Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет водного господарства та природокористування

Програма розвитку та промислового освоєння мінерально-сировинних ресурсів Рівненської області на період до 2010 року

Гарбуз І. С., Гурин В.А., Мельничук В.Г.

Розглянуто загальний стан та основні проблеми розвитку мінерально-сировинної бази Рівненської області з метою ознайомлення потенційних інвесторів з наявними в надрах Рівненщини мінеральними ресурсами та інноваційними проектами щодо їх використання. Розроблено план дій, спрямованих на задоволення потреб промисловості і сільського господарства Рівненської області мінеральною сировиною.

The common state and basic problems of development of source raw of materials of the Rivne region is considered with the purpose of acquaintance of potential investors with the available in Rivne region entrails mineral resources and innovation projects of their use. Plan of the actions directed on satisfaction of necessities of Rivne region industry and agriculture by mineral raw material is developed.

Вступ

Програма розвитку та промислового освоєння мінерально-сировинних ресурсів Рівненської області на період до 2010 року (далі - Програма) спрямована на розвиток пріоритетних напрямів геологічних досліджень з метою забезпечення господарства області та частково України тими видами мінеральної сировини, які виявлені на території Рівненщини.

До державних і регіональних пріоритетів належать програмні проекти, якими передбачається продовження геологорозвідувальних робіт на мідь та алмази.

Перспективними напрямами освоєння мінерально-сировинної бази області є інтенсифікація робіт з видобування бурштину, лицювального каменю, торфу, розроблення відкритим способом природних агроруд - зернистих фосфоритів, комплексне використання базальтів, розширення видобування місцевої сировини для виробництва будівельних матеріалів, а також мінеральних і прісних вод.

Розділ І. Загальні положення

Загальний стан та основні проблеми розвитку мінерально-сировинної бази області. В області нараховується більше 600 родовищ корисних копалин, які представлені 18 видами. На 1 січня 2006 року державним балансом запасів корисних копалин зареєстровано 242 родовища, з них 84 освоєно промисловістю і на їх базі функціонує 59 гірничих підприємств (додаток 1 до Програми). Дві третини корисних копалин становлять родовища торфу і сапропелю, які переважно розташовані в північних районах. В складі ресурсного потенціалу широко представлена будівельна сировина, розвідані запаси якої забезпечують подальший розвиток виробництва буто-щебеневої продукції, лицювальних плит, цементу, вапна, цегли силікатної і керамічної, будівельних розчинів, тощо.

Область, єдина в Україні, має розвідані родовища бурштину: Клесівське в Сарненському та Вільне у Дубровицькому районах. Потенціальні запаси бурштину в області значно більші. За результатами проведених Рівненською геологічною експедицією пошуково-оцінювальних робіт, прогнозні ресурси бурштину на декількох ділянках в Сарненському та Володимирецькому районах становлять більше 70 тонн.

На Рівненщині розташовані унікальні родовища базальтів, які за своїми фізико-механічними та хімічними властивостями придатні як для виробництва буто-щебеневої продукції, різних архітектурно-будівельних виробів, так і для виготовлення з них базальтового волокна і мінеральної вати.

У регіонах України та країн СНД приблизно на 20 підприємствах використовується сировина наших родовищ для виробництва базальтового штапельного волокна і виготовлення на його основі широкого асортименту ефективних теплоізоляційних виробів. Розвиток такого виробництва в області недостатній.

Поряд з базальтами широке розповсюдження мають туфи - продукти виверження вулканів. Прогнозні ресурси туфової сировини на Рівненщині становлять сотні млн.тонн, тобто є практично невичерпними. Це нетрадиційні для регіону корисні копалини, які рекомендовано використовувати для підвищення родючості та детоксикації радіоактивно забруднених грунтів, в якості мінеральних домішок до кормів худобі та птиці, легких пористих наповнювачів тепло-звукоізоляційних матеріалів.

У Рокитнівському районі розвідані і експлуатуються два родовища скляних пісків. Їх розробляє ВАТ „Рокитнівський скляний завод”. Широке розповсюдження флювіогляціальних пісків, до яких приурочені родовища, вказує на те, що ресурси області у скляній сировині при проведенні подальших геологорозвідувальних робіт можуть бути подвоєні за рахунок виявлення нових перспективних родовищ.

В якості керамічної сировини в області використовуються первинні каоліни і глини сарматського та кембрійського віку.

Первинні каоліни є корою вивітрювання кристалічних порід і широко розповсюджені в Березнівському, Корецькому та Рокитнівському районах.

Більчаківське та Дерманківське родовище в Березнівсьому районі розробляються Березнівським фарфоровим заводом. Каоліни використовуються для виробництва фарфорового посуду.

Рівненщина має значні ресурси підземних прісних вод. У розрахунку на одну людину цей показник у 2,5 раза перевищує середній показник в Україні.

Серед водних природних ресурсів Рівненщини чільне місце належить мінеральним водам. Найбільше поширення мають хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, запаси яких розвідані в м.Остріг, с. Жобрин, с.Олександрія Рівненського району та селищі Степань Сарненського району. На ряді підприємств області налагоджено розлив цих вод.

В останні роки визначені перспективи створення в області власної мінерально-сировинної бази фосфорних добрив на базі родовищ зернистих фосфоритів. Найбільш вивченим та підготовленим до промислової розробки є Милятинське родовища, яке розташоване в Острозькому районі. Оцінені запаси родовища становлять 5 млн.тонн, а прогнозні ресурси сягають 50 млн.тонн зернистих фосфоритів.

Є також перспективи щодо виявлення в області промислових родовищ самородної міді в межах Рафалівського міднорудного вузла та позитивні ознаки щодо відкриття корінних родовищ алмазів у північних районах.

