Оновлення топографічної карти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Загальні відомості

2. Фізико-географічна характеристика району робіт

3. Огляд топографо-геодезичної і картографічної забезпеченості території об'єкту

4. Проектні роботи

4.1 Проектування планових мереж згущення

4.1.1 Проектування GPS мережі згущення 4 класу

4.1.2 Проектування полігонометрії 1 розряду

4.2 Проектування висотних мереж згущення

4.2.1 Проектування GPS нівелювання ІІІ класу

4.2.2 Проектування нівелювання ІV класу

4.3 Рекогностування і закладення знаків

4.3.1 Рекогностування і закладення знаків GPS-мережі

4.3.2 Рекогностування і закладення знаків полігонометрія 1 розряду

4.3.3 Рекогностування і закладка нівелірних знаків

4.4 Польові роботи

4.4.1 Польові роботи при побудові GPS - мережі згущення 4 класу та GPS-нівелюванню ІІІ класу

4.4.2 Польові роботи при побудові полігонометрії 1 розряду

4.4.3 Польові роботи по нівелюванню IV класу

5. Камеральні роботи

6. Проектування топографічних робіт, фотограмметричних та стереотопографічних робіт

6.1 Комбінований метод знімання

6.2 Розрахунок основних даних для аерофотознімання

6.3 Дешифрування аерофотознімків

6.4 Прив'язка аерофотознімків

6.5 Складання ортофотопланів на ЦФС «Дельта»

7. Контроль і приймання робіт

8. Організація робіт на об'єкті та заходи з техніки безпеки

8.1 Складання календарного графіка

9. Техніко-економічні розрахунки і кошторис

Висновок

Використана література

1. Загальні відомості

Мета роботи: створити робочий проект оновлення топографічної карти масштабу 1:10000 за матеріалами аерозйомки та побудови планово-висотних мереж згущення згідно існуючих інструкцій та положень на проведення топографо-геодезичних робіт.

Загальна площа об'єкту складає 355200мІ.

Вихідними матеріалами є 2 пункти тріангуляції 3 класу: 1 пункт розташований біля поселення Букреєв, 2 пункт - поблизу населеного пункту Андрополь;грунтові репери нівелірної мережі 2 класу: 1 пункт розташований біля поселення Філіно, 2 пункт - поблизу населених пунктів Лівани та Майда

Для складання технічного проекту користуємося такими регламентуючими документами:

1. Методические указания по созданию геодезических сетей с применением GPS, 1995 г.

2. Інструкція з обстеження та оновлення Державної геодезичної мережі України. Укргеодезкартографія, 2000 р.

3. Класифікатор інформації, яка відображається на топографічних картах. Укргеодезкарторафія, 2000р.

4. Положення про порядок організації контролю при виготовленні цифрових карт. Укргеодезкарторафія, 1997 р.

5. Інструкція про порядок контролю і приймання топографо-геодезичних робіт. Укргеодезкартографія, 2000 р.

6. Единые нормы выработки (времени) на геодезические и топографические работы. Камеральные работы. - М: Недра, 1982 г.

7. Единые нормы выработки (времени) на геодезические и топографические работы. Полевые работы. - М: Недра, 1982 г.

2. Фізико-географічна характеристика району робіт

Данний об'єкт знаходиться на території Російської Федерації, в Краснодарській області. На території об'єкта, де плануються проводитися топографо-геодезичні роботи , знаходиться велике Букреєвське водосховище, річки Ара з багатьма притоками,Бистрая,Суна та інші.

Дана територія знаходиться в помірному кліматичному поясі, а тому тут переважає помірний континентальний клімат з не дуже суровими зимами, як на іншій території Росії та теплим літом. Кількість морозних днів може досягати 94 дні на рік. Кількість опадів залежить від сезону, і коливається від 205 мм до 425 мм.

Значну територію займають ліси в горах, висота яких не досягає відмітки 500 м. Це Величаві гори із г. Безимянна, г. Лесновка, г. Червоний Холм, г. Видна, г. Білокам'яна, г. Белик. Ліси змішанні, сосна та бук, із висотою дерев до 20 м, 0,25 м - товщина стволів дерев ,5 м- відстань між деревами.

Дорожна мережа в районі робіт добре розвинута, майже всю територію пронизує мережа автомобільних доріг з покриттям - асфальт та шириною проїжджої частини 6-7 м, шириною земляного полотна 9-10 м. Номера доріг № 32, 108, 219, 221. Також є дороги без покриття - це покращені грунтові дороги. Залізнича дорога представлена електрифікованими двохпутними коліями, а також однопутні, двохпутні із станціями та складами.

Серед населених пунктів найкрупнішими є-Букрєєв та Андрополь, з кількістю населення до 50 тис. чоловік, інші селища міського типу із різною кількістю населення - до 1 тис. чол. та більше 1 тис. чол.: Мирослави, Дегилево,Чашники,Надєждинськ,Зубці,Дідово,Ісаково, Осипово, Мосейцево, Світлочарово,Філіно та ін.

Картографічнй матеріал: карта У-42-73-В (Андрополь), стан місцевості на 1993 р., видана 1995 р., масштаб 1:50000, горизонталі проведені через 10м, Балтійська система висот. Територія належить Росії.

3. Огляд топографо-геодезичної і картографічної забезпеченності території об'єкта

Було зібрано матеріали топографо-геодезичних робіт виконаних на об'єкті в минулі роки, з метою встановлення можливості їх використання при проектних роботах. Огляд виконаних топографо-геодезичних робіт в минулому складається в формі переліку, який вміщує дані про якісні характеристики цих робіт. топографічний геодезичний картографічний

Для виконання проекту використано карту масштабу 1:50000 , У-42-73-В (Андрополь), стан місцевості на 1993 р., видана 1995 р.. Карта була створена методом стереотопографічного знімання. На даній карті використовується геодезична та географічна система координат та Балтійська система висот. Суцільні горизонталі проведені через 10 метрів.

