Деякі зонотрілетні міоспори з кам’яновугільних відкладів Волино-Подільської окраїни східноєвропейської платформи

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівський національний університет імені Івана Франка

Деякі зонотрілетні міоспори з кам'яновугільних відкладів Волино-Подільської окраїни східноєвропейської платформи

А. Іваніна



Найважливішим етапом палінологічних досліджень кам'яновугільних відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи (ВПО СЄП) є чітка ідентифікація міоспор та їхнє монографічне вивчення, головними складовими якого є морфологічне і морфометричне дослідження, таксономічне визначення родів і видів морфолого-порівняльним методом, з'ясуванням їхнього стратиграфічного і географiчного поширення. Об'єктом досліджень є дисперсні міоспори. Під час їхнього таксономічного вивчення застосовували штучну, або формальну, систематику М. В. Ошуркової, яка модернізувала морфологічну класифікацію Р. Потонье і Г. Кремпа, уточнила палінологічну термінологію, деталізувала діагностику таксонів, навела уніфіковані діагнози форма-родів. За цією систематикою вперше для паліно- логії карбону ВПО СЄП наведено монографічний опис чотирьох видів Euryzonotriletes trivialis K e d o et Jusch., Euryzonotriletes planus Nau m., Cincturasporites trivialis (Ked o et Jusch.) Oshurk., Cincturasporites planus (Naum.) Oshurk., які належать двом форма-родам: Euryzonotriletes (Naum.) Oshurk. і Cincturasporites (H a c q.et Barss) Urban інфратурми Crassiti, субтурми Zonotriletes, супрасубтурми Acavatitriletes турми Triletes. Це великі (96-126 мк) щільні трилетні зонатні акаватні міоспори з широкою краситудою, подібні за будовою. Вони є чіткими індикаторами відкладів середнього відділу міссіпської підсистеми кам'яновугільної системи і характерні для візейської частини розрізу ВПО СЄП. У значних кількостях (до 20 %) є у відкладах палінозон А і І, догори їхній вміст скорочується, і у верхній частині візе (палізона GM) вони поодинокі.

Ключові слова: монографічний опис, палінологія, міоспори, візейський ярус, міссісіпська підсистема, кам'яновугільна система, Волино-Подільська окраїна Східноєвропейської платформи.

зонотрілетний міоспора кам'яновугільний



SOME ZONOTRILETES MIOSPORES FROM CARBONIFEROUS OF VOLYN-PODILLIAN MARGIN OF EASTERN-EUROPEAN PLATFORM

A. Ivanina

Ivan Franko National University of Lviv

The most important stage of palynological research of Carboniferous of Volyn-Podillian margin of the Eastern European platform (VPM EEP) is a clear identification of miospores and their monographic study, the main components of which are morphological and morphometric investigations, taxonomic determination of genera and species by the morphological and comparative method and the definition of their stratigraphical and geographical spreading. The object of research are dispersed miospores. During their taxonomic study used formal taxonomy of M. V. Oshurkova, who modernized the morphological classification of R. Potonie and G. Kremp, clarified palynological terminology, detailed the diagnoses of taxa, and gave unified diagnoses of the formal genera. For the first time, a monographic description of four species: Euryzonotriletes trivialis Kedo et Jusch., Euryzonotriletes planus Naum., Cincturasporites trivialis (Kedo et Jusch.) Oshurk., Cincturasporites planus (Naum.) Oshurk., are given. These are large (96-126 pm) dense trilete zonate acavate miospores with broad crassituda, with similar morphology. They are good indicators of the middle part of the Mississippian subsystem of the Carboniferous system and are characteristic of the Visean of the VPM EEP. In significant quantities (up to 20%) there are in palinozones A and I, their content is reduced to the top, and in the upper part of the Visean (GM zone), they are solitary.

Keywords: a monographic description, miospores, palynology, Visean, Mississipian, Carboniferous, Volyn-Podillian margin of the Eastern European platform.



Ця публікація є наступною серед праць [3-9, 26], присвячених палінологічній характеристиці кам'яновугільних відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи (ВПО СЄП). Метою палінологічного вивчення відкладів карбону ВПО СЄП є удосконалення біостратиграфічного обґрунтування місцевих стратонів і стратиграфічних схем загалом, яке неможливе без виконання початкового етапу будь-яких палеонтологічних досліджень, а саме морфологічного і морфометричного вивчення викопних репродуктивних органів рослин, таксономічного визначення родів і видів дисперсних міоспор морфолого-порівняльним методом, з'ясуванням їхнього стратиграфічного і географічного поширення. Головним завданням першого етапу палінологічних дослі- джень є чітка морфологічна ідентифікація таксонів. Від її якості залежить достовірність наукового опрацювання і практичне застосування паліногічних даних.