У використанні корисних копалин основні проблемні питання розвитку мінерально-сировинної бази пов`язуються з такими факторами:

фізичним старінням основних фондів гірничодобувних та переробних підприємств, їхнім недостатнім поновленням і переоснащенням;

недостатніми інвестиційними надходженнями в розвиток гірничодобувних і переробних підприємств, розвідку та освоєння нових родовищ корисних копалин;

недостатнім фінансуванням прикладних наукових досліджень, направлених на вивчення мінеральних ресурсів Рівненщини;

невідновлюваністю природних мінеральних ресурсів, що визначають необхідність їх раціонального та ощадливого використання, зокрема бурштину та базальтів стовпчастої структури;

відсутністю коштів у споживачів мінеральної сировини та неконкурентоспроможністю продуктів її переробки за межами країни.

Розділ ІІ. Мета, основні завдання та напрями реалізації програми розвитку мінерально-сировинної бази

Метою Програми є ознайомлення потенційних інвесторів з наявними в надрах Рівненщини мінеральними ресурсами, інноваційними проектами щодо їх використання, а також розроблення плану дій, спрямованих на задоволення потреб промисловості і сільського господарства Рівненської області мінеральною сировиною.

Основні завдання реалізації Програми визначено заходами (додаток 2 до Програми) за наступними напрямами розвитку мінерально-сировинної бази.

1. Паливно-енергетичні мінеральні ресурси

Торф -корисна копалина органічного походження, яка з давніх часів використовується на теренах Рівненщини як паливо. Виробником торф'яного палива в області є державне підприємство „Рівнеторф”, на якому впроваджено високомеханізовані технології та обладнання для підготовки торфових родовищ до промислового освоєння.

Кусковий паливний торф і торфобрикети є дешевим, висококалорійним місцевим паливом, що користується сталим попитом у населення та підприємств комунальної теплоенергетики.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2000 №1757 „Про заходи щодо подальшої реалізації Національної енергетичної програми України до 2010 року” та з метою зменшення питомих витрат енергоносіїв у суспільному виробництві і бюджетній сфері області ДП „Рівнеторф” була розроблена „Регіональна програма розвитку торф'яної галузі на 2001 рік та на період до 2010 року”, яка схвалена розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 30.03.2001 №213. Тому, у цій Програмі напрями розвитку торф'яної промисловості не приводяться.

2. Металічні корисні копалини

Мідь. Прогнозні потреби України в самородній міді на 2006-2010 роки відповідно становитимуть 159,3 і 171,5 тис.тонн. На сьогодні Україна не має розвіданих запасів мідних руд, але перспективи виявлення їх є досить значними. Вони пов'язані з самородною мідною мінералізацією у траповій формації Волинського рудного району, де вже визначились Рівненською геологічною експедицією, як найбільш перспективні, два рудні вузли: Рафалівський в Рівненській та Гірницький у Волинській областях.

Рафалівський рудний вузол розташований у західній частині Рівненської області. Через його північну частину проходять залізниця і автомобільний шлях Київ-Варшава. Міденосність Рафалівського вузла пов'язана з базальтовими покривами. Перспективність самородномідного зруденіння підтверджується великими об'ємами і широким площовим розвитком рудовмісних порід, наявністю декількох рудних горизонтів з встановленими промислово значимими вмістами міді в рудах, самородним характером зруденіння, проявами супутньої золотої мінералізації, можливістю комплексного використання рудовмісних порід, сприятливими гірничотехнічними умовами розташування рудних горизонтів, екологічною безпекою переробки руди.

У 2002 році розроблена і затверджена в Державній геологічній службі України "Програма пошуків і розвідування родовищ самородної міді в межах Рафалівського рудного вузла", яка передбачала до 2006 року завершення пошуків у межах Рафалівської площі і проведення на найбільш перспективних її ділянках пошуково-оцінювальних робітонн

У 2003 році були завершені пошуки на Південно-Рафалівській ділянці. Техніко-економічні міркування виконані за 8 варіантами: товарної продукції (мідний концентрат і мідь металева), бортовим вмістом міді в руду 0,1; 0,2; 0,3; 0,4%. з використанням 75%. хвостів збагачення. Позитивна рентабельність досягається з бортовим вмістом 0,3; 0,4%..

За результатами геолого-економічної оцінки була виділена ділянка, площею 23,6 км² з перспективними ресурсами категорії Р₂ в кількості 761 тис.тонн міді, на якій виконуються роботи пошуково-оцінювальної стадії.

Орієнтовна вартість геологорозвідувальних робіт першочергової ділянки, виходячи із мінімально необхідних обсягів буріння - 90 тис.пог.м і супутніх робіт, становитиме біля 20 млн.дол. США.

Основними завданнями цього напряму є:

проведення пошуково-оцінювальних робіт на Рафалівському рудному вузлі з підготовки перспективних рудопроявів (родовищ) до розвідування;

розвідування одного з кращих виявлених родовищ та підготовлення його до промислового освоєння з орієнтовними запасами 1 млн.тонн міді.

Результати досліджень складу, походження і закономірностей розміщення самородної міді в трапах Волині вказуть на її близьку аналогію до відомих мідних родовищ Верхнього Озера (США). Прогнозні ресурси міді в Рівненськфй та Волинській областях загалом оцінюються в 24 млн. т.

3. Коштовне каміння

Алмази. Північна частина області (Зарічненський та Володимирецький райони) за регіональними критеріями та прямими ознаками вважається сьогодні найперспективнішою в межах України на виявлення корінних родовищ алмазів.

Біля села Кухітська Воля Зарічненського району в 1975 році було виявлено перший кімберлітовий прояв. Знайдені тут уламки кімберлітів (породи з якими пов'язані родовища алмазів) близькі за характеристиками до алмазоносних кімберлітів у західній Якутії.

