Таврійська геотехнічна система водогосподарського призначення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійська геотехнічна система водогосподарського призначення

Євгеній Єзан

студент ІІ курсу другого (магістерського) рівня

вищої освіти природничо-географічного факультету

Науковий керівник - доктор географічних наук,

професор Кривульченко А.І.

На території межиріччя Дніпро - Молочна, у межах двох принципово різних природних геокомплексів, - Нижньодніпровської терасово-дельтової низовинної області з потужними товщами піщаних відкладів та Присивасько-Приазовської низовинної області з потужними лесовими відкладами, збудовані Каховська та Олександрівська (Краснознам 'янська) зрошувальні системи. Зрошувальні системи, як технічні утворення, разом із названими природними геокомплексами, функціонують у вигляді двох геотехнічних систем водогосподарського призначення - Каховської та Західнотаврійської. Перекопським каналом обидві системи з'єднані в єдине ціле - Таврійську геотехнічну систему. До 2014 року на півдні України, разом із геотехнічними системами рівнинного Криму, функціонувала Таврійсько-Кримська геотехнічна система, основою якої слугували Північно-Кримський та Каховський магістральні канали. Повноцінне відновлення Таврійсько-Кримської геотехнічної системи є можливим лише за умови відмови Російської Федерації від посягань на територію України.

Ключові слова: система, геотехнічна система, геокомплекс, зрошення, магістральний канал.

Відповідно до визначення загального поняття «система» в якості системи можуть розглядатися будь-які комбінації із технічного устаткування (або ж навіть його частини, виконуючи деяку функцію) і природного тіла різного розміру, технічні й природні елементи якого володіють зв'язком і об'єднуються спільними соціально-економічними функціями. Такі системи називають природно-технічними або геотехнічними. Згідно визначенню до цього класу належать, наприклад, зрошувальні системи, осушувальні системи, водосховища, певні гідротехнічні вузли тощо.

Варто підкреслити, що зовсім не всі, практично майже необмежена більшість об'єктів які потрапляють під визначення, є предметом вивчення географії. Виділення з цієї більшості географічних природно- технічних систем (геотехнічних систем) пов'язано з виявленням у даного класу систем деяких специфічних географічних властивостей.

По-перше, існує необхідність часового обмеження геотехнічних систем, оскільки строк життя їх непорівняний зі строком життя природних і виробничих систем.

По-друге, слід враховувати певні просторові обмеження, адже варто розглядати лише такі системи, котрі співмірні з територіальними порогами інших типів геокомплексів.

По-третє, доцільно встановлювати обмеження щодо змісту систем. Географічному вивченню належать лише ті з них, у яких зі сторони техніки охоплені певні технічні елементи, що приурочені до земної поверхні.

Таким чином, із всього різноманіття природно-технічних систем географічному вивченню належать об'єкти, які задовільняють принципом географічності, просторовості, комплексності, ієрархічності.

Існує дві моделі вивчення геотехнічних систем. У першій ми звертаємо увагу на технологічні елементи, виділяючи такі блоки як технічний, природний та управлінський. Технічний блок представлений різноманітними спорудами, приладами та механізмами, які утворюють технічні комплекси. Природний блок завжди складається із сукупності природних систем або їх елементів.

Можливість створення і функціонування геотехнічних систем обумовлені численними зв'язками, котрі існують як у середині системи, так і між геотехнічними системами в цілому й іншими контактуючими з ними природними, геотехнічними і соціально-економічними системами, включно з системами більш високого територіального рангу. Зв'язки в цьому відношенні дуже різноманітні [1].

Яскравим прикладом геотехнічної системи водогосподарського призначення в Україні може слугувати система Дніпра й Інгульця та Інгулу - Південного Бугу, сформовані у своєрідне єдине ціле, першочергово, внаслідок створення Інгулецького зрошувального каналу, каналу Дніпро - Інгулець та водоводу Дніпро - Кропивницький.

