Основні напрямки окультурення та підвищення родючості гідротехнічно меліорованих ґрунтів басейну р. Іква
Характеристика ґрунтового покриву басейну ріки Іква, властивостей, шляхів його збереження та підвищення, можливості використання. Принципи успішного використання можливостей цілого комплексу заходів меліорації, підтримання і підвищення його родючості.
| Рубрика | Геология, гидрология и геодезия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.01.2020 |
| Размер файла | 24,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Основні напрямки окультурення та підвищення родючості гідротехнічно меліорованих ґрунтів басейну р. Іква
Сільськогосподарське виробництво, зокрема землеробство були, є і будуть галузями, від рівня розвитку яких залежить добробут населення, задоволення його потреби у продуктах харчування, а промисловості - в сировині. Зміна форм його ведення, організації виробництва, труднощі перехідного періоду можуть призвести до зниження врожайності вирощуваних культур і їх валових зборів. Це може статися внаслідок падіння родючості ґрунту в умовах дорожнечі і нестачі добрив, порушення культури землеробства. Але не допустити зменшення родючості ґрунту і в цих тимчасових умовах є всі можливості. Для цього потрібно знати і враховувати складові родючості ґрунту і засоби, якими можна і треба їх підтримувати і розвивати.
Підтримання і збільшення валових зборів рослинницької продукції досягається двома шляхами:
1. За рахунок зростання врожаїв вирощуваних культур;
2. Шляхом розширення посівних площ [3].
Перший шлях (збільшення врожаїв) за рахунок піднесення культури землеробства (введення науково-обґрунтованих сівозмін, застосування добрив, впровадження більш продуктивних сортів рослин, вдосконалення агротехніки їх вирощування і ін.) призвів до того, що валова продукція землеробства в Україні порівняно з1913 роком збільшилася майже у три рази [4].
Що ж до другого шляху збільшення зборів рослинницької продукції, то він відіграв у свій час важливу роль. Але сьогодні в Україні практично освоєно майже всі землі, які можна було використовувати без попереднього їх покращення - меліорації. Більш того, зараз іде мова про скорочення посівних площ і ренатуралізацію меліорованих земель.
Тому, якщо говорити про підтримання та підвищення родючості в процесі сільськогосподарського використання, то це, переважно, про орні вгіддя. Тим більше, що вони знаходяться у сприятливих у кліматичному відношенні зоні Малого Полісся і в лісостеповій частині області.
Потреба підвищення родючості ґрунтів і ефективності використання земель випливає не тільки з демографічних міркувань і необхідності забезпечення населення достатньою кількістю продуктів землеробства, а й промисловості - сировиною. З освоєнням під сільськогосподарське використання земель потрібно вирішувати і інше, не менш важливе завдання - одержання не тільки високих, але й сталих з року в рік врожаїв. Важливою умовою розв'язання цього була, є і буде - меліорація земель [1].
Меліорацію земель чомусь пов'язують лише з регулюванням їх водно-повітряного режиму. Але ж термін „меліорація” - від латинського melioraze - означає покращення (покращення властивостей ґрунту, від яких залежить його ефективна родючість). Меліорації потребують не тільки заново освоювані „бідні”, але й багато земель, які, будучи в сільськогосподарському використанні, успадкували від природи або ж набули ряд несприятливих по відношенню до вирощуваних на них культурних рослин властивостей: кислу реакцію середовища, є оглеєними, каменистими, змитими водою чи розвіяними вітром (еродованими) [3].
Для того, щоб ґрунт був родючими, він повинен мати в собі в оптимальних для рослин співвідношеннях: воду і повітря, достатню кількість поживних речовин, задовільний температурний режим, не містити шкідливих для рослин сполук.
Регулювати ці фактори і умови родючості ґрунту стосовно до вимог вирощуваних рослин можна найбільш ефективно на землях, які забезпечені засобами регулювання водно-повітряного режиму.