Основними завданнями цього напряму є:

виявлення комплексом методів алмазоносних площ;

концентрація основних обсягів пошукових робіт на Кухітсько-Більській площі на території Володимирецького та Зарічненського району.

Бурштин. Із усіх видів природного коштовного каміння (дорогоцінне, напівдорогоцінне та виробне) бурштин є найбільш конкурентоспроможним. За рахунок досить широкого діапазону кольорових різновидів: від білого фарбоподібного до бурувато-темного, через жовті та помаранчеві відтінки і ступені прозорості, український бурштин має особливу принадність.

У Рівненській області розвідані два родовища бурштину: Клесівське в Сарненському та Вільне у Дубровицькому районах яке сьогодні розробляються державним підприємством „Бурштин України”.

Подальший приріст запасів бурштину-сирцю можливий за рахунок завершення стадії пошукових та пошуково-оцінювальних робіт на ділянках „Федорівська” та „Меліоративна” в межах Клесівського родовища і ділянок Володимирецької бурштиноносної зони, де ведуться роботи Рівненською геологічною експедицією ПДРГП „Північгеологія” з 1988 року.

Проблемним питанням в області є несанкціоноване видобування бурштину приватними особами та добре організованими, в значній мірі механізованими групами.

Незаконне видобування бурштину здійснюється ручним і гідро-механізованим способами в закритих місцевостях (лісах, посадках), віддалених від населених пунктів, в умовах бездоріжжя, що не дозволяє забезпечити надійну охорону родовищ від пограбування.

Одним із шляхів виходу є легалізація підприємницької діяльності з видобування бурштину окремими громадянами, старательськими артілями, іншими підприємницькими структурами.

Основними завданнями цього напряму є:

продовження пошукових робіт в межах Клесівської, Барашівської та Дубровицької бурштиноносних зон;

пошуково-оцінювальні роботи, в т.ч. дослідно-промислове видобування бурштину на ділянках „Володимирець”, „Дубівка” та „Жовкині” Володимирецького району;

проведення ревізійних робіт на площах незаконного видобування бурштину;

розроблення заходів, які повністю припинять незаконне видобування бурштину;

відновлення добувних робіт на родовищі „Вільне” Дубровицького району;

освоєння нових родовищ бурштину у Володимирецькому районі.

Виробні камені зустрічаються в основному серед трапів Волині у миндалекам'яних відмінах базальтів та в прожилках. Представлені концентрично-зональних агатами і мальовничими пейзажними яшми, які мають задовільні декоративні властивості добре обробляються і придатні для виготовлення художніх та ювелірних виробів. Мінерагенічний потенціал кожного з цих каменів на окремих ділянках трапів складає сотні тонн.

На теренах Рівненщини також відомі рисунчаті кремені та скам'яніле дерево, які також складають практичний інтерес як виробне каміння, але ще недостатньо вивчені для промислового використання.

4. Неметалічні корисні копалини

Зернисті фосфорити. У Рівненській області за останні роки спостерігається тенденція до зниження запасів гумусу, інших поживних речовин та підвищення кислотності грунтів, що є наслідком ведення землеробства з низьким рівнем внесення органічних та мінеральних добрив, скорочення вапнування грунтів.

Оцінені ресурси фосфоритів становлять 81,1 млн. тонн агроруди або 4,9 млн. тонн Р₂О₅ при середніх потужностях продуктивних горизонтів 1,5-2,0м і вмісті Р₂О₅ в руді 5,9-6,5 %.

В залежності від глибини залягання продуктивних горизонтів можливий як відкритий (кар'єрний) видобуток, так і використання нетрадиційного методу експлуатації родовищ зернистих фосфоритів - свердловинного гідровидобування.

На одній з перспективних ділянок - Милятинській в Острозькому районі завершено пошуково-розвідувальні роботи.

Балансові запаси зернистих фосфоритів родовища загальнодержавного значення апробовані Державною комісією із запасів корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України (протокол №531 від 29.08.2000р.), які відповідають технічним умовам “Зернисті фосфорити для добрив”, за категорією С₂ у кількості 3594 тис. тонн агроруди або 247 тис. тонн Р₂О₅.

Основними завданнями цього напряму є:

завершення розвідувальних робіт та дослідно-промислового видобування зернистих фосфоритів на Здолбунівській площі;

промислове освоєння Милятинського родовища в Острозькому районі;

широке використання природних агроруд (зернистих фосфоритів) в сільському господарстві.

Сапропель - цінний природний, екологічно чистий планктонний біостимулятор, який тисячоліттями формувався на дні прісних водойм (озер) з рештків планктонних і бентосових організмів в процесі бактеріальних перетворень при недостачі кисню. До складу сапропелю, крім органічних речовин, входять піщані, вапняні та інші домішки. Він багатий на біологічно активні речовини - гормони, амінокислоти та ін.

Сфери використання сапропелю: добрива; мінерально-вітамінні додатки для харчування птиці, великої рогатої худоби, свиней; лікувальні грязі; будівельні матеріали; органічні стимулятори росту рослин; меліорант для корінного покращання піщаних грунтів; нейтралізатор кислотності грунтів; потужний сорбентний засіб.

На території Рівненщини розвідано 37 родовищ сапропелю, запаси яких становлять 6,2 млн.тонн. Основні запаси сапропелю зосереджені в північних районах області.

З урахуванням електрифікації території вказаних районів можлива організація промислового видобування:

у Володимирецькому районі - оз.Велике-ІІ, Луко та Островатське із запасами 1,4 млн.тонн;

у Зарічненському районі - оз.Оріхове - 167 тис.тонн;

у Костопільському районі - оз.Мар'янівське - 1,2 млн.тонн;

у Сарненському районі - оз.Карасин - 510 тис.тонн та ін.

