Форамініфери та літологічний склад порід на межі ранньої і пізньокрейдової епох

Вивчення форамініфер нижньої та верхньої крейди північно-західної частини західного схилу Українського щита, що представлені карбонатними та карбонатно-глинистими породами. Відстеження фауністичної мінливості форамініфер. Стратифікація відкладів крейди.

Рубрика Геология, гидрология и геодезия
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.11.2021
Размер файла 24,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

ФОРАМІНІФЕРИ ТА ЛІТОЛОГІЧНИЙ СКЛАД ПОРІД НА МЕЖІ РАННЬОЇ І ПІЗНЬОКРЕЙДОВОЇ ЕПОХ

О. Данилів

Анотація

За результатами вивчення форамініфер нижньої та верхньої крейди північно-західної частини західного схилу Українського щита, що представлені карбонатними та карбонатно-глинистими породами, простежено фауністичну мінливість форамініфер. З огляду на те, що мікрофауну недостатньо вивчено, її інформативність є цінною для стратифікації відкладів крейди Волино-Поділля.

Ключові слова: форамініфери, нижня крейда, верхня крейда, біостратиграфія, Волино-Поділля.

Annotation

крейда форамініфера карбонатний порода

FORAMINIFERS AND LITHOLOGICAL COMPOSITION OF BREEDS BETWEEN THE EARLY AND LATE-CRETACEOUS AGE

O. Danyliv Ivan Franko National University of Lviv

According to the results of the Foraminifera study of the lower and upper Cretaceous of the northwestern part of the western slope of the Ukrainian Shield, represented by carbonate and carbonate-clay rocks. The faunal variability of foraminifera has been observed. Given that the microfauna is poorly understood, its information content is valuable for stratifying the deposits of the Volyn-Podillya cretaceous.

Keywords: Foraminifera, Lower Cretaceous, Upper Cretaceous, Biostratigraphy, VolynPodillya.

Виклад основного матеріалу

У процесі вивчення фауни форамініфер з крейдових відкладів Волино-Поділля звертали увагу на те, що в одновікових відкладах зі зміною літологічного складу порід змінюється комплекс форамініфер. Крейдяні відклади Волино-Подільської плити представлені карбонатно-глинистими і карбонатно-піщаними породами, які досить рідко змінюються як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямах. Фаціальну мінливість порід нижньої та верхньої крейди вивчали багато дослідників, перші згадки, що містять інформацію про наявність слідів альбу на Волино-Поділлі, бачимо у публікаціях J. Nowak [14], дещо пізніше B. Kokoszynska [13] і О. В. Савчинської [10]. Починаючи з кінця 60-х років XX ст., уже про наявність корінних товщ середнього і верхнього під'ярусів альбу у цьому регіоні йдеться у багатьох роботах С. І. Пастернака зі співавторами та ін.

Для ранньої та пізньої крейди характерними були морські басейни, що існували з невеликими переривами. Територія Волино-Поділля була областю мілководного епіконтинентального моря. Доальбські відклади тут невідомі або були розмиті, оскільки протягом верхньокрейдової епохи територія Волино-Поділля була областю денудації. Крейдова трансгресія на Волино-Поділлі розпочалась у середньому альбі і тривала до раннього турону [2]. Протягом пізньої крейди сильно заглибилися морські басейни, що було наслідком великого трансгресивного циклу. У ранньому сеномані здебільшого формувались мілководні теригенні фації. У другій половині сеноманського віку відбулась значна трансгресія, що зазнала найбільшого розвитку і мала вигляд мілководного басейну з карбонатним осадонагромадженням.

Волино-Поділля, як і вся Тетична область, у середньоальбський вік було поглинуто потужною трансгресією, яка сприяла седиментогенезу морських осадів. Та уже наприкінці альбського віку у процесі ще потужнішої глобальної трансгресії недостатньо літифіковані утворення зазнали неодноразових впливів абразійних процесів. Унаслідок такої динаміки морського басейну альбські відклади, які не повністю були зруйновані потужним розмиванням, могли зберегтися лише у небагатьох місцях.

Такі верстви найкраще відслонюються у середній течії Дністра в околицях сіл Вільховець, Колодрібка, Худиківці, Михалків та переважно представлені дрібнозернистим ясно-сірим, жовтуватим або зеленкуватим піском.