Було знайдено такі пункти тріангуляції: Лесновка, Левкого, Лукино, Молоди,Осипові, Осипово, Самородово, Бортникові, Нагорьє,. Бригада виконала обстеження і відновлення цих пунктів: була проведена зачистка від іржі, перефарбовано та чітко встановлена межа яка з часом почала руйнуватися, внаслідок чого втрачалась захищеність пункту тріангуляції.

Таблиця 1 Перелік раніше виконаних геодезичних робіт

Номер роботи	Номенклатура та рік видання каталогу, номер роботи за каталогом	Назва об'єкта (ділянки робіт)	Найменування організації, що виконала роботи, рік виконання	Попередні мережі	Кількість пунктів у межах об'єкта
1	2	3	4	5	6
1	У-42-73-В 1995р. №3-50	Андрополь	Укргеодезкартографія	Мережа тріангуляції 3 класу, нівелірна мережа 2 класу	2 пункти тріангуляції 3 класу, 2 пункта нівелювання 2 класу

4. Проектні роботи

4.1 Проектування планових мереж згущення

4.1.1 Проектування GPS мережі згущення 4 класу

Пункти згущення 4 класу визначаються, як правило, методами супутникової геодезії. Для спостережень необхідно використовувати можливо більшу кількість приймачів (не менше п'яти) при можливо меншій різноманітності їх типів та типів антен. Технічні вимоги щодо супутникових спостережень наведені в таблиці 1.

Особливості проектування GPS мережі:

· Відстань між суміжними пунктами становить 2-10 км;

· Пункти GPS (маркери) закладають якомога ближче до дороги, бажано на околицях міст і населених пунктів;

· Маркери закладають здебільшого на державних землях, рідше на землях приватної власності. У виключних випадках маркери закладають на приватних землях;

· Місцезнаходження маркера повинно гарантувати оптимальний захват «сузір'я супутників». Біля маркера не повинно бути передаючих антенн, ліній ЛЕП, ретрансляторів, великих відбиваючих поверхонь, високих будівель, дерев тощо;

· Видимість між сусідніми пунктами GPS не обов'язкова головне, щоб пункти рівномірно покривали територію.

Таблиця 2.

Найменування вимог	4 клас
Типи супутникових приймачів (кількість частот)	1-2
Тривалість сеансів безперервних вимірювань (не менше), годин	1-2
Найменша кількість супутників, які спостерігаються одночасно	4
Інтервал реєстрації (дискретність) супутникових сигналів, сек	15
Найменша висота положення супутників над горизонтом, градусів	15
Максимально допустиме значення GDOP	5
Відносна похибка визначення вектора-бази, не більше	1:25000
Кількість незалежних центрувань антени на пункті (не менше)	1
Кількість повторних вимірювань висоти антени на протязі сенсу спостережень (не менше)	2

Загальна кількість запроектованих пунктів GPS мережі з точністю 4 класу складає 16 пунктів.

4.1.2 Проектування полігонометрії 1 розряду

Полігонометрія - один з методів побудови планової мережі, представляє собою систему точок на земній поверхні, закріплених довготривалими центрами і зв'язаних між собою геометричною побудовою. Окремий полігонометричний хід прокладається між двома відомими пунктами. Пункти полігонометрії необхідно розміщувати в місцях довготривалого зберігання, вздовж автомобільних і грунтових доріг, просік, ЛЕП, каналів, річок та ін., а на забудованій території - по вулицям, границям парків, садиб та ін. Бажано ходи прокладати поблизу рамок планшетів.. Необхідно забезпечити видимість між пунктами із землі, з штативів, врахувавши рельєф.

Густота пунктів державної геодезичної мережі і мережі згущення повинна бути: 4 пункти на 1 км² на забудованій території і 1 пункт на 1 км² на незабудованій території.

Ходи повинні бути по можливості витягнутої форми, не мати крутих зламів і повинні спиратися на два вихідних пункти вищого класу або розряду і на дві сторони з вихідними дирекційними кутами. Не допускається прокладення замкнутих ходів, що спираються тільки на один вихідний пункт, а також прокладання висячих ходів, тобто розімкнутих ходів, що спираються тільки на один вихідний пункт з одним вихідним напрямком.

Полігонометричні ходи повинні мати надмірне число вихідних даних. З метою забезпечення більшої жорсткості при побудові мереж слід намагатись уникнути її багатоступінчатості, обмежуючись наприклад, розвитком полігонометрії 1 розряду.

Полігонометрію 1 розряду виконуємо для згущення GPS мережі 4 класу.

Параметри полігонометрії 1 розряду наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Показники	1 розряд
Гранична довжина ходу, км - окремого - між вихідною і вузловою точками - між вузловими точками	14 9 7
Довжина ліній ходу, км: найбільша найменша оптимальна	0,80 0,12 0,30
Число сторін в ході, не більше	15
Відносна похибка ходу, не більше	1:10000
Середня квадратична похибка вимірювання кута (по нев'язкам в ходах і полігонах), не більше	5”

Таблиця 4 Відомість обсягів робіт з полігонометрії та характеристика запроектованої мережі

Клас (розряд)	Загальна довжина ходів, км	Кількість	Кількість пунктів, які визначаються	Найбільша кількість сторін між пунктами
		вихідних пунктів	вузлових точок	усього	разом зі старими	вихідними	вихідними і вузловими
1	2	3	4	5	6	7	8
1	26,95	6	3	48	-	13	13
Клас (розряд)	Довжина сторони, км	Глибина закладання центрів,
		м
	найбільша	найменша	середня	ґрунтових	стінних
1	9	10	11	12	13
1	0,80	0,20	0,50	0,8-0,85	-

Оцінка проекту 1 розряду

Оцінка проекту в полігонометричному ході робиться так:

1) обчислюється очікувана середня квадратична помилка кінцевої точки:

ms - середня квадратична-помилка вимірювання сторін, яка в залежності від довжин сторін вибирається з табл. 3,

n- кількість сторін,

- середня квадратична помилка вимірювання кутів, яка залежить від класу чи розряду полігонометрії і вибирається з табл. 3.