У зв'язку з підвищенням інтересів ринку до природних органічних добрив група спеціалістів Волинської області розробила спеціальні добрива направленої дії, які повністю забезпечують весь спектр агрокультур та трав'яні культури поживними речовинами на всіх етапах їх розвитку та у різних грунтово-кліматичних умовах.

Такі добрива можуть випускатись у двох видах: органічні (сапропель); органо-мінеральні (на базі сапропелю).

Гранульовані форми добрив дозволяють упродовж декількох років підтримувати у грунті відповідний рівень органічних поживних речовин. Наявність повної гами мікроелементів сприяє більш повному розвитку рослин, збільшенню врожаю на 25-60 %., в залежності від сільгоспкультур.

Враховуючи низьку енергоємність видобування та сушіння, український сапропель є цілком конкурентним поряд із уже відомими на єгипетському ринку аналогічними продуктами як за цінами, так і за біоактивними властивостями.

Слід відмітити, що природні запаси цього цінного натурального біореаніматора в області дозволяють повністю покрити потребу єгипетського ринку. Разом з тим, на сьогоднішній день жодне з родовищ сапропелю в області не розробляється.

Основним завданням цього напряму є:

організація видобування сапропелю на оз. Луко у Володимирецькому районі;

проведення маркетингових досліджень щодо реалізації місцевої продукції на ринках країн Африки та Азії.

Скляна сировина. Основним компонентом робочої маси для виробництва скла є кварцові піски, які характеризуються високим вмістом кварцу (98,5-99,8 %.), незначною кількістю барвників, глинистих і пилуватих часток, акцесорних мінералів. Крім основного компоненту, в шихту добавляється доломіт, вапняк, крейда, польовий шпат, каолін і ін. складники.

В якості скляних в області використовуються четвертинні флювіогляціальні та еолові піски, які широко розповсюджені в північних районах області.

Детально розвідані і рахуються на балансі ВАТ „Рокитнівський склозавод” два родовища: Рокитнівське-І і Рокитнівське-ІІ із залишковими запасами біля 1 млн.тонн

Рокитнівське-І родовище скляних пісків розробляється з 1982 року. Піски використовувалися для виробництва банок, ємністю 3л, і молочних пляшок - 0,5л. Проектна потужність кар'єру 30 тис.т піску. На цей час, родовище майже повністю відпрацьоване.

Сьогодні виробництво ВАТ „Рокитнівський склозавод” зорієнтоване на виготовлення горілчаної та пивної склотари в кількості до 230 млн.шт. на рік. Введення в 2007 році в експлуатацію нового заводу дасть можливість підприємству подвоїти випуск скляної продукції. Для виробництва такої кількості продукції річна потреба заводу в сировині становитиме 50 тис.тонн. Отже, забезпеченість підприємства розвіданими запасами з видобування - до 20 років.

Запаси скляної сировини можуть бути значно збільшені за рахунок розвідування нових родовищ на площах розвитку флювіогляціальних пісків.

Базальти. В смузі шириною 10-15км, що простягається від м.Славута (Хмельницька обл.) на півдні до м. Кузнецовська (Рівненська обл.) на півночі, залягають базальти і туфи нижнього венду, доступні для відкритої розробки.

В її межах в області розвідано 7 родовищ базальтів, з яких сьогодні розробляються 5, зокрема: Берестовецьке, Івано-Долинське та Великомидське в Костопільському та Рафалівське і Полицьке у Володимирецькому районах. Оцінені Державною комісією із запасів корисних копалин (ДКЗ) запаси базальтової сировини, придатної для виробництва, зокрема, буто-щебеневої продукції становлять 38 млн.м³, базальтового волокна і мінеральної вати - біля 400 млн.тонн.

Повний комплекс досліджень щодо використання базальтів, як сировини для виготовлення волокна і мінеральної вати проведений на Івано-Долинському, Великомидському та Іванчівському родовищах.

На родовищах, що розробляються, базальти в основному використовуються для виробництва бутово-щебеневої продукції, бруківки, шашки тощо.

Наявність на Костопільських родовищах базальтових “стовпів” дозволяє здійснювати видобуток блоків і виготовляти з них різні архітектурно-будівельні вироби (пам'ятники, монументи, поліровану плитку, сходи та ін.). Проте, розвиток такого виробництва в області недостатній.

Основними завданнями цього напряму є:

переоцінка запасів Івано-Долинського родовища, як сировини для петрургійної промисловості та видобування блоків та ін.;

нарощення добувних робіт на Великомідському родовищі;

промислове освоєння Берестовецького-І родовища;

відчуження на конкурентних засадах дільниці по виробництву теплоізоляційних матеріалів КП "Теплокомунсервіс" Рівненської обласної ради з метою залучення інвестиційних коштів на організацію виробництва сучасних теплоізоляційних матеріалів з базальтової сировини.

Туфи цеоліт-смектитові. На території області туфи мають широке розповсюдження, але їх розвідані запаси підраховані лише на одному - Іванчівському родовищі у Володимирецькому районі, де вони становлять 11,6 млн. тонн.

За попередніми підрахунками Рівненської геологічної експедиції прогнозні ресурси цієї сировини в області перевищують 60 млн. тонн.

Тривалий час туфи практичного попиту не мали і при розробці родовищ базальтів йшли у відвали. В цей час встановлено, що завдяки значному вмісту сорбентів (50-60 %) туфи виявляють цінні сорбційні, селективні та катіонно-обмінні властивості і можуть використовуватись в якості:

домішок до комбікормів з метою сорбції штучних радіонуклідів, виведення шлаків з організму тварин, підживлення кормового раціону дефіцитними для зони Полісся мікроелементами (мідь, ванадій, хром, марганець та ін.);

природного неорганічного сорбенту - меліоранту при проведенні дезактивації грунтів у зоні радіоактивного забруднення;

природного фарбника - наповнювача при виготовленні олійних та силікатних фарб коричневого кольору.