В основі цих пісковиків у деяких відслоненнях залягає базальна темноколірна верства, товщина якої становить 15-20 см. Найкраще ця верства виходить на денну поверхню по ярах лівого схилу Дністра, в околицях с. Худиківці, дещо нижче поромної переправи. Тут на кородованій, розбитій тріщинами, з багатьма заглибленнями нерівній поверхні силуру, що розташована на висоті 30-40 м над рівнем Дністра у вигляді малопотужної 15-20-сантиметрової верстви, яка часто лінзоподібно виклинюється, залягають базальні конгломерати. Окремі виходи цих відкладів або ж їх висипки простежуються вздовж схилу більш ніж на 300 м. Цей прошарок складений, головно, фосфатизованими органічними рештками, серед яких переважають фрагменти ядер і черепашок двостулкових молюсків, менше - гастропод, а ще рідше трапляються рештки головоногих молюсків - наутілоїдей, амонітів і белемнітів. У значній кількості містяться уламки окременілої деревини, зуби риб, голки морських їжаків, членики морських лілій, фрагменти губок та у великій кількості - копроліти. Від відкладів, що підстеляють і перекривають базальну верству, вона відрізняється бурувато-сірим кольором [2-4].

Переважна частина знайдених тут фосфатизованих палеобіологічних рештків представлена неповними екземплярами, значного ступеня обкатаності, із закругленими краями, зі слідами корозії та життєдіяльності організмів. Останні складені здебільшого слідами свердління губок і двостулкових молюсків роду Lithophaga. Решта відібраних залишків палеобіоти майже не фосфатизована. Найчастіше вони представлені цілими або фрагментарними зразками, на яких збереглися вапнисті черепашки, подекуди з добре вираженою скульптурою. Це може свідчити про те, що ориктоценоз базальної верстви складений щонайменше двома різновіковими комплексами: давнішим - фосфатизованим і перевідкладеним; молодшим - менше зміненим, який знаходиться in situ [3].

Середньоальбський палеоценоз виявлений тільки на території Середнього Придністер'я, схарактеризований дрібними черепашками форамініфер з родин Gyroidinoides, Lingulogavelinella, Gavelinella, Hedbergella, які за своїм складом подібні з аналогами, відомими з Причорномор'я, Криму, Кавказу, і свідчасть про неглибоке досить тепле море з нормальною солоністю води та частковий зв'язок з південними палеобасейнами.

У крейдових розрізах південно-західного краю СЄП та у Зовнішній зоні Передкарпатського прогину немає відкладів баремського, аптського ярусів та нижньоі середньоальбського під'ярусів. Очевидно, що протягом баремського, аптського і ранньоальбського часу ця територія була сушею. На більшій частині площі цей регіон, напевне, також був сушею в середньоі пізньоальбський час, до фази Stoliczkaia dispar. На думку автора, виділення на цій території середнього альбу залишається дискусійним. Отже, деталізація історії геологічного розвитку регіону на межі ранньоі пізньокрейдової епох є метою цих досліджень.

Відклади верхнього сеноману верхньої крейди північно-західної частини західного схилу Українського щита представлені карбонатними та карбонатно-глинистими породами, зокрема це вапняки кремові, сірі, часто з бурим відтінком, де головний породотвірний матеріал - кальцитові призми зруйнованих раковин іноцерамів, 40-80 % решти карбонатного матеріалу представлені кальцитовими раковинами форамініфер та дрібнозернистим кальцитом, що цементує детритовий матеріал. Наявні стяжіння первинних фосфоритів, копролітів [5]. Еластичний матеріал представлений зернами кварцу (пісок, алевроліт), а в базальній частині - гравієм, а також дрібною галькою [4]. У верхньосеноманських відкладах міститься багато органічних залишків, розсіяних у товщі породи. Наприкінці сеноманського віку, у зв'язку з різкою зміною умов життя у морському басейні (зміна глибини, складу осадків і, мабуть, клімату), майже вся макрофауна вимирала, натомість у величезній кількості з'явилися мікроорганізми [5]. Якщо розглядати розвиток фауни форамініфер загалом як сукупність відомих родів, родин, рядів, то можна виділити декілька основних етапів цього розвитку. Одним із семи етапів є пізньокрейдовий, п'ятий етап розвитку, що пов'язаний із сеноманською, а далі пізньомезозойською трансгресією, що є найважливішим фактором у розвитку форамініфер протягом пізньої крейди. Типова пізньокрейдова фауна була поширена виключно в епіконтинентальних басейнах, фауна форамініфер була тепловодною, що відповідало пануючому клімату пізньої крейди [3].