[S] - довжина полігонометричного ходу, яку можна визначити з карти графічно, приклавши лінійку до початкової і кінцевої точок ходу.

Після цього обчислюють очікувану абсолютну нев'язку полігонометричного ходу

і очікувану відносну нев'язку полігонометричного ходу

і порівнюють її з граничною відносною нев'язкою, що вибирається з табл. 3.

Якщо

,

де =1:10000 для полігонометрії 1 розряду ,це свідчить про те, що запроектований хід відповідає необхідним технічним вимогам.

В протилежному випадку хід необхідно перепроектувати, змінивши його параметри (периметр, кількість сторін, середні довжини сторін).

Таблиця 5 Характеристика полігонометричних ходів 1 розряду

Розряд полігонометрії	Довжина сторін, км	Довжина ходу, км	Кількість сторін ходу n	Назва ходу
	Smin	Smax	Sсер
1	0,250	0,750	0,500	7,000	13	Пп. - пп

Sмах - максимальна сторона; Sмін - мінімальна сторона; [S] - довжина ходу; Sсер - середня довжина ходу; n - кількість сторін.

Виконаємо оцінку проекту першого полігонометричного ходу 1-го розряду.

Це свідчить про те, що запроектований хід відповідає необхідним технічним вимогам.

4.2 Проектування висотних мереж згущення

4.2.1 Проектування GPS нівелювання ІІІ класу

GPS-нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з врахуванням висот квазігеоїда, що повинно забезпечити середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше ніж 0,05 метра. Основні вимоги щодо тривалості спостережень при GPS-нівелюванні наведені в таблиці 6.

Таблиця 6

Відстань прив'язки, км	Найменша тривалість одного сеансу, год
1-5	2-3
5-10	3-4
Більше 10	4-6

В даній місцевості для згущення мережі ІІ класу виконуємо нівелювання ІІІ класу.

Нівелювання ІІІ класу є основним методом згущення (розвитку) державної геодезичної мережі для виконання крупномасштабних топографічних зйомок.

Згущення (розвиток) державної нівелірної мережі при створенні висотної основи крупномасштабних топографічних зйомок передбачає дотримання принципу побудови геодезичних мереж - від вищого класу точності до нижчого.

Нівелірні мережі ІІІ класу при крупномасштабних топографічних зйомках створюються у вигляді окремих ходів, полігонів і, як правило, прив'язуються не менше ніж до двох нівелірних вихідних знаків (марок, реперів) вищого класу.

Вимоги до нівелювання ІІІ класу наведені в таблиці 7.

Таблиця 7.

№	Показник	Нівелювання
		III клас
1	Густота знаків: на забудованій території на незабудованій юююю	0,2-0,3км при щільній забудові 0,4-0,8 - при слабкій 0,5-2,0км дддд
2	Довжина ліній між вузловими точками: на забудованій тер. на незабудованій	10км 15км
3	Периметр полігона	15-25км
4	Довжина ліній між вих. пунктами	Немає значення

4.2.2 Проектування нівелювання ІV класу

Технічні проекти по нівелюванню III-IV класів здійснюються у відповідності з інструкцією. Технічний проект - вихідний документ, де встановлюються технічні умови, призначення робіт, технологія, якість виконання робіт тощо. Відповідно до інструкції в даній місцевості слід проектувати нівелірні мережі III, IV класів. Проектується нівелірна мережа від вищих класів до нижчих.

Нівелювання ІІІ і ІV класів є основним методом згущення (розвитку) державної геодезичної мережі для виконання крупномасштабних топографічних зйомок.

Згущення (розвиток) державної нівелірної мережі при створенні висотної основи крупномасштабних топографічних зйомок передбачає дотримання принципу побудови геодезичних мереж - від вищого класу точності до нижчого.

Нівелірні мережі ІІІ і ІV класів при крупномасштабних топографічних зйомках створюються у вигляді окремих ходів, полігонів і як правило прив'язуються не менше ніж до двох нівелірних вихідних знаків (марок, реперів) вищого класу.

В невеликих містах площею від 25 до 50 км² створюється нівелірна мережа ІІІ класу, а в містах площею менше 25 км² дозволяється створювати нівелірну мережу тільки ІV класу.

Вимоги до нівелювання ІV класу приведені в таблиці 8.

Таблиця 8.

№	Показник	Нівелювання
		IVклас
1	Густота знаків: на забудованій території на незабудованій юююю	0,2-0,3км 0,5-0,8км д
2	Довжина ліній між вузловими точками: на забудованій тер. на незабудованій
3	Периметр полігона	8-12 км
4	Довжина ліній між вих. пунктами	50 км

4.3 Рекогностування і закладення знаків

Рекогностування - це винесення проекту в натуру. Рекогностування виконують шляхом безпосереднього ретельного огляду місцевості. В процесі рекогностування встановлюється збереженість вихідних пунктів і уточнюється проект. Тоді в нього вносяться помітні поправки, викликані тими змінами, які відбулись в районі робіт.

4.3.1 Рекогностування і закладення знаків GPS-мережі

Побудова геодезичних знаків виконується будівельними бригадами. На ділянці побудови знака спочатку підготовляють будівельний майданчик, розмічають основу знака, розташування ям і основних стовпів, відтяжних кілків і допоміжних точок.

Для тривалого збереження геодезичних пунктів закладають центри пунктів GPS-мережі, які складаються з п'яти елементів: нижній центр з маркою 20х20х20 см, бетонна плита 50х50х10 см, внутрішній центр - бетонна відсічна піраміда з маркою, нижня площина 40х40, верхня 20х20, висота 30 см; верхній центр - бетонна піраміда з маркою 20х20; 14х14 і висота 70 см і пізнавальний стовп 70х10х10; а також центри типу У20П для 3-х, 4-х класів, який складається з чотирьох бетонних блоків з двома металевими марками: бетонний куб 20х20х20 см, бетонна плита 50х50х10 см, бетонна відсічна піраміда 20х20; 14х14, висота 100 см і пізнавальний стовп 70х10х10 см.

