Структурно-літологічний контроль метасоматозу, поверхневих сольових і вуглеводневих проявів в Скибових Карпатах та Передкарпатському прогині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Структурно-літологічний контроль метасоматозу, поверхневих сольових і вуглеводневих проявів в Скибових Карпатах та Передкарпатському прогині

Черемісський Ю.В., Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

Черемісська О.М., Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

Петруняк Г.М., Львівський національний університет імені Івана Франка

Петруняк М.Д. Українське мінералогічне товариство

Summary

Cheremissky Y. V., Jnstitute of geology and geochemistry of combustible minerals of the NASU

Cheremisska O.M., Jnstitute of geology and geochemistry of combustible minerals of the NASU

Petrunyak G.M., Lviv national University named after Jvan Franko Petrunyak M.D. Ukrainian Mineralogical Society

STRUCTURAL-LITHOLOGICAL CONTROL OF METASOMATISM, OF SALT AND HYDROCARBON DISPLAYS IN THE CARPATHIANS, SKYBOVA AREA AND IN THE PRE-CARPATHIANS FOREDEEP

The lithologic-stratigraphical, geochemical and geodynamic factors of the mineral displays control in Skybova zone of the Carpathians and the Pre-Carpathian Foredeep is established. These issues have very important theoretical and practical significance. The reconstruction of geodynamic processes and their influence on the distribution of mineral and hydrocarbon manifestations in the surface conditions in Carpathian oil and gas province has been carried out. A detailed study of the outcrops of the Beregova Skyba made it possible to determine the correlation of the Neogene saline deposits with the Oligocene bituminous shales of the Menilite Suite and the Eocene oil-saturated clays of the Bystryk Suite. Metasomatic transformations are controlled by formational factors. This regularity is clearly traceable in the continental reddish strata of Stebnyk Suite (Sambir zone, the Pre-Carpathian Foredeep). Deposits of volcanic-sedimentary strata of the section are characterized by the significant development of montmorillonitization and zeolite formation processes.

Keywords: Carpathian oil and gas province, the Pre-Carpathian Foredeep, Beregova Skyba, geodynamics, hydrocarbons, metasomatism.

Анотація

Встановлено літолого-стратиграфічний, геодинамічний та геохімічний фактори контролю мінеральних проявів в Скибових Карпатах та Передкарпатському прогині. Вони мають важливе теоретичне та прикладне значення. Проведено реконструкцію геодинамічних процесів, які впливають на характер розподілу мінерально-вуглеводневих проявів у приповерхневих умовах в Карпатській нафтогазоносній провінції. Детальніше польове вивчення відслонень Берегової скиби дозволило визначити співвідношення неогенових соленосних відкладів з олігоценовими бітумінозними сланцями менілітової світи та еоценовими нафтонасиченими глинами бистрицької світи. Метасоматичні перетворення контролюються формаційними чинниками. Дана закономірність чітко простежується в континентальній червоноколірній товщі стебницької світи Самбірської зони Передкарпатського прогину. Відклади вулканогенно-осадової частини розрізу характеризуються значним розвитком процесів монтморилонітизації та цеолітоутворення.

Ключові слова: Карпатська нафтогазоносна провінція, Передкарпатський прогин, Берегова скиба, геодинаміка, вуглеводні, метасоматоз.

Постановка проблеми

Структурно-літологічний контроль метасоматичних перетворень, поверхневих сольових і вуглеводневих проявів встановлений під час дослідження ускладнених напізмом геологічних формацій Берегової скиби по р. Прут [6]. У процесі подальших польових досліджень геологічних структур межиріччя Бистриця Надвірнянська-Черемош визначено загальні ознаки розвитку цих явищ. Зокрема, в Скибових

Карпатах та Передкарпатському прогині пройдено ряд геологічних маршрутів на ділянках зі значною відслоненістю в басейнах рік Тисмениця, Стрий, Бистриця Надвірнянська, Прут, Лючка, Пістинька, Рибниця і Черемош. Здійснені деякі суттєві геологічні уточнення на вичерпаних нафтових родовищах Борислава, Биткова, і Старуні. На підставі власних спостережень, та з врахуванням даних визначних дослідників Карпатської нафтогазоносної провінції, проведено ряд уточнень щодо структурно-формаційного контролю метасоматозу в присутності вуглеводнів, розвитку поверхневих проявів солі, нафти та газу.