На досконалих сучасних меліоративних системах є можливість регулювати не тільки водно-повітряний режим, але й на цьому фоні поживний режим ґрунту стосовно до потреб рослин у різні періоди і фази їх росту і розвитку. Саме тому на таких землях ми можемо одержувати не тільки високі, але й сталі з року в рік врожаї майже незалежно від примх природи .
Ця перевага земель з регульованим водним режимом має не менше значення для валових зборів рослинницької продукції, ніж саме розширення посівних площ. Саме тому в США, наприклад, кількість таких земель становить біля 30% (Вознюк С.Т., Трускавецький Р.С., 1979).
Яким би великими не було значення меліорації, наявність мережі для регулювання вологості ґрунту може не виправдати покладених на неї надій, якщо на фоні цієї гідротехнічної меліорації земель не буде здійснюватися відповідний комплекс агротехнічних, агрохімічних, а поряд - лісомеліоративних і інших організаційно-господарських заходів. Одержання високих і стійких урожаїв не можна досягти лише за рахунок впливу на один - водний фактор родючості ґрунту, лише за рахунок осушення чи зрошення земель. Серед факторів врожаю провідне місце належить ґрунту, на якому росте і розвивається рослина. Тому знання властивостей ґрунту і їх врахування є обов'язковим у землеробстві [3].
В басейні р. Іква найбільш поширеними ґрунтами, що вимагають застосування комплексних меліорацій, в першу чергу, є дерново-підзолисті, болотні (торфувато-болотні, торфо-болотні ґрунти, з товщею торфу від 20 до 40 см на поверхні, і торфовища - з товщею торфу понад 40 см). Дерново-підзолисті ґрунти (різного ступеня опідзолення, оглеєння, різного механічного складу - від супіщаного до середньо- і важко суглинкового і навіть глинистого) - це ґрунти переважно низької природної родючості.
Площі, границі поширення і властивостей цих ґрунтів (як і всіх інших, якими представлена територія землекористування кожного господарства у цьому басейні), зображені на планах ґрунтів і описані в нарисах, що були у свій час вручені кожному господарству після закінчення крупномасштабного обстеження земель області. Ці документи дещо застаріли і вимагають поновлення, але і надалі мають бути „паспортом”, до якого потрібно звертатися завжди, коли йдеться про планування врожаїв і заходів по підвищенню родючості ґрунтів.
Тут потрібно нагадати, що ці дві групи ґрунтів (підзолисті і болотні) не можна розглядати без порівняння між собою, бо вони характеризуються цілком протилежними властивостями, знати і враховувати які обов'язково при розробці і впровадженню на них заходів по успішному вирощуванню сільськогосподарських культур [3].
Дерново-підзолисті ґрунти, їх тверда фаза представлена майже виключно мінеральними речовинами, які містять в своєму складі більше таких елементів живлення рослин як калій, магній, кальцій, залізо і ін. Але в них є дуже мало органічної речовини (гумусу або перегною), а, отже, і азоту, що є складовою частиною органічної частини ґрунту. Ці властивості досліджуваних ґрунтів можна характеризувати даними наведеними у табл. 1.
Торфові (болотні) ґрунту складаються переважно з органічної речовини (торфу, різного ступеня розкладу). Тому вони містять в своєму складі багато азоту (до 3-4% від ваги ґрунту) і дуже мало мають в собі мінеральних сполук живлення рослин (в першу чергу - калію) (табл. 2) [5].
Як перша група мінеральних ґрунтів, так і друга, органічних, характеризуються певною реакцією середовища. Дерново-підзолисті ґрунти в більшості бувають середньо- та слабокислими.