Основними завданнями цього напряму є:

пошуки і оцінка покладів цеоліт-смектитової сировини з максимальними вмістами сорбентів;

розвідка родовищ і дослідно-промисловий видобуток цеоліт-смектитових туфів, розкритих в діючих базальтових кар'єрах;

лабораторно-технологічні випробовування туфів, розробка технічних умов на нові види туфової продукції.

Дослідження цеоліт-смектитових вулканічних туфів Рівненщини має проводитись за окремою обласною програмою.

Для практичного використання туфової сировини не потрібно попереднього збагачення. Приповерхневі умови залягання дозволяють добувати туфи відкритим способом, в першу чергу, з дна відпрацьованих базальтових кар'єрів без затрат на розкривні роботи. Наявність під`їзних шляхів та гірничодобувної інфраструктури на діючих базальтових кар'єрах також здешевлюють експлуатацію туфів.

Про рентабельність промислового освоєння туфової сировини на Рівненщині свідчать техніко-економічні показники видобування аналогічних цеоліт-сапонітових туфів на Ташківському родовищі, котре розвідане і успішно експлуатується в сусідньому Славутському районі Хмельницької області.

Камінь будівельний. Розвідані на території області запаси будівельного каменю забезпечують подальший розвиток виробництва буто-щебеневої продукції. Всього в області відомо 35 родовищ кристалічних порід: гранітів, діоритів, гранодіоритів та габро, з яких 25 розробляється. За останніми даними залишкові запаси будівельного каменю становлять біля 500 млн.м³. При сьогоднішньому рівні видобування (до 3,0 млн.м³) та існуючих виробничих потужностях переробних підприємств останні забезпечені сировиною більше як на 150 років. У порівнянні з 1990 роком видобуток будівельного каменю скоротився в 3 рази, а 6 підприємств взагалі припинили виробничу діяльність з випуску щебеневої продукції. Такий спад виробництва пояснюється, перш за все, значною зношеністю виробничого обладнання, %утністю коштів у споживачів та неконкурентоспроможністю продукції за межами країни.

У плані майбутнього розвитку автотранспортної системи України передбачається будівництво трьох автомагістралей, що проходитимуть територією Рівненської і суміжних з нею областей.

Будівництво вимагатиме виробництва великої кількості якісного, високоміцного кубовидного щебеню.

На розвіданих родовищах (як таких, що розробляються, так і законсервованих та резервних) планується налагодити випуск саме такої продукції в необхідних кількостях. Найбільш перспективними є родовища гранітів, що розташовані в 50 - 100 кілометровій зоні від проходження майбутніх автомагістралей. Їх використання дасть можливість у короткий термін і з найменшими фінансовими затратами організувати виробництво.

Основними завданнями цього напряму є:

реконструкція діючих камене-щебеневих заводів, придбання нового виробничого обладнання, яке дасть змогу як збільшити виробничі потужності КЩЗ, так і покращити якість продукції, що виробляється;

відновлення видобування і виробництва щебеневої продукції на родовищах у Корецькому районі, які розташовані поблизу автомагістралі Київ - Чоп, та двох родовищах (Клесівське-ІІІ і Усиків Груд) у Рокитнівському районі;

використання %івів подрібнених гранітів та базальтів для виготовлення вібропресованих бетонів, покриття рулонних матеріалів, штукатурних сумішей.

Лицювальний камінь поширений в основному на сході області, де на доступній для кар'єрного видобування глибині розташовані масиви габро, діоритів і гранітів, які характеризуються високими декоративними властивостями.

Серед гранітів найбільший практичний інтерес мають їхні масиви в Сарненському та Корецькому районах, в межах яких детально розвідані родовища: Клесівське, Осмалінське, Церковне, Вирівське та Корецьке.

Родовища темного декоративного каменю: Кисорицьке в Рокитнівському, Ясногірське - Сарненському та Броніславське - Березнівському районах представлені діабазами та габроїдами.

Сумарні запаси лицювального каменю перевищують 15 млн.м³ гірничої маси. Вони дозволяють створити потужні виробництва високоякісної полірованої та шліфованої продукції, яка користується стійким попитом на внутрішньому та світовому ринках.

Основними завданнями цього напряму є:

нарощення потужностей з видобування блоків гранітів і габро на Кисорицькому, Ясногірському та Осмалінському родовищах;

введення в експлуатацію Корецького та Церковного родовищ гранітів.

Карбонатна сировина представлена крейдою і вапняками, які мають широке розповсюдження в південній і західній частинах області - у Радивилівському, Дубнівському, Млинівському, Рівненському і Костопільському районах.

На 6 розвіданих родовищах запаси крейди становлять біля 300 млн. тонн. На одному з них (Здолбунівському) базується найбільший в Україні цементно-шиферний комбінат ВАТ “Волинь”.

Крейда є високоякісною сировиною не тільки для виробництва портландцементу, також широко використовується в лакофарбній, резиновій, паперовій, хімічній, скляній та інших галузях промисловості. Але найбільш важливе значення для промисловості будівельних матеріалів крейда має як сировина для виготовлення вапна і для вапнування кислих грунтів.

Любомирське родовище розробляється ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод”. Ще два інші (Клеванське і Крупецьке) раніше експлуатувалися будівельними організаціями. Вони виготовляли з крейди маломагнезійне термостійке вапно І і ІІ гатунку.

Корнинське та Вишневогірське родовища не розробляються.