Коректне визначення викопного матеріалу й унеможливлення його суб'єктивної інтерпретації залежить від детальності та якості класифікаційної системи. Монографічному вивченню спор та пилку палеозою різних регіонів присвячено багато праць, що ґрунтуються на морфологічних (штучних чи формальних) класифікаціях. Сьогодні є чимало модифікацій морфологічних класифікаційних систем спор палеозою, які відрізняються принципами типізації і діагностикою таксонів, способом уніфікації палінологі- чних ознак, відмінами в ієрархічній послідовності таксонів, обсягами систематичних підрозділів тощо. М. В. Ошуркова 2003 р. [16] провела ревізію наявних систематик і, обравши за основу морфологічну класифікацію Р. Потонье і Г. Кремпа [31], уточнила палінологічну термінологію, деталізувала діагностику таксонів різного рангу, навела уніфіковані діагнози й обсяги форма-родів. Дослідниця удосконалила ієрархічну будову і впорядкувала систематику міоспор палеозою, відновивши дію правила пріоритету і повернувши до її складу валідні таксони. Така модернізація М. Ошурковою класифікації Р. Потонье і Г. Кремпа є суттєвим кроком уперед, оскільки відповідає сучасному стану вивченості палеозойських паліноморф, уніфікує діагнози таксонів, упорядковує численні палінологічні дані та сприяє одноманітності розуміння як будови міоспор, так і обсягів таксонів різних рангів, підвищує достовірність таксономічних визначень. Сьогодні ця класифікація є найліпшим узагальненим зведенням уніфікованих родових діагнозів у їхній таксономічній та ієрархічній підлеглості.

Палінологічні дослідження карбону ВПО СЄП започатковані в середині минулого століття А. М. Іщенко [2], продовжені Г. І. Кедо [13, 19], І. І. Партикою [18], О. Г. Шварцман [22], А. В. Іваніною [3-9, 26]. Наразі першою і єдиною досі працею, де наведено опис 80 видів спор з карбону Галіційсько-Волинської западини є праця Іщен- ка А. М. (1956 р.) [2]. Морфологічні описи у ній ґрунтуються на класифікації С. Наумової [15], створеній однією з перших - у 30-х роках ХХ ст., і вже застаріла, діагнози таксонів наведені занадто узагальнено і супроводжуються схематичними рисунками. За класифікаційною системою М. В. Ошуркової таксономічне вивчення міоспор в Україні не виконували.

Морфологічне вивчення спор з кам'яновугільних відкладів ВПО СЄП є актуальним і важливим. Потрібно з нових позицій переглянути палінологічний матеріал, виконати морфологічну і таксономічну ревізію міоспор, монографічно їх описати, деталізувати видові характеристики, уточнити систематичне положення, назви, діагнози та особливості поширення.

Нижче наведено монографічний опис чотирьох видів: Euryzonotriletes trivialis Kedo et Jusch., Euryzonotriletes planus Naum., Cincturasporites trivialis (K e d o et Jusch.) Oshurk., Cincturasporites planus (Naum.) Oshurk., які належать двом фор- ма-родам: Euryzonotriletes (Naum.) Oshurk. і Cincturasporites (Hacq.et Barss) Urban інфратурми Crassiti, субтурми Zonotriletes, супрасубтурми Acavatitriletes турми Triletes. Це великі (96-126 мк) щільні трилетні акаватні дисперсні міоспори, подібні за будовою. Спільними морфологічними ознаками є трипроменеві щілини проростання, шари екзини, з'єднані між собою, наявність по екватору потовщеної ділянки екзини з заокругленим краєм - екваторіальної красситуди. Вони є чіткими індикаторами відкладів середнього відділу міссіпської підсистеми кам'яновугільної системи - характерні для візейської частини розрізу. У значних кількостях (до 20 %) є у відкладах палінозон

А і І, догори розрізу їхній вміст скорочується, і у верхній частині візе (палізона GM) вони поодинокі [3-5]. Монографічний опис видів подано за класичними канонами, з дотриманням Міжнародних правил ботанічної номенклатури [14] і порядку опису видів викопних спор [10, 17]. Для видової характеристики вибрано оптимальний набір морфологічних ознак, по-перше, які можна розпізнавати на викопному матеріалі; подруге, вони є необхідними і достатніми для визначення виду. Для кожного виду наведено повну назву, автора, рік визначення, синоніміку, матеріал, морфологічну характеристику (зазначено тип міоспори, обриси, будову апертури, екзини, характер скульптури тощо), розміри, стратиграфічне та географічне поширення.