І мінеральні, і торфі ґрунти басейну в природному стані характеризуються в окремі роки, а то й періоди року, перезволоженістю або недозволоженням: перші - часто за рахунок застоювання на їх поверхні вод атмосферних опадів внаслідок повільного їх просочування вглиб ґрунту, другі - за рахунок високої вологоємкості та близького до поверхні стояння рівня ґрунтових вод. Повільність вбирання опідзоленими мінеральними ґрунтами вод зумовлюється тим, що на незначній глибині (звичайно біля 20-30 см від поверхні, зразу ж під орним шаром) в профілі цих ґрунтів залягає твердий недостатньо водопроникливий ілювіальний горизонт, що утворився в процесі формування цього ґрунту протягом віків шляхом виносу дрібних часточок з верхньої його частини (кольору попелу, золи) і відкладання їх у середній частині профілю під дією процесу опідзолення, руйнування твердої фази ґрунту.
Таблиця 1.Властивості дерново-середньопідзолистого ґрунту (зведені за літературними джерелами та власними даними) а) Механічний склад
|
Горизонти |
Глибина, см |
Вміст часток твердої фази за розміром |
Назва ґрунту за механічним складом |
Гігроскопічна волога, % |
||||||||
|
1-0,5 |
0,5-0,25 |
0,25-0,1 |
0,1-0,05 |
0,05-0,01 |
0,01-0,005 |
0,005-0,001 |
0,001 |
|||||
|
% часток 1 мм |
||||||||||||
|
Гумусово-елювіальний |
15-45 |
0,8 |
27,0 |
63,2 |
6,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
0,0 |
Пил легкий |
0,12 |
|
|
Ілювіальний |
55-80 |
0,8 |
29,4 |
63,8 |
2,0 |
0,0 |
2,0 |
0,0 |
2,0 |
0,48 |
||
|
Ілювіальний |
100-130 |
0,8 |
29,7 |
61,5 |
2,0 |
3,0 |
0,0 |
2,0 |
1,0 |
0,26 |
||
|
Порода |
180-190 |
0,2 |
9,1 |
87,7 |
1,0 |
2,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,14 |
б) Хімічний склад
|
Горизонти |
Глибина, см |
Втрати від прожарювання, % |
С загальний, % |
N загальний, % |
C/N |
CaCO3 |
Загальний вміст, % |
|||||||
|
SiO2 |
Fe2O3 |
Al2O3 |
CaO |
MgO |
P2O5 |
K2O |
||||||||
|
Підстилка |
0-5 |
- |
37-89 |
1,670 |
22,2 |
0,0 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
Гумусово-елювіальний |
15-45 |
0,77 |
0,17 |
0,032 |
14,3 |
0,0 |
96,52 |
0,51 |
1,63 |
0,33 |
0,066 |
0,019 |
1,13 |
|
|
Ілювіальний |
55-80 |
1,24 |
0,35 |
0,036 |
12,3 |
0,0 |
94,30 |
0,77 |
2,80 |
0,37 |
0,124 |
0,062 |
1,37 |
|
|
Ілювіальний |
100-130 |
0,59 |
0,24 |
- |
- |
0,0 |
96,47 |
0,70 |
2,16 |
0,46 |
0,062 |
0,015 |
1,46 |
|
|
Порода |
180-190 |
0,24 |
- |
- |
- |
0,0 |
96,42 |
0,43 |
3,34 |
0,34 |
0,123 |
0,017 |
1,78 |
в) Хімічні властивості
|
Горизонти |
Глибина, см |
pH |
Кислотність, мг-екв/100 г |
Обмінні катіони |
Місткість вбирання |
|||||||||||
|
H2O |
KCl |
Обмінна |
Гідролітична |
Ca |
K |
Mg |
Na |
S |
T |
(T-S) |
V,% |
|||||
|
H |
Al |
H+Al |
||||||||||||||
|
Підстилка |
0-5 |
4,1 |
3,0 |
2,88 |
6,83 |
9,73 |
55,16 |
11,38 |
0,16 |