Сеноманський ярус складений нижнім та верхнім під'ярусами. Верстви іноцерамових вапняків охарактеризовані макрофауною, форамініферами, диноцистами, спорами і пилком [1]. У комплексі форамініфер, представленому із родів Gyroidinoides, Gavelinella, Cibicidoideas, Bolivinita переважають планктонні форамініфери роду Hedbergella, Bolivinota [7]. Також визначено планктонну форму Thalmanninella appenninica (Renz.) [1]. На північно-західному схилі УЩ форамініфери добре збережені, крупні, переважають планктонні види - Hedbergella brittonensis Loebl. et Tapp., H. debrioensis (Garsey), H. aff. planispira (Tapp.), H. aff. amabilis Loebl. et Tapp., Gumbelitria cenomana Kell., Praeglobotruncana sp., Hedbergella sp., Rotalipora sp., Gumbelina sp., також види зони Brotzenella berthelini [5].

Визначення віку базального шару також є проблематичним. Однак, якщо зіставити розрізи району Мельниця-Подільська з іншими розрізами Середнього Придністров'я, де в їх підошві залягає верства сіро-зелених гравійних пісковиків, пухких пісковиків з глауконітом і перевідкладеною галькою фосфоритів, які містять фауну in situ Aucellina gryphaeoides (S o w.), Neohibolites ultimus (O r b.), Parahibolites tourtiae (W e i g n.), і вважати базальний фосфоритовий горизонт розрізів у районі сіл Худиківці і Пилипче Тернопільської області їх фаціальним аналогом, вік базальних утворень можна визначити як пізньоальбський, точніше враконський (зона Stoliczkaia dispar) [2, 3].

Остаточно визначити вік верстви як пізньоальбський за наявністю згаданих вище видів молюсків, що їх містять, не можна, оскільки віковий діапазон поширення цих видів здебільшого пізній альб, але також, хоча й зрідка, вони трапляються в нижньосеноманських відкладах інших регіонів.

Пізньокрейдовий морський басейн Волино-Поділля, найімовірніше, мав безпосередній зв'язок як з північно-західними морськими басейнами [8], так і з басейном, що був на території сучасного Північного Причорномор'я, Криму, Північно-Західного Кавказу, що доведено Р. Й. Лещухом для ранньокрейдової епохи [2]. Про такі події свідчать дослідження М. Ксєнжевича і Я. Самсоновича, які зазначають, що на суміжну територію Польщі трансгресія з Тетичної області поширювалася по трьох напрямках: західного у середньому альбі, південного та з південних частин СЄП через Поділля у пізньому альбі [1]. Ці події чітко відображені, відповідно, бореальним і середземноморським складом решток палеобіоти. Тенденція таких зв'язків морських басейнів, найімовірніше, збереглася й протягом пізньокрейдової епохи.

На підставі аналізу літологічного складу відкладів з'ясовано, що у піщаних фаціях решток форамініфер немає повністю, або вони трапляються поодиноко. Незначна кількість їх представників є у карбонатних породах із домішкою піщаної та глинистої фракцій. Видове та родове розмаїття форамініфер простежується у карбонатних породах (вапняках, мергелях, писальній крейді).

Незважаючи на те, що мікрофауну недостатньо вивчено, особливо не повністю висвітлено у геологічній літературі, вона є цінною для стратифікації сеноманських відкладів верхньої крейди Волино-Поділля. Подальші дослідження спрямовуватимемо на визначення їхнього систематичого складу та особливостей вертикального та горизонтального поширення форамініфер у верхньокрейдових відкладах Волино-Поділля.

Література

1. Ксєнжевич М. Очерки геологии Польши / М. Ксєнжевич, Я. Самсонович. Москва: Изд-во иностр. лит., 1956. 240 с.

2. Лещух Р. Й. Нижня крейда заходу і півдня України / Р. Й. Лещух - Київ: Наук. думка, 1992. 208 с.

3. Лещух Р. Й. Hoplites dentatus Sowerby з базальних верств крейди Волино-Поділля / Р. Й. Лещух, І. М. Мар'яш // XXXII сес. УПТ. Викопна фауна і флора України (палеоекологічний і стратиграфічний аспекти). 2009. С. 134-138.

4. Мар'яш І. Двостулкові молюски з верхньокрейдових відкладів Волино-Поділля / І. Мар'яш // Палеонтол. зб. 2007. № 39. С. 26-30.