Під час описів, таксономічного і систематичного визначення за основу обрано класифікаційну систему М. Ошуркової [16]. Морфологічні описи видів ґрунтуються на родових характеристиках, наведених у [16], водночас для кожного виду виявлено надійні діагностичні ознаки, які слугують критеріями для видової ідентифікації. Для коректного визначення викопного матеріалу та унеможливлення його суб'єктивної інтерпретації потрібно мати широкий арсенал спеціалізованої науково-порівняльної літератури - атласів, визначників, які б містили діагнози таксономічних одиниць різного рангу. Під час палінологічного дослідження міоспор палеозою Волино-Поділля використано праці [1, 2, 11-13, 20-25, 27-31 та ін.]. Морфологію міоспор вивчали в тимчасових і постійних препаратах на біологічних мікроскопах “Nicon-eclipse” i “Axiolab” під збільшенням у 400 разів і супроводжували фотографуванням міоспор. Описи ілюстровано фотографічними зображеннями, зробленими цифровою камерою “Optiphot-2”.

Наведений нижче монографічний опис є першим узагальненим зведенням уніфікованих видових діагнозів цих видів з карбонових відкладів Волино-Поділля.

Антетурма PROXIMEGERMINANTES P o t o n i e, 1970 (Sporites H. P o t o n i e , 1893)

Турма TRILETES (Reinch, 1881) Potonie et Kremp, 1954 Супрасубтурма Acavatitriletes Dettmann, 1963

Субтурма Zonotriletes (Waltz, 1938) Potonie et Kremp, 1956 Інфратурма Crassiti Bharadwaj et Venkatachala, 1961 Рід Euryzonotriletes (Naumova, 1939) Oshurkova, 2003

Euryzonotriletes trivialis Kedo et Juschko, 1966

Рис. 1, фіг. 1, 2

1967 Euryzonotriletes trivialis Naumova et Byvscheva: Бывшева, с. 27, табл. 8, фиг. 7.

1980 Labiadensites trivialis (Naumova et Byvscheva) Byvscheva: Бывшева, Ки- рюхіна и др., 1980, с. 86.

1985 Crassizonotriletes trivialis (Naumova et Byvscheva) Byvscheva: Бывшева, с. 123, табл. 23, фиг. 8.

Матеріал. 17 екземплярів хорошої збереженості.

О п и с . Трипроменеві великі радіально-симетричні зонатні акаватні трикутно- округлі спори з широкою незональною краситудою однакової товщини і ширини. Центральне тіло опукло-трикутне з опуклими боками і заокругленими кутами. Щілина з прямими променями, які майже сягають екватора центрального тіла. Промені ніби вдаються у внутрішній край краситуди, облямовані плоскими і широкими губами. Екзоек- зина товста, гладка, утворює широку краситуду. Орнаментація екзини тіла інфразернис- та. Обриси спори і центрального тіла рівні.

Розмір, мк. Діаметр: спори - 96-126, центрального тіла - 64-84; ширина: краситуди - 16-21, губи - 3-5; співвідношення діаметрів цетрального тіла і спори - 2:3.

Порівняння. Подібний за розмірами, будовою променів до Cincturasporites trivialis (Kedo et Juschko, 1966) Oshurkova, 2003, відрізняється формою спори і центрального тіла та наявністю незональної краситуди.

С п о р і д н е н і с т ь . Невідома.

Стратиграфічне значення. Характерний для візейських відкладів карбону ВПО СЄП, в нижньому візе (палінозона А) - субдомінант, вище трапляється поодиноко (до 3%).

Місцезнаходження. Св. 1 - Волиця, інт. 841-851 м; 5 437 - Запуст, інт. 215220 м; 3 770 - поле шахти 8 ”Нововолинська”, 776-782 м; 5 476 - Ковель, 315-328 м; 6 000/3 - Новий Витків, інт. 670-739 м; 9 009 - поле шахти 5 “Червоноградська”, інт. 1 013-1 043 м; 9 377 - ділянка Межиріччя Західна, інт. 650,0-717,5 м; 4 671 - поле шахти 4 “Червоноградська”, інт. 1 056,0-1 089,6 м; 4 780 - поле шахти 5 “Червоноградська”, інт. 946-1 010 м; 5 490 - інт. 394,9-418,8 м; 7 005 - Ковель, інт. 417,3-403,5 м; 7 006 - Ковель, інт. 483,5-504,9 м та ін.

Стратиграфічне та географічне поширення. Візейський ярус європейської частини Росії (палінозони L-V стандартної палінологічної шкали Східної Європи [1], Канади [31], Прип'ятської западини [13], о. Шпіцберген [25, 28, 29], візе ВПО СЄП (куличківська-порицька (нижня частина) світи, палінозони А-GM).

Euryzonotriletes planus Naumova, 1941

Рис. 1, фіг. 3, 4

1941 Euryzonotriletes planus Naumova: Наумова, с. 88, табл. 3, фиг. 10.

1956 Euryzonotriletes astrictus Ischenk: Бражникова, Ищенко и др., с. 279, табл. 5, фиг. 44.

1985 Crassizonotriletes planus (Naumova) Byvscheva: Бывшева, с. 124, табл. 23, фиг. 9.

Матеріал . Сім екземплярів хорошої збереженості.