0,78 |
0,31 |
12,64 |
67,78 |
55,14 |
18,1 |
|
|
Гумусово-елювіальний |
15-45 |
4,4 |
3,5 |
0,06 |
1,17 |
1,17 |
2,61 |
Сліди |
0,02 |
Сліди |
0,03 |
0,03 |
2,62 |
2,59 |
1,1 |
|
|
Ілювіальний |
55-80 |
4,6 |
4,3 |
0,00 |
0,75 |
0,76 |
4,03 |
Сліди |
0,01 |
Сліди |
0,02 |
0,06 |
4,16 |
4,10 |
0,0 |
|
|
Ілювіальний |
100-130 |
4,9 |
4,2 |
0,00 |
0,97 |
0,98 |
2,98 |
Сліди |
0,01 |
Сліди |
0,04 |
0,05 |
2,94 |
2,89 |
1,8 |
|
|
Порода |
180-190 |
5,6 |
4,6 |
0,00 |
0,46 |
0,44 |
0,87 |
Сліди |
0,01 |
Сліди |
0,01 |
0,01 |
0,86 |
0,85 |
2,3 |
Таблиця 2Властивості торфового ґрунту глибокого на торфі (зведені за літературними джерелами та власними даними)
а) Фізичні властивості
|
Горизонти |
Глибина |
Питома вага |
Об'ємна вага |
Пористість загальна, % |
Вологоємкість, % |
pF |
||
|
максимальна |
польова |
|||||||
|
Торфовий |
0-10 |
1,78 |
0,37 |
80,0 |
76,8 |
72,7 |
32,2 |
|
|
Торфовий |
10-20 |
1,61 |
0,24 |
84,0 |
79,9 |
72,5 |
27,6 |
|
|
Торфовий |
20-30 |
1,63 |
0,26 |
85,0 |
92,6 |
73,1 |
24,5 |
|
|
Торф |
50-60 |
1,54 |
0,13 |
90,0 |
87,8 |
85,2 |
18,7 |
|
|
Торф |
90-100 |
1,58 |
0,18 |
91,0 |
89,7 |
89,4 |
18,1 |
б) Хімічний склад
|
Горизонти |
Глибина, см |
Втрати при прожарюванні |
С заг., % |
N заг., % |
C/N |
Загальний вміст |
Доступні для рослин |
||||||||
|
SiO2 |
Fe2O3 |
Al2O3 |
CaO |
MgO |
P2O5 |
K2O |
P2O5 |
K2O |
|||||||
|
Торфовий |
0-10 |
25,3 |
55,6 |
4,49 |
12,8 |
3,96 |
2,31 |
0,47 |
3,18 |
0,36 |
0,33 |
0,089 |
60 |
75 |
|
|
Торфовий |
10-20 |
16,7 |
59,7 |
3,67 |
15,3 |
3,59 |
1,74 |
1,19 |
4,51 |
0,43 |
0,25 |
0,045 |
42 |
40 |
|
|
Торфовий |
20-30 |
14,4 |
62,4 |
3,27 |
19,0 |
3,13 |
1,70 |
2,46 |
4,16 |
0,57 |
0,18 |
0,072 |
33 |
70 |
|
|
Торф |
50-60 |
13,8 |
62,3 |
4,13 |
19,9 |
2,27 |
1,05 |
0,61 |
4,07 |
0,44 |
0,16 |
0,036 |
28 |
26 |
|
|
Торф |
90-100 |
11,1 |
64,4 |
3,66 |
17,7 |
2,92 |
1,18 |
1,06 |
4,56 |
0,52 |
0,14 |
0,037 |
15 |
25 |
в) Хімічні властивості
|
Горизонти |
Глибина, см |
рН |
Кислотність, мг-екв/100 г |
Обмінні катіони, мг-екв/100 г |
Ємкість вбирання |
||||||||||
|
H2O |
KCl |
обмінна |
гідролітична |
Ca |
K |
Mg |
Na |
S |
T |
(T-S) |
|||||
|
H |
Al |
H+Al |
|||||||||||||
|
Торфовий |
0-10 |
6,2 |
5,7 |
49,2 |
0,3 |
49,8 |
10,4 |
84,8 |
0,5 |
4,1 |
1,2 |
90,3 |
140,1 |
49,8 |
|
|
Торфовий |
10-20 |
6,1 |
5,7 |
44,1 |
0,4 |
44,3 |
11,5 |
92,2 |
0,2 |
3,9 |
1,2 |
97,2 |
142,3 |
45,1 |
|
|
Торфовий |
20-30 |
5,8 |
5,3 |
40,3 |
0,4 |
40,6 |
14,3 |
11,4 |
0,2 |
5,6 |
2,0 |
91,5 |
160,2 |
68,5 |
|
|
Торф |
50-60 |
5,7 |
5,6 |
49,1 |
0,2 |
49,4 |
19,1 |
97,1 |
0,2 |
4,1 |
1,5 |
102,6 |
152,6 |
50,0 |
|
|
Торф |
90-100 |
6,3 |
5,8 |
32,6 |
0,3 |
32,5 |
22,8 |
89,6 |
0,2 |
4,3 |
1,1 |
95,1 |
127,5 |
32,4 |
Перепоною вбирання води цими ґрунтами може бути і плужна підошва [1].