Видобуток крейди для випалювання вапна може бути значно збільшеним за рахунок введення в експлуатацію резервних розвіданих родовищ (Вишневогірського та Клеванського), також за рахунок детальної розвідування Грушевського родовища в Сарненському районі.

Крім того, в області геологами обстежені ще 16 родовищ крейди, яка може використовуватися для вапнування кислих грунтів. Загальні запаси крейди становлять 9805 тис.тонн.

Таким чином, основними завданнями цього напряму є:

відновлення видобування крейди і виробництва вапна на Крупецькому родовищі;

розширення сировинної бази крейди за рахунок детальної розвідування зазначених вище родовищ;

організація виробництва товарного крейдяного борошна і сухих будівельних сумішей на його основі, а також білої технічної крейди як наповнювача полімерів, гуми, фарб.

В Дубенському районі детально розвідані три родовища маломіцних вапняків місцевого значення, запаси яких становлять біля 1700 тис.м³. Всі три родовища знаходяться в межах Дубенської структурно-скульптурної гряди, і приурочені до невисоких субмеридіональних пагорбів, складених неогеновими відкладами.

Вапняки використовуються в дорожньому будівництві для влаштування та ремонту шарів верхнього покриття доріг.

Основними завданнями цього напряму є:

завершення фермерським господарством „Діл” геологорозвідувальних робіт на Варковицькому родовищі;

нарощення ТОВ „Граніт” видобування вапняків на Семидубському-ІІ родовищі;

введення ТОВ „Дубно-видобування” в експлуатацію Грядківського родовища.

Цегельна сировина в області представлена 53 родовищами. Її промислові запаси загалом становлять біля 40,0 млн.м³. В 90-х роках видобуток здійснювався на 38 родовищах, в області діяло 36 цегельних заводів, на яких було виготовлено 223млн.штонн цегли.

В 2005 році розробка цегельної сировини здійснювалася лише на 10 родовищах. Заводами видобуто 70,8 тис.м³ глин та суглинків і виготовлено 31,3 млн.шт. цегли.

Викладене свідчить, що використання виробничих потужностей області складає 14 %. При умові максимального використання потужностей цегельних заводів, з врахуванням реконструкції деяких з них і введенням нових ліній, вони забезпечені сировиною на термін більше 30 років. Проте, не мають розвіданих запасів наступні заводи: Брищанський, Городоцький, Загірцівський, Пляшевський, Рівненський, Хотинський. Є труднощі в забезпеченні заводів пластифікуючими добавками, які необхідні для виробництва цегельної продукції високих марок.

Складним є питання відведення земельних ділянок під розширення кар'єрів з видобування цегельної сировини, тому що значна частина запасів знаходиться під розпайованими землями.

Основними завданнями цього напряму є:

проведення детальної розвідування на попередньо розвіданих родовищах, розташованих не на ріллі або малопродуктивних землях;

завершення геологорозвідувальних робіт на Жалянському родовищі високо пластичних глин в Рівненському районі;

відновлення ТОВ „Рівненський комбінат будівельних матеріалів” добувних робіт на Верхівському родовищі суглинків та Хотинському-ІІ родовищі глин;

відновлення виробництва цегельної продукції на Бутівському, Довгошиївському, Сварицевицькому, Симонівському та Хотинському заводах.

Піски будівельні широко використовуються в дорожньому будівництві, є наповнювачами для бетонних сумішей, будівельних розчинів, використовуються для виробництва силікатної цегли та для ін. виробів.

В області зареєстровано 52 родовища будівельних пісків, з них 20 детально розвідані і рахуються на балансі, 17 розвідані попередньо і 15 відносяться до тих, які періодично розробляються без геологічного їх вивчення.

Промислові запаси будівельних пісків становлять до 56 млн.м³. З 20 родовищ, які рахуються на балансі, лише 5 розробляються.

Видобуток пісків здійснюється Рівненською АЕС на Сопачівському родовищі у Володимирецькому районі, ВАТ „Любомирський ВСЗ” - на Любомирському в Рівненському, фермерським господарством „Марічка” - на Малолюбашському в Костопільському та ТОВ „Нерудпром ЛТД” - на Коршівському в Здолбунівському районах. Проте, в будівельних організацій м.Рівне гострою є проблема щодо забезпечення піском заводів, які виготовляють будівельні розчини і особливо бетонні суміші.

Основним завданням цього напряму є:

проведення пошукових робіт і детального розвідування родовищ пісків в межах 30-ти кілометрової зони м. Рівне;

введення ВАТ „Любомирський вапняно-силікатний завод” в експлуатацію Річицького родовища пісків, яке розташоване на території військового полігону;

нарощення об'ємів видобування піску на Малолюбашському родовищі у Костопільському районі.

Мінеральні води. З мінеральних вод найбільше поширення в області мають хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, запаси яких розвідані в селах Жобрин, Олександрія Рівненського, селищі Степань Сарненського районів та м.Острозі.

У Дубенському районі знайдено сульфатно-натрієві води питного призначення з мінералізацією 3-6 г/дм³.

Радонові мінеральні води зустрічаються поблизу сіл Вири Сарненського та Маринин Березнівського районів. А розвідані запаси радонових вод в м.Корці становлять 280 м³/добу при концентрації 20 нКН/дм³.

Бальнеологічні властивості вод і малозатратність їх видобування - основа майбутнього розвитку цієї перспективної галузі.

В цей час на трьох родовищах, зокрема, Жобринському, Острозькому і Степанському здійснюється видобуток та промисловий розлив мінеральних лікувально-столових вод в скляний посуд і поліетиленову тару для внутрішнього застосування.

Радонові води Корецького родовища використовуються Корецькою обласною лікарнею для лікування опорно-рухової системи. Отже, ресурси підземних мінеральних вод заслуговують на подальші дослідження і використання.