О п и с . Округло-трикутні великі трипроменеві радіальні зонатні акаватні спори з незональною краситудою. Центральне тіло округло-трикутне зі слабкоопуклими і заокругленими кутами. Щілина проста з прямими променями, які за довжиною майже дорівнюють радіусу центрального тіла. Екзоекзина товста, утворює широку гладку щільну краситуду. Орнаментація екзини тіла інфразерниста або екзина гладка. Контур спори і центрального тіла рівні або слабкохвилясті.

Розмір , мк. Діаметр: спори - 92-106, центрального тіла - 80-84; ширина кра- ситуди - 6-12.

Порівняння. Подібний за розмірами, будовою, формою спори і центрального тіла до Cincturasporites planus (Naumova, 1939) Oshurkova, 2003, відрізняється інфразернистою орнаментацією екзини та будовою краситуди (вона однакової товщини і ширини).

Спорідненість. Невідома.

Стратиграфічне значення. Характерний для візейських відкладів карбону ВПО СЄП, в нижньому візе (палінозона А) - субдомінант, вище трапляється поодиноко (до 3%).

Місцезнаходження. Св. 1 - Волиця, інт. 841-851 м; 5 437 - Запуст, інт. 215220 м; 3 770 - поле шахти 8 “Нововолинська”, 776-782 м; 5 476 - Ковель, 315-328 м; 6 000/3 - Новий Витків, інт. 670-739 м; 9 009 - поле шахти 5 “Червоноградська”, інт. 1 013-1 043 м; 9 377 - ділянка Межиріччя Західна, інт. 650,0-717,5 м; 4 671 - поле шахти 4 “Червоноградська”, інт. 1 056,0-1 089,6 м; 4 780 - поле шахти 5 “Червоноградська”, інт. 946-1 010 м; 5 490 - інт. 394,9-418,8 м; 7 005 - Ковель, інт. 417,3-403,5 м; 7 006 - Ковель, інт. 483,5-504,9 м та ін.

Стратиграфічне та географічне поширення. Візейський ярус європейської частини Росії [1], Прип'ятської западини [13], Донецького басейну [11], Дніпрово- Донецької западини [12], ВПО СЄП (куличківська-порицька (нижня частина) світи, па- лінозони А-GM).

Рід Cincturasporites (Hacquebard et Barss, 1957) Urban, 1971

Cincturasporites trivialis (Kedo et Juschko, 1966) Oshurkova, 2003

Рис. 1, фіг. 5.

Zonotriletes auritus W altz: Любер, Вальц, 1938, табл. 2, фиг. 23.

Simonozonotriletes auritus (Waltz) Potonie et Kremp: Potonie, Kremp, 1954, S. 109; Sullivan, 1965, pl. 1, fig. 9, 10.

Cincturasporites auritus (W a l t z) H a c q u e b a r d et B a r s s: Hacquebard et Barss, 1957, p. 23, pl. 3, fig.1; Hughes, Playford, 1961, p. 35, pl. 3, fig. 19; Hughes, Dettman, Playford, 1962, p. 251, pl. 37, fig. 6-8.

Cincturasporites irregularis H a c q u e b a r d et B a r s s: Hacquebard et Barss, 1957, p. 25, pl. 3, fig. 9.

Murospora varia Staplin : Staplin, 1960, p. 30, pl. 6, fig. 16-18.

Murospora aurita (W altz) Playford: Playford, 1962, p. 609, pl. 87, fig.1-6; Felix, Burbridge, 1967, p. 61, pl. 66, fig. 8; Бывшева, Кирюхіна и др., 1980, с. 83.

Euryzonotriletes auritus (W altz) Byvscheva: Бывшева, 1967, с. 25, табл. 7, фиг. 1-10. Crassizonotriletes auritus (W a l t z) B y v s c h e v a: Бывшева, 1985, с. 123, табл. 23, фиг. 7. Cincturasporites trivialis (K e d o et J u s c h k o) O s h u r k o v a: Ошуркова, 2003, с. 143.

Матеріал. П'ять екземплярів хорошої збереженості.

Опис. Трипроменеві великі радіально-симетричні зонатні акаватні опукло- трикутні спори з широкою зональною краситудою неоднакової товщини. Центральне тіло опукло-трикутне з опуклими боками і заокругленими слабковиразними кутами. Щілина облямована широкими плоскими губами. Промені прямі, майже сягають екватора центрального тіла. Екзоекзина товста, гладка, утворює широку гладку краситуду, дещо потовщену на межі з центральним тілом. Обриси спори і центрального тіла рівні або слабкохвилясті.