Внаслідок здійснення часом навіть нескладних проектів по спорудженню водопровідної мережі на площі, господарства одержували систему, на якій є можливість регулювати за бажанням і потребою умови вирощування врожаю.
Це, однак, не означає, що регулювання водно-повітряного режиму одразу ж усуває вади в поживному режимі, реакції ґрунту, поліпшує його фізичні властивості, тобто вирішує проблему окультурення ґрунту, надання йому стійкої ефективної родючості і властивостей забезпечувати високі і стійкі врожаї.
Дерново-підзолисті і торфові ґрунти - ґрунти низької ефективної родючості. Підвищення їх родючості вимагає застосування комплексу меліоративних і агротехнічних заходів: регулювання водно-повітряного режиму, створення глибокого орного шару, систематичного застосування добрив, і, якщо ці ґрунти кислі - хімічної меліорації (вапнування).
Кожен з цих заходів має важливе значення, але не може, бути окремо взятим, забезпечити окультурення ґрунту, перетворення його в ґрунт, здатний на високі і стійкі врожаї. Саме осушення, наприклад, може призвести до зникнення болотної рослинності, яка росла раніше на болоті і на прилягаючих до нього територіях.
Гідротехнічна меліорація, регулювання водно-повітряного режиму цих земель є обов'язковим фоном, на якому забезпечується висока ефективність агротехнічних заходів підвищення родючості таких ґрунтів.
Ефективна родючість перезволожених ґрунтів залежить не тільки від ступеня їх осушення, але й від способів їх обробітку. Більш того, конкретним обробітком можна посилити позитивний вплив, або ж, навпаки, послабити вплив на врожай недостатнього осушення.
Позитивний чи негативний вплив на врожай видів обробітку пояснюється відповідними змінами поруватості, вологості, термічного режиму і, на кінець, відповідною динамікою поживних речовин в ґрунті. Глибока оранка збільшує кількість пор, що в значній мірі запобігає поступленню води з глибших шарів в орний шар ґрунту. Підтримання верхнього орного шару ґрунту в злитому стані, навпаки збільшує капілярне підтягування води до поверхні ґрунту. Звідси переваги більш глибокого обробітку при недостатньому осушенні, а поверхневий обробіток збільшує врожаї при глибоких рівнях ґрунтових вод [4].
Торфові ґрунти є найбільш „вдячним” об'єктом для внесення саме калійних добрив. Вони подвоюють, а іноді і потроюють тут врожаї. Без застосування калійних добрив у кількості біля 100 кг д. р./га важко, а то й неможливо, одержати більш-менш задовільні врожаї на цих землях.
Калійне добриво треба вносити в ці ґрунти не тільки у високих дозах, але й щорічно. Калію багато виноситься з врожаєм, а надлишок його (якщо внести більше, ніж виноситься урожаєм) не закріплюється органічною речовиною торфу, тому що остання не дає з нею стійких сполук. Вже на другий рік після внесення калійного добрива у кількості 100-120 кг/га врожаї знову зменшуються до рівня, як і без внесення цього добрива.