5. Пастернак С. І. Середній альб на Волино-Подільській плиті / С. І. Пастернак, І. Гаврилишин // Доп. АН УРСР. 1964. № 7. С. 957-958.

6. Пастернак С. И. Стратиграфия альба и сеномана Волыно-Подольской плиты / И. Пастернак, Ю. Н. Сеньковский, В. И. Гаврилишин // Палеонтол. сб. 1966. Вып. 1, № 3. C. 97-106.

7. Пастернак С. І. Стратиграфія і фауна крейдових відкладів заходу України (без Карпат) / С. І. Пастернак, В. І. Гаврилишин, В. А. Гинда та ін. Київ: Наук. думка, 1968. 272 с.

8. Пастернак С. І. Волино-Поділля у крейдовому періоді / С. І. Пастернак, Ю. М. Сеньковський, В. І. Гаврилишин. Київ, 1987. 258 с.

9. Розумейко С. В. Фораминиферы альбских отложений Приднестровья / С. В. Розумейко // Геология и геохимия горючих ископаемых. 1988. Вып. 70. С. 70-73.

10. Розумейко С. В. Фациальное распределение верхнемелових фораминифер ВолиноПодольськой плиты: автореф. дисс... / С. В. Розумейко. 1973 - С. 5-27.

11. Савчинская О. В. Материалы к изучению меловой фауни Подолии / О. В. Савчинская // Зап. НИИ геологии Харьков. ун-та. 1939. Вып. 7. С. 163-175.

12. Собецкий В. А. Двустворчатые моллюски позднемеловых платформенных морей юго-запада СССР / В. А. Собецкий // Тр. Палеонтол. ин-та АН СССР. 1977. С. 159-256.

13. Собецкий В. А. Опыт тафономической классификации / В. А. Собецкий // Уч. зап. ТПГИ. Кишинев: Гимнул, 1970. Т. 20. С. 43-49.

14. Kokoszynska B. O faunie wyksztalceniu facjalnem i stratygrafii cenomanu na Podolu / B. Kokoszynska // Panstw. Inst. Geol. Sprawozd, 1931. T. 6. Z. 3. S. 629-685.

15. Nowak J. Cephalopoden der mitt leren Kreide Podoliens / J. Nowak // Bull. intern. Ac. Sci. Cracovie, A. 1917. S. 49-58.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття та стадії розвитку латеральної і вертикальної фаціально-літологічної мінливості генетичного типу. Вивчення елювіального, субаерально-фітогенного та еолового рядів континентальних відкладів. Опис стратиграфічних підрозділів четвертинної системи.

    реферат [46,9 K], добавлен 01.04.2011

  • Формування мінерально-сировинної бази України. Прогнозні ресурси первинного каоліну в країні. Шебелинське родовище крейди і глини. Ефективність та перспективи використання мінерально-сировинних родовищ. Загальнодержавні програми розвитку сировинної бази.

    реферат [1,0 M], добавлен 26.04.2015

  • Магматизм і магматичні гірські породи. Інтрузивні та ефузивні магматичні породи. Використання у господарстві. Класифікація магматичних порід. Ефузивний магматизм або вулканізм. Різниця між ефузивними і інтрузивними породами. Основне застосування габро.

    реферат [20,0 K], добавлен 23.11.2014

  • Четвертинний період або антропоген — підрозділ міжнародної хроностратиграфічної шкали, найновіший період історії Землі, який триває дотепер. Генетична класифікація четвертинних відкладів, їх походження під дією недавніх і сучасних природних процесів.

    контрольная работа [317,0 K], добавлен 30.03.2011

  • Магматичні гірські породи, їх походження та класифікація, структура і текстура, форми залягання, види окремостей, будівельні властивості. Особливості осадових порід. Класифікація уламкових порід. Класифікація і характеристика метаморфічних порід.

    курсовая работа [199,9 K], добавлен 21.06.2014

  • Древние кристаллические щиты, синеклизы, заполненные осадочными и вулканическими породами, в основе Бразильского плоскогорья. Поверхность бразильского щита. Полоса впадин меридионального простирания. Этапы геологического развития Бразильского плоскогорья.

    презентация [2,3 M], добавлен 06.08.2015

  • Стратиграфічний поділ девонського періоду та його характерні ознаки: поширення червоноколірних відкладень, значні скупчення солей та строкатий літологічний склад. Еволюція життя на планеті та едіакарська фауна. Формулювання квантової парадигми геології.

