Характеристика родовищ фосфатної сировини в Північно-Західному регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет водного господарства та природокористування

ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩ ФОСФАТНОЇ СИРОВИНИ В ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ

Маланчук З.Р., д.т.н., проф., Боблях С.Р., аспірант

м. Рівне

Анотація

У представленій роботі наведена характеристика розташування фосфатовмісних родовищ та дана оцінка запасів фосфоритів.

Description of location and estimation of supplies of phosphorites deposits are given in the presented work.

В останні роки в Україні виявлені великі прогнозні ресурси фосфоритів у Північно-Західному регіоні, Причорномор'ї, в Дніпрово-Донецькому районі і на Середньому Придністров'ї.

Перспективи освоєння фосфатної сировини зернистого типу більш реальні у Північно-Західному регіоні України (Волинська, Рівненська, Хмельницька, Тернопільська і Львівська області), де прогнозні ресурси фосфоритів сеноманського віку при глибинах залягання продуктивних горизонтів до 100 м оцінюються в 2480 млн. т.

Основними рудоконтролюючими структурами сеноманського фосфоритоносного басейну Північно-Західного регіону є Маневицько-Клеванська, яка знаходиться в Волинсько-Рівненській областях та Здолбунівсько-Терно-пільська, що знаходиться в Рівненсько-Тернопільській областях, загальні ресурси яких оцінюються в 1025 млн. т.

Прогнозні ресурси (категорія Р ₂) зернистих фосфоритів Колківсько-Стидинської (Маневицько-Клеванська площа), Здолбунівської і Хмельницької (Здолбунівська-Тернопільська площа) дільниць оцінюються відповідно у 100; 25,3 і 48,3 млн. т.

Оцінені ресурси зернистих фосфоритів Рівненської області становлять 81,1 млн.т агроруди або 4,9 млн.т фосфору. Потреби України в природних агрорудах комплексної дії, якими виступають зернисті фосфорити, оцінюються в 13,9 млн. т на рік.

Попередньо розвідані (ймовірні) запаси зернистих фосфоритів категорії С ₂ і перспективні ресурси категорії Р ₁ в неглибокозалягаючих (10...30 м) покладах Здолбунівського району (Посягва, Івачкове, Миротин, Грем'яче, Милятин, Копиткове) становлять 4,9 млн. т Р ₂О ₅ (фосфорний ангідрид), або 81,5 млн. т агроруди.

Оцінені ресурси зернистих фосфоритів категорії Р ₁ неглибоко-залягаючих покладів Хмельницького району (Семенівка, Уляни, Норка, Полква, Калинівка, Жердь, Буглівка) становлять 11,5 млн. т Р ₂О ₅ або 208,5 млн. т агроруди.

Значний інтерес становить Милятинське родовище агроруд, яке має в достатній мірі вивчену геологічну будову, умови залягання і морфологію рудного тіла, речовинний склад, технологічні, радіаційно-гігієнічні і агрохімічні властивості.

Характеристика мінералогічного складу зернистих фосфоритів Милятинського родовища Здолбунівської дільниці приведена у табл.1.

Таблиця 1. Мінералогічний склад зернистих фосфоритів Милятинського родовища Здолбунівської дільниці

В адміністративному відношенні родовище зернистих фосфоритів сеноманського віку "Милятин" розміщене в Острозькому районі Рівненської області на меридіані районних центрів Гоща та Остріг, відповідно в 15 і 16 км від них, між с. Милятин і Михалківці.

Площа родовища 2,53 км ², в тому числі 0,16 км ² в охоронній зоні нафтопроводу "Дружба".

Знаходячись на північно-східній окраїні Волино-Подільської височини, територія району входить до складу Верхньо-Горянської алювіальної рівнини, поверхня якої відносно слабо розчленована і одночасно характеризується наявністю багаточисельних блюдцеподібних впадин.

Розміщуючись на другій, і частково, першій надзаплавних терасах р. Горинь, родовище має чіткі границі на півночі та сході - ерозійний уступ річної долини. На півдні, обмежується охоронною зоною нафтопроводу і санітарною зоною с. Милятин. На заході границя нечітка, проводиться по кондиційних свердловинах в межах першої надзаплавної тераси.