Як бути, коли в сучасних умовах для господарства і калійні добрива є дефіцитом? Виправити цей недолік торфових ґрунтів, перетворити їх природу на фоні регульованого водного режиму можна збагативши ці ґрунти мінеральною частиною, внесенням в них разом з калійними добрива, або й без них, супіску, глини на зразок того, як у мінеральні ґрунти (підзолисті) вноситься органічна речовина (гній, компости, зелене добриво) [2].
У Фінляндії протягом 29 років вивчали ефективність внесення глини у торфові ґрунти і застосування на її фоні добрив. (табл. 3).
Таблиця 3Наслідки дослідів з глиною і добривами на осушеному торфовому ґрунті в Летенсуо (Фінляндія)
|
Удобрення кг д. р. на га |
Врожай сіна, ц/га (середній за 29 р.) |
|||
|
Р2О5 |
К2О |
Без глини |
На фоні глини (200 т/га) |
|
|
40 |
- |
8,10 ± 1,6 |
44,7 ± 5,1 |
|
|
40 |
30 |
40,7 ± 2,4 |
56,7 ± 2,2 |
|
|
40 |
60 |
64,1 ± 1,7 |
67,9 ± 2,3 |
|
|
40 |
90 |
76,5 ± 1,8 |
78,0 ± 4,7 |
|
|
40 |
120 |
67,1 ± 1,3 |
81,7 ± 3,4 |
Навіть без внесення калійного добрива, глина (з фосфорним добривом) збільшувала врожай сіна з 8,1 до 44,7 ц/га. Це мало місце тому, що мінерали, з яких складається глина, містять у собі доступний для рослин калій [2].
Мінеральна частина (глина) закріплює з року в рік лишок внесеного у торфові ґрунти у вигляді добрив калію і таким чином в ґрунті нагромаджуються його запаси. Врожаї від цього стають стійкими, високими і не спадають в часі.
Цілком протилежними властивостями володіють опідзолені мінеральні ґрунти. Вони містять мало органічної речовини, азоту і є кислими. Тому на фоні прокладеного в них дренажу (для покращення просочування і відводу за межі поля поверхневих вод), як вже зазначалося раніше, є дуже ефективним внесення гною (взагалі органічних добрив), обов'язково азотних добрив (у певному співвідношенні з калійними і фосфорними) і вапнування (для нейтралізації кислої реакції середовища і активізації перетворення поживних речовин з недоступних у доступні для рослин форми).
Як показує досвід окремих господарств, лише внесенням 40-50 тонн добре підготовленого гною на гектар (раз у 2-3 роки) на цих ґрунтах можна підняти врожаї у 1,5-2 рази. Але, щоб збільшити післядію гною, разом з внесенням гною в кислі ґрунти, їх треба вапнувати: вносити раз в ротацію сівозміни вапно у кількостях, що залежать від ступеня кислотності ґрунту, які рекомендуються агрохімлабораторією. В якості органічної речовини для збагачення дерново-підзолистих ґрунтів нею еквівалентним замінником гною є приготовлені з торфу і торфо-гноєкомпости [4].
Найбільший ефект дає тут поєднання дії дренажу, вапнування, органічних і мінеральних добрив.
Як правило, мінеральні і органогенні ґрунти у досліджуваній зоні області розташовані поряд і використання одних для зміни складу твердої фази других не вимагає великих витрат.
Підводячи підсумки сказаному про необхідність поєднання гідротехнічних, агротехнічних і агрохімічних заходів, хімічної меліорації з метою підвищення родючості дерново-підзолистих і торфових ґрунтів досліджуваної території, слід ще раз наголосити на тому, що одним регулюванням водно-повітряного режиму ґрунту не можна забезпечити одержання високих і особливо стійких у часі врожаїв.