Розмір, мк. Діаметр: спори - 86-122, центрального тіла - 64-84; ширина: кра- ситуди - 11-23, губи - 3-5; співвідношення діаметрів цетрального тіла і спори - 2:3.

Порівняння. Подібний за розмірами, будовою променів до Euryzonotriletes trivialis Kedo et Juschko, 1966, відрізняється формою спори і центрального тіла, гладкою екзиною та наявністю зональної краситуди.

С п о р і д н е н і с т ь . Невідома.

Стратиграфічне значення. Характерний для візейських відкладів карбону ВПО СЄП, в нижньому візе (палінозона А) - домінант, вище трапляється поодиноко (до 3%).

Місцезнаходження. Св. 1 - Волиця, інт. 841-851 м; 5 437 - Запуст, інт. 215220 м; 3 770 - поле шахти 8 “Нововолинська”, 776-782 м; 5 476 - Ковель, 315-328 м;

000/3 - Новий Витків, інт. 670-739 м; 9 009 - поле шахти 5 “Червоноградська”, інт. 1 013-1 043 м; 9 377 - ділянка Межиріччя Західна, інт. 650,0-717,5 м; 4 671 - поле шахти 4 “Червоноградська”, інт. 1 056,0-1 089,6 м; 4 780 - поле шахти 5 “Червоноградська”, інт. 946-1 010 м; 5 490 - Ковель, інт. 394,9-418,8 м; 7 005 - Ковель, інт. 417,3-403,5 м;

006 - Ковель, інт. 483,5-504,9 м та ін.

Стратиграфічне та географічне поширення. Візейський ярус європейської частини Росії [1], Канади [31], Прип'ятської западини [13], ВПО СЄП (куличківська- порицька (нижня частина) світи, палінозони А-GM), нижній карбон Німеччини [30].

Cincturasporitesplanus (Naumova, 1938) Oshurkova, 2003

Рис. 1, фіг. 6.

1938 Platypteraplana Naumova : Наумова, с. 23, табл. 1, фиг. 6.

1966 Euryzonotriletesplanus Naumova: Кедо, 1966, с. 65, табл. 3, фиг. 70, 71. 2003 Cincturasporites planus (N a u m o v a) O s h u r k o v a: Ошуркова, с. 143.

Матеріал. Три екземпляри хорошої збереженості.

О п и с . Округло-трикутні великі трипроменеві радіальні зонатні акаватні спори з широкою гладкою щільною краситудою нерівномірної товщини - вона має потовщену зону вздовж внутрішнього краю на межі з центральним тілом. Центральне тіло округло- трикутне з заокругленими кутами. Щілина проста з прямими довгими променями, довжина яких майже дорівнює радіусу центрального тіла. Екзоекзина товста, утворює зональну краситуду. Екзина тіла гладка. Контур спори і центрального тіла рівні.

Р о з м і р , м к . Діаметр: спори - 82-116, центрального т іла - 68-84; ширина краситуди - 16-22.

Порівняння. Подібний за розмірами, будовою, формою спори і центрального тіла до Euryzonotriletes planus K e d o et J u s c h k o, 1966, відрізняється гладкою екзиною та наявністю зональної краситуди.

Спорідненість. Невідома.

Стратиграфічне значення. Характерний для візейських відкладів карбону ВПО СЄП, у нижньому візе - субдомінант, вище трапляється поодиноко (до 3%).

Рис. 1. Деякі види дисперсних міоспор турми Crassii з відкладів візейського ярусу (середній відділ, міссісіпська підсистема) карбону ВПО СЄП (усі форми збільшено в 600 разів):

1, 2 - Euryzonotriletes trivialis Kedo et Juschko, 1966: 1 - св. 5 431 - Володимирка, інт. 394-371 м, палінозота А; 2 - св. 9 009 - поле шахти 5 “Червоноградська”, інт. 830-924 м, палінозона GM; 3, 4 - Euryzonotriletes planus Naumova, 1941: 3 - св. 5 437 - Запуст, інт. 215-220 м, палінозона А; 4 - св. 1 - Волиця, інт. 536-629 м, палінозона GM; 5 - Cincturasporites trivialis (Kedo et Juschko, 1966) Oshurkova, 2003, св. 14 - Волиця, інт. 814-825 м, палінозота І; 6 - Cincturasporites planus (Naumova, 1938) Oshurkova, 2003, св. 5 402 - Ворчин, інт. 341-348 м, палінозота С.

Місцезнаходження. Св. 1 - Волиця, інт. 841-851 м; 5 437 - Запуст, інт. 215220 м; 3 770 - поле шахти 8 ”Нововолинська”, інт. 776-782 м; 5 476 - Ковель, інт. 315328 м.

Стратиграфічне та географічне поширення. Візейський ярус європейської частини Росії [1], Прип'ятської западини [13], Донецького басейну [11], Дніпрово- Донецької западини [12], ВПО СЄП (куличківська-порицька (нижня частина) світи, па- лінозони А-GM).