Основними завданнями цього напряму є:

завершення геологорозвідувальних робіт на Мошківському родовищі мінеральних вод в Млинівському та Надслучанському в Березнівському районах;

ТОВ „Острозький завод мінеральних вод” збільшити випуск мінеральної води в ПЕТ-пляшках на 20-25%.;

відновити видобуток і виробництво мінеральної води на Маломидському родовищі в Костопільському районі.

Фосфогіпсова сировина є відходами виробництва ВАТ „Азот”, на території якого накопичено 15,4 млн.тонн фосфогіпсу-дигідрату на площі 58 га. Дослідження Національного університету водного господарства та природокористування показали, що при термічній обробці фосфогіпсу можна отримати гіпсове в`яжуче марок F 0,7.......F2, на основі якого можливе виготовлення широкої номенклатури сухих сумішей і гіпсових виробів.

Основними завданнями цього напряму є:

оцінка запасів природно розкисленої фосфогіпсової сировини;

розробка технології виготовлення будівельного ізогіпсу на основі місцевої фосфогіпсової сировини;

дослідний видобуток і лабораторно-технологічні випробовування фосфогіпсової сировини.

Розділ ІІІ. Механізм виконання програми

Організаційно-технічне забезпечення та координація виконання Програми здійснюється спеціальною постійно діючою обласною робочою групою з координації питань ефективного використання природних ресурсів за участю керівників гірничодобувних підприємств області і районних органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Виконання Програми буде здійснюватися державними геологічними підприємствами, гірничодобувними підприємствами області, а також суб'єктами інших форм власності.

Для успішного виконання передбачених Програмою завдань необхідно розв'язати проблему технічного переоснащення гірничодобувних підприємств області. На сьогодні більше ніж 70 %отків обладнання щебеневих заводів відпрацювали свій амортизаційний строк і взагалі не є конкурентоспроможними із західними аналогами, що зумовлює значне збільшення витрат на виробництво будівельної продукції.

Фінансове забезпечення реалізації Програми буде здійснюватися за кошти державного бюджету, кошти гірничодобувних підприємств, кошти місцевих бюджетів та інших джерел згідно з додатком 2 до Програми.

Бюджетні кошти на реалізацію заходів Програми передбачаються на проведення пріоритетних напрямів геологорозвідувальних робіт (стосовно самородної міді, алмазів, бурштину та зернистих фосфоритів). Ці кошти передбачені Загальнодержавною програмою розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року. Вони забезпечуються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування якого є збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Фінансування досліджень цеоліт-смектитових вулканічних туфів Рівненщини на 2007-2010 р.р. буде здійснюватися за кошти обласного бюджету, передбачені на реалізацію Програми науково-технічного та інноваційного розвитку Рівненської області на 2004-2007 роки, схваленої розпорядженням голови облдержадміністрації від 28 вересня 2004 року № 505 та затвердженої рішенням обласної ради від 22 грудня 2004 року № 439.

мінеральний сировинний ресурс

Розділ ІУ. Очікувані результати

Очікувані результати реалізації Програми:

введення в експлуатацію відомих і відкриття нових родовищ місцевої сировини, бурштину, зернистих фосфоритів, сапонітових туфів та дефіцитних будівельних матеріалів;

технологічне удосконалення діючих гірничодобувних підприємств області, що призведе до підвищення економічної ефективності їх виробництва, якості і конкурентоспроможності готової продукції;

відкриття в області нових гірничодобувних підприємств, створення власного виробництва необхідних видів мінеральної сировини, що ввозяться з інших областей та країн, зокрема, лицювальної керамічної цегли, фосфоритів, блочного каменю, крейдяного борошна;

залучення в гірничодобувну галузь Рівненської області коштів з державного бюджету і від потенційних інвесторів.

Програма схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації від 19 грудня 2006 року № 586 і затверджена рішенням обласної ради від 29 грудня 2006 року №203.

Додаток 1 до Програми.

Таблиця 1. Показники використання мінерально-сировинних ресурсів Рівненської області

№ з/п	Види корисних копалин	Кількість родовищ	Видано ліцензій
		всього	Рахуєть-ся на обліку	Освоєно
1.	Торф	339	48	10	10
2.	Агрохімічна сировина (фосфорити)	1	1		1
3.	Карбонатна сировина для вапнування кислих грунтів	14	-	-	-
4.	Польовий шпат	3	3	1	1
5.	Каолін	3	3	1	1
6.	Цементна сировина	12	6	2	2
7.	Скляна сировина	2	2	2	2
8.	Крейда будівельна	6	4	1	1
9.	Камінь облицювальний	13	8	4	5
10.	Камінь будівельний	38	35	25	25
11.	Вапняки для шляхового будівництва	3	2	1	1
12.	Пісок будівельний	52	20	5	5
13.	Цегельна сировина	53	49	17	9
14.	Сировина для виробництва мінеральної вати	5	3	2	1
15.	Дорогоцінне каміння (бурштин)	2	2	1	2
16.	Мінеральні води	6	4	4	3
17.	Прісні води	33	33	8	5
18.	Сапропель	37	19	-	-
19.	Разом:	622	242	84	74

Додаток 2 до Програми

Таблиця 2 ЗАХОДИ щодо розвитку та промислового освоєння мінерально-сировинних ресурсів Рівненської області на 2007- 2010 р.р.