На фоні регулювання водно-повітряного режиму дерново-підзолистого ґрунту створюються лише умови для успішного використання можливостей цілого комплексу заходів підтримання і підвищення його родючості.
Саме так розуміють і здійснюють меліорацію однотипних у бідних за ефективною родючістю земель в країнах північної Європи і одержують на них врожаї у 2-3 рази вищі ніж господарства на землях Лісостепу і Полісся України, у тому числі басейну р. Іква.
Для басейну р. Іква, де більшість ґрунтів мають низьку природну родючість, бережне ставлення до землі і турбота про підвищення родючості ґрунтів має виключно важливе значення не тільки для сучасного, але й прийдешніх поколінь.
Воно може бути розв'язане лише на основі знання їх властивостей і застосування комплексу заходів, про які тут йшла мова і інших, що будуть вироблені у майбутньому.
Описані властивості досліджуваних ґрунтів, шляхи створення і підтримання їх родючості, в основному (але недостатньо) застосовуються у господарствах, на землях, що належать їм у басейні р. Іква. Характеристики меліоративних систем на них подаються у описі природних умов басейну і будуть подані у наступному дописі.
Література
ґрунтовий ріка басейн меліорація
1. Алексєєвський В.Є., Цвєтова О.В. Основні критерії оцінки еколого-меліоративного стану осушуваних земель. Сучасний стан, основні проблеми водних меліорацій та шляхи їх вирішення. - К.: „Аграрна наука”, 2001, с. 188-194.
2. Бамбалов Н.Н. Проблемы биогеохимии торфа. Сборник «Гидрологическая роль торфяных почв». - Минск: БелНИИМВХ, 1981, с. 96-100.
3. Канівець В.І. Життя ґрунту. - К.: „Аграрна наука”, 2001, с. 5-11.
4. Стан родючості ґрунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства. За ред. В.В. Медвєдєва і М.В. Лісового. - Харків: ННЦ ІГА ім. О. Н. Соколовського, 2001, с. 1-44.
5. Album Gleb Polski. Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, Warszawa, 1986.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Природні умови ґрунтоутворення. Номенклатурний список, характеристика ознак, складу і властивостей ґрунтів. Будова профілю і морфологічні ознаки кожного генетичного горизонту. Методика розрахункового визначення балансу гумусу у чорноземах за Г. Чистяком.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 26.08.2014Загальні відомості про господарство, направлення його діяльності. Методика проведення ґрунтової зйомки. Сучасні методи досліджень та картографування ґрунтового покриву. Агровиробничі групування ґрунтів. Характеристика картограми охорони земель від ерозії.
курсовая работа [98,9 K], добавлен 03.01.2014Ресурси та використання поверхневих вод Рівненщини. Характеристика річкового стоку, природних та штучних водойм області. Гідрогеологічна характеристика артезіанських басейнів р. Іква. Активізація сучасних екзогенних процесів. Управління водним басейном.
курсовая работа [296,7 K], добавлен 06.05.2015Закономірності просторового поширення ґрунтів, закони географії ґрунтів, зональних і регіональних особливостей ґрунтового покриву. Загальні закономірності поширення ґрунтів і ґрунтово-географічне районування. Характеристика основних типів ґрунтів України.
реферат [32,1 K], добавлен 03.03.2011Сутність, значення та використання вугілля. Особливості властивостей та структури вугілля, просторове розташування його компонентів. Характеристика пористості вугілля, процес його утворення. Спосіб видобутку вугілля залежить від глибини його залягання.
презентация [2,5 M], добавлен 13.05.2019Принципи побудови цифрових моделей рельєфу та методи інтерполяції поверхонь. Порівняльна характеристика властивостей та функціональних можливостей різних програмних продуктів для їх побудови. Екпериментальне використання Mapinfo Vertical Mapper.
курсовая работа [8,0 M], добавлен 01.03.2014Грунтово-географічне районування. Особливості формування ґрунтового покриву Карпат. Буроземний та дерновий тип грунтотворення. Формування водного режиму ґрунтів та підґрунтового стоку в гірських умовах. Заходи для захисту ґрунтів у досліджуваному районі.