Література

Атлас спор и пыльцы нефтегазоносных толщ фанерозоя Русской и Туранской плит // Тр. ВНИГНИ. - 1985. - Вып. 253. - 194 с.

Бражникова Н. Е. Фауна и флора каменноугольных обложений Галицийско-Волынской впадины / Бражникова Н. Е., Ищенко А. М., Ищенко Т. А. [и др.]. - Киев: Изд-во АН УССР, 1956. - 410 с.

Іваніна А. В. Зональне розчленування відкладів нижнього карбону Львівсько-Волинського басейну за палінологічними даними / Іваніна А. В., Партика І. І., Шульга В. Ф., Шварцман О. Г // Доп. НАН України. - 1997. - № 4. - С. 127-130.

Іваніна А. В. Палінологічна зональність верхньовізейських відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи) / А. В. Іваніна // Палеон. зб. - 2010. - № 42. - С. 30-45.

Іваніна А. В. Палінологічна зональність нижньовізейських відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи) / А. В. Іваніна // Палеон. зб. - 2009. - .№ 41. - С. 9-21.

Іваніна А. Палінологічна зональність кам'яновугільних відкладів Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи / Антоніна Іваніна // Вісник Львівського університету. Сер. геол. - 2017. - Вип. 31. - С. 67-78.

Іваніна А. В. Палинологічна характеристика відкладів на межі визейського і серпуховського ярусів (на прикладі Львівсько-Волинського басейну) / А. В. Іваніна // Викопні фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти. - Київ, 2009. - С. 54-60.

Іваніна А. В. Про межу візе/серпухов у Львівсько-Люблінському прогині / Іваніна А., Томас Г., Томас А., Шульга В. // Палеон. зб. - 2009. - № 41. - С. 58-67.

Іваніна А. В. Про стратиграфічне значення деяких спор з візейсько-серпуховських відкладів (на прикладі Львівсько-Волинського басейну) / А. В. Іваніна // Палеон. зб. - № 40. - 2008. - С. 27-36.

Инструкция по описанию ископаемых растительных и животных организмов в палеонтологических работах. - Москва, 1971. - 23 с.

Ищенко А. М. Споры и пыльца нижнекаменноугольных осадков западного продолжения Донбасса и их значение для стратиграфии / Ищенко А. М. - Киев: Изд-во АН СССР, 1956. - 190 с.

Ищенко А. М. Спорово-пыльцевой анализ нижнекаменноугольных отложений Днепровско- Донецкой впадины / Ищенко А. М. - Киев: Изд-во АН УССР, 1958. - 187 с.

Кедо Г. И. Споры нижнего карбона Припятского прогиба (яснополянский подъярус) / Кедо Г. И. // Палеонтология и стратиграфия БССР. Сб. 5. - Минск, 1966. - С. 3-143.

Международный кодекс ботанической номенклатуры, принятый 11 Международным ботаническим конгрессом, Сиэтл, 1969 г. - Москва: Наука, 1974 - 270 с.

Наумова С. Н. Спорово-пыльцевые комплексы верхнего девона Русской платформы и их значение для стратиграфии / С. Н. Наумова // Тр. ИГН АН СССР. - 1953. - Вып. 143. - 203 с.

Ошуркова М. В. Морфология, классификация и описания форма-родов миоспор позднего палеозоя / Ошуркова М. В. - СПб.: Изд-во ВСЕГЕИ, 2003. - 377 с.

Практическая палиностратиграфия / под ред. Л. А. Пановой и др. - Ленинград: Недра, 1990. - 348 с.

Решение палинологического колоквиума по карбону Русской плиты / Ротапринт ВНИГНИ. - 1985. - 14 с.

Стратиграфія УРСР. Т. V. Карбон. - Київ: Наук. думка, 1969. - 412 с.

Тетерюк В. К. Палинологические зоны нижнего карбона Донецкого басейна / Тетерюк В. К. // Палинология и стратиграфия фанерозоя Украины. - Киев: Наук. думка, 1984. - С. 58-63.

Умнова Н. И. Палинологическая характеристика визейских отложений центральных районов Русской плиты / / Умнова Н. И. / Тр. ВНИГНИ. - 1980. - Вып. 217. - С. 89-100.

Шульга В. Ф. Атлас литогенетических типов и условия образования угленосных отложений Львовско-Волынского бассейна / Шульга В. Ф., Лелик Б. И., Гарун В. И. [и др.]. - Киев: Наук. думка, 1992. - 176 с.

Byvsheva T. V. Spores from the Early Carboniforous of the Russian Platform and interregional correlation / Byvsheva T. V. // Proceed. of the XIII Intern. Congr. on the Carboniferous and Permian. - 1989. - CL VIII. - P. 53-64.

