Сольовий стан ґрунтів селітебної зони м. Кривого Рогу
Виявлення едафічних умов розвитку рослинних угруповань селітебної зони південної частини м. Кривого Рогу. Дослідження ґрунтового покрову в межах житлової забудови, утвореного конструкторами з різним ступенем диференціації горизонтів (зокрема urbic).
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.04.2019 |
| Размер файла | 22,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
Сольовий стан ґрунтів селітебної зони м. Кривого Рогу
О.М. Сметана
ВСТУП
В сучасному біогеоценотичному покриві степового Придніпров'я досить вагомою часткою стали урбанізовані території. Серед причин утворення урболандшафтів на першому місці за значимістю є індустріальний чинник розвитку міських екосистем. Кривий Ріг представляє міську індустріальну агломерацію приурочену до Криворізького залізорудного басейну. Розвиток Криворізької урбоекосистеми мав дифузно-експансивний характер, від окремих рудничних поселень, які пізніше стали адміністративними центрами районів до практично зімкненої міської агломерації, яка має площу 430 кмІ. Сьогодні місто Кривий Ріг має довжину 126 км і 14 км в ширину.
Рослинний покрив даного регіону, який у своєму розвиткові зазнавав дії різноманітних чинників, відрізняється значною строкатістю і просторовою розчленованістю. Вивченню його структурної організації в межах власне урбоекосистеми до цього часу не приділялось значної уваги. З вивчення рослинності і ґрунтового покриву регіону відомі роботи Кучеревського В.В. [4, 5], Сметани М.Г. [10], Сметани О.М. та Перерви В.В. [11]. Просторова організація рослинного і ґрунтового покриву до цього часу лишалася поза увагою дослідників. Метою даної роботи є виявлення едафічних умов розвитку рослинних угруповань селітебної зони південної частини м. Кривого Рогу.
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Розрізи були закладені в межах мікрорайону Інгулець, Інгулецького району м. Кривого Рогу, з урахуванням характеру використання ділянки, віку, типу забудови та рослинного покриву. Інтегральним показником генезису ґрунтового тіла є морфологічна диференціація профілю. Макроморфологічний опис розрізів виконано згідно рекомендацій наведених в літературі [2, 3, 9] з урахуванням зауважень О.Медведевої [6, 7, 8] індексація горизонтів наведена за Назаренко. Одним з найголовніших чинників диференціації рослинності є засолення ґрунтів. Вміст катіонів і аніонів в водній витяжці ґрунту, рівень та тип засолення було встановлено за стандартними методиками [1].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Розріз 1. Розташований в районі нової висотної забудови (вік мікрорайону 15 років): проспект Перемоги, старий газон під деревними насадженнями.
Рослинний покрив: деревний ярус представлений нещільними рядовими насадженнями Aesculus hippocastanum L. віком 10-15 років (зімкненість 0,4). Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 40-50%, домінуючі види _ Ambrosia artemisifolia L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Convolvulus arvensis L., Trifolium repens L., Lolium perenne L., Elytrigia repens L., Lactuka tatarica (L.) C. A. Mey, періодично викошується.
Нd 0-5см Дернина. Сухий чорний зернисто-грудкувато-порохуватий щільний суглинок. З верхніх 3 см бурхливо скипає від 10% HCl. Агрегатоутворення фітогенне.
Н 5-20 см Чорній призматичний, сухий. Агрегатоутворення хемогенне, скипає від 10% HCl.
Hil 20-31 cм - чорний злитий на стінках; крупно призматичний, свіжуватий, дуже щільний; агрегати хемогенні, суглинисті. Верхні горизонти пронизані коренями трав. Перехід чіткий в горизонт U, не скіпає від 10% HCl.
U 31-42 см - бетон, пено- та шлакобетон змішаний з піском, скипає від 10% HCl.
[Ph] 42-63 см - бурий з темно-сірим відтінком, злитий, щільний, свіжий. З одиничними коренями. Слабо скипає від 10% HCl, агрегати хемогенні. Перехід поступовий. Горизонт змішаний плямами та прожилками.