контрольная работа [21,0 K], добавлен 14.04.2016Проектування процесу гідравлічного розриву пласта (ГРП) для підвищення продуктивності нафтових свердловин. Механізм здійснення ГРП, вимоги до матеріалів. Розрахунок параметрів, вибір обладнання. Розрахунок прогнозної технологічної ефективності процесу.
курсовая работа [409,1 K], добавлен 26.08.2012Розробка схеми ланцюгової аварії, яка формується в межах басейну рік з притоками і відзначається масовими руйнуваннями гідроспоруд. Описання мережі гребель річкового басейну Парана. Оцінка розвитку аварії на каскаді гребель, викликаної ефектом "доміно".
статья [673,2 K], добавлен 04.09.2014Суть моніторингу навколишнього природного середовища. Експериментальні геодезичні спостереження за станом деформацій земної поверхні на території Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну на прикладі м. Нововолинська. Фактори формування рельєфу.
дипломная работа [5,3 M], добавлен 26.07.2013Основні фізіко-механічні властивості ґрунту. Водні, повітряні та теплові властивості та відповідні режими ґрунту. Стан і форми води в ґрунті, водний баланс. Склад ґрунтового повітря та його роль у ґрунтоутворенні, родючість ґрунту та розвиток рослин.
реферат [37,4 K], добавлен 03.03.2011Дослідження еколого-геохімічних особливостей підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину та їх оцінка як промислової сировини для вилучення корисних компонентів. Умови формування артезіанського басейну. Сфери використання мікроелементів.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 26.08.2014Види водозабезпечення і водопостачання населення та галузей господарства. Промисловість як головний учасник водогосподарського комплексу. Доля комунально-побутового водопостачання в загальному водоспоживанні, його принципи та головні особливості.
реферат [24,1 K], добавлен 19.12.2010Стан оцінки чинників формування рельєфу низовинної частини Північного Причорномор’я на морфолого-морфометричні особливості земної поверхні. Генезис та динаміка рельєфу, його формування, вияв і розвиток сучасних екзогенних геоморфологічних процесів.
статья [23,9 K], добавлен 11.09.2017На основі даних метеостанцій викладені відомості про основні риси клімату Закарпатської області, вчасності басейну р. Уж (температура вологість повітря, опади, сніговий покров). Гідрографія та гідрологічна вивченість річки, її водний режим та живлення.
курсовая работа [75,6 K], добавлен 13.11.2010Комплексна характеристика долини р. Дністер, її природних умов, кліматичних та геолого-геоморфологічних особливостей. Гірська Карпатська, Подільська і Причорноморська частини річки. Гідрографічна сітку території басейну. Дослідження дністерських терас.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 15.06.2014Класифікація річок, гідрографічний опис водного об'єкту. Характеристика водотоку, долини та русла річки. Внутрішній розподіл стоку, льодовий і термічний режими, твердий стік. Характеристика басейну річки та гідрографічної мережі на прикладі річки Уж.
практическая работа [239,0 K], добавлен 25.10.2010Характеристика сировини та готової продукції гірничодобувного комплексу. Вплив геологорозвідувальних робіт гірничих розробок на повітряний та водний басейн, рослинний та тваринний світ. Охорона використання земель при видобутку корисних копалин.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 04.11.2010Проблема створення запасу прісної води, як найважливішого природного ресурсу для забезпечення розвитку промисловості та сільського господарства. Дослідження загальних та гідрохімічних характеристик каскаду водосховищ та каналів Дніпровського басейну.
курсовая работа [471,6 K], добавлен 09.05.2011Поняття ґрунту та його типи. Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс. Ємкість вбирання та її значення. Екологічне значення ґрунту. Ґрунтовий розчин, кислотність та лужність ґрунтів. Здатність ґрунту вбирати тверді, рідкі і газоподібні речовини.
реферат [30,7 K], добавлен 28.02.2011