№ з/п	Види корис-них копа-лин	Кількість родовищ	Од. виміру	Балансові запаси	Об'єкти для фінансування	Обсяги фінансування в млн.грн.	Зміст заходів	Напрями розвитку галузі
		всьо-го	що розробл.
							Державний бюджет	Інші джерела
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1.	Мідь	-	-	-	-	Рівненська ГЕ ДРГП “Північ-геологія”	55,0	-	Завершення пошуково-оцінювальних робіт з метою оцінки міденосності Рівненсько-Волинського рудного району.	Виявлення родовища самородної міді в межах Рафалівського рудного вузла
						Національний університет водного господарства та природокорис-тування	-	0,3	Розробка основних принципів нової технології вилучення самородної міді з базальтів
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
2.	Бурш-тин	2	1	т		Рівненська ГЕ ДРГП “Північ-геологія” (титул 66)	91,3	-	Проведення пошукових, пошуково-оцінювальних та геологорозвідувальних робіт в північних районах Рівненської області	Виявлення нових родовищ бурштину у Володимирецькому та Сарненському районах
						ТОВ „Мінерал”	-	0,95	Розвідка в т.ч. ДПР прояву бурштину Крючкова-Березина на півночі смт Клесів	Відкриття нового родовища бурштину
3.	Алмази	-	-	-	-	Рівненська ГЕ ДРГП “Північ-геологія” (титул 68/95)	3,0	1,0	Пошуки корінних родовищ алмазів в межах Кухотсько-Більської площі	Продовження пошуків корінних родовищ алмазів в межах Кухотсько-Більської
4.	Торф	48	10	млн..т	54,3	ДП „Рівнеторф”	Розвиток торф'яної промисловості до 2010 року передбачено окремою обласною програмою
						ТОВ фірма „Рекорд”	-		Видобування та переробка фрезерного торфу	Розробка ділянки торфородовища „Морочно-І”
						ТОВ фірма „Надія-94”	-	2,8 млн. євро	Організація виробництва торфосумішей для закритого виробництва	Промислове освоєння нових ділянок на торфородовищах в північних районах області
5.	Природ-ні агроруди (зернисті фосфори-ти)	2	1	млн.т	5,155	ЗАТ “Західно-українська гірнича компанія”	-	15,0	Освоєння місцевих природних агроруд - зернистих фосфоритів	Промислове освоєння Милятинського родовища зернистих фосфоритів
						НУВГП	-	0,21	Розробка методу свердловинної гідротехнології видобутку зернистих фосфоритів
6.	Базальти	7	4	млн.м3	43,0	ДП „Регіон-Інвест”	-	5,0	Відновлення видобутку базальтів на Полицькому-ІІ родовищі	Нарощення потужностей по виробництву базальтової щебеневої продукції
						КП “Тепло- комунсервіс”	-	80,0	Організацію виробництва сучасних теплоізоляційних матеріалів з базальтової сировини	Реконструкція Костопільського заводу з метою організації виробництва жорстких теплоізоляційних плит
						ВАТ „Берес- товецький спецкар`єр”	-	10,0	Використання базальтів як сировини для виробництва будівельно-архітектурних виробів та щебеню	Освоєння Берестовецького-І родовища базальтів
7.	Цеоліт- смекти-тові туфи	1	-	млн.т	11,6	Рівненська геологічна експедиція	-		Проведення досліджень по комплексному використанню туфів у сільському господарстві та промисловості	Розвідка та промислове освоєння родовищ туфів, розроблення технічних умов на нові види туфової продукції
						НУВГП	-	0,126	Розробка методу свердловинної гідротехнології видобутку туфів
8.	Камінь будів-ельний	35	18	тис.м3	505000	ВАТ “Томашго-родський щебзавод”	-	5,0	Впровадження виробництва нерудних будівельних матеріалів за європейськими стандартами	Проведення реконструкції каменеще-беневих заводів під організацію випуску єврощебеню дрібних фракцій, нарощування потужностей з його випуску
						ВАТ “Вирівський кар'єр”	-	3,0
						ВАТ Волиньавтодор	-	2,0
9.	Камінь лицю-вальний	8	4	тис.м3	16500	ТОВ “Діабаз” смт Рокине	-	1,5	Організація безвідходної високотехнологічної обробки каменю	Нарощування потужностей випуску лицювальних плит з габро на Кисори-цькому родовищі
10.	Карбонатна сировина	6	4	тис.т	300000	ТОВ „Градієнт”	-	2,0	Впровадження виробництва гідратного вапна	Відновлення добувних робіт на Крупецькому родовищі крейди, організація виробництва гідратного вапна
11.	Цегель-но-черепич-на сиро-вина	49	15	тис.м3	43861,0	Рівненська ГЕ ПДРГП „Північгеологія”	-	0,5	Пошуки та розвідка високо пластичних глин	Розвиток сировинної бази цегельної промисловості
						ВАТ “Могилянсь кий завод будматеріалів”	-	2,0	Організація виробництва цегли європейського стандарту --32 млн.шт. в рік	Проведення технічної реконструкції ВАТ “Могилянсь-кий завод будматеріалів”
12.	Піски будівельні					Рівненська ГЕ ТОВ „Орбіта”	-	0,5	Пошуки та розвідка покладів піску в радіусі 30 км від м.Рівне	Освоєння нових родовищ будівельних пісків
13.	Мінеральні підземні води	6	6	тис.м3/добу	1,479	Санаторій “Горинь”, Сарненський район	-	0,5	Організація розливу у пляшки мінеральної води “Степанська”	Нарощення об'ємів випуску мінеральної води в області
14	Фосфор-гіпсова сировина	Відходи виробництва ВАТ „Азот”	млн. т	10	ВАТ „Азот” НУВГП	-	0,1	Розробка технології виготовлення будівельного ізогіпсу та технічних умов	Дослідний видобуток і лабораторно-технологічні випробування
					Рівненське ГЕ ПДРГП „Північгеологія”	-		Промислове використання природно розкисленої фосфогіпсової сировини на виготовлення будівельного піску	Оцінка запасів фосфогіпсової сировини

Размещено на Allbest.ru

...