Гірничопромислові кар’єрно-відвальні ландшафти території Кіровоградської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГІРНИЧОПРОМИСЛОВІ КАР'ЄРНО-ВІДВАЛЬНІ ЛАНДШАФТИ ТЕРИТОРІЇ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Актуальність дослідження. Ландшафти, що формуються під впливом гірничодобувної та гірничопереробної техніки, академік В.Г. Бондарчук [1] запропонував називати гірничопромисловими. У змісті терміну поняття «гірничопромисловий ландшафт» акцентується увага на пейзажно-геоморфологічній ознаці, а різниця між ними вбачається лише у зовнішніх ознаках.

У сучасних дослідженнях «гірничопромисловий ландшафт» використовується широко, але в його зміст вкладається принципово нове значення. За В.І. Федотовим [21, 22], гірничопромисловими ландшафтами слід вважати антропогенні ландшафтні комплекси, що утворюються від взаємодії гірничотехнічної системи з природним середовищем, які функціонують з використанням природної енергії, що визначається технологією гірничих робіт, і які характеризуються активною міграцією мінеральної та біогенної речовини.

Кар'єрно-відвальні, як складова гірничопромислових ландшафтів давно знаходяться в полі зору відомих географів-ландшафтознавців Ф.М. Мількова [14], Г.І. Денисика [5, 6], В.І. Федотова [21, 22] та ін. Серед сучасних досліджень необхідно виокремити праці Є.А. Іванова [8], Н.Н. Родзевича [19], Г.І. Денисика

І.П. Козинської [7]. Із гірничопромисловими ландшафтами тісно пов'язані дослідження антропогенних типів місцевостей, вивченням яких займалося чимало науковців У своїх публікаціях дослідники характеризують цілий ряд різновидів ландшафтно-технічних систем, що утворюються при добуванні корисних копалин.

Кар'єрно-відвальні гірничопромислові ландшафти пов'язані із постійним залученням у промислове виробництво певних обсягів мінеральних ресурсів. В результаті активної розробки корисних копалин на території Кіровоградської області значні площі природних ландшафтів були трансформовані до гірничопромислових.

Для того, щоб дати якісну оцінку антропогенним ландшафтам Кіровоградської області, варто врахувати низку факторів, зокрема таких, як передумови та перспективи розвитку гірничопромислової діяльності на території області. Враховуючи, що антропогенні ландшафтні комплекси України залишаються найменш дослідженими (ландшафти Кіровоградської області зокрема) вивчення даної теми є актуальним. Під час дослідження до уваги взято результат переважно відкритого (кар'єрного) способу розроблення корисних копалин, так як площі самих кар'єрів, відвалів та відстійників у порівнянні з відвалами шахт є значними.

Мета і завдання роботи. Метою даного дослідження є вивчення гірничопромислових кар'єрно-відвальних ландшафтів території Кіровоградської області. Зокрема, було визначено наступні завдання:

1. Оцінити стан вивчення гірничопромислових ландшафтів.

2. З використанням геоінформаційних технологій виявити локалізацію гірничопромислових кар'єрно- відвальних ландшафтів на території дослідження.

3. Провести класифікацію гірничопромислових ландшафтів Кіровоградської області.

4. Схарактеризувати виділені в межах території класи і типи кар'єрно-відвальних ландшафтів.

5. Провести геопросторовий аналіз кар'єрно-відвальних ландшафтів Кіровоградської області.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є гірничопромислові кар'єрно-відвальні ландшафти Кіровоградської області, а об'єктом - їх особливості та закономірності просторового розподілу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Кіровоградська область належить до найбільш насичених мінеральними ресурсами регіонів України. На її території виявлено 32 види і налічується майже 300 родовищ різноманітних корисних копалин [9,12, 16,].

Мінерально-сировинна база області на 15,5% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (буре вугілля, горючі сланці, уранові руди), на 58,2% - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта (26,3%) - це руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води [11, 12].

Рис. 1. Підкласи гірничопромислових ландшафтів району Заваллівського графітового родовища

Рис. 2. Місцевості платоподібних відвальних пустищ поблизу Інгульської уранової шахти

Рис. 3. Озерно-пустищеві місцевості у Липовеньківському кар'єрі нікелевих руд

Рис. 4. «Кам'янистий бедленд» у Капустинському гранітному кар'єрі

Рис. 5. Піщаний «бедленд» Обознівського (Кропивницького)

кар'єру вогнетривких глин

Рис. 6. Озерні ландшафтні місцевості

Заваллівського графітового кар'єру

Наслідком процесу задоволення потреб суспільства у мінеральних ресурсах є своєрідні геотехнічні (ландшафтно-технічні) системи, названі гірничопромисловими ландшафтами. Останні широко розповсюджені на території Центральної України в межах Кіровоградської області і складною внутрішньою структурою. Їх особливості залежать від способу розроблення, технології видобутку сировини, рельєфу, гідрологічного режиму і ґрунтів відпрацьованих ділянок, характеру оточуючих ландшафтів. Переважно це азональні ландшафтні комплекси, у структурі яких виділяються 3 основні підкласи: кар'єрні, відвальні та хвостосховище-відстійникові.