[P] - лесовидний карбонатний суглинок засолений.
Конструктозем з бетонним горизонтом (урбік) на оскальпованому чорноземі південному слабосолонцюватому.
Розріз 2. Розташований в районі нової висотної забудови (вік мікрорайону 15 років): проспект Перемоги. Відкритий газон без деревної рослинності.
Рослинний покрив утворений Elytrigia repens L., Convolvulus arvensis L., Echium vulgare L., Ambrosia artemisifolia L., Poligonum aviculare L., Bromus tectorum L. має загальне проективне покриття 40%. Кошений, витоптаний.
Нd 0-20 см - не скипає, зернисто-грудкувато-порошистий, тріщинуваті блоки від 5-20 см. Густо пронизаний коренями. Вторинна диференціація слабко виражена, відмічається лише на контакті з горизонтом U.
U 20-40 см - утворений дрібними уламками бетону, пінобетону; в наявності залізна слюдка (гематит), кварцити, змішані з палевим лесовидним суглинком, щільний, карбонатний, легкого гранулометричного складу. (мозаїковий)
Конструктозем на урбаноземі зі слабо вираженою вторинною диференціацією горизонту.
Розріз 3. Розташований в районі маловисотної забудови (вік мікрорайону 40 років): вул. Каткова.
Рослинний покрив: деревний ярус представлений Tilia cordata Mill., Sorbus domestica L., Robinia pseudoacacia L., Acer negundo L., Populus nigra L. (насадження віком 35-40 років мають зімкненість 0,3-0,4).Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 80-90%, види _ Ambrosia artemisifolia L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Convolvulus arvensis L., Trifolium repens L., Lolium perenne L., Lactuka tatarica (L.) C. A. Mey, Cichorium intybus L., Plantago major L. тощо.
Н0 - залишки стебел трав'янистого покриву, одиничний опад листяних дерев.
Нd 0-17 см - дернина. Чорний, агрегати гострогранні, зернисто-грудкуваті, порошиста фракція не виділяється, вологий, шматки битого скла, каміння (залізисті кварцити). Густо пронизаний корінням, щільний, виражені фітогенні агрегати (кореневе намисто), карбонати присутні тількі у поровому просторі та тріщинам. Горизонт злитий, мало пористий, структурні окремості виламуються.
НР(u) 17-66 см - сірий з бурим відтінком, подекуди палево-бурі прошарки, змішаний суглинок. Плямистий горизонт, агрегати з раковистим виломом, поодиноке скелетне коріння. Перехід в материнську породу чіткий, за щільністю. Зернисто-грудкуватий, уламки цегли.
Р - брудно-жовтий, безструктурний карбонатний лесовидний суглинок.
Ґрунтоутворення за дерновим типом.
Конструктозем суглинистий.
Розріз 4. Розташований в районі маловисотної забудови (вік мікрорайону 40 років): вул. Каткова.
Рослинний покрив: деревний ярус має вік 40-45 років представлений Robinia pseudoacacia L.. зімкненість 0,6. Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 45-60%, види _ Ambrosia artemisifolia L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Convolvulus arvensis L., Lolium perenne L., Lactuka tatarica (L.) C. A. Mey, Plantago major L., Poligonum aviculare L. тощо.
Нd 0-12 см - зернисто-грудкуватий з чітко диференційованою піщаною фракцією, суглинистий, злитий, структура слабо виражена, вологий, чітко переходить в U.
U 12-23 см - суглинистий з палевими прожилками та плямами, спостерігаються залишки розкладеного коріння, шматки бетону, чітко переходить в похований горизонт [Нp].
[Нp] 30-45 см - свіжий, чорний, суглинистий, щільніший за попередній, грудкуватий, пронизаний корінням, з 45 см переходить в [hР] за кольором.
[hР] 45-60 см - палевий з сірим відтінком крупногрудкуватий суглинок, з 60 см переходить в материнську породу - Р.
Р з 60 см і глибше - брудно-палевий безструктурний лесовидний суглинок.