Аналіз найновіших досліджень та публікацій

Розвиток сульфат-карбонат-кварцового метасоматозу в Карпатах раніше розглядався в безпосередньому зв'язку з наскрізною інфільтрацією глибинних флюїдів через осадову товщу [10]. Згодом була встановлена закономірна залежність ступеню перекристалізації аморфного кремнезему від збагачення силіцитів органічними речовинами [4].

На території Західної України відомо 196 поверхневих проявів соленосності [16], з яких привертають особливу увагу ті, що знаходяться в тісному співвідношенні з тектонічними одиницями нафтоносних структур Сілезької, Скибової зон Карпат та Передкарпатського прогину. Факт засоленості бітумінозних сланців менілітової світи зазвичай пояснюється тектонічними ускладненнями або проявом криптодіапіризму [3].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Зауважимо, що на існуючих геологічних картах стратиграфічні і тектонічні межі нанесені з високою точністю. Проте, в процесі деталізації геологічної будови, в укрупненому плані виявляється значна кількість деформацій диз'юнктивного та плікативного характеру, які ускладнюють реальний характер формаційних утворень і фаціальних співвідношень. Так, в Самбірській зоні Передкарпатського прогину по площинах зміщення амплітуда стратиграфічного розриву сягає 500 метрів. Через часткове врахування формаційних ознак залягання, горизонт саджавського пісковику відносять до покрівлі стебницької світи, проте згідно з фаціальними ознаками, він є типовим утворенням верхньої частини добротівської світи.

Складність тектонічної ситуації в Карпатах спостерігається в усіх виділених структурно-фаціальних зонах. Зокрема, вона відображена на поперечному геологічному перетині по лінії Борислав - Східниця (рис. 1), що був складений з врахуванням ґрунтовних досліджень Бориславського нафтового родовища [15].

Рис. 1 - Поперечний геологічний перетин Борислав - Східниця М 1:20 000 (за К. Толвінським [15]). Умовні позначення: 1 - Прикарпатська соленосна зона; 2 - соленосні поляницькі верстви; 3-менілітові сланці з клівським та бориславським пісковиком; 4 - еоценові відклади з червоними сланцями; 5 - ямненський пісковик; 6 - іноцерамові верстви; 7 - нафтові горизонти; 8 - поляницький водоносний горизонт; 9-екзотичні конгломерати; 10-озокерит

Результати польових спостережень в долині р. Тисмениця вказують на значну плікативно-диз'юнктивну деформацію осадового комплексу, реконструкція якої в даних геологічних умовах викликає певні утруднення. При цьому, як зображено на перетині, крейдові відклади на нафтовому родовищі Борислава значно деформовані. Аналогічна ситуація в заляганні осадових порід зберігається у всіх структурно-фаціальних зонах Карпат.

Детальніше польове вивчення відслонень Берегової скиби дозволило визначити співвідношення неогенових соленосних відкладів з олігоценовими бітумінозними сланцями менілітової світи та еоценовими нафтонасиченими глинами бистрицької світи.

Берегова скиба на ділянці досліджень має перекинуте залягання, і складається з двох тектонічних субелементів, які побудовані породами менілітової світи. З південного заходу примикає перша луска Орівської скиби, представлена в зоні насуву пісковиками ямненської світи з яремчанським горизонтом в основі (рис. 2).

Рис. 2 - Геологічний перетин Берегової скиби по р. Прут (смт Делятин). Умовні позначення: Відклади (світа): 1-стебницька; 2-добротівська; 3-поляницька; 4-бистрицька; 5-менілітова; 8-стрийська; горизонти: 6-яремчанський, 7-ямненський; 9-соленосність; 10-складчастість; 11 -верствуватість; 12-кремнисто-мергелистий горизонт; 13-зона тектонічного дроблення

Південний субелемент - це комплекс перекинених відкладів менілітової світи, складений чорними і бурими бітумінозними сланцями з пісковиками, поверхні підошви яких містять відбитки слідів течій, хвилювання, конседиментаційного оповзання осадку з косою і паралельною шаруватістю. Породи частково розбиті кліважними тріщинами та насичені галітом. Кути падіння становлять 5-10°, а при наближені до північної межі зростають до 30°. При цьому в розрізі проглядаються верстви кливського пісковику, сидерит-доломітові конкреції та інші характерні ознаки розрізу менілітової товщі.