Побудовані знаки здають на зберігання місцевій владі згідно з актом.

Мережу GPS закріпимо ґрунтовими реперами типу 160 (рис.1)

Рис. 1. Ґрунтовий репер типу 160

4.3.2 Рекогностування і закладення знаків полігонометрія 1 розряду

При детальному рекогностуванні полігонометричної мережі і установці знаків на місцевості необхідно виконувати наступні вимоги:

при виборі місць встановлення знаків слід уникати ділянок, де на положення знаків може впливати вібрація від промислових підприємств та інших споруд;

між двома суміжними знаками повинна бути забезпечена добра видимість, при цьому візирний промінь при вимірюванні напрямків повинен проходити не ближче 0,5 м від поверхні землі (або її покриття) і місцевих предметів;

місця, вибрані для встановлення знаків, повинні гарантувати їх найбільшу цілісність. Не можна встановлювати грунтові знаки на свіжонасипанному грунті, на болотах і т.п.;

на незабудованих територіях знаки повинні встановлюватись, по можливості, на бровках доріг;

не рекомендується встановлювати знаки на ділянках зайнятих сільськогосподарськими культурами;

пункти полігонометрії, де це можливо, слід закріплювати стінними знаками;

місця встановлення знаків доцільно вибирати з урахуванням можливості передачі дирекційних кутів з пунктів опорних геодезичних мереж на полігонометричний хід.

Кожний встановлений полігонометричний знак повинен бути прив'язаний промірами відстаней не менше ніж до трьох точок постійних місцевих предметів (контурів).

Центри геодезичних пунктів 1 і 2 розрядів закріплюються бетонним монолітом у вигляді відсіченої чотиригранної піраміди із сторонами у нижній основі 20-30 см, у верхній площині 12-14 см, висотою 70-75 см.

На незабудованій території марки центрів пунктів 1, 2 розрядів закладаються на 10 см вище поверхні землі -У-15Н (рис.2).

Рис.2. Центр пункту полігонометрії 1 і 2 розрядів для незабудованої території типу У-15Н

На забудованій території без твердого покриття (узбіччя доріг, газони) центри пунктів 1 та 2 розрядів закладаються на глибину 80-85 см, на 10см нижче поверхні землі. Зовнішнє оформлення центрів не виконується. Такий тип центрів називають У-15.

Таблиця 9 Відомість обсягів робіт з обстеження та оновлення геодезичних знаків

Тип геодезичного знака	Кількість пунктів	Кількість
			центрів	ОРП
	обстежується	оновлюється	оновлюється	закладається наново	закладається, оновлюється
1	2	3	4	5	6
Ґрунтовий репер типу 160	16	-	-	16	-
У15 Н	34	-	-	34	-

4.3.3 Рекогностування і закладка нівелірних знаків

Нівелірні роботи потребують великих затрат праці і грошових коштів. Отримані висоти точок, необхідні для використання їх при виконанні топозйомок, вирішення народогосподарських робіт, тому пункти нівелювання закріплюють реперами і марками. Нівелірні знаки закладають у таких місцях, щоб зміна їх положення була мінімальною, були забезпечені довгострокова збереженість і зручність використання. Місця для закладки знаків вибирають з метою найкращого віднайдення їх поблизу характерних контурів і орієнтирів. При відсутності контурів і орієнтирів проводять маркування знаків. На забудованій територйї закладають стінні знаки, а на незабудованій - грунтові репери.

Глибина закладки репера не повинна бути меншою, ніж 1,3 м плюс висота якіра. В метрі від репера ставлять розпізнавальний знак.

Рекогностування ліній та закладка знаків повинні проводитися за рік до початку нівелювання траси.

Таблиця 10. Відомість обсягів робіт з нівелювання та закладання нівелірних знаків

Назва лінії, ділянки	Клас нівелювання	Запроектовані роботи	Закладання фундаментальних нівелірних знаків
		Рекогносцирування ходів, км	Нівелювання
			усього	для зв'язку зі старими лініями	ґрунтових	скельних
1	2	3	4	5	6	7
1-5	IV	25,100	25,100	25,100	13	-
Назва лінії, ділянки	Закладання звичайних нівелірних знаків	Включено в лінію раніше закладених знаків	Усього включено в хід реперів і центрів	Середня віддаль між знаками, км
	ґрунтових	скельних	стінних	реперів	центрів геодезичних пунктів	усього
1	8	9	10	11	12	13	14	15
1-5	10	-	3	-	-	-	13	1,7

4.4 Польові роботи

4.4.1 Польові роботи при побудові GPS - мережі згущення 4 класу та GPS-нівелюванню ІІІ класу

Польові роботи складаються з таких етапів:

1. Перед виїздом на польові роботи необхідно зарядити акумулятори живлення. Повної зарядки акумулятора досить на 6-7 годин безперервної роботи.

2. Перевірка і підготовка обладнання до роботи - перевірка комплектності робочих станцій, робото здатність окремих частин. Всі механічні вузли станції повинні бути придатними в роботі, штативи не повинні мати механічних дефектів. Круглий рівень і оптичний центри, який знаходиться на нижній підставці прийомного блоку, повинні бути перевірені і від'юстовані до виїзду на об'єкт. Завантажувальний тест блоку управління повинен проходити без збоїв.

3. Визначення азимутів і кутів нахилу на перешкоди навколо пункту.

Якщо неможливо камерально визначити всі перешкоди по горизонту вище 15є, то вони визначаються інструментально. Перешкодою являється будь-який фізичний об'єкт, який перекриває видимість на горизонт і перешкоджає проходженню супутникових сигалів (будинів, дерева, форми рельєфу).

4. Установлення станцій на пунктах, включення, ініціалізація.

5. Безпосередньо вимірювання.

6. Завершення вимірювань, зняття станцій з пунктів, переїзд.

7. Копіювання результатів в персональний комп'ютер, на дискети і попередня обробка.

Спостереження виконуємо в статичному режимі для забезпечення необхідної точності. Тривалість сесії, щоб здійснити прив'язку складає 3 години. Тривалість сесії для визначення координат одного пункту - 1 година.