Clayton G. Carboniferous miospores of Western Europe: illustration and zonation / Clayton G., Coquel R., Doubinger J. [et al.] // Meded. Rijks Geol. Dienat. - 1977. - Vol. 29. - P. 1-71.

Hughes N. F. Palynological reconnaissance of the Lower Carboniferous of Spitsbergen / Hughes N. F., Playford G. // Micropaleontology. - 1961. - No. 1. - Vol. 7. - P. 27-44.

Ivanina А. Definition of the Mississippian-Pennsylvanian Boundary in the Lviv-Volyn Coal Basin (Western Ukraine), Based on Palynological Data / Gonyk E., Ivanina А. // Springer Geology: STRATI 2013. - Springer International Publishing: Switzerland, 2014. - Р. 1091-1094.

Kmiecik H. The Carboniferous biostratigraphy of the Lublin Coal Basin (Poland) / Kmiecik H. // Prace Panstw. Inst. Geol. - 1997. - P. 173-187.

Playford G. Lower Carboniferous microfloras of Spitsbergen / Playford G. // Palaeontology. - 1962.

Vol. 5. - Part 3. - P. 550-618.

Playford G. Lower Carboniferous microfloras of Spitsbergen / Playford G // Palaeontology. - 1963.

Vol. 5. - Part 4. - P. 619-678.

Potonie R. Die Sporae dispersae des Ruhrkarbons / Potonie R., Kremp G. // Palaeontogr. - Stuttgart, 1955. - T. 1. - Bd. 98. - P. 1-136; 1956. - T. 2. - Bd. 99. - P. 86-191.

Staplin F. L. Upper Mississippian plant spores from the Golata formation, Alberta, Canada / Sta- plin F. L. // Palaeontographica. - 1960. - Abt. B. - Bd. 107. - Lfg. 1-3. - S. 1-40.



References

Atlas spor i pyltsa neftehazonosnykh tolshch fanerozoia Russkoi i Turanskoi plyt // Tr. VNIHNI. - 1985. - Vyp. 253. - 194 s.

Brazhnikova N. E. Fauna i flora kamennouholnykh oblozhenyi Halytsyisko-Volynskoi vpadiny / Brazhnykova N. E., Ishchenko A. M., Ishchenko T. A. [i dr.]. - Kyev: Izd-vo AN USSR, 1956. - 410 s.

Ivanina A. V. Zonalne rozchlenuvannia vidkladiv nyzhnoho karbonu Lvivsko-Volynskoho baseinu za palinolohichnymy danymy / Ivanina A. V., Partyka I. I., Shulha V. F., Shvartsman O. H. // Dop. NAN Ukrainy. - 1997. - № 4. - S. 127-130.

Ivanina A. V. Palinolohichna zonalnist verkhnovizeiskykh vidkladiv Volyno-Podilskoi okrainy Skhidnoievropeiskoi platformy) / A. V. Ivanina // Paleon. zb. - 2010. - № 42. - S. 30-45.

Ivanina A. V. Palinolohichna zonalnist nyzhnovizeiskykh vidkladiv Volyno-Podilskoi okrainy Skhidnoievropeiskoi platformy) / A. V. Ivanina // Paleon. zb. - 2009. - № 41. - S. 9-21.

Ivanina A. Palinolohichna zonalnist kamianovuhilnykh vidkladiv Volyno-Podilskoi okrainy Skhidnoevropeiskoi platformy / Antonina Ivanina // Visnyk Lvivskoho universytetu. Ser. heol. - 2017. - Vyp. 31. - S. 67-78.

Ivanina A. V. Palynolohichna kharakterystyka vidkladiv na mezhi vyzeiskoho i serpukhovskoho yarusiv (na prykladi Lvivsko-Volynskoho baseinu) / A. V. Ivanina // Vykopni fauna i flora Ukrainy: paleoekolohichnyi ta stratyhrafichnyi aspekty. - Kyiv, 2009. - S. 54-60.

Ivanina A. V. Pro mezhu vize/serpukhov u Lvivsko-Lyublinskomu prohyni / Ivanina A., Tomas H., Tomas A., Shulha V. // Paleon. zb. - 2009. - № 41. - S. 58-67.

Ivanina A. V. Pro stratyhrafichne znachennia deiakykh spor z vizeisko-serpukhovskyikh vidkladiv (na prykladi Lvivsko-Volynskoho baseinu) / A. V. Ivanina // Paleon. zb. - № 40. - 2008. - S. 2736.

Instruktsyia po opysanyiu iskopaemykh rastytelnykh i zhyvotnykh orhanizmov v paleontolohycheskykh rabotakh. - M., 1971 - 23 s.