Перші сотні метрів розрізу характеризуються розвитком соленосних неогенових глин. Після незначної перерви у відслоненості, відкривається другий тектонічний субелемент, складений товщею монтморилонітизованих туфопісковиків (40 м). Стратиграфічно вище залягає пачка чорних бітумінозних сланців з трьома верствами пісковиків, яка перекрита пісковиком (5 м) з внутрішніми формаційними розмивами. Над його покрівлею спостерігається нагромадження алох- тонних карбонатних стяжінь, які насичені вуглеводнями та характеризуються значним розвитком внутрішніх мінеральних інкрустацій [7].

Вище за розрізом породи набувають типового вигляду менілітових сланців, утворюючи в заплаві і бортах р. Прут горбисті виступи з вицвітами галіту. В правому борту ріки пологе залягання порід порушене хвилястою складчастістю, а вниз по течії вони контактують з верхньою частиною відкладів бистрицької світи, формуючи брахіантикліналь. В лівому березі р. Прут ця структура бронюється верствою тріщинуватого пісковику з кальцитом і стронціанітом. В правому борту ріки спостерігається стікання розсолів по площині насуву менілітових сланців на брахіантикліналь (рис. 3а). В посушливий період 2015 року встановлено, що проникнення солей в пісковики менілітової світи пов'язано з капілярним ефектом. Різна степінь насичення основної маси порід галітом сприяє утворенню вицвітів бішофіту (MgQ2 6Н2О) на поверхні пісковиків (рис. 3б).

Рис. 3 - Сольові вицвіти галіту на контакті насуву менілітової світи на відклади бистрицької світи (правий борт р. Прут) (а). Поверхня пісковиків менілітової світи в другій лусці Берегової скиби в районі смт. Ділятин з вицвітами галіту і бішофіту (б).

літологічний стратиграфічний карпати прогин

Загалом, будова Берегової скиби в смт. Ділятин ілюструє характер проявів геодинамічних процесів при тангенціальних зусиллях. Ймовірно, до початку активного розвитку плікативних та диз'юнктивних деформацій, відклади формували лежачу нафтоносну антикліналь, верхня продуктивна частина якої виявилась денудованою.

Мета статті. З метою вирішення важливих питань соленосності та нафтогазоносності Карпатського регіону, проаналізовано побудований нами поперечний геологічний перетин в межах Покутського розриву в басейні р. Лючка, на правобережжі якої виступають Покутські складки, а в пониженому рельєфі лівого берегу - ядро Добротівської антикліналі. В цій структурі спостерігаються різноманітні метасоматичні перетворення та поверхневі виходи нафти і газу в складних структурно-літологічних співвідношеннях. На побудованому геологічному перетині основна увага зосереджується на будові північного крила Добротівської антикліналі і зони переходу від Бориславсько-Покутської зони до Симбірської (рис. 4).

Рис. 4 - Геологічний перетин північного крила Добротівської антикліналі. Умовні позначення: 1-стебницька світа; 2-добротівська світа; 3- ославський горизонт; 4-слобідська світа; 5-менілітова; 6-бистрицька; 7 -засолоненість; 8-кремнисто-мергелистий горизонт; 9-розломи; 10-конгломерати; 11-стяжіння; 12-зона виділення газу; 13-соленосність; 14- верстви гравелітів

В долині р. Лючка (східна околиця с. Люча) відслонюється товща глинистих відкладів бистрицької світи еоцену з проверстками некарбонатних темно-сірих аргілітів, насичених нафтою в покрівлі, на яких безпосередньо знаходиться горизонт «бориславського пісковику» з карбонатними нафтонасиченими стяжіннями. На кременистому горизонті (при розмитій товщі менілітових сланців) трансгресивно залягають конгломерати слобідської світи, які вгору за розрізом переходять в ритмічне чергування насичених сіллю глин і «жупних» пісковиків. Після тектонічного розриву, що характеризується зоною дроблення зцементованої дрібними скаленоедрами кальциту, залягає товща конгломератів (500 м) слобідської світи.

Інтервал геологічного перетину від товщі перших конгломератів до низів других насичений галітом за відсутніх формаційних ознаках галогенезу. В перехідній пачці від слобідських конгломератів до відкладів добротівської світи зафіксовані верстви гравелітів з розкристалізованим кальцитовим цементом, який збагачений вуглеводнями. Важливою собливістю цього геологічного перетину є зона проникнення на поверхню горючого газу через глинисті відклади червоноколірної товщі стебницької світи.

Розвиток поверхневих проявів нафти, метасоматичних заміщень, розподіл вуглеводнів в епігенетичних прожилках кальциту ілюструє геологічний перетин через складки Карматури і Каменистого до контакту з Самбірською зоною (долина р. Прут) (рис. 5).