Для польових робіт будемо використовувати двочастотний GPS приймач серії Trimble 5800 з основними характеристиками при статичному режимі :

- в плані: +5 мм + 0.5 мм/км (СКП)

- по висоті: + 5 мм + 1 мм/км (СКП)

Надійність ініціалізації: звичайно >99.9 %

4.4.2 Польові роботи при побудові полігонометрії 1 розряду

В полігонометрії 1 розряду кути вимірюються способом кругових прийомів, як правило по трьохштативній системі при дотриманні числа прийомів, вказаних в наступній таблиці 11.

Таблиця 11

Полігонометрія	Т2	Т5
IV клас	9
1 розряд	3	6
2 розряд	2	4

Похибка центрування інструмента і візирних марок не повинна перевищувати 1 мм. Кутові нев'язки в ходах або полігонах 1 розряду не повинні перевищувати 10”n, де n - число кутів в ході або полігоні (враховуючи примикаючі кути).

При вимірюванні горизонтальних напрямків полігонометрії отримані розбіжності (коливання) не повинні перевищувати допусків, вказаних в наступній таблиці.

Таблиця 12 Допуски при виконанні кутових вимірювань у полігонометрії

Елементи спостережень, до яких відносяться допуски	Допуски для типів теодолітів
	Т2	Т5
Розходження в напівприйомах	12”	12”
Розходження в прийомах	6”	12”
Коливання 2C в прийомі	12”	12”
Розбіжність між результатами спостережень на початковий напрямок на початку і в кінці напівприйома, не більше	6”	12”
Коливання напрямків в окремих прийомах, приведених до початкового напрямку, не більше	6”	12”

4.4.3 Польові роботи по нівелюванню IV класу

Нівелювання ІV класу виконують в одному напрямі. Відстань від нівеліра до рейок вимірюється кроками. Нерівність плечей на станції до 5 м, а накопичення їх по секціях -до 10 м. Висота візирного променя над підстилаючою поверхнею повинна бути не менше 0,2 м. Нормальна довжина візирного променя - 100 м.

Для польових робіт використовуємо нівелір Н-3.

5. Камеральні роботи

Обробку результатів GPS вимірювань виконуємо в програмі від виробника знімальної апаратури, а саме фірми Trimble. Для зрівнювання полігонометрії та нівелірної мережі будемо використовувати програмне забезпечення InventGrad. Для обробки даних аерофотозйомки використовуємо ЦФС “Дельта”.

6. Проектування топографічних робіт, фотограмметричних та стереотопографічних робіт

6.1 Комбінований метод знімання

Для даного курсового проекту враховуючи всі умови і особливості вибираємо комбінований метод знімання.

Згідно із завданням на технічне проектування, для топографічного знімання пропонується прийняти комбінований метод, основними процесами при такій зйомці є польові роботи, аерофотозйомка і камеральні роботи.

До польових робіт належать:

Ш Вибір і маркування опознаків;

Ш Створення знімальної планової основи;

Ш Зйомка рельєфу і дешифрування контурів.

При комбінованому методі зйомки для отримання на карті контурів місцевості використовують аерофотознімки, шляхом обробки яких отримують фотоплан. Рельєф місцевості наносять на фотоплан в полі методом мензульної зйомки. Одночасно із зйомкою рельєфу в полі виконують дешифрування, тобто порівнювання фотозображення з місцевістю, в результаті якої визначаються якісні й кількісні характеристики об'єктів місцевості, на фотоплані відображаються відповідними умовними топографічними знаками.

Для виконання аерофотозйомочних робіт використовуються легкі двомоторні літаки, які спеціально обладнані для виконання фотозйомочних робіт, використовується аерофотокамера Leica RC 30 з комплектами об'єктивів та фільтрів, а також додаткового обладнання.

Аерофотозйомку виконують паралельними маршрутами з перекриттям аерофотознімків в кожному маршруті. Аерофотознімальні маршрути розраховують раніше та осі наносять на карту. Кількість маршрутів повинна бути такою, щоб уся місцевість, що належить зйомці, була сфотографована повністю.

Під час проектування аерофотозйомки виконується розрахунок аерофотозйомочних елементів, який використовують для складання схеми маршрутів, проекту прив'язки знімків, а також при розробці проекту організації робіт.

В процесі польових геодезичних робіт виконується планова прив'язка знімків з визначенням висот всіх планових опознаків.Фотограмметричне згущення опорної мережі виконується аналітичним способом Для висотної прив'язки використовують ходи геометричного нівелювання. Бригаду з прив'язки очолює топограф або старший технік. Кількість робітників приймають у залежності від складності району.

В даній курсовій роботі запроектована розріджена висотна основа робіт.

Всі запроектовані планові та висотні розпізнавальні точки наносять на карту червоним кольором, планові позначають кружками діаметром 3 мм., а висотні суцільними кружками діаметром 1.5 мм.

В даному проекті планову прив'язку передбачається виконати методом теодолітних ходів

При комбінованій зйомці виконують тільки прив'язку планових розпознаків, а висотні розпознаки визначаються при прокладанні нівелірних ходів для зйомки рельєфу.

6.2 Розрахунок основних даних для аерофотознімання

Оновлення топографічних карт здійснюється з метою приведення їх змісту у відповідністі до сучасного стану місцевості та вимог діючих нормативно-технічних документів.

Топографічні карти оновлюються за матеріалами нових аерокосмічних зйомок або засучасними картографічними матеріалами.

Періодичність оновлення топографічних карт залежить від фізико-географічного районуваннятериторії, техногенного навантаження та кількості змін на місцевості і становить для промислово розвинутих густонаселених територій -- 5-7 років.

Розрахунок основних даних виконується з метою складання технічного завдання на виконання аерофотознімання. Вибір масштабу фотографування, фокусної віддалі АФА, типу приладу для обробки, встановлення мінімального повздовжнього та поперечного перекриття знімків здійснюється згідно “ Інструкції в залежності від масштабу створюваної карти, характеру рельєфу, забудови території та інше.