Ishchenko A. M. Spory y pyltsa nyzhnekamennouholnykh osadkov zapadnoho prodolzhenyia Donbassa i ikh znachenye dlia stratyhrafii / Ishchenko A. M. - K.: Izd-vo AN SSSR, 1956. - 190 s.

Ishchenko A. M. Sporvo-pyltsevoi analyz nyzhnekamennouholnykh otlozhenyi Dneprovsko- Donetskoi vpadyny / Ishchenko A. M. - K.: Izd-vo AN USSR, 1958. - 187 s.

Kedo H. I. Spory nyzhneho karbona Prypiatskoho prohyba (iasnopolianskyi podyarus) / Kedo H. I. // Paleontolohyia y stratyhrafyia BSSR. Sb. 5. - Mynsk, 1966. - S. 3-143.

Mezhdunarodnyi kodeks botanycheskoi nomenklatury, pryniatyi 11 Mezhdunarodnym botanycheskym konhressom, Syetl, 1969 h. - M.: Nauka, 1974 - 270 s.

Naumova S. N. Sporovo-pyltsevye kompleksy verkhneho devona Russkoi platformy i ikh znachenye dlia stratyhrafii / S. N. Naumova // Tr. IHN AN SSSR. - 1953. - Vyp. 143. - 203 s.

Oshurkova M. V. Morfolohyia, klassyfykatsyia i opysanyia forma-rodov miospor pozdneho paleozoia / Oshurkova M. V. - SPb.: Izd-vo VSEHEY, 2003. - 377 s.

Praktycheskaia palynostratihrafyia / pod red. L. A. Panovoi i dr. - L.: Nedra, 1990. - 348 s.

Reshenye palynolohycheskoho kolokviuma po karbonu Russkoi plyty / Rotaprint VNIHNI. - 1985.

14 s.

Stratyhrafiia URSR. T. V. Karbon. - K.: Nauk. dumka, 1969. - 412 s.

Teteriuk V. K. Palynolohycheskye zony nizhneho karbona Donetskoho baseina / Teteriuk V. K. // Palynolohyia i stratyhrafyia fanerozoia Ukrayny. - K.: Nauk. dumka, 1984. - S. 58-63.

Umnova N. Y. Palinolohicheskaia kharakteristika vizeiskikh otlozhenyi tsentralnykh raionov Russkoi plyty / / Umnova N. I. / Tr. VNIHNI. - 1980. - Vyp. 217. - S. 89-100.

Shulha V. F. Atlas lytoheneticheskikh typov i uslovyia obrazovanyia uhlenosnykh otlozhenyi Lvovsko-Volynskoho basseina / Shulha V. F., Lelyk B. I., Harun V. I. [i dr.]. - K.: Nauk. dumka, 1992. - 176 s.

Byvsheva T. V. Spores from the Early Carboniforous of the Russian Platform and interregional correlation / Byvsheva T. V. // Proceed. of the XIII Intern. Congr. on the Carboniferous and Permian. - 1989. - CL VIII. - P. 53-64.

Clayton G. Carboniferous miospores of Western Europe: illustration and zonation / Clayton G., Coquel R., Doubinger J. [et al.] // Meded. Rijks Geol. Dienat. - 1977. - Vol. 29. - P. 1-71.

Hughes N. F. Palynological reconnaissance of the Lower Carboniferous of Spitsbergen / Hughes N. F., Playford G. // Micropaleontology. - 1961. - No. 1. - Vol. 7. - P. 27-44.

Ivanina А. Definition of the Mississippian-Pennsylvanian Boundary in the Lviv-Volyn Coal Basin (Western Ukraine), Based on Palynological Data / Gonyk E., Ivanina А. // Springer Geology: STRATI 2013. - Springer International Publishing: Switzerland, 2014. - Р. 1091-1094.

Kmiecik H. The Carboniferous biostratigraphy of the Lublin Coal Basin (Poland) / Kmiecik H. // Prace Panstw. Inst. Geol. - 1997. - P. 173-187.

Playford G. Lower Carboniferous microfloras of Spitsbergen / Playford G. // Palaeontology. - 1962.

Vol. 5. - Part 3. - P. 550-618.

Playford G. Lower Carboniferous microfloras of Spitsbergen / Playford G // Palaeontology. - 1963.

Vol. 5. - Part 4. - P. 619-678.

Potonie R. Die Sporae dispersae des Ruhrkarbons / Potonie R., Kremp G. // Palaeontogr. - Stuttgart,

1955. - T. 1. - Bd. 98. - P. 1-136; 1956. - T. 2. - Bd. 99. - P. 86-191.

31.Staplin F. L. Upper Mississippian plant spores from the Golata formation, Alberta, Canada / Sta- plin F. L. // Palaeontographica. - 1960. - Abt. B. - Bd. 107. - Lfg. 1-3. - S. 1-40.

Размещено на Allbest.ru

...