    реферат [31,5 K], добавлен 14.01.2011

  • Фізико-географічна характеристика Північно-Західного Причорномор’я. Основні тенденції змін клімату у межиріччі. Визначення змін кліматичних чинників формування стоку та характеристик стоку річок. Попередній аналіз даних гідрохімічного складу вод.

    курсовая работа [682,9 K], добавлен 22.12.2014

  • Мінерало-петрографічні особливості руд і порід п’ятого сланцевого горизонту Інгулецького родовища як потенціальної залізорудної сировини; геологічні умови. Розвідка залізистих кварцитів родовища у межах профілей. Кошторис для інженерно-геологічних робіт.

    дипломная работа [131,9 K], добавлен 14.05.2012

  • Розкривні роботи, видалення гірських порід. Розтин родовища корисної копалини. Особливості рудних родовищ. Визначальні елементи траншеї. Руйнування гірських порід, буро-вибухові роботи. Основні методи вибухових робіт. Способи буріння: обертальне; ударне.

    реферат [17,1 K], добавлен 15.04.2011

  • Вибір засобу виймання порід й прохідницького обладнання. Навантаження гірничої маси. Розрахунок металевого аркового податливого кріплення за зміщенням порід. Визначення змінної швидкості проведення виробки прохідницьким комбайном збирального типу.

    курсовая работа [347,5 K], добавлен 19.01.2014

  • Етапи розвитку мікропалеонтології. Вивчення мікроскопічних організмів та фрагментів організмів минулих геологічних епох. Деякі представники мікрозоофоссилії. Розгляд мікроскопічних скам'янілостей, що вимагають застосування специфічних методів збору.

    реферат [639,9 K], добавлен 12.03.2019

  • Ознайомлення з походженням, петрографічними особливостями, мінеральним складом кімберлітів. Властивості кімберлітів і трубок вибуху. Широкі варіації породоутворюючих оксидів, властиві для кімберлітових порід. Розріз кори вивітрювання кімберлітової трубки.

    курсовая работа [974,1 K], добавлен 03.12.2014

  • Історія розвідки і геологічного вивчення Штормового газоконденсатного родовища. Тектоніка структури, нафтогазоводоносність та фільтраційні властивості порід-колекторів. Аналіз експлуатації свердловин і характеристика глибинного та поверхневого обладнання.

    дипломная работа [651,9 K], добавлен 12.02.2011

  • Характеристика кліматичної системи південно-західної частини України. Фактори, що зумовлюють формування клімату. Характеристика сезонних особливостей синоптичних процесів. Використання інформації щодо опадів у південно-західній частині Одеської області.

    курсовая работа [2,5 M], добавлен 17.11.2010

  • Проблемы геодинамики раннедокембрийской континентальной земной коры. Геология докембрия центральной части Алдано-Станового щита. Геолого-структурное положение и изотопный возраст золотоносных метабазитов. Критерии поисков золоторудной минерализации.

    книга [4,8 M], добавлен 03.02.2013

  • Поняття атмосфери і її особливості. Висота, межі, будова атмосфери. Сонячна радіація, нагрівання атмосфери. Геологічні процеси, пов'язані з дією атмосфери. Інженерно-геологічне вивчення вивітрювання. Мерзлотно-динамічні явища, порушення термічного режиму.

    курсовая работа [33,4 K], добавлен 12.06.2011

  • Сутність поняття "ґрунт". Фазовий склад ґрунтів. Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти. Забарвлення та гранулометричний склад ґрунту. Структура, новоутворення і включення в ґрунтах. Класифікація, номенклатура та особливості діагностики ґрунтів.

    реферат [24,5 K], добавлен 26.02.2011

  • Оцінка фізико-механічних властивостей меотичних відкладень Одеського узбережжя в районі санаторію "Росія". Збір матеріалів досліджень на території Одеського узбережжя в різні періоди часу. Обстеження зсувних деформацій схилу й споруд на узбережжі.

    дипломная работа [716,8 K], добавлен 24.05.2014

  • Общие понятия об осадочных породах: происхождение, структура, признаки. Полезные ископаемые, связанные с карбонатными, соляными и фосфатными, глинистыми породами. Научно-практическое каустобиолитов, кластолитов, жидких и газовых горючих ископаемых.

    реферат [42,0 K], добавлен 17.03.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.