Таблиця 13 Розрахунок аерозйомочних елементів

l_x=18см n₁=2

l_y=18см n₂=4

Аерозйомочні елементи	Ум.познач.	Формула	Значення ел.
Масштаб А.Ф.	1/m	1/m=fk/H	1/14000
Фокусна віддаль (мм)	fк	-	100
Висота фотографування (м)	H	H=fk*m	1400
Довжина ділянки (км)	D	-	18,5
Ширина ділянки (км)	C	-	9,6
Площа ділянки км2	Pділ	Pділ=D*C	177,6
Максимальна позначка (м)	Hmax	-	421,5
Мінімальна позначка (м)	Hmin	-	148,8
Висота середнього рівня (м)	Hcp	Hср=(Hmax+Hmin)/2	285,15
Абсолютна вис. фотогр.(м)	Habc	Hабс=H+Hcp	1685,15
Макс. перевищення точок, м	Дh	Дh=(Hmax-Hmin)/2	136,35
Поздовжнє перекриття, %	Qx	Qx=60+40(Дh/H)	63,89
Поперечне перекриття, %	Qy	Qy=30+70(Дh/H)	36,82
Базис фотографування, м	Bx	Bx=(lxm/100)(100-Qx)	909,97
Віддаль між осями, м	By	By=(lym/100)(100-Qy)	1592,14
Кількість маршрутів	Nм	Nм=(C/By)+0,5n1	7
Кількість аеронегативів	Nнег	Nнег=(D/Bх)+n2	24
Загальна кількість знімків	Nзн	Nзн=Nнег*Nм	168
Загальна довжина маршр., км	L	L=(Nнег-1)BxNм	146,505
Кількість стереопар	Nст	Nст=Nм(Nнег-1)	161

Аерофотознімання виконується за договором із підприємством авіації. У договорі відбиваються межі ділянки, масштаб, терміни і витрати на роботи. Лабораторії спеціальних партій цивільної авіації обладнані спеціальними літаками і мають прилади для опрацювання негативів, виготовлення контактних відбитків, репродукцій, накладного монтажу.

У підготовчий період перед зйомкою виконують наступне:

1. Одержують від підприємства завдання, технічне розпорядження, із указанням відомостей про замовника, порядку оплати, умовах виробництва робіт, термінів.

2. Вибирають аеродром для базування. Організують базу. Організують переліт літаків і екіпажу на обрану площадку.

3. Укомплектовують партію особовим складом.

4. Вибирають і перевозять на місце робіт прилади, спорядження, фотоматеріали.

Аерофотознімання переважно роблять у годину з розсіяним освітленням, у ранкові години, коли тіні найбільш прозорі.

6.3 Дешифрування аерофотознімків

Під дешифруванням розуміють процес розпізнавання об'єктів місцевості на аерофотознімках, встановлення їхніх кількісних та якісних характеристик та позначення відповідними умовними знаками, або ж процес отримання різнорідної інформації про земну поверхню за аерофотознімком. При цьому відбувається знаходження, розпізнавання об'єктів, визначення їхньої географічної суті, встановлення їх кількісних та якісних характеристик. закріплення результатів вивчення на знімкові чи карті умовними знаками. Дешифрування - основний етап при створенні та обновленні топографічних карт.Польові роботи для створення топографічних карт цифровими методами, включаючи дешифрування аерофотознімків, проектуються традиційними методами в залежності від масштабу зйомки та перерізу рельєфу. При цьому дешифрування проектується за методикою поєднання камерального дешифрування з польовим на ортофотопланах, попередньо віддешифрованих камерально на цифрових фотограмметричних станціях ”Дельта”.

Камеральні роботи проектуються автоматизованими методами з використанням комп'ютерних технологій, які впроваджені у виробництво. Такими технологіями в даному виробництві є цифрова фотограмметрична станція «Дельта».

Цифрова фотограмметрична станція «Дельта» призначена для обробки аерокосмічних знімків з метою отримання картографічних оригіналів, цифрових карт, планів місцевості і ортофотопланів.

Для переводу аналогової інформації знімка в цифрову до комплексу станції входить фотограмметричний сканер .В процесі сканування зображення виводиться на екран, при цьому можна контролювати якість зображення і похибки сканування для кожного фрагменту, який виводиться на екран.

Підготовча робота включає підготовку файла опорних точок для стереопари. До вихідних даних належать : фокусна відстань аерофотоапарата, базис фотографування в масштабі знімка, еталонні відстані між координатними мітками, елементи внутрішнього орієнтування АФА.

Програма стереоскопічного збору дозволяє створювати і реєструвати цифрову модель місцевості по растрових зображеннях у вигляді послідовних точок з трьома геодезичними координатами.Точки реєструють з шагом розміром 1 мм в масштабі карти.

6.4 Прив'язка аерофотознімків

Прив'язка аерофотознімків полягає у визначенні координат і висот точок розпізнавальних знаків, необхідних для створення з окремих знімків топографічної карти або плану у встановлених рамках. Є планові, висоті та планово-висотні розпізнавальні знаки. Плановий - це контурна точка, обрана на місцевості й розпізнана на аерофотознімкові, для якої в результаті геодезичних вимірювань визначені планові координати x та y. Процес визначення планових координат називають плановою прив'язкою аерофотознімків.

Планові, висотні та планово-висотні розпізнавальні знаки проектують у середині поперечного перекриття аерознімків, щоб кожен знак був на якомога більшій кількості аерознімків обох маршрутів. Якщо на місцевості немає точок, які можуть бути розпізнавальними, то їх створюють штучно попередніми (до аерофотознімання) маркувальними роботами, які полягають у закріпленні на поверхні землі у відповідних місцях різних геометричних фігур, що легко розпізнаються потім на знімках. Під час визначення місць розміщення планово-висотних розпізнавальних знаків враховують способи наступних геодезичних вимірювань та обчислень.

Основні методи планової прив'язки таких знаків до об'єктів, що добре розпізнаються на місцевості та аерознімках, - прямі. зворотні та комбіновані засічки. Для прив'язки можна використати також полярний спосіб, метод тріангуляції, у лісовій місцевості - теодолітні ходи.

