуги [6].

Спеціалізоване картографічне видавництво, яким є ДНВП «Картографія», поступово переорієнтовує свою діяльність на створення окремих елементів національної інфраструктури геопросторових даних. Таким прикладом реалізації картографічного медійного середовища є створення туристичних сервісів. Загальносвітові тенденції розвитку мобільних послуг зв'язку та серверних технологій змінюють підходи до сприйняття інформації в різних галузях. Враховуючи той факт, що географічна інформаційна технологія займає важливе концептуальне місце у забезпеченні туристичної привабливості регіонів, постало завдання створення відповідного сервісу.

Державне науково-виробниче підприємство «Картографія» - компанія з великим досвідом роботи у сфері як традиційного, так і цифрового картографування. Серед здобутків підприємства слід назвати випуск Національного атласу України - картографічного видання енциклопедичного рівня (2008), яке існує не лише в паперовому, а й в електронному форматі. Повна електронна версія Національного атласу Украї - ни дає змогу ефективніше використовувати його інформаційні ресурси - систематизовані дані, що стосуються історії, географії, ресурсного потенціалу, природи, економіки, екології, соціальних процесів нашої держави.

Сьогодні найважливішим напрямом діяльності підприємства стає створення цифрових карт. Цифрова карта є основою для виготовлення звичайних паперових, комп'ютерних, електронних карт, вона входить до складу картографічних баз даних, є одним із найважливіших елементів інформаційного забезпечення геоін- формаційних систем (ГІС) і може бути результатом функціонування ГІС. Серед цифрових продуктів підприємства слід згадати цифрові карти території України (масштаб 1: 1 000 000, 1: 50 000), цифрові карти міст України.

Рисунок 1. Додаток «Всі карти»