Площа родовища - це слабо заболочена, меліорована рівнина з абсолютними позначками 189...200 м, зайнята під посіви багаторічних трав. Грунти суглинисті, сірі лугові, дерново-підзолисті, рідше болотні, низькопродуктивні. За межами родовища (вище відмітки 198...200 м) ґрунти високопродуктивні, розвинені на легких суглинках (лесах).

Найбільшими населеними пунктами району є районні центри - селище Гоща, міста Остріг і Здолбунів (останній - в 25 км на захід від родовища).

Район родовища "Милятин" характеризується наявністю відносно густої сітки доріг. У 8 км на південь від родовища проходить залізнична колія Ковель - Рівне - Київ (найближча залізнична станція - Могиляни). В 15 км на північ розташована автомагістраль М-17 Рівне - Житомир - Київ. Ближні села з'єднані між собою дорогами з твердим покриттям. Родовище з'єднане з селами Милятин, Сіянці і Михалківці ґрунтовими дорогами. З інших транспортних магістралей слід відмітити нафтопровід "Дружба", який проходить через південну частину родовища та електролінію напругою 10 кВ, яка проходить через центральну частину родовища, зв'язуючи населені пункти Милятин і Михалківці.

Річка Горинь протікає в 3 км західніше родовища. Ширина ріки 10...20 м, глибина 1,2...2,0 м, ширина заплави 0,8...1,5 км. Перша надзаплавна тераса піднята над заплавою на висоту 3...5 м, друга - 5...8 м. Найближчі мости знаходяться на південний захід і північ від родовища, відповідно, в 4 та 5 км.

Водозабезпечення району відбувається за рахунок поверхневих і підземних вод (водоносні горизонти четвертинних, неогенових та крейдяних відкладів).

Клімат району помірно-континентальний, характеризується високою вологістю, помірним теплим літом і м'якою з постійним сніговим покровом зимою. Найхолодніший місяць - січень (середня температура -5⁰ С), найтепліший - липень (+18⁰ С). Річна кількість опадів досягає 625 мм. Потужність снігового покриву 20...40 см. Вітри слабі і помірні, в основному, західного та північно-західного напрямку. Швидкість вітру взимку 4...5 м/с, влітку - 2...3 м/с.

У геологічному відношенні родовище "Милятин" розташоване у межах південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи, на схід - північному сході Волино-Подільської плити.

Геологічна карта району залягання фосфоритів Милятинського родовища агроруд Здолбунівської фосфоритоносної дільниці в Рівненській області зображена на рис.1.

Родовище зернистих фосфоритів "Милятин" відноситься до зернистого геолого-промислового типу (розсіяний метасоматичний "Волинський" підтип) і входить у склад Львівсько-Волинського сеноманського фосфоритоносного басейну фосфоритоносної провінції Східно-Європейської платформи. Просторово і генетично зернисті фосфорити пов'язані з морськими теригенно-карбонатними відкладами сеноманського віку пізньої крейди.

У геологічній будові родовища "Милятин" приймають участь верхньопротерозойські (вендські) теригенні, верхньокрейдові теригенно-карбонатні і карбонатні та четвертинні відклади різного генезису.

Мікроелементний склад зернистих фосфоритів Милятинського родовища приведений у табл.2.

Рис.1. Геологічна карта району залягання фосфоритів Здолбунівської дільниці

Таблиця 2. Мікроелементний склад зернистих фосфоритів Милятинського родовища

Підрахунок запасів зернистих фосфоритів на Милятинському родовищі здійснювався Державною комісією із запасів корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України (протокол № 531 від 29.08.2000 р) методом геологічних блоків.

Вимірювання площ підрахункових блоків проводилось методом розбивки їх на прості фігури (трикутники) з вимірюванням їх основ і висот з точністю до 1 м. В південній частині родовища проходить нафтогазопровід "Дружба", який складається з двох ниток з віддалю між ними 5 м. За даними Львівського регіонального відділення експлуатації нафтопроводів охоронна зона при експлуатації родовищ відкритим способом без використання вибухівки становить 150 м. Враховуючи кут природного відкосу 30⁰, і середню потужність перекриваючих порід в районі газопроводу (свердловини 1121, 1091, 1123) в 10 м (рис.2), згідно нормативних даних в охоронну зону включається додатково 17 м. Таким чином, запаси у смузі шириною 167 м навколо нафтопроводу включаються як у підрахунковий блок, так і підраховуються окремо у межах блоку.