Рис. 5 - Схематичний геологічний перетин по р. Пістинька (Шешори - Пістинь). Умовні позначення: 1-стебницька світа; 2-поляницька світа; 3-менілітова світа; 4-бистрицька світа; 5-вигодсько-пасічнянська світа; 6-манявська світа 7-ямненський горизонт; 8-кремнисто-мергелистий горизонт; 9-строкатий горизонт; 10-брили вапняків; 11-стяжіння; 12-елементи залягання; 13-розломи; 14-стратиграфічні межі; 15-прояви нафти

В антикліналі Брусного в полі розвитку нафто- насиченого «бориславського пісковику» пройдена свердловина діаметром 212 мм, де поблизу з-під кремнистого горизонту витікає сірководневе джерело з виділеннями колоїдної сірки, мельниковіту і гідротроїліту. Південне крило антикліналі Карма- тура складене менілітовими сланцями з карбонатними стяжіннями, які приурочені до трьох стратиграфічних рівнів.

Від підошви кремнисто-мергелистого горизонту розвинена нептунічна дайка (15 см), яка розсікає аргілітоподібні глини від покрівлі бистрицької світи і через 45 м сходить на клин. Вниз за течією р. Пістинька відслонюються відклади палеогену. З наближенням до ядра антикліналі, що складене масивними пісковиками ямненської світи спостерігаються другорядні диз'юнктивні порушення, а саме ядро різко занурюється в південно-східному напрямі. Корінні виступи горизонту «бориславського пісковику» розсічені прожилками низькотемпературного кальциту з перемінною степінню насичення вуглеводнями.

Далі спостерігається вузька деформована синкліналь, складена відкладами менілітової світи і обмежена в крилах кремнисто-мергелистим горизонтом. Аналогічні деформації розвинені в прилеглій до неї антикліналі з подробленим ядром еоценових нафтонасичених глин. В обох структурних елементах з порід менілітової світи витікають водні розчини, збагачені сірководнем з виділеннями колоїдної сірки і мельниковіту. Гіпсометрично вище (між горою Клифа і витоками потоку Ардан) зафіксовано значне насичення порід поляницької світи легкою нафтою. В північній частині цього геологічного перетину між зірваним крилом антикліналі і Самбірською зоною знаходиться тектонічний пакет, побудований менілітовими сланцями і аргіліто-подібними глинами бистрицької світи, притисненими до соленосних відкладів стебницької світи неогену.

Обговорення результатів. Аналіз та інтерпретація одержаних фактичних геологічних даних свідчить про структурно-літологічний та формаційний контроль метасоматичних заміщень, поверхневих сольових і вуглеводневих проявів.

Метасоматичні перетворення детально досліджувались в межах звужених стратиграфічних діапазонів олігоценових відкладів горизонту «бориславського пісковику» і неогенової товщі стебницької світи. Горизонт «бориславського пісковику» залягає на глинистих некарбонатних відкладах бистрицької світи, які містять прошарки нафтонасичених глин. В основі горизонту залягає базовий пісковик (0-5 м) попелисто-сірого кольору з горизонтальною і косою шаруватістю, поверхнями конседиментаційних розмивів, уламками глин та слідами повзання організмів. По латералі базовий пісковик в ділянках насичення вуглеводнями характеризується суцільним окварцуванням без зміни первинних текстурних ознак і первісного об'єму породи.

Метасоматичне заміщення кварцом і халцедоном алевролітів та пісковиків визначалось міграційно-еміграційними особливостями нафти в умовах гідродинамічної обстановки елізійного режиму [6, 15]. Такі заміщення достатньо розвинені в Карпатах і обґрунтовуються встановленою закономірністю [4], що виражена залежністю степені розкристалізації кремнезему від вмісту органічної речовини.

Особливим утворенням є підсольова вулканогенно-осадова товща стебницької світи зі значним розвитком цеолітів і монтморилоніту по всій Симбірській зоні прогину. Очевидно, наявність легкої нафти в Лисовичах і Підливче слід пояснювати проникненням її через молекулярні фільтри збагачених монтморилонітом і цеолітами горизонтів [12, 9]. В полі розвитку червоноколірних глинистих відкладів стебницької світи спостерігаються зони інтенсивного виділення метану.

При морфотектонічному аналізі корінних відкладів (заплави рік Прут, Лючка, Пістинька, Рибниця) простежуються дві важливі тенденції: проникнення солей в породи менілітової і стебницької світ від поверхні насуву на соленосні відклади та від безпосереднього тектонічного контакту соленосних відкладів із зонами суцільної епігенетичної загіпсованості порід.