Кар'єрний підклас ландшафту. Цей підклас гірничопромислових ландшафтів займає особливе місце в структурі ландшафтів території. Переважна більшість корисних копалин території видобувається відкритим способом, за винятком уранових руд. За багаторічну історію освоєння мінеральних ресурсів сформувалися різновікові кар'єрно-відвальні комплекси, які знаходяться на різних стадіях розвитку. Частина з них рекультивована, але більшість належить до категорій тих, що саморегулюються.

Серед нерекультивованих кар'єрних ландшафтів території Кіровоградської області виділено декілька типів місцевостей: місцевості типу «кам'янистий бедленд»; монокотловинні місцевості, озерно-болотні місцевості.

«Кам 'янистий бедленд». Цей різновид місцевості вперше був виділений відомим дослідником промислових ландшафтів Ф.М. Мільковим [14]. У межах Кіровоградської області він поширений повсюдно і займає близько половини площі гірсько-промислових ландшафтів. «Кам'янистий бедленд» стосується корінних схилів, балок, ярів, терасового комплексу та вододілів. У більшості випадків викопна порода відіграє головну роль у формуванні даного типу місцевостей. Вона є основою літогенної будови її фундаменту. Характерні ознаки «кам'янистого бедленду» визначаються наявністю крутосхилових кам'янистих територій, бідним, майже пустинним трав'яним покривом або розрідженою деревно- чагарниковою рослинністю, несприятливим гідрологічним режимом. Від інших типів відрізняється значним вертикальним розгалуженням, наявністю крупних комплексів з багатоступінчастим або прямовисним схилом, кам'янистими відвалами з різновікових порід.

«Кам'янистий бедленд» впродовж тривалого часу існує без рослинного покриву. Це негативно впливає на оточуючі ландшафти. Тут завжди забруднене повітря, рослинність пригнічена, покрита товстим шаром пилу.

«Кам'янистий бедленд» Кіровоградської області представлений переважно 4 різновидами: гранітним (див. рис. 4), залізорудним, графіторудним, піщаним (див. рис. 5).

Монокотловинні місцевості. Своєрідність структури даного типу місцевостей визначають комплекси, створені у результаті антропогенної денудації неглибоких (10-25 м) котловин. Вони виникають у процесі видобутку глин, суглинків та пісків, які залягають близько до поверхні. Монокотловинний тип місцевостей значно поширений на території області, він зустрічається поблизу багатьох населених пунктів, де видобувають пісок, глину, суглинки для потреб місцевого населення. Відмінності у формуванні ландшафтної структури найбільш конкретно виражені в літології порід і рослинному покриві, дозволяють виділити суглинковий (лесовий) та піщаний варіанти.

Рис. 7. Просторовий розподіл кар'єрних гірничопромислових ландшафтів

Озерно-пустищеві та озерно-болотні місцевості. В умовах зупинення відкачування води у придонних ділянках кар'єрів накопичуються підземні і поверхневі води. За відносно короткий період формується кар'єрне озеро, глибина якого щороку зростає на декілька метрів. Переважна більшість глибоких кар'єрів на території Кіровоградської області мають озера (див. рис. 3, рис. 6). Озерно-болотні ландшафти характерні для районів видобутку торфу (райони Маловисківського і Великовискувського родовищ).

Відвальний підклас ландшафту. На досліджуваній території розповсюдження має тип місцевості платоподібних відвальних пустищ. Даний тип місцевості характерний для районів видобутку уранових руд поблизу Інгульської (див. рис. 2) та Смолінської уранових шахт, поблизу залізорудних кар'єрів у Петровському районі та в районах видобутку бурого вугілля. Відвали розкривних порід («хвостів» уранових руд складають на рівних поверхнях, мають висоту 10 до 25-30 м, часто еродовані. Через високу кам'янистість та несприятливий водний і кліматичний режим такі місцевості майже не мають рослинності. Біля підніжжя відвалів, де спостерігається концентрація дрібних глинисто-піщаних часток, занесених водою, проективне покриття рудеральною рослинністю становить 25-37%. Верхні частини не мають рослинності і часто «пилять». Між відвалами навесні формуються невеличкі озерця, які пересихають до середини літа. У районах видобутку бурого вугілля формуються та інтенсивно збільшуються площі озерно - горбистого типу місцевості. Тут характерний сильно пересічений рельєф з витягнутими горбами відвалів висотою 7-10 м та схилами 34-36°. Пониження між горбами заповнені водою. Такі відвали добре заростають різнотрав'ям, відносно легко рекультивуються.

Хвостосховище-відстійниковий підклас ландшафту. В межах даного класу виділяється тип місцевості окультурених гідровідвалів. Кожен великий гідровідвал - це не одне, а система взаємопов'язаних урочищ - ландшафтна ділянка. Цей тип місцевості формується там, де з відходів переробки уранових, або графітових руд створюються шлакосховища і відстійники (район Заваллівського графітового родовища (див. рис. 1) , Балка Щербаківська з відходами збагачення уранових руд). Це обваловані ділянки, заповнені відпрацьованими продуктами збагачення руд з водоймами території Кіровоградської області.