Рис.2. План підрахунку запасів Милятинського родовища

Об'єм руди у межах окремих блоків розрахований множенням площі на середню потужність. Оптимальним значенням густини слід вважати 1,70 т/м³.

Виходячи з геологічної будови і ступеня вивченості, виділено чотири блоки: два - запасів категорії С 2 та два - перспективних ресурсів категорії Р1.

За підрахунком Державної комісії із запасів корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України дані про перспективні ресурси категорії Р ₁ і запаси категорії С ₂ приведені у табл.3.

Таблиця 3. Підрахунок запасів і оцінка перспективних ресурсів агрор уди Р₂О₅ і об'єму розкривних порід Милятинського родовища

Таким чином, дослідженнями встановлено, що потреби України у фосфатній сировині, можуть бути покриті за рахунок видобутку і переробки сеноманських зернистих фосфоритів, що знаходяться в Північно-Західному та Західному регіонах.

Аналіз економічних показників постачання фосфатів з Росії та з Північної Африки вказує на те, що це обходиться для України у 1,693 млрд. доларів. фосфорит сировина родовище

Дослідженнями також встановлено, що об'єкти з неглибоким заляганням (10...30 м) продуктивних горизонтів можуть розроблятись традиційним відкритим (кар'єрним) способом.

У той же час запаси і ресурси неглибоко залягаючих покладів зернистих фосфоритів, доступних для кар'єрного видобутку, у загальному балансі фосфоритоносного потенціалу сеноманського стратиграфічного рівня Північно-Західного регіону України не перевищують 0,7%. Решта фосфоритоносних ресурсів залягаючи на глибинах понад 30 м недоступна як для кар'єрного видобутку з однієї сторони, так і (через складні гірничо-геологічні умови - надзвичайно інтенсивну водоносність продуктивних відкладів, а також перекриваючих і підстилаючих порід) для шахтного видобутку - з другої.

Тому існує необхідність застосування нетрадиційних методів розробки фосфоритоносних ресурсів до яких відноситься метод свердловинного гідровидобутку.

Саме освоєння методу свердловинного гідровидобутку передбачає новий підхід до розробки родовищ із складними гідрогеологічними умовами залягання. Це пов'язано в першу чергу з тим, що родовища, які на даний час не можуть розроблятися відкритим способом при застосуванні методу свердловинного гідровидобутку представляють промисловий інтерес.

Література

1. Катков Г.А., Порцевский А.К. Горное искусство и окружающая среда. Учебное пособие. - М.: МГОУ. -2001. - 91 с.

2. Порцевский А.К. Выбор рациональной технологии добычи руд. Геомеханическая оценка состояния недр. Использование подземного пространства. Геоэкология. - М.: изд. МГГУ. - 2003. - 767 с.

3. Горные науки. Освоение и сохранение недр Земли. Под ред. К.Н. Трубецкого. - М.: изд. Академии горных наук. - 1997. - 478 с.

4. Веліканов В.Я. Значення верств з конкреційною фосфоритоносністю для стратиграфічних кореляцій розрізів венду і палеоструктурних реконструкцій // Геол. журн. - 2007. - №1. - С. 45 - 49.

5. Проблемы разработки россыпных месторождений/ И.Л. Гуменик, А.М. Сокил, Е.В. Семененко, В.Д. Шурыгин. - Днепропетровск: Січ, 2001. - 224 с.

6. Синякевич І. М. Економіка природокористування: Навчальний посібник. - К., 1996. - 156 с.

7. Агошков М.И. Технико-экономическая оценка извлечения полезных ископаемых из недр. - М.: Недра, 1974. - 309 с.

8. З.Р. Маланчук, С.Р. Боблях, А.Д. Калько, Є.Ж. Маланчук, С.Є. Стець, В.П. Рачковський. Проблеми та перспективи застосування свердловинної гідротехнології для розвитку мінерально-сировинної бази Рівненсько-Волинського регіону// Матеріали VІІ промислової міжнар. наук. - практ. конф. "Эффективность реализации научного, ресурсного и промышленного потенциала в современных условиях", п. Славське, Карпати, 2007. - С. 134 - 136.

Размещено на Allbest.ru