На основі Каховського магістрального каналу створена найбільша зрошувальна система півдня України (рис. 1), яка разом із природними геокомплексами, у межах яких вона побудована, утворює Каховську геотехнічну систему [2] (рис. 1). Від Каховського магістрального каналу беруть початок більш менші магістральні канали, завдяки яким на півдні країни створені Приазовська, Сірогозька, Генічеська, Каланчацька та Перекопська зрошувальні системи,

Рис. 1. Каховська зрошувальн истема як геотехнічна система водогосподарського призначення

Експлуатація Каховської зрошувальної системи ґрунтується на принципах системи автоматичного регулювання із застосуванням місцевої автоматизації, каскадного регулювання б'єфів, засобів електро- і гідроавтоматики та телемеханіки, що забезпечують повну диспетчеризацію роботи, а отже, управління системою за допомогою комп`ютерів. Каховська зрошувальна система є унікальною для території не лише України, але й загалом території Європи. Уже майже 40 років вона забезпечує більшу частину Південної України якісною зрошувальною водою [3].

Ще однією геотехнічною системою півдня України є Західнотаврійська система, яка функціонує на основі Північно-Кримського магістрального каналу та побудованого від нього Олександрівського (Краснознам'янського) магістрального каналу, який ще з 50-х років минулого століття сприяв утворенню Олександрівської (Краснознам'янської) зрошувальної системи (рис. 2). Ця зрошувальна система умовно поділяється на дві частини: із самопливним зрошенням, побудованим в 1956-1966 рр., та з механічним підйомом води, побудованим у 1976 р. Водозабір самопливної частини системи здійснюється з Північно- Кримського каналу на 61-му кілометрі [4].

Зрошення сільськогосподарських культур тут забезпечується завдяки різноманітним дощувальним установкам типу «Фрегат», ДДА-100М та іншим. Потрібний напір у мережі для роботи дощувальних машин забезпечують насосні станції підкачування, яких на території Каховської зрошувальної системи нараховується 21.

Якщо Каховська геотехнічна система майже повністю займає територію лесового плато межиріччя Дніпро - Молочна, то Олександрівська система розташована у межах піщаних терас Дніпра, утворюючи Західнотаврійську геотехнічну систему. Завдяки побудованому Перекопському каналу, переважно на основі раніше існуючого Чаплинського магістрального каналу, дві геотехнічні системи - Каховська й Західнотаврійська, були з'єднані в єдине ціле, що дозволяє говорити про існування на півдні України Таврійської геотехнічної системи. У свою чергу Західнотаврійську геотехнічну систему професор А. І. Кривульченко, у своєму підручнику з меліоративної географії, розглядає як частину Таврійсько- Кримської геотехнічної системи, яка до 2014 р. забезпечувала зрошення рівнинних геокомплексів півдня Херсонщини і північної рівнинної частини Кримського півострова. На даний час, унаслідок анексії Криму Російською Федерацією, функціонуючою тут є лише Західнотаврійська система.

Рис. 2. Олександрівська (Краснознам'янська) зрошувальна система

геотехнічна система водогосподарський

Отже, зрошувальні системи як переважно технічні утворення, разом із природними геокомплексами, утворюють геотехнічні системи водогосподарського призначення, яскравим прикладом яких у межиріччі Дніпро - Молочна є Таврійська геотехнічна система.

Бібліографія

1. Природа, техника, геотехнические системы / отв. ред. В. С. Преображенский. - Москва: Наука, 1978. - 151 с.

2. Кривульченко А. І. Меліоративна географія. - Дніпро: Середняк Т. К., 2020. - 208 с.

3. Управління Головного Каховського магістрального каналу. URL: https://www.ugkmk.davr.gov.ua.

4. Державне агентство водних ресурсів України. URL: https://www.davr.gov.ua.

Размещено на Allbest.ru