В таких ділянках часто фіксуються поверхневі газові аномалії, а по зонах тріщинуватості спостерігається швидкий (10-15 см за тиждень) ріст волокнистого гіпсу [13, 14] зі значним вмістом у ньому вуглеводнів.

Метасоматичні перетворення контролюються формаційними чинниками. Дана закономірність чітко простежується в континентальній червоноколірній товщі стебницької світи Самбірської зони Передкарпатського прогину. Відклади підсольової вулканогенно-осадової частини розрізу характеризуються значним розвитком процесів монтморлонізації та цеолітоутворення [12, 9].

Висновки

Геологічні дані, отримані в результаті досліджень, свідчать, що в Передкарпатському прогині процеси галогенезу генетично пов'язані виключно з відкладами стебницької світи. Сольові прояви в Сілезькій і Скибовій зонах відображають складність тектонічної будови, яка визначається геодинамічними процесами з утворенням насувних структур. Це підтверджує висновок С.І. Субботіна [11] про те, що південно-західну межу Передкарпатського прогину слід шукати під Сілезькою і Чорногорською зонами.

Якщо процес міграції солей відбувався від розвальцьованих порід соленосної стебницької світи і, переважно, пов'язаний з капілярним ефектом, то структурно-формаційний контроль метасоматичних заміщень зумовлений геохімічною обстановкою гідродинамічного режиму.

Структурно-літологічний контроль метасоматичних перетворень визначався умовами інфільтраційного і елізійного режиму підземних вод, міграційно-еміграційними особливостями вуглеводнів та їх фракціонуванням під час процесу мінералоутворення. Останнє до певної міри пояснює наявність покладів легкої нафти в селах Лисовичах і Підливче в зв'язку з її міграцією через вулканогенно-осадові відклади стебницької світи, збагачені природними молекулярними фільтрами - монтморилонітом і цеолітами.

В складній геологічній ситуації асиметричних тектонічних структур з вергентністю на північ [1], виникає необхідність суттєво уточнити роль геодинамічних процесів в Карпатах в умовах тектонічної субдукції. При цьому принципового значення набуває уточнення історії геологічного розвитку Карпатської споруди. За рядом ознак Є.М. Лазько і Д.П. Рєзвой [5] виділяють Закарпатський глибинний розлом, формування якого в значній мірі визначило історію геологічного розвитку всієї області Карпат.

Таким чином, реконструкція геодинамічних процесів на наведених прикладах, відображає складність геолого-геохімічної обстановки постседиментаційних перетворень [8].

Особливості структурно-тектонічних співвідношень формаційних комплексів Пракарпат і Передкарпатського прогину, їх літолого-стратиграфічна характеристика та гідродинамічний режим вливають на контроль не лише глибинних, а й поверхневих сольових та вуглеводневих проявів в Карпатській нафтогазоносній провінції.

Від Передкарпатського прогину до Внутрішніх Карпат спостерігаються численні виходи розсолів, які в означених місцях утворюють травертини і тільки в рідкісних випадках у них присутні вуглеводні. За даними пошуково-розвідувального буріння на різних глибинах спостерігається почергова зміна горизонтів прісних вод і розсолів. Нерідко в розсолах присутній бром і йод, походження яких пояснюється відтискуванням седиментаційних вод. Проте геологи-нафтовики неодноразово звертали увагу на наявність галіту в осадових породах, що не мають ознак евапоритових формацій.

Площини насувів між пластинами містять фрагменти палеогенових порід ямненської, манявської, бистрицької світ та розвальцьовані відклади соленосної формації стебницької світи. Солі цієї світи знизу проникають у відклади менілітової світи в структурних елементах Берегової скиби, Покутських Карпат та Добротівської антикліналі. В чолі насувів утворюють подекуди значні нагромадження, які розглядаються рядом дослідників як прояв криптодіапіризму. Інтенсивне насичення порід галітом спостерігається в конгломератах нижньої частини розрізу слобідської світи (с. Люча).

В тектонічному пакеті, складеному частиною розрізу мідистих пісковиків стебницької світи з насиченням з глибини солями, рудна мінералізація повністю вилугувана. На незначному віддалені в цьому пакеті виявлено гніздо рудної мінералізації складене халькозином, сафлоритом, кобальтином прикрите з поверхні висипками сферолітів лозеїту (с. Ланчин).