6.5 Складання ортофотопланів на ЦФС «Дельта»

Ортофотоплани можна отримати використовуючи цифрову технологію, яка основана на використанні цифрових моделей.

Цифрова фотограмметрична станція «Дельта » дозволяє створювати ортофотоплани різних масштабів.

Блок-схема одержання ортофотопланів включає:

Ш Сканування знімків ;

Ш Визначення планово-висотної основи для стереопар;

Ш Обробку знімків на ЦФС «Дельта»;

Ш Виготовлення ортофотоплану.

Сканування знімків виконується в форматі DIP з роздільною здатністю 28 мкр-900 dpi, далі виконується запис на машинний носій і мвркування машинних носіїв для ведення картограм виконаних робіт.

Виготовлення ортофотоплану складається з таких процесів :

Ш Прив'язка по координатах фото зображення:

Ш Обрізказарамочного оформлення;

Ш Зшивання фото зображення.

Вихідними даними для отримання ортофотопланів є:

Ш Аерофотознімки (негативи чи позитиви)

Ш Паспортні дані АФА

Ш Відсконовані (растрові) тотоплани для визначення опорних точок на стереопару та накладання на змонтований з ортофотознімків планшет

Ш Дані для ЦМР у вигляді текстового файлу.

Для перетворення графічної картографічної інформації в цифрову форму використовують низку програмних комплексів, об'єднаних єдиною інформаційно-термінологічною основою, системою управління базами даних і технологією обробки інформації.

Оновлення цифрових карт і планів фотограмметричними методами проектується в основному на рівнинні та горбисті райони, коли ступінь сучасності карти становить не менше 60%, а рельєф не потребує виправлення.

Оновлення карт і планів проектується виконувати на ортофотопланах, виготовлених за матеріалами нової аерофотозйомки (або космічної зйомки) та комп'ютерних технологій.

7. Контроль і приймання робіт

Контроль - це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети. Процес контролю складається з установлення стандартів, виміру фактично досягнутих успіхів і проведення корекції в тому разі, якщо досягнуті результати істотно відрізняються від встановлених стандартів. Контроль є невід'ємним елементом суті будь-якої організації і є основним елементом керівництва.

Попередній - здійснюється до фактичного початку робіт. Основними засобами здійснення попереднього контролю є реалізація визначених правил, процедур поведінки. Контроль використовується в трьох основних напрямах відносно людських, матеріальних і фінансових ресурсів. Попереднім контролем фінансових ресурсів є бюджет, який дозволяє здійснювати функцію планування. Він дає впевненість, що коли організація потребує готівку , вона її отримає.

Поточний - здійснюється безпосередньо в процесі проведення робіт. Регулярна перевірка праці підлеглих, обговорення проблем, що виникають та пропозицій щодо вдосконалення роботи дозволяють виключити відхилення від планів та інструкцій.

Заключний - здійснюється при закінченні роботи і дає керівництву організації інформацію для планування, якщо такі ж роботи пропонується проводитив майбутньому.

Головна мета контролю - сприяти зближенню фактичних і необхідних результатів виконуваних робіт.

Контроль має відповідати таким вимогам:

· Орієнтуватись на кінцеві результати

· Повинен мати безперервний та регулярний характер

· Бути і не заважати виконанню основної роботи

· Відповідати змісту тих робіт, які контролюються, перевіряти не тільки кількість і термін, а й якість роботи

· Бути економічним, тобто відповідати вимозі: затрати на його проведення не можуть бути більшими, ніж ті результати, яких досягають у процесі контролю

· Має бути дієвим, тобто не обмежуватись виявом фактичного стану об'єкта контролю, а й супроводжуватись відповідними рішеннями

8. Організація робіт на об'єкті та заходи з техніки безпеки

Для виконання польових топографо-геодезичних робіт створюють спеціальні підрозділи (експедиції, партії).

Основною виробничою одиницею є бригада, яка входить в склад партії. Кожна бригада складається із одного-двох інженерно-технічних працівників і кількох робітників. Очолює бригаду виконавець робіт із числа інженерно-технічних працівників. Виконавець виконує роботи у відповідності з вимогами технічних інструкцій, керує бригадою, несе відповідальність за дотриманням робітниками бригади правил по техніці безпеки, організовує забезпечення членів бригади справними інструментами і необхідними матеріалами.

В малообжитих районах завчасно до початку робіт організують бази забезпечення польових бригад продовольством та спорядженням. Для нормальної безперебійної роботи кожній бригаді перед початком польових робіт видається завдання (заказ-наряд), в якому вказуються об'єми по видам робіт і планові строки їх завершення.

В процесі польових робіт бригади постійно пересуваються з одного місця роботи на інше. Під робочим місцем бригади мають на увазі певна частина профілю, трапеції, нівелірного ходу і т.д., в межах якої у відповідності з робочим процесом виконується комплекс основних і допоміжних робіт.

Після отримання завдання виконавець складає маршрут пересування бригади. Пересування бригади виконується з застосуванням автомашин, гелікоптерів та іншого виду транспорту.

Між базою експедиції (партії) і бригадами встановлюється радіозв'язок, що дає можливість мати кожен день інформацію про виконання робіт.

Контроль та прийом матеріалів на протязі всього періоду знаходження бригади на польових роботах виконують начальник партії, інспектор ВТК, а також інші посадові особи, які мають повноваження виконувати контроль та приймати звітні матеріали. Прогресивною формою організації праці на польових топографо-геодезичних роботах є метод комплексного виконання робіт, коли одна бригада виконує одразу декілька видів робіт. Така організація робіт підвищує продуктивність праці, скорочує втрати часу на переїзди і переходи, знижує затрати на транспорт, сприяє росту кваліфікації робітників. Підвищення продуктивності праці на польових топографо-геодезичних роботах забезпечується застосуванням високоточних оптичних теодолітів (Т 0,5 , Т1 та іншими), нівелірів з самовстановлюючоюся лінією візування (Н-3К, Н-10КЛ), електромагнітних далекомірів високого класу точності різних модифікацій і т.д.