На основі аналізу статистичних матеріалів, а також космічних знімків території з використанням відкритого веб-ресурсу Googl Earth визначено кількісні показники розподілу кар'єрних ландшафтів на території Кіровоградської області. За допомогою створеної картосхеми встановлено, що найбільше ландшафтів цього класу зосереджено у Новоукраїнському, Кропивницькому, Петровському районах.

Висновки. На території Кіровоградської області кар'єрно-відвальні гірничопромислові ландшафти мають широке розповсюдження у зв'язку із значними запасами корисних копалин і активним їх видобуванням впродовж останніх 50 років. Серед гірничопромислових ландшафтів на досліджуваній території виділено 3 основні підкласи: кар'єрні, відвальні та хвостосховище-відстійниковий. У межах кар'єрного встановлено широке розповсюдження місцевостей типу «кам'янистий бедленд»; монокотловинних місцевостей, озерно-пустищеві та озерно-болотні місцевості; серед відвального класу розповсюдження має тип місцевості платоподібних відвальних пустищ, а у межах хвостосховище- відстійникового виділяється тип місцевості окультурених гідро відвалів. Просторово серед районів області за кількістю і площею розповсюдження гірничопромислових ландшафтів кар'єрного підкласу переважають Новоукраїнський, Кропивницький, Петровський.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Бондарчук В. Г. Основы геоморфологии. - М. : Учпедгиз, 1949. - 288 с.

2. Война І.М. Особливості ландшафтного різноманіття гірничопромислових ландшафтів у зв'язку з їх висотною диференціацією. Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. - 2013. - Вип. 25. С. 40-47.

3. Гавриленко О.П. Екогеографія України: навч. посібник - К.: Знання, 2008. - 646 с.

4. Головне управління статистики у Кіровоградській області [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.kr.ukrstat.gov.ua

5. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. - Вінниця: Арбат, 1998. - 242 с.

6. Денисик Г.І., Воловик Г.І., Кирилюк Л.М. Нариси з антропогенного ландшафтознавства. - Вінниця: Арбат, 1999. - 150 с.

7. Денисик Г.І., Козинська І.П. Промислові ландшафти району видобутку уранових руд в Україні. - Вінниця: Вінницька обласна друкарня, 2015. - 244 с.

8. Іванов Є. Ландшафти гірничопромислових територій. Монографія. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. - 334 с.

9. Карта родовищ корисних копалин: Кіровоградська обл. - К.: Геоінформ України, 2005.

10. Кисельов Ю. Еколого-геоморфологічний аналіз Донецького басейну в контексті гуманізації географічних досліджень / Ландшафти і сучасність. Зб. наук. пр. - Київ-Вінниця: Гіпаніс, 2000. - С. 254-256.

11. Кір'янов М. М., Вовк В. М. Мінерально-сировинна база Кіровоградської області: сучасний стан, перспективи подальшого розвитку та проблеми експлуатації родовищ / Кіровоградщина - 2025: пріоритети і можливості розвитку: матеріали науково-практичної конференції, 7 червня 2017 року. - Кропивницький: “Ексклюзив-Систем”, 2017. - С. 135-139.

12. Кіровоградська область / Енциклопедія сучасної України (бета-версія) / М.М. Кір'янов, І.А. Козир, А.І. Кривульченко, В.М. Мирза- Сіденко, Л.Л. Семенюк, О.В. Чорний. Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7021

13. Кіровоградська область: [Географічний атласі / Серія “Моя мала Батьківщина”. - К.: ТОВ Видавництво “Мапа”, 2012. - 20 с.

14. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты: очерки антропогенного ландшафтоведения. - М.: Мысль, 1973. - 224 с.

15. Міхелі С.В. Основи ландшафтознавства - Курс лекцій для студентів географічних спеціальностей педагогічних вищих навчальних закладів. - Київ-Кам'янець-Подільський: "Абетка-НОВА", 2002. - 184 с.

16. Національний атлас України. - К. : ДНВП “Картографія”, 2007. - 404 с.

17. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища Кіровоградської області у 2018 році. Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації. 2019. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.twirpx.com/file/2923022/

18. Реймерс Н. Ф. Природопользование: Словарь-справочник / Н. Ф. Реймерс. - М.: Мысль, 1990. - 637 с.

19. Родзевич Н.Н. Антропогенные изменения рельефа / Географія в школі. - 2000. - №4 - С. 3-10.

20. Татаркин А.И., Семячков А.И. Развитие теоретико-методологических основ геоэкологии для обеспечения экономической безопасности горнопромышленных регионов // Экономика региона. - 2013. - №1. - С. 54-69.

21. Федотов В.И. Техногенные ландшафты. Теория, региональные структуры, практика / В.И. Федотов - Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1985.- С. 86-119. 14.

22. Федотов В.И., Двуречинский В.Н. Техногенный ландшафт, его содержание и структура / Вопросы географии. - М.: Мысль, 1977. - С. 65-72.

Размещено на Allbest.ru