В Сілезькому покриві виявлено єдиний пакет складений строкатоколірними відкладами стебницької світи. Очевидно, що всі поверхневі виходи розсолів пов'язані з деінтегрованими соленосними відкладами цієї світи.

В умовах складних структурно-тектонічних співвідношень формаційних комплексів визначених проявом напізму і контрастно вираженою асиметрією просторового положення пакетів в системі 3D простору перспективу нафтоносності Карпат доцільно розглядати з позицій генетичних принципів геодинаміки [2].

Список літератури

1. Ажгирей Г.Д. Тектоническая ссубдукция (Карпаты, Балканы. Динариды) / Г.Д. Ажгирей, С.М. Кропачев // В кн.: Геология Советских Карпат. - К.: Наукова думка, 1984. - С. 3-11

2. Крупський Ю.З. Геодинамічні умови фор- муванняінафтоносність Карпатського та Волино- Подільського регіонів України. / Ю.З. Крупський - К., Укр ІНДІ. 2001. - 144с.

3. Ладыженский Н.Р. Геологическое строение и газоносность Советского Предкарпатья / Н.Р. Ладыженский, В.И. Антипов //. - М.: Гостоптехиз- дат, 1961. - С. 266.

4. Лазаренко Є.К., Габінет М.П., Сливко О.П. Мінералогія осадочних утворень Прикарпаття / Є. К. Лазаренко, М. П. Габінет, О. П. Сливко. - Львів: Вид во Львів. ун ту, 1962. -- 482 с.

5. Лазько Е.М., Резвой Д.П. О тектонической природе зоны Карпатских утесов / Е.М. Лазько, Д.П. Резвой. - Вісник Львів. ун-ту, серія геологічна, 1962. - Вип. 1. - C. 62-65.

6. Петруняк Г.М. О наппизме, соленосности и углеводоводах Береговой скибы Карпат в районе Дилятина / Г.М. Петруняк, О.М. Черемисская, Ю.В. Черемисский, М.Д. Петруняк // Сб. материалов конф. - Тула, 2015. - С. 203-212.

7. Петруняк Г. М. Углеводородно-минеральный метасоматоз Украинских Карпат // Г. М. Пет- руняк. - Вопросы естествознания. - Иркутск, 2016.

8. 1(9). - 152 с.

9. Петруняк Г.М. Вуглеводневий метасоматоз геогенерацій у зв'язку з геодинамічними процесами в Карпатській нафтогазоносній провінції / Г.М. Петруняк, О.М. Черемісська, Ю.В. Череміссь- кий // Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції. - К. - 2014 р. - С. 65.

10. Петруняк М.Д. Аутигенні мінерали осадового циклу на Прикарпатті, зональний розподіл та стадійність їх формування / М.Д. Петруняк, О.М. Черемісська // Зб. наукових праць. - К. - 2013 - С. 276-280.

11. Рипун М.Б. Про деякі аутигенні мінералоутворення в нафтових відкладах Передкарпаття. / М.Б. Рипун, Л.Г. Ткачук // Геологічн. Журнал - 1958. - Т. XVIII, вип. 4. - С. 32 - 37.

12. Субботин С.И. Глубинное строение Советских Капат / С.И. Субботин. - К., Изд. АН УССР, 1955. - 258 с.

13. Черемисская О.М. Геолого-структурные и палеогеографические аспекты формирования отложений стебникской свиты Предкарпатского прогиба // О.М. Черемисская, Ю.В. Черемисский - Новосибирск: ИНГГ СО РАН, 2013. - С. 251-254.

14. Черемісський Ю.В. Процеси новітнього мінералоутворення як індикатор неотектонічної активності // Ю.В. Черемісський. - Мін. Зб. - 2012. - №62. Вип. 2. - С. 290 -293.

15. Черемісський Ю.В. Тектоніка конседимен- тогенезу Передкарпатського прогину Центрального Паратетису / Ю.В. Черемісський // Геодинаміка 1 (14). - 2013. - С. 98 -100.

16. Tolwinski K. Z geologji poludniowej strefy przedgorza polskich Karpat Wchodnich / K. Tolwinski.

17. Sprawozdanie P.I.G. - Warszawa, 1927. - T. IV, z. 1-2.

18. Windakiewicz E. Wyst^powanie soli w Polsce. / E. Windakiewicz // Zycie techniczne. - Lwow, 1939. - Rok XV, zeszyt 1-2. - S. 41 - 50.

Размещено на Allbest.ru