Камеральні роботи в топографо-геодезичному виробництві являють собою заключний етап у великому комплексі по створенню топографо-геодезичної продукції. Організаційна структура камерального виробництва зумовлена специфікою робіт. Камеральні роботи виконуються в основному в стаціонарних виробничих підрозділах: в цехах і на ділянках. Для організації праці в системі ГУГК розроблені типові проекти, в яких враховані вимоги науково-технічного прогресу і передової практики у сфері організації праці. Типові проекти, складені по кожному виду камеральних робіт, містять у собі характеристики технологічних процесів, планування і оснащення підрозділів, форми організації праці, опис трудових прийомів і методи праці кращих виконавців, що виконують аналогічні процеси; форми нормування і системи оплати праці, перелік факторів, що характеризують умови праці; форми організації обслуговування цехів, організаційну структуру і схему управління цехами; положення про цех.

Кожний цех виконує в основному одне із завдань загального технологічного циклу по створенню топографо-геодезичної продукції (обчислювальні, фотолабораторні, фоториангуляційні, стереотопографічні та інші).

Виконавці камеральних робіт - в основному спеціалісти, що мають вищу технічну або середнє спеціальну (технічну) освіту: геодезисти, аерофотограмметристи, топографи, картографи, фототехніки. Організатором виробничого процесу є ведучий спеціаліст або спеціаліст І категорії; він очолює бригаду спеціалістів, забезпечує своєчасне і якісне виконання робіт згідно з технічними вимогами. Інженерно-геодезичні роботи виконують в різних умовах: на територіях міст і промислових об'єктів, в лісових і труднодоступних місцях, на ділянках залізних і автомобільних доріг, на будівлях, що зводяться, і спорудах, на підземних комунікаціях в нашому випадку і т.д. Для попередження нещасних випадків і травм в цих умовах всі роботи повинні виконуватися з дотриманням спеціальних правил і інструкцій по техніці безпеки. З метою ознайомлення всіх без виключення тих, що працюють з цими правилами проводяться спеціальні інструктажі.

При виконанні геодезичних робіт на будівельних майданчиках перш за все дотримуються загальні правила техніки безпеки будівництва.

Колодязі, шурфи і інші виїмки в ґрунті, а також отвори в перекриттях будівель і споруд закривають щитами або обгороджують, в темний час на цих огорожах горять електричні сигнальні лампи.

Для спуску на робочі місця при будівництві споруд завглибшки 25 м і більш застосовують пасажирські і вантажопасажирські підйомники (ліфти).

При виконанні робіт із застосуванням лазерного променя в місцях можливого проходу людей встановлюють екрани, що виключають розповсюдження променя за межі місць виробництва робіт.

Що вчаться професійно-технічних училищ і технікумів у віці до 18 років, але не молодше 17 років при проходженні виробничої практики на об'єктах будівництва по професіях, що передбачають виконання будівельно-монтажних робіт, до яких пред'являються додаткові вимоги по безпеці праці, можуть працювати не більше трьох годин. Роботи повинні виконуватися під керівництвом н спостереженням майстра виробничого навчання н працівника будівельно-монтажної організації, призначених для керівництва практикою.

При виконанні геодезичних робіт, супутніх будівельним, виконує всі правила техніка безпеки, встановлена для даного виду будівельних робіт, а також специфічні.

До початку польових топографо-геодезичних робіт в міських умовах, населених пунктах і на територіях промислових об'єктів встановлюють схеми розміщення прихованих об'єктів: підземних комунікацій і споруд. При роботі в місті необхідно знати правила дорожнього руху; при роботі на проїжджих частинах треба надягати демаскуючий (оранжеву) одяг і виставляти захисні щити. Проведення робіт на вулицях і площах з інтенсивним рухом погоджують з ДАІ.

Зйомка існуючих підземних комунікацій, як правило, пов'язана з їх обстеженням. При обстеженні знімають кришки колодязів і у колодязів ставлять триногу із знаком «Небезпека».

Перед спуском людей в колодязь перевіряють, чи немає в нім газу, опускаючи в нього шахтарську лампу. Якщо в колодязі є метан, лампа гасне або сильно зменшує силу світла, а за наявності світильного газу -- спалахує і гасне. Від пари бензину полум'я лампи подовжується і забарвлюється в синє світло, від аміачного газу без спалаху гасне. Якщо лампа не гасне, а горить рівним світлом (таким же, як і на поверхні), то газів в колодязі немає і можна спускатися. Забороняється перевіряти газ по запаху, киданням в колодязь засвіченого паперу або опусканням свічки, що горить, або ліхтаря.

Під час роботи стежать за відкритими люками, не допускаючи до них сторонніх людей. Після закінчення робіт або при перерві всі люки колодязів щільно закривають кришками. Інструменти, лампи і предмети опускають в колодязь на мотузку після подачі що працює в колодязі умовного сигналу. Колодязь освітлюють шахтарською лампою. Роботи ведуть в рукавицях.

Металеві рейки опускають в колодязь і виймають з нього по частинах, не стосуючись проводів.

Починаючи з 1993 р. Держбудом України вводяться типові інструкції по охороні праці для працівників будівельних професій . Таких інструкцій затверджено понад 60, Державною протипожежною службою МВС України затверджені Правила пожежної безпеки ППБ, 3 частини понад 10 випусків. Видаються також Керівні документи в будівництві (РДС).

Керівник геодезичних робіт на об'єкті будівництва зобов'язаний вивчити ці норми, провести інструктаж підлеглих працівників і нести відповідальність за їх дотримання.

8.1 Складання календарного графіка

При складанні календарного графіка початок робіт слід сумістити з початком польового сезону на об'єкті.

Польовий сезон триває 7 місяців, тобто, з 15 квітня по 15 листопада. В нашому випадку комплекс робіт триває 215 день, тобто з 15 квітня по 20 листопада 2008 року.

Розклад календарних графіків на ви...