Конструктозем з горизонтом urbic на скальпованому чорноземі південному карбонатний.
Розріз 5. Розташований в старому парку мікрорайону Інгулець.
Рослинний покрив: деревний ярус представлений Robinia pseudoacacia L., Styphnolobium japonicum (L.) Schott, Tilia cordata Mill. віком 40-45 р. Зімкненість 0,6-0,7. Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 65-80%, види _ Festuсa pratensis Huds. Dactylis glomerata L., Plantago lanceolata L., Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Convolvulus arvensis L., Lolium perenne, Trifolium pratense L., Plantago major L., Poligonum aviculare L. тощо.
H 0-24 см - гумусовий темно-сірий до чорного, грудковато-зернистої структури. Перехід до горизонту Hpk поступовий Скипання від 10 % розчину HCl починається на нижній межі горизонту.
Hpk 24-40 см - перехідний карбонатний горизонт темно-сірий з бурим відтінком, з темними гумусовими затьоками, поступово світлішає до низу, структура зернисто-грудкувата. Він значно щільніший, ніж попередній горизонт. Перехід до наступного горизонту поступовий.
Phk 40-55 см. - перехідний карбонатний горизонт бурувато-палевого кольору, горіхувато-призматичної структури, карбонати виділяються у вигляді білозірки, у вигляді окремих плям, нижня межа горизонту із затьоками та язиками.
Pk глибше 55 см. - карбонатна материнська порода палевого або сірувато-палевого кольору лесовидні суглинки. Відмічаються окремі плями білозерки, карбонатний міцелій та трубочки (журавчики) карбонатів.
Чорнозем південний еродований, карбонатноміцелярний.
Розріз 6. Розташований в районі маловисотної забудови (вік мікрорайону 40 років) на стадіоні школи № 102.
Трав'янистий покрив має загальне проективне покриття 35-50%, види _ Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Convolvulus arvensis L., Lolium perenne, Trifolium pratense L., Plantago major L., Poligonum aviculare L., Elytrigia repens L., Taraxacum officinale Webb ex Wigg. тощо.
Наg 0-15 см - темно-сірий до чорного, дернистий, суглинистий, зі значними домішками кварцитової жорстви (відсів).
Нраg 15-22 см - насипний, змішаний зі щебенем та відсівом, підстилається сумішшю відсіву та гравію D.
D з 22 см - суміш відсіву та гравію (простежений до 60 см).
Ристозем на урбаноземі.
Розріз 7. Розташований в районі одноповерхової забудови приватного сектора (вік району 55 років) вул. Макіївська.
Трав'янистий покрив має проективне покриття 35-50%, види _ Capsella bursa-pastoris (L.) Medik, Convolvulus arvensis L., Lolium perenne, Trifolium pratense L., Plantago major L., Poligonum aviculare L., Elytrigia repens L., Taraxacum officinale Webb ex Wigg. тощо.
Наg 0-8 см - Свіжий, темно-сірий, зернисто-грудкуватий, суглинистий, перехід поступовий за щільністю.
Нраg 8-22 см - грудкуватий, щільніше попереднього, пронизаний коренями рослин, відмічаються скелетні корені дерев, ознакою насипного характеру субстрату є плями гумусованої речовини. Перехід поступовий в hР за кольором.
hР(s) 22-57 см - сірий з бурим відтінком, відмічені смуги глинистого матеріалу, призматичний переходить в глинистий Р з 57 см.
Р з 57 см - свіжий, бурий глинистий.
Ристозем зі вторинною диференціацією горизонтів.
Отже, ґрунтовий покрив в межах житлової забудови утворений конструкторами з різним ступенем диференціації горизонтів і зокрема вираження горизонту urbic, які утворені на скальпованих зональних ґрунтах. На території парку переважають чорноземи південні еродовані, карбонатноміцелярні. Газони сформовані на ристоземах на різних субстратах з різним ступенем диференціації горизонтів.
Вміст катіонів та аніонів в водній витяжці ґрунтів селітебної зони південної частини м. Кривий Ріг, типи та рівень засолення, які встановлені на підставі показників наведених в табл. 2. Для описаних ґрунтів характерне нерівномірний розподіл легкорозчинних солей у горизонтах. Переважає хлоридно-натрієве засолення незначного рівню. Лише горизонт Н в ґрунті розкритому розрізом закладеним на території приватної одноповерхової забудови (вул. Макеївська) має сильне хлоридно-натрієве засолення, що зумовлено частими аваріями „старої” каналізаційної мережі і як наслідок впливу побутових стічних вод. ґрунт селітебний рослинний
Сильно засоленим (завдяки галіту) був горизонт Нd в конструктоземах, які були описані на території сучасної забудови (розріз 1) середньо засоленими в цьому ґрунті виявились горизонти Н, Hil та Р. Нерівномірний розподіл солей по профілю відмічений для також і для ґрунту розкритого розрізом 2. Очевидно, що сольова диференціація профілю є наслідком штучного походження цього ґрунтового тіла і за короткий термін його існування перерозподіл солей ще не відбувся. Підтвердженням даної тези є незначний вміст солей в ґрунтах розкритих розрізами на території забудови, віком близько 40 років.
На стадіоні ґрунти є слабо засоленими за рахунок нагромадження в ущільненому субстраті галіту.
Чорноземи південні еродовані, які переважають у ґрунтовому покриві парку є незасоленими. Лише в шарі глибше 50 см містяться незначна кількість мірабіліту.
ВИСНОВКИ
Ґрунтовий покрив в межах житлової забудови утворений конструктоземами з різним ступенем диференціації горизонтів і зокрема вираження горизонту urbic, які утворені на скальпованих зональних ґрунтах. На території парку переважають чорноземи південні еродовані, карбонатноміцелярні. Газони сформовані на ристоземах на різних субстратах з різним ступенем диференціації горизонтів. Засолення ґрунтів селітебної зони південної частини міста зумовлене вмістом галіту та інколи мірабіліту. З віком для ґрунтів характерне розсолення. Основним чинником засолення ґрунтів селітебних територій є техногенне привнесення солевмісних субстанцій (стічні води, засолені ґрунтові субстрати, будівельне сміття).
ЛІТЕРАТУРА
Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М.: Изд-во МГУ, 1970. - 388 с.
Ковда В.А. Основы учения о почвах: в 2х т. М.: Наука, 1973. Т.1. - 447с.
Ковда В.А. Основы учения о почвах: в 2х т. М.: Наука, 1973. Т.2. - 447с.
Кучеревський В.В. До проблеми збереження біологічного різноманіття на регіональному рівні. - Запоріжжя: Фітоіндикація та екологія, 1998. - с. 41.
Кучеревський В.В. Конспект флори Правобережного степового Придніпров'я. - Д.: Проспект, 2004. - 292 с.+вклад
Медведєва О.В. Досвід класифікації міських ґрунтів степової зони України. // Ґрунтознавство, т. 5, № 1-2. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 34-39.
Мірзак О.В. Досвід дослідження грунтів великих промислових центрів степової зони України (на прикладі м. Дніпропетровська). // Ґрунтознавство, т. 1, № 1-2. - Дніпропетровськ, 2001. - С. 87-92.
Мірзак О.В. Екологічні особливості едафотопів урбанізованих територій стапової зони України (на прикладі міста Дніпропетровська) // Автореф. дисс… канд. біол. наук, спец. 06.00.16. - Екологія - Дніпропетровськ, 2002. - 19 с.
Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2004. - 400 с.
Сметана М.Г. Синтаксономія степової та рудеральної рослинності Криворіжжя. Кривий Ріг “І. В. І.,” 2002. - 132с.
Сметана О.М., Перерва В.В. Біогеноценотичний покрив ландшафтно-техногенних систем Крив басу. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. _ 247
Таблиця 1 _ Вміст катіонів та аніонів в водній витяжці ґрунтів селітебної зони південної частини м. Кривий Ріг (Інгулецький район)
|
Розріз |
Індекс |
Глибина, см |
Вміст іонів,мг.екв на 100г ґрунту |
Засолення |
|||||||
|
НСО3- |
Cl- |
SO42- |
Ca2+ |
Mg2+ |
Na+ +K+ |
% |
Тип |
||||
|
пр.Перемоги розріз 1 |
Нd |
0-5 см |
1,24 |
31,00 |
0,10 |
0,20 |
0,04 |
32,10 |
1,2 |
Х-Н |
|
|
Н |
10-15 см |
0,40 |
17,00 |
0,10 |
0,18 |
0,06 |
17,26 |
0,6 |
|||
|
Hil |
20-25 см |
0,60 |
5,50 |
0,10 |
0,10 |
0,26 |
5,84 |
0,2 |
|||
|
Hil |
25-30 см |
0,56 |
12,00 |
0,60 |
0,12 |
0,02 |
13,02 |
0,5 |
|||
|
U |
30-40 см |
0,80 |
0,10 |
0,10 |
0,14 |
0,06 |
0,80 |
0,1 |
|||
|
[Ph] |
40-50 см |
0,24 |
7,50 |
0,10 |
0,16 |
0,10 |
7,58 |
0,3 |
|||
|
[Ph] |
50-60 см |
0,60 |
22,50 |
1,20 |
0,16 |
0,46 |
23,68 |
0,9 |
|||
|
пр.Перемо-ги розріз 2 |
Нd |
0-10 см |
0,36 |
1,00 |
0,10 |
0,08 |
0,24 |
1,14 |
0,1 |
Х-Н |
|
|
Нd, U |
24-29 см |
1,40 |
13,00 |
0,80 |
0,14 |
0,12 |
14,94 |
0,6 |
|||
|
U |
29-32 см |
0,84 |
39,00 |
0,10 |
0,18 |
0,10 |
39,66 |
1,4 |
|||
|
від 32 см |
0,32 |
9,50 |
0,10 |
0,10 |
0,32 |
9,50 |
0,4 |
||||
|
вул.Катко-ва розріз 3 |
Нd |
0-10 см |
0,64 |
1,00 |
0,10 |
0,14 |
0,26 |
1,34 |
0,1 |
Х-Н |
|
|
НР(u) |
30-40 см |
0,28 |
0,10 |
0,10 |
0,10 |
0,46 |
0,10 |
0 |
Гк-М |
||
|
45-55 см |
0,36 |
0,10 |
0,10 |
0,12 |
0,12 |
0,32 |
0 |
Гк-Н |
|||
|
від 65 см |
0,36 |
0,10 |
0,20 |
0,08 |
0,40 |
0,18 |
0 |
Гк-М |
|||
|
вул.Катко-ва розріз 4 |
Нd |
0-10 см |
0,84 |
11,50 |
0,10 |
0,24 |
0,40 |
11,80 |
0,5 |
Х-Н |
|
|
U |
10-20 см |
0,52 |
14,50 |
0,10 |
0,14 |
0,06 |
14,92 |
0,5 |
|||
|
20-30 см |
0,10 |
0,42 |
0,10 |
0,10 |
0,42 |
0,10 |
0 |
||||
|
[Нp] |
30-40 см |
0,10 |
25,00 |
0,10 |
0,12 |
0,20 |
24,88 |
0,9 |
|||
|
[hР] |
40-50 см |
0,10 |
9,00 |
0,10 |
0,14 |
0,20 |
8,86 |
0,3 |
|||
|
парк м-н Інгулець |
H |
0-24 см |
0,36 |
0,10 |
0,20 |
0,20 |
0,10 |
0,36 |
0 |
Н |
|
|
Hpk |
30-40 см |
0,40 |
0,10 |
0,20 |
0,26 |
0,12 |
0,32 |
0 |
Гк-Н-К |
||
|
Phk, Pk |
від 50 см |
0,64 |
0,10 |
1,00 |
0,24 |
0,02 |
1,48 |
0,1 |
С-Н |
||
|
стад.ЗОШ № 102 |
Наg |
0-10 см |
0,80 |
7,50 |
0,10 |
0,14 |
0,08 |
8,18 |
0,3 |
Х-Н |
|
|
Нраg |
10-20 см |
1,60 |
4,50 |
0,10 |
0,14 |
0,14 |
5,92 |
0,3 |
|||
|
вул. Макеївська |
Наg |
0-10 см |
0,24 |
29,00 |
1,60 |
0,12 |
0,30 |
30,42 |
1,1 |
Х-Н |
|
|
Нраg |
10-20 см |
0,52 |
5,00 |
0,10 |
0,12 |
0,10 |
5,40 |
0,2 |
|||
|
hР(s) |
20-30 см |
0,52 |
4,00 |
0,10 |
0,08 |
0,22 |
4,32 |
0,2 |
|||
|
30-40 см |
0,32 |
0,10 |
0,10 |
0,12 |
0,12 |
0,28 |
0 |
Примітка. Напівжирним шрифтом виділені сильно засолені горизонти, напівжирним і курсивом - середньо засолені. Н- незасолені; Х-Н - хлоридно-натрієве; Гк-Н-К - гідрокарбонатно-натрієво-кальцієве; С-Н - сульфатно-натрієве; Гк-Н - гідрокарбонатно-натрієве; Гк-М - гідрокарбонатно-магнієве.
Таблиця 2 _ Рівні засолення у відповідності до вмісту солей (за Аринушкіной)
|
Рівень засолення |
Вміст солей % |
|
|
Незасолені |
<0,30 |
|
|
Слабко засолені |
0,30-0,50 |
|
|
Середньо засолені |
0,50-1,0 |
|
|
Сильно засолені |
1,0-2,0 |
|
|
Дуже сильно засолені |
>2,0 |
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження еколого-геохімічних особливостей підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину та їх оцінка як промислової сировини для вилучення корисних компонентів. Умови формування артезіанського басейну. Сфери використання мікроелементів.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 26.08.2014Закономірності просторового поширення ґрунтів, закони географії ґрунтів, зональних і регіональних особливостей ґрунтового покриву. Загальні закономірності поширення ґрунтів і ґрунтово-географічне районування. Характеристика основних типів ґрунтів України.
реферат [32,1 K], добавлен 03.03.2011Радіус зони проникнення фільтрату за час промивки свердловини. Вивчення проникності і ступеню забруднюючої дії промислової рідини на колектор. Оцінка забруднення привибійної зони пласта при визначенні скінефекта. Коефіцієнти відновлення проникності.
лабораторная работа [1,1 M], добавлен 14.05.2011Основні генетичні горизонти ґрунту системи В.В. Докучаєва для степних чорноземів і опідзолених ґрунтів: поверхневий, гумусово-акумулятивний; перехідний до материнської породи, підґрунт. Особливості системи індексів ґрунтових горизонтів О.Н. Соколовського.
реферат [14,3 K], добавлен 29.03.2012Грунтово-географічне районування. Особливості формування ґрунтового покриву Карпат. Буроземний та дерновий тип грунтотворення. Формування водного режиму ґрунтів та підґрунтового стоку в гірських умовах. Заходи для захисту ґрунтів у досліджуваному районі.
контрольная работа [21,0 K], добавлен 14.04.2016Основні фізіко-механічні властивості ґрунту. Водні, повітряні та теплові властивості та відповідні режими ґрунту. Стан і форми води в ґрунті, водний баланс. Склад ґрунтового повітря та його роль у ґрунтоутворенні, родючість ґрунту та розвиток рослин.
реферат [37,4 K], добавлен 03.03.2011Стан оцінки чинників формування рельєфу низовинної частини Північного Причорномор’я на морфолого-морфометричні особливості земної поверхні. Генезис та динаміка рельєфу, його формування, вияв і розвиток сучасних екзогенних геоморфологічних процесів.
статья [23,9 K], добавлен 11.09.2017Комплексна характеристика долини р. Дністер, її природних умов, кліматичних та геолого-геоморфологічних особливостей. Гірська Карпатська, Подільська і Причорноморська частини річки. Гідрографічна сітку території басейну. Дослідження дністерських терас.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 15.06.2014Загальні відомості про господарство, направлення його діяльності. Методика проведення ґрунтової зйомки. Сучасні методи досліджень та картографування ґрунтового покриву. Агровиробничі групування ґрунтів. Характеристика картограми охорони земель від ерозії.
курсовая работа [98,9 K], добавлен 03.01.2014Сутність поняття "ґрунт". Фазовий склад ґрунтів. Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти. Забарвлення та гранулометричний склад ґрунту. Структура, новоутворення і включення в ґрунтах. Класифікація, номенклатура та особливості діагностики ґрунтів.
реферат [24,5 K], добавлен 26.02.2011Річка Прип'ять як один з найбільших водних об'єктів чорнобильської зони відчуження. Основні радіонукліди в річці Прип'ять. Морфологія русел і заплав річок. Параметри якості поверхневих і ґрунтових вод у долині Прип’яті. Вплив господарської діяльності.
реферат [26,5 K], добавлен 14.03.2012Будова океанічних рифтів, серединно-океанічні хребти і рифтові зони світового океану, рифтогенез. Особливості вивчення рифтових зон Землі в шкільному курсі географії. Місце "Теорії літосферних плит та рифтогенезу" в структурі поурочного планування.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 28.11.2010Фізико-географічна характеристика Пинянського газового родовища. Геологічні умови зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Водоносні комплекси та водотривкі породи. Геологічна будова та газоносність Пинянського родовища, мінералізація пластових вод.
дипломная работа [981,1 K], добавлен 18.02.2012Гірські породи, клімат і рельєф як ґрунтоутворюючі фактори. Біологічні фактори та їх вплив на процес утворення ґрунтів. Специфічні особливості виробничої діяльність людини як ґрунтоутворюючий фактор. Загальна схема та стадійність ґрунтоутворення.
контрольная работа [47,7 K], добавлен 23.02.2011Становлення картографії як галузі наукових знань, її класифікація. Особливості картографування України від найдавніших часів до сьогодення. Переваги інформаційних технологій у створенні картографічних документів, перспективи розвитку цифрових карт.
курсовая работа [56,9 K], добавлен 09.01.2011Оволодіння організаційними навиками і методикою дослідження ґрунту як складного природно-історичного об’єкту та проведення ґрунтово-картографічних досліджень. Вплив рослинності на ґрунтоутворення. Клімат, рельєф і гідрологія досліджувальної місцевості.
отчет по практике [34,4 K], добавлен 22.11.2015Поняття ґрунту та його типи. Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс. Ємкість вбирання та її значення. Екологічне значення ґрунту. Ґрунтовий розчин, кислотність та лужність ґрунтів. Здатність ґрунту вбирати тверді, рідкі і газоподібні речовини.
реферат [30,7 K], добавлен 28.02.2011Розробка схеми ланцюгової аварії, яка формується в межах басейну рік з притоками і відзначається масовими руйнуваннями гідроспоруд. Описання мережі гребель річкового басейну Парана. Оцінка розвитку аварії на каскаді гребель, викликаної ефектом "доміно".
статья [673,2 K], добавлен 04.09.2014Охорона навколишнього середовища в період експлуатації свердловин. Заходи по захисту і контроль за станом питних водоносних горизонтів. Розрахунок виносного зосередженого заземлення в одношаровому ґрунті методом коефіцієнтів використання електродів.
реферат [702,4 K], добавлен 27.08.2012Літолого-фізична характеристика продуктивних горизонтів. Підрахункові об`єкти, їхні параметри та запаси вуглеводнів. Результати промислових досліджень свердловин. Аналіз розробки родовища. Рекомендації з попередження ускладнень в процесі експлуатації.
дипломная работа [4,2 M], добавлен